Міністерство освіти icon

Міністерство освіти




НазваМіністерство освіти
Сторінка1/4
Дата02.08.2012
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4




Міністерство освіти i науки, молоді та спорту України


Сумський державний університет




3229 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до проведення лабораторних занять з інженерної графіки

для студентів факультету технічних систем та енергоефективних технологій

денної форми навчання


( НОРМАТИВНІ МАТЕРІАЛИ )


Суми

Сумський державний університет

2012

Методичні вказівки до проведення лабораторних занять з інженерної графіки для студентів факультету технічних систем та енергоефективних технологій (Нормативні матеріали) / укладачі В. С. Запорожченко, А. В. Запорожченко. – Суми: Сумський державний університет, 2012. – 96 с.


Кафедра загальної механіки і динаміки машин

ЗМІСТ

ВСТУП .................................................................................................................................................. 4


1 ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕННЯ ...............………………………………….........………......…. 5

1.1 Формати ….......................………………………………………...………………….......... 5

1.2 Масштаби ……..……………………………………………………………...……........…. 6


1.3 Лінії креслення .................................................................................................................... 6

1.4 Шрифт креслярський .......................................................................................................... 8

1.5 Основні написи ……………………………...……………...…................………............. 10

1.6 Графічне позначення матеріалів ....……......….......................………...........…....…...... 12

1.7 Види та марки конструкційних матеріалів …………….........................………...……... 13

1.8 Нормальні діаметри та лінійні розміри ..………...…………………....................….... 17

1.9 Правила складання специфікації ....................................................................................... 18

1.10 Текстова частина креслення ............................................................................................. 22


2 РІЗЬ ТА ЇЇ ЕЛЕМЕНТИ ............................................................................................................. 23

2.1 Різь метрична. Основні розміри і профіль ……………………………............................ 23

2.2 Різь трубна циліндрична …………………………………………………….……...…..... 27

2.3 Різь спеціальна .................................................................................................................... 28

2.4 Різь метрична для деталей із пластмас ……………………....….....……………..…....... 28

2.5 Розміри запасу довжини різі, глибини свердлування та виходу болта з гайки ……..... 29

2.6 Збіги, недорізи, проточки і фаски метричної різі ……........………………................…. 30

2.7 Глибина загвинчування нарізних деталей з метричною різзю ....................................... 34

2.8 Отвори наскрізні під кріпильні деталі ............................................................................... 35


3 СТАНДАРТИЗОВАНІ КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ДЕТАЛЕЙ ……….....………..... 36

3.1 Отвори під кінці установлювальних гвинтів ……………………….....................…....... 36

3.2 Центрові отвори ………………………………………………......................…...…...….. 37

3.3 Циліндричні кінці валів ...................................................................................................... 39

3.4 Змащувальні отвори і канавки у валах ……………………………...……....................... 40

3.5 Змащувальні канавки на підшипниках ковзання ………….........................……..…….. 41

3.6 Канавки для виходу шліфувального круга ……………………….........................…….. 42

3.7 Рифлення пряме та сітчасте ……………….………………………………….................. 44

3.8 Кільця запірні і проточки для них …….....................…………..……………...……....... 46

3.9 Кільця пружинні упорні плоскі зовнішні ексцентричні ……………......................…... 48

3.10 Кільця пружинні упорні плоскі внутрішні ексцентричні ……………….....……......… 50

3.11 Кільця ущільнювальні сальникові повстяні (фетрові) .................................................... 53

3.12 Манжети гумові армовані для валів …………………………………………....…...….. 55

3.13 Отвір (зів) ключа та розмір "під ключ" .....................…………...……………................ 59

3.14 Місця під ключі гайкові ………………………………………………....................……. 61

3.15 Розвідні шплінти …………………………………...................……………….……..….. 63

3.16 Радіуси заокруглень і фаски ………………......................…………………………...…. 64

3.17 Радіуси гнуття ……………………...……………………..............................……...…… 66

3.18 Допуски i посадки …………………………………………............................………..... 71

3.19 Шорсткість поверхні …………………………………………….................………….... 75


^ 4 ШПОНКОВІ ТА ШЛІЦЬОВІ З'ЄДНАННЯ ………................................................………..... 77

4.1 Шпонкові з'єднання ………………………...................................…...…………………….. 77

4.1.1 Шпонкові з'єднання з призматичними шпонками ….....................................……… 77

4.1.2 Шпонкові з'єднання з клиновими шпонками …………...................................…….. 81

4.1.3 Шпонкові з,єднання із сегментними шпонками ………………....………..………... 84

4.2 Шліцьові з’єднання ............................................................................................................ 86

4.2.1 Прямобічні шліцьові з'єднання ………………...............................…………………... 87

4.2.2 Способи центрування шліцьових з'єднань ……………….……....………...….……. 90

4.2.3 Умовне позначення прямобічних шліцьових з’єднань ………........................………. 90


5 ^ СТАНДАРТИ, РЕКОМЕНДОВАНІ ДО ВИКОРИСТАННЯ ПРИ КРЕСЛЕННІ ................... 91


Список рекомендованої літератури …………...........................……………………... 96

ВСТУП


Інженерна графіка з елементами комп’ютерного креслення на сучасному етапі розвитку техніки і глобального науково-технічного прогресу відноситься до найбільш перспективних та потрібних дисциплін обов’язкової підготовки студентів технічних спеціальностей, які складають основу загальноінженерної підготовки спеціалістів з вищою освітою.

Вивчення інженерної графіки полягає у засвоєнні правил виконання та оформлення креслень відповідно до правил ортогонального проекціювання, запропонованих видатним французьким вченим Гаспаром Монжем (1746–1818), і діючих стандартів Системи конструкторської документації (СКД) з урахуванням відповідних положень міждержавних стандартів, розроблених країнами СНД на підставі державних стандартів (ГОСТ) колишнього СРСР. Потрібно зрозуміти сутність стандартів з точки зору відображення в них основних тенденцій науково-технічного прогресу та застосування норм, вимог і рекомендацій, які вони містять, а також вміти користуватися ними при виконанні креслень як обов’язковим довідковим матеріалом. Креслення, як відомо, є міжнародною мовою техніки. Спеціаліст, який має просторову уяву, може грамотно прочитати та виконати креслення, здатний висловити на папері свою інженерну думку і втілити у кресленнях найновіші конструкторські рішення.

Тому після вивчення інженерної графіки студенти повинні знати та вміти таке:

за комплексним кресленням виробу уявити його розміри, просторову геометричну форму та внутрішню конструкцію;

згідно двом проекціям виробу побудувати його третю проекцію;

виконати креслення або ескіз деталі за її наочним зображенням чи з натури;

оформити зображення на кресленні (вигляди, розрізи, перерізи і виносні елементи) відповідно до вимог ГОСТу 2.305–2008;

наносити розміри деталі за ГОСТ 2.307–68;

розбиратися у зображеннях рознімних та нерознімних з’єднань і виконувати їх креслення з використанням стандартних кріпильних деталей та інших нормативних елементів;

читати і деталювати складальні машинобудівні креслення;

розбиратися у будівельних кресленнях та планувальних рішеннях робочих місць, виробничих ділянок, цехів, підприємств тощо;

читати і креслити структурні, функціональні, принципові, кінематичні, гідравлічні, пневматичні, електричні, оптичні, комбіновані та інші схеми;

виконати креслення деталі з дотриманням стандартів СКД як вручну за допомогою креслярського інструменту, так і за допомогою комп’ютера з використанням однієї із сучасних графічних систем, наприклад AutoCAD 2010.

Загальна інженерна підготовка передбачає вивчення студентами ряду стандартів СКД, які встановлюють на виробництві, у фірмах та організаціях структуру і стадії проектування майбутніх виробів, перелік необхідних технічних креслень, єдині правила виконання, оформлення та обороту конструкторської документації.. Ефективне та якісне використання сучасної техніки і створення нових виробів неможливе без чіткого розуміння інженером креслень, схем, графіків, аксонометричних зображень, інших конструкторських документів.

Виробом називається предмет чи набір предметів, які виготовляються на підприємстві. Розрізняють вироби основного та допоміжного виробництва. Вироби основного виробництва призначені для продажу або постачання народного господарства, а допоміжного виробництва – для власних потреб підприємства і оснащення його інструментом (пристроями, штампами, прес-формами, різальним інструментом та ін.). Стандарт встановлює такі види виробів: деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти. Вироби, які складаються з двох та більше частин, називають специфікованими.

У цих методичних вказівках (МВ) наведено стандартні відомості довідкового характеру, які потрібні студентам технічних спеціальностей денної та заочної форм навчання для застосування у навчальних кресленнях з інженерної та комп’ютерної графіки, а також у курсових й дипломних проектах на старших курсах. Використання викладених нормативних матеріалів дозволить виконувати креслення у строгій відповідності з державними стандартами України та міждержавними стандартами, прийнятими країнами СНД.


^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


1.1. ФОРМАТИ


Основні формати



Позначення формату

А0

А1

А2

А3

А4

А5*

Розміри сторін формату, мм

841 х 1189

594 х 841

420 х 594

297 х 420

210 х 297

148 х 210

*- допускається використовувати при необхідності.


^ Похідні формати


Позначення похідного формату складається з позначення основного формату і його кратності, наприклад:

Формат А1 х 3; Формат А4 х 8

Граничні відхилення сторін форматів:

Розміри сторін форматів, мм до 150 від 150 до 600 більше 600

Граничні відхилення, мм + 1,5 + 2,0 + 3,0



Формати

Кратність

А0

А1

А2

А3

А4

2

1189 х 1682

-

-

-

-

3

1189 х 2523

841 х 1783

594 х 1261

420 х 891

297 х 630

4

-

841 х 2378

594 х 1682

420 х 1189

297 х 841

5

-

-

594 х 2102

420 х 1486

297 х 1051

6

-

-

-

420 х 1783

297 х 1261

7

-

-

-

420 х 2080

297 х 1471

8

-

-

-

-

297 х 1682

9

-

-

-

-

297 х 1892



1.2. МАСШТАБИ


В основному напису креслення масштаб позначається по типу 1:1; І: 2; 2:1 і т. і. В інших випадах - по типу М1:1; М1:2; М2:1 і т. д.


ГОСТ 2.302-68


^ Масштаби зменшення

1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000

Натуральна величина

1:1

Масштаби збільшення

2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1



^ ПОЗНАЧЕННЯ БУКВЕННІ


Установлюються слідуючі буквенні позначення, які використовуються в конструкторських документах всіх галузей промисловості;

Довжина L, l

^ Ширина В,Ь

Висота, глибина Н, h

Товщина S

Діаметр D, d

Радіус R, r

Міжосьова і міжцентрова відстань A,a

Крок (гвинтових пружин, болтових з'єднань,

зубчастого зачеплення і різьби р

Кути α, β, γ, δ.

Великі букви рекомендовано використовувати для позначення габаритних та сумарних розмірів. У випадку позначення в одному документі різних величин однією і тією ж буквою необхідно

використовувати цифрові або буквенні індекси, або їх комбінацію, причому перший цифровий індекс

рекомендовано надавати другому розміру, який позначено цією літерою, другий індекс - третьому

розміру і т. д.

Наприклад: d, d1, d2, ……. ГОСТ 2.321-85


Основний напис за ГОСТом 2.104 - 68 (форма 1)








Приклад заповнення неповного надпису



Форма 2



Форма 2а





Матеріали

Позначення

1. Метали та тверді сплави.



2.Неметалеві матеріали, в тому числі волокнисті монолітні, за виключенням тих , що показані нижче.




3.Деревина..




4.Камінь натуральний.




5.Кераміка та силікатні матеріали для кладки.




6.Бетон.



7.Скло та інші зверх прозорі матеріали.



8 Рідина.




9.Грунт натуральний.


^ 1.4. ГРАФІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ МАТЕРІАЛІВ У ПЕРЕРІЗАХ


Композиційні матеріали, до складу яких входять метали та неметалеві матеріали, позначаються як метали.

Графічне позначення п.3 необхідно застосовувати коли відсутня необхідність вказувати напрямок волокон.

Графічне позначення п.5 необхідно застосовувати для позначення виробів із цегли, будівельної кераміки, електротехнічного фарфору, вогнетривів, шлакобетонних блоків і т. і.

ГОСТ 2, 306-68


1.5. МАТЕРІАЛИ


ЧАВУН

1. Відливка із сірого чавуну (СЧ 10, СЧ 15, СЧ 18, СЧ20, СЧ 25, СЧЗО,СЧ40, СЧ 45) ГОСТ 1414-85. ,СЧ 20 ГОСТ 1412-85.

2. Відливка із ковкого чавуну (КЧ13-12 , КЧ35-10, КЧЗЗ-8, КЧЗО-16),ГОСТ 1215-75. ,КЧ351-10 ГОСТ 1215-79.

3. Легований чавун для відливок із спеціальними властивостями (ЧХ1, ЧХ2, ЧХЗТ, ЧХ9Н5, ЧХ28Д2, ЧС5, ЧС5Ш. ЧС23, ЧЮ30, ЧГ6СЗШ) ГОСТ 7769-82, ЧС5Ш ГОСТ 7769-82.


^ СТАЛІ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ


  1. Сталі, вуглецева звичайної якості (Сі.0. Ст.1, Ст.2, Ст.З,Ст.4, Ст.5, Ст.6) ДСТУ 2651-94. ,Ст.3 00 ДСПУ 2651-94.

  2. Сталь вуглецевя якісна конструкційна (08кп, 10, 15, 20. 30. 35, 40, 45, 50, 55. 60 ) ГОСТ 1050-74. ,Сталь,45 ГОСТ 1050-74.

  3. Сталь легована конструкційна ( 15Х. 20Х, 30Х, 35Х, 38Х, 40Х, 45Х, 40ХН, 12ХН2, 12ХНЗА, 20ХНЗА)
    ГОСТ 4543-71. ,Сталь 12ХНЗА ГОСТ 4543-71. -;

  4. Відливки із конструкційної нелегованої сталі(15Л, 20Л, 25Л, ЗОЛ, 35Л, 40Л, 45Л, 50Л, 55Л,) ГОСТ 977-88. ,Відливка 20Л ГОСТ 977-88.


^ СТАЛІ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ


1. Сталь інструментальна вуглецева (У7, У7А УЯ, У8А, УЮА, У11А, У12А, У13А) ГОСТ 1435-74, Сталь У8А ГОСТ 1435-74.

2. Сталь інструментальна легована ( 7ХФ, 8ХФ, 9ХФ, 11ХФ, 13Х, ХВ4, 9X1) ГОСТ 5950-73.Сталь 9ХФГОСЇ 5950-73

3. Сталь інструментальна швидкорізальна ( Р9, Р6М5, Р18К5Ф2, Р9М4К8, Р6М5К5, Р9К5 ) ГОСТ 19265-73. ,Сталь Р6М5К5 ГОСТ 19265-73.

4. Сталь підшипникова(ШХ15,ШХ4,ШХІ5СГ) ГОСТ 801-78

Сталь ШХ15СГ ГОСТ 801-73.

5. Сталь ресорно-пружинн вуглецева і легована (65, 70, 75, 85. 60Г, 66Г, 70Г, 55С2, 55С2А, 60С2, 70СЗА, 60С2Г, 50ХГ, 55ХГР) ГОСТ 14959-79.

Сталь 55ХГР ГОСТ 14959-79.


^ СТАЛІ З ОСОБЛИВИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ


1. Сталі високолеговані і сплави корозійно-стійкі, жаростійкі і жароміцні (40Х, 40ХН, 30ХГС, 35Г2, 30X2, ГН2, 50Х, 15ХР, 12X18Н9Т, 12ХІВН10Т, 17Х18Н9, 12X18Н9 ) ГОСТ 5632-72. ,Сталь ГН2 ГОСТ 5632-72.

2. Сталь сортова електротехнічна нелегована ( 1211 , 1311, 1413, 1514, 2011, 2212, 2311, 2412, 3411, 3412, 3416 ) ГОСТ 21427-75.

Сталь 1514 ГОСТ 21427-75.


^ КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ І СПЛАВИ


1. Алюміній лервинний ( А999,9: А995. А99. А97, А95, А85, А8, А7Е» А6, А5, А5Е, АО ) ГОСТ 11069-74. ,А97 ГОСТ 11069-74.

2.Сплави алюмінієві ливарні ( АЛ2, АЛЗ.АЛ9, АЛ11 ) ГОСТ 2685-75.

АЛ9 ГОСТ 2685-75

З. Алюміній і алюмінієві деформовані сплави ( Амц , Амг2, АМгЗ, Амг6, АД31, АДЗЗ, Д1. Д16, АК4, АК6, АК8, В95 ) ГОСТ 4784-74, Д16 ГОСТ 4784-74.

4. Міль (М00к. М0ку, МОк, М1к, МОб, М16, М1, М1р, М1ф, М2р, МЗр, МЗ) ГОСТ 859-78.

М0ку ГОСТ 859-78.

5. Бронзи безолов`яні ливарні (БрА9Му2Л. КрА10Мц2Л, БрА9ЖЗЛ, БрСЗ0, БрА11 ЖбНб ) ГОСТ 493-79.

БрА9ЖЗЛ Г0СТ 493-79.

6. Бронзи безалов'яні, що оброблені тиском ( БрА7, БрАМц9-2, БрАЖ9-4,БрБ2. БрБНТ1,9; ЕрКН1-3, БрКМцЗ-и БрМіг5, ВрМДІ ) ГОСТ 1817-78.

БрАМц9-2 ГОСТ 1817-78.

7. Бронзи олов'яні ливарні (Бр0ЗЦ12С5,Ер0ЗЦбС5Н1, Бр04Ц7С5,Бр010ф1,Бр010Ц2,Бр010С1О) ГОСТ 613-79

Бр04Ц7С5 ГОСТ 61З-'79.

5. Сплави мідно-цинкові (латуні), що обробляються тиском (Л9б. Л90, Л85, Л68. Л60, ЛА77-2- ЛАЖ60-1-1, ЛЖМц59-1-1, ЛНб5-5, Л070-1) ГОСТ 17711-80.

ЛО70-1 ГОСТ 15527-70.

9. Сплави мідно-цинкові ливарні (ЛЦ16К4, ЛЦ12ЗА6ЖЗМц2, ЛЦ30А3, ЛЦ40С, ЛЦ4ОМц3Ж, ЛЦ25С2 ) ГОСТ 17711 -80.

ЛЦ23А6Ж3Мц2 ГОСТ 17711-80.

10. Тітан і його сплави, що обробляються тиском ( ВТ1-0, ВТ3-1 ВТ4, ВТ5, ВТ6С, ВТ14 ) ГОСТ 19807-74.

ВТ4 ГОСТ 19807-74

11. Бабіти (Б88, Б83, Б83С,БН, Б16, БСб) ГОСТ 1320-74.

Б1б ГОСТ 1320-74.

12. Сплави платини ( Пл, ПлИ-5. ІІлИ-10, ПлИ-25, ПлПл-10, ПлПл-15, ПлПд-20, ПлПдРд4-3,5: ПлРц-7, ЛпМ-2,5: ПлН-4.5; ПлРу-8, ПлРу-10 ) ГОСТ 13498-79.

ПлПд-15 ГОСТ 13498-79.

13. Срібло і його сплави { Ср999,9; С:Р999, СрМ910, СрПл12, СрПдМ30-20 ) ГОСТ 6836-80

СрМ925 ГОСТ 6836-80.

14. Магнієві деформовані сплави (МА1,МА2, МА5, МА6 ) ГОСТ 14957-76.

МА5 ГОСТ 14957-76.

15. Тверді спечені силави (ВК3, ВК3-М, ВК6, ВКб-М, ВК4, ВК2-В, ВК8 ВК8-В, ВК8-ВК, ВК10, ВК15, Т30К4, Т15К6, Т5К10, Т5К12, ТТ10К8-Б) ГОСТ 3882-74.

Т30К4 ГОСТ З882-74.

16. Припої олов'яно-елинцеві в чушках (ПОС 90, ПОС61, ПОС40, ПОС10, ПОССу61-0,5; ПОССу50-0,5; ПОССу8-3 ) ГОСТ 21930-76.

ПОС40 ГОСТ 2І930-76.


СОРТАМЕНТ


1. Сталь гарячокатана кругла - за ГОСТом 2590-71 ( 5, 5,5: 6; 6,3; 6.5; 7; далі до 48 через 1 мм ; 52; 53, 54; 55; 56, 57, 58, 60, 62, 63,65, 67, 68, 70, 72, 73, 78, 80; 82; 85; далі ло 135 через 5 мм ; від 160 до 250 через 10 мм). Приклад умовного позначення сталі діаметром 48 мм, звичайної точності проката В, легованої, що містить свинець , марки АС30ХМ, для гарячої обробки тиском ( підгрупа а ) і поставляється в термічно обробленому стані Т:

48-В ГОСТ 2590-71 Круг АС30ХМ-а-Т ГОСТ 1414-75.

2. Сталь гарячокатана квадратна - за ГОСТом 2591-71 ( від 5 до 48 через 1мм, 50; 52, 55: 60;63; 65, 70; 75; 80; 85- 90, 93, 95;100; 105; ПО; 115; далі до 150 через 5мм; від 160 до200 через 10мм )

Приклад умовного позначенім сталі звичайної точності прокатки В, із стороною квадрата 50мм, марки З0, 2-ї категорії. підгрупи а, без термічної обробки:

50-в ГОСТ 2591-71 Квадрат 30-2-а ГОСТ 1050-74

3. Сталь гарячокатана шестигранна - за ГОСТом 2879-69 ( від В до 22 через 1мм; 24; 25; 26; 28; 30; 32, 34; 36, 38; 40; 42; 45, 48; 50; 52: 55. 60; 63, 65; далі до 100 мм через 5 мм ).

Приклад умовного позначення сталі шестигранної, звичайної точності, з діаметром вписаного круга 8мм, із сталі марки 45,2-ї категорії, підгрупи а, термічно обробленої Т;

8 ГОСТ 2879-69 Шестигранник 45-2-а-Т ГОСТ 1050-74

4. Сталь калібрована кругла ( за ГОСТом 7417-75) . квадратна ( за ГОСТом 8559-75), шестигранна (за ГОСТом 3560-78 ) ( 3; 3,2; 4,4,5; 5, 5.5; 6; 6,3; 7; далі до 30 через 1мм; 32; З4; 36: 38; 41;42, 45;46; 48; 50; 53; 55, 56; 60,

63; 65; далі до 100 через 5мм ).

Приклад умовного позначення сталі каліброваної діаметром 10мм, класу точності 4, марки 35, нагартованої-Н, 5-ї категорії, якістю поверхні групи Б (ГОСТ 7417-75):

10-4 ГОСТ. 7417-75 Круг 35-Н-5-Б ГОСТ 1050-74

Приклад умовного позначення сталі лапіброваної квадратної. зі стороною квадрата 32мм , за ГОСТом 8559-75 марки 40. 5-Ї категорії, якістю поверхні групи В;

32-4 ГОСТ_3559-75. Квадрат 40-5-Б ГОСТ 1050-74

Приклад умовного позначення сталі каліброваної шестигранної за ГОСТом 8560-78 з діаметром впнсаного кола 8мм, зі сталі марки 45, категорії 5, з якістю поверхні групи Б:

Шестигранник ^ В-ГОСТ 8560-78

45-В-5 ГОСТ 1050-74

5. Стань кована кругла або квадратна- за ГОСТом 1133-71.

Приклад умовного познанення сталі круглої марки У10 діаметром 40мм:

40_ГОСТ 1133-71. Круг У10 ГОСТ 1435-74

Приклад умовного позначення сталі квадратної марки У 12 зі стороною квадрата 60мм:

60 ГОСТ 1133-71 Квадрат У12 ГОСТ 1435-74

6. Сталь якісна кругла зі спецально обробленою поверхнею за ГОСТом 14955-77 ( від 0,20 до 3,00 через 0,05 мм; від 3,00 ло 10,00 через 0,1 .ми, від 10,00до 14,00 через 0,25 мм. від 14,00 до 17.00 через 0,5 мм ; 18,00; 15,5; 19,00; 19,5, 20,00; від 20,00 по 50,00 череї 1,00 мм ). Сталь поділяють: по якості обробки поверхні на групи А. Є, В, Г, Д. Е: по точності виготовлення на класи 1, 2, 2, 3, З, 4, 5, по виду продукції на прутки і митки; по ствну матеріала на термічно оброблену - Т, і нагартовану -Н.

Приклад умовного позначення сталі діаметром 5мм, в прутках , групи В, 3-го класу точності , термічно обробленої, марки 20Х.Пруток 5-В-3-Т-20Х ГОСТ 14055-77.

Теж саме, але в мотках , нагартована : Моток 5-В-3-И-20Х ГОСТ 14955-77.


7. Стальна гарячокатана стрічка - за ГОСТом 6009-74 витускається шириною 20 -220 мм і товщиною 1.2 - 5,0 мм.

Приклад умовного позначення сталі звичайної точності прокатки В, товщиною 2.5 мм, шириною 125 мм, марки 35,2- ї категорії, підгрупи а. без терм іної обробки .

2,5х 125-В ГОСТ 6009-74.

Стрічки 35-2-а ГОСТ 1050-74

8. Стальні гарячокатані полоси - за ГОСТом 103-76 виготовляють шириною (12, 14. 16, 18, 20, 22, 25. 28, ЗО, 32, 36, 40, 45, 50, 56, 60, 63, 65, 70, 75, 80, від 85 до 130 через 3 мм, від 140 до 200 через 10 мм ) і товщиною від 4 до 12 мм через 1мм; від 14 до 22 через 2мм , 25, 28, 30, 32, 36, 40, 45, 50, 36, 60

Приклад умовного позначення сталі полосової, товщиною 5 мм , шириною 15 мм марки 30, для холодної механічної обробки, підгрупи б, без термічної обробки:

5х75 ГОСТ_103-76

Полоса 30-6 ГОСТ 1050-74

9. Дріт за ГОСТом 17305-71. Номінальні діаметри круглого холоднотянутого дроту 0,01; 0,16; 0,25; 0,4; 0,6; 10; 1,6; 2.5; 4,0; 60; 10,0; 16,0.

Приклад умовного позначення дроту діаметром 1,6 мм зі сталі 10 за ГОСТом 1050-74 ( без посилання на цей стандарт, так як не обумовлено в стандарті сортименту дроту ).

Дріт[1,6-10 ГОСТ 17305-71.

^ НЕМЕТАЛЕВІ МАТЕРІАЛИ


1. Азбестові шнури (ГОСТ 1779-83) діаметрами 0,75, І; 1,5; 2, 2.5; 3 4. 5; 6: 8, 10: 12; 18; 20; 22; 25; 28; 30; 32;35. Марки - ШАОН - загального призначення (до 400 С); ШАМ - магнезіальний (по 425 С); ШАГ -загальногенераторний (до 400 C). ШАТ - теллостійкий і теплоізоляційний (до 250°С) , ЛАПТ - підвищеної теплостійкості (до 350 C); ШАВТ - високої теплостійкості (до 425 C)

Шнур азбестовий ШАОН 3 ГОСТ 1779-83.

2. Картон азбестовий ( ГОСТ 2850-80 ) товщиною 2; 2,5; 3; 3,5; 4,5; 6; 8; 10 мм. Лист розмірів: 900x900: 900x1000; 1000х1000 мм.

Картон азбестовий 2,5 ГОСТ 2850-80.

3. Картон прокладковий ( ГОСТ 9347-74). Mapки А товщиною 0,2; 0,25; 0,5, 0,8; 1 0; 1,5; марки Б товщиною 0,2; 0,25, 0,5, 0,8; 1,0; 1,5; 1,75; 2; 2,25; 2,5.

Картон A-0.8 ГОСТ 9347-74.

4. Картон електроізоляційний (ГОСТ 2824-86Е) марки ЭВС.ЭВП, ЭВТ, ЭВ, ЭВА, в рулонах і листах товщиною від 0,1 до 3 мм.

Картон ЭВ 0,5 ГОСТ 2824-86Е.

5. Шкіра технічна (ГОСТ 20836-75) товщиною від 0,5 до 5 мм.

Шкіpa 3 ГОСТ 20836-75.

8. Пластини гумові (І) і гумовотканині (II) (ГОСТ 7338-77) Ступінь твердості: М - мигка, С - середньої твердості , П - підвищеної твердості Марки; ТКМЩ - тепломорозокислотолужностійка. ОМБ - обмежено маслобензостійка. ПМБ - підвищено маслобензостійка. Групи і підгрупи робочого ссредовища. 1,1 - вода і стічна вода; 1,З - нейтральна, промислова і стічна вода; 1.4 - нейтральна промислова і стічна вода, 1.5 і 1.6-стічна вода; 1.7 - прісна вода: 1.8 - морська водa, 2.6 - луги; 3.6 - кислоти, 4.8 - масло на нафтовій основі: 5.7 -бензин; 5.8 -топливо на основі нафтопродуктів; 9.9 - повітря, інертні гази і азот.

Пластниа І; лист, TМКЩ-C-5-5.7 ГОСТ 7338-77.

Пластина ІІ; рулон ОМБ-М-3-4.8 ГОСТ 7338-77.

7 Повсть технічна тонкововняна Т( ГОСТ 288-72) товщеною від 2.0 до 10 мм. Марки: ТС-для сальників, Тпр-для прокладок, ТФ -для фільтрів.

Повсть ТС-7 ГОСТ 288-72.

8. Повсть технічна напіввовняна ПС (ГОСТ 6308-71) товщиною від 6 до 20 мм, Марки: ЛС - для сальників; ПирА - для мягких прокладок , ППрБ - для твердих прокладок. ПФ - для фільтрів

Повсть ПС 10 ГОСТ 6З08-71.


РЕАКТОПЛАСТИ


1.Склотекстоліт конструкційний (ГОСТ 10292-74) марки ;ВФТ-С. КАСТ-В, КАСТ-Р, КАСТ.

Склотекстоліт КАСТ-В-9 ГОСТ 10292-74.

2. Склоткстоліт електротехнічний листовий (ГОСТ 12852-7-74) марки: СТ товщиною 1,5...30; СТ-Б - 1,5...30; СТ-1 - 0,3...30; СТ-2 - 0,5...35, СТЭФ - 1,5...50, СТЭФ-1 -0.5...50: СТК - 0,3.. 30; СТВК - 0,35..30мм.

Склотекстоліт СТ-10 ГОСТ 12652-74.

3. Текстоліт марки ПТК сорт 1; 2, ПТ сорт 1; 2, ПТК-С, ПТМ-1.ПТМ-2, ПТГ- 1 і азботекстоліт конструкційний марки А, Б, Г (ГОСТ 5-78Е) використовують для підшипників ковзання, шестерен, електротехнічних деталей.

Текстоліт ПТК-8 сорт 2 ГОСТ 5-78Е.

4. Текстоліт електротехнічної марки А, Б, Г, В4, ,ЛТ (ГОСТ 2910-74),

Текстоліт Б-3 ГОСТ 2910-74.

5. Гетінакс електротехнічний листовий (ГОCТ 2718 -74) марки І - товшина 0,2...50; II - О,4...50; Ш-5,0...50; V-5,0...7,5; V-І - 8,0...50; VІ - 0,4...3,8; VІІ - 0,4..3,8; VІІІ - 1,0...3,8 використовують для електротехнічних деталей

Гетінакс 1- 12 ГОСТ 2718-74

6. Гетінакс (ГОСТ 2718-74) марки ОН, ОНТ, ТНТ використовують для виготовлення втулок підшипників, маховичків, кнопок, трубок, кришок.

Гетінакс ОНТ ГОСТ 2718-74.

7. Ретинакс (ГОСТ 1 0851-73) марки А, Б використовують для гальмівних деталей.

Ретинакс А ГОСТ 10851-73.

8. Вініпласт (ГОСТ 9639-71) марки ВН, ВП. ВНЭ використовують для виготовлення трубок, корпусів кранів, вентилів.

Вініпласт ВП ГОСТ 9639-71

9. Моноліт (ГОСТ 5689-74) марки МЗ. М7, М10 використовують для виготовлення клапанів, наконечників, рукояток, маховичків.

Моноліт М7 ГОСТ 5689-79

10. Пароніт (ГОСТ 481-80) марки ПОН (загального призначення), ПМБ (маслобензостійкий), ПА, ПЭ використовують для виготовлення прокладок

Пароніт ПОН 0,8 ГОСТ 481-80.


^ 1.6. НОРМАЛЬНІ ДІАМЕТРИ


Таблиця поширюється на діаметри циліндрів, поршнів, плунжерів і штоків гідравлічних та пневматичних пристроїв.


Розміри діаметрів, мм



Основний ряд


Основний ряд


Додатковий ряд


Основний ряд


Додатковий ряд


-

10

-

100

-

-

-

-

-

110

-

12

-

125

-

-

-

14*

-

140

-

16

-

160

-

-

-

18*

-

180

-

20

-

200

-

-

-

22*

-

220

-

25

-

250

-

-

-

28*

-

280

-

32

-

320

-

-

-

36

-

360

4*

40

-

400

-

-

-

45

-

450

5*

50

-

500

-

-

-

56

-

560

6*

63

-

630

-

-

-

70

-

700

8*

80

-

800

-

-

-

90

-

900
  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти iconПоложення про Міністерство освіти І науки України, далі Замовник, І (назва установи, організації, підприємства, його підпорядкованість, місце знаходження) в особі, (посада, піб)
Сторони, Міністерство освіти І науки України в особі заступника міністра Стріхи Максима Віталійовича, який діє на підставі Положення...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської інтеграції
Міністерство освіти І науки України інформує, що Федеральним агентством з питань освіти Російської Федерації для громадян України...
Міністерство освіти iconСумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ
Україна. Міністерство освіти І науки. Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи:...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Оптимізація хірургічного лікування ушкоджень селезінки з урахуванням архітектоніки її судин
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи