Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України




Скачати 172.92 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Дата02.08.2012
Розмір172.92 Kb.
ТипРеферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Конотопський районний центр позашкільної роботи


Реферативне повідомлення на тему:

«Історія розвитку банківської справи на Конотопщині»


Робота члена гуртка

«Краєзнавство та музеєзнавство»

Кравець Ірини Сергіївни

Керівник:

Артеменкова Ірина Олегівна


Конотоп, 2012 р.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

  1. Розвиток банківської справи ………..…………………………………….3

  2. Сучасний період розвитку банківської справи в Україні…………….….7

  3. Банківська справа на Конотопщині ……………………………………....8

Список використаної літератури………………………………………….…15

Додатки


Вступ

Сучасна історія банківської справи не володіє повною мірою інформацією про час виникнення банків. Перші банкіри розуміли, що залучаючи вільні грошові кошти та віддаючи їх у тимчасове користування, можна отримати користь. Поява та розвиток банків є результатом еволюції об'єктивних товарно-грошових відносин, що сформувались в економічній системі суспільства.

При дослідженні особливостей розвитку банківської системи України було встановлено, що для забезпечення швидкого розвитку та зростання банківського сектора необхідна загальна консолідація існуючих банків. Більш ефективні банки, визнані такими за результатами їхньої діяльності, повинні мати можливість розширювати свою ринкову частку порівняно з менш ефективними. Тільки за таких умов можна посилити проникнення банків в економіку.

Розвиток банківської справи на Конотопщини пов'язаний певною мірою з розвитком казначейства на території нашого району. Історія розвитку казначейства на Конотопщини починається з 1897 року.


Розвиток банківської справи

Історія розвитку банківської справи тісно пов’язана з історією діяльності банків та виникненням грошей. На жаль, немає достовірних відомостей про виникнення перших кредитних установ та характер здійснюваних ними позичкових операцій. Однак історичні дані свідчать, що перші банківські операції з обміну грошей існували ще за дві тисячі років до нашої ери у Стародавній Греції (IV ст. до н.е.), у Стародавньому Вавилоні (VI ст. до н.е.), у Стародавньому Єгипті та Римі.

Певний інтерес становить етимологія слова “банк”. Термін “банк” походить від італійського “banco” й означає “конторка”, “стіл”, за яким здійснювався обмін грошей. Французьке слово “bangue” означає “скриня”, тобто вказує на функцію збереження чогось цінного.

-3-

Багатьма мовами світу слово “банк” завдяки його єдиним кореням має аналогічне значення: bank (англ., нім.), banco (італ., ісп.), bangue (фр.).

В українській мові це слово почало вживатися давно за посередництвом французької мови.[1]

За свідченням істориків, перші кредитні операції здійснювалися у Стародавньому Вавилоні, де не тільки обмінювались, гроші однієї держави на гроші іншої, а й практикувалося прийняття вкладів та видання по них певних відсотків. Зародила­ся і подальшого розвитку банківська справа набула в Стародавній Греції (Елладі), де організацію банківської справи було закладено понад дві з половиною тисячі років тому у давньогрецьких містах на узбережжях Середземного, Егейського і Чорного морів. Починаючи з VI ст. до н.е., кілька сотень грецьких міст та їхніх колоній карбували власні монети, вели жваву торгівлю, розвивали грошово-кредитні відносини. Однак інтенсивна торгівля, що велася з використанням різних монет, які карбувалися як державами, так і містами, зумовила виникнення таких учасників торгових операцій, які б розбира­лися у монетах, що були в обігу. За цих умов виникла така професія, як міняйли, які розкладали монети на спеціальному столі (від грец. “trapeza” — трапедза) і перевіряли їх якість. Звідси грецька назва — міняйли-трапедзити. Спочатку трапедзити займалися обміном грошей однієї монетно-вагової системи на іншу й перевіряли їх якість, а пізніше здійснювали інші грошові операції. До трапедзи можна було внести коротко-або довгостроковий вклад. Трапедзит здійснював грошові перекази в інші міста, позичав гроші під відсотки, за певну платню зберігав цінності й документи, укладав різноманітні угоди від імені свого клієнта. На кінець V ст. до н.е. трапедза — лавка міняйли, де працювали кілька осіб, перетворилася на прототип сучасного банку.

Як свідчать деякі джерела, винахідцями перших банківських операцій були не тільки окремі особи (трапедзити), а й деякі церковні установи, де нагромаджувалися значні кошти.

-4-


Надійним місцем для зберігання цінностей були храми. Злодії ставилися з повагою до вівтарів і не грабували їх. Завдяки вкладам, недоторканність яких гарантувалася поважним ставленням до релігії, грецькі храми (Дельфійський, Делоський, Самоський і Ефеський) перетворилися в своєрідні банківські установи.

Грошовий обіг античного світу, торговельні угоди між полісами Греції та Босфору, діяльність трапедз і трапедзитів поширилась і на південні землі сучасної України завдяки жвавій торгівлі Афін із Босфорським царством, яке розташувалося на Керченському та Таманському півостровах (Північне Причорномор’я).

Історія розвитку банківської справи Нового часу пов’язана з розвитком виробничих і торговельних відносин і започаткована у Середземноморській Європі, особливо на півночі Італії. Зародження діяльності банкірів і відповідно банківської діяльності почалося у XII ст. Розвиток в Італії банківської діяльності і поява перших банкірів пояснюється тим, що ця територія була на перехресті торговельних шляхів, через які європейські держави мали можливість підтримувати зв’язок з різними частинами світу, а це сприяло розвиткові торгівлі грошового обігу. На той час відродилася професія міняйли, які займалися під час купівлі-продажу обміном різних монет і здійснювали інші грошові операції.

Пізніше банківська справа поширилась на Північну Європу. В XIII ст. кілька італійських міняйл (із Ломбардії) влаштувалися в Лондоні і почали пропонувати свої послуги комерсантам.

В Європі виникнення банківської справи і поява перших лихварів пов’язана з князівськими дворами і торговими домами пізнього Середньовіччя. Утримання князівських дворів у розкоші, марнотратство, необхідність мати регулярну армію зумовлювало дедалі зростаючу потребу у фінансах. Князі були готові для цього залізти в борги, проте щодо християн діяла “канонічна заборона на стягнення відсотка”.

-5-


Гроші вважали “не урожайними”, а нарахування відсотка — лихварством і за це накладались великі штрафи. Цю нішу заповнили євреї, для яких у багатьох країнах існували обмеження щодо зайняття ремеслами. Євреї ставали посередниками при дворах, добували для князів необхідні гроші. Звідси поява перших приватних банкірських домів, які часто перебували у власності євреїв.[9]

Крім того, поширювачами банківської справи в Європі стали іноземні комерсанти, які як торгові банкіри до додатку до своїх торгових угод здійснювали також операції з обміну грошей та укладали банківські угоди. Згодом банківські операції комерсантів стали їх основною справою.

У XVI ст. з’явилися перші банкірські доми — Медичі в Італії, купецькі гільдії Амстердама, Венеції, Генуї, Мілана, які створили навіть спеціалізовані банки — “жиро-банки”, що здійснювали безготівкові розрахункові операції між купцями.

Банківська справа в сучасному вигляді зародилася в період мануфактурної стадії капіталізму, коли виникли банкірські доми, які надавали кредит промисловим і торговим капіталістам під помірний відсоток. Досить відомими на той час банкірськими домами були: Чайльда в Англії, Ротшильдів у Франції, Фуггерів у Німеччині. Спочатку банки перебували у приватному володінні. У 1694 р. створено перший центральний акціонерний банк Банк Англії, який надавав комерційні кредити, а також мав право випуску банкнот та цінних паперів для оплати урядового боргу.

Першу спробу створення банків у Росії було зроблено у XVII ст. в 1665 р. у Пскові воєвода Афанасій Ордин-Нащокіи вирішив створити комерційний банк, однак ця ідея не була схвалена центральним урядом і банк так і не розпочав свою діяльність. Поява першого російського банку відноситься до 1733 р., коли указом було створено державний позичковий банк, який значною мірою відіграв роль казенного ломбарду.[7,8]

-6-


У 1754 р. було засновано два банки — Державний займовий банк для дворянства у Москві і Санкт-Петербурзі — для кредитування купецтва, однак ці банки швидко припинили свою діяльність, зіткнувшись з проблемою повернення кредиту. В 1772 р. поряд з банками з’являються спеціалізовані кредитні установи, які приймали внески до запитання і видавали позики або під заставу іпотеки (охоронні каси), або під заставу коштовних металів (позичкові каси). У 1769 р. у Санкт-Петербурзі та Москві було засновано Асигнаційний банк, а в 1786 р.—Державний земельний банк, почали також з’являтися інститути довгострокового іпотечного кредитування. Отже, в цей період у Росії розпочинається формування банківської системи. [1]


Сучасний період розвитку банківської справи в Україні

Досліджено особливості розвитку банківської системи України в період фінансово-економічної кризи. Встановлено, що для забезпечення швидкого розвитку та зростання банківського сектора необхідна загальна консолідація існуючих банків.

Більш ефективні банки, визнані такими за результатами їхньої діяльності, повинні мати можливість розширювати свою ринкову частку порівняно з менш ефективними. Тільки за таких умов можна посилити проникнення банків в економіку.

У будь-якій державі, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин, банківська система відіграє визначальну роль. Недарма банківську систему порівнюють часто із кровоносною системою економіки держави. Адже саме вона забезпечує економіку потрібним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб'єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілої низки інших функцій та завдань.

-7-


Без розвиненої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинену економіку держави.

Упродовж останніх років банківський сектор економіки був одним із найприбутковіших та розвивався найбільш динамічно порівняно з іншими галузями.

Підвищення ефективності банківської діяльності потребує сьогодні здійснення реструктуризації банківського сектора. Для забезпечення швидкого розвитку та зростання банківського сектора необхідна загальна консолідація існуючих банків. Більш ефективні банки, визнані такими за результатами їхньої діяльності, повинні мати можливість розширювати свою ринкову частку порівняно з менш ефективними. Тільки за таких умов можна посилити проникнення банків в економіку. [2]

Банківська справа на Конотопщині

27 квітня 2010 року Державне казначейства України відмічає 15 річницю з моменту створення.

Інколи доводиться чути запитання: “А що таке казначейство? Я взагалі не розумію ролі цієї установи.” Тому наведемо декілька даних про казначейську справу з історичної довідки.

У найперших систематизованих працях, присвячених визначенню казни, це термін використовується і в широкому, й у вузькому розумінні. Наприклад, в “Арташастрі” (“Праця про гроші”), написаній в Індії дві тисячі років тому, казна в широкому розумінні – це багатство держави, до якого включалися, крім детально перерахованих доходів, золото, коштовне каміння і метали, а також усі види сільськогосподарської продукції.

У рукописі зазначається, що армія і казна – найважливіші інструменти в руках монархії, тому вони мусять бути під прямим контролем керівника держави.

У вузькому розумінні казна – це місце, куди надходили гроші і звідки здійснювалися платежі для конкретних цілей.

-8-


З часом функції казначейства в різних країнах змінювалися з урахуванням національних особливостей його діяльності: до функцій казни додавалися нові завдання, деякі обов’язки скасовувалися.

Наявність окремого уповноваженого органу в системі виконавчої влади держави, який покликаний відповідати за здійснення та формуванняя державної фінансової політики, - це закономірність для всіх епох і країн.

За історичними даними, знайденими за допомогою працівників Конотопського краєзнавчого музею, до 1917 року в царській Росії нараховувалося 728 казначейств, які підпорядковувалися Департаменту державного казначейства і Казенній палаті. Після 1917 року на основі російського казначейства створено прибутково-видаткові каси Народного комісаріату фінансів, а в середині 20-х років функції казначейства було в основному передано Держбанку СРСР. [9]

Виходячи зі спогадів журналіста та вченого М.Полетики, напередодні російсько-японської війни м.Конотоп був типовим захолустям з великими непросихаючими калюжами, де “тонули коні” і було мало мостових. Дві церкви, значна за розмірами білокам’яна тюрма, казначейство, міська та земська управи, поліція – ось і всі визначні будівлі міста.

Повітове казначейство м. Конотоп побудоване в 1897 році, архітектор Козелло-Поклевський. Віднайдено знімок колишньої будівлі казначейства .

В даний час будівля колишнього казначейства м.Конотоп збереглася. В ній багато років підряд знаходиться стоматологічна поліклініка.

Зміни в бюджетній системі України, спричинені значними перетвореннями в політичному, економічному та соціальному житті держави, зробили очевидною необхідність створення, а точніше відновлення системи казначейських органів.

В 1995 році відповідно до Указу Президента України від 21.07.1995р. №590 було створено Державне казначейство України при Міністерстві

-9-


фінансів України, на яке було покладено функції касового обслуговування державного бюджету. Тому з 1996 року на території міста Конотоп та Конотопського району стало діяти два відділення Державного казначейства, а саме:

16 лютого 1996 року було створено відділення Державного казначейства у м. Конотоп, начальником якого призначено Дудяк Валентину Григорівну,

15 березня 1996 року створено відділення Державного казначейства у Конотопському районі, начальником якого стала Погрібна Валентина Павлівна. [3]

В період становлення системи казначейства, починаючи з 1996 року відділення державного казначейства в Конотопському районі було розташоване на четвертому поверсі адміністративної будівлі Конотопської районної державної адміністрації.

Відділення Державного казначейства в м. Конотоп знаходилось на першому поверсі адміністративної будівлі Конотопської міської ради.

В 2001 році відбулося об’єднання двох відділень казначейства в Конотопське відділення Державного казначейства у Сумській області, начальником якого призначено Дудяк Валентину Григорівну.

До кінця 2003 року Конотопське відділення Державного казначейства розміщувалося в будівлі Конотопської міської ради, а в грудні 2003 року за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2003 року №599-р прийняло в оперативне управління будівлю колишнього банку «Україна» та продовжувало свою діяльність на нових площах.

В травні 2005 року начальником Конотопського відділення Державного казначейства у Сумській області призначено Музиченко Людмилу Іванівну, яка успішно очолює колектив казначейства. А в 2007 році Конотопське ВДК у Сумській області реорганізувалося в Конотопське управління

Державного казначейства Головного управління державного казначейства України у Сумській області з штатною чисельністю 29 одиниць, середній вік

-10-


працівників управління становить 40 років.

На протязі всіх попередніх років відбувалося становлення та розвиток як Державного казначейства України, так і його територіальних органів, перетворення в потужну фінансову структуру з певними чітко відлагодженими функціями щодо розрахунково-касового обслуговування бюджетів. [4]

Протягом 1996 року створювалася мережа розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, забезпечувалося цільове використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації аварії на ЧАЕС, здійснювався облік дохідної частини державного бюджету, проводились перевірки банківських установ стосовно своєчасного перерахування до державного бюджету коштів, сплачених платниками податків та зборів, вирішувалися інші питання.

З 1 квітня 1997 року в Україні була запроваджена казначейська система касового обслуговування державного бюджету за видатками. На той час на обслуговуванні районного та міського відділень державного казначейства було близько 30 бюджетних установ та організацій міста та району. Зараз станом на 01.01.2010 року на обслуговуванні Конотопського УДК знаходиться 47 розпорядників та 5 одержувачів коштів державного бюджету, яким відкрито 152 реєстраційних та спеціальних реєстраційних рахунків.

1998 рік – продовжується завершення переведення на казначейську систему виконання державного бюджету майже всіх установ та організацій міста і району, які фінансуються з державного бюджету. Одночасно проводилася підготовча робота з переведення на казначейське обслуговування силових структур та військових частин міста, які мали свої

особливості. Крім того, у 1998 році було запроваджено нову бюджетну класифікацію та план рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів .

-11-


В 1999 року було переведення на казначейське обслуговування позабюджетні кошти бюджетних установ та організацій міста та району. Тим самим були створені небхідні передумови для залучення цих коштів до державного бюджету.[5]

2001 рік став роком прийняття Бюджетного кодексу України, в якому вперше на законодавчому рівні було легалізоване казначейське обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.

1998 рік – продовжується завершення переведення на казначейську систему виконання державного бюджету майже всіх установ та організацій міста і району, які фінансуються з державного бюджету. Одночасно проводилася підготовча робота з переведення на казначейське обслуговування силових структур та військових частин міста, які мали свої особливості. Крім того, у 1998 році було запроваджено нову бюджетну класифікацію та план рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевого бюджетів .

В 1999 року було переведенне на казначейське обслуговування позабюджетні кошти бюджетних установ та організацій міста та району. Тим самим були створені небхідні передумови для залучення цих коштів до державного бюджету.

2001 рік став роком прийняття Бюджетного кодексу України, в якому вперше на законодавчому рівні було легалізоване казначейське обслуговування бюджетів та розпорядників бюджетних коштів.[4]

2001 рік став також роком зміни статусу Державного казначейства України: із клієнта банку Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України. Входження Державного казначейства в СЕП НБУ в частині касового виконання

державного бюджету за доходами значно скоротило терміни проходження платежів, збільшило обіговість бюджетних коштів, дало можливість складати щоденну оперативну звітність з обліку доходів

-12-


державного бюджету, яка до цього часу надавалася тільки Національним банком України.

У 2004 році запроваджено облік зобов»язань розпорядиків бюджетних коштів в органах казначейства, який мав сприяти здійсненню органами Державного казначейства контролю за прийняттям юридичних та фінінсових зобов»язань розпорядниками бюджетних коштів.

Також у 2004 році розпочався процес запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками, по завершенню якого на обслуговуванні в Конотопському УДК знаходиться 59 розпорядника та 13 одержувача коштів місцевого бюджету, яким відкрито 1456 реєстраційних рахунка, в т.ч. 30 сільських рад, 1 селищна рада, місцевий та районний бюджети.

За роки існування Конотопське казначейства набуло значного авторитету серед установ та організацій міста і району та органів місцевого самоврядування. Сприяло цьому не тільки здійснення розрахунково-касового обслуговування, а й контроль за цільовим використанням бюджетних коштів, надання методологічних консультацій, забезпечення інструктивними матеріалами та програмним забезпеченням, допомогою в вирішенні інших питань фінансової діяльності. Спеціалісти управління – професіонали своєї справи, відповідально відносяться до своєї справи, завжди раді прийти на допомогу розпорядникам коштів, надати компетентну відповідь. Приділити увагу при обслуговуванні.[6]

Більшість спеціалістів управління працюють у лавах казначейства України доволі тривалий період, з них 8 осіб працюють з 1996-1997 років, серед яких заступник начальника управління Вірстюк О.П., начальник відділу видатків Любімова В.О., начальник відділу оплати рахунків Черевко

Т.Г., начальник відділу,головний бухгалтер Набок Н.І.

За вагомий вклад у розвиток та становлення Державного казначейства України працівники управління неодноразово були відзначені подяками, грамотами, нагородами ГУДКУ У Сумській області, ДКУ, МФУ, органів

-13-


місцевого самоврядування, а саме:

- начальник Конотопського УДК Музиченко Л.І. відзначена Подякою Державного казначейства України, Подякою Головного управління державної служби України, Почесною відзнакою “Берегиня” Конотопської міської ради, почесною відзнакою міста Конотоп “Осіннє золото” 1 ступеня,

заступник начальника управління Вірстюк О.П. нагороджена нагрудним знаком “Почесний працівник Державного казначейства України”,

начальник відділу видатків Любімова В.О. відзначена Подякою Міністерства фінансів України,

- Почесними грамотами ГУДКУ у Сумській області нагороджені заступник начальника управління Вірстюк О.П., начальник відділу-головний бухгалтер управління Набок Н.І., начальник відділу видатків Любімова В.О., начальник відділу оплати рахунків Черевко Т.Г., заступник начальника відділу фінансової звітності та бухгалтерського обліку Мороз А.В.


-14-

Список використаної літератури

1. Вовчак О.Д., Рущишин Н.М. Банківська справа : навч. посібн. – Львів : Вид-во "Новий Світ-2000", 2008. – 560 с.

2. Дружерученко К. Штормове попередження // Контракти, 2009. – № 20-21. – С. 22.

3. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит : навч. посібн. – Львів : Видавництво "Новий Світ-2000", 2007. – 432 с.

4. Михасюк І., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки. – Львів: Українські технології, 1999. – 640 с.

5. Шкарпова О., Дружерученко К. Жертви будуть // Контракти. – 2009. – № 20-21. – С. 16-20.

6. Шкарпова О. Кожному по вірі // Контракти, 2009. – № 20-21. – С. 12-14.

7. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.ukrinform.ua.

8. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.leasing.org.ua.

9. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.finance.ua.


Додатки





Сучасна будівля казначейства м. Конотоп




Будівля колишнього казначейства м.Конотоп, де нині знаходиться стоматологічна поліклініка




Конотопська райдержадміністрація




Конотопська міська рада

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи