Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля icon

Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля




Скачати 127.29 Kb.
НазваПристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля
Дата02.08.2012
Розмір127.29 Kb.
ТипДокументи


Пристайлівський НВК: ЗОШ І-ІІІст.; ДНЗ Нечай Ілля

У сучасних умовах становлення національної економіки ринкового типу

досить актуальною є проблематика дослідження процесу формування вітчизняної банківської системи другої половини ХІХ ст. Епоха вільного підприємництва привертає нині увагу багатьох дослідників та науковців в зв’язку з тим, що її всебічне вивчення дає змогу осмислити власний історичний досвід розвитку ринкових відносин, який почав накопичуватися саме в той час.

Так, як у кінці ХІХ століття більша частина України входила до складу Російської імперії, то і розвиток банківської справи був нерозривно пов'язаний з Росією.

У кінці ХІХ століття кредитна система Росії включала: 1. Держбанк. 2. Акціонерні комерційні банки. 3. Товариства взаємного кредиту. 4. Міськбанки.

5. Іпотечні банки. 6. Кредитну кооперацію.

Товариства взаємного кредиту ( Общества взаимного кредита или ссудо-сберегательные товарищества) створювались на основі взаємної відповідальності осіб, які об’єднувались для отримання короткострокових кредитів із сум, отриманих шляхом заощаджень членів товариства чи іншими засобами.

Ці товариства створювались особами, які не мали великих капіталів (ремісниками,селянами, дрібними торговцями). Товариства взаємного кредиту діяли на основі затвердженого у 1985 році «Положення про установи дрібного кредиту» і у відповідності до уставу, підготовленого у 1896р. Міністерством фінансів.

Устав першого російського Товариства Взаємного Кредиту, був затверджений 9 квітня 1863 року. Дата початку операцій ТВК 17 березня 1864 року в Санкт-Петербурзі вважається днем народження Товариства. Це була перша кредитна установа в Росії. У відповідності до Положення та Уставу Держбанк надавав товариству суму, яка виступала у якості основного капіталу. Ця сума могла бути відкликана Держбанком через 5 років у разі, якщо товариство було недостатньо активним. По цьому капіталу члени товариства несли повну, необмежену кругову відповідальність перед держбанком. На практиці допускалась видача і довгострокових кредитів від 1 до 5 років. Діяльність товариств контролювалась як наглядовою радою, спільними зборами даного товариства, так і інспектором Держбанку.

Умови промислового підйому 1908—1914 рр. стимулювали розвиток товариств взаємного кредиту. Засоби в кредитування вкладалися під нерухомість, велика увага приділялася споживчим кредитам. Напередодні 1917 р. товариства взаємного кредиту фактично виконували функції банків низового торговельно-промислового обороту.

Заслуга заснування першого Товариства Взаємного Кредиту в Росії, у Санкт-Петербурзі, належить Євгенію Івановичеві Ламанському, що був у той час заступником керівника Державного Банку Російської Імперії. Перш ніж Є. І. Ламанський був призначений заступником керівника Державним Банком, він ретельно вивчив банківську справу в Західній Європі, і особливо, у Франції і Бельгії. У Бельгії він детально ознайомився з організацією банківської справи для середніх і дрібних торговців. Ідеями взаємного кредиту він скористався, вивчивши в Брюсселі кредитну установу, засновану на взаємності. Довгий час в Санкт-Петербурзі діяло лише одне суспільство взаємного кредиту представників торговельно-промислового капіталу. Пізніше по прототипу Санкт-Петербурзького товариства взаємного кредиту створюються ТВК і в інших містах Російської імперії.

І, як свідчать архівні документи, 1 вересня 1866 року почало свою діяльність перше Харківське товариство взаємного кредиту. Сумщина у той час входила до складу Харківської губернії. Тобто, можна з впевненістю сказати, що розвиток банківської справи на Сумщині є невід’ємно пов’язаний з історією Російської імперії.

Як відомо, історію творять люди. І однією із відомих того часу історичних постатей є Алчевский Олексій Кирилович (1835–1901) - крупний промисловець і банкір, купець І гільдії, комерційний радник. Саме завдяки йому з’являється новий виток в історії банківської справи.

Народився він у сім'ї дрібного торговця бакалійними і колоніальними товарами у 1835 році у місті Суми. Закінчив Сумське повітове училище. У 1860 р. приїхав з Сум до Харкова, де відкрив чайну лавку. До справи приступив з розмахом, без побоювання вплутуючись в перспективні проекти. Накопивши відносно невеликі гроші, Олексій Кирилович в 1866 організував Товариство взаємного кредиту, одне з перших в Харкові. Декілька десятків пайовиків об'єднали внески з метою кредитування власних проектів під доступні відсотки. Справа пішла, товариство розширилося до декількох сотень учасників. За першим товариством послідувало друге (1871). У 1868 році Алчевський створив перше в історії Росії приватне акціонерне підприємство – Банк комерційного кредиту. Харківський Торгівельний банк і Харківський Земельний банк – теж справа рук підприємця.

Жорсткий і енергійний підприємець вів справу залізною рукою. Він прагнув усюди встигнути, у все вникнути, не сприймав ані найменших заперечень управлінців, без жалю розлучався з непокірними. Саме ця, власноручно створена авторитарна система управління і погубила Олексія Алчевського. Сконцентрувавши в одних руках контроль над потужними фінансовими потоками, нікому не підзвітний підприємець втратив рахунок грошам. Життя його обірвалось трагічно. Як з'ясували згодом ревізори, багач володів досить скромним майном, оціненим всього в 150 тисяч рублів. Зате за ним залишилося 19 мільйонів рублів неоплачених боргів.

У 1903 році в честь нього було названо місто в Луганській області, де і було встановлено пам’ятник.


У 2005 році Національний банк України випустив монету з серії «Видатні особистості України», яка присвячена Олексію Алчевському. Монета приурочена до 170-ліття з дня народження відомого промисловця і підприємця.


Пам’ятна дошка харків’янам від м. Алчевська.





Слід згадати і про ще одну видатну особу того часу. ^ Вернадський Іван Васильович (1821 — 1884), дворянин — економіст-теоретик, громадський діяч. Після хвороби в 1868 р. Вернадський залишив кафедру і за порадою лікарів переїхав із Петербургу до Харкова. Працював управляючим конторою Державного банку, а також очолив Харківське Товариство взаємного кредиту.

У пам'ять 25-ти річчя, членові товариства ^ В.В. Дьоміну 1871 – 1896 рр. було випущено жетон «Друге Харківське товариство взаємного кредиту». Очевидно, що він зробив значний внесок у розвиток товариства, але знайти факти про заслуги, чи біографічні дані Дьоміна не вдалося.


Будинок Товариства Взаємного Кредиту побудований в 1905г. за проектом архітектора А.Бекетова. Реконструйований у1913 році по проекту архітектора Ю.Цауне. У радянські роки в цій будівлі розміщувався популярний в Харкові ресторан "Центральний". У даний час цю будівлю займає торгівельний «Сіті-Центр»


^ З історії розвитку Товариства Взаємного Кредиту в Лебединському районі.

У
ХІХ столітті Лебединський район був повітом Харківської губернії. За архівними даними у 1880 році в Лебедині було створено Товариство Взаємного кредиту. На той час головою правління було обрано Пономарьова Миколу Костянтиновича. Нам лише вдалося з’ясувати, що він був мировим посередником першого призиву та встановити прізвища інших членів правління.

^ Список 1880 року


Ч
ерез 2 роки – у 1990 Головою правління стає Кучеров Яків Володимирович, один із видатних діячів того часу.

Список 1990 року

^ С
писок 1903 року



Кучеров Яків Володимирович народився в родовому маєтку у селі Гудимівка Лебединського повіту Харківської губернії. Виховувався він в Полтавському кадетському корпусі Дворянському полку, а вищу освіту здобув в академії генерального штабу. Протягом деякого часу він служив в лейб-гвардії Єгерському полку, але в 1861 р. Я. В. Кучеров покинув військову службу і обійняв посаду мирового посередника в своєму рідному Лебединському повіті. Діяльність Якова Володимировича була надзвичайно різностороння і плідна: жодна вагома суспільна справа в м. Лебедині і повіті за останніх 40 років не проходила без участі Якова Володимировича. У деяких справах саме він був ініціатором і головним натхненником: заснування чоловічих і жіночих гімназій, відкриття Товариства Взаємного Кредиту, проведення місцевої залізниці — все це тісно пов'язане з ім'ям Я.В. Кучерова. Помер 11 листопада 1909 року і похований у родовому маєтку у с. Гудимівка.



У 1913 році у Лебединському повіті налічувалось уже 11 кредитних товариств.

^ С
писок кредитних товариств 1913 року



Відомо, що у 1914 та 1916 році головою правління ТВК уже був Щокін-Кротов Микола Євграфович – колезький асесор, який, як видно із списків, раніше був директором-касиром цього товариства.

^ С
писок 1914 року



Список 1916



Нам вдалося дізнатись, що ^ Микола Євграфович Щокін-Кротов народився у 1856. Відомий суспільний діяч і благодійник, дворянин. Його дворянський рід бере початок з ХVII ст.. Родовий маєток Щокіних-Кротових знаходився на хуторі Бойків Павленківської волості Лебединського повіту Харківської губернії. Щокін-Кротов був головою Лебединської земської управи (1910р.), засновник та попечитель місцевої чоловічої гімназії (1906 – 1919). Закінчив фізико-математичний факультет університету. Учений, кандидат фізико-математичних наук. У вересні 1919 — арештований в Лебедині під Харковом, відправлений до Москви і поміщений в Ново-Пісковський табір. Подальша його доля невідома.

Ім’я одного з директорів Товариства Взаємного Кредиту ^ Сбітнєва Василя Васильовича нам вдалося відшукати в «Расстрельных списках: №№ 151-200». Там вказано, що народився він у 1871році в місті Лебедин Харківської губернії у родовому маєтку у селі Гудимівка. Закінчив Харківський університет, був головою земської управи в Лебедині, у 1920р. – почесний мировий суддя у місті Ялті.

Його доньки Зіна і Міра прожили все життя в Україні і працювали вчителями. У 30-х роках, побоюючись репресій, вони змінили першу літеру у прізвищі і тепер прізвища нащадків Сбітнєва В.В. – Збітнєви. (Зі слів Збітнєва Аркадія - праонука Сбітнєва В.В.)


^ Принципи управління Товариством Взаємного Кредиту

ТВК створювалися людьми, в яких були невеликі заощадження, але цих коштів для розвитку своєї справи їм не вистачало. Вони скидалися і отримували основний капітал (він називався складочним). На цей складочний капітал притягувалися додаткові пасиви (вклади населення, позики в інших кредитних установах). І з цих засобів роздавалися кредити учасникам. Кожен мав право отримати кредит, що вдесятеро перевершує суму його внеску в складочний капітал. Не члени суспільства теж могли кредитуватися, але лише при наявності вільних коштів.



Найвищим органом управління ТВК були загальні збори членів, на яких кожен член ТВК мав один голос, незалежно від розміру участі в капіталі ТВК. Для ведення поточних справ загальні збори ТВК обирали Раду, Правління і Приймальний Комітет. В разі великої кількості членів ТВК загальні збори могли замінюватися зборами уповноважених.

Діяльність ТВК будувалася на взаємних началах. Кожному членові ТВК при вступі встановлювався розмір кредиту відповідно до його кредитоспроможності і пропонованого забезпечення. У статуті міг бути визначений найменший розмір кредиту, який може бути відкритий товариством, що дозволяло вступати в ТВК лише заможним підданим Російської імперії. Кожен член товариства при вступі брав на себе відповідальність за певну частину зобов'язань ТВК, 10 або 5 % від цих зобов'язань він повинен був внести як внесок. Така структура побудови капіталу і відповідальності в ТВК визначали високу надійність діяльності суспільств взаємного кредиту. Вийти з суспільства дозволялося лише після затвердження черговими зборами звіту за той рік, протягом якого було подано відповідну заяву.

У результаті ніхто не зміг би відхилитися від участі в оплаті збитків, отриманих через помилки в управлінні. Рівним чином, прибуток товариства (за вирахуванням обов'язкових відрахувань в запасний капітал) розподілявся між членами пропорційно їх участі в капіталі. За часів фінансових криз члени і клієнти ТВК, на відміну від комерційних банків, жодного разу не постраждали.

Товариства взаємного кредиту проводили два види фінансових операцій — операції лише зі своїми членами і операції з тими, що будь-якими бажаючими. До фінансових операцій, що проводяться лише зі своїми членами, відносилися операції з видачею кредитів, у тому числі і у вигляді обліку векселів. Оскільки товариства взаємного кредиту, на відміну від комерційних акціонерних банків, займалися кредитуванням лише своїх членів, то вони прагнули знизити процентні ставки по виданих кредитах. Діяльність по залученню грошових коштів у вигляді прийому вкладів, ведення рахунків, ТВК проводили з будь-якими фізичними і юридичними особами

Згодом бурхливе зростання чисельності суспільств взаємного кредиту привело до необхідності об'єднання суспільств взаємного кредиту у вигляді Центрального Банку суспільств взаємного кредиту (ЦБ ОВК).

^ З'їзди представників товариств взаємного кредиту

У 1895 році в Харкові пройшов перший з'їзд представників ТВК. На з'їзді розглядалися актуальні питання розвитку суспільств взаємного кредиту, у тому числі питання створення нормального статуту суспільства взаємного кредиту. Другий з'їзд представників суспільств взаємного кредиту - в 1898 році в Санкт-Петербурзі. Третій з'їзд представників суспільств взаємного кредиту - в 1907 році в Санкт-Петербурзі. На губернському рівні так само проходили з’їзди представників ТВК.

^ Після революції 1917 року

Одним із перших рішень Радянської Влади було встановлення державної монополії на банківську діяльність і націоналізація приватних акціонерних банків і банкірських контор. З цією метою був прийнятий 14 грудня 1917 року Декрет «Про націоналізацію банків». Націоналізація товариств взаємного кредиту почалася в жовтні 1918 року відповідно до циркуляра Народного комісаріату фінансів РРФСР від 10 жовтня 1918 року «Про ліквідацію товариств взаємного кредиту».

Після введенні нової економічної політики (НЕП) і відновленні вільного товарообігу і грошового господарства перед урядом РРФСР і інших Радянських Республік стало завдання організації кредитної системи, яка могла б охопити всі сторони народного господарства країни. Першим в РРФСР, 1 червня 1922 року, почало діяти Петроградське Товариство Взаємного Кредиту, потім перейменоване в Перше Товариство Взаємного Кредиту в м. Ленінграді. До основи статуту ТВК увійшов Статут Санкт-петербурзького Суспільства Взаємного Кредиту. Найбільша кількість ТВК в 1927 році припадала на міста повітового та окружного значення.

Товариства взаємного кредиту зупинили свою діяльність на початку 30-х років ХХ століття в результаті кредитної реформи, проведеної в СРСР.


Додаток 1

Про бурхливий ріст чисельності ТВК у Харківській губернії у кінці ХІХ століття свідчать архівні матеріали.

Автор работы публикуемой ниже – действительный статский советник Егор Степанович Гордиенко. Он происходил из рода сотника Сумского слободского полка Григория Доценко.

Кредит считается душею торговли и всяких промыслов. В последнее время в период реформ открылось у нас множество кредитных учреждений разных наименований, с разными уставами. Харьков считает у себя 9 банков и кроме того каждый уезд имеет свой собственный банк. Широкое и скорое развитие кредитного дела обещало нам быстрое развитие народного труда и благосостояния, на деле же оказалось, что все эти банки, подобно питейным заведениям, широко раскрыли свои двери и жаждущие кредита упивались кредитом до самозабвения, а теперь мы часто слышим известия о несостоятельности наших кредитных учреждений, о хищении и бегстве кассиров, о перемещении директоров на скамью подсудимых; надобно удивляться слепому доверию и легкомыслию публики, вносящей туда свои капиталы; она смотрит спокойно и благодушно на свои казнохранилища, просыпается лишь тогда, когда услышит их крах и шелест денежных бумаг, уносимых ветром.

^ Подписано в печать и.д. губернатора вице-губернатором Сосновским 7 декабря 1885 г.

Додаток 2

Рекламна об’ява Товариства Взаємного Кредиту у газеті




Додаток 3

Цінні папери Товариства Взаємного Кредиту





Додаток 4

Грошова одиниця в Україні 1918 року





Додаток 5

Стенд у Гудимівському НВК Лебединського району,

присвячений Кучерову Я.В.




План розміщення будівель у маєтку Кучерова Я.В.




Додаток 6

Ш
кола, яка була збудована в с. Гудимівка за ініціативи Кучерова Я.В.

У даний час тут розміщується Гудимівський НВК


Меморіальна дошка біля школи




Додаток 7

Щокін-Кротова Ангеліна Василівна – мистецтвознавець, переводчик, педагог -

онука Щокіна-Кротова Н.Є.




Література

Павловский И. Ф. "Исторический очерк Петровского Полтавского Кадетского Корпуса". Полтава. 1890

Пономарев Н. К. Воспоминания мирового посредника первого призыва. 1861-1863.-PC, 1891, т. 69, № 2, с. 303-328.

Ромашкевич А. Д. Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса с 1-го октября 1909 г. по 1-е октября 1910 г. Год седьмой. Полтава. 1910. Стр.154-155

http://swolkov.narod.ru/doc/yalta/02-3.htm

http://www.lebedin.net/articles.php?article_id=103

http://pkk.memo.ru/page%202/KNIGA/Sch_kn.html#sch.6

http://nasledie-rus.ru/podshivka/10013.php

http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=4365

Схожі:

Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconОлімпіада з української мови для учнів 3-4 класів шдс та нвк м. Києва
Ліцеї міжнародних відносин Київського міжнародного університету була проведена олімпіада з української мови, у якій брали участь...
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconЗвіт щодо проведення моніторингового дослідження запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання в Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної ради
Сумській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №8 та Дубов’язівському нвк «спеціалізована школа І-ІІ ступенів днз» Конотопської районної...
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconТовтрівська зош і-іііст. Назва інновації «Управління впровадженням інновацій у виховний процес»
Школа як мікроструктура суспільства відображає сучасний рівень І найближчі цілі його розвитку. Виходячи з цього, вона має
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconКнижечка моя
Грозинецької зош І-ІІІ ступенів та Колінковецького нвк хотинського району був проведений семінар методистів бібліотечних фондів районних...
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconНаказ №40 Про підсумки проведення моніторингу викладання предметів «Етика», «Основи здоров’я», «Природознавство», «Художня культура» у 5-9-их класах знз області
Кельменецькій гімназії, зош І-ІІІ ст с. Бабин Кельменецького району, Сокирянській зош І-ІІІ ст. №1, Романковецькій гімназії Сокирянського...
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconОбласний науково-практичний семінар методистів рмк (ммк), керівників районних методичних комісій учителів української мови та літератури з проблеми «Методологія та методика вивчення літератури рідного краю в загальноосвітніх закладах області»
Шишковська М.І., методист української мови та літератури райметодкабінету, а роботу Колінковецького нвк – Боярин Н. М., директор...
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconРобоча навчальна програма організація фізичного виховання в днз для напряму підготовки 010101 Дошкільна освіта освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»
Функціональні обов’язки директора днз, методиста, вихователів, медичних працівників в організації фізичного виховання дітей в днз....
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconVІ. завдання для самостійної роботи змістовий модуль І основні форми роботи з фізичного виховання в днз тема 1: Фізкультурно-оздоровчі заходи в режимі дня днз
Скласти анотацію на статтю Богініч О. Л. Оздоровча педагогіка. // Дошкільне виховання. – 2002. – №7. – С. 18-19
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconМатвієнко Л. П. Склад апеляційної комісії (зарахування на освітньо кваліфікаційний рівень, “спеціаліст”, “магістр”)
Зінченко Діна Єгорівна директор зош №3, м. Миколаїва Жеребцова Тамара Володимирівна директор зош №24, м. Миколаїва
Пристайлівський нвк: зош і-іііст.; Днз нечай Ілля iconКонкурс на краще шкільне методичне об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу
Перші місця завоювали методичні об’єднання вчителів навчальних дисциплін природничо-математичного циклу: зош І-ІІІ ст с. Вашківці...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи