Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності icon

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності




НазваКонспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності
Сторінка2/8
Дата17.09.2012
Розмір1.69 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
тема 3

^ Управління джерелами коштів


Питання 1 Управління власним капіталом. Дивідендна політика підприємства.

Питання 2 Управління позиковим капіталом. Ефект фінансового важеля.

Питання 3 Оцінка вартості та структури капіталу. Середньозважена вартість капіталу.


^ 3.1 Управління власним капіталом. Дивідендна політика підприємства


Під власним капіталом розуміють сукупність економічних відносин, що дозволяють залучити в господарський оборот фінансові ресурси, які належать або власникам, або самому господарюючому суб’єкту.

Власний капітал, що є основою фінансів компанії, за своєю економічною сутністю включає такі складові:

  • статутний капітал;

  • додатковий капітал (якщо акції були розміщені за ціною вище їх облікової вартості);

  • нерозподілений прибуток, зароблений компанією за увесь час її існування.

Завданнями управління власним капіталом є:

  • визначення доцільного розміру власного капіталу;

  • збільшення, в разі необхідності, розміру власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку або додаткового випуску акцій;

  • визначення доцільної структури акцій, що випускають знову (частки звичайних і привілейованих акцій);

  • визначення та реалізація дивідендної політики.

При визначенні доцільного розміру власного капіталу варто враховувати те, що, з одного боку, його зростання означає підвищення фінансової стійкості компанії та довіри до неї акціонерів, кредиторів й інвесторів. З іншого боку, при фіксованому розмірі капіталу підприємства зростання частки власного капіталу призведе до зниження прибутку.

При збільшенні власного капіталу за рахунок додаткового випуску акцій необхідно правильно вибрати момент для їхнього випуску (емісії), для чого фінансові менеджери повинні постійно контролювати ринкові показники акцій своєї компанії. Далі варто визначити співвідношення звичайних і привілейованих акцій у загальному обсязі їх випуску.

Дивідендна політика, як і управління структурою капіталу, впливає на ціну акцій компанії. Існують два різних підходи в теорії дивідендної політики.

Перший підхід зветься «Теорія нарахування дивідендів за залишковим принципом». Його послідовники вважають, що величина дивідендів не впливає на зміну сукупного багатства акціонерів, тому оптимальна стратегія в дивідендній політиці полягає в тому, щоб дивіденди нараховувалися після того, як проаналізовані всі можливості для ефективного реінвестування прибутку. Таким чином, дивіденди виплачуються тільки в тому випадку, якщо профінансовані за рахунок прибутку всі прийнятні інвестиційні проекти. Якщо весь прибуток доцільно використовувати для реінвестування, дивіденди не виплачуються зовсім; навпаки, якщо в підприємства немає прийнятних інвестиційних проектів, прибуток у повному обсязі спрямовується на виплату дивідендів. Основні теоретичні розробки в рамках цієї теорії були здійснені Франко Модільяні і Мертоном Міллером у 1961 році.

Основним ідеологом другого підходу до проблеми вибору дивідендної політики є М.Гордон. Головний аргумент полягає в тому, що інвестори, виходячи з принципу мінімізації ризику, завжди надають перевагу поточним дивідендам, а не можливим майбутнім, так само як і можливому приросту акціонерного капіталу. Крім того, поточні дивідендні виплати зменшують рівень невизначеності інвесторів щодо доцільності і вигідності інвестування в дане підприємство; тим самим їх задовольняє менша норма доходу на інвестований капітал, що приводить до зростання ціни акціонерного капіталу.

Коли рада директорів проводить збори, присвячені питанню про дивіденди, його учасники зважують різноманітні фактори для визначення розміру майбутніх дивідендних виплат:

1 ^ Поточний прибуток компанії, тому що великий розмір прибутку збільшує перспективи дивідендних виплат.

2 Нерозподілений прибуток, що являє собою суму минулого і поточного прибутку, залишеного в компанії для накопичення з метою фінансування господарської діяльності.

3 ^ Перспективи зростання. Цілком імовірно, що деяка частина поточного прибутку компанії буде потрібна для інвестиційних цілей і частково для фінансування очікуваного зростання.

4 ^ Обмеження правового характеру. Зокрема, якщо підприємство неплатоспроможне або оголошене банкрутом, виплата дивідендів у грошовій формі, як правило, заборонена.

5 ^ Контрактні обмеження. Боргові контракти, як правило, обмежують виплату дивідендів.

6 Обмеження у зв’язку з недостатньою ліквідністю. Дивіденди у грошовій формі можуть бути виплачені лише в тому разі, якщо в підприємства є гроші на розрахунковому рахунку або грошові еквіваленти.

7 ^ Обмеження у зв’язку з інтересами акціонерів. В основу дивідендної політики покладено ключовий принцип фінансового управління – принцип максимізації сукупного доходу акціонерів.

8 ^ Обмеження рекламно-фінансового характеру. Збої у виплаті дивідендів, небажані відхилення від сформованої в даній компанії практики можуть призвести до зниження ринкової ціни акцій.

Існують чотири найбільш широко розповсюджених методи дивідендної політики:

^ 1 Метод стандартних виплат дивідендів. Цей метод заснований на проведенні щоквартальних виплат щодо стабільної суми дивіденду на акцію. Головне завдання в цьому випадку полягає в підтримці регулярного і послідовного рівня виплат дивідендів. Компанії, що дотримуються даної політики, йдуть на все, щоб не допустити зниження розміру дивідендів. Однак сума дивідендів у розрахунку на акцію, виплачувана упродовж визначеного часу, звичайно поступово підвищується в міру зростання рівня прибутку компанії.

^ 2 Метод дивідендних премій. Ряд компаній періодично пові-домляє про дивідендні премії, як тільки рівень їх прибутку перевищує звичайний і в компаній утвориться надлишкова кількість грошових засобів, що йдуть на виплату дивідендів. Ці дивіденди здебільшого, але не завжди виплачуються в останньому кварталі і називаються преміями.

^ 3 Метод постійної частки у прибутку. Дивідендна політика, що більше відповідає інтересам компанії і менш за все задовольняє потреби акціонерів, – це політика постійної частки в прибутку. Цим методом користується ряд компаній, особливо недавно створених або тих, що проходять етап надзвичайно стрімкого зростання. Він заснований на фіксованому коефіцієнті дивідендних виплат:


, (3.1)


де – коефіцієнт дивідендних виплат;

– дивіденди;

– чистий прибуток.

Оскільки суть цієї політики зводиться до збереження постійної величини коефіцієнта дивідендних виплат, то мало уваги приділяється абсолютному розміру дивідендів. У результаті, якщо величина прибутку коливається, то змінюється і розмір дивідендів. Найбільший недолік даної політики полягає в тому, що нестабільність дивідендів часто приводить до нестійкості, а іноді й до зниження ринкових курсів на звичайні акції.

^ 4 Метод виплати дивідендів акціями. За цієї форми розрахунків акціонери одержують замість грошей додатковий пакет акцій. Причини її застосування можуть бути різними. Наприклад, компанія має проблеми з готівкою, її фінансове становище не дуже стійке. Щоб якось уникнути невдоволення акціонерів, директорат компанії може запропонувати виплату дивідендів додатковими акціями. Можливий і інший варіант: фінансове становище компанії стійке, більше того, вона розвивається швидкими темпами, тому їй потрібні засоби на розвиток, – вони і надходять до неї у вигляді нерозподіленого прибутку.

У фінансовому менеджменті розроблені деякі прийоми штучного регулювання курсової ціни, що за певних умов можуть впливати і на розмір виплачуваних дивідендів. До них відносяться дроблення, консолідація та викуп акцій.

Методика дроблення акцій на менші не відноситься безпосередньо до форми виплати дивідендів, однак вона може впливати на їх розмір. Дроблення акцій провадиться звичайно процвітаючими компаніями, акції яких згодом підвищуються в ціні. Багато компаній намагаються не допускати занадто високої ціни на свої акції, оскільки це може вплинути на їх ліквідність. Структура власного капіталу не змінюється, збільшується лише кількість звичайних акцій.

Можлива і зворотна процедура (консолідація акцій) – кілька старих акцій замінюються на одну нову. Дивіденди можуть змінюватися пропорційно зміні номінальної вартості акцій, тобто членування акцій на менші в принципі не впливає на частку кожного акціонера в активах компанії.

Методика викупу акцій дозволяє уникнути перебільшення загальної величини активів компанії за рахунок відображення в балансі активів, цінність яких не цілком очевидна. Можливі й інші причини викупу акцій: зокрема, акції в портфелях потрібні для надання своїм працівникам можливості стати акціонерами своєї компанії, для зменшення числа власників компанії, для підвищення курсової ціни та інші.


^ 3.2 Управління позиковим капіталом. Ефект фінансового важеля
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни фінансовий менеджмент
Базецька, Г.І. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» (для слухачів другої вищої освіти спеціальності 03050401 – «Економіка...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси"
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" усіх форм навчання та слухачів цпо
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни "Інноваційний менеджмент"
Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050107...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент» (для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 050200...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconПарасюк О. О. Конспект лекцій з навчальної дисципліни
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Паблік рілейшнз» для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій денної і заочної форм навчання
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconРекламний менеджмент конспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування»
Конспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування» (для студентів 2 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconХарківська національна академія міського господарства дворкін С. В. Конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Інноваційний менеджмент”, (для студентів 5 курсу денної І 6 курсу заочної форм навчання спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи