Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації icon

Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації




НазваНавчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Сторінка1/42
Дата27.05.2013
Розмір3.18 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42



Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров’я України

Сумський державний університет


Л. О. Прімова, Л. І. Гребеник, І. Ю. Висоцький




БІОЛОГІЧНА ХІМІЯ.


Практичні заняття


Навчально-методичний посібник


У двох частинах

Частина 2




Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України





Суми

Сумський державний університет


2013

УДК 577.1 (07)

ББК 28.072 Я73

П 76

Рецензенти:

І. В. Ніженковська – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця;

М. М. Корда – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри медичної біохімії Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського;

^ О. В. Атаман – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фізіології та патологічної фізіології з курсом медичної біології Медичного інституту Сумського державного університету


Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації

(лист № 1/11-4342 від 26.02.2013)




П 76

Прімова Л. О.

Біологічна хімія. Практичні заняття : навчально-методичний посібник : у двох частинах / Л. О. Прімова, Л. І. Гребеник, І. Ю. Висоцький. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – Ч. 2. – 255 с.

ISBN 978-966-657-462-9

ISBN 978-966-657-464-3 (частина 2)


Посібник вміщує матеріали для підготовки студентів до практичних занять із біохімії, лабораторний практикум, який поєднує сучасні біохімічні методи досліджень, алгоритм виконання кожної роботи, тестові контрольні запитання з еталонами відповідей, короткі методичні вказівки до роботи студентів на занятті, технологічні карти занять та граф логічної структури теми, залікові питання до модуля, довідкову інформацію, список рекомендованої літератури. Посібник укладений відповідно до чинної програми з біохімії, відповідає вимогам державних стандартів вищої медичної освіти та принципам Болонського процесу.

Для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації.


УДК 577.1 (07)

ББК 28.072 Я73





ISBN 978-966-657-462-9

ISBN 978-966-657-464-3 (частина 2)


© Прімова Л. О., Гребеник Л. І., Висоцький І. Ю., 2013

© Сумський державний  університет, 2013


ЗМІСТ C.

Вступ …………………………………………………………….…6

Заняття 27 Метаболізм простих білків і амінокислот.

Загальні шляхи перетворення амінокислот….……..7

Заняття 28 Обмін аміаку в організмі людини. Детоксикація

аміаку. Синтез сечовини............……………….……15

Заняття 29 Спеціалізовані шляхи обміну ациклічних та

циклічних амінокислот. Синтез глутатіону та

креатину......................................................................23

Заняття 30 Порушення азотистого обміну.................................31

Заняття 31 Вивчення механізмів біосинтезу порфіринів...........38

Заняття 32 Дослідження біосинтезу і катаболізму пуринових

та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих

продуктів їх обміну ....................................................45

Заняття 33 Дослідження реплікації ДНК і транскрипції

РНК...............................................................................54

Заняття 34 Біосинтез білка в рибосомах. Етапи та механіз-

ми трансляції. Регуляція трансляції. Антибіотики –

інгібітори транскрипції та трансляції…...................60

Заняття 35 Регуляція експресії генів у прокаріотів та еукаріо-

тів. Молекулярні механізми мутацій. Репарація

ДНК. Рекомбінантні ДНК..........................................65

Заняття 36 Дослідження молекулярно-клітинних механізмів

дії гормонів білково-пептидної природи, катехол-

амінів та стероїдів.......................................................71

Заняття 37 Вивчення біохімічних ефектів білково-пептидних

гормонів і травного каналу.......................................77

Заняття 38 Дослідження гормональної регуляції метаболізму

та клітинних функцій гормонів щитоподібної

залози і біохімічні ефекти ейкозаноїдів...................86

Заняття 39 Дослідження біохімічних ефектів стероїдних

гормонів. Дослідження гормональної регуляції

гомеостазу кальцію та фосфатів в організмі.............96


Заняття 40 Контроль засвоєння змістового модуля «Обмін

білків. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітин-

них комунікацій”...…………………………………104

Заняття 41 Дослідження процесу перетравлювання пожив-

них речовин (білків, вуглеводів, ліпідів) у травно-

му каналі……............................................................111

Заняття 42 Дослідження функціональної ролі водорозчинних

(коферментних) вітамінів В1, В2, В3, В6, В12 у мета-

болізмі та реалізації клітинних функцій...............121

Заняття 43 Дослідження механізмів дії та біохімічних ефек-

тів вітамінів С, РР, Н, Вс, Р. Методи визначення

вітаміну С..................................................................130

Заняття 44 Вивчення біохімічних ефектів та методів визначен-

ня жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних

речовин…………………………………….……….138

Заняття 45 Визначення макро- та мікроелементів у біологічно-

му матеріалі. Біологічні функції окремих елемен-

тів…………………………………………………...144

Заняття 46 Дослідження фізіологічних та біохімічних функ-

цій крові: буферні системи, кислотно-основний

стан. Дихальна функція еритроцитів.......................152

Заняття 47 Дослідження білків плазми крові: білки гострої

фази запалення, індикаторні ферменти...................160

Заняття 48 Дослідження небілкових азотовмісних та без-

азотистих органічних компонентів крові. Ліпопро-

теїни плазми крові...... ..............................................167

Заняття 49 Дослідження згортальної, антизгортальної та фіб-

ринолітичної систем крові. Патології гемостазу. Дос-

лідження біохімії імунних процесів та біохімічних

механізмів імунодефіцитних станів.........................174

Заняття 50 Вивчення біохімічних функцій печінки. Визначення

активності сорбітолдегідрогенази, γ-глутамілтранс-

пептидази у сироватці крові....................................179


Заняття 51 Роль печінки в обміні жовчних пігментів. Пато-

біохімія жовтяниць. Визначення білірубіну в

сироватці крові…………….….................................187

Заняття 52 Дослідження процесів біотрансформації ксено-

біотиків та ендогенних токсичних речовин. Мік-

росомальне окиснення. Цитохром Р-450................194

Заняття 53 Вирішення ситуаційних тестових завдань із

Крок-1”......................................................................199

Заняття 54 Дослідження функціональної активності нирок

та хімічного складу сечі..........................................200

Заняття 55 Дослідження біохімічних перетворень у м’язах.

Визначення креатиніну в сироватці крові…...........208

Заняття 56 Вивчення особливостей хімічного складу та обмі-

ну в сполучній тканині. Визначення сіалових кис-

лот у сироватці крові................................................215

Заняття 57 Вивчення особливостей хімічного складу та

метаболізму в нервовій тканині..............................222

Заняття 58 Дослідження взаємозв’язку обміну речовин в

органах і системах організму..................................228

Заняття 59 Вирішення ситуаційних тестових

завдань із “Крок-1”…………………………...........234

Заняття 60 Контроль засвоєння модуля 2 “Обмін білків.

Молекулярна біологія. Біохімія тканин, фізіологіч-

них функцій та міжклітинних комунікацій”...........235

Додаток А......................................................................................^ 247

Список літератури.......................................................................253


Вступ


Біологічна хімія - фундаментальна наука, вивчення якої є обов’язковим етапом у системі підготовки майбутніх лікарів. Оволодіння базовими знаннями з предмета створює підґрунтя для формування у студентів біохімічного мислення, розвитку основних умінь та навичок оцінки метаболічних процесів в організмі здорової людини та у разі розвитку патологічного процесу.

Реформування вищої освіти, яке останнім часом відбувається в Україні, передбачає наявність сучасних методичних матеріалів, які б відповідали цілям, змісту та спрямованості чинних державних стандартів медичної освіти та принципам Болонського процесу. Під час складання навчально-методичного посібника «Біологічна хімія. Практичні заняття» були враховані рекомендації типової програми з дисципліни та методичні рекомендації для викладачів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації (Київ-Донецьк, 2005 р.).

Частина 2 посібника вміщує теми модуля І «Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів та його регуляція». У посібнику надана вся інформація, яка необхідна для підготовки студентів до практичних занять: зазначена актуальність і сформульовані мета й цілі кожної теми; наведені теоретичні питання; рекомендована література; лабораторний практикум, який поєднує сучасні біохімічні методи досліджень з алгоритмом до кожної лабораторної роботи, методикою її виконання та клінічною оцінкою окремих показників; тестові контрольні запитання з еталонами відповідей; короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті, технологічні карти занять та граф логічної структури тем; залікові питання до модуля; довідковий матеріал.

Автори сподіваються, що посібник допоможе студентам швидко зорієнтуватися у досить великому обсязі наукової інформації під час вивчення такої одночасно складної і цікавої науки, як біохімія, а також отримати знання про сучасні методи біохімічних досліджень, оволодіти практичними навичками визначення певних речовин у біологічному матеріалі, умінням узагальнювати, аналізувати й оцінювати результати лабораторних досліджень, що має значення під час подальшого вивчення фармакології, патологічної фізіології та клінічних дисциплін, а також у майбутній професійній діяльності.


Заняття 27

Тема. МЕТАБОЛІЗМ ПРОСТИХ БІЛКІВ І АМІНОКИСЛОТ. ЗАГАЛЬНІ ШЛЯХИ ПЕРЕТВОРЕННЯ АМІНОКИСЛОТ


^ Актуальність теми. Сучасні уявлення про метаболічні процеси в організмі неможливі без знань обміну різних груп основних макромолекул. Структурними компонентами білків є амінокислоти, які беруть участь не лише у синтезі цих біополімерів. Вільні амінокислоти є попередниками цілої низки біологічно важливих сполук (вуглеводів, ліпідів, гормонів, меланіну, креатину тощо).

^ Знання про метаболічні перетворення амінокислот є важливою складовою базових знань майбутніх лікарів з біохімії.

Мета загальна - вміти пояснювати шляхи обміну вільних амінокислот; характеризувати можливості використання визначення активності ферментів метаболізму амінокислот для діагностики захворювань внутрішніх органів.

Конкретні цілі, уміти:

  1. Проводити визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові.

  2. Інтерпретувати результати визначення АсАТ і АлАТ у сироватці крові.

  3. Записувати хімічні реакції основних перетворень вільних амінокис-лот: трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання.


При підготовці до заняття користуйтеся такою літературою:

  1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ; Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 234-242.

  2. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ; Вінниця: НОВА КНИГА, 2009. – С. 286-295.

  3. Гонський Я.І. Біохімія людини / Я.І.Гонський, Т.П. Максимчук - Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. - С. 406–413.

  4. Марри Р. и соавт. Биохимия человека. – М.: МИР, 1993. – Т.1. - С. 306-309.



Теоретичні питання

    1. Шляхи утворення і підтримання пулу вільних амінокислот в організмі людини.

    2. Загальні шляхи перетворення вільних амінокислот до кінцевих продуктів.

    3. Дезамінування амінокислот: типи дезамінування, послідов-ність реакцій. Глутаматдегідрогеназна реакція, її значення і регуляція.

    4. Трансамінування амінокислот: реакції, біохімічне значення, механізм дії амінотрансфераз.

    5. Механізм непрямого дезамінування амінокислот.

    6. Декарбоксилювання амінокислот: ферменти, фізіологічне значення. Окиснення біогенних амінів.

    7. Шляхи перетворення безазотистих залишків амінокислот. Поняття про глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

    8. КДЗ визначення активності амінотрансфераз.


На занятті ви повинні будете виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.


Алгоритм лабораторної роботи

  1. Готують дослідну і контрольну проби згідно з методикою виконання з дотриманням усіх режимів інкубації.

  2. Вимірюють оптичну густину дослідної проби проти контрольної.

  3. Розраховують активність ферменту за формулою.

  4. У висновках оцінюють активність ферментів у досліджуваних пробах крові у відповідності до норми.


Методика проведення експериментів

1 Визначення активності трансаміназ

^ Принцип методу: у результаті переамінування під дією АсАТ аспарагінова кислота перетворюється у щавлевооцтову (ЩОК), а аланін під дією АлАТ - у піровиноградну кислоту. ЩОК здатна у процесі ферментативної реакції перетворюватися у ПВК. При додаванні кислого 2,4-динітрофенілгідразину (2,4-ДФГ) ферментативний процес припиняється, та утворюється динітрофенілгідразон піровиноградної кислоти, який у лужному середовищі дає коричнево-червоне забарвлення, інтенсивність якого пропорційна кількості утвореної піровиноградної кислоти. Кількість утвореної ПВК дозволяє робити висновок про активність ферменту. Активність амінотрансфераз виражають у мікромолях піровиноградної кислоти, утвореної 1 мл сироватки крові за 1 год інкубації при температурі 370С.

^ 1.1 Визначення активності аспартатамінотрансферази

Хід роботи: роботу виконують у відповідності до таблиці.

Реактив

Дослідна проба, мл

Контрольна проба, мл

Субстратна суміш (аспарагінова кислота + + α-кетоглутарова кислота)

0,5

0,5

У термостат на 5 хв при 370С

Сироватка крові

0,1

-

Н2О (дист.)

-

0,1

У термостат на 30 хв при 370С

2,4-ДФГ

0,5

0,5

У термостат на 20 хв при 250С

0,4н NаОН

5

5

Робочий реактив

3,0

3,0

Примітка. Ретельно перемішують; 10 хв при 250С (для утворення забарвлення). Оптичну густину вимірюють на ФЕКу при λ=500-560 нм (зелений світлофільтр проти контролю в кюветах з товщиною шару 10 мм)

Активність ферменту розраховують за формулою

Х = Е · 133 од/мл,

де - Х - активність ферменту;

Е - екстинкція;

133 - коефіцієнт перерахунку.


1 мкг ПВК - 0,015 од. Е; 1 од. Е - 133 мкг ПВК, або за калібрувальним графіком. Активність виражають в умовних одиницях з розрахунку на 1 мл сироватки. 1 од. АсАТ відповідає такій активності ферменту, яка здатна за даних умов утворювати 1 мкг піровиноградної кислоти. При обчисленні активності ферменту необхідно враховувати і розведення сироватки:


Х = а · 10,

де Х - одиниця ферменту;

10 - перерахунок на 1 мл;

а - кількість ПВК, визначена за калібрувальним графіком, мкг.

У сироватці здорових людей активність АсАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається від 5 до 40 од./мл (0,1 - 0,5 мкм/мл). Перерахунок активності ферменту в мікромолі ПВК, що утворилася при інкубації 1 мл сироватки впродовж 1год при 370С, проводять за формулою

а · 10 · 2

АсАТ = ,

88

де а - кількість ПВК, визначена за калібрувальним графіком, мкг;

88 - маса 1 мкмоля ПВК, мкг;

10 - коефіцієнт перерахунку на 1 мл сироватки;

2 - тільки для АлАТ - коефіцієнт перерахунку на 1 год інкубації.


^ 1.2 Визначення активності аланінамінотрансферази

Хід роботи: визначення активності АлАТ проводять аналогічно до АсАТ, за винятком того, що беруть іншу субстратну суміш (аланін і α-кетоглутарат).

Розрахунок активності ферменту виконується за готовою калібрувальною кривою. Для розрахунку активності АлАТ і перерахунку її в мікромолі піровиноградної кислоти використо-вують ті самі формули, що й для АсАТ. Одна одиниця АлАТ відповідає такій активності ферменту, яка здатна за даних умов досліду утворювати 1 мкг ПВК. У сироватці крові здорових людей активність АлАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається у межах 5-30 од./мл (0,1-0,7 мкм/мл).


^ Клініко-діагностичне значення

У нормі: активність АсАТ сироватки крові становить 0,1 - 0,45 мкмоль/год∙мл; АлАТ - 0,1 - 0,68 мкмоль/год∙мл.

АсАТ і АлАТ є найбільш чутливими індикаторами пошкод-ження паренхіми печінки (особливо АлАТ). Активність АлАТ, що у 10 і більше разів перевищує верхню межу норми, спостерігають при гострих гепатитах (вірусному і токсичному); підвищення активності ферменту у 5-10 разів характерне для гострих (вірусного, алкогольного, медикаментозного) гепатитів, загострення хронічного активного гепатиту і пухлин печінки. Показники, що вище норми у 1,5-5 разів, спостерігаються при всіх перелічених вище захворюваннях, а також у перший тиждень гострої обтурації загальної жовчної протоки.

Активність АсАТ змінюється подібно до АлАТ, але з меншими потенційними можливостями. Визначення активності амінотрансфераз у сироватці крові має важливе значення для діагностики захворювань серця. При інфаркті міокарда активність АсАТ підвищується у 10-100 разів порівняно з нормою. У початковому періоді інфаркту міокарда через 24 - 36 годин воно чітко виражене і лише на 3-7-й день активність ферменту нормалізується. Зміни АлАТ при цьому невеликі.


^ Виконайте завдання та перевірте правильність їх вирішення з еталоном відповіді.

Завдання 1

Назвіть процес, у результаті якого біогенні аміни утворюються у тканинах організму?

А. Декарбоксилювання амінокислот.

В. Дезамінування амінокислот.

С. Трансамінування амінокислот.

D. Окиснення амінокислот.

Е. Відновного реамінування.

Завдання 2

Яка із сполук є акцептором аміногруп у реакціях трансамінування амінокислот?

А. Аргініносукцинат.

В. α-Кетоглутарат.

С. Лактат.

D. Цитрулін.

Е. Орнітин.

Завдання 3

Цикл Кребса відіграє важливу роль у реалізації глюкопластичного ефекту амінокислот. Це зумовлено обов’язковим перетворенням їх безазотистого залишку на:

А. Малат.

В. Оксалоацетат.

С. Сукцинат.

D. Фумарат.

Е. Цитрат.

Завдання 4

До лікарні швидкої медичної допомоги доставили дитину 7 років у стані алергійного шоку, який розвинувся після укусу оси. У крові - підвищена концентрація гістаміну. У результаті якої реакції утворюється цей амін?

А. Відновлення.

В. Гідроксилювання.

С. Дегідрування.

D. Дезамінування.

Е. Декарбоксилювання.

Завдання 5

При декарбоксилюванні амінокислоти гістидину утворюється надзвичайно активний амін - медіатор запалення та алергії, а саме:

А. Серотонін.

В. Гістамін.

С. Дофамін.

D. ГАМК.

Е. Триптамін.

Завдання 6

Назвіть, яка із сполук є акцептором аміногруп у реакціях трансамінування:

А. α-Кетоглутарат.

В. Аргініносукцинат.

С. Лактат.

D. Цитрулін.

Е. Орнітин.


Завдання 7

Кухар у результаті необережності опік руку паром. Підвищення концентрації якої речовини викликало почервоніння, набряклість, болючість ураженої ділянки?

А. Гістаміну.

В. Тіаміну.

С. Глутаміну.

D. Лізину.

Е. Галактозаміну.

Завдання 8

При декарбоксилюванні глутамату в ЦНС утворюється медіатор гальмування. Назвіть його.

А. ГАМК.

В. Глутатіон.

С. Гістамін.

D. Серотонін.

Е. Аспарагін.

Завдання 9

За клінічними показниками хворому призначено піридоксаль-фосфат. Для корекції яких процесів рекомендований цей препарат?

А. Трансамінування і декарбоксилювання амінокислот.

В. Окисного декарбоксилювання кетокислот.

С. Дезамінування пуринових нуклеотидів.

D. Синтезу пуринових і піримідинових основ.

Е. Синтезу білка.

Завдання 10

В організмі людини амінокислоти дезамінуються шляхом транс- амінування, внаслідок чого аміногрупа переноситься на:

А. α-Кетоглутарат.

В. Сукцинат.

С. Цитрат.

D. Фумарат.

Е. Малат.

Завдання 11

У хворого через 12 годин після гострого нападу загруднинного болю виявлено різке підвищення активності АсАТ у сироватці крові. Назвіть патологію, для якої характерна ця зміна.

А. Інфаркт міокарда.

В. Вірусний гепатит.

С. Колагеноз.

D. Цукровий діабет.

Е. Нецукровий діабет.
^

Відповіді: 1-А, 2-В, 3-В, 4-Е, 5-В, 6-А, 7-А, 8-А, 9-А, 10-А, 11-А.



Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

Заняття починається з вирішення навчальних завдань, після чого необхідно виконати досліди лабораторної роботи.

^ У кінці заняття проводяться тестовий контроль, аналіз результатів роботи, у яких беруть участь усі студенти під керівництвом викладача.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   42

Схожі:

Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
В. Ніженковська – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії Київського...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчально-методичний посібник до практичних занять з медичної біології для студентів і викладачів вищих навчальних медичних закладів
Навчально-методичний посібник до практичних занять з медичної біології для студентів І викладачів вищих навчальних медичних закладів...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Рекомендовано центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів медичних вищих навчальних закладів та лікарів-інтернів
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів
Шамне А. В. Основи самостійного вивчення курсу загальної психології : навчально-методичний посібник для студентів вищих педагогічних...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів
Литвиненко Н. В. – доктор медичних наук, професор Української медичної стоматологічної академії
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconОсновні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації
Я. І. Гонський – доктор медичних наук, професор кафедри медичної біохімії Тернопільського державного медичного університету імені...
Навчально-методичний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи