Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації icon

Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації




НазваНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації
Сторінка15/17
Дата27.05.2013
Розмір2.62 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

110. 28-річний хворий на цукровий діабет упродовж 6 місяців отримує ін'єкції інсуліну. У хворого відмічається слабість, відсутність апетиту. Через 2 тижні від початку хвороби пацієнт помітив темне забарвлення сечі, а згодом жовтяницю, на тлі якої загальний стан продовжував погіршуватися. Температура 36,5 °С, пульс 60 уд/хв. Збільшення печінки та селезінки. Визначення активності якого з ферментів у крові необхідно призначити для підтвердження діагнозу?

A. ЛДГ.

B. Амілази.

C. АлАТ.

D. КК.

E. КФ.

111. Хлопчик віком 3 років страждає від прогресуючої м'язової дистрофії (хвороба Дюшена). Аналіз проби, взятої при біопсії м’яза, виявив відсутність внутрішньоклітинного м’язового білка дистрофіну. Зміни рівня активності якого ферменту крові є діагностичним тестом у цьому випадку?

A. ЛДГ.

B. КК.

C. Піруватдегідрогенази.

D. ГлДГ.

E. Аденілаткінази.

112. Хворий віком 58 років був госпіталізований зі скаргами на біль у загрудинній ділянці, раптову слабість, пітливість, почуття страху, запаморочення. Під час дослідження ферментів було виявлено: активність AcAT підвищена, ЛДГ незначно підвищена. Попередній діагноз інфаркт міокарда. Який фермент потрібно визначити для уточнення діагнозу?

A. Амілазу.

B. Альдолазу.

C. ХЕ.

D. Ізоферменти ЛДГ.

E. ЛФ.

113. У сироватці крові пацієнта встановлено підвищення активності гіалуронідази. Визначення якого біохімічного показника сироватки крові дає змогу підтвердити припущення про патологію сполучної тканини?

A. Галактози.

B. Білірубіну.

C. Сечової кислоти.

D. Глюкози.

E. Сіалових кислот.

114. У жінки 36 років захворювання розпочалося раптово з підвищення температури до 39 °С, появи на шкірі обличчя, чолі, навколо очей, шиї і передній поверхні грудної клітки висипань темно-бузкового кольору. Біль у м’язах. Відмічене утруднене ковтання. В аналізах різко позитивні гострофазові показники. ШОЕ – 39 мм/год, еритроцити – 2,9 · 1012, гемоглобін – 72 г/л. Визначення активності якого з ферментів буде мати найважливіше значення для верифікації діагнозу?

A. АсАТ.

B. КК.

C. ЛФ.

D. ЛДГ.

E. Амілази.

115. Чоловіка доставлено в лікарню з нападами ядухи та скаргами на задишку в спокої, вологий кашель із виділенням слизистого харкотиння. Захворів після обприскування пестицидами колгоспного саду. Об’єктивно: шкірні покриви ціанотичні, ринорея, гіперсалівація, міоз, фібрилярні посмикування мімічної мускулатури. При аускультації: дихання везикулярне, ослаблене, розсіяні сухі та вологі хрипи. Частота серцевих скорочень – 46/хв, артеріальний тиск – 140/90 мм рт. ст. Живіт м’який, болючий по ходу товстої кишки. Активність ХЕ крові знижена. Який із наведених діагнозів є найбільш імовірним?

А. Гостре отруєння фосфорорганічними пестицидами.

В. Гостре отруєння хлорорганічними пестицидами.

С. Гостре отруєння ртутьорганічними пестицидами.

D. Гостре отруєння пестицидами, що містять миш’як.

Е. Гостре отруєння нітрофенольними пестицидами.

116. Хворий 63 років звернувся до кардіолога тільки на четвертий день після нападу болю за грудниною, який тривав більше години. При огляді хворого – стан задовільний, артеріальний тиск – 120/75 мм рт. ст., частота серцевих скорочень 82/хв. ЕКГ: ритм синусів правильний. Ознаки повної блокади лівої ніжки пучка Гіса (раніше не фіксувалося). Аналіз активності якого фермента слід призначити для лабораторного підтвердження діагнозу “гострий інфаркт міокарда”?

А. АсАТ.

В. ЛДГ.

С. АлАТ.

^ D. КК-МВ.

Е. ЛФ.


Коди правильних відповідей на тестові завдання


1

E

30

D

59

D

88

E

2

A

31

D

60

D

89

D

3

B

32

D

61

B

90

B

4

C

33

E

62

E

91

C

5

B

34

A

63

C

92

D

6

C

35

D

64

D

93

B

7

D

36

B

65

E

94

E

8

A

37

C

66

A

95

А

9

C

38

B

67

A

96

С

10

C

39

B

68

A

97

D

11

C

40

C

69

A

98

С

12

D

41

D

70

E

99

D

13

E

42

B

71

E

100

C

14

C

43

B

72

D

101

C

15

A

44

C

73

B

102

D

16

B

45

E

74

E

103

A

17

E

46

D

75

C

104

C

18

B

47

E

76

E

105

E

19

E

48

E

77

E

106

D

20

E

49

B

78

B

107

D

21

D

50

B

79

A

108

D

22

E

51

B

80

B

109

E

23

E

52

A

81

A

110

C

24

D

53

E

82

D

111

B

25

B

54

A

83

E

112

D

26

C

55

С

84

E

113

E

27

B

56

D

85

B

114

B

28

A

57

D

86

D

115

A

29

A

58

C

87

E

116

B



^ Ситуаційні завдання


1. Хворий В., 50 років, госпіталізований зі скаргами на раптовий оперізувальний біль у епігастральній ділянці, слабість, нудоту, субфібрильну температуру. При огляді: шкірні покриви бліді, тахікардія, живіт при пальпації м’який і хворобливий, АТ 100/70 мм рт. ст. Біохімічний аналіз сироватки крові дав такі результати: активність АсАТ – 38 МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ – 30 МО/л (норма – 7–40 МО/л), КК – 150 МО/л (норма – 10– 195 МО/л), -амілази – 236 МО/л (норма – 25–125 МО/л), ліпази – 238 МО/л (норма – 0–190 МО/л), тригліцериди – 3,1 ммоль/л (норма – 0,59–1,77 ммоль/л). Який найбільш імовірний діагноз?

2. Хворий М., 60 років, госпіталізований у клініку зі скаргами на запаморочення, слабість, задишку, тиснучі болі в грудях, що іррадіюють у обидві руки та лопатки. При огляді: шкірні покриви бліді, акроціаноз, ниткоподібний пульс, набрякання шийних вен. При аналізі сироватки крові виявлено: міоглобін – 102 мкг/л (норма – 32– 66 мкг/л); сечовина – 9,3 ммоль/л (норма – 3,33– 8,32 ммоль/л); вищі жирні кислоти – 1,01 ммоль/л (норма – 0,3–0,9 ммоль/л); лактат – 2,9 ммоль/л (норма – 0,9– 1,7 ммоль/л); активність АсАТ – 175 МО/л (норма – 10– 30 МО/л); АлАТ – 68 МО/л (норма – 7–40 МО/л); КК загальна – 320 МО/л (збільшення активності за рахунок ізоформи МВ); ЛДГ загальна – 502 МО/л (норма – 240– 480 МО/л) (збільшення активності за рахунок ізоформи ЛДГ–1 і ЛДГ2); ХЕ – 3380 МО/л (норма – 5300– 12900 МО/л). Який діагноз можна припустити у хворого?

3. Хворий О., 62 роки, госпіталізований у клініку зі скаргами на слабість, пригнічений стан, виражену стомлюваність, нудоту, що посилюється після вживання їжі, біль у ділянці печінки. Сім років тому після тяжкого грипу з’явився біль у правому підребер’ї, кровотечі з носа, слабість. При обстеженні: печінка збільшена і виступає з–під реберної дуги на 8 см, спленомегалія. При аналізі крові виявлено: загальний білок – 88 г/л; альбумін – 30 г/л; глобуліни – 1 – 6,8 г/л, 2 – 8,9 г/л,  – 15,6 г/л,  – 26,7 г/л; тимолова проба – 8 од; білірубін – 39,2 мкмоль/л (підвищення за рахунок фракції кон’югованого білірубіну), холестерин – 4,9 ммоль/л, аміак – 102 мкмоль/л, активність АсАТ – 71 МО/л; (норма – 10–30 МО/л); АлАТ – 102 МО/л (норма – 7–40 МО/л); ЛФ – 178 МО/л (норма – 39– 117 МО/л); ГГТП – 41 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л), ГлДГ – 8,4 МО/л (норма – 0–0,9 МО/л). Який найбільш імовірний діагноз?

4. Хвора Т., 35 років, госпіталізована в клініку з такими симптомами: нудота, гіркота в роті, відрижка, біль у правому підребер’ї. У дитинстві перенесла хворобу Боткіна, малярію. Дев’ять років тому помітила, що після вживання жирної їжі з’являвся біль у правому підребер’ї. При обстеженні: печінка виступала на 2–3 см з-під реберної дуги, ущільнена, болюча. Різкий біль у ділянці жовчного міхура. Селезінка пальпувалася біля краю реберної дуги. Біохімічний аналіз крові: білірубін – 5,85 мкмоль/л (підвищення за рахунок некон’югованої фракції), холестерин – 5,1 ммоль/л, тимолова проба – 4,6 од; загальний білок – 81,8 г/л; альбумін – 36,4 г/л, глобуліни – 1 – 5,8 г/л, 2 – 8,9 г/л,  – 12,8 г/л,  – 17,9 г/л. Активність АсАТ – 46 МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ – 60 МО/л (норма – 7–40 МО/л), ЛФ – 88 МО/л (норма – 39–117 МО/л), ГГТП – 18 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л), ХЕ – 1545 МО/л (норма – 5300– 12900 МО/л). Який діагноз можна припустити у хворої?

5. Хворий С., 52 роки, госпіталізований у клініку з такими симптомами: нудота, блювання, біль у правому підребер’ї, субфібрильна температура, виражена жовтяничність склер і шкіри, атрофія м’язів, множинні судинні зірочки на шкіри, свербіння шкіри. Печінка збільшена і виступала на 5 см з-під реберної дуги, помірно щільна, болюча. Селезінка не пальпувалася. Біохімічний аналіз крові: гемоглобін – 100 г/л; лейкоцитоз; білірубін загальний – 120,5 мкмоль/л; кон’югований – 71,4 мкмоль/л, уміст аміаку – 105 мкмоль/л, білкові та осадові проби незмінені, холестерин – 9,2 ммоль/л, активність АсАТ – 142 МО/л (норма – 10–30 МО/л), АлАТ – 89 МО/л (норма – 7–40 МО/л), ГГТП – 326 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л); ГлДГ – 10 МО/л (норма – 0– 0,9 МО/л); -амілази – 389 МО/л (норма – 25–125 МО/л), ЛФ – 485 МО/л (норма – 39–117 МО/л), ХЕ – 3670 МО/л (норма – 5300–12900 МО/л), концентрація сечової кислоти – 0,78 мкмоль/л, молочної кислоти – 2,8 ммоль/л, глюкози – 2,5 ммоль/л. Який найбільш імовірний діагноз?

6. Хворий П., 57 років, госпіталізований у клініку зі скаргами на диспепсію; біль у епігастральній ділянці впродовж двох тижнів. При огляді: метеоризм, субфібрильна температура, болюче ущільнення в ділянці підшлункової залози. Біохімічний аналіз крові: глюкоза – 6,1 ммоль/л; гемоглобін – 98 г/л; холестерин загальний – 3,3 ммоль/л; загальний білок – 61 г/л; трипсин – 18,4 мг/л (норма – 19,7–30,3 мг/л); хімотрипсин – 8 мкг/л; -амілаза– 64 МО/л (норма – 25–125 МО/л), у калі виявлено стеаторею. Установіть діагноз.

7. У студента-медика, що видужав після грипу, була помічена легка жовтяниця. Стурбований можливістю гепатиту, він здав кров на біохімічний аналіз. Сироватка крові: білірубін – 64 мкмоль/л, ЛФ – 8,6 МО/л (норма – 30–90 МО/л), АсАТ – 35 МО/л (норма – 10–50 МО/л), гемоглобін – 165 г/л, ретикулоцити – 1 %. Сеча: білірубін відсутній. Ознаки ураження гепатоцитів не виявлені. Установіть діагноз.

8. Хворий К., 22 роки, з’явилися симптоми грипу, що супроводжуються втратою апетиту, нудотою і болем у правому підребер’ї. При обстеженні печінка пальпувалася, була болючою. Через два дні у нього розвинулася жовтяниця, сеча стала темнішою, кал блідий. Результати лабораторного аналізу при госпіталізації: білірубін сироватки крові – 38 мкмоль/л, альбумін – 40 г/л, ЛФ – 80 МО/л (норма – 30–90 МО/л), АсАТ – 435 МО/л (норма – 10–50 МО/л), ГГТП – 64 МО/л (норма – 10,4–33,8 МО/л); проби на білірубін та уробілін у сечі позитивні. Через тиждень після госпіталізації лабораторний аналіз дав такі результати: білірубін сироватки крові – 210 мкмоль/л, альбумін – 38 г/л, ЛФ – 140 МО/л, АсАТ – 350 МО/л, ГГТП – 138 МО/л; проба на білірубін у сечі позитивна, а на уробілін – негативна. Встановіть діагноз та проаналізуйте результати лабораторного аналізу.

9. У хворого з гострим болем у животі виявлено в плазмі крові підвищення активності α-амілази, трипсину, ДНК-ази, РНК-ази. Який діагноз можна припустити? Інгібітори якого з наведених ферментів застосовуються при лікуванні даного захворювання?

10. У жінки 38 років виявлено жовтяницю. В анамнезі немає контактів з хворими на гепатит. Хвора не вживає алкоголь. У минулому вона була здоровою, останні 18 місяців страждала від свербіння, що посилювалося. Аналіз крові: загальний білок – 90 г/л (норма – 65–85 г/л), альбумін – 28 г/л (норма – 35–50 г/л), глобуліни – 62 г/л (норма – 23– 35 г/л), білірубін – 330 мкмоль/л (норма – 3–20 мкмоль/л), ЛФ – 496 МО/л (норма – 30–90 МО/л), АсАТ – 95 МО/л (норма – 10–50 МО/л), ГГТП – 240 МО/л (норма <60 МО/л). Подальші дослідження виявили високий титр антимітохондріальних антитіл. Який діагноз можна припустити?

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Ангєльські Стефан. Клінічна біохімія : підручник / С. Ангєльські, М. Г. Домінічак, З. Якубовскі; пер. з польської В. О. Логінський, О. Д. Луцик, Л. Л. Мартинець, Р. С. Стойка [наук. ред. Р. С. Стойка; ред. О. Є. Завадка]. – Сопот, 1998. – 451 с. – ISBN 83-902138-0-Х.

  2. Биохимические основы патологических процессов: учеб. пособие / Л. В. Авдеева, Т. Л. Алейникова, Н. Н. Белушкина [и др.]; под ред. Е. С. Северина. – М. : Медицина, 2000. – 304 с. – ISBN 5-225-04187-6.

  3. Биохимия : учебник / Т. Л. Алейникова, Л. В. Авдеева, Л. Е. Андрианова [и др.]; под ред. Е. С. Северина. – 2-е изд., испр. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 784 с. – ISBN 5-9231-0390-7.

  4. Камышников В. С. Клинико-биохимическая лаборатор-ная диагностика : справочник в 2 т. Т. 1 / В. С. Камышников. – 2-е изд., доп. и перераб. – Мн. : Интерпрессервис, 2003. – 495 с. – ISBN 985-482-018-1.

  5. Камышников В. С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили : справ. пособие / В. С. Камышников – 4-е изд. – М. : МЕД-пресс-информ, 2009. – 320 с. – ISBN 5-98322-545-6.

  6. Камышников В. С. Методы клинических лабораторных исследований / В. С. Камышников – М. : МЕДпресс-информ, 2011. – 752 с. – ISBN: 978-5-98322-771-2.

  7. Кишкун А. А. Клиническая лабораторная диагностика : учеб. пособие / А. А. Кишкун. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 720 с. – ISBN 978-5-9704-0650-2.

  8. Кишкун А. А. Клиническая оценка результатов лабораторных исследований / А. А. Кишкун, Г. И. Назаренко. - 2-е изд. стер. – М.: Медицина, 2006. – 544 с. – ISBN 5-225-04579-0.

  9. Клінічна біохімія : підручник / Д. П. Бойків, Т. І. Бондарчук, О. Л. Іванків [та ін.]; за ред. О. Я. Склярова. – К. : Медицина, 2006. – 432 с. – ISBN 966-8144-32-5.

  10. Клінічна лабораторна діагностика : практичні заняття з клінічної біохімії : навч. посіб. / Л. П. Аксененко, З. С. Баркаган, З. П. Гетте [та ін.]; за ред. М. А. Базарнової, З. П. Гетте. – К. : Вища шк., 1994. – 423 с. – ISBN 5-11-004027-3.

  11. Клиническая биохимия : учебное пособие / В. Н. Бочков, А. Б. Добровольский, Н. Е. Кушлинский [и др.]; под ред. В. А. Ткачука, В. Т. Морозовой. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 512 с. – ISBN 5-9231-0420-2.

  12. Клиническая биохимия : учебное пособие для студентов медицинских вузов / А. Я. Цыганенко, В. И. Жуков, В. В. Мясоедов, И. В. Завгородний. – М. : Триада-Х, 2002. – 504 с. – ISBN 5-8249-0073-6.

  13. Козинец Г. И. Анализы крови и мочи. Клиническое значение / Г. И. Козинец. – 2-е изд., доп. и перераб. – М. : Практическая медицина, 2008. – 152 с. – ISBN 978-5-98811-081-1.

  14. Лифшиц В.М. Лабораторные тесты при заболеваниях человека: справочник для врачей / В. М. Лифшиц, В. И. Сидельникова. – М.: Триада-Х, 2003. – 352 с. – ISBN 5-8249-0087-6.

  15. Маршалл Вильям Дж. Клиническая биохимия / В. Д. Маршалл; пер. с англ. А. Г. Голубева, Е. М. Еропкина, М. Ю. Еропкина, М. Г. Королёва [науч. ред. Н. И. Новиков; ред. Е. С. Лебедева]. – СПб. : Невский Диалект, 1999. – 368 с. – ISBN 5-7940-0024-4.

  16. Медведев М. М. Клиническая лабораторная диагностика : справочник для врачей / М. М. Медведев, Ю. З. Волчек; под ред. В. А. Яковлева. – СПб. : Гиппократ, 1995. – 208 с. – ISBN 5-8232-0129-Х.

  17. Общая клиническая лабораторная диагностика : учебно-методическое пособие / [авт. кол.: Г. Н. Липкан, В. А. Енохович, С. М. Щабленко и др.]. – К. : Дзвін, 1994. – 128 с. – ISBN 5-87920-008-6.

  18. Радченко В. Г. Основы клинической гепатологии. Заболевания печени и билиарной системы / В. Г. Радченко, А. В. Шабров, Е. Н. Зиновьева. – СПб. : Диалект, 2005. – 864 с. – ISBN 5-98230-011-Х.

  19. Руководство по гастроэнтерологии. Болезни печени и билиарной системы / А. Л. Гребенев, А. И. Хазанов, С. Д. Подымова [и др.]; под. ред. Ф. И. Комарова, А. Л. Гребенева, А. И. Хазанова. –М. : Медицина, 1995. – Т. 2. – 528 с. – ISBN 5-225-01207-8.

  20. Руководство по клинической лабораторной диагностике. Ч. 3. Клиническая биохимия: учеб. пособие / М. А. Базарнова, З. П. Гетте, Л. И. Калинова [и др.]; под ред. М. А. Базарновой, В. Т. Морозовой. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Выща шк., 1990. – 319 с. – ISBN 5-11-002466-9.

  21. Шерлок Ш. Заболевания печени и желчных путей: практич. рук. / Ш. Шерлок, Дж. Дули; пер. с англ.; [под ред. З. Г. Апроксиной, Н. А. Амохина]. – М. : ГЭОТАР Медицина, 1999. – 864 с. – ISBN 5-88816-013-Х.

  22. Энциклопедия клинических лабораторных тестов / под ред. Н. Тица, пер. с англ. В. В. Меньшикова. – М. : Лабинформ, 1997. – 960 с. – ISBN 5-89429-004-Х.

  23. Юрковский О. И. Клинические анализы в практике врача : справочник для врачей / О. И. Юрковский, А. М. Грицюк. – К. : Техніка, 2000. – 112 с. – ISBN 966-575-187-5.

^ ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК

1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Рекомендовано центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів медичних вищих навчальних закладів та лікарів-інтернів
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів
Литвиненко Н. В. – доктор медичних наук, професор Української медичної стоматологічної академії
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconОсновні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації iconЮ. В. Циркуляторні шоки в травматології рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни
Як навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи