Міністерство освіти icon

Міністерство освіти




Скачати 309.33 Kb.
НазваМіністерство освіти
Дата02.08.2012
Розмір309.33 Kb.
ТипДокументи




Міністерство освіти i науки, молоді та

спорту України

Сумський державний університет




МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до самостійної роботи з дисципліни

«Інженерна графіка»

для студентів факультету ТеСЕТ

денної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2011

Міністерство освіти i науки, молоді та

спорту України


Сумський державний університет


^

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до самостійної роботи з дисципліни

«Інженерна графіка»

для студентів факультету ТеСЕТ

денної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Інженерна графіка» / укладач В.С. Запорожченко. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 38 с.


Кафедра загальної механіки і динаміки машин

Дані методичні вказівки призначені для студентів 1-го курсу факультету технічних систем та енергоефективних технологій (ТеСЕТ) денної форми навчання як керівництво для правильної організації самостійної роботи при вивченні дисципліни “Інженерна графіка”.


^ 1 ЗНАЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Дисципліна «Інженерна графіка» є базовою для майбутніх інженерів, так як вона безпосередньо пов’язана зі спеціальними дисциплінами професійної підготовки для галузі знань «Машинобудування та матеріалообробка». Метою дисципліни є графічна підготовка майбутнього спеціаліста у галузі техніки, оволодіння правилами креслення вручну та за допомогою комп’ютера, знайомство з державними стандартами, основами будівельного креслення і прийомами виконання різноманітних схем з використанням набутих знань у наступному курсовому та дипломному проектуванні, а також у майбутній практичній роботі за фахом, без чого сьогодні неможливе проектування високоякісної продукції на рівні світових стандартів.

Програмою заплановано вивчення елементів геометричного, проекційного, машинобудівного, будівельного і комп’ютерного креслення як на заняттях, так і самостійно за допомогою вказаної основної [1–3] й додаткової [3–27] літератури та методичних вказівок [28–30]. Це дасть можливість студентам підготуватися до виконання індивідуальної графічної роботи (ІГР) з інженерної графіки, набути навичок ескізування, деталювання і читання машинобудівних креслень та їх оформлення вручну і автоматизовано за допомогою ПЕОМ.

Після засвоєння матеріалу інженерної графіки студент повинен Знати :

^ 1) на ознайомчо – орієнтовному рівні

- призначення і правила виконання графічної документації за Державними стандартами, що діють у нашій країні;

- правила виконання ескізів реальних виробничих деталей;

- особливості виконання складальних креслень;

- особливості автоматизованого виконання креслень;

- основи будівельного креслення;

^ 2) на понятійно – аналітичному рівні

- методику виконання обмірного аналізу деталей машин;

- принципи деталювання складального креслення;

Вміти :

1) на ознайомчо – орієнтовному рівні

- розбиратися у будівельних кресленнях, кінематичних, гідравлічних, пневматичних та інших принципових схемах;

2) на діагностичному рівні

- виконувати ескізи реальних деталей з розмірами;

- грамотно виконувати вручну та за допомогою ПЕОМ машинобудівні креслення, читати і деталювати їх.

У робочій програмі з дисципліни «Інженерна графіка» для студентів факультету ТеСЕТ денної форми навчання на самостійну роботу відведено понад 60% від загальної кількості годин. Тому студент після кожного лабораторного заняття повинен продивитися виконані креслення, свої записи у робочому зошиті, рекомендовані нормативні документи (державні стандарти ДСТУ, ГОСТи, нормалі) та методичні вказівки. Після отримання варіанта ІГР на заняттях ІРС (індивідуальна робота студентів під керівництвом викладача) слід ознайомитися з прикладом виконання роботи, відповідним стандартом і починати креслити своє завдання. При наявності питань проконсультуватися у викладача, а далі продовжити роботу вдома, у читальному залі чи спеціально обладнаній аудиторії для креслення.

Мета даних методичних вказівок – надати допомогу студентам початкових курсів при самостійній роботі у процесі вивчення дисципліни “Інженерна графіка ”, виконанні креслень, самоперевірці засвоєння матеріалу та ступеню готовності до інженерної діяльності. Методичні вказівки містять загальні рекомендації з наукової організації самостійної роботи студентів (СРС), мету, завдання і зміст дисципліни, перелік навчально-методичних матеріалів, список контрольних питань до заліку, перелік рекомендованої навчальної та методичної літератури.

^ 2 ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Наукова організація СРС являє собою комплекс заходів, метою яких є створення умов для систематичного самостійного здобуття та активного засвоєння студентами корисної інформації з найменшою втратою сил, енергії і часу у суворій відповідності до вимог гігієни розумової праці. Згідно із даними фізіології людини денна норма часу, який студент може витратити на розумову працю без шкоди для свого здоров’я та самопочуття – 9 годин. З них 6 годин занять в аудиторії, а інші 3 години можна використати для самостійної роботи. При цьому у студента залишається час на підвищення інтелектуального й культурного рівня, занять спортом, художньою самодіяльністю, відпочинок та інше.

Під самостійністю студента розуміється його здібність до прояву власного способу мислення і діяльності як у процесі навчання, виконанні креслень, так і на практиці у реальному житті. Поняття самостійності включає в себе насамперед активну розумову діяльність, прагнення до набуття знань, ініціативність, творчий підхід до розв’язання навчальних задач та розроблення креслень. Метою навчання у вищому навчальному закладі є набуття студентами знань, умінь, навичок. Лекції дозволяють студентам набувати знань, практичні та індивідуальні заняття – умінь, а навички студент отримує під час наполегливої самостійної роботи.

Відомі різноманітні способи зняття надмірного напруження і збереження роботоспроможності при інтенсивній розумовій праці, застосування яких є надзвичайно важливим для результативної самостійної роботи. Обов’язковою умовою ефективної розумової праці є вміння сконцентрувати свою увагу на певному об’єкті чи кресленні. Це вміння слід тренувати. Для того щоб спочатку зосередитися на певному об’єкті, потрібне зусилля волі, результатом якого є цілеспрямована увага, що згодом замінюється сталою увагою. Слід застосовувати деякі правила та прийоми, що сприяють розвитку пам’яті й просторової уяви:

1) усвідомлюване запам’ятовування, яке базується на асоціаціях, досвіді, зіставленнях, узагальненнях, аналізі та синтезі, набагато ефективніше за механічне заучування;

2) надійному запам’ятовуванню сприяють різні визначені орієнтири: креслення, схеми, таблиці, класифікації та ін.;

3) інформація зберігається довше, коли почуте чи прочитане усвідомлюється та коротко конспектується;

4) для того щоб інформація не стиралася з пам’яті, її слід час від часу відтворювати, наприклад, шляхом розв’язання задач, що були розв’язані раніше, на чистих аркушах паперу або на дошці;

5) коли необхідно засвоїти матеріал значного обсягу, бажано розподілити цей процес у часі протягом семестру, а не залишати на останні три – чотири доби перед іспитом;

6) слід чередувати різні типи занять і влаштовувати короткочасні перерви на 5 – 10 хвилин для відпочинку після кожних двох – трьох годин активної розумової праці чи інтенсивного креслення;

7) важливою умовою ефективного засвоєння, запам’ятовування та збереження нової інформації є усвідомлення її важливості для подальшого навчання та роботи.


Окремо потрібно врахувати санітарно-гігієнічні норми виконання креслярських робіт. Робоче місце повинно забезпечувати максимальну зручність та найбільш безпечні для здоров’я умови креслення. Графічні роботи більш трудомісткі з точки зору фізіології людини, ніж писання тексту. Стомлюваність, а отже і працездатність напряму залежать від правильності посадки людини. Якісне виконання досягається шляхом забезпечення вільності і плавності рухів, яким не буде заважати неправильна посадка кресляра чи нераціональне розміщення інструментів для креслення.

^ 3 СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ


Самостійна робота студента складається з таких елементів:

  1. підготовка до лабораторних занять;

  2. виконання індивідуальних графічних робіт (ІГР);

  3. індивідуальна графічна підготовка вдома, у бібліотеці, читальному залі тощо;

  4. питання, що виносяться для самостійного вивчення.


3.1 Підготовка до лабораторних занять


Норма часу для підготовки становить 1 годину на кожну годину лабораторних занять. Готуючись до лабораторних занять, студенти повинні продивитися рекомендовану літературу, наведену в кінці даних методичних вказівок, ознайомитися з потрібним Державним стандартом, підготувати креслярський інструмент і форматний папір. При автоматизованому кресленні за допомогою персонального комп’ютера необхідно повторити основні команди програмної системи AutoCAD. З урахуванням специфіки цієї дисципліни частина часу, що відведена на відпрацювання теоретичного матеріалу, йде також на підготовку до лабораторних занять та виконання аркушів ІГР.


^ 3.2 Виконання індивідуальних графічних робіт


З дисципліни «Інженерна графіка» студентами самостійно виконується індивідуальна графічна робота, кількість аркушів якої, їх зміст та рекомендована норма часу відповідають робочій програмі дисципліни і наведені у таблиці 1. Норма часу на виконання кожного аркуша ІГР визначається орієнтовано із розрахунку на середнього студента відповідно до складності завдання.

Таблиця 1 – Індивідуальна графічна робота з інженерної графіки


ІГР

Зміст індивідуальної графічної роботи

Норма часу СРС, годин

Література

1

2

3

4

1

ІГР № 1 – Спряження. Циркульні та лекальні криві. Виконати вручну заданий викладачем контур деталі зі спряженням та лекальну криву.

3

[1 – 16; 28; 29]

2

ІГР № 2 – Правила нанесення розмірів. Накреслити три деталі і проставити їх розміри згідно з взірцем.

3

[1 – 13; 28; 29]

3

ІГР № 3 – Вигляди. Побудувати три проекції за просторовим зображенням деталі і проставити її розміри.

2

[1 – 10; 28; 29]

4

ІГР № 4 – Прості розрізи. За двома заданими проекціями побудувати третю, виконати необхідні розрізи.

3

[1 – 16; 28; 29]

5

ІГР № 5 – Аксонометрична проекція деталі.

3

[1 – 13; 28; 29]

6

ІГР № 6 – Побудова контура плоскої деталі засобами AutoCAD. Побудувати контур заданої деталі і нанести її розміри за допомогою AutoCAD 2010.

4

[1 – 3; 20; 29]

7

ІГР № 7 – Складні розрізи та переріз деталі. За двома заданими проекціями накреслити третю з двома складними розрізами та перерізом.

4

[1 – 16; 28; 29]

8

ІГР № 8 – Рознімні з’єднання. За вказівкою викладача виконати нарізне, шпонкове та шліцьове з’єднання відповідно з прикладами.

2

[1 – 16; 24 – 29]

Усього

24 години

1

2

3

4

9

ІГР № 9 – Ескіз штуцера. На основі виданого штуцера виконати його ескіз, виміряти та проставити дійсні розміри.

2

[1 – 13; 16 – 28]

10

ІГР № 10 – Робоче креслення штуцера. Згідно ескізу штуцера оформити його робоче креслення за допомогою програмної системи AutoCAD 2010.

3

[1 – 3]

11

ІГР № 11 – Ескіз зубчастого колеса. На основі отриманого зубчастого колеса виконати його ескіз, виміряти та проставити дійсні розміри.

2

[1 – 13; 16 – 28]

12

ІГР № 12 – Робоче креслення зубчастого колеса. Згідно ескізу зубчастого колеса оформити його робоче креслення за допомогою програмної системи AutoCAD.

3

[1 – 3]

13

ІГР № 13 – Деталювання складального креслення. Виконати ескіз та робоче креслення корпусної деталі з виданого студенту складального креслення виробу.

4

[1 – 13; 16 – 30]

14

ІГР № 14 – Деталювання складального креслення. Оформити робоче креслення інших деталей виробу засобами AutoCAD.

4

[1 – 13; 16 – 30]

15

ІГР № 15 – Елементи будівельного креслення. Виконати план виробничої ділянки за допомогою програмної системи AutoCAD 2010.

2

[1 – 3]

16

ІГР № 16 – Схема принципова. Накреслити кінематичну, пневматичну, гідравлічну, електричну або іншу принципову схему засобами AutoCAD.

2

[1 – 3]

Усього

20 годин

^ 3.3 Індивідуальна графічна підготовка


Індивідуальні заняття під керівництвом викладача (ІРС) плануються за розкладом один раз на два тижні. На цих заняттях студенти мають можливість отримати індивідуальний варіант графічної роботи й консультацію з питань, що їх цікавлять, виконувати креслення ІГР під наглядом викладача та захищати виконані завдання. Кількість годин, відведена на індивідуальну роботу студентів, регламентована робочою програмою з даної дисципліни (табл. 2).


Таблиця 2 – Індивідуальна робота студента

Номер

заняття

Назва індивідуального завдання

Обсяг

годин

Форма

звіту


1


2

3


4


5


6

7

8

9

10


11


12

13

14



Титульний аркуш. Геометричні побудови. Спряження. Циркульні та лекальні криві.

Правила нанесення розмірів

Зображення: вигляди, прості та складні розрізи, перерізи. Вигляди

Прості розрізи. Аксонометрична проекція деталі

Побудова контура плоскої деталі засобами AutoCAD

AutoCAD. Складні розрізи та переріз деталі

З'єднання рознімні

Ескіз штуцера

AutoCAD. Робоче креслення штуцера

Ескіз зубчастого колеса. Робоче креслення зубчастого колеса за допомогою AutoCAD.

Виконання робочих креслень на форматах АЗ та А4 деталей складального вузла, індивідуально виданого кожному студенту

AutoCAD. Елементи будівельного креслення

AutoCAD. Схема принципова

Захист аркушів, здача альбому ІГР


2


2

2


2


2


2

2

2

2

2


2


2

2

2



ІГР


ІГР

ІГР


ІГР


ІГР


ІГР

ІГР

ІГР

ІГР

ІГР


ІГР


ІГР

ІГР

залік


Усього 28 годин

^ 3.4 Питання, що виносяться для самостійного вивчення


Питання, наведені у таблиці 3, виносяться для самостійного вивчення і призначені для поглибленого засвоєння студентами дисципліни «Інженерна графіка».


Таблиця 3 – Питання для самостійного вивчення студентами


^ Номер теми

Теми та питання

для самостійного вивчення

студентами

Норма часу, годин

Посилання на

літературу

1

2

3

4

1

Історичний матеріал розвитку графіки та виникнення нарисної геометрії

2

[1,с.9; 2,с.13]

1

Взаємозв’язок Державних стандартів України й ГОСТів СРСР

2

[14; 15]

1

Деякі геометричні побудови. Креслення коробових кривих

3

[4,с.28–41]

2

Створення шаблонів креслень

3

[3,с.69–94]

3

Класифікація криволінійних поверхонь

6

[1,с.48; 2,с.137; 3,с. 88; 4,с.125]

5

Геометричні фігури як елементи моделей та деталей машин

3

[5,с.161 та 257]

5

Умовне зображення й позна-чення зварних з’єднань

2

[1,с.222; 4,с.150]

6

Послідовність виконання заливки контурів та штриховки деталей засобами AutoCAD

4

[4,с.129–141]

9

Особливості виконання будівельних креслень цехів

3

[13,с.213]

4

Основні положення комп’ютер-ної графіки. Особливості виконання креслень за допомогою графічних систем AutoCAD 2006 та AutoCAD 2010

4

[1 ,с.271; 3, с.9]


Кількість питань, що виносяться для самостійного вивчення кожному студенту, визначається викладачем залежно від кількості пропущених аудиторних занять.

^ 4 КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


Успіх в організації та управлінні самостійною роботою студентів неможливий без чіткої системи контролю над нею. Контроль здійснюється шляхом перевірки виконання аркушів ІГР на заняттях ІРС та консультаціях, їх захисту і виконання контрольних робіт на лабораторних заняттях. Усі види контролю фіксуються викладачем та дають можливість студенту набирати рейтингові бали протягом кожного модульного циклу.

Сумарний бал рейтингової оцінки кожного модульного циклу складається із балів, нарахованих при проведенні контрольних робіт, захисті аркушів індивідуальної графічної роботи та заохочувальних балів. Нижче наведено розподіл рейтингових балів дисципліни «Інженерна графіка» за модульними циклами.


4.1 Розподіл інженерної графіки на змістовні модулі


Загальний обсяг другої частини дисципліни – 108 годин.

Аудиторні заняття – 30 годин ( практичні – 30 годин ).

Підсумковий контроль знань – диференційований залік.


^ ПЕРШИЙ МОДУЛЬ

Лабораторні заняття:

Заняття 1 – Повторення загальних правил оформлення креслень. Титульний аркуш ІГР.

Заняття 2 – Геометричні побудови. Циркульні та лекальні криві. Спряження.

Заняття 3 – Правила нанесення розмірів на кресленні.

Заняття 4 – Вигляди. Виконання індивідуального варіанта трьох проекцій деталі в тонких лініях.

Заняття 5 – Прості розрізи. Контрольна робота № 1.

Обсяг лабораторних занять – 10 годин.

^ Самостійна робота:

Самостійне оформлення ІГР: аркуш 1 – Титульний аркуш; аркуш 2 – “Циркульні та лекальні криві. Спряження”; аркуш 3 – “Нанесення розмірів на кресленні”; аркуш 4 – “Вигляди”, аркуш 5 – “Прості розрізи”.

Обсяг самостійної роботи – 20 годин.


^ ДРУГИЙ МОДУЛЬ


Лабораторні заняття:

Заняття 6 – Складні розрізи та перерізи.

Заняття 7 – З’єднання рознімні. Різьбові деталі.

Заняття 8 – Різьбові з’єднання.

Заняття 9 – Шпонкові та шліцьові з’єднання.

Заняття 10 – З’єднання нерознімні. Зварні з’єднання. Контрольна робота № 2.

Обсяг лабораторних занять – 10 годин.

^ Самостійна робота:

Самостійне оформлення ІГР: аркуш 6 – “Складні розрізи та перерізи”; аркуш 7 – “Різьбові деталі”; аркуш 8 – “Різьбові з’єднання”; аркуш 9 – “Шпонкові та шліцьові з’єднання”; аркуш 10 – “Зварні з’єднання”.

Обсяг самостійної роботи – 20 годин.


^ ТРЕТІЙ МОДУЛЬ


Лабораторні заняття:

Заняття 11 – Зубчасті передачі. Виконання ескізу і робочого креслення зубчастого колеса або штуцера.

Заняття 12 – Складальне креслення та його деталювання.

Заняття 13 – Виконання робочих креслень 4 - 5 деталей в тонких лініях.

Заняття 14 – Проставлення розмірів та шорсткості поверхні 4 - 5 деталей, наведення робочих креслень.

Заняття 15 – Перевірка листів креслень. Підсумкова контрольна робота.

Обсяг лабораторних занять – 10 годин.

^ Самостійна робота:

Самостійне оформлення ІГР: аркуш 11 – “Зубчасте колесо або штуцер”; аркуші 12 – 15 “Робочі креслення 4 – 5 деталей”, які індивідуально задані викладачем кожному студенту для деталювання зі складального креслення.

Обсяг самостійної роботи – 20 годин.


^ ЧЕТВЕРТИЙ МОДУЛЬ


Теоретичний матеріал:

Тема 8 Деталювання складального креслення.

Тема 9 Елементи будівельного креслення.

Тема 10 Схеми принципові.

^ Лабораторні заняття:

Заняття 16 – Складальне креслення та правила його деталювання. Ескіз й робоче креслення корпуса.

Заняття 17 – AutoCAD. Виконання робочого креслення другої та третьої деталей.

Заняття 18 – Елементи будівельного креслення. AutoCAD. Виконання заданого варіанта плану виробничої ділянки.

Заняття 19 – Схеми принципові. AutoCAD. Виконання вибраної принципової схеми.

Заняття 20 – Заключне заняття. Перевірка та захист аркушів ІГР.

Підведення підсумків вивчення інженерної графіки.

Обсяг лабораторних занять – 10 годин.

^ Самостійна робота:

Самостійне опрацювання матеріалу, розглянутого на лабораторних заняттях.

Самостійне виконання ІГР: аркуш 13 – Ескіз корпуса (станини, основи) виробу; аркуш 14 – Робочі креслення другої й третьої деталей виробу (AutoCAD); аркуш 15 – План виробничої ділянки (AutoCAD); аркуш 16 – Схема принципова (AutoCAD).

Обсяг самостійної роботи – 26 годин.

4.2 Методи поточного контролю:

–контроль за виконанням практичних робіт і засвоєнням правил креслення здійснюється шляхом проведення контрольних робіт з проекційного й машинобудівного креслення, постійної перевірки усіх аркушів креслень зі співбесідою на кожному практичному занятті та захистом на останньому;

–контроль за самостійною роботою студентів проводиться шляхом перевірки виконаних аркушів ІГР з інженерної графіки.


4.3 Графік модульно-рейтингового контролю


Номер модуля

Термін
контролю

Практичні
заняття

Самостійна
робота

Форма
контролю

1

6 - й тиждень

Практ. занят. 1 – 5

Аркуші ІГР 1 – 5

Контрольна робота 1

2

12 - й тиждень

Практ. занят. 6 – 10

Аркуші ІГР 6 – 10

Контрольна робота 2

3

18 - й тиждень

Практ. занят. 11 – 15

Аркуші ІГР 11 – 15

Захист ІГР


4.4 Розподіл рейтингових балів за модулями:


Модуль

Практичні заняття

Самостійна робота

Підсумкова оцінка

Оцінка

Бали

Оцінка

Бали

Оцінка

Бали

1

r1=40

балів

5

18 – 20

5

18 – 20

5

36 – 40

4

15 – 17

4

15 – 18

4

30 – 35

3

12 – 14

3

12 – 15

3

24 – 29

2

до 12

2

до 12

2

до 24

2

r1=40

балів

5

18 – 20

5

18 – 20

5

36 – 40

4

15 – 17

4

15 – 18

4

30 – 35

3

12 – 14

3

12 – 15

3

24 – 29

2

до 12

2

до 12

2

до 24

3

r1=40

балів

5

18 – 20

5

18 – 20

5

36 – 40

4

15 – 17

4

15 – 18

4

30 – 35

3

12 – 14

3

12 – 15

3

24 – 29

2

до 12

2

до 12

2

до 24

RD=120 балів

4.5 Призначення рейтингових балів:


Оцінювання з інженерної графіки здійснюється за 120-бальною шкалою: відмінно 108 – 120 балів.

добре 90 – 107 балів

задовільно 72 – 89 балів.

незадовільно менше 72 балів.


4.6 Умови проведення підсумкової атестації з ІГ:

Підсумковою атестацією з інженерної графіки є диференційований залік, що проводиться шляхом виконання контрольних робіт і тестування за тестовими картками, які охоплюють навчальний матеріал другої частини дисципліни. Тестові картки з проекційного (30 варіантів) та машинобудівного (30 варіантів) креслення включають по 10 питань кожна. Час, відведений для тестового контролю, становить 45 хвилин. Тестування оцінюється так:

90-100% правильних відповідей — відмінно;

70- 90% правильних відповідей — добре;

60- 70% правильних відповідей — задовільно.

Загальною умовою допуску до заліку є виконання усіх креслень згідно із робочою програмою дисципліни, відпрацювання пропущених з неповажних причин занять, надання альбому ІГР та позитивний його захист і отримання не менше 48 рейтингових балів з інженерної графіки. В іншому випадку необхідне виконання додаткових видів навчальної роботи для підвищення рейтингу. Від диференційованого заліку звільняються студенти, які за підсумком навчання протягом другого семестру набрали 72 і більше рейтингових балів. Студент може підвищити свою оцінку шляхом складання дифзаліку, при цьому незалежно від результатів останнього оцінка з інженерної графіки не може бути нижчою, ніж визначена за отриманим сумарним рейтинговим балом RD.

^ Протягом модульного циклу студент має право отримати у викладача інформацію про кількість набраних ним балів.

    1. Заохочувальні та штрафні рейтингові бали з дисципліни


Заохочувальні рейтингові бали з дисципліни (зі знаком “+”) нараховуються:

  • за систематичну продуктивну активність під час проведення аудиторних занять додається “+ 0,1ri”;

  • за виконання завдань підвищеної складності та участь в студентській олімпіаді з дисципліни додається до “+ 0,2ri” (конкретне значення визначає викладач);

  • за активну участь у науково–дослідній роботі за тематикою кафедри (подано заявку на винахід, підготовлено статтю чи тези до друку) додається до “+ 0,3ri” залежно від складності та обсягу завдання за визначенням викладача;

  • за розроблення власного програмного продукту для ЕОМ для вирішення професійних завдань з навчальної дисципліни додається до “+ 0,1ri” залежно від складності та обсягу завдання за визначенням викладача;

  • за активну участь у розробленні методичних матеріалів, кафедральних стендів, моделей, макетів та зразків додається до “+ 0,5ri” залежно від обсягу виконаної графічної роботи.

Штрафні рейтингові бали з дисципліни (зі знаком “–”) нараховуються:

  • за несвоєчасне виконання контрольних заходів (з теоретичного матеріалу та практичних занять) та при повторному (після отримання незадовільної оцінки) складанні контрольних заходів віднімається “– 0,1ri”;

  • за пропуск більше 30% лекційних та практичних занять віднімається “– 0,05ri”;

  • за пасивне сприймання навчального матеріалу (відмова брати участь у розв’язанні задач, незадовільні відповіді на запитання викладача по ходу занять) віднімається “– 0,1ri” (після двох попереджень викладача);

  • за систематичне порушення дисципліни і видалення з лекції або практичного заняття (після двох попереджень викладача) віднімається “– 0,15ri”.

Семестрова атестація з інженерної графіки здійснюється за наслідками модульної атестації наступним чином.

Студент, який протягом навчального періоду виконав усі заплановані види навчальної роботи та за наслідками модульних атестацій набрав не менше 50% рейтингових балів, тобто не менше 50 балів у І осінньому семестрі і не менше 40 балів у ІІ весняному семестрі, отримує семестрову оцінку відповідно набраним балам. Складання заходу підсумкового семестрового контролю (ПСК) з метою підвищення позитивної оцінки не здійснюється.

У разі невиконання навчального плану з дисципліни (не виконані повністю, не захищені або оформлені не відповідно Державним стандартам індивідуальні графічні роботи) студент незалежно від кількості набраних балів не атестується і до заходу підсумкового семестрового контролю не допускається.

Студент, який протягом поточної роботи не набрав кількість рейтингових балів, що відповідає позитивній оцінці, але має не менше 35% від шкали оцінювання, може складати захід ПСК у вигляді диференційованого заліку за додатковою відомістю семестрової атестації. Залік проводиться у письмовій формі згідно питанням для підсумкового контролю знань із 8 основних розділів інженерної графіки. Час, відведений студенту для відповіді, складає 80 хвилин. Студент має право на два складання ПСК: викладачу та комісії. У разі незадовільного складання ПСК комісії студент отримує оцінку «неприйнятно» («F» за шкалою ECTS), і йому призначається повторне вивчення дисципліни. При успішному складанні заходу ПСК виставляється оцінка «достатньо*», яка засвідчує виконання студентом мінімальних вимог без урахування накопичених балів.

Студент, який за наслідками модульних атестацій набрав рейтингових балів менше 35% від шкали оцінювання, не допускається до ПСК і отримує оцінку «неприйнятно». Йому призначається повторне вивчення дисципліни. У разі неуспішного повторного вивчення дисципліни студент відраховується з університету.

5 Перелік контрольних питань з дисципліни «ІНженерна графіка»


  1. Формати креслення. Розміри форматів А4 та А3.

  2. Що називається масштабом? Які масштаби встановлює ГОСТ 2.302? Як позначають на кресленні масштаби?

  3. Які лінії встановлює ГОСТ 2.303? Яку товщину має лінія суцільна товста основна? У якому співвідношенні від її товщини знаходяться товщини усіх інших ліній?

  4. Які розміри та типи шрифтів встановлені ГОСТ 2.304?

  5. Класифікація розмірів. Як вказуються розміри на кресленні, де зображення збільшені або зменшені?

  6. Які допоміжні знаки використовуються при нанесенні розмірів? Як вказуються розміри однакових елементів?

  7. Нанесення розмірів фасок, радіусів та діаметрів.

  8. Якими способами вказуються розміри за довжиною вала?

  9. Класифікація зображень на кресленнях. Визначення вигляду.

  10. Позначення виглядів на кресленнях. Навести приклади.

  11. Що називається розрізом? Класифікація розрізів.

  12. Особливості виконання та позначення розрізів на кресленні.

  13. Що називається місцевим розрізом?

  14. Що називається перерізом? Класифікація перерізів.

  15. Принципова відзнака розрізів та перерізів.

  16. Позначення перерізів. Навести приклади.

  17. Виносні елементи: призначення та виконання.

  18. Основні типи різьби. Призначення та класифікація.

  19. Основні елементи різьби.

  20. Зображення та позначення різьби на кресленнях.

  21. Назвати елементи болтового з’єднання. Їх позначення.

  22. Гвинтові з’єднання.

  23. Шпилькові з’єднання.

  24. Умовні позначення кріпильних деталей.

  25. Зображення шпонкового з’єднання. Класифікація шпонок.

  26. Зображення шліцьового з’єднання.

  27. Як зображуються та позначаються зварні шви?

  28. Допоміжні знаки для позначення зварних швів.

  29. Складальне креслення. Призначення специфікації.

  30. Правила деталювання складального креслення.

^ 6 НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


    1. Комплект із 10 слайдів та 3 діафільмів з інженерної графіки.

    2. Картки тестового контролю знань з таких розділів інженерної графіки:

– проекційне креслення ( 30 карток );

– машинобудівне креслення ( 30 карток ).

    1. Картки безмашинного контролю знань до захисту ІГР з інженерної графіки ( 12 комплектів ).

    2. Програмне забезпечення для наочного зображення навчального матеріалу за допомогою мультимедійного обладнання за темами:

– побудова лінії перетину циліндра площиною загального положення;

– побудова лінії перетину конуса площиною загального положення;

– побудова лінії перетину двох поверхонь.

    1. Відеоролики секції ІТП для демонстрації геометричних тіл з вирізами з розділу «Проекційне креслення» ( 18 роликів ).

    2. Будівельні креслення кафедр технології машинобудування, металорізальних верстатів та інструментів, технічної теплофізики і ПОХНВ.

    3. Завдання та приклади побудови комплексних креслень та ізометрії геометричних тіл з вирізами та перетину двох тіл з розділу «Проекційне креслення» ( 15 варіантів ).

    4. Натурні взірці стандартних кріпильних виробів (болтів, гайок, гвинтів, шайб, шпильок, шплінтів, шпонок, штифтів, шурупів тощо) з розділу «Машинобудівне креслення».

    5. Набір виробничих деталей: штуцерів (25 деталей різної форми) і зубчастих колес (32 колеса різної конфігурації й діаметра) для виконання студентами ескізів деталей.

^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Література на державній мові


  1. Антонович Є.А., Василишин Я.В., Шпільчак В.А. Креслення: Навчальний посібник / За ред. Є.А.Антоновича. – Львів: Світ, 2006. – 512 с.

  2. Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / А.П. Верхола, В.М. Богданов, Б.Д. Коваленко та ін. / За редакцією А.П.Верхоли. – К.: Каравела, 2005.– 304 с.

  3. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення конструкторської документації: Навчальний посібник. – 3-є видання. – К.: Каравела, 2004. – 158с.

  4. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп`ютерна графіка: Підручник для ВЗО / За ред.. В.Є. Михайленка. –– 3-є видання. – К.: Каравела, 2003. – 340 с.

  5. Збірник задач з інженерної та комп’ютерної графіки / В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І.А. Скидан / За ред.. В.Є. Михайленко. – К.: Вища школа, 2002. – 160 с.

  6. Інженерна графіка: Довідник / В.М. Богданов, А.П. Верхола, Б.Д. Коваленко та ін. / За редакцією А.П. Верхоли. – К.: Техніка, 2001. – 268 с.

  7. Інженерна та комп`ютерна графіка: Підручник / В.Є. Михайленко, В.М. Найдиш, А.М. Під-коритов, І.А.Скидан / За ред. В.Є. Михайленко. – 2-ге видання. – К.: Вища школа, 2001. – 350 с.

Класична література з основ креслення


  1. НовичихинаЛ.И. Справочник по техническому черчению.–Минск: Вышейш. школа, 1976. – 240 с.

  2. Попова Г. Н., Алексеев С. Ю. Машиностроительное черчение: Справочник – Л.: Машиностроение , 1986. – 448 с.

  3. Справочное руководство по черчению / В.Н. Богданов, И.Ф. Малежик, А.П.Верхола.– М.: Машиностроение, 1989.– 864с.

  4. Хаскин А.М. Черчение: Учебник для техникумов / Под ред. К.А. Цицюры – Изд. 5-е. – К.: Вища школа, 1986. – 448 с.

  5. Михайленко В.Е.,Пономарёв А.М. Инженерная графика.–3-е изд.– К.: Вища школа,1990.– 279с.

  6. Фролов С. А., Воинов А. В., Феоктистова Е. Д. Машиностроительное черчение. – М.: Машиностроение, 1981. – 304 с.

  7. Романычева Э. Т., Соколова Т. Ю., Шандурина Г. Ф. Инженерная и компьютерная графика. – М.: ДМК Пресс, 2001. – 592 с.

  8. Баранов Л.А. и др. Справочное руководство по черчению – М.: Машиностроение, 1989.– 454с.

  9. Боголюбов С.К. Черчение: Учебник. –2-е издание. – М.: Машиностроение, 1989.– 334 с.

  10. Вяткин Г.П. и др. Машиностроительное черчение / Г.П. Вяткин, А.Н. Андреев, А.К. Болтухин и др. / Под ред. Г.П. Вяткина – М.: Машиностроение, 1985.– 368с.

  11. Левицкий В.С. Машиностроительное черчение. – М.: Высшая школа, 1988. – 351с.

  12. Меерзон Э.Д., Меерзон И.Э., Медведовская Н.В. Машиностроительное черчение: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1987. – 335 с.

  13. Никольский Л.П. , Никольская Л.Н. Техническое черчение и машиностроительные чертежи.–Л.:Судостроение,1987.–304с.

  14. Суворов С.Г., Суворова Н.С. Машиностроительное черчение в вопросах и ответах: Справочник. –М.: Машиностроение, 1992. – 368 с.

  15. Розов С.В. Курс черчения с элементами автоматизированного контроля. – М.: Машиностроение, 1980. – 413 с.

  16. Техническое черчение: Учебник / Е. И. Годик, В. М. Лысянский, В. Е. Михайленко, А. М. Пономарев / Под ред. Е. И. Годика – К.: Вища школа, 1976. – 244 с.

  17. Годик Е.И., Хаскин А.М. Справочное руководство по черчению. – М.: Машиностроение, 1974. – 696 с.

  18. Федоренко В.А. Шошин А.И. Справочник по машиностроительному черчению. – 14-е изд. – Л.: Машиностроение, 1982. – 416 с.

Література до деталювання складального креслення


  1. Аксарин П.Е. Чертежи для деталирования: Учебное пособие. – М.: Машиностроение, 1978.– 140 с.

  2. Боголюбов С.К. Чтение и деталирование сборочных чертежей: Альбом чертежей. – Издание 3-е. – М.: Машиностроение, 1971. – 164 с.


Словники та підручна література


  1. Антонович Є.А., Василишин Я.В., Шпільчак В.А. Російсько-український словник-довідник з інженерної графіки, дизайну та архітектури: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2001. – 240 с.

  2. Михайленко В.Є. , Найдиш В.М. Тлумачення термінів з прикладної геометрії, інженерної та комп`ютерної графіки : Навчальний посібник.– К.: Урожай, 1998.– 198 с.

  3. Ванін В.В., Герасимчук В.А. Російсько-український словник (Нарисна та прикладна геометрія, загальне машино-будування, комп’ютерна графіка).– К.: Либідь, 1994. – 216с.


Література із стандартами


  1. Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять. ДСТУ 3321-96. К.: Держстандарт України, 1996. – 80 с.

  2. Единая система конструкторской документации ЕСКД. Общие правила выполнения чертежей. Cборник ГОСТов. – М.: Издательство стандартов, 1983. – 216 с.


Методична література з інженерної графіки


  1. Методичні вказівки до самостійної роботи при виконанні індивідуальних графічних робіт з інженерної графіки для студентів технічних спеціальностей / Укладачі В.С. Запорожченко, В.К. Івашина, Л.М. Коротун та ін. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 117 с.

  2. Салтикова О.І., Баранова І.В. Інженерна графіка: Навчальний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. – 196 с.


Ключові слова


до методичних вказівок до самостійної роботи з дисципліни «Інженерна графіка» для студентів

І курсу факультету ТеСЕТ денної форми навчання

/ Укладач Запорожченко В.С.


Інженерна графіка, індивідуальна графічна робота, геометричне креслення, типи ліній, шрифт креслярський, правила нанесення розмірів, проекційне креслення, вигляд, розріз, переріз, виносний елемент, машинобудівне креслення, складальне креслення, деталювання, робоче креслення, рознімне з’єднання, нерознімне з’єднання, різь, нарізна деталь, нарізне з’єднання, шпонкове з’єднання, шліцьове з’єднання, зварне з’єднання.


Схожі:

Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти iconПоложення про Міністерство освіти І науки України, далі Замовник, І (назва установи, організації, підприємства, його підпорядкованість, місце знаходження) в особі, (посада, піб)
Сторони, Міністерство освіти І науки України в особі заступника міністра Стріхи Максима Віталійовича, який діє на підставі Положення...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції
Міністерство освіти І науки України інформує, що Федеральним агентством з питань освіти Російської Федерації для громадян України...
Міністерство освіти iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Україна. Міністерство освіти І науки. Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи:...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи