Суми Сумський державний університет icon

Суми Сумський державний університет




НазваСуми Сумський державний університет
Сторінка1/7
Дата27.05.2013
Розмір1.35 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


С. О. Швачко


Сяйво забутих слів

Монографія


^

Суми

Сумський державний університет

2012


УДК 811.111:81’373.44

ББК 81.432.1-3

Ш 33


Рецензенти:

М. М. Попович – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри романської філології та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

^ С. М. Єнікєєва – доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри англійської філології Запорізького національного університету


Рекомендовано до друку вченою радою

Сумського державного університету

(протокол № 2 від 27 вересня 2012 р.)


Швачко С. О.

Ш 33 Сяйво забутих слів : монографія / С. О. Швачко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 107 с.

ISBN 978-966-657-448-3


Матеріали монографії охоплюють актуальні питання семантичної девіації слів (архаїзмів та неологізмів), словотворчих тенденцій епідигматичних утворень, процесів еволюції та інволюції мовних одиниць, а також кореляції вербальних та невербальних знаків англомовного дискурсу.

Монографія призначена студентам, аспірантам, здобувачам, які заінтересовані зазначеною проблемою.


УДК 811.111:81’373.44

ББК 81.432.1-3


© Швачко С. О., 2012

ISBN 978-966-657-448-3 © Сумський державний університет, 2012

зміст







С.

1

Сага про сяйво забутих слів………………………..

4

2

Основні віхи еволюції квантитативної лексики (типологічні аспекти)………………………………


19

3

Словотворчі тенденції квантитативних одиниць...

26

4

Статус словосполучень із нумеральним компонентом………………………………………..


37

5

Семантична девіація денумеральних конструювань………………………………………..


47

6

Модельовані та немодельовані патерни словотвору в англомовному дискурсі……………..


59

7

Категоризація концепту «лакуна»: контрастивні аспекти……………………………………………….


70

8

Синтаксичні VS - семантичні лакуни: лінгвокогнітивні аспекти…………………………...


80

9

Мовчання як силенціальний ефект………………...

95

^ САГА ПРО СЯЙВО ЗАБУТИХ СЛІВ


Зникають слова і мови – не безслідно. Вони залишають після себе зоряне сяйво та листопад міфологем. При цьому деякі етюди минулості стають лакунами, елімінація яких приносить насолоду результатами пошуків, осмислення віх історії та глибше розуміння проблем сьогодення та прийдешнього. На часі зростає інтерес лінгвістів до забутих лексем, до глибинних структур культурем та їх делакунарності. Валоративним є аналіз ретроспективного буття таксономії лакун, семантичної девіації забутих слів, їх пробудженості в оновленому стані. Воскресіння слів нагадує сяйво згаслих зірок на лінгвістичному небосхилі. Лакуни – це не пустоти, а свідки золотого дощу воскресіння. Зникнення та поява номінацій, їх повторне конструювання здійснюється за законами дієвості «вічного двигуна», іманентних сил мовної системи, інтеграції лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. До застарілих належать монолексемні та полілексемні одиниці, а також їхні окремі значення, що на певному етапі розвитку мови вийшли із загального вжитку або функціонують рідко, – історизми та архаїзми. Історизми виходять із ужитку разом із позначуваними денотатами. Вони не мають замінників та синонімів. Це – назви матеріальної культури (одягу, їжі, знарядь праці, грошей та ін.), соціальних обрядів, звичаїв, професій тощо. Історизми релевантні до опису відповідної епохи. Архаїзмам притаманні синоніми, стилістичні ремарки та ідентифікація за різними критеріями – лексичними, фонетичними, морфологічними та семантичними.

Активізація застарілих слів розглядається як поява неологізмів – нових слів та значень. Новизна останніх усвідомлюється носіями соціуму як вторинне дихання оновленої лексики. Вторинний процес – це внутрішнє входження, міграція лексем із одних сфер мови в інші, актуалізація слів минулості, їх оживлення у сучасному. Пор. укр. низка світлин, тривалі перемовини, політичні перегони, наразі, царина, довкілля, всуціль, поспіль тощо. Реактивація мовних одиниць передбачає не лише зростання частотності їх вживання, а й заміну їх стилістичного навантаження як зсуву від архаїзмів до неологізованих одиниць, від регіональної, діалектної, книжної, рідковживаної, стилістично маркованої лексики до нейтральної, загальновживаної, узуальної, детермінологізованої. Процес вторинного конструювання є дієвим з огляду на принцип економії, інтенсивного приросту дериватів, похідних одиниць, коли їх план вираження збагачується приростом змістового навантаження та семантичною девіацією номінативних одиниць.

Як відомо, у кожній мові під дією зовнішніх і внутрішніх чинників її розвитку постійно відбуваються два паралельні процеси – народження і старіння слів. Хоч обидва ці процеси протилежні, причому перший із них випереджає другий, проте вони тісно взаємозв’язані й характеризуються тривалістю і поступовістю перебігу. Саме процес старіння частини словникового складу викликає появу архаїчних, застарілих слів, які не відразу виходять із мовного вжитку.

Про забуті слова йдеться у трактатах етимологів, а також – в аутентичних словниках. Останні, за словами Вольтера, є «всесвітом в алфавіті» [6]. Спеціальні глосарії експлікують застарілі слова, словосполучення, їх енігматичність та загадковість. Архаїзми, варваризми, екзотизми, поетизми, діалектизми, професіоналізми та терміни експлікуються у відповідних джерелах делакунізації феноменів, елімінації лексичних труднощів, що слугує збагаченню компетенцій адресатів на мовному та культурному векторах [2].

Сага про лінгвістичне сяйво містить розповідь про слова міри і ваги, які пізнали лакунiзацію, їх детермінологізацію та семантичну девіацію на «виході» із терміносистеми.

Дослідження функціонування слів міри та ваги за межами термінологічного поля допомагає виявити деякі семасіологічні закономірності досліджуваних слів та спільні з іншими детермінологізованими словами диференційні ознаки. Дослідження зазначеного аспекту дає надійний матеріал для бінарного зіставлення нетермінів та термінів у мові на векторі демаркаційної межі між ними. Еволюція терміна в мові є спіралеподібним рухом; терміни виникають на базі загальновживаних слів і повертаються в мову нетермінів зі зміненим, збагаченим значенням. Процес еволюції терміна можна зобразити таким чином: загальновживана мова терміносистема загальновживана мова. «При всей сущности и очерченности смысловых границ термин не является «мертвым грузом»» [4, с. 29].

Терміну притаманна динаміка розвитку. «Технічне забарвлення» терміна чітко виступає при перенесенні його в інший контекст. Г. О. Винокур справедливо зазначив, що на практиці «спеціальні терміни не завжди вільні від двозначності, образності та сугестивності» [1, с. 4]. Процес детермінологізації набуває глибокого висвітлення у дослідженнях Л. А. Капанадзе. Детермінологізація – це запозичення слова з термінологічної системи і повне освоєння його літературною мовою [7, с. 92-103]. Головні шляхи детермінологізації слів пролягають від метафоричного вживання до: 1) стійкого переносного значення, 2) генералізації, узагальнення спеціального значення і 3) змінення сфери вживання.

Слова міри та ваги мають специфічні семантичні закономірності, що характеризують їх функціонування як у межах точної вимірювальної лексики, так і на «виході» з неї. Саме тому доцільно тут провести порівняння в плані трихотомії: нетермін1 – термін – нетермін2. Терміни вимірювання виникли шляхом спеціалізації значень вихідних слів. Основною моделлю утворення слів міри та ваги було метонімічне перенесення назв, що позначають частини тіла, ділянки землі, контейнери, речовини, інструменти, засоби вимірювання. Пор.: ell «рука», «лікоть»  «лінійна міра» «міра довжини»; span «розчепірені пальці» «відстань між пальцями» «зафіксована відстань» «міра довжини»; hide «ділянка землі» «міра землі». Похідні слова-вимірювачі відрізняються спеціалізацією та конкретністю змісту. Слово-термін, зберігаючи етимологічну пам’ять (пор. етимони «поле», «руки», «пальці»), вказує на обмежені у кількісному плані величини, на еталони вимірювання. Терміни досліджуваного поля перебувають між собою у точних кількісних відношеннях. При «виході» з термінологічного мікрополя слова міри та ваги підлягають процесу генералізації, тобто вони набувають узагальненого значення, втрачають чіткість семантичних кордонів, системність, точність, однозначність, які вони мали при позначенні вимірювальних параметрів. Обсяг їх значення стає ширшим, зміст – збідненішим. Якщо на параметрах точної вимірювальної лексики досліджувані слова верифікуються дефініцією за формулою: a + measure + + of + (length, capacity, weight, land, quantity) та утворюють п’ять тематичних рядів слів, то на «виході» з поля кількості вони утворюють два ряди слів для позначення невизначеної кількості «багато», «мало». Схематично це можна зобразити у вигляді двох груп, що корелюють із термінологічним (А) та нетермінологічним (В) полями:

А  В

Length much – many

Quantity

Weight

Land little – few

Capacity

Ілюстрацією генералізації значень може служити наведений список слів міри та ваги, які функціонують за межами точної вимірювальної лексики:

acres – «large quantities», «a vast expansion»

bushels – «a large quantity», «or number»

gallons – «a large amount»

loads – «a great quantity», «of number»

miles – «a great distance», «or interval»

peck(s) –«a considerable quantity», «or number», «a great deal», «a quantity», «a heap», «lot»

tons – «a very large amount»

yards – «at great length», «without end»

dram – «small quantity»

foot – «the least distance of space»

inch – «the least amount or part», «a very little», «a bit»

ounce – «a small quantity»

scruple – «a very small quantity or amount»

span – «a short space of»

Генералізація значень перелічених вище слів полягає у тому, що ці слова вживаються для омовлення невизначеної кількості. Остання позначається лише в річищі «багато» або «мало». Конкретність і точність змісту досліджуваних слів замінюється тут абстрактністю та невизначеністю. Представленість слів-вимірювачів на просторах синтагматики та парадигматики, інтенсивність названих слів за межами точної вимірювальної лексики залежать від їх функціонування на теренах точної квантифікації. Опинившись за межами термінологічного поля, слова міри та ваги змінюють характер мовних зв’язків, набувають нових асоціацій і характеризуються здатністю синонімізуватися та антонімізуватися. Детермінологізовані слова експлікуються не дефініціями, а за допомогою слів невизначеного кількісного плану, вступаючи з останніми в синонімічні ряди.

Порівняйте пояснювальну трансформацію таких прикладів:


tons of pirates

«many pirates»

pecks of trouble

«much trouble»

bushels of letters

«many letters»

gallons of tear

«much tear»

an ounce of sense

«little sense»

acres of lace

«much lace»

gallons of water

«much water»

pounds of pardon

«much pardon»

loads of friends

«many friends»

dram of spirit

«little spirit»

barrels of fun

«much fun»

bushels of girls

«many girls»


За межами термінологічної лексики досліджувані слова утворюють дві групи антонімів, в основі яких знаходиться протиставлення понять «багато» та «мало». Пор.: англ. Give him an inch and he’ll take an ell. One scruple of prudence is worth a pound of passion. An ounce of good life better than a pound of pardon. Сфера вживання слів-вимірювачів на «виході» з терміносистеми значно розширюється [7].

Пор.: англ. tons of witnesses, tons of literature, acres of people, acres of European history, acres of laces, ounce of love, a scruple of prudence, inch of will, inch of liberty, ell of sleep, a dram of learning, loads of friends, a pound of pardon, loads of logic, tons of people, a barrel of fun, a peck of troubles. У наведених прикладах значний вплив на значення досліджуваних слів має правий компонент словосполучень – номінації явищ та предметів (witnesses, literature, people, history, love, prudence, will, fun і т. д.), які реально не підлягають вимірюванню одиницями типу tons, acres, ounce, scruple, inch, ell і т.д. За межами точної вимірювальної лексики слова міри та ваги, детермінологізуючись, набувають фразеутворювальних потенцій. Процес фразеологізації цих слів виявляється при бінарному зіставленні їх функціонування у буквальному та фігуральному планах. Синтаксичні моделі згаданих двох планів будуються при цьому за одним принципом: «кількість плюс субстанція».

Пор.:

tons of powder

::

tons of pirates

bushels of coal

::

bushels of girls

gallons of water

::

gallons of tears

acres of land

::

acres of people

a load of wheat

::

loads of money

a grain of diamonds

::

a grain of sincerity

two last of land

::

a thousand last of devils

a span of cloth

::

a span of life


Звернення до лексичної наповнюваності моделей є плідним, оскільки вказує на джерело фразеологізації – номінацію вимірюваного: pirates, girls, tears, people, money і т. д. У процесі фразеологізації слів міри та ваги провідну роль відіграє семантика контактних слів. Тут – pirates, girls, tears і т. д., під впливом яких відбуваються десемантизація кількісного значення (прямого плану) досліджуваних слів та набування останніми семи невизначеної квантифікації. Під впливом правого індикатора (номінації вимірюваного) спостерігається так зване «порушення» системних координат слів міри та ваги, виникнення алогічних, несистемних сполучень, які заперечують реальні відношення позначуваних предметів і явищ об’єктивного світу. Слова міри та ваги набувають образності у новому контексті, наприклад англ.:

^ Every boy he encountered added another ton to his depression (M. Twain).

Jim would have enjoyed exceedingly thrashing Cornelius within an inch of his life (J. Conrad).

You should have seen acres of people throw themselves down in that water and kiss it (M. Twain).

Прикладом ситуативної вмотивованості переносного вживання слова-вимірювача може служити Yard of Ale, назви бару в м. Стратфорді – на Авоні. Основою для такої назви послужила назва склянки, що підтверджується такою інформацією: This old-time measurement of beer was a glass which held half a pint. It was a glass shaped like a coaching-horn without the mouthpiece, wide at the bottom and narrowing to a neck. A number of them are still in existence. На «виході» з термінологічного поля досліджувані слова-вимірювачі стають джерелом засобів вираження «багато» та «мало», набувають експресивного значення. Побутова виразність слів міри та ваги простежується у самих назвах слів-вимірювачів. Пор.: англ. foot, barrel, chain, cord, cwt (hundredweight), sack, stone, spindle та ін. Але для носіїв мови виразність терміна та його генетичні зв’язки мають не таке велике значення, як його термінологічний зміст. Для суспільства більш доцільно знати числову константу вимірювача, ніж його еволюцію. М. Склодовська назвала відкритий нею новий елемент на честь своєї батьківщини – Polonium; для вчених світу відкриття елемента мало більш важливе значення, ніж його етимологія. Там, де починається мова науки, чисел, вимірювання, експресивність і конотація не знаходять свого поліаспектного буття. На «виході» з терміносистеми досліджувані слова характеризуються більшим ступенем експресивності, ніж на «вході». У терміносистемі слова-вимірювачі мають «нульову» експресивність. Доказом експресивності слів міри та ваги за межами термінологічної системи служить їх вживання у поетичному дискурсі (Пор.: рос. стены каменные, в двадцать сажень высотой; Одинаковые, как быть, трехвершковые горшки; Отполз все ж таки сажени две ко взгорочку, шапку под голову, да и растянулся, ростом не больше трех четвертей; Сажени четыре жердинка; Косая сажень в плечах; умом Россию не понять, аршином общим не измерить). Слова міри та ваги є невід’ємним компонентом скоромовок, прислів’їв, приказок та фразеологізмів. Пор.: англ.


- ^ Pеter Piper picked a peck оf pickled pepper,

A peck of pickled pepper Peter Piper picked;

If Peter Piper picked a peck of pickled pepper,

Where’s the peck of pickled pepper Peter Piper picked?

***

- After dinner rest awhile,

After supper walk a mile.

***

- There was a crooked man, and he went a croocked mile.

***

- I saw a Venice glass full fifteen feet deep.

***

By the yard, eat a peck of salt with somebody, a peck of trouble, it stands out a mile, miles better, not a hundred miles away; inch by inch; grain of wheat; a bushel of chaff, pound of flesh, put a quart into a pint; a miss is as good as a mile.

Слова міри та ваги, детермінологізуючись, можуть вживатись як засоби гіперболізації, перебільшення окремих рис людини, предмета та явища. О. О. Потебня зазначав, що гіпербола є нібито результатом сп’яніння – почуття, що заважає бачити предмети у їх реальних розмірах. Слова міри та ваги вживаються у казках для створення ефекту перебільшення. Наприклад: англ. So he went to the bazaar and buying a hundred thousand pounds weight of wheat flour, put it in a bundle on his head and set off (Indian Tales). He has only taken a few steps when he saw the Indian wrestler coming home with a thousand cart-loads of fuel on his head (Indian Tales).

Л. Керолл залежно від фантастичного змінення зросту своєї героїні звертається до слів міри inch, feet або mile. Наприклад: англ.


^ In fact she was now rather more than nine feet high.

«I’m not a mile high», said Alice

«Nearly two miles high», added the Queen.

She was only ten inches high.

She was now about two feet high (L. Carroll).


У казці ефект перебільшення досягається шляхом вживання вимірювачів gallon, inch як кількісних позначень слова tear, наприклад: But she went on all the same shedding gallons of tears, until there was a large pool all around her, about four inches deep and reaching half down the hall (L. Carroll).

Слова міри та ваги вживаються також під час створення ефекту зменшення рис людини, предмета або явища, величини, сили, розмірів. Так, Хлопчика-мізинчика в англійських казках ласкаво називають Tommy Thumb, а його речі описуються за допомогою відповідних димензіональних слів, наприклад: англ. The King was so charmed with his address that he ordered a little chair to be made, in order that Tom might sit upon his table, and also a palace of gold, a span high, with a door an inch wide.

Або:

^ Half a yard of cloth

Will make him coat and jacket.

Make him coat and jacket,

Trousers to the knee,

And if you will not have him,

You may let him be.


Слова міри та ваги функціонують для створення ефекту контрасту. Пор. англ.: give him an inch, and he’ll take an ell; an ounce of practice is worth a pound of theory; an ounce of common sense goes farther than many carloads of logic. За допомогою слів міри та ваги предметам та явищам приписуються ірреальні, неочікувані ознаки. Пор. англ.: How many ifs go to a bushel? Many words will not fill a bushel. To try to put a quart into a pint pot. To make a pint measure hold a quart.

Гра слів (каламбур) у поданому реченні досягається шляхом вживання вимірювача inch у прямому та переносному значеннях: Now Wendy was every inch a woman, though there were not very many inches, as she peeped out of the bed-clothes. Слова міри та ваги можуть вживатися для позначення вимірюваних денотатів. Наприклад: In the diminishing daylight they went along the level roadway through the meads which stretched away into gray miles, and were backed in the extreme edge of distance by the swarthy and abrupt slopes of Egdon Heath (Th. Hardy). To think o’ the miles I’ve ramped o’ starlight nights those last thirty years, courting, or trading, or for doctor, or for nurse, and yet never had the least notion o’ that till now, or felled my soul rise so much as an inch above my shirt-collar (Th. Hardy). У цих реченнях слово mile вживається у значенні «дорога». У першому реченні простежується паралельне вживання слів roadway, miles, а також означення слова miles прикметником gray. Незворотність часу, плин думки метафорично омовлюються також за допомогою слів міри та ваги у такому вірші:

^ These Acres, always again lost

By every new Ordnance survey

And searched for at exhausting cost,

Of time and thought, are still away.

They have their paper substitute –

Intercalation of an inch

At the so many thousandth foot:

And no one parish feels the pinch.

But lost they are, despite all care,

So perhaps likeliest to be bound

Together in a piece somewhere,

A plot of undiscovered ground.

Invisible, they have the spite

To swerve the tautest measuring chain

And the exact theodolite

Perched every side of them in vain,

Yet there’s no scientific need

To plot these acres of the mind

With prehistoric fern and reed

And monsters such as heroes find.

They have, no doubt, their flowers, their birds,

Their trees behind the phantom fence,

But of the substance of mere words:

To walk there would be loss of sense (R. Graves).


На виході з терміносистеми відбувається процес десемантизації слів-вимірювачів і набування останніми рис нетермінологічності. Таким чином, у процесі детермінологізації досліджувані слова міри та ваги змінюють свої семантичні вектори та сферу вживання, вони набувають потенції синонімізуватися та антонімізуватися. Ознаки терміна лакунуються та вживаються у кращому разі як ретро-одиниці для позначення невизначеної кількості [2; 3; 7].

Свого часу Велика Британія перейшла на метричну систему вимірювання, про що в офіційному документі зазначається: The Government announced in May 1965 that it was encouraging the adoption of the metrin system of weights and measures and by 1975 the greater part of British industry should have effected the change.

У процесі переходу на нову систему інноваційні терміни корелюють із застарілими, уже лакунарними одиницями. Старі терміни виходять із ужитку, нові набирають сили функціонування. Поява цілої тематичної групи слів-вимірювачів обумовлюється дією екстралінгвальних факторів. Але старі слова міри та ваги повністю не зникають із мови, вони обмежують сферу свого функціонування й використовуються у нетермінологічній лексиці для позначення індефінітної кількості. Слова міри та ваги, що в термінологічній лексиці є носіями невеликих числових констант, за межами вказаної лексики вживаються для номінації незначної кількості. І, навпаки, поняття більшої, невизначеної кількості виражається тими словами-вимірювачами, які у терміносистемі мали більші числові константи. Пор.: ounce ‒ a twelfth of a pound (буквальний план) ‒ a small quantity (фігуральний план); ton ‒ 20 cwt (буквальний план) ‒ a very large amount (фігуральний план). Буквальний план слів міри та ваги служить фоном їх розділення на домени «багато» та «мало» (див. таблицю «Семантична дихотомія вторинних конструювань»).

  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Суми Сумський державний університет iconКонспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет
Внутрішній економічний механізм підприємства: конспект лекцій / укладач Н. В. Мішеніна.– Суми : Сумський державний університет, 2012....
Суми Сумський державний університет iconСумський державний університет 3492 методичнi вказiвки
Методичні вказівки до виконання курсового та дипломного проектування зі спеціальності 05050205 «Гідравлічні машини, гідроприводи...
Суми Сумський державний університет iconСумський державний університет гуманізм. Трансгуманізм. Постгуманізм
Суми, 19-20 квітня 2013 року / редкол проф. Є. О. Лебідь, доц. А. Є. Лебідь– Сумський державний університет, 2013. – 97 с
Суми Сумський державний університет iconСумський державний університет 3516 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичної роботи “Інформаційні технології апроксимації та прогнозування статистичних медичних даних” з дисципліни...
Суми Сумський державний університет iconМетодичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література»
Суми Сумський державний університет 2011 Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних і самостійних робіт...
Суми Сумський державний університет iconСумський державний університет О. О. Міцура, О. М. Олефіренко Управління інноваційним
Управління інноваційними проектами : конспект лекцій / укладачі: О. О. Міцура, О. М. Олефіренко. – Суми : Сумський державний університет,...
Суми Сумський державний університет iconСумський державний університет економіка та організація діяльності об'єднань підприємств
Конспект лекцій з курсу «Економіка та організація діяльності об'єднань підприємств» / укладачі: О.І. Карінцева, М. О. Харченко, О....
Суми Сумський державний університет iconАктуальні проблеми навчання іноземних студентів на сучасному етапі
Суми, 28–29 лютого 2012 р. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 192 с
Суми Сумський державний університет iconМетодичні вказівки до практичних І самостійних робіт з дисципліни «Міжнародна журналістика» для студентів спеціальності 6
Суми Сумський державний університет 2012 Методичні вказівки до практичних і самостійних робіт з дисципліни «Міжнародна журналістика»...
Суми Сумський державний університет iconСуми, 12 квітня 2012 року Суми Сумський державний університет
...
Суми Сумський державний університет iconМетодичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних І самостійних робіт (теми: «Романтизм», «Реалізм») для студентів спеціальності «Журналістика»
Суми Сумський державний університет 2011 Методичні вказівки з дисципліни «Зарубіжна література» до практичних І самостійних робіт...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи