Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності icon

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності




НазваКонспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності
Сторінка4/8
Дата17.09.2012
Розмір1.69 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
тема 5

^ Фінансовий менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємств


Питання 1 Організаційно-економічний механізм зовнішньоекономічних угод підприємств.

Питання 2 Валютно-фінансові умови зовнішньоекономічного контракту.


^ 5.1 Організаційно-економічний механізм зовнішньоеконо-мічних угод підприємств


У зв’язку із лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) десятки тисяч підприємств і організацій різних форм власності отримали право безпосередньо налагоджувати зв’язки із зарубіжними партнерами. Здійснення ЗЕД пов’язано із необхідністю укладання та залучення угоди (зовнішньоекономічного контракту).

Організаційно-економічний механізм зовнішньоекономічних угод підприємства містить такі складові:

1 Механізм здійснення ЗЕД підприємства.

2 Права та обов’язки партнерів за контрактом.

3 Документація контракту.

4 Механізм визначення ціни у ЗЕД.

5 Державне регулювання ЗЕД.


1 Механізм здійснення ЗЕД підприємства

Найбільш поширений в Україні механізм здійснення ЗЕД передбачає такі основні етапи:

1-й етап – підготовчий процес перед укладанням контракту.

Цей етап вимагає від суб’єкта господарювання вивчення кон’юнктури ринку з метою визначення попиту та пропозиції певної продукції, а також прорахування перспективи збільшення або зменшення попиту.

Узагалі для остаточного визначення доцільності виходу на зовнішній ринок підприємство має послідовно позитивно вирішувати для себе питання, що відображають алгоритм прийняття такого рішення.

1 Чи є на світовому ринку попит на його продукцію?

2 Чи може ця продукція бути модифікована згідно з вимогами зарубіжних ринків?

3 Чи є зарубіжне бізнес-середовище сприятливим для даного підприємства?

4 Чи має підприємство (або може найближчим часом набути) необхідні знання та навички експортної діяльності?

У разі позитивної відповіді наступним важливим кроком на цьому етапі є розроблення комерційної пропозиції. Ця пропозиція згідно з визначенням «Венської конвенції ООН за договором купівлі-продажу товарів і послуг» від 1980р. називається офертою.

Оферта – це запрошення або комерційна пропозиція однієї сторони другій до вступу в угоду на визначених умовах.

Згідно з конвенцією оферта повинна відповідати загальноприйнятій у світовій практиці формі незалежно від спрямованості контракту і мати такий зміст:

а) суб’єктом пропозиції повинна бути певна особа;

б) пропозиція повинна відображати найбільш суттєві елементи майбутньої угоди;

в) пропозиція повинна показати тверді наміри ініціатора комерційної пропозиції з укладання угоди.

2-й етап являє собою уточнення певних умов, які необхідно виконати для укладання контракту (цей етап передбачає ряд дій, які повинні виконати суб’єкти ЗЕД до укладання контракту).

Важливим моментом цього етапу є створення належних умов для початку ЗЕД підприємства. Для цього підприємство мусить пройти державну реєстрацію в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України.

Державним законодавством передбачена можливість тимчасового припинення чи обмеження ЗЕД у таких випадках:

1) недотримання вимог законодавства або положення міжнародних угод;

2) нанесення збитків державі;

3) неодноразове невиконання експортних поставок;

4) здійснення експорту за демпінговими цінами;

5) неодноразовий експорт чи імпорт неякісних товарів.

Жодна зовнішньоекономічна угода з імпорту або експорту товарів, робіт, послуг не може відбутися без укладання договору (контракту).

^ Зовнішньоекономічний контракт – це належним чином оформлена угода двох суб’єктів підприємницької діяльності – резидентів різних країн, спрямована на встановлення (зміну, припинення) їхніх взаємних прав та обов’язків у ЗЕД.

3–й етап – це безпосередньо укладання конкретного контракту.

Цей етап передбачає визначення питань інформаційно-технічного порядку та валютно-фінансових відносин сторін угоди, які повинні бути зафіксовані при укладанні контракту.

Контрактом в обов’язковому порядку мають бути обумовлені:

1 Юридичні дані.

2 Валюта ціни товарів, робіт, послуг, що експортуються (імпортуються) і загальна вартість контракту.

3 Валюта платежу.

4 Фінансові санкції на випадок порушення контракту.

5 Форс-мажорні обставини, які є підставою для звільнення від фінансової відповідальності сторін.

6 Умови та форми розрахунків.

Правовою основою вищенаведеного механізму є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року.


2 Права та обов’язки партнерів за контрактом.

Невід’ємною складовою контракту є визначення спеціальних прав та обов’язків сторін угоди з поставки товарів, які відображаються в Базисних умовах контракту.

Міжнародна торгова палата у 1936р. розробила та надрукувала міжнародні правила з тлумачення комерційних термінів під назвою «Міжнародні комерційні терміни» (ІНКОТЕРМС). Пізніше (у 1953, 1967, 1976, 1980, 1990 та у 2000 рр.) до цих правил вносилися зміни.

В Україні при укладанні суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності ЗЕК, предметом яких є товар (роботи, послуги), застосовуються міжнародні правила «ІНКОТЕРМС - 2000».

Функції ІНКОТЕРМС:

1 Визначати, хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів територією країн продавця, покупця, транзитних країн.

2 Виявити, як здійснюється транспортування і завантаження, вид транспорту, місце розвантаження.

3 З’ясувати обов’язки продавців щодо пакування, маркування, страхування вантажів.

4 Визначити, де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар.

ІНКОТЕРМС вміщає всього 13 базисних умов, які залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зобов’язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкодження чи втрати вантажу поділені на чотири групи Е, F,C, D.

І група – Е, складається із однієї базисної умови EXW – франко-завод (Ex works), що означає – імпортер одержує товар на складі експортера й усіх витрат та ризиків втрати товару зазнає імпортер - покупець.

Ці умови найбільш сприятливі для експортера, бо він не відповідає за навантаження товару на наданий імпортером транспортний засіб та за очищення товару від мита на експорт.

ІІ група – F (FCA, FAS, FOB) – експортер повинен доставити товар до пункту, що визначений імпортером для перевезення. Отже, витрати та ризики переходять до імпортера після передачі товару перевізникові або у порт відвантаження. Ці умови передбачають, що в обов’язки покупця входить вибір перевізника, укладання з ним договору перевезення. Причому умови FCA – франко-перевізник – використовуються для перевезення будь-яким видом транспорту

При імпорті продукції пріоритет має договір на умовах FOB.

^ III група – C(CFR, CIF, CPT, CIP) – експортер зобов’язаний доставити товар у пункт призначення, але не несе відповідальності у разі його загибелі після відправлення на судно, тобто після відправлення його з країни-експортера. Отже, за контрактами на С-умовах експортер звільняється від відповідальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає втрат на доставку товару до країни покупця.

Вітчизняні експортери надають перевагу умовам CIF.

СІФ (CIF – Cost, Insurance, Freight (ціна, страхування, фрахт)). За цих базисних умов експортер за власний кошт зобов’язаний поставити товар із документами, що підтверджують його відповідність вимогам контракту, упакувати товар, зафрахтувати судно до місця призначення; отримати експортну ліцензію та виконати митні формальності; завантажити товар на судно; повідомити імпортера і передати йому повний комплект документів.

IV група – D (DAF, DES, DEQ, DDU, DDP), експортер зазнає усіх витрат та ризиків щодо доставки товару до місця призначення. Загалом умови групи D є найбільш привабливими для імпортера, оскільки експортер-продавець зобов’язаний доставить товари у визначене місце та взяти на себе всі витрати та ризики щодо поставки товару. Тому контракти на D - умовах відносяться до групи «доставкових контрактів», тоді як контракти на С - умовах називаються відвантажувальними контрактами.

Підсумовуючи аналіз ІНКОТЕРМС, слід зауважити, що з переходом від групи Е до D зростають зобов’язання експортера та зменшуються імпортера.

Правила ІНКОТЕРМС подані в таблиці 4.1.


Таблиця 4.1 – Правила «ІНКОТЕРМС-2000».

Умови

поставки

Місце

поставки

Перехід

ризиків

Перехід

витрат

Договір перевезення

Митне очищення (експорт)

Митне очищення (імпорт)

1

2

3

4

5

6

7

Група Е

EXW Франко-завод (місце зазначене)

Підприємство продавця

Підприємство продавця

Підприємство продавця

Імпортер

Імпортер

Імпортер

Група F

FCA Франко-перевізник

Місце передачі перевізнику

Місце передачі перевізнику

Місце передачі перевізнику

Імпортер

Експортер

Імпортер

FAS Франко вздовж борту судна (порт доставки зазначений)

Уздовж борту судна (у зазначеному порту)

Уздовж борту судна (у зазначеному порту)

Уздовж борту судна (у зазначеному порту)

Імпортер

Імпортер

Імпортер

FOB Франко-борт (порт відвантаження зазначений)

Судно в узгодженому порту

Поручні судна в погодженому порту

Поручні судна в погодженому порту

Імпортер

Експортер

Імпортер

Група С

CFR Вартість і фрахт

(порт призначення зазначений)

Судно в узгодженому порту

Поручні судна в погодженому порту

Порт призначення

Експортер

Експортер

Імпортер

CIF Вартість, страхування і фрахт (порт призначення зазначений)

Судно в узгодженому порту

Поручні судна в погодженому порту

Порт призначення, морське страхування за рахунок продавця

Експортер

Експортер

Імпортер


Продовження таблиці 4.1

1

2

3

4

5

6

7

СРТ Перевезення оплачено до (місце призначення зазначене)

Місце передачі

товару на зберігання

перевізнику

Момент передачі

товару на зберігання

перевізнику

Місце призначення

Експортер

Експортер

Імпортер

СІР Перевезення і страхування оплачені до (місце призначення зазначене)

Місце передачі

товару на зберігання

перевізнику

Момент передачі

товару на зберігання

перевізнику

Місце призначення, страхування перевезен­ня за рахунок продавця

Експортер

Експортер

Імпортер

Група D

DAF Поставка до кордону (місце зазначене)

Узгоджені пункт і місце на кордоні

Узгоджені пункт і місце на кордоні

Узгоджені пункт і місце на кордоні

Експортер

Експортер

Імпортер

DES Доставлено франко-строп судно (порт призначення зазначений)

Судно в порту призначення

Судно в порту призначення

Судно в порту призначення

Експортер

Експортер

Імпортер

DEQ Доставлено франко-набережна (мито сплачене, порт призначення зазначений)

Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення

Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення

Набережна (товарна пристань) у погодженому порту призначення

Експортер

Експортер

Експортер

DDU Доставлено, мито не сплачене

Погоджене місце призначення

Погоджене місце призначення

Погоджене місце призначення

Експортер

Експортер

Імпортер

DDP Доставлено, мито сплачене

Погоджене місце призначення

Погоджене місце призначення

Погоджене місце призначення

Експортер

Експортер

Експортер


3 Документація контракту

Головним документом будь-якої експортно-імпортної операції є контракт.

Документи, які підтверджують виконання контракту залежно від своїх функцій, можна поділити на такі групи:

  • із забезпечення виробництва експортного товару;

  • із підготовки товару до відвантаження;

  • комерційні документи;

  • документи щодо платіжно-банківських операцій;

  • страхові документи;

  • транспортні документи;

  • складські та митні документи.

Загальними для всіх документів реквізитами є: найменування підприємства-експортера та підприємства-імпортера, їх адреси, номери телефонів або телефаксів; найменування документа, дата і місце його укладання, номер контракту або угоди і дата його підписання; найменування та опис товару, його кількість, маса, обсяг; вид упаковки та маркування.

Комплект документів, який отримує покупець із банку для оплати товару, взагалі називається «товаророзпорядча документація», оскільки він дає право покупцеві отримати товар від перевізника і розпорядитися їм за призначенням. Отже, це є узагальнюючою назвою документації.

Товаророзпорядчі документи, що використовуються у зовнішньоторговельних операціях, можна розділити на чотири групи:

1) технічні – паспорт машини, креслення; інструкції із монтажу, установки, налагодження, управління та ремонту;

2) товаросупроводжуючі – сертифікати якості або походження товару, відправна специфікація, пакувальні листи, комплектуюча відомість;

3) транспортні (про здачу товару) – квитанція залізничної накладної внутрішнього сполучення, дублікат міжнародної залізничної накладної, багажна квитанція, накладні автотранспортні, річкового або повітряного сполучення, коносамент та ін;

4) розрахункові – розрахунок–платіжна вимога або рахунок постачальника за відвантажений товар, рахунок іноземному покупцю.

Головними необхідними компонентами будь-якого комплекту товарозпорядчих документів є коносамент, або транспортна накладна; страховий поліс та комерційний рахунок. Ці три документи називають скорочено «повний комплект документів».

Коносамент – це розписка перевізника у прийомі ним вантажу до перевезення водними шляхами, який являє собою товаророзпорядчий документ. У лінійному судноплавстві контрактом на перевезення вантажу є коносамент.

Обов’язкові реквізити коносамента:

1) назва судна;

2) місце навантаження;

3) найменування відправника вантажу;

4) найменування вантажоотримувача.

^ Страховий поліс (сертифікат) – це документ (як правило, іменний), який засвідчує укладання договору майнового страхування та його умови. Товари, які призначені на експорт, при перевезенні морем прийнято страхувати від будь-якого ризику.

^ Комерційний рахунок, або рахунок-фактура, у зовнішній торгівлі являє собою вимогу експортера, яку він відправляє покупцеві, сплатити вартість поставленого товару. Рахунок є одним із основних документів, що дає право банку для здійснення розрахунків із продавцем за наявності відповідних доручень покупця. Для страхових фірм рахунок слугує базою для оцінки вартості майна, яке страхується. Митниками він використовується при визначенні вартості мита. Рахунок відіграє важливу роль при кредитних угодах.

Обов’язкові реквізити рахунку:

1) дата виписування рахунку, його номер;

2) найменування суб’єкта господарювання (країна і місто знаходження);

3) дані про відвантаження (транспортування) товару (назва пароплава, номер і дата коносамента або залізничної накладної);

4) найменування товару, його кількість, вартість за одиницю, загальну вартість;

5) найменування і підпис продавця.

^ Митне оформлення експорту та імпорту.

Для митного оформлення необхідно повідомити митницю про доставку товару до певного місця та надати документи:

1 Вантажну митну декларацію (ВМД).

2 Ліцензію (якщо це необхідно).

3 Для товарів, що контролюються – дозвіл цих установ.

4 Платіжні документи, що підтверджують сплату мита.

Митна декларація містить відомості:

  • експортера та імпортера;

  • країну, де зареєстроване підприємство;

  • країну походження товару ;

  • умови поставки;

  • валюту контракту;

  • митницю;

  • митну вартість та мито тощо.

4 Механізм визначення ціни у ЗЕД

Обґрунтування ціни у ЗЕД - одне з найбільш складних завдань, що постає перед суб’єктом ЗЕД.

Основні проблеми, які необхідно вирішити при встановленні ціни на товар:

1. На які ціни орієнтуватися експортеру при встановленні ціни пропозиції та імпортеру при визначенні доцільності закупівлі (рівень цін)?

2. Як співвідноситься ціна товару з витратами на доставку товару до покупця (базис ціни)?

3. Яким чином розрахувати ціну на товар?

4. Як зафіксувати ціну в контракті?

5. У якій валюті встановити ціну та у якій здійснювати платежі?

6. Як уникнути валютних ризиків?

У контракті ціна встановлюється:

  • за кількісну одиницю товару, наприклад, за одиницю маси (кг, тонну і т.д.), площі (м2, м3 і т.д.), за штуку тощо;

  • за рахункову одиницю, наприклад, за десяток, сотню і т.д.;

  • за вагову одиницю, виходячи з базисного вмісту основної речовини в товарі, побічних речовин та вологи.

При визначенні рівня цін орієнтуються на такі види цін:

^ 1 Світова ціна – ціна, на основі якої укладаються великі комерційні експортно-імпортні угоди в головних центрах світової торгівлі. Наприклад, на пшеницю та алюміній світовими є експортні ціни Канади; на каучук – ціни Сингапурської біржі та ін.

^ 2 Індикативна ціна – ціна на товар, яка відповідає ціні, що склалася або складається на визначений товар на ринку експорту/імпорту на момент здійснення зовнішньоторгових операцій з урахуванням умов поставки (відповідно до правил «ІНКОТЕРМС») та умов проведення розрахунків. Індикативна ціна ()визначається за формулою


, (4.1)


де – загальна собівартість;

– рентабельність, бажана для експортера;

– коефіцієнт, що враховує базисні умови поставки відповідно до правил «ІНКОТЕРМС».

^ 3 Довідкові ціни – це ціни товарів з внутрішньої оптової або зовнішньої торгівлі, які публікуються в друкованих виданнях.

4 Біржові котирування – це ціни товарів, які є об’єктами біржової торгівлі.

^ 5 Аукціонні ціни – це максимально запропоновані ціни на попередньо розглянуту покупцем партію товару – лот. Ціни аукціонів подібні до біржових котирувань, тому що також відображають реальні угоди. Аукціонні ціни поширюються на продукцію лісового господарства, рибальства, хутряні вироби, коштовне каміння, речі старовини та мистецтва.

^ 6 Середні експортні та імпортні ціни – ціни, розраховані на основі зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення ціни товару на його кількість.

7 Ціни попередніх угод використовуються у випадку відносної стабільності цін і, перш за все, на промислову сировину, машини та обладнання.

^ 8 Ціни фактичних угод, як правило, регулярно не публікуються.

9 Ціни пропозицій досить великих підприємств та фірм менш показові, оскількі першоукладені ціни в результаті торгів на момент укладання угоди, як правило, знижуються (у межах 10–15%).

Отже, зовнішньоторгова ціна – це ціна на експортні або імпортні товари, яка розраховується і виставляється за взаємним договором між продавцем та покупцем товару або послуги.

При формуванні внутрішніх цін на експортну продукцію в основу розрахунку покладені власні витрати виробника.

При формуванні внутрішньої імпортної ціни в основу покладена індикативна або світова ціна товару (послуги).

На рівень експортних та імпортних цін значно впливають митне законодавство країни, географічний напрямок експорту або імпорту.

^ Базисом ціни є та цінова основа, стосовно якої здійснюється розподіл витрат, пов’язаних з доставкою товару, між продавцем та покупцем (такі витрати складають іноді 40–50% загальної ціни товару). Базис ціни визначається залежно від базисних умов поставки (в контракті зазначається відповідно до правил «ІНКОТЕРМС»: FOB, FCA, CIF і. т.д.) із назвою географічного пункту, до якого буде здійснена доставка товару. Наприклад, у контракті зазначається: «Ціна складає 20500 дол. США FOB, порт Одеса країни-продавця».

Незалежно від того, яка базисна умова поставки обирається для встановлення ціни товару, в кінцевому підсумку всі витрати, пов’язані з доставкою товару від продавця до покупця, оплачує покупець. Але від умов поставки залежить те, на який термін продавець та покупець вилучають зі свого обороту засоби, необхідні для забезпечення доставки товару: чим більше обов’язків виконує продавець доставляючи товар покупцю, тим на більший термін він вилучає зі свого обороту коштів. За сучасних ринкових умов, де гроші змінюють свою вартість щоденно, це має надзвичайно важливе значення.

Досить важливим моментом при встановленні ціни в контракті є також спосіб її фіксації:

  • у момент укладання контракту;

  • упродовж дії контракту;

  • у момент виконання контракту.

Виходячи з цього, розрізняють такі види цін:

  • тверда ціна встановлюється в момент підписання контракту і не підлягає зміні під час усього терміну його дії; застосовується в основному при термінах поставки від 1 до 14 днів;

  • ціна з наступною фіксацією застосовується при поставці товарів, що потребують великих термінів виготовлення; товарів, вартість яких залежить від їх якості, та товарів, ціна яких значно залежить від кон’юнктурних коливань і встановлюється в ході виконання контракту. В контракті зазначається, що при виконанні договору ціна може змінюватися, а також вказується, на основі чого буде встановлена ціна і які фактори враховуватимуться при її фіксації;

  • рухома ціна – зафіксована ціна при укладанні контракту, яка в майбутньому може бути переглянута під впливом зміни ринкової ціни даного товару на момент його поставки.

  • ковзна ціна – ціна, яка розраховується шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбулися в період виконання контракту; застосовується в контрактах на поставку товарів, які потребують тривалого терміну виготовлення (промислове обладнання, будівельні об’єкти та ін.).

При використанні ковзної ціни першочергово в контракті встановлюється визначена сторонами структура вихідної ціни (в ній визначається частка прибутку, а також постійних (амортизаційні відрахування, накладні витрати тощо) та змінних витрат (на сировину, матеріали, оплату праці). Останні й визначають ковзання ціни, оскільки зі зміною цін на сировину, податкової політики держави, рівня оплати праці в галузі будуть пов’язані додаткові витрати на виконання даного контракту.

Структура вихідної ковзної ціни має такий вигляд:


, (4.2)


де – вихідна ціна;

^ Пр - прибуток у розрахунку на одиницю товару;

ПВ– постійні витрати в розрахунку на одиницю товару;

ЗВ – питомі змінні витрати.

Кінцева ковзна ціна при такому способі фіксації розраховується за формулою


, (4.3)


де – середньозважений індекс зміни питомих змінних витрат (дорівнює співвідношенню цих витрат на момент поставки та на момент підписання контракту).

У контрактах із застосуванням ковзної ціни обумовлюється гранична межа відхилення кінцевої ціни від вихідної шляхом внесення деяких обмежуючих умов, наприклад, встановлення у відсотках до договірної ціни межі, в рамках якої ціна не переглядається, а також межі можливої зміни договірної ціни (наприклад, не більше 10% від загальної вартості замовлення), яка називається лімітом ковзання.

Особливе місце в механізмі ціноутворення займає валютний фактор. Це зміна курсів валют – грошових вартостей цін, що зовсім не пов’язана зі змінами вартостей товарів та послуг.


5 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

В Україні на даний час сформувався досить широкий інструментарій зовнішньоекономічної політики, основою якої є система нарахування мита. Нарахування ввізного (імпортного) мита на товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України, здійснюється відповідно до Закону України « Про єдиний митний тариф».

^ Єдиний митний тариф України – це систематизоване зведення ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що імпортуються в Україну.

В Україні застосовуються три види ставок мита:

1) адвалерна – у відсотках до митної вартості товарів. При застосуванні адвалерної ставки внутрішня ціна імпортного товару () складає


, (4.4)


де – ціна, за якою товар імпортується (митна вартість товару);

– ставка адвалерного тарифу;

2) специфічна – у встановленому грошовому розмірі на фізичну одиницю товару (штуку, метр тощо). При застосуванні специфічної ставки внутрішня ціна імпортного товару складає


, (4.5)


де – ставка специфічного тарифу;

3) комбінована. При застосуванні цієї ставки митні органи мають право самостійно вибирати між специфічним та адвалерним митом, залежно від того, яке з них більше.

З метою підвищення ефективності державного експортного контролю та забезпечення міжнародного авторитету України, дальшого удосконалення структури органів, що здійснюють державне управління в цій сфері, та відповідно до пункту 15 статті 106 Конституції України утворена Державна служба експортного контролю (01.02.2002 р). Вона є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує реалізацію державної політики експортного контролю.

Важливим засобом державного впливу на фінансову діяльність підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин є прийнята в Україні система валютного регулювання і валютного контролю.

Дуже важливою умовою встановленого в Україні порядку розрахунків з нерезидентами є обов’язок суб’єктів підприємництва завер-шувати розрахунки упродовж не більше як 90 днів. Якщо при експорті продукції підприємству-експортеру через 90 днів після її відвантаження за кордон не надійшла іноземна валюта, то у підприємства виникає дуже відчутна матеріальна відповідальність перед державою у вигляді штрафу за кожен день прострочення ( зараз це 0,3 відсотка від вартості поставки).

Порушення всіх чинних положень валютного регулювання і валютного контролю тягне за собою як цивільно-правову, так і адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством України, включаючи санкції та позбавлення права вести зовнішньоекономічну діяльність.


^ 5.2 Валютно-фінансові умови зовнішньоекономічного контракту


Валютно-фінансові умови контракту повинні містити такі обов’язкові складові:

1) валюту ціни (це валюта, в якій установлюються ціни контракту. Вона вибирається з найбільш сталих валют. Нею може бути валюта однієї з країн-учасниць контракту чи третьої країни);

2) валюту платежу (це валюта, в якій здійснюється платіж. Вона не обов’язково збігається з валютою ціни);

3) курс переведення валют ціни та платежу;

4) валютні застереження, які передбачають перегляд суми платежу відповідно до зміни курсу певної валюти, зокрема валюти ціни стосовно валюти платежу;

5) форми розрахунків (форми розрахунків відрізняються порядком документообороту і включають розрахунки по інкасо, за допомогою акредитивів, за відкритими рахунками, банківськими переказами);

6) умови платежу (умови платежу передбачають або негайну оплату відвантажених товарів або відстрочення платежу, тобто продаж у кредит);

7) форми платіжних засобів та банки, через які ці розрахунки здійснюються (форми платіжних засобів – це вид документів, за допомогою яких здійснюються розрахунки. Вони поділяються на фінансові (векселі, чеки, платіжні розписки) та комерційні (розрахунки–фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, коносамент, залізничні, автомобільні, авіаційні накладні, поштові квитки, специфікації, страхові поліси та ін.).

Акредитив – це грошове зобов’язання банку, яке виставляється на підставі доручення його клієнта-імпортера, провести платіж на користь експортера або забезпечити платіж іншим банком у межах певної суми та у встановлені терміни проти документів, зазначених в акредитиві.

^ Документальне інкасо – це доручення експортера банку отримати з імпортера суму проти передачі йому товарних документів і зарахувати виручку на рахунок експортера.

^ Головна мета міжнародної торгівлі полягає у такому: експортер повинен отримати оплату відповідно до суми, яка зазначена в рахунку, а імпортер повинен отримати замовлені товари.







Рисунок 5.1 – Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічного контракту


Схема на рисунку 5.1 показує, що для виконання умов валютних платежів необхідно зробити такі обов’язкові кроки.

Крок 1 Імпортер та експортер повинні укласти контракт, в якому фіксуються певні умови щодо виду товарів, необхідну кількість і якість, ціну, метод і час перевезення , спосіб пакування тощо.

Крок 2 Імпортер повинен звернутися до свого комерційного банку для відкриття акредитиву на користь експортера, або експортер до свого банку щодо прийняття до виконання інкасової операції. Після перевірки заяв та кредитного стану своїх клієнтів банк відкриває акредитив і відсилає його експортеру або приймає до виконання інкасову операцію від експортера.

Крок 3 Після отримання акредитива від свого банку експортер може бути упевненим, що всі платежі будуть здійснені згідно з угодою. Щодо інкасо – імпортер акцептує термінові тратти (переказні векселі) і передає їх банку експортера проти товаросупроводжуючих документів.

Крок 4 Якщо всі документи правильні, то банк імпортера може надавати кредит банку експортера. Якщо використовуються термінові переказні векселі, то банк імпортера приймає їх та надає гарантії оплати в певний строк.

Крок 5 Банк імпортера направляє імпортеру всі необхідні документи відповідно до умов, які обумовлені в акредитиві, а також дебетове авізо (тобто знімає з рахунку імпортера всю необхідну суму плюс комісійну винагороду). Щодо документального інкасо, то банк імпортера викупає тратти при настанні строку оплати.

Крок 6 Залежно від укладеної угоди, згідно з умовами ІНКОТЕРМС виконуються певні страхові та митні дії.

Класифікація умов платежу залежно від інтересів експортера–імпортера наведена в таблиці 5.1.


Таблиця 5.1 – Класифікація умов платежу залежно від інтересів експортера-імпортера


Умова платежу

Інтерес

Функція банків

1 Передоплата (авансування угоди)

Експортер







Імпортер

1.1 Простий платіж за допомогою переказу (за системою СВІФТ) або чека.

1.2 Фінансування імпорту банком імпортера

1.3 Гарантія банка експортера

2 Документальний акредитив

2.1 Відкриття акредитива та авізування / підтвердження

2.2 Платіж або акцептування

3 Документальне інкасо

3.1 Проведення документального інкасо

3.2 Авансування документів банком експортера

4 Документальне інкасо

4.1 Проведення документального інкасо

4.2 Дисконтування акцепту банком експортера

4.3 Інкасо векселя

4.4 Авалювання банком імпортера

5 Платіж проти відкритого рахунку після отримання товару.

5.1 Простий платіж за допомогою переказу (за системою СВІФТ) або чека

5.2 Фінансування експорту банком експортера

5.3 Гарантія банка імпортера

6 Відкритий строк платежу

6.1 Простий платіж

6.2 Фінансування експорту банками експортера

6.3 Гарантія банка імпортера


Для експортера після передоплати (або авансованих платежів) розрахунки у формі акредитиву є найбільш вигідним, тому це – єдина форма розрахунків, яка містить зобов’язання банку провести платіж (не враховуючи гарантійних операцій банків). Для експортера безвідкличний акредитива має низку переваг порівняно з інкасовою формою розрахунків:

  • надійність розрахунків і гарантія своєчасності оплати товарів, тому що її здійснює банк;

  • швидкість одержання платежу, якщо банк пропонує виплату негайно після відвантаження товару під надані товаророзпорядчі документи;

  • одержання дозволу імпортером на переведення валюти в країну експортера при виставленні акредитива в іноземній валюті.

Розрахунки за відкритим рахунком найвигідніші для імпортера, тому що рух товарів випереджає рух грошей. У той час розрахунки у формі інкасо дають певні переваги імпортеру, здебільшого тому, що він здійснює платіж під товаророзпорядчі документи, які дають йому право на товар, при цьому немає необхідності заздалегідь відволікати кошти зі свого обороту.

Водночас інкасова форма розрахунків має суттєві недоліки для експортера:

  • високий ризик, який пов’язаний з можливою відмовою імпортера від платежу в разі погіршення кон’юнктури ринку або фінансового стану імпортера;

  • існує значний розрив у часі між надходженням валютної виручки за інкасо і відвантаження товару, особливо у разі тривалого транспортування вантажу.

Відкритий ринок (відкритий строк платежу) використовується при розрахунках між фірмами, які пов’язані традиційними торговими відносинами. Ці розрахунки застосовуються при регулярних поставках, коли довіра підкріпляються тривалими діловими відносинами, а покупець – солідна фірма. Розрахунки при цьому відірвані від товарних поставок і пов’язані з комерційним кредитом, причому звичайно експортер однобічно кредитує імпортера.

Для експортера ця форма розрахунків найменш вигідна, оскільки вона не є надійною гарантією своєчасного платежу, уповільнює оборотність його капіталу, інколи викликає необхідність вдавання до банківського кредиту.

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни фінансовий менеджмент
Базецька, Г.І. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» (для слухачів другої вищої освіти спеціальності 03050401 – «Економіка...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси"
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" усіх форм навчання та слухачів цпо
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни "Інноваційний менеджмент"
Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050107...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент» (для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 050200...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconПарасюк О. О. Конспект лекцій з навчальної дисципліни
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Паблік рілейшнз» для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій денної і заочної форм навчання
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconРекламний менеджмент конспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування»
Конспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування» (для студентів 2 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconХарківська національна академія міського господарства дворкін С. В. Конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Інноваційний менеджмент”, (для студентів 5 курсу денної І 6 курсу заочної форм навчання спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи