Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки icon

Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки




НазваЗміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки
Сторінка1/22
Дата27.05.2013
Розмір3.76 Mb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
1. /ПЕРЕДМОВА Света.docЗміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки


344



ЗМІСТ


Передмова

Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки

    1. Поняття логістики та рівні її розвитку

    2. Види логістики

    3. Концепція логістики

    4. Завдання і мета логістики

Розділ 2 Різноманітність форм логістичних утоврень

2.1 Поняття про логістичний ланцюжок

2.2 Канали товароруху та їх функції

2.3 Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах

2.4 Логістичні системи

2.5 Інформаційні системи

Розділ 3 Технологічні процеси і управління матеріальними потоками в логістиці

3.1 Загальна характеристика технологічних процесів

3.2 Поняття “матеріального потоку”

3.3 Організація управління матеріальними потоками

3.4 Стислі відомості про управління матеріальним потоком в системах

3.5 Форми логістичних утворень за кордоном

3.6 Перспективи використання логістики в Україні

Розділ 4 Фактори які впливають на формування системи логістики

4.1 Напрями вибору системи обслуговування

4.2 Замовлення і складування матеріалів

4.3 Взаємозв’язок транспортного обслуговування і логістики

4.4 Економічна ефективність та види витрат у логістиці

Розділ 5 Заготівельна логістика

5.1 Завдання і функції заготівельної логістики

5.2 Організація функціональної заготівельної логістики

5.3 Шляхи вибору постачальника

5.4 Стисла характеристика логістичних заготівельних систем

Розділ 6 Сутність розподільчої логістики

6.1 Економічний зміст розподільчої логістики

6.2 Методи розподільчої логістики

6.3 Основні форми організації розподільчої логістики

6.4 Якості логістичних ланцюжків розподільчої логістики

6.5 Логістичні системи розподільчої логістики

6.6 Поняття про системи ДРП

Розділ 7 Внутрішньовиробнича логістика

7.1 Підвищення організованості матеріальних потоків у виробництві

7.2 Вимоги до організації управління матеріальними потоками

7.3 Організація виробництва і конкурентоспроможність

7.4 Синхронізація циклів виробництва

7.5 Виробничі логістичні системи

Розділ 8 Логістика посередництва

8.1 Основи посередницької логістики

8.2 Види посередників та їх функції

8.3 Транспортні термінали як вид логістичних посередників

8.4 Шляхи посередників об’єднання

8.5 Організація торгівельно-посередницької логістики

8.6 Інтегрована торгівельна логістика

Розділ 9 Логістика складування

9.1 Логістичний процес на складі

9.2 Види складів та основних механізмів

9.3 Система складування та організація переробки вантажів

Розділ 10 Транспортна логістика

10.1 Особливості транспортної логістики

10.2 Логістичний підхід в технологічному процесі транспорту

10.3 Логістична концепція роботи транспортних підприємств

10.4 Вибір шляхів переміщення вантажопотоків

10.5 Основні показники роботи транспортної логістики

Розділ 11 Транспортно-експедиційні логістичні послуги

11.1 Сутність та види послуг

11.2 Організація транспортно-експедіційних послуг

11.3 Централізоване постачання вантажів

11.4 Основні показники перевізного процеса

Розділ 12 Характеристики окремих елементів логістики

12.1 Матеріальнотехнічна база залізничного транспорту

12.2 Характеристика автомобільного транспорту

12.3 Тара як один з важливіших елемента логістиці


ПЕРЕДМОВА


В сучасних умовах нашого суспільства кризового стану економіки виникає потреба невідкладної всебічної перебудови й удосконалення господарської діяльності.

Зруйнована система розміщення та розподілу продуктивних сил досі не змінена на нову, падіння виробництва продовжується ситуація на ринку не викликає оптимізму. Можна зіслатися на об’єктивні та суб’єктивні фактори цього. Але потрібно знаходити шляхи виходу зі складного становища. Резерви економічного зростання слід шукати, насамперед, серед найбільших статей витрат, таких як витрат на збереження матеріальних ресурсів та їх транспортування. Найважливішим у справі стабілізації економіки є також оптимізація господарчих зв'язків. Серед зарубіжних вчених наука, що вирішує ці питання, дістала назви логістика.

В останні роки серед західних фахівців у сфері логістики домінує точка зору про те, що в сучасних умовах виробництва удосконалення управління матеріально-технічним забезпеченням з орієнтацією тільки на мінімізацію витрат вже не відповідає нагальним потребам. На їхню думку, управління стає оптимальним тільки тоді, коли воно базується на логістичній концепції, що тісно пов’язана з активною ринковою стратегією.

Таким чином, як бачимо, логістика повинна перш за все працювати на споживача, намагаючись максимально задовольнити його попит. Все це дозволяє зробити висновок про те, що хоча про логістику відомо вже досить давно, вона претендує на назву наукової учбової дисципліни.


РОЗДІЛ 1. ЛОГІСТИКА ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИНУТОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.

    1. ПОНЯТТЯ ЛОГІСТИКИ ТА РІВНІ ЇЇ РОЗВИТКУ


Логістика - досить нове для нас поняття : бібліотеки ще не відокремлюють її як самостійний науковий напрям, на підприємствах України які тільки починають приділяти увагу, а вітчизняні літературні джерела, присвячені цій проблемі, можна перерахувати по пальцях.

Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійний характер, у тому числі й від маркетингу. У нашій країні поки що немає єдності думок стосовно цього напряму знань, і логістика не розглядається як автономна наука.

“Відновлення прав” логістики в Україні – справа часу, адже питання ефективності виробничо-розподільчих відносин дуже актуальні не тільки у сучасних кризових умовах, а й у майбутньому.

Слово “логістика” (від грецького logistike – майстерність підраховувати, міркувати) бере свої витоки ще з часів Римської імперії, коли існували спеціальні службовці “логісти” або “логістики», які займалися розподілом продуктів харчування. Наукою ж логістика стала завдяки військовій справі. Так, візантійський імператор Леон 6 (825-912 р.н.е.) дав їй таке визначення :”Завдання логістики –сплачувати платню армії, належним чином озброювати та поділяти її, постачати зброю і військове спорядження, своєчасно і достатньою мірою піклуватися про її потреби й відповідно готувати кожен акт військового походу, тобто підраховувати простір і час, робити вірний аналіз місцевості з точки зору пересування армії, а також визначати сили опору супротивника і згідно з цими функціями управляти і керувати, тобто розпоряджатися рухом і розподілом сласних збройних сил”.

Незважаючи на військову специфіку, це визначення носить принципову схожість з сучасними формулюваннями.

Лише через 1000 років, у період другої світової війни, принципи логістики почали успішно втілюватися у життя, коли в США, СРСР та інших країнах було виконано роботи з вивчення властивостей операцій, пов’язаних з управлінням матеріальними потоками. У цей період було проведено дослідження, що стосувалося проблем військового постачання та тилового забезпечення фронту, розроблено математичні методи і моделі, які з часом дістали назви “дослідження операцій”.

Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку 20 століття А.Г.Джаміні, який визначив логістику як “практичне мистецтво руху військ”. Разом з тим Джаміні стверджував, що логістика стосується не тільки перевезення, але й включає широке коло інших питань : планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництво мостів, шляхів, тощо.

У розвинутих країнах внаслідок енергетичної кризи концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років, як розвиток ідей системного підходу до організації управління. Нині ця концепція проголошується деякими фахівцями мало як не “новою філософією управління”, “третім шляхом раціоналізації”. Такі гучні назви не безпідставні, вони виправдані і цифровим підтвердженням. Так, у країнах Західної Європи майже 98 відсотків часу виробництва товару з урахуванням доставки сировини та транспортування готової продукції припадає на проходження його каналами матеріально-технічного забезпечення і головним чином на зберігання. Власне виробництво товару займає лише 2 відсотки сумарного часу, а транспортування – п’ять відсотків. Очевидно, що резерви треба шукати серед цих 98 відсотків. Крім того, у західноєвропейських країнах зараз витрати на всі види діяльності, пов’язаної з матеріально-технічним забезпеченням, становлять близько 13 відсотків вартості валового національного продукту. Структура цих витрат така : на транспортування припадає 41 % зазначених витрат, на зберігання товару – 21%, на матеріальні запаси – 23%, на адміністративні витрати – 15%. Пошук шляхів скорочення витрат відбувається у напрямі вдосконалення управління постачанням, збутом та зберіганням товарів, покращання маркетингової діяльності, поглиблення взаємодії постачальників, споживачів та посередників, удосконалення технології руху матеріальних потоків і т.ін. Концепція інтеграції цих процесів має назву “Логістика”. Намагання мінімізувати сумарні витрати, підвищити якість не випадково. У розвинених країнах з ринковою економікою на сектор розподілу, як правило, припадає біля 1/3 валового національного продукту. При цьому майже половина 1/3 припадає на зберігання запасів матеріальних ресурсів. Більш високу частку, а саме 98%, сектор розподілу займає у витратах часу на доставку товарів від первинного постачальника до кінцевого споживача. На безпосереднє виробництво припадає лише 2% часу цього циклу. За даними Ради по управлінню матеріальним розподілом США, перевищення продуктивності праці в логістичній діяльності забезпечує скорочення корпоративних витрат на 10-20%. Аналогічна ефективність спостерігається і у ряді інших країн.

В основі скорочення витрат полягає відмова від мінімізації витрат окремих напрямів діяльності фірм ( зберігання запасів, збут, постачання, транспортування і т. ін.), тому що вона, тобто мінімізація витрат названих процесів, дає лише обмежену економію і сприяє приховуванню неефективних сфер цієї діяльності. Відомо, що будь-яка зміна витрат в одному з видів діяльності буде це перевезення, складування чи виробництво обов’язково впливають на сполучені процеси, але не обов’язково адекватно. Так, дуча часто спроба максимально знизити витрати на перевезення обертаються дорогою справою для фірми в цілому, якщо її транспортний підрозділ домагається їх скорочення, приносять у жертву швидкість і, в особливості надійність доставки.Однак. шлях до мінімізації сумарних витрат на виробництво і сферу оббігу був довгим.

В якості економічного критерію логістики у 60-70-х роках був прийнятий мінімум сумарних витрат на усі логістичні операції.Такий підхід дозволяв досягти раціонального співвідношення витрат та прибутків шляхом пошуку економічних компромісів між інтересами усіх структурних підрозділів фірм. Пошук іде на стратегічному, організаційному та оперативному рівнях. На стратегічному напрямі він вирішує такі проблеми як вибір постачальника та видів систем розподілу. Наступний рівень охоплює рішення та засоби організації виробництва та ринку, включаючи можливості відправлень та частоту відвантажень. Компетенцією оперативного рівня є наступна конкретизація та деталізація організаційних заходів, наприклад, вибір маршруту та виду транспорту в залежності від розміру партій вантажу та вирішення інших аналогічних завдань. На кожному з відмічених рівнів спеціалісти в області логістики, займаючи центристську позицію, намагаються знайти та вдержати ефективний баланс витрат,запасів матеріальних ресурсів і якості обслуговування. Збільшуючи витрати на одні операції з метою більшого зниження витрат на інші операції, досягалися мінімальні витрати на всю логістичну систему. Характерним прикладом цього є зростання витрат на транспортування та суттєве зниження витрат на управління запасами та складування.

В кінці 70-х років, тобто в кінці періоду класичної логістики відбулися зміни в її концепції. Якщо раніш головним акцентом були компроміси між функціями логістики однієї фірми, то надалі почали розвиватися компроміси між фірмами.

На початку 80-х років наступив новий період розвитку логістики, що називається періодом неологістики чи логістики другого покоління. Логістика в цей період характеризується розширенням сфери дії за межі традиційних функцій. Необхідність такого розширення обгрунтовувалася тим, що ні один з структурних підрозділів фірми традиційно не мав достатніх можливостей та ресурсів для того,щоб “одному” належним чином реагувати на зміни зовнішніх умов та самостійно ефективно працювати. Вимагалися спільні зусилля всієї фірми чи підприємства.

Новий “підхід на основі всього підприємства” полягав у тому,що логістичні системи повинні створюватися та керуватися з точки зору максимальної ефективності всієї фірми, а не тільки системи логістики. Тому велика увага стали приділятися міжфункціональним компромісам.

Таким чином можна констатувати, що логістика в залежності від її сучасного рівня розвитку є комплексним (системним) методом розробки стратегій і механізму оптимізації господарчих зв’язків на основі міжфірмених чи міжфункціональних економічних компромісів.

Як відмічалося раніш, конкурентоспроможність фірм у великою мірою залежить від якості логістичного обслуговування. Особливо, якщо вони застосовують сучасні методи досягнення товарів, що звільняють значну частку зворотних коштів, шляхом синхронізації роботи виробничих підрозділів фірм та логістичних структур, надійність постачань, швидкість відвантаження та перевезення, відповідну партіонність відправлень вантажів.

Відрізняльною рисою логістики є широке застосування засобів інформатики та комунікацій. Вони дозволяють на високому рівні контролювати усі основні та допоміжні процеси сфери розподілу. Автоматична система контролю чітко відслідковує такі показники як наявність напівфабрикатів та випуск готової продукції, обсяг постачання матеріалів та комплектуючих, ступінь виконання замовлень, просування товарів від виробника до споживача та іншими. Важливу роль відіграє і комп’ютерізація операцій, пов’язаних з оформленням замовлень, швидкість та точність яких впливає на частку балансу фірм, що відображає рух готівкових коштів, та як результат впливаючу на оббіг капіталу.

Під впливом логістики транспортна політика ряду західних країн підділася змінам у бік лібералізації і перш за все по відношенню до автомобільного та повітряного транспорту, як найбільш пристосованим до перевезення вантажів дрібними партіями, що дає можливість скоротити запаси матеріальних ресурсів і підвищити швидкість їх обертання. Перехід від жорсткого державного контролю до дерегулювання транспорту проявився у знятті регламентації з тарифів і напрямів капітальних вкладень, усуненню ліміту кількості автотранспортних та авіакомпаній, ліквідації ряду ліцензій, обмежуючих комерційну та експлуатаційну діяльність перевізників.

Одні автори публікацій розглядають логістику насамперед як науку, що допомагає оптимізувати кооперативні зв’язки. Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов’язковим включенням сюди питань планування завантаження обладнання, визначення розміру партій запуску деталей.Одні автори відокремлюють як основу логістичного підходу транспортне обслуговування, інші ж ставлять в центрі регулювання та планування виробничого процесу складське господарство.Так,французські фахівці з логістики трактують її як ”сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, де існує конкретна потреба у цій продукції”. На думку ряду інших західних спеціалістів, логістика це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою, що включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання та транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси. Німецький професор Пфоль припускав, що логістика це “процес планування, реалізації та контролю ефективних й економних з точки зору витрат переміщення та зберігання матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції, а також пов’язаної з ними інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури”. Санкт-Петербургський вчений Плоткін Б.К. пропонує стисле, але досить влучне визначення: “Логістика це наукова дисципліна про управління потоками в системах”. Така різноманітність визначень пов’язана з тим, що логістика як наукова дисципліна перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована. На наш погляд логістика вирішує питання, що стосуються матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин ), тобто з поставок. Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.

Таким чином, у теоретичному відношенні логістика відокремилась як самостійна наука. У багатьох зарубіжних країнах вона є самостійною галуззю досліджень вчених, вивчається у вузах. Будемо сподіватися, що і в Україні логістика вживатиметься не тільки як модне слово, а набуде розвитку як ефективний науково-практичний напрям.


1.2 ВИДИ ЛОГІСТИКИ


В сучасних умовах розрізняють два рівні логістики: 1.Макрологістика,завданням якої є розгляд глобальних проблем управління матеріальними та інформаційними процесами, 2. Мікрологістика, яка вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на внутрішньозаводському рівні.

Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками з складування та зберігання.

Макрологістика може охоплювати процеси пов”язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг.

Види логістики можна розглянути на рисунку 1.

Мікрологістика-внутрішньовиробнича логістика, що пов’язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику: а)як господарський процес,б)як функцію управління, в) як науку.

Мікрологістика в свою чергу поділяється на три види: 1) логістика, пов’язана із заготівлею чи закупівлею товарів /заготівельна логістика/, 2)виробнича логістика, 3)логістика,що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усі ці види логістики обов’язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, то тоді така система має назву макрологістичної.





Рис.1 Види логістики


Таким чином можна уявити сфери і функції мікрологістики. Вони полягають у наступному: виробництво-планування виробничих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємства, контроль за якістю праці; переробка вантажів, що транспортуються - управління запасами, переміщення, зв’язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання,складування,вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів ; маркетинг - вивчення ринку,організація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне заохочення; споживання-проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.

Мікрологістична система вирішує питання в межах окремих функціональних елементів логістичної системи.Так,у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва продукції та її збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контролювання матеріального потоку, що надходить на підприємство, обробляється там і залишає це підприємство, а також інформаційного потоку, що супроводжує його. Такі мікрологістичні системи іноді мають назву внутрішньовиробничих. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Виробнича логістика розглядає раціональну структуру виробничого підприємства, різноманітних технічних засобів, склад обслуговуючого персоналу та його функції, організацію служби матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.

Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть біти використані тільки тоді, коли вдається з’єднати в інтегровану систему окремі її підсистеми. Йдеться про гнучкий виробничий модуль з підсистемами виготовлення та розподілу готової продукції, її складування та експедиювання.



    1. КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИКИ


Система погляду на те чи інше явище або процесу має назву концепція. Виходячи з цього система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації постанових процесів є концепцією логістики.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу доводяться до споживачів. Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і, нарешті, після закінчення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.

Розгляд цих формально різнорідних, але за змістом єдиних процесів як цілісного комплексу відіграє важливу роль. Зрозуміло,що функції, які формують матеріальний потік промислового виробництва, технологічно пов’язані,а обумовлені ними витрати-економічно залежні. Це означає, що зміни в одному з видів діяльності впливають на всі інші, а намагання знизити окремі витрати можуть призвести до більш високих сукупних витрат.

Концептуальний підхід до розвитку системи логістики передбачає, що функції логістики розглядаються, як важливіша підсистема загальнофірмовой системи. Це означає, що логістичні системи повинні створюватися і управляться, виходячи з загальної мети – досягнення максимальної ефективності роботи всієї фірми. Тому увага фокусується на проміж функцію польних компромісах фірми.

Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно позначитися на функціонуванні виробничо-диспетчерського відділу, а перебої у роботі останнього, в свою чергу, дезорганізують діяльність збутового апарату. Бажання оптимізувати функціонування виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одними видами продукції та несвоєчасного забезпечення іншими. Низькі витрати на транспортування можуть коштувати дуже дорого, якщо транспортна служба, намагаючись досягти цього, приносить у жертву швидкість і надійність постачання, або якщо це вимагає спеціального надто дорогого пакування. Більш того, зниження транспортних витрат може стати причиною збільшення витрат на зберігання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у вирбництво,тим менші витрати на переналадку устаткування. Однак витрати на зберігання незавершеного виробництва збільшуються. І навпаки, зі зменшенням обсягу партії, витрати на зберігання знижуються, а витрати на переналадку збільшуються. Розміщення виробничих потужностей,складів,пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати.

Ще кілька років тому основні проблеми, якими займалися розробники логістичних систем, поставали у галузі фізичних потоків товарів та сировини. Під інформаційним забезпеченням фізичного логістичного процесу руху товарів від постачальника до споживача малася на увазі лише супроводжувальна інформація. Однак в міру розвитку та розповсюдження логістичних систем на підприємствах і фірмах дедалі більше почала відчуватися необхідність у їх вдосконаленні й впровадженні у практику таких логістичних інформаційних систем, які б давали змогу органічно поєднувати і зводити в одне ціле усі логістичні субсистеми. Формування інформаційної системи – складний і багатоплановий процес, в якому використовуються всі досягнення сучасної інформаційної технології, новітні комп’ютерні системи, кожна з яких робить можливим успішне керівництво виробничими процесами шляхом використання адекватної інформаційної техніки, методів та форм інформаційного забезпечення усієї логістичної системи у цілому. Нові завдання, що постають перед організаторами та керівниками виробництва у галузі втілення у життя логістичних принципів, приводять їх до необхідності створення інформаційної інфраструктури, яка дає змогу збирати, обробляти і трансформувати інформацію, виходячи з конкретних потреб. Успішний процес функціонування передбачає ідентифікацію, стандартизацію джерел інформації, її обробку та передавання. Досягти цього можна шляхом створення комп’ютерної мережі виробництва. Рівень охоплення і можливості такої системи можна побачити на прикладі комунікаційних мереж західноєвропейських філіалів IBM. Усі виробничі підрозділи фірми IBM у Німеччині об’єднані з метою інформаційного забезпечення через комп’ютерну мережу, що є основою комунікаційної системи PROFS (Professional Office). Ця система дає змогу кожному, хто підключився до неї, зв’язатися з будь-яким іншим підрозділом фірми. Сьогодні більш як 26 тис. Із загальної кількості 30 тис. працівників німецького філіалу IBM об’єднані в цю систему. Виробнича мережа поряд із системою PROFS створює інфраструктуру для усього інформаційного потоку фірми. Разом з тим, ця мережа – інтегральна основа іншої перспективної мережі, що об’єднує більш як 300 тис. Співробітників IBM у Західній Європі.

Інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного забезпечення, за допомогою якого вся логістична система, починаючи з рівня субсистем і закінчуючи фірмою в цілому, працювала б як єдине ціле. Головне завдання в цьому напрямі полягає в об’єднанні всі підрозділів завдяки створенню інфраструктури / комунікаційної та інформаційної системи /.Це дасть змогу кожному суб’єкту, включеному до процесу, бути зв’язаним з будь-яким іншим суб’єктом загального виробничого процесу. Комунікаційна система повинна охоплювати всіх постачальників та замовників даного підприємства.

Інформаційна логістика дає нові можливості, завдяки яким вся необхідна інформація організується відповідно до розроблених нею принципів у чітку систему, основна функція якої – одержання, обробка та передавання необхідної інформації. На думку авторитетних спеціалістів ряду компаній, інформаційна інфраструктура, що створюється на базі сучасних швидкодіючих ЕОМ та відповідного програмного забезпечення як у межах окремих виробничих одиниць, так і у всій фірмі в цілому, перетворює інформацію з допоміжного/ обслуговуючого/ фактора у самостійну виробничу силу, яка в змозі, на відміну від інших факторів, швидко підвищити продуктивність праці й мінімізувати витрати виробництва. Але, незважаючи на вже доведену на практиці ефективність застосування інформаційної логістики, вона є лише одним з елементів загальної системи логістики і її успішне функціонування можливе лише в разі переходу на логістичні принципи всього виробництва. В свою чергу, комплексний логістичний підхід у сфері закупівель, транспортування, складування, виробництва та збуту продукції абсолютно неможливий без відповідного інформаційного забезпечення.

Основні положення концепції логістики полягають у:

  1. Реалізації принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку може бути як в межах всього підприємства, так і його окремих підрозділів. Однак досягти максимального ефекту можна лише оптимізувавши або сукупний матеріальний потік від первинного джерела сировини до кінцевого споживача або окремі його значні ділянки. При цьому всі ланки матеріального ланцюжка, тобто всі елементи макрологістичних та мікрологістичних систем зобов’язані працювати як єдиний злагоджений механізм.

  2. Відмові від випуску універсального технологічного та піднімально-транспортного устаткування та використання обладнання, яке відповідало б конкретним завданням та умовам. Оптимізація потоків за рахунок використання відповідного обладнання можлива лише за умови випуску і масового використання широкої номенклатури різноманітних засобів виробництва. Іншими словами, для того щоб застосувати логістичний підхід до управління матеріальними потоками, необхідно мати високий рівень науково-технічного розвитку.

  3. Розвиток дрібносерійного виробництва, як це вимагає ринок. При цьому необхідно щоб тривалість виробничого циклу від моменту придбання матеріальних ресурсів до відвантаження готової продукції споживачу була мінімальною. А для цього необхідно скоротити час технологічної обробки матеріалів а також усі процеси котрі пов”язані з закупівлею сировини та матеріалів.

  4. Гуманізації технодолічних процесів, створенні належних умов праці. Одним з елементів логістичних систем є кадри, тобто спеціально підготовлений персонал, який з необхідним степенем відповідальності виконував би свої функції.Логістичний підхід зміцнює суспільну значущість діяльності у сфері управління матеріальними потоками, створює об’єктивні передумови залучення до галузі кадрів, які володіють більш високим потенціалом праці. При цьому умови праці повинні удосконалюватися адекватно.

  5. Підрахунку логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат, пов’язаних з доведенням матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача. Розв’язання цього завдання можливе лише за умови того, що система підрахунку витрат виробництва та обігу дозволяє визначити витрати на логістику. Таким чином, з’являється важливий критерій відбору оптимального варіанта логістичної системи – мінімум сукупних витрат протягом усього логістичного ланцюга.

  6. Розвитку сервісу на сучасному рівні. На сьогодні можливості різкого підвищення якості більшістю виробників продукції об’єктивно обмежені. Тому, збільшується кількість підприємств, які звертаються до логістичного сервісу як засобу підвищення конкурентоспроможності. Коли на ринку є кілька постачальників ідентичного товару приблизно однакової якості, перевага буде віддана тому з них, хто спроможний забезпечити більш високий рівень сервісу.

  7. Спроможності логістичних систем до адаптації в умовах ринку. Поява великої кількості різноманітних товарів та послуг призводить до невизначеності попиту на них, обумовлює різкі коливання якісних і кількісних характеристик матеріальних потоків, що проходять крізь логістичні системи. В цих умовах спроможність логістичних систем до адаптації, викликаної змінами, що відбуваються у навколишньому середовищі, є важливим фактором стійкого становища на ринку.

Діяльність у галузі логістики має кінцеву мету, яка дістала назви “Шости правил логістики”:

1.Товар – за потребою

2. Якість товару – висока

3. Кількість – достатня

4. Час доставки – найзручніший

5. Місце доставки – куди потрібно

6. Витрати – мінімальні

Мета логістичної діяльності досягається тоді, коли ці шість умов виконано, тобто коли потрібний товар високої якості, необхідної кількості, у найзручніший для замовника час буде доставлено у зазначене ним місце з мінімальними витратами.

Концепція логістики передбачає такі напрями:

  • формування господарчих зв’язків;

  • визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;

  • визначення послідовності проходження продукції через пункти складування;

  • оперативне регулювання поставок та перевезень;

  • формування і управління надлишками;

  • розвиток складського господарства;

- надання комерційних та транспортно-експедиційних послуг.



    1. ЗАВДАННЯ І МЕТА ЛОГІСТИКИ


Здебільшого логістика розглядається крізь призму досягнення стратегічних цілей фірми та оптимізації її основних оперативних процесів, наприклад, транспортування і зберігання вантажів. У зв'язку з цим завдання логістики, можна розподілити на три групи:

1. Глобальні;

2. Загальні;

3. Локальні.

Головним глобальним завданням логістики є зростання прибутку фірм за рахунок досягнення з найменшими витратами максимальної пристосованості фірм до мінливої ринкової ситуації,підвищення на ринку своєї частки та одержання переваг перед конкурентами.одне із загальних завдань логістики полягає також у створенні інтегрованої ефективної системи регулювання й контролю за матеріальними та інформаційними потоками,які забезпечували б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов’язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідальності матеріальних та інформаційних потоків, контролювання матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями руху товарів, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягів виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між потребами та можливими закупівлями і виробництвом.

До загальних завдань логістики відносяться:

  1. Створення інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків

  2. Контроль за рухом матеріальних потоків

  3. Визначення стратегії та технології фізичного переміщення товарів

  4. Розробка засобів управління руху товарів

  5. Прогнозування обсягів виробництва перевезень, складування

  6. Вияв безбалансовості між потребами і можливостями закупівлі і виробництва

  7. Прогнозування попита на товари, виробляємих чи переміщуємих в рамках логістичної системи

  8. Розподіл транспортних засобів

  9. Організація передпродажного і після продажного обслуговування споживачів.

Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання та транспортування вантажів.

Відсутність тісного зв’язку концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Проте, у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції здатний викликати комерційний провал. Безперечно, орієнтація на мінімізацію витрат залишається в силі, але лише за умови знаходження оптимального рівня сполучення витрат та рентабельності основного і оборотного капіталу, що задіяний у межах ринкової стратегії.

Цілями сучасної логістики є:

  • своєчасне постачання відповідної кількості, якості та асортименту усіх матеріалів до місця їх споживання;

  • зміна запасів матеріалів відповідно до інформації про наявність можливості їх швидкого придбання;

  • узгодження політики продажу товарів з політикою їх виробництва;

  • зниження розміру партії постачань та обробки до одиниці;

  • виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни.

Сукупність поставлених цілей є ідеалом, прагнення досягтися якого є стратегічною метою. Це буде зробити тим легше, чим буде вище рівень виробничого та інфраструктурного потенціалу. У випадку реалізації цієї концепції логістики до безперечних успіхів окремих фірм слід буде віднести створення системи оперативної доставки вантажів. Наприклад, в Німеччині це означає, що замовлення на матеріали та вироби необхідного асортименту виконуються за 24 години. Замовлення, що приймають до уваги індивідуальні потреби замовника, виконуються за 14 днів.


Таблиця 1.

Порівняльний аналіз традиційної та логістичної концепції управління


Ознаки традиційної системи управління

Ознаки логістичної системи управління

1.Низький рівень виробничої інтеграції

2. Збільшення випуску продукції

3. Оптимізація функцій виробництва

4. Створення запасів

5. Подовжений годинний цикл диспозиції

6. Використання універсального обладнання при виробництві

7. Виробництво багатосерійне або масове

8. Скорочення витрат на виробництво

9. Отримання прибутку за рахунок збільшення продажу

1.Високий рівень виробничої інтеграції

2. Задоволення платежеспроміжного попиту

3. Оптимізація переміщення матеріального потоку

4. Отримання інформації про швидке придбання матеріалів

5. Дуже скорочений цикл диспозиції

6. Використання спадального обладнання при виробництві

7. Виробництво індивідуальне та дрібносерійне

8. Скорочення витрат на надання послуг

9. Отримання прибутку за рахунок надання послуг
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Схожі:

Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст Передмова 3 Розділ І сутність управління природокористуванням та охороною довкілля. Предмет І метод науки управління
Закономірності та загальні принципи, форми, методи та функції управління природоохоронною діяльністю 15
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст розділ загальні положення 2 розділ 2 виробничі та трудові відносини 3 розділ 3 відпустки 7 розділ 4 забезпечення продуктивної зайнятості 9 розділ 5 оплата праці 11 розділ 6 охорона праці 15
Додаток 2 Положення про порядок обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних працівників Доннту
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconПрограма обміну викладачами у сфері сільськогосподарської економіки і маркетингу, агробізнесу 2011 Зміст програми
Суть програми полягає в організації стажування протягом п’яти місяців для викладачів вищих навчальних закладів у вузах США для того,...
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconКраудфандинг: економічний зміст, стан та перспективи розвитку в Україні
В умовах ринкової економіки важливим стає пошук та залучення інноваційних методів фінансування. Тому в Україні з’являються нові інструменти...
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconПередмова Розділ 1
Виникнення І становлення психології праці як самостійної науки
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст передмова Вступ
Технологія спорудження станцій метрополітену відкритим способом
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст передмова Вступ
Технологія спорудження станцій метрополітену відкритим способом
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст С. Передмова Як користуватися словником-довідником Словник Додаток а (довідковий) Додаток б (довідковий) Список літератури Предметний покажчик Передмова
Землі – земна кора. У процесі диференціації та інтеграції геології в кінці XIX – на початку XX ст виникла геоморфологія – наука про...
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст С. Передмова Як користуватися словником-довідником Словник Додаток а (довідковий) Додаток б (довідковий) Список літератури Предметний покажчик Передмова
Землі – земна кора. У процесі диференціації та інтеграції геології в кінці XIX – на початку XX ст виникла геоморфологія – наука про...
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconІсторія економіки та економічної думки
Покажіть, яке значення має вивчення історії економіки та економічної думки для формування соціально-ринкової економіки України
Зміст передмова Розділ 1 Логістика як інструмент розвинутої ринкової економіки iconЗміст с. Передмова 4 програмний матеріал 5 контрольні запитання 6 вказівки до виконання контрольної роботи 10 завдання для контрольних робіт 10 зразки 34 розв\'язування завдань контрольної роботи 34 список рекомендованої літератури 66 передмова
Пропоновані методичні вказівки призначені для організації самостійної роботи студентів-заочників, які мають оволодіти навичками розв'язування...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи