Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності icon

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності




НазваКонспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності
Сторінка8/8
Дата17.09.2012
Розмір1.69 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8
^

7.3 Механізм нейтралізації фінансових ризиків


Система механізмів нейтралізації фінансових ризиків передбачає використання нижчеозначених основних методів:

^ 1 Запобігання ризику. Цей напрямок нейтралізації фінансових ризиків є найбільш радикальним. Він полягає в розробленні таких заходів внутрішнього характеру, які повністю виключають конкретний вид фінансового ризику. До числа основних із таких заходів відносяться:

  • відмова від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за якими занадто високий. Цей захід має обмежений характер, тому що більшість фінансових операцій пов’язані зі здійсненням основної виробничо-комерційної діяльності підприємства;

  • відмова від використання в більших обсягах позикового капіталу;

  • відмова від надмірного використання оборотних активів у низьколіквідних формах. Підвищення рівня ліквідності цих активів дозволяє уникнути ризику неплатоспроможності підприємства в майбутньому періоді. Однак таке запобігання ризику позбавляє підприємство додаткових доходів від розширення обсягів продажу продукції в кредит і частково породжує нові ризики, пов’язані з порушенням ритмічності операційного процесу через зниження розміру страхових запасів сировини, матеріалів, готової продукції;

  • відмова від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях. Цей захід дозволяє уникнути депозитного та процентного ризику, однак породжує втрати від інфляційного ризику, а також ризику втраченої вигоди.

Перелічені та інші форми запобігання фінансовому ризику, незважаючи на свій радикалізм у відкиданні окремих їх видів, позбавляють підприємство додаткових джерел формування прибутку, негативно впливаючи на темпи його економічного розвитку та ефективність використання власного капіталу. Тому в системі внутрішніх механізмів нейтралізації ризиків їх запобігання має здійснюватися дуже виважено.

^ 2 Лімітування концентрації ризику. Механізм лімітування концентрації фінансових ризиків використовується звичайно за тими видами, які виходять за межі припустимого рівня, тобто за фінансовими операціями, здійснюваними у зоні критичного або катастрофічного ризику. Таке лімітування реалізується шляхом встановлення на підприємстві відповідних внутрішніх фінансових нормативів у процесі розроблення політики здійснення різних аспектів фінансової діяльності.

Система фінансових нормативів, що забезпечують лімітування концентрації ризиків, може містити:

  • граничний розмір (питома вага) позикових засобів, що використовуються у господарській діяльності. Цей ліміт установлюється окремо для операційної та інвестиційної діяльності підприємства, а в деяких випадках – і для окремих фінансових операцій (фінансування реального інвестиційного проекту; фінансування формування оборотних активів і т.п.);

  • мінімальний розмір (питома вага) активів у високоліквідній формі;

  • максимальний розмір товарного (комерційного) або споживчого кредиту, надаваного одному покупцеві;

  • максимальний розмір депозитного внеску в одному банку;

  • максимальний розмір вкладення засобів у цінні папери одного емітента. Ця форма лімітування спрямована на зниження концентрації несистематичного (специфічного) фінансового ризику при формуванні портфеля цінних паперів. Для ряду інституціональних інвесторів цей ліміт установлюється в процесі державного регулювання їх діяльності в системі обов’язкових нормативів;

  • максимальний період відволікання засобів у дебіторську заборгованість. За рахунок цього фінансового нормативу забезпечується лімітування ризику неплатоспроможності, інфляційного ризику, а також кредитного ризику.

Лімітування концентрації фінансових ризиків є одним із найпоширеніших внутрішніх механізмів ризик-менеджменту, що реалізують фінансову ідеологію підприємства в частині прийняття цих ризиків і не потребуючих високих витрат.

3 Хеджування. Цей термін використовується у фінансовому менеджменті в широкому та вузькому прикладному значенні. У широкому тлумаченні термін «хеджування» характеризує процес використання будь-яких механізмів зменшення ризику можливих фінансових втрат – як внутрішніх (здійснюваних самим підприємством), так і зовнішніх (передачу ризиків іншим господарюючим суб’єктам – страховикам). У вузькому прикладному значенні цей термін характеризує внутрішній механізм нейтралізації фінансових ризиків, заснований на використанні відповідних видів фінансових інструментів.

Хеджування фінансових ризиків шляхом здійснення відповідних операцій з виробничими цінними паперами є високоефективним механізмом зменшення можливих фінансових втрат при настанні ризикової події. Однак воно вимагає певних витрат на виплату комісійної винагороди брокерам, премій по опціонах і т.п. Проте рівень цих витрат є значно нижчим, ніж рівень витрат з зовнішнього страхування фінансових ризиків.

Залежно від використовуваних видів похідних цінних паперів розрізняють такі механізми хеджування фінансових ризиків:

а) хеджування з використанням ф’ючерсних контрактів. Воно характеризує механізм нейтралізації фінансових ризиків за операціями на товарній або фондовій біржах шляхом проведення протилежних угод з різними видами біржових контрактів. Операція хеджування з використанням ф’ючерсних контрактів вимагає здійснення трьох видів біржових угод:

1) купівлю (продаж) реального активу або цінних паперів з поставкою в майбутньому періоді (форвардна біржова угода);

2) продаж (або відповідно купівлю) ф’ючерсних контрактів на аналогічну кількість активів або цінних паперів (відкриття позиції за ф’ючерсними контрактами);

3) ліквідацію позиції за ф’ючерсними контрактами у момент поставки реального активу або цінних паперів шляхом здійснення зворотної (офсетної) угоди з ними.

Перші два види біржових угод здійснюються на початковій стадії нейтралізації фінансового ризику, а третій їхній вид – на стадії завершення. Принцип механізму хеджування з використанням ф’ючерсних контрактів заснований на тому, що якщо підприємство зазнає фінансових втрат через зміну цін до моменту поставки як продавець реального активу або цінних паперів, то воно виграє у тих самих розмірах як покупець ф’ючерсних контрактів на таку саму кількість активів або цінних паперів і навпаки. У зв’язку із цим у механізмі нейтралізації фінансових ризиків даної групи розрізняють два види операцій з використанням ф’ючерсних контрактів – хеджування купівлею та хеджування продажем цих контрактів;

б) хеджування з використанням опціонів. Воно характеризує механізм нейтралізації фінансових ризиків за операціями із цінними паперами, валютою, реальними активами тощо. В основі цієї форми хеджування покладена угода із премією (опціоном), яку сплачують за право (але не зобов’язання) продати або купити упродовж передбаченого опціонним контрактом строку цінний папір, валюту, реальний актив в обумовленій кількості та за заздалегідь обговореною ціною. У механізмі нейтралізації фінансових ризиків з використанням цього виду похідних цінних паперів розрізняють хеджування на основі опціону на купівлю (надає право купівлі за обговореною ціною); опціону на продаж (надає право продажу за обговореною ціною); подвійного опціону або «стелажу» (надає одночасне право купівлі або продажу відповідного фінансового або реального активу за погодженою ціною). Ціна, що підприємство виплачує за придбання опціону, і є страховою премією;

в) хеджування з використанням операції «своп». Воно характеризує механізм нейтралізації фінансових ризиків за операціями з валютою, цінними паперами, борговими фінансовими зобов’язаннями підприємства. В основу операції «своп» покладено обмін (купівля – продаж) відповідними фінансовими активами або фінансовими зобов’язаннями з метою поліпшення їх структури та зниження можливих втрат. У механізмі нейтралізації фінансових ризиків з використанням цієї форми хеджування застосовуються операції валютного свопу (обміну майбутніх зобов’язань в одній валюті на відповідні зобов’язання в іншому виді валюти); фондового свопу (зобов’язання перетворити один вид цінного папера в інший); процентного свопу (обміну боргових фінансових зобов’язань підприємства з фіксованою процентною ставкою на зобов’язання із плаваючою процентною ставкою або навпаки).

Якщо операція хеджована, її прибутковість із невідомої величини відразу перетворюється у відому. Що б не відбувалося з ринком, підсумок (звісно за умови виконання договірних зобов’язань) стає відомим заздалегідь. Відтак, не треба витрачати додаткові зусилля на аналіз ринкової кон’юнктури. Зусилля витрачають банки та компанії фінансового сектору – ті, хто надає інструменти хеджування (такі, як ф’ючерси або опціони). Вони продають «реальному сектору» стабільність і передбачуваність, а на себе беруть ринковий ризик. Платою за хеджування часто стає неможливість скористатися сприятливою зміною ринкової кон’юнктури.

4 Диверсифікація. Механізм диверсифікації використовують насамперед для нейтралізації негативних фінансових наслідків несистематичних (специфічних) видів ризиків. У першу чергу він дозволяє мінімізувати портфельні ризики. Принцип дії механізму диверсифікації заснований на поділі ризиків, що перешкоджає їх концентрації.

Як основні форми диверсифікації фінансових ризиків підприємства можуть бути використані такі її напрямки:

  • диверсифікація видів фінансової діяльності. Вона передбачає використання альтернативних можливостей одержання доходу від різних фінансових операцій – короткострокових фінансових вкладень, формування кредитного портфеля, здійснення реального інвестування, формування портфеля довгострокових фінансових вкладень і т.п.;

  • диверсифікація валютного портфеля («валютного кошика») підприємства. Вона передбачає вибір для проведення зовнішньоекономічних операцій кількох видів валют. У процесі цього напрямку забезпечується зниження фінансових втрат щодо валютного ризику підприємства;

  • диверсифікація депозитного портфеля. Вона передбачає розміщення великих сум тимчасово вільних коштів на зберігання в кількох банках. Оскільки умови розміщення грошових активів при цьому істотно не змінюються, цей напрямок диверсифікації забезпечує зниження рівня ризику депозитного портфеля без зміни рівня його прибутковості;

  • диверсифікація кредитного портфеля. Вона передбачає розширення кола покупців продукції підприємства та спрямована на зменшення його кредитного ризику. Звичайно диверсифікація кредитного портфеля в процесі нейтралізації цього виду фінансового ризику здійснюється разом з лімітуванням концентрації кредитних операцій шляхом установлення диференційованого за групами покупців кредитного ліміту;

  • диверсифікація портфеля цінних паперів. Це напрямок диверсифікації дозволяє знижувати рівень несистематичного ризику портфеля, не зменшуючи при цьому рівень його прибутковості;

  • диверсифікація програми реального інвестування. Вона передбачає залучення до програми інвестування різних інвестиційних проектів з альтернативною галузевою та регіональною спрямованістю, що дозволяє знизити загальний інвестиційний ризик за програмою.

На ефекті диверсифікації ґрунтується більшість теорій вибору ефективної ринкової стратегії. У сполученні з ефектами хеджування він став основою теорії ціноутворення опціонів.

^ 5 Розподіл ризиків. Механізм цього напрямку нейтралізації фінансових ризиків заснований на частковому їх трансферті (передачі) партнерам по окремих фінансових операцій. При цьому господарським партнерам передається та частина фінансових ризиків підприєм-ства, за якою вони мають більше можливостей нейтралізації їх негативних наслідків і мають у своєму розпорядженні більш ефективні способи внутрішнього страхового захисту.

У сучасній практиці ризик-менеджменту набули поширення такі основні напрямки розподілу ризиків (їх трансферту партнерам):

  • розподіл ризику між учасниками інвестиційного проекту. У процесі такого розподілу підприємство може здійснити трансферт підрядникам, пов’язаних з невиконанням календарного плану будівельно-монтажних робіт, низькою якістю цих робіт, розкраданням переданих їм будівельних матеріалів і деяких інших. Для підприємства, що здійснює трансферт таких ризиків, їх нейтралізація полягає в переробці робіт за рахунок підрядника, виплати їм сум недоутримок та штрафів і в інших формах відшкодування зазнаних втрат;

  • розподіл ризику між підприємством і постачальниками сировини та матеріалів. Предметом такого розподілу є насамперед фінансові ризики, пов’язані із втратою (псуванням) майна (активів) у процесі їх транспортування та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Форми такого розподілу ризиків регулюються відповідними міжнародними правилами «ІНКОТЕРМС-2000»;

  • розподіл ризику між учасниками лізингової операції. Так, при оперативному лізингу підприємство передає орендодавцеві ризик морального старіння використовуваного активу, ризик втрати їм технічної продуктивності (за дотримання встановлених правил експлуатації) і ряд інших видів ризиків, що передбачаються відповідними спеціальними застереженнями, що містяться у контракті;

  • розподіл ризику між учасниками факторингової (форфейтингової) операції. Предметом такого розподілу є, у першу чергу, кредитний ризик підприємства, що у переважній його частці передається відповідному фінансовому інституту – комерційному банку або факторинговій компанії. Ця форма розподілу ризику має для підприємства платний характер, однак дозволяє істотною мірою нейтралізувати негативні фінансові наслідки його кредитного ризику.

Ступінь розподілу ризиків, а отже, і рівень нейтралізації їх негативних фінансових наслідків для підприємства, є предметом його контрактних переговорів з партнерами, що відображені за погодженими з ними умовами у відповідних контрактах.

6 Самострахування (внутрішнє страхування). Механізм цього напрямку нейтралізації фінансових ризиків заснований на резервуванні підприємством частини фінансових ресурсів, що дозволяє переборювати негативні фінансові наслідки з тих фінансових операцій, по щодо яких ці ризики не пов’язані з діями контрагентів. Основними формами даного напрямку нейтралізації фінансових ризиків є:

  • формування резервного (страхового) фонду підприємства. Він створюється відповідно до вимог законодавства та статуту підприємства. На його формування спрямовується не менш 5% суми прибутку, отриманої підприємством у звітному періоді;

  • формування цільових резервних фондів. Прикладом такого формування можуть служити: фонд страхування цінового ризику (на період тимчасового погіршення кон’юнктури ринку); фонд зниження ціни товарів на підприємствах торгівлі; фонд погашення безнадійної дебіторської заборгованості з кредитних операцій підприємства тощо. Перелік таких фондів, джерела їх формування та розміри відрахувань у них визначаються статутом підприємства та іншими внутрішніми документами і нормативами;

  • формування резервних сум фінансових ресурсів у системі бюджетів. Такі резерви передбачаються звичайно у всіх видах капітальних бюджетів і в ряді гнучких поточних бюджетів;

  • формування системи страхових запасів матеріальних і фінансових ресурсів щодо окремих елементів оборотних активів підприємства. Такі страхові запаси створюються за грошовими активами, сировині, матеріалах, готовій продукції. Розмір потреби в страхових запасах за окремими елементами оборотних активів установлюється в процесі їх нормування;

  • нерозподілений залишок прибутку, отриманого у звітному періоді. До його розподілу він може розглядатися як резерв фінансових ресурсів, який спрямовують за необхідності на ліквідацію негативних наслідків окремих фінансових ризиків. Використовуючи цей механізм нейтралізації фінансових ризиків, треба мати на увазі, що страхові резерви у всіх їх формах, хоч і дозволяють швидко відшкодувати завдані підприємству фінансові втрати, однак «заморожують» використання досить відчутної суми фінансових засобів. Унаслідок цього знижується ефективність використання власного капіталу підприємства, підсилюється його залежність від зовнішніх джерел фінансування. Це визначає необхідність оптимізації сум резервованих фінансових засобів з позицій майбутнього їх використання для нейтралізації лише окремих видів фінансових ризиків. До числа таких ризиків можуть бути віднесені: незастраховані види фінансових ризиків; фінансові ризики припустимого та критичного рівнів з невисокою ймовірністю виникнення; більшість фінансових ризиків припустимого рівня, розрахункова вартість передбачуваного збитку щодо яких невисока.

7 Страхування. Перше, із чим стикається керівник підприємства в процесі управління діяльністю своєї фірми, – визначення тих ризиків, які мають потребу в страховому захисті. Як правило, найпоширеніші види страхування в середовищі бізнесу – страхування майна фірми, страхування відповідальності керівників і співробітників, страхування співробітників від нещасного випадку на виробництві та різноманітне страхування кредитних ризиків.

Проте страхування кредитів – так званий захист від неплатежу позичальника – на сьогоднішній момент вважається, чи не одним із найпоширеніших на розвинених страхових ринках видом страхування фінансових ризиків. Можна стверджувати, що страхування кредитів є важливим важелем, спрямованим на зменшення або усунення кредитного ризику, пов’язаного з наданням розстрочки покупцеві компанією-продавцем.

Як правило, страхування кредитів – це договір страхування, що гарантує повернення грошей кредиторові у випадку некредитоспроможності дебітора. Звичайно кредитне страхування визначається як засіб, спрямований на зменшення або усунення кредитного ризику компанії, що надає кредит. Інакше кажучи, цей вид страхування здатний захистити фірму-кредитора від усіх ризиків, пов’язаних з неплатоспроможністю її боржника або у разі несплати боргу позичальником з якихось інших причин.

Таким чином, кредитне страхування відіграє винятково важливу роль у фінансовому управлінні підприємством, захищаючи фінансові інтереси продавця або кредитора. До того ж саме поняття кредиту містить у собі набагато ширший зміст, ніж просте надання коштів на зворотній основі. Цей термін поєднує також усі можливі ризики, пов’язані з неплатоспроможністю кожної зі сторін угоди після її здійснення. У першу чергу це стосується надання розстрочок або відстрочок платежу за угодами, пов’язаними з купівлею-продажем товарів чи послуг.

Список рекомендованої літератури


  1. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учеб.– М.: Финансы и статистика, 1997.-320с.

  2. Басовский Л.Е. Финансовый менеджмент: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2002.- 240с.

  3. Белых Л.П. Основы финансового рынка. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - С. 101 - 109.

  4. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, 1999.-528с.

  5. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов. - М.: ЗАО “Олимп - Бизнес”, 1997.- С. 429 - 523.

  6. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1997.-1000с.

  7. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. - М.: Финансы и статистика, 1996.- С. 339 - 448.

  8. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003.- 224с.

  9. Крушвиц Л. Финансирование и инвестиции. - С.-Пб., Издательство “Питер”, 2000.- С. 201 - 225.

  10. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок. Навчальний посібник. - К.: Каравела, 2003. - 344 с.

  11. Слав’юк Р.А. Фінанси підприємств.-К.: ЦУЛ, 2002.-460с.

  12. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005.- 384 с.

  13. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Изд-во "Перспектива", 2002.- 656с.

  14. Фінанси підприємств: Підручник / За ред. професора А.М. Поддерьогіна .- К.: КНЕУ, 2000.- 460с.

  15. Хелферт Э. Техника финансового анализа. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. - С. 284 - 421.

  16. Ченг Ф.Л., Финнерти Дж. И. Финансы корпораций: теория, методы и практика. - М.: ИНФРА-М, 2000.- С. 227 - 335.

  17. Шелудько В.М. Фінансовий менеджмент: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 439 с.

Навчальне видання


конспект лекцій


з дисципліни

"Фінансовий менеджмент"

для студентів спеціальності

7.050104 "Фінанси"

заочної форми навчання


Відповідальний за випуск зав. кафедри фінансів канд. екон. наук, проф. В.М. Боронос


Відповідальний редактор М.Я. Сагун


Редактор Н.А. Гавриленко


Комп'ютерне верстання О.О. Захаркіна


Підп. до друку 21.11.2007, поз.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк офс.

Ум.друк.арк. 6,98. Обл.-вид.арк. 6,52

Тираж 300 пр. Собівартість вид. 7 грн 98 к.

Зам. №


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру ДК №2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2.

МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАїНи

Сумський державний університет


До друку та у світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил",

п. 2.6.14


Заступник першого проректора-

начальник організаційно-методичного

управління В.Б. Юскаєв


конспект лекцій

з дисципліни

"Фінансовий менеджмент"

для студентів спеціальності

7.050104 "Фінанси"

заочної форми навчання


Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис

одиниць відповідає

стандартам


Укладачі: Л.С. Захаркіна,

О.О. Захаркін,

М.Ю. Абрамчук


Відповідальний за випуск В.М. Боронос


Директор ІЗДВН В.Я. Стороженко


Суми

Вид-во СумДУ

2007

Ключові слова:


Фінансовий менеджмент, капітал, акція, облігація, портфель цінних паперів, управління активами, управління пасивами, реорганізація, фінансовий менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни фінансовий менеджмент
Базецька, Г.І. Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» (для слухачів другої вищої освіти спеціальності 03050401 – «Економіка...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси"
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 050104 "Фінанси" усіх форм навчання та слухачів цпо
Фінансовий менеджмент: конспект лекцій / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010.– 156с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни "Інноваційний менеджмент"
Конспект лекцій з дисципліни “Інноваційний менеджмент” (для студентів 5-6 курсів денної І заочної форм навчання спеціальності 050107...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент»
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент» (для студентів денної та заочної форм навчання спеціальності 050200...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconПарасюк О. О. Конспект лекцій з навчальної дисципліни
Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Паблік рілейшнз» для студентів 4 курсу денної та 5 курсу заочної форм навчання за напрямом...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій денної і заочної форм навчання
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconРекламний менеджмент конспект лекцій для студентів спеціальності „Менеджмент організацій”
Рекламний менеджмент: конспект лекцій / Укладач О. Ю. Древаль. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 91 с
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconКонспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування»
Конспект лекцій з дисципліни «туристське природокористування» (для студентів 2 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки...
Конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий менеджмент» для студентів спеціальності iconХарківська національна академія міського господарства дворкін С. В. Конспект лекцій з дисципліни
Конспект лекцій з дисципліни „Інноваційний менеджмент”, (для студентів 5 курсу денної І 6 курсу заочної форм навчання спеціальності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи