Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки icon

Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки




Скачати 444.21 Kb.
НазваЕкономічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки
Сторінка1/2
Дата27.05.2013
Розмір444.21 Kb.
ТипДокументи
  1   2
1. /Tema_15.doc
2. /Tema_22.doc
3. /Tema_23-24.doc
4. /titul.doc
5. /Вступ.doc
6. /ЗМ_СТ.doc
7. /Л_тература.doc
8. /Тема_10.doc
9. /Тема_11.doc
10. /Тема_12.doc
11. /Тема_13а.doc
12. /Тема_14.doc
13. /Тема_16.doc
14. /Тема_17.doc
15. /Тема_18.doc
16. /Тема_19.doc
17. /Тема_2.doc
18. /Тема_20.doc
19. /Тема_21.doc
20. /Тема_25.doc
21. /Тема_26.doc
22. /Тема_27.doc
23. /Тема_3.doc
24. /Тема_4.doc
25. /Тема_5.doc
26. /Тема_6.doc
27. /Тема_7.doc
28. /Тема_8.doc
29. /Тема_9.doc
Держава та її економічні функції 15 Необхідність цілеспрямованого втручання держави в економіку
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки
Соціалістична економічна система та її еволюція 23 Економічна система соціалізму: теорія І практика
Навчальний посібник За редакцією доктора економічних наук, професора К. Т. Кривенка
Вступ о п
З міст
Альтернатива: выбор пути (Перестройка управления и горизонты риска) / Рук авт колл. В. Н. Бойков, А. А. Сергеев. М.: Мысль, 1990
Інфраструктура ринку І капітал сфери обігу 10 Ринкова інфраструктура
Розділ 3
Тема 12 підприємство І підприємництво
Капітал І наймана праця 13 Капітал як економічна категорія
Підприємництво в аграрній сфері 14 Аграрне виробництво — особлива сфера вкладення капіталу
Розділ 4
Розподіл національного доходу. Споживання І заощадження 17 Сутність, місце та роль розподілу в процесі відтворення
Економічне зростання та його чинники. Економічні цикли 18 Зміст І типи економічного зростання. Нагромадження та інвестиції, їх роль в економічному зростанні
Робочої сили та їх державне регулювання 19 Зайнятість: сутність, форми та ефективність
Розділ 1
Суспільного виробництва 20 Господарський механізм, його сутність та елементи
Розділ 5
Розділ 6 міжнародні економічні відносини Тема 25 світове господарство
Форми міжнародних економічних відносин 26 Світогосподарські зв’язки та їх форми
Економічні аспекти глобальних проблем 27 Причини виникнення, сутність І класифікація глобальних проблем
Економічна система суспільства економічна система: сутність, структурні елементи І критерії класифікації
Відносини власності власність як економічна категорія
Форми організації суспільного виробництва
Тема 6 гроші
Витрати виробництва І прибуток витрати виробництва, їх сутність І види
Розділ 2
І загальні ознаки їх функціонування принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання Принципи класифікації ринків

Тема 22
ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА
СУЧАСНОГО КАПІТАЛІЗМУ


22.1. Сутність і ознаки змішаної економіки

Сутність змішаної економіки. Умови виникнення змішаної економіки. Причини виникнення змішаної економіки. Національні особливості змішаної економіки. Уклади і сектори змішаної економіки.

Сутність змішаної економіки. «Наша економічна система, — пише П. Самуельсон, — це «змішана» система вільного підприємництва, економічний контроль в якій забезпечується з боку як суспільства, так і приватних інститутів» (див.: Самуэльсон П. Экономика: Вводний курс: Пер. с англ. — М., 1964. — С. 53). Про те, що сучасний капіталізм виступає як система змішаної економіки, пишуть й інші західні економісти: К. Макконнелл, С. Брю, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмелензі.

Розрізняють три основних варіанти змішаної економіки: 1) кон­сервативний, 2) ліберальний, 3) соціал-реформістський. Кожен з них має певні відмінності. Так, консервативний варіант змішаної економіки виступає за обмежене втручання держави в макроекономічні процеси з метою створення умов для розвитку приват­ного сектору і ринкових важелів саморегулювання. Ліберальний варіант передбачає проведення важливих інституціональних і соціальних реформ, раціональну взаємодію приватного і державного секторів економіки, впровадження системи національного планування, здійснення поступової соціалізації капіталістичної економіки. Найважливішими представниками цієї моделі є відомі американські економісти Дж. Гелбрейт та Р. Хейлброннер.

Соціал-реформістський варіант змішаної економіки обстоює необхідність оптимального поєднання децентралізму і цент­ралізму, планування і ринку, індивідуальних і колективних форм власності для поступової трансформації капіталізму в систему демократичного соціалізму.

На думку відомого українського економіста С. Мочерного, змішана економікаце модель соціально-економічного розвит­ку, що передбачає поєднання приватної і державної форм власності, плану і ринку, проведення інституціонально-соціальних реформ для побудови прогресивнішого ладу.

Ми вважаємо, що свідомий процес формування капіталізму зі змішаною економікою почався в західних країнах, в США з уведенням у дію реформістських положень, започаткованих «Новим курсом» американського президента Ф. Рузвельта в 1933 р. Теоретичне обґрунтування конкретного механізму функціонування капіталістич­ної змішаної економіки дано в праці англійського економіста
Д. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей» (1936 р.).

Умови виникнення змішаної економіки. Історичною передумовою виникнення змішаної економіки є посилення і розширення державного втручання в економічну діяльність, розвиток державної власності і державного сектору економіки. П. Самуель­сон стверджує, що з кінця ХІХ ст. майже в усіх країнах відбувалось розширення економічних функцій держави. Посилюється взаємозв’язок, взаємодія приватного, акціонерного, державного секторів, розвивається державно-корпоративний або державно-монополістичний капіталізм як специфічна нова форма господарювання. Тому деякі вчені ототожнюють змішану економіку з державно-корпоративним або державно-монополістичним капіталізмом, а виникнення датують кінцем ХІХ або початком ХХ ст.

У перші десятиліття ХХ ст. необхідність державного втручання в економіку у формі регулювання і навіть планування обґрунтовують американські вчені Дж. Дьюї, У. К. Мітчелл, Дж. М. Кларк і особливо Дж. М. Кейнс. Так, У. Мітчелл уважав за необхідне створення спеціального державного органу індикативного планування, що приведе до утворення змішаної економіки в США, а Дж. Кларк умовою цього вважав виникнення економіки великих фірм з посиленням ролі уряду.

Інший підхід до розуміння змішаної економіки базувався на поєднанні, змішуванні принципів організації і господарювання двох систем: капіталістичної саморегульованої з принципами пла­номірності та соціалістичної з державним соціальним захистом. Американський учений С.Чейз наприкінці 30-х рр. запропонував у книзі «Тиранія слів» замість понять «капіталізм» і «соціалізм» ввести поняття «змішана економіка» (див.: Chese S. The Tyranny of Words. — N.Y., 1938. — P. 280).

Після Другої світової війни цю теорію розвивають Е. Хансен, Л. Харріс, П.Самуельсон та ін. У всіх працях мова йде про поєднання систем, заснованих на приватній і суспільній власності, «чистого» капіталізму і соціалізму.

Відомо, що приватна власність реалізується завдяки ринковій конкурентній формі організації суспільного виробництва, а су­спільна — завдяки планомірній організації виробництва. Але роз­виток суспільного виробництва під впливом НТП визначає еволюцію приватної власності і, відповідно, ринкової форми організації. Вільний конкурентний ринок сприяє утворенню великих підприємств, корпорацій, монополії та олігополії. Виникають організація і планування на рівні первинних ланок (теорія «організованого» і «планового капіталізму») та можливість регулювання ринкових відносин монополіями. Корпоративна економіка вимагає у свою чергу посилення державного втручання в економічну діяльність шляхом координації, регулювання, індикативного пла­нування суспільного виробництва. Організація суспільного вироб­ництва стає «змішаною» конкурентно-планомірною.

Необхідно звернути увагу на те, що власність як економічна основа і визначальний елемент економічної системи не завжди визначає відповідну форму організації. Слід підкреслити, що «ко­мандна економіка», або «авторитарна», не тотожна «планомірно-організованій економіці», бо авторитарною вона може бути за будь-якої формі власності.

Причини виникнення змішаної економіки. Причинами виникнення змішаної економіки є: недосконалість і неспроможність ринкового механізму саморегулювання на основі дії природних законів і «невидимої руки» А.Смита та загострення соціально-економічних суперечностей, порушення економічної і соціальної стабільності розвитку економіки; необхідність задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах підвищення суспільного характеру продуктивних сил і економічно обумовленого одержавлення виробництва, розподілу, обміну і споживання; зростання ролі особистого фактора в суспільному виробництві в умовах НТР; необхідність збереження і захисту навколишнього середовища. Вирішення цих проблем визначило необхідність еволюції саморегульованого механізму в змішаний механізм господарювання, в якому зростають економічні, а потім і соціальні функції держави, яка починає активніше регулювати суспільне виробництво.

Виникнення і посилення державного регулювання капіталістичної економіки (від «регульованого ринку» до «регульованого капіталізму») стало історичною передумовою утворення і подаль­шого розвитку змішаної економіки. Економічне регулювання почало доповнюватися соціальним, соціалізацією ринкової економіки, відносин власності, а капіталізм почав поступово перетворюватись у змішану економічну систему.

Головні причини еволюції капіталістичної системи такі:

  1. недосконалість і негативні соціально-економічні наслідки ринкової системи саморегулювання (безробіття, бідність і соціаль­на нерівність, економічна і соціальна нестабільність, економічні кризи і т. д.);

  2. зростання монополізації виробництва, капіталу і ринку, що порушує відносини економічної свободи і вільної конкуренції, еквівалентного обміну і справедливого розподілу життєвих благ у суспільстві, веде до загострення приватних, групових і суспільних інтересів; приватна монополія визначає виникнення державної монополії;

  3. зростання суспільних потреб у товарах і послугах колектив­ного користування (оборона, транспорт, освіта, наука, зв’язок та ін.), виробництво яких не стимулює ринковий механізм, ринок;

  4. необхідність збереження невідтворюваних ресурсів, захисту навколишнього середовища, раціонального використання загальнолюдських ресурсів, державного захисту недостатньо інфор­мованих споживачів про якість товарів, терміни вживання тощо;

  5. необхідність перерозподілу доходів з метою задоволення соціальних потреб і соціального захисту населення, що живе за межею бідності;

  6. розвиток колективних і державної форм власності, які містять у собі формальний засіб, матеріальні умови розвитку нових укладів і переходу капіталізму в нову соціально-економічну систему (формацію, цивілізацію).

Соціалізація ринкової економіки в умовах змішаної форми її організації, національні особливості розвитку країн визначаються особливостями економічної та соціальної політики уряду, яка залежить від певної політичної його орієнтації і відповідної теоретичної моделі розвитку національної економіки.

Національні особливості змішаної економіки. Реалізація і ефективність змішаного механізму регулювання економіки залежить не тільки від зміни пропорцій між укладами, секторами економіки, формами власності. Вони визначаються метою і механізмом державного регулювання, його методами, засобами впливу на об’єкти регулювання і способами їх реалізації. Об’єк­тами регулювання можуть бути все суспільне виробництво і відтворення, суспільний попит або пропонування тощо; головними засобами — програмування, індикативне планування; знаряддям або способами реалізації — грошово-кредитний, бюджетно-подат­ковий, адміністративно-економічний, адміністративно-командний та ін. Абсолютизація певного об’єкта, засобу та форми, знаряддя реалізації для досягнення поставленої мети і визначає специфіку націо­нальної моделі ринку або специфіку змішаної економіки1.

Існують різні національні моделі змішаної економіки: від аме­риканської ліберальної моделі господарювання, характерною рисою якої є залишковий принцип державного регулювання в економічній та соціальній сферах (регулюються ті аспекти соці-
ально-економічних відносин, які не саморегулюються вільною конкуренцією), до економічного дирижизму (переважно у Франції, Великобританії та інших країнах), коли держава виступає за глобальне систематичне регулювання економіки за масштабами і глибиною. При цьому можуть використовуватись надзвичайні заходи і методи (індикативне планування, націоналізація, утворення і зростання державного сектору, державні інвестиції, адміністративний контроль над зарплатою, цінами, кредитами). Є й інші специфічні національні змішані економіки.

Показовою з цієї точки зору є так звана «шведська модель» змішаної системи. Її теоретики вважають, що власність не є визначальним елементом суспільного устрою. За панування приват­ної власності в руках держави є не більше 5% основних виробничих фондів, але вона перерозподіляє приблизно 60% національного доходу і близько 40% його йде на соціальні потреби. Це модель так званого демократичного соціалізму, соціалізації капіта­лістичної економіки у сфері розподілу. Держава здійснює не тільки економічне, а й соціальне регулювання суспільного виробництва в інтересах усього суспільства. Це модель еволюційного переходу капіталізму в посткапіталізм (або соціалізм) шляхом демократичних реформ. На думку Г. Мюрдаля (творця «шведської моделі»), у розвинутому суспільстві планування утворює принцип, за допомогою якого знання втілюються в дії. (Див.: Селигмен Б. Основные тече­ния современной экономической мысли. — М., 1968. — С. 408.)

Існують також консервативна та ліберальна моделі змішаної економіки. Перша модель передбачає обмежене втручання держави в економічну діяльність з метою підтримки приватного сектору і вільної конкуренції. Представниками цього підходу є Ф. Хаєк, М. Фрідмен та ін. Прибічники ліберальної змішаної економіки (Дж. Гелбрейт, Р. Хейлброннер та ін.) ратують за проведення соціальних реформ, взаємодію приватного та державного секторів при зростанні державних інструментів у регулюванні економіки і підпорядкування приватного та корпоративного секторів інтересам суспільства, поступової соціалізації економіки і формування «нового соціалізму» (див.: Гэлбрейт Дж.К. Экономические теории и цели общества. — С. 280—281).

Уклади і сектори змішаної економіки. Соціально-економіч­ною основою змішаної економіки є взаємодія і взаємозв’язок двох провідних секторів економіки — приватного та державного, які складаються з різних соціально-економічних укладів.

Суспільно-економічний уклад, або система суспільного вироб­ництваце цілісна система виробничих відносин визначеного типу, або відносин власності, які утворюють суспільну форму виробництва та господарювання. В історичному процесі суспіль­ного розвитку завжди, за винятком, можливо, первісного суспільства, співіснували і взаємодіяли декілька укладів, бо існування одного укладу породжує виникнення іншого — більш прогресивного з точки зору ефективності виробництва. Поки більш прогресивний уклад не стане пануючим, вони співіснують, взаємодіють. Тому суспільне виробництво фактично завжди багатоукладне, його поступальний розвиток і є зародженням прогресивних форм виробництва і поступового відмирання менш прогресивних. Певний історичний період різні форми виробництва (уклади) співіснують і взаємодіють. Але в економічній структурі багатоукладного суспільства на певному етапі розвитку виділяється більш прогресивний уклад, який стає провідним і визначає специфіку або характер соціально-економічних відносин господарювання, стає економічним базисом суспільно-економічної формації (рабовласницької, феодальної та ін.)1. Пануючий уклад отримав у економічній теорії назву формаційного (п’ять способів виробниц­тва і формацій) на відміну від неформаційних (патріархального, дрібнотоварного).

У процесі розвитку формаційний уклад, наприклад капіталістичний, стає домінуючою формою суспільного виробництва і відповідних економічних відносин. Цей уклад взаємодіє з іншими і здійснює на них прямий вплив у межах суспільного виробництва.

Оскільки багатоукладність економіки була притаманна різним соціально-економічним формаціям, або цивілізаціям, то це не є підставою для трактування будь-якої економіки як «змішаної економіки», «змішаної системи», бо це поняття виникло за умов певного рівня розвитку капіталістичної економічної системи, а отже, панування капіталістичного укладу і капіталістичної власності.

У більшості країн кількісно переважаючим є приватний сектор економіки, основою якого є індивідуальна приватна власність — трудова та капіталістична, але більш ефективним є акціонерний уклад (на основі групової капіталістичної власності), який отримує до 90 % усіх доходів, що становить лише 20 % загальної кіль­кості суб’єктів господарювання. На державний сектор у різних країнах припадає 18—25 % зайнятих, до 30 % ВНП, 25—50 % інвестицій, 20—30 % власності; держава перерозподіляє від 35 до 60 % національного доходу (див.: Политэкономия (история экономических учений, экономическая теория, мировая экономика): Учебник для вузов / Под ред. Д.В. Валового. — М., 1999. —
С. 255—256).

У сучасних змішаних системах співіснуючими укладами є дрібнотоварний, акціонерний, державний і соціалістичний за панування капіталістичного укладу на основі індивідуальної та гру­пової капіталістичної власності (корпоративної), яка об’єктивно стала ядром економічної системи.

22.2. Механізм функціонування сучасної
капіталістичної змішаної економіки


Взаємодія двох механізмів господарювання. Ринок у змішаній економіці. Держава у змішаній економіці.

Взаємодія двох механізмів господарювання. Змішана економічна система — це насамперед ринкова економіка, яка функціонує на основі взаємодії двох механізмів господарювання: стихійного саморегулювання і свідомого регулювання. Необхідно звернути увагу на об’єктивність еволюції господарського механіз­му від «чистого» саморегулювання до поступового розширення свідомого регулювання від первинної ланки планування (на рівні підприємства, фірми, національної та міжнародної корпорації) до державного регулювання на рівні національної економіки. Матеріальною основою еволюції господарського механізму є зростання суспільної форми продуктивних сил в умовах НТП і НТР на основі поглиблення поділу праці, спеціалізації та кооперації виробництва. Це об’єктивно потребує нових форм організації та управління виробництвом, його регулювання і планування на мак­рорівні.

Еволюція механізму господарювання йде від товарного вироб­ництва, розвинутої ринкової економіки і стихійного ціноутворення до поступового відмирання товарних відносин (сьогодні на рівні великої корпорації), свідомого контрольованого ціноутворення і планомірного розвитку виробництва й обміну в далекій перспективі.

Практикою, а відповідно, й економічною теорією переконливо аргументована необхідність державного втручання в ринкові економічні відносини. Диспути між теоретиками йдуть лише про межі такого втручання, про межі взаємодії механізму стихійного ринкового саморегулювання, стихійних сил природних (економіч­них) законів і механізму свідомого регулювання ринкових відносин, свідомого використання об’єктивних економічних законів.

Історія свідчить, що активний прояв регулюючої економічної функції держави відбувається на етапі виникнення монополії, яка втручається в механізм саморегулювання і є його наслідком, створює та загострює нові суперечності з посиленням свого панування в економіці. Вона ігнорує інтереси більшості дрібних і середніх виробників. Монополія переслідує свій інтерес (отримання монопольного прибутку), який не збігається ні з інтересами дрібних виробників, ні з інтересами суспільства — держави. Монополізація завдає значних матеріальних збитків суспільству, тому що перерозподіляє доходи мільйонів виробників на свою користь, зменшує надходження до бюджету. Держава вимушена проводити антимонопольну політику під тиском обставин для захисту державних, національних інтересів. Виникає новий господарський механізм — змішаний ринково-державний. Ринок стає регульованим спочатку з боку монополій, а потім і держави. Капіталізм переходить до якісно нової стадії розвитку, яка отримала в марксистській політичній економії назву державно-монополіс­тичний капіталізм, що є по суті визнанням його змішаною економікою насамперед за формою організації ринкових відносин. Вони стають об’єктивно-суб’єктивними, вільна конкуренція доповнюється свідомим регулюванням суспільного виробництва з боку держави. З іншого боку, сучасний капіталізм як змішана економічна система і є поєднанням сили капіталізму із силою держави в єдину економічну змішану систему капіталізму.

Визначальним фактором змішування двох форм організації суспільного виробництва є необхідність задоволення зростаючих суспільних потреб в умовах панування капіталістичної власності (незалежно від форм), отже — це мета суспільного виробництва.

Якщо наприкінці 30-х рр. ХХ ст. під час впровадження принципових елементів змішаної економіки держава виконувала переважно економічні функції, то з розвитком суспільного виробництва і посиленням ролі НТР, а також людського фактора в економіці і суспільстві помітно посилюється соціалізація ринкового господарювання. Вона полягає в необхідності створення соціально-економічних умов для розширеного відтворення робочої сили, тобто забезпечення певного благоденства для всього населення. Це відбувається шляхом соціалізації, демократизації відносин власності та проведення державою активної соціальної політики, яка не допускає значної соціально-економічної диферен­ціації суспільства і соціальних конфліктів. Держава створює умови для перетворення людини із фактора виробництва («людини економічної») у всебічно розвинену особистість з новою роллю не тільки у виробництві, а й узагалі в суспільстві («людину творчу»).

Сучасна змішана економіка і є регульованою соціально орієнтованою ринковою економікою, коли на перше місце виходить дійсно задоволення зростаючих соціально-економічних потреб кожної людини і суспільства. Реалізувати цю мету може тільки держава на базі високої економічної ефективності виробництва. До тих пір, поки економічним базисом суспільства лишатимуться капіталістичні економічні відносини (капіталістичний уклад), а метою безпосередніх економічно відокремлених виробників — прибуток, реалізація цієї мети можлива тільки шляхом конкурентної боротьби, яка в умовах панування великих корпорацій є недосконалою. Оскільки метою суспільного виробництва є задоволення суспільних потреб, а держава є представником суспіль­ства, то вона змушена регулювати недосконалу конкуренцію і виробництво для задоволення зростаючих суспільних потреб. Водночас ступінь втручання держави в механізм конкурентного господарювання обмежується капіталістичним економічним базисом і приватними інтересами суб’єктів господарювання. Як тільки державне регулювання суспільного виробництва починає відчутно обмежувати інтереси суб’єктів приватного сектору, перш за все фінансової олігархії, ефективність свідомого втручання в економіку знижується і уряд повертається до активізації ринкової конкуренції, саморегулювання. Тому в сучасних змішаних економіках і відбувається циклічне коливання форм організації суспільного виробництва: посилюється то ринкова — стихійна, то державна — свідома, активізуються механізми то кон­куренції, то державного регулювання (див.: Башнянин Г., Лазур П., Медведєв В. Політична економія: Підручник для студ. вузів. — К., 2000. — С. 485—487).

Діалектика взаємодії і співвідношення стихійного (конкурентного) та свідомого (планованого) у механізмі господарювання визначається як об’єктивними умовами розвитку національних економік, так і суб’єктивими діями уряду кожної країни. Але ви-
значальною тенденцією такої взаємодії є розширення і посилення економічних та соціальних функцій держави.

Ринок у змішаній економіці. В умовах товарного виробництва пануючою формою економічних відносин є ринкові (крім внут­ріфірмових відносин), але ринок перестав бути єдиним стихійним регулятором пропорцій суспільного виробництва, розподілу доходів. За формою ринки «вільної конкуренції» існують лише в деяких немонополізованих галузях (у сільському господарстві та ін.), але це вже не суто ринкові відносини, бо вони перебувають під визначальним регулюючим впливом або монополій, або держави. І хоч на ринку формується до 70% товарних цін (у ринковій економіці США) — це вже не ціни вільної конкуренції, що стихійно встановлюються ринком, а ціни системи недосконалої конкуренції. Існування «адміністративних», «державних» цін впли­ває і на механізм ціноутворення «монополізованого» ринку в змішаній економіці. Ринок по суті стає регульованим, тому що конкуренція є недосконалою, потребує державної підтримки і стає більш штучною, регульованою. Ринок модифікується. Головні рин­кові елементи продовжують еволюціонувати: досконала конкурен­ція в недосконалу, саморегулювання в регулювання, стихійне ціноутворення у свідоме встановлення цін і т. д. Поступово заперечується ринковий механізм господарювання. Деякі вчені вважають, що класичні товарно-грошові відносини звузились до ½ суспільного продукту в розвинутих країнах. Посилюється роль олігопольного, державного та світового ринків, державних монопольних цін.

  1   2

Схожі:

Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconТема Міжнародна економічна система Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура
Середовище розвитку міжнародних економічних відносин, його структуризація та характеристика
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconТема 1 Міжнародна економічна система. Міжнародна економічна діяльність
Ознаки систематизації країн світу за методиками Організації Об’єднаних Націй і Світового Банку
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconТема Економічна сутність фінансової стійкості банку
Економічна сутність фінансової стійкості банків та її значення для організації грошово-кредитних відносин
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconПитання до іспиту з дисципліни “податкова система”
Економічна сутність податків, їх роль в забезпеченні держави фінансовими ресурсами та в системі фінансового регулювання
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconМіжнародна економічна діяльність Питання теми Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності
Міжнародна економічна діяльність підприємств, її сутність, характеристика та форми
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconАкадемічний Огляд 1 – 2005 Зміст Макроекономіка І розвиток світової економіки Задоя А. О
Ковальчук В. М. Економічна сутність інновацій у ринковій економіці перехідного типу 11
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconЛекція бюджет І бюджетна система соціально-економічна сутність Державного бюджету
Державний бюджет є централізованим грошовим фондом, являє собою загальнодержавні фінансові ресурси
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconМіжнародна економічна інтеграція сутність міжнародної економічної інтеграції
...
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconМіжнародна економічна інтеграція сутність міжнародної економічної інтеграції
...
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconТема управління організацією у кризовому стані
Кризові явища як фаза життєвого циклу організації. Сутність, основні ознаки, джерела виникнення кризових ситуацій, їх типологія....
Економічна система сучасного капіталізму 22 Сутність І ознаки змішаної економіки iconЕкономічна сутність лізингу та його роль в активізації інвестиційної діяльності
У статті йдеться про значення інвестиційної діяльності для переходу української економіки до інноваційної моделі
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи