Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» icon

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»




НазваМетодичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси»
Сторінка1/5
Дата15.09.2012
Розмір0.97 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


2616 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Податковий менеджмент»

для студентів спеціальності 7.050104 «Фінанси»

усіх форм навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2009

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» / Укладачі О.В. Зайцев, О.В. Галахова, ─ Суми: Вид-во СумДУ, 2009. ─ 81 с.


Кафедра фінансів


ЗМІСТ

С.

ВСТУП…………………………………………………….……4

^ 15 МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ..5

16 МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА…………10

16.1 Загальні положення методики перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства...…………………...…10

16.2 Перевірка обліку основних засобів ………….....……..12

16.3 Перевірка операцій з обліку нематеріальних активів...14

16.4. Перевірка операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей………………………………………………………….15

16.5 Перевірка операцій з обліку оплати праці…………….18

16.6 Перевірка обліку грошових коштів, розрахунків, кредитних операцій та цінних паперів………………………….19

16.7 Перевірка обліку товарів, готової продукції, її відвантаження і реалізації, витрат на виробництво…………….22

16.8 Перевірка достовірності обліку результатів господарської діяльності підприємства…………………………25

ТЕМА 13 ЗБІР НА РОЗВИТОК ВИНОГРАДАРСТВА, САДІВНИЦТВА ТА ХМЕЛЯРСТВА………………………..….26

ТЕМА 14 ПЛАТЕЖІ ЗА РЕСУРСИ………………………...29

14.1.1 Збір за спеціальне використання водних ресурсів та за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту…………………………………………………………29

14.1.2 Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та ко­ристування земельними ділянками лісового фонду………....35

14.1.3 Збір за користування надрами для видобутку корисних копалин………………………………………………...39

14.1.4 Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету……………………………………42

ТЕМА 15 МІСЦЕВІ ПОДАТКИ…………………………….58

ТЕМА 16 МІСЦЕВІ ЗБОРИ………………………………….64

^ ТЕМА 17 СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ..72

17.1.1 Єдиний податок для суб’єктів малого

підприємництва (СМП)…………………………………………..72

17.1.2 Фіксований сільськогосподарський податок………..77

ВСТУП

Метою даних методичних вказівок до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» є поповнення та закріплення теоретичних знань із предмета та набуття практичних навичок при розрахунках окремих податків.

Студенту під час самостійної роботи необхідно досягти результатів у вирішенні таких завдань:

─ опанувати специфічну «податкову» термінологію;

─ ознайомитися в достатньому обсязі із законодавчою базою сфери оподаткування, а саме ─ законами, постановами уряду, інструктивними, нормативними та методичними матеріалами;

─ набути навичок з розрахунку податків та вміння працювати з цифровим матеріалом;

─ вміти аналізувати та розбиратися у ситуаціях, зв’язаних з податковим контролем.

У цих методичних вказівках надано стислу інформацію про двадцять один податок, збір, обов’язковий платіж, що діють на поточний момент в Україні та у складі яких є загальнодержавні податки (збори) та місцеві податки (збори). Інформацію про інші загальнодержавні податки і збори надано в Методичних вказівках до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «Податковий менеджмент».

Розділ 15 «Модернізація податкової служби України» та розділ 16 «Методика перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства» є продовженням розділів конспекту лекцій з дисципліни «Податковий менеджмент».

Тема 13 - «Збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства», тема 14 - «Платежі за ресурси», тема 15 - «Місцеві податки», тема 16 - «Місцеві збори», тема 17 - «Спрощена система оподаткування» є продовженням тем, що надані у Методичних вказівках до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «Податковий менеджмент».


^ 15 МОДЕРНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

У рамках реалізації пріоритетних задач інституційного розвитку системи державного управління в Україні здійсню-ється реформуван­ня системи оподаткування, складовою частиною якої є модернізація державної податкової служби. Програма модернізації розпочалася за ініціативою Державної податкової адміністрації України з метою забезпечення відповідності діяльності податкової служби реаліям становлення ринкової економіки, налагодження на основах прозо­рості зв'язків між Державною податковою адміністрацією України і громадськістю. Важливим для забезпечення успішної реалізації Про­грами модернізації є постійна консолідація зусиль Уряду України і міністерств, відомств, концентрація їх діяльності на головних напря­мах шляхом утворення Міжвідомчої робочої групи з питань коорди­нації і контролю над реалізацією Програми модернізації.

16 травня 2002 р. представники 15 громадських організацій під­приємців, платників податків, юристів, споживачів провели засно­вницькі збори і створили Громадську колегію при ДПА України.

Модернізація Державної податкової служби України як складова реформування системи оподаткування була визначена ще в 1997 р.

З 2000 р. почалася практична робота над проектом Програми модернізації, схвалена Урядом нашої держави і підтримана Світо­вим банком.

ДПА України виходить з того, що процес модернізації з самого початку повинен бути прозорим, зрозумілим і доступним для вивчення і обговорення громадянами України. З цією метою створюється система взаємодії ДПА України з громадськістю. Одна з складових такої системи ─ створення незалежного кон­сультативного органу ─ Громадської колегії. Робота Громадської колегії покликала забезпечити зворотний зв'язок з платниками, узагальнення суспільної думки щодо роботи податкових органів, контроль і формування рекомендацій у процесі модернізації Державної податкової служби.

Програма модернізації розрахована на 10 років і впроваджува­тиметься за три етапи. Етап 1, 2002 ─ 2005 рр.:

─ укрупнення податкових органів;

─ початок реорганізації за функціональними ознаками;

─ оптимізація управлінських процедур;

─ вдосконалення адміністрування податків.

Етап 2, 2005 ─ 2008 рр.:

─ реорганізація основних операційних функцій;

─ модернізація системи виконавського управління.

Етап 3, 2008 ─ 2011 рр.:

─ завершення модернізації систем і процедур управління і стабілізація результатів.

Таким чином, у 2002 р, був закладений фундамент для практич­них механізмів підзвітності податкової служби суспільству.

З метою підвищення ефективності виконання робіт з розробки і впровадження Програми модернізації державної податкової служ­би України і забезпечення дієвої взаємодії Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій і Департаменту розвитку і модернізації державної податко­вої служби розроблений наказ ДПА України від 31.03.2004 № 182 «Про внесення змін в наказ ДПА України від 04.09.2003 № 423» «Про порядок взаємодії Державної податкової адміністрації Украї­ни, структурних підрозділів в ДПС України і Департаменту роз­витку і модернізації державної податкової служби», яким затвер­джений Порядок взаємодії органів державної податкової служби України. Порядок розроблений з метою забезпечення якісної і своє-часної підготовки проектної документації за Проектом мате-ріалів, висно­вків і пропозицій з питань, що відносяться до компетенції відповід­них департаментів, головних управлінь ДПА України, державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Се­вастополі, державних податкових інспекцій.

Взаємодію ДПА України, структурних підрозділів ДПС України і Департаменту розвитку і модернізації ДПС щодо питань роз­роблення і впровадження Програми забезпечують: ─ керівник Програми — Голова ДПА України, який здійснює стратегічне управління Проектом, загальний контроль і координацію взаємодії вищого керівництва ДПА України (керівників підпроектів) під час впровадження Програми; ─ виконавчий керівник ─ заступник Голови ДПА України, від­повідно до розподілу обов'язків здійснює загальне керівництво за роботою Департаменту розвитку і модернізації державної податкової служби;

─ керівники підпроектів Програми ─ Перший заступник Голо­ви ДПА України, Перший заступник Голови ДПА України ─ на­чальник податкової міліції України, заступники Голови ДПА України, що здійснюють управління процесами розроблення і впровадження окремих підпроектів Програми; ─ основні замовники — директори департаментів і начальники головних управлінь ДПА України;

─ відповідальні за впровадження Програми в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі ─ голови державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на­чальники управлінь (відділів) державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі;

─ технічний керівник ─ директор Департаменту розвитку і мо­дернізації державної податкової служби, який забезпечує здійснен­ня тактичних заходів щодо розроблення і впровадження Програми; ─ відповідальні виконавці ─ керівники і фахівці Департаменту розвитку і модернізації державної податкової служби, що забезпе­чують розроблення, інтеграцію і впровадження Програми;

─ внутрішня консультативна група ─ група співробітників ДПС України, відповідальних за координацію роботи відповідних структурних підрозділів ДПС України з Департаментом розвитку і модернізації державної податкової служби з питань розроблення і впровадження Програми.

Складовими Програми є модернізація організаційно-управ­лінської компоненти та модернізація операційної компоненти по­даткової служби.

^ Модернізація організаційно-управлінської компоненти ─ це:

─ модернізація організаційної структури державної податкової служби; ─ модернізація виконавчих процесів; ─ модернізація управління людськими ресурсами (кадрова політика та оплата праці); ─ модернізація внутрішнього контролю та запобігання корупції в органах державної податкової служби.

^ Модернізація операційної компоненти діяльності державної по­даткової служби полягає у створенні прозорої та ефективної сис­теми бізнес-процесів. На основі їх модернізації необхідно створити відповідний відомчий стандарт.

^ Модернізація обліку платників податків. Модернізація процесів реєстрації суб'єктів підприємництва, що здійснюється органами міс­цевого самоврядування, полягає в залученні до цих процесів органів державної податкової служби. Останні мають здійснювати окремо облік осіб, що зв'язані із фірмами-боржниками, осіб, які перебу­вають у розшуку за кримінальними справами, осіб, яких визнано недієздатними тощо. Ведення відповідних баз даних та проведення перехресних перевірок різних інформаційних джерел: Міністерства внутрішніх справ, медичних закладів, РАГСів ─ дозволяють запо­бігати створенню фіктивних фірм, що забезпечують рух грошових потоків між легальним та тіньовим секторами економіки.

^ Модернізація обліку податків полягає в поліпшенні роботи з отримання достовірної інформації від банків та органів Державного казначейства, уніфікації та спрощенні податкової звітності, вдоско­наленні системи внутрішньої звітності платників.

^ Модернізація прийому та аналізу показників податкових декла­рацій. Модернізація процесів приймання та обробки податкових де­кларацій полягає у створенні для платників та податківців зручних процедур, бізнес-процесів та умов декларування. У першу чергу, це повинно бути досягнуто впровадженням функціональної організа­ції обліку податків та платників. Для платників вже запропоновані різні форми подання податкових декларацій (особисто у вигляді паперового документа, на дискетах, електронною поштою, через Інтернет, звичайною поштою).

^ Модернізація консультаційної служби з надання послуг платни­кам податків. Модернізація консультативної роботи направлена на створення потужної та кваліфікованої консультаційної служби з питань реєстрації, декларування, процедур, особливостей оподат­кування тощо. Платникам вже зараз надається можливість отри­мання інформації через публічні засоби, отримання початкових безкоштовних консультацій для новоствореного підприємства, ре­гулярне інформування про стан податкових зобов'язань.

^ Модернізація процедур примусового стягнення боргів. Примусо­ве стягнення є одночасно засобом забезпечення мобілізації коштів до державного та інших бюджетів та механізмом забезпечення спра­ведливості податкового законодавства в цілому, що є вкрай важли­вим для створення умов добровільності сплати податків. Приму­сове стягнення і в подальшому повинне розвиватися таким чином, щоб його застосування не припиняло діяльність підприємств, а надавало можливості гнучкіше враховувати стан платника з метою продовження його ділової активності. Такий розвиток примусового стягнення має базуватися на ефективній системі обліку заборгова­ностей, термінів їх сплати, моніторингу фінансового стану борж­ника.

Необхідно модернізувати процедури, пов'язані із банкрутством, розслідуванням справ про активи та майно банкрутів, прозорістю дій щодо їх конфіскації, а також ефективної реалізації.

^ Модернізація податкового аудиту перед­бачає впровадження нових форм та методів роботи, а саме вдоско­налення існуючої системи податкового аудиту та введення нових процесів таких, як кабінетний (електронний) аудит, моніторинг по­даткових ризиків і удосконалення відбору платників податків для проведення податкового аудиту.

Реалізація програми модернізації державної податкової служби і в частині вдосконалення роботи підрозділів податкової міліції по­лягає у вдосконаленні таких напрямів: забезпечення оперативного супроводження перевірок, виявлення фактів приховування доходів від оподаткування, встановлення їх справжнього характеру і дже­рел набуття, місця знаходження, переміщення і використання. У частині примусового стягнення податкового боргу, як не­від'ємної частини діяльності оперативних підрозділів податкової міліції, актуальним є пошук нових та вдосконалення традиційних шляхів у реалізації таких процесів: відшкодування нанесених дер­жаві збитків, сплати фінансових санкцій та адміністративних штра­фів; виявлення, обліку, оцінки і реалізації конфіскованого та іншо­го майна, що належить державі.

^ Впровадження інформаційних систем і технологій. На підставі розроблених стандартів адміністрування кожного процесу необхід­но створити єдину інформаційну систему платника податку, забез­печену сучасними програмними продуктами та технологіями, які повинні створити умови для максимального виключення людсько­го фактора при прийнятті рішень. Інформатизація всіх процесів ад­міністрування неодмінно приведе до зміни ідеології щодо платника податку.


^ 16 МЕТОДИКА ПЕРЕВІРКИ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


16.1 Загальні положення методики перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства

З метою оцінки ефективності фінансово-господарської діяль­ності платників податкові органи проводять аналіз за основними показниками діяльності.

При проведенні аналізу фінансово-господарської діяльнос­ті суб’єкта підприємницької діяльності використовуються Мето­дичні рекомендації і методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану платника податків, затверджені листом Державної податкової адміністрації України № 23-2117/10-9985. Згідно з зазначеними методиками основними задачами про­ведення аналізу при здійсненні документальних перевірок є:

─ оцінка економічної ситуації, що склалася на підприємстві; ─ виявлення причин і факторів, що позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства; ─ оцінка основних показників роботи підприємства; ─ визначення структури балансу; ─ пошук рішень з поліпшення роботи підприємства.

Для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності під­приємства використовується бізнес-план; матеріали аудиторських перевірок; бухгалтерська звітність; податкова звітність; матеріали попередньої перевірки контролюючих органів; первинні документи податкового і бухгалтерського обліку; регістри податкового і бух­галтерського обліку; інша додаткова інформація, необхідна для про­ведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства. Для ознайомлення з характеристикою підприємства посадова особа податкової служби з'ясовує: найменування підприємства, вид діяльності, банківські реквізити, де і коли зареєстрований, статут підприємства, склад засновників підприємства, форму власності, підпорядкованість підприємства. При перевірці аналізується струк­тура статутного фонду в розрізі акціонерів, установлюється порядок внесення засновниками вкладень у статутний фонд, наявність філій, представництв, відділень та інших окремих підрозділів і організацій. Перевіряється наявність у структурних підприємствах розрахунко­вих рахунків, способи розрахунку з головною організацією, взаєми­ни з державними податковими службами, порядок їхньої реєстрації в податкових службах, наявність ліцензій, патентів, дозволів.

Комплексна документальна перевірка проводиться за основни­ми джерелами формування бази оподатковування (грошові надхо­дження, доходи, витрати) чи за окремими статтями обліку.

Спочатку здійснюється перевірка виробничої діяльності підпри­ємства. З цією метою проводиться ознайомлення й аналіз основних показників роботи підприємства, виробничої структури, аналізу­ється структура випуску і реалізації продукції, причини неритмічності випуску в розрізі місяців, з’ясовуються причини зниження виробництва і якості продукції.


^ 16.2 Перевірка обліку основних засобів При проведенні аналізу обліку основних засобів перевіряючий на підставі первинних даних аналітичного і синтетичного обліків основних засобів звертає увагу на такі основні питання:

─ правильність віднесення до основних засобів тих, що перебу­вають на балансі підприємства, їх відображення в звітності;

─ своєчасність і правильність проведення інвентаризації; ─ вірогідність індексації вартості основних засобів; ─ своєчасність і правильність відображення в обліку й звітності надходжень, переміщень і вибуття основних засобів;

─ правильність визначення сум амортизаційних відрахувань і відображення в додатку до декларації про прибуток; ─ правильність числення зносу основних засобів; ─ наявність власних і орендованих основних засобів; ─ правомірність реалізації основних засобів, їх оцінки при реа­лізації; ─ правильність списання витрат на проведення ремонту осно­вних засобів.

Здійснення перевірки доцільно почати з перевірки відповідності даних аналітичного і синтетичного обліків за станом на звітну дату. Проводиться підрахунок вартості інвентарних об'єктів за кваліфі­каційними групами і зіставлення з залишком синтетичного рахунку «Основні засоби», відбитого в головній книзі, а також у балансі.

Показники залишків основних засобів на початок року зіставля­ються з даними звіту форми 1 за попередній рік на кінець року.

При перевірці операцій, що відбивають надходження чи вибуття основних засобів, звертають увагу на оцінку основних засобів, здій­снюється перевірка правильності оформлення введення в експлуа­тацію основних засобів. При цьому встановлюється правомірність введення основних засобів, що мають вартість нижче встановленої законодавством. Матеріали аналітичного обліку зіставляються з річною звітністю форми 3 «Звіт про фінансово-майновий стан під­приємства» (розділ 4). При перевірці уточнюється оцінка основних засобів, придбаних у порядку капіталовкладень.

Особливе місце під час перевірки приділяється інвентаризації, проведеної у встановлений термін, при цьому звертається увага на повноту і якість інвентаризації основних засобів, на терміни її проведення, на відображення в обліку виявлених надлишків і нестач. Виявлена нестача відноситься на відшкодування матеріально від­повідальними особами.

При здійсненні перевірки правомірності введення основних за­собів увага звертається на проведення бухгалтерських проводок для державних та інших форм власності. При перевірці своєчас­ності оприбуткування основних засобів у бухгалтерському обліку зіставляються дати оприбуткування. При перевірці вибуття осно­вних засобів перевіряється правильність оформлення і своєчас­ність відображення операцій зі списання основних засобів, вста­новлюється правомірність списання витрат з ліквідації основних засобів, повнота оприбуткування цінностей, що надійшли від лік­відації, їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку. При безоплатній передачі основних засобів здійснюється перевірка дат, відбитих в актах прийому-передачі і дати перевірки фактичної передачі основних засобів з одночасною перевіркою відображен­ня па рахунках бухобліку. Перевіряється правомірність перекладу основних засобів до складу оборотних коштів, повнота і правиль­ність проведения бухгалтерських записів. У процесі дослідження з операцій, пов'язаних з орендою, з'ясовуються питання своєчасного нарахування і розрахунків за орендовані основні засоби, а також виявляються факти, коли основні засоби передані в оренду безобліково, без оформлення відповідного договору. З цієї метою ви­бірково здійснюється огляд наявності основних засобів в натурі на місцях їх експлуатації. Інспектор перевіряє вірогідність облікових записів, що фіксують прийняття на баланс підприємства-орендаря основних засобів на умовах довгострокової оренди.

Особлива увага при перевірці операцій з обліку основних засо­бів приділяється правильності і своєчасності нарахування аморти­зації і зносу основних засобів. Нарахування амортизації повинно здійснюватися відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР, відповідно до Положення бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби». При використанні підприємством прискореної амортизації основних фондів інспек­тором податкової служби перевіряється правильність та правомір­ність застосування норм амортизації.


^ 16.3 Перевірка операцій з обліку нематеріальних активів

Перевірка нематеріальних активів здійснюється за такими пи­таннями:

─ правомірність віднесення прав і матеріальних активів;

─ правомірність оцінки нематеріальних активів;

─ правомірність визначення термінів служби нематеріаль-них активів;

─ правильність відображення в обліку надходження, переміщен­ня, реалізації і списання нематеріальних активів;

─ правильність відображення сум ПДВ, сплачених за придбан­ня нематеріальних активів; ─ правильність індексації нематеріальних активів;

─ правильність і повнота нарахування зносу нематеріальних активів;

─ правомірність проведення інвентаризації і відображення ре­зультатів в обліку нематеріальних активів.

Перевірку операцій з обліку нематеріальних активів варто по­чинати зі з'ясування правомірності віднесення активів до нематері­альних активів.

При перевірці нематеріальних активів з метою правильності їх­ньої оцінки досліджується, чи відбита в обліку вартість нематері­альних активів, при цьому необхідно враховувати, що нематеріальні активи відбиваються за первісною вартістю. При перевірці здійсню­ється дослідження первинних документів з приходу нематеріаль­них активів. Перевіряючий також здійснює перевірку правильності оприбуткування нематеріальних активів, внесених засновниками в рахунок їх вкладів у статутний фонд підприємства.

Особливе місце при перевірці нематеріальних активів займає правильність нарахування і відображення їхнього зносу, а саме на які нематеріальні активи нараховується знос, правильність визна­чення норми зносу, вірогідність нарахування зносу.

Далі інспектор перевіряє відображення результатів інвентари­зації нематеріальних активів та правильність проведення індексації нематеріальних активів. При виявленні нестач встановлюється роз­мір збитку, який необхідно утримати з винної особи.


^ 16.4. Перевірка операцій з обліку товарно-матеріальних цінностей

При перевірці операцій з обліку товарно-матеріальних ціннос­тей (ТМЦ) увага звертається на такі основні питання: ─ чи проводилися інвентаризації матеріальних цінностей і як відбивалися результати на фінансових показниках підприємства; ─ порядок списання матеріальних цінностей на собівартість продукції, при цьому уточнюється, за якими цінами були оприбутковані матеріальні цінності і порядок їхнього списання; ─ правильність і своєчасність нарахування зносу та відображення його в собівартості продукції; ─ чи ведеться аналітичний облік зносу матеріальних цінностей за призначенням і місцем їх використання;

─ правомірність списання матеріальних цінностей на об'єкти обліку; ─ правильність обчислення і списання норм збитку і покриття відсутніх матеріалів на собівартість; ─ своєчасність і правильність відображення результатів переоцінки матеріальних цінностей; ─ правильність реалізації матеріалів після ліквідації, відображення на результатах діяльності підприємства й оприбуткування після їхнього списання; ─ визначення своєчасності й повноти нарахованої суми ПДВ за придбані і продані матеріальні цінності; ─ наявність у підприємства ліцензії на експорт і імпорт матері­альних цінностей; ─ чи перераховується через кордон виторг резидентів в інозем­ній валюті у встановлений термін; ─ чи здійснювалися бартерні операції і правомірність їх здійснення; ─ чи дотримувався підприємством граничний рівень торгової націнки на ТМЦ; ─ правильність застосування методів обліку ТМЦ і незмінність їх протягом звітного періоду; ─ правильність відображення в обліку операцій з прибутку, пе­реміщення і списання матеріальних цінностей; ─ визначення сум збитків від нестач; ─ правильність проведення дооцінки й уцінки ТМЦ.

При обстеженні зазначених операцій з виробничими запасами необхідно ознайомитися з формою ведения обліку, документоо­бігом. Після ознайомлення з діючою системою обліку і контролю перевіряються повнота виправлень в обліку помилок, виявлених у ході попередніх перевірок. При перевірці процесу інвентаризації ін­спектор звертає увагу на правильність проведення інвентаризації і результати, відображені в бухобліку, а при перевірці цінностей, що належать іншим підприємствам, перевіряється окремий інвентари­заційний опис.

При виявленні інспектором нестач ТМЦ визначається повнота і правильність утримань з матеріально відповідальних осіб (У). При цьо­му відповідно до «Порядку визначення розмірів збитків від розкра­дань, нестачі, знищення матеріальних цінностей» розмір утримання повинен бути розрахований, виходячи з формули:

У = ((Бв - А) х І + ПДВ + Aкз) x 2,

де Бв ─ балансова вартість ТМЦ на момент встановлення факту нестачі;

А ─ амортизаційні відрахування; І ─ загальний індекс інфляції; ПДВ ─ сума ПДВ;

Акз ─ сума акцизного збору. Важливим моментом при перевірці є дотримання законодав-ства з правильності розрахунку ПДВ і акцизного збору на ТМЦ.

При проведенні перевірки значне місце займає встановлення повноти і правильності оприбуткування ТМЦ на складі: перевіря­ється відповідність даних супровідних первинних документів, фак­тично оприбуткованих ТМЦ і матеріальних цінностей, відображе­них у прибуткових ордерах, встановлюється одержувач цінностей, перевіряється правомірність списання на природні збитки відсут­ніх ТМЦ (відповідно до Інструкції застосування норм природного збитку продовольчих товарів).

Інспектор перевіряє правомірність збільшення балансової вар­тості ТМЦ, відображення руху ТМЦ у податковому обліку, пра­вильність оцінки, повноти і правомірності їх відображення в обліку і звітності.

Наступним питанням перевірки є правильність обліку малоцін­них предметів і предметів, що швидко зношуються: установлюється правомірність віднесення матеріальних цінностей до МБП, пра­вильність нарахування зносу і правомірність їх списання на витра­ти виробництва.

При перевірці нарахування зносу спеціальних інструментів і пристосувань інспектор перевіряє правомірність установлення ко­шторисних ставок списання, а також на повне погашення їх вартос­ті до моменту закінчення випуску виробів.


^ 16.5 Перевірка операцій з обліку оплати праці

У процесі перевірки обліку праці і заробітної плати на підпри­ємствах звертається увага на такі основні питання: ─ наявність фактичної чисельності працюючих на підприєм­стві;

─ чи були випадки нарахувань та видачі зарплати за договорами підряду і розрахунок на цю суму податку; ─ правомірність системи оплати праці; ─ правильність нарахування і віднесення на собівартість продукції; ─ правомірність виплати премій і матеріальної допомоги пра­цівникам підприємства й віднесення їх на результати господарської діяльності; ─ правильність утримань прибуткового податку з нарахованої зарплати, своєчасність утримань і перерахувань у бюджет;

─ визначення правильності обчислення загальної суми заробіт­ної плати, що має пільгове оподатковування; ─ утримання раніше нарахованих сум адміністративних штрафів;

─ наявність нереальної зарплати, неоподатковуваної прибутковим податком; ─ надання відомостей про працюючих сумісників, про суми
отриманої зарплати й утриманих податків; ─ правильність нарахування сум на соціальне страхування й у Пенсійний фонд; ─ перевитрати фонду оплати праці; ─ правомірність оплати праці в іноземній валюті; ─ відповідність нарахованої зарплати регістрам обліку; ─ відповідність нарахованої зарплати наданій звітності; ─ правильність нарахування резерву на оплату відпусток.
Перевірка починається ознайомленням з існуючою системою

обліку праці й зарплати з вивченням техніко-економічних показни­ків, відбитих у звітності і регістрах обліку.

Інспектор перевіряє чисельність працівників підприємства, правильність її відображення у звітності, вибірково перевіряє на­явність трудових книжок, правильність оформлення табеля обліку часу, правильність підрахунків відпрацьованого часу, правильність розрахунку оплати праці і віднесення її на валові витрати підпри­ємства, перевіряється також облік і розрахунок за виконані роботи й надані послуги, правомірність нарахування заробітної плати шля­хом звірення обсягів виконаних робіт, виробленої продукції, нада­них послуг. Особлива увага приділяється додатковій оплаті праці, перевірці виплат премій працівникам, законності і правильності виплат пре­мій керівникам підприємства, аналізуються виплати, що базуються на мінімальному розмірі зарплати, правомірність оплати праці в на­туральній формі.

Далі перевіряється правильність утримань прибуткового подат­ку, його повнота і своєчасність перерахування до бюджету, звіря­ються дані платіжних доручень на перерахування до бюджету утри­маних сум прибуткового податку з фактично нарахованими сумами податку, збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, відрахування з фонду оплати праці в пенсійний фонд.

Інспектором встановлюється сума, не видана у звітний період, по­рядок її депонування, своєчасність перерахування невитребуваних сум у бюджет, обґрунтованість включення витрат на оплату відпус­ток працівників у витрати на виробництво продукції звітного періо­ду, механізм формування резерву на майбутню оплату відпусток.


^ 16.6 Перевірка обліку грошових коштів, розрахунків, кредитних операцій та цінних паперів

При перевірці банківських і касових операцій інспектор подат­кової служби звертає увагу на такі основні питання: ─ рахунки, які має підприємство, відкриті і закриті рахунки в звітний період; ─ повноту виписок банку, відповідність виправдувальним документам; ─ своєчасність отриманих за чеками у банку коштів і оприбутку­вання в касі підприємства; ─ чи не перевищує сума готівки на поточні витрати встановле­ного банком ліміту; ─ своєчасність зарахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства; ─ чи всі суми, виставлені за акредитивною формою розрахунку, зараховані на розрахунковий рахунок;

─ оплату чеками за товари і послуги, транспортні послуги й інші мети;

─ грошові суми, що знаходяться в обігу; ─ своєчасність і повноту здачі грошового виторгу структурними підрозділами;

─ визначення повноти і своєчасності перерахування до бюджету і відображення їх в обліку;

─ визначення кредиторської заборгованості;

─ правомірність віднесення витрат на відрядження на витрати виробництва;

─ правильність розрахунків із засновниками;

─ правильність розрахунків із зовнішньоекономічної діяльності.

У процесі перевірки варто керуватися «Порядком ведення ка­сових операцій у народному господарстві України» та іншими ін­структивними матеріалами.

Під час перевірки банківських і касових операцій досліджують­ся також питання видачі коштів на поточні нестатки підприємства, наявність на підприємстві розрахунку ліміту каси і відповідного його виконання, правильність ведення касової книги, правильність ведення обліку готівкових коштів. При перевірці надходжень ко­штів до каси досліджується повнота оприбуткування коштів (від­повідність прибуткового касового ордера і сум, списаних з роз­рахункового / валютного рахунка). При перевірці особлива увага приділяється надходженням і витратам коштів з каси (готівкові ко­шти можуть витрачатися на строго визначені цілі). Далі інспекто­ром перевіряється цільове використання коштів, отриманих у касі, шляхом зіставлення виписок банку та прибуткових касових ордерів і фактичних відомостей про витрату коштів. Важливо перевірити витрати, що списуються безпосередньо з касових операцій.

У ході перевірки варто звернути увагу на виконання підприєм­ствами положень закону про застосування електронно-касових апа­ратів і товарно-касових книг. Важливим питанням є правильність ведення розрахункових і валютних рахунків, порядок відкриття ра­хунків клієнтами банків, перерахування з розрахункового рахунку, правильність оформлення і проведення в регістрах бухобліку роз­рахунків чеками й акредитивами, розрахунки з позабюджетними платежами і розрахунки з бюджетом, повнота перерахувань за кож­ним податком, правомірність віднесення витрат на відрядження на валові витрати.

При перевірці кредитів увага звертається на:

─ правомірність одержання кредитів;

─ наявність непогашеної заборгованості за позиками банку;

─ правомірність і цільове використання отриманих кредитів;

─ відповідність обліку кредитних операцій чинному законодав­ству; ─ правомірність і повноту виплат відсотків з цінних паперів.

При перевірці обліку кредитів банку аналізуються умови надан­ня кредитів, джерела їх покриття, а також правомірність проведен­ня господарських операцій, що здійснюються за рахунок кредитів банку.

Спочатку за даними звітного балансу варто з'ясувати обсяг, характер і напрямок одержуваних кредитів, потім приступати до перевірки їх використання, встановлення своєчасності погашення сум кредитів банку і правомірність віднесення відсотків за корис­тування банківським кредитом на рахунки бухгалтерського обліку. Далі звіряються дані аналітичного обліку з головною книгою і за­лишками, відбитими в балансі.

Для перевірки посадовій особі податкової служби повинні бути надані кредитні угоди і додатки до цього, встановлено правомір­ність висновку угоди. Перевірка цільового використання кредитів здійснюється шляхом порівняння умов угоди з оплатою з рахунку розрахункових докумен­тів. При цьому звергається увага на правильність ведення обліку.


^ 16.7 Перевірка обліку товарів, готової продукції, її відвантаження і реалізації, витрат на виробництво

У процесі перевірки податковими інспекціями обліку готової продукції, товарів і їхньої реалізації звертають увагу на такі основні питання; ─ оцінка готової продукції (робіт, послуг);

─ наявність аналітичного обліку реалізованої продукції (робіт, послуг)за, видами і групами; ─ відповідність звітних даних про реалізацію та відванта-ження готової продукції бухгалтерським записам і первинним доку­ментам;

─ наявність у підприємства ліцензій на експорт, імпорт продукції за видами і кількості експортованої й імпортованої продукції; ─ своєчасність і повнота розрахунків за експортовану продук­цію; ─ здійснення бартерних операцій і правильність відображення їх в обліку; ─ дотримання підприємствами граничних рівнів торгової чи оптової націнки; ─ правильність нарахування доданої вартості, акцизного збору, митних платежів; ─ повнота і правильність відображення товарів за об'єктами (кіоски, магазини);

─ правомірність списання готової продукції; ─ правильність списання позавиробничих витрат; ─ повнота відображення господарських операцій; ─ вірогідність даних про валовий дохід від реалізації готової продукції;

─ правильність обліку зовнішньоекономічної діяльності; ─ правомірність спільної діяльності, правильність розподілу до­ходів від цієї діяльності; ─ правильність і повнота складання консолідованого балансу;

─ правильність визначення валового доходу відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ─ наявність ліцензій, патентів на право торгівлі; ─ правильність відображення в обліку результатів інвентаризації товарів, готової продукції; ─ правильність проведення та обліку дооцінки й уцінки товарів, готової продукції; ─ правильність відображення в обліку операцій з відвантаження товарів і готової продукції.

Перевірка починається ознайомленням зі станом обліку готової продукції, товарів, відвантаження і реалізації методом оцінки гото­вої продукції.

Перевіряючий встановлює правильність оцінки готової продук­ції на складах, місцях зберігання, повноту оприбуткування готової продукції, товарів, виконання умов постачання готової продукції, товарів. Особлива увага приділяється перевірці правильності ві­дображення первинних даних з відвантаження готової продукції. Перевіряється, чи всі суми внесеної до відомості. Правильність застосування цін перевіряється за рахунками постачальників, накладними і платіжними документами на відпуск продукції. Далі проводиться контроль обліку товарів вітчизняного виробництва за вартістю, що визначається, виходячи з ціни виробника, і імпортних товарів ─ згідно з митною вартістю, з обліком фактично сплачених сум мита, митних і акцизних зборів, податку на додану вартість. При перевірці встановлюється порядок списання збитку товарів.

Податковий інспектор перевіряє правильність оформлення при­ходу і відпуску готової продукції і товарів відповідно до первинних документів, при цьому особлива увага приділяється питанням відван­таження готової продукції, правильності застосування порядку визна­чення дати виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів.

При перевірці торгово-посередницьких підприємств, що здійсню­ють торгівлю за готівку, особливу увагу необхідно приділити складанню товарного звіту, до якого повинні бути додані копії касових чеків.

Перевіркою встановлюється правильність відображення в обліку результатів проведеної інвентаризації товарів, готової продукції. З цією метою перевіряється повнота відображення відхилень від фактичних даних, а також правильність оформлення інвентаризаційних описів. Посадова особа податкової служби встановлює порядок списання нестач товарів, готової продукції, виявлених інвентаризацією.

При перевірці необхідно звернути увагу на правильність відо­браження в обліку результатів проведення дооцінки й уцінки то­варів і готової продукції. Перевіркою встановлюється правильність відображення в бухгалтерському обліку сум проведених уцінок то­варів, готової продукції.

Ретельному аналізу підлягає операція списання готової продук­ції. Встановлюється правильність списання і відображення результа­тів на рахунках бухгалтерського обліку, правильність і своєчасність складання рахунка платіжних доручень-вимог за відвантажену про­дукцію, правильність визначення валового доходу, отриманого від реалізації продукції, правильність і повноту визначення виторгу від реалізації товарів у торгівлі, встановлюється правомірність застосу­вання способу нарахування сум реалізованих торгових надбавок.

Важливим питанням є перевірка обліку імпортних товарів і роз­рахунків за них. Особлива увага приділяється перевірці відображен­ня в обліку операцій з відображення сум ПДВ при імпорті товарів, правильності відображення в обліку операцій з давальницькою си­ровиною. При перевірці державними податковими органами обліку ви­трат на виробництво увага звертається на:

─ відповідність обсягу реалізованої продукції наданій звітності; ─ відповідність фактичної суми витрат на виробництво наданої звітності; ─ правильність і своєчасність розподілу непрямих витрат між окремими видами продукції;

─ правомірність віднесення витрат майбутніх періодів на собівартість продукції; ─ правильність формування складу витрат на виробництво; ─ віднесення витрат на виробництво на зменшення чи збільшення валових витрат; ─ правильність списання витрат на забраковану продукцію;

─ правильність відображення в обліку сум НЗВ;

─ правильність розрахунку і віднесення на собівартість позавиробничих витрат; ─ правильність обліку і віднесення послуг допоміжних вироб­ництв на основне виробництво; ─ правильність відображення в податковій звітності вало-вих витрат, а також сум, що зменшують чи збільшують їх.


^ 16.8 Перевірка достовірності обліку результатів господарської діяльності підприємства

Перевірка діяльності підприємства з метою правомірного ви­значення фінансового результату здійснюється на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При прове­денні перевірки увага приділяється питанням правильності визна­чення валових доходів, валових витрат і амортизації, правомірності визначення оподатковуваного прибутку підприємства.

З метою поліпшення фінансового стану підприємства може здій­снюватися аудит, що припускає дослідження економіки підприєм­ства, формування діагнозу і найближчих цілей, шляхів досягнення цілей без обліку і з урахуванням резервів виробництва.

Посадові особи податкової служби роблять аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства з метою забезпечення повно­ти і своєчасності надходження податків і платежів до бюджету. Перевіряючий повинен встановити здатність підприємства виконувати зобов'язання перед бюджетом, кредитними й іншими органами.

У цілому при аналізі фінансово-господарської діяльності під­приємства звертається увага на: ─ правомірність створення підприємства; ─ правомірність реєстрації в органах державної податкової служби; ─ правильність формування статутного фонду підприємства; ─ наявність ліцензій на здійснення окремих видів діяльності; ─ фінансову діяльність підприємства;

─ динаміку валюти балансу і його структури;

─ структуру активів підприємства і джерела їх утворення;

─ структуру кредиторської заборгованості;

─ показники фінансової стійкості підприємства;

─ результати фінансової діяльності підприємства;

─ показники ліквідності підприємства;

─ показники оцінки ефективності підприємства.


  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " Фінансова санація І банкрутство підприємств " для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 050104 "фінанси"
Для студентів денної та заочної форм навчання зі спеціальності 050104 – "фінанси"
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» icon7. 050104 «фінанси» Херсон 2010 Методичні вказівки по виконанню практичних робіт для студентів усіх форм навчання з дисципліни «Податковий менеджмент»
Методичні вказівки по виконанню практичних робіт для студентів усіх форм навчання з дисципліни «Податковий менеджмент»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни "Бюджетна система" для студентів спеціальності 050104 "Фінанси"
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни "Бюджетна система" / укладачі: К. В. Ілляшенко, Т. О. Ілляшенко....
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки до проведення та виконання практичних занять
Методичні вказівки до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності 050104 “Фінанси” усіх форм навчання та слухачів...
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни " місцеві фінанси" для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “Місцеві фінанси” для студентів денної та заочної форм навчання...
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «гроші та кредит» для студентів напряму 0501 «Економіка І підприємництво»
Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Гроші та кредит» 050104 «Фінанси» усіх форм навчання / Укладач О. В....
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» icon1 Інноваційна стратегія підприємства
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни “фінансова стратегія підприємства” для студентів денної та заочної...
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» iconМетодичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «соціальне страхування» для студентів денної форми навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо самостійної роботи з навчальної дисципліни «Соціальне страхування» для студентів денної форми навчання зі...
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент» для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» icon2809 методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності 050104 “Фінанси” усіх форм навчання та слухачів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи