Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» icon

Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)»




Скачати 233.52 Kb.
НазваІсторія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)»
Дата02.08.2012
Розмір233.52 Kb.
ТипДокументи

Білопільський районний Центр дитячої та юнацької творчості

Сумської області


Матеріали обласного освітнього проекту «Рідна Сумщина»

напрям: «Історія розвитку банківської справи на Сумщині»

тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини

(1699 – 1917)»


Підготували Калініченко Іван, вихованець

туристсько – краєзнавчого гуртка

керівник: Муха Вікторія В’ячеславівна


2012

Вивчення монет проливає світло на мистецтво, промисловість і побут древніх і поповнює наші знання про особистості, події і хронологію минулих епох.

Брокгауз

Сама ж монета представляє собою не тільки предмет колекціонування мільйонів людей, але і історичне джерело першочергової важливості. Вона – посланець давніх цивілізацій, народів і держав.

Сама ж нумізматика, започаткувавшись із колекціонування старовинних монет багато віків назад, вийшла за вузькі рамки збиральницьких захоплень і перетворилась в галузь історичної науки, що досліджує монетну справу і грошовий обіг минулого, а в деяких випадках – і теперішнього часу.Монети, як різновид грошей, пройшли значний еволюційний шлях.

Ще 100 000 років тому виникли бартерні операції – прямий безгрошовий обмін товарами.

Наступним етапом стало виникнення товарним грошей, коли в їх якості використовувалися різні матеріальні носії: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо.


Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.

У своїй «Історії» Геродот вказує, що першими використовувати металеві монети почали лідійці. Перші метали були з електрума (природного сплава золота і срібла) і чеканились близько 650 – 600 р. до Р.Х.


Найдавнішими монетами, відкарбованими на українських землях, були емісії грецьких колоній, заснованих на північному узбережжі Чорного моря (Ольвія, Тіра, Пантікапей, ін..)


Сам термін «монета» виник в Древньому Римі, де існував храм богині Юнони –Монети (Порадниці), при якому діяв перший монетний двір, звідси і пішла назва «монета».


^ Періоди виготовлення й обігу російських монет

Історія виготовлення і обігу російських монет може бути умовно розчленована на чотири періоди.

Перший період охоплює час від початку руської монетної чеканки в кінці Х ст.і до завершення грошової реформи Петра І на початку ХУІІІ ст. Але серед колекціонерів – любителів монети цього періоду не користуються особливою популярністю, оскільки багато з них надзвичайно рідкісні, інші важко піддаються визначенню, а треті мають зовнішній вигляд, що не дуже гарно зберігся.

Другий період практично співпадає з періодом існування в Росії абсолютної держави і охоплює час з початку ХУІІІ ст. і до 1917 р. Цікаве і різноманітне зовнішнє оформлення, простота визначення і доступність монет другого періоду роблять їх популярним предметом любительського збирання.

Ми також мали змогу бачити монети саме цього періоду в колекціяк місцевих нумізматів, краєзнавчому музеї.


Третій період в історії російських монет почався після Великої Жовтневої соціалістичної революції.

Четвертий (сучасний ) період почався після розпаду Радянського Союзу.

М. Білопілля утворилося 1672 року., коли сотник Степан Фоменко привів козаків з однойменного містечка Варшавського повіту і попросив дозволу царя поселитися на старому Вирському городищі. З того часу вони стали користуватися грошовою одиницею Російської імперії. А після Полтавської битви 1709 року Петро І взагалі заборонив використовувати іноземну монету в Україні.

Впродовж ХУІІІ і до революції на нашій території домінували російський рубль та копійка.

^ Грошова реформа Петра І

Слід відмітити, що з Петра І почалася нова епоха в історії грошей Росії.

Для реформ і перетворень, задуманим Петром І, потрібна була досконала грошова система, а йому в спадок дісталася країна, з підірваною економікою «мідними бунтами», срібна копійка і «денга» (від цього і пішло слово «Деньги» рос.). Це і все, що чеканили тоді в Росії. Цими монетами розраховувалися за різні покупки.

Коли потрібно було давати здачу, їх іще розрізали на 2 – 3 частини.

Петро І почав грошову реформу з введення монет, які необхідні для дрібної торгівлі: мідної денги (півкопійки)

  • полушки (чверть копійки) і полу полушки (восьма частина копійки). Відбулося це в 1700 році. А потім були випущені срібні полтинники (50 коп.), полу полтинники (25 коп.), гривеники (10 коп.) і 10 дєнег (5 коп.)

  • Пізніше, в 1704 р. стали чеканити срібний рубль. Точніше, його перечеканювали із тих же єфимків, які поки купували на Заході, бо свого срібла не мали. Єфимки (монети походження іншої держави, на яких була поставлена лише царське клеймо). В той же час почали чеканити і нову мідну копійку.

Реформи Петра торкнулися всього життя Росії. Із другорядної держави при Петрі І Росії перетворилась у велику державу. Щоб одержати вихід до морів, він успішно воював із Швецією і Турцією. Для війн Росії потрібно було багато металу. Його не вистачало. Цар велів навіть переплавити церковні мідні дзвони на пушки. Крім цього, потрібні були срібло і золото для торгівлі, для виготовлення грошей.

Петро І направив у всі краї Росії експедиції рудознавців (геологів) для пошуків корисних копалин. Стараннями експедицій незабаром були відкриті родовища срібла - в Сибіру, біля Нерчинська, родовища золота.

В 1719 р. він видав Указ про випуск двохрубльовиків із російського золота.

При Петрі І монети чеканились уже не із проволоки, а на монетних пластинах – заготовках. Тепер вони були правильної круглої форми і однакової товщини. На них з’явився профіль Петра І (а потім і його наступників). З’явився і напис «Монета», хоча іще зберігалась слов’янська в’язь у позначенні року випуску, яка була замінена арабськими цифрами (їх Петро І ввів разом з новим літочисленням – від Різдва Христового). Вперше з’явилося на мідяках і слово «копійка». Розповсюджене тлумачення назви говорить про його походження від слова «копье».Першочергово на аверсі копійки зображувався Георгій Побєдоносець, який вбиває списом Змія.При Івані ІУ Грозному ця монета стала загальнодержавною. Очевидно, тоді ж з’явилося прислів’я «Копійка рубль береже»

При Петрі І було зроблено ще одне нововведення: з 1713 року на реверсі, навкруги герба, чеканились випуклі точки. На п’ятаку – п’ять, на гривенику – десять, на алтині (три копійки) – три точки, на гроші (2 копійки)- дві точки. Поява точок пояснюється просто: в народі грамотних тоді було мало. Прочитати напис на монеті не всякий міг, а порахувати точки – будь ласка.


Грошову реформу Петро І провів протягом п’ятнадцяти років – зо 1718 рік. При ньому остаточно утвердилась в Росії, раніше ніж у інших країнах, зручна десяткова грошова система: десять копійок складали гривеник, десять гривеників – рубль.

В такому вигляді вона існує і досі.

До кінця ХУІІІ ст. по зразку російської системи стали вибудовувати свої грошові системи і європейські країни.


^ Монетні двори

Під час своєї подорожі по Європі Петро І відвідав в Лондоні Королівський монетний двір. На нього сильне враження справила організація виробництва і машинне виготовлення грошей. Повернувшись додому, він став перебудовувати грошову справу. Виписав із Англії машини, майстрів, організував нові монетні двори.

Протягом першої чверті ХУІІІ ст. гроші чеканились тільки в Москві. А з 1724 року став працювати Санкт – Петербургський монетний двір. Він чеканив срібні рублі і полтини.

Крім Москви і Петербурга були відкриті монетні двори в Нижньому Новгороді, Ярославлі, Архангельську і на Алтаї. Не потрібно було возити із краю в край важкі мідні гроші.

для контролю виробництва монет кожен монетний двір мав своє буквенне позначення.


^ Нумізматичні поняття


Познайомившись із наукою нумізматикою, ми дізнались, як називають частини монети.

Ми за звичкою говоримо про сторони монети «орел» та « решка». Орел, тому що на монетах царської Росії зображували орла, а решка трансформувалася від решітки – вензеля – сполучення царських ініціалів у вигляді в’язі. Отже, сторона, на якій зображений герб, лицева – аверс, зворотна – реверс. Напис на монеті називається легендою, що повідомляє на аверсі ім’я і титул імператора.

Інший нумізматичний термін – номінал. Це цифрове позначення вартості монети. Номінал на монеті з’явився не відразу. Довгий час вартість монети визначалась за вагою. На більшості загальнодержавних монет 1699 -1917 рр. і на ряді монет спеціальних випусків номінал позначений в рублях (25,20,15, 12, 10, 6,5,3, 2, 1рубль), в долях рубля (полтина, полтинник - 1/2 рубля,пів полтини, напів полуполтинник – ¼ рубля, гривна, гривенник- 1/10 рубля), а також в копійках (50, 25, 20, 15, 10, 5, 4, 3, 2, 1) і в долях копійки (дєнга, денєжка -1/2 копійки, полушка ¼ копійки, півполушки – 1/8копійки

^ Монетна стопа – кількість монет, які можна на чеканити із визначеної ваги металу. Так, при Петрі І із пуда (16, 4) міді дозволялось чеканити мідних грошей на 16 рублів..В цьому випадку гаманець з п’ятаками на рубльову суму важив один кілограм. В різні роки і при різних правителях монетна стопа змінювалася.

Цікавий випадок був із Михайлом Ломоносовим – російським вченим. В 1847 році він написав оду в честь імператриці Єлизавети Петрівни, за що вона його нагородила премією в дві тисячі рублів. Премію привезли Ломоносову …на декількох возах. При Єлизаветі Петрівні із пуда міді чеканили монети (полушки, копійки, алтини, п’ятаки) загальною вартістю в 10 рублів.

В колекції місцевих нумізматів ми познайомились з такими монетами періоду 1699 – 1917 року.

^ 2 копейки 1758 года

В 1757 році імператрицею Єлизаветою Петрівною були введені в обіг двухкопієчні монети. Вага цих монет 20,48 гр.





На реверсі вензель імператриці Елизавети Петрівни, який складається із літери "Е" ("Єлизавета"), зчленованою з латинською літерою "Р" ("Петрівна)

^ 5 копійок 1881 року

В останній рік царствування Олександра II 5 копеек 1881 года чеканились на монетному дворі Санкт-Петербурга. Діаметр п’ятака, вагоюв 16,38 грам, був від 32,2 мм до 32,7 мм.










2 копійки 1797 року чеканені в період правління Імператора Павла 1





денга1730 р.

(денга) — З половини XIV століття до кінця XV століття руська монета складалася із мілких, неправильної форми срібних денег. Назву перейнято від татар. Із введенням денег копейнихх, или копійок, стара Деньга оцінена була в ½ копійки. В конці XVII ст., коли нестача срібла змусив уряд чеканити монету із міді, були випущені знову Деньги и полушки .




3 копійки сріблом1840 р.


Вензелі і монограми на монетах Росії

  • Вензель ( від польск. Węzeł — вузол) — початкові букви імені й прізвища (іноді й по батькові), звичайно художньо переплетені і утворюють гарний візерунок.

Фактично, вензель — це ускладнена монограма з мудрим переплетенням ініціалів і добавленнях до них різних прикрас, візерунків і розгалуджень. Якщо букви належать одній особі, то вензель уважається простим, якщо декільком— то складним. Він може бути прикрашений короною, вінком і т.п.[

Монограма - ( від греч. monos - один і gramma - буква) - знак, складений із з'єднаних між собою, поставлених поруч або переплетених одна з іншою початкових букв імені й прізвища або ж зі скорочення цілого імені.
Монограмою називається, крім того, накреслення імені в скороченому виді. Сюди ставляться вензелі й марки, якими в Середні віки, починаючи з VII в., папи, королі й поважні особи скріплювали свої грамоти і які наказували вирізати на своїх печатках, а також скорочені напису, що здавна містяться на іконах і деяких предметах церковного начиння.

Вензель ( від польського wezel - вузол) - початкові букви імені й прізвища або імені та по батькові, звичайно переплетені й які утворюють візерунок.
Вензелі й монограми досить часто зустрічаються на монетах Росії:

  

Монограма на рублях 1722 - 1725 рр. Складена із чотирьох вензелів "П" ("Петро") і чотирьох цифр "I" ("Перший").



Вензель на пробній полушці 1721 г. Складений з латинської літери "Р", повтореної в дзеркальному відбитті. Можливі два варіанти прочитання вензеля: "Петро" і "Петро Перший" ("Petrus Primus").



Вензель на новодільних недатованих й 1719 г. мідних копійках Складений з латинської літери "З" ("Caesar" - "Імператор") і латинської літери "Р" ("Петро"), зчленованої з літерою "А" ("Олексійович"); усі три літери повторені в дзеркальному відбитті.



Вензель на новодєльних недатованих й 1719 г. мідних копійках Складений з латинських літер "З" ("Caesar" - "Імператор") і "Р" ("Петро"); обидві літери повторені в дзеркальному відбитті.



Вензель на пробному мідному "меншиковому" гривеннике 1726 г. Складений з літери "I" ("Імператриця"), літери "Е" ("Катерина") і додаткового елемента у вигляді грецької букви "гама"; обидві літери повторені в дзеркальному відбитті.



Вензель на пробних мідних монетах 1727 г. Складається з літери "Е" ("Катерина").



Вензель на мідних квадратних "платах" 1725 - 1726 рр. Складений з літери "I" ("Імператриця") і літери "Е" ("Катерина"); обидві літери повторені в дзеркальному відбитті (вензель розташований на грудях гербових орлів).

  

Монограма на рублях 1727 - 1729 рр. Складена із чотирьох вензелів "П" ("Петро") і чотирьох цифр "II" ("Другий").



Вензель на пробній недатованій мідній копійці Складений з латинської літери "Р" ("Петро"), повтореної в дзеркальному відбитті, літери "А" ("Олексійович") і цифри "II" ("Другий").



Вензель на пробній полушці 1727 г, Складений з латинської літери "Р" ("Петро"), повтореної в дзеркальному відбитті, і цифри "II" ("Другий").

  

Вензель на пробній дрібній копійці 1736г. і на новодільному срібному п’ятикопіїчнику 1740 г., викарбуваному в міді Складений з літери "I", повтореної в дзеркальному відбитті, і літери "А". Можливі два варіанти прочитання вензеля: "Імператриця Ганна" і "Імператриця Ганна Іоанівна".



Вензель на пробному рублі 1740 г. Складений з літери "I", повтореної в дзеркальному відбитті, і із цифри "3". Можливі два варіанти прочитання вензеля: "Іоанн Третій" і "Імператор Іоанн Третій".



Вензель на клеймі, відтиснутому на мідному п'ятаку 1726 г. Складений з літери "I" ("Іоанн") і цифри "3" ("Третій").

  

Вензель на золотих рублях і полтинах 1756 г., на срібних п’ятикопіїчниках 1755 - 1761 рр., на мідних копійках 1755 - 1757 рр. і на солідах для Пруссії 1758 - 1760 рр. Складений з літери "Е" ("Єлизавета") і латинської літери "Р" ("Петрівна").



Вензель на мідних монетах 1757 - 1762 рр. Складений з літери "Е" ("Єлизавета"), зчленованої з латинською літерою "Р" ("Петрівна"); обидві літери повторені в дзеркальному відбитті.



Вензель на пробних мідних копійках 1755 г. Складений з літери "1" ("Імператриця"), літери "Е" ("Єлизавета") і цифри "I" ("Перша").



Монограма на пробному рублі 1762 г. Складена із чотирьох вензелів "П" ("Петро") і чотирьох цифр "III" ("Третій").



Вензель на пробному срібному 5-копіїчнику 1762 г. Складений з латинської літери "Р" ("Петро") і цифри "3" ("Третій").



Вензель на пробному срібному 5-копіїчнику 1762 г. Складений з латинських літер "Р" ("Петро") і "F" ("Федорович").



Вензель на золотих полтинах 1777 - 1778 рр. Складений із літер "Е" ("Катерина") і "А" ("Олексіївна").



Вензель на мідних монетах 1763 - 1796 рр. Складений з літери "1" ("Імператриця"), літери "Е" ("Катерина") і цифри "II" ("Друга").

      

Вензель на мідних монетах 1796 г., на сибірських й тавричеських монетах і на монетах 1771 г. для Молдови й Валахії Складений з літери "Е" ("Катерина") і цифри "II" ("Друга").



Монограма на монеті 1771 г. для Молдови й Валахії гідністю в пари - 3 гроші Складена із чотирьох вензелів і цифри "II" ("Друга"); кожний вензель, що входить у монограму, складений з літери "Е" ("Катерина"), повтореної в дзеркальному відбитті.


Монограма на пробному рублі 1796 г. і на єфимку 1798 г. Складена із чотирьох вензелів, розташованих навколо малого державного герба; кожний вензель, що входить у монограму, складений з літери "П" ("Павло") і цифри "Г ("Перший").



Монограма на золотих монетах і на срібних монетах великих номіналів 1797 - 1801 рр. Складена із чотирьох вензелів "П" ("Павло") і цифри "I" ("Перший").



Вензель на срібних монетах дрібних номіналів і на мідних монетах 1797 - 1801 рр. Складений з літери "П" ("Павло") і цифри "I" ("Перший").

     

Вензель на пробних копійках 1810 г., на клеймі 1809 г. (відтиснутому на мідних п'ятаках) і на новодільному 2-копіїчнику 1802 г. Складений з літери "А" ("Олександр") і цифри "I" ("Перший").

  

Вензель на мідних монетах 1839 - 1848 рр. і на мідних монетах дрібних номіналів 1849-1855 рр. Складений з літери "Н" ("Микола") і цифри "I" ("Перший").



Вензель на меморіальному рублі 1841 г. Складений з літер "М" ("Марія") і "А" ("Олександр").

  

Вензель на загальнодержавних мідних монетах дрібних номіналів 1855 - 1881 рр. і на мідних монетах для Фінляндії 1863 - 1876 рр. Складений з літери "А" ("Олександр") і цифри "II" ("Другий").

  

Вензель на загальнодержавних мідних монетах дрібних номіналів і на мідних монетах для Фінляндії 1881 - 1894 рр. Складений з літери "А" ("Олександр") і цифри "III" ("Третій").



Вензель на мідних монетах дрібних номіналів 1894 - 1916 рр. Складений з літери "Н" ("Микола") і цифри "II" ("Другий").



Вензель на мідних монетах для Фінляндії 1895 -- 1917 рр. Складений з латинської літери "N" ("Микола") і цифри "II" ("Другий").



^ ВИДИ ОФОРМЛЕННЯ ГУРТА МОНЕТ

Гурт ( від німецького. Gurt ремінь, пояс) — ребро монет, монетовидных жетонів, медалей і так далі. Розрізняють неоформлені й оформлені гурти. Зовнішній вигляд неоформленого гурта залежить від технології виготовлення монети — при карбуванні на заздалегідь виготовлених заготовках він нагадує погано оформлений гладкий, при вирубці монети з металевої смуги він нагадує погано оформлений багатогранник.

З метою запобігання "псування" (обпилювання або обрізання) монет з дорогоцінних металів, а також з метою утруднення виготовлення фальшивок більшість монет XVIII — XX ст одержувало спеціальне оформлення бічної поверхні.

На монетах 1709 — 1917 рр. зустрічається шість основних видів такого оформлення: рубчастий гурт, шнуровидний гурт, сітчастий гурт, пунктирний гурт, візерунковий гурт і гурт із написом (перші чотири види можуть бути пойменовані гуртами простого малюнка). Шнуровидный, пунктирний і візерунковий гурти, а також гурти з написами мають різновиди, що принципово різняться. До спеціально оформлених гуртів повинен бути також віднесений гладкий гурт правильної циліндричної форми із чисто обробленою поверхнею.

Іноді зустрічаються монети, що мають гладкий гурт замість затвердженого для них гуртового оформлення. З'являлися такі монети по наступних причинах:

  • якщо монета являє собою робочу пробу нових, тільки що затверджених (або ще не затверджених) штемпелів;

  • якщо монета виготовлена перекарбуванням, а вихідна монета мала гладкий гурт;

  • якщо монетний кружок з якихось причин потрапив на карбування, минаючи гуртильний верстат, тобто коли монета фактично являє собою виробничий брак.

Крім того, відомі досить численні екземпляри 5-рубльовиків, рублів і 50-копіїчників із гладким гуртом, датованих 1896 — 1899 рр., причина появи яких дотепер ще не з'ясована. Усі перераховані вище монети із гладким гуртом описані в каталозі в якості самостійних різновидів, за винятком монет, у яких відсутність гуртового оформлення викликане безсумнівним виробничим шлюбом. Строго говорячи, до виробничого браку можуть бути віднесені й усі монети, виготовлені перекарбуванням без перегурчувания, однак наявність занадто великої кількості таких монет свідчить про те, що перегурчування виключалося з виробничого циклу при перекарбуванні монет регулярно й навмисно з метою економії засобів і часу, тим більше що оформлений гурт вихідної монети, навіть будучи нестандартним для монети нового зразка, міг успішно продовжувати виконання своєї захисної функції.

У наведені нижче ілюстраціях візерункових гуртів не показані малюнки фантастичних візерунків, що зустрічаються на гурті новодільних монет і, оскільки ці візерунки винаходилися й наносилися на гурт приватними особами.


^ ВИДИ Й РІЗНОВИДУ ГУРТІВ ПРОСТОГО МАЛЮНКА







рубчастий гурт

шнуровидный гурт
( 1-й різновид)

шнуровидный гурт
( 2-й різновид)









пунктирний гурт
( 1-й різновид)

пунктирний гурт
( 2-й різновид)

пунктирний гурт
( 3-й різновид)





сітчастий гурт

 

^ РІЗНОВИДИ ВІЗЕРУНКОВИХ ГУРТІВ

На загальнодержавних золотих монетах





на 2-рубльовиках
1718 - 1728 рр.

на 5-рубльовиках
1897 - 1911 рр.

На загальнодержавних срібних монетах







на алтині 1710 г.,
на 5-копіїчниках 1713 - 1714 рр.,
на гривенниках 1720 і 1723 рр.

на рублі 1723 г.,
викарбуваному в міді

на рублях 1725 г.









на рублях 1730 - 1743 рр.

на "гедлінгеровських"
рублях 1736 г.

на єфимках 1798 г.

На загальнодержавних мідних монетах







на копійці 1709 г.

на гроші 1710 г.

на 5-копіїчниках 1723 г









на копійках 1727 - 1729  рр.,
на полушках зразка 1730 г.

на недатованій копійці
з вензелем Петра II

на 2-копіїчниках і копійках
1795 г.

На монетах спеціальних випусків







на 96- і 48-копіїчниках для Прибалтійських провінцій

на 24-копіїчниках для Прибалтійських провінцій

на 1/3 талера для Пруссії









на 5-копіїчниках
для Молдови й  Валахії

на 2 пари - 3 коп.,
на пари - 3 грошах і
на 3 грошах для
Молдови й  Валахії

на монетах князівства Ієвер
1798 г.





на "сестрорецькому" мідному
рублі 1771 г.



^ МАЛЮНКИ ГЕРБОВОГО ОРЛА РОСІЙСЬКИХ МОНЕТ

Герб – розпізнавальний знак держави чи міста – виник в сиву давнину як знак власника, хазяїна, князя. Князь помічав своїм знаком соє майно. Вважалося важким злочином посягати на майно, помічене княжим знаком.

При Івані ІІІ на державних печатках і знаменах з’явився двоголовий орел. «Прилетів « цей орел – символ духовної та світської влади – із Візантії, як знак наступництва цієї влади. Тоді Москва, яка стала центром російської держави , старалась заявити про себе як про третій Рим – держави, що прийшла на зміну Візантії. На монети, однак, двоголовий орел «опустився» уже при царі Олексію Михайловичу, тобто приблизно 150 років. відомі срібні рублі і полтини Олексія Михайловича 1654 року, на яких орел «примостився» вельми зручно.

Взагалі ж. орли побували в гербах багатьох європейських держав. В тому числі – і на прапорі Наполеона. В деяких країнах орли залишаються і до сьогодні.

Вперше ж цей птах з’явився на монетах Древньої Греції як знак Зевса - бога – громовержця. Від греків орел перейшов на штандарти римських легіонів. А від римлян як символ влади він був прийнятий європейськими королями.

При ознайомленні із зовнішнім оформленням російських монет, викарбуваних в 1700—1917 рр. (у так званий «імператорський період»), обертає на себе увага надзвичайна велика різноманітність поміщених на них геральдичних зображень. Видалося б, монети, випущені такою централізованою державою, як Російська імперія, повинні бути позначені єдиною державною символікою, що поступово змінюється ( у міру необхідності) із часом. У дійсності ж, до середини XIX сторіччя відбувалося щось зовсім протилежне: в обіг одночасно випускалися монети, позначені зовсім різними геральдичними зображеннями.
У результаті більш докладного розгляду цього явища виявляється, що в зазначений період часу геральдичне оформлення металевих грошових знаків було в значній мірі підлегле потребам і специфіці російського грошового обігу й монетного виробництва. У той же час, деякі фахівці з питань геральдики відзначають, що російський двоголовий гербовий орел (у відмінність, наприклад, від герба колишнього Радянського Союзу) дозволяв у широких межах змінювати його художнє оформлення, і це не могло не розбудити творчу ініціативу серед граверів, що працювали над створенням монетних штемпелів, тим більше що така ініціатива звичайно не припиняла.
Настільки вільний обіг з державним гербом і іншими геральдичними зображеннями на монетах Російської імперії пояснюється насамперед тим, що аж до другої половини XIX в. російська геральдика усе ще перебувала в стадії становлення, внаслідок чого й розроблювачі проектів зовнішнього оформлення нових монетних випусків, і законодавці, що затверджували ці проекти, і навіть безпосередні виготовлювачі монетних штемпелів не були обмежені у своїх діях строгими рамками геральдичних норм і встановлень.

Справжня робота й присвячена розгляду комплексу особливостей геральдичного оформлення різних випусків російських монет «імператорського періоду» загальнодержавного зразка, а також аналізу безпосередніх причин виникнення кожної із цих особливостей.
На загальнодержавних російських монетах масового випуску в 1700—1917 рр. зображувалися шість основних типів державного герба1.


Рис. 1

^ Перший тип (мал. 1). Двоголовий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами (на срібних монетах 1701-1735 рр., на мідних монетах 1700- 1754 рр.).



Рис. 2

^ Другий тип (мал. 2). Двоглавий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами, на грудях орла московський герб (мал. 7-1); з 1730 г. герб доповнений зображенням ордена Андрія Первозванного (на золотих монетах 1701-1796 рр., на срібних монетах 1730-1826 рр., на мідних монетах 1758— 1830 рр.).


Рис. 3  

^ Третій тип (мал. 3). Двоголовий орел з розпростертими крильми, увінчаний трьома коронами, на грудях орла московський герб (мал. 7-1); у лабетах орел тримає лавровий вінок, смолоскип, що горить із двох кінців, жезл Перуна із чотирма стрілами-блискавками й стрічку ордена Андрія Первозванного (на золотих монетах 1817-1831 рр., на срібних монетах 1826 - 1831 рр на мідних монетах 1830— 1839 рр.)3.



Рис. 4

^ Четвертий тип (мал. 4). Двоглавий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами, на грудях орла московський герб (мал. 7-1), оточений ланцюгом зі знаком ордена Андрія Первозванного; на крилах орла шість територіальних гербів: Царства Казанського (мал. 7-З), Царства Астраханського (мал. 7-4), Царства Сибірського (мал. 7-5), Царства Польського (мал. 7-6), Царства Херсонеса Тавричеського (мал. 7-7) і Великого князівства Фінляндського (мал. 7-9) (на золотих і срібних монетах 1832- 1858 рр., на платинових монетах 1828- 1845 рр.).



Рис. 5

^ П'ятий тип (мал. 5). Двоглавий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами, на грудях орла московський герб (мал. 7-1) оточений ланцюгом зі знаком ордена Андрія Первозванного; на крилах орла шість територіальних гербів: Великого князівства Новгородського (мал. 7-11), Великого князівства Київського (мал. 7-12), Царства Астраханського (мал. 7-4), Великого князівства Владимирського (мал.7-13), Царства Казанського (мал. 7-3) і Царства Сибірського (мал. 7-5) (на мідних монетах 1849- 1859 рр.).



Рис. 6

^ Шостий тип (мал. 6). Двоголовий орел зі скіпетром і державою, увінчаний трьома коронами, з'єднаними стрічкою ордена Андрія Первозванного, на грудях орла московський герб (мал. 7-2), оточений ланцюгом зі знаком ордена Андрія Первозванного; на крилах орла вісім територіальних гербів: Царства Казанського (мал. 7-3), Царства Польського (мал. 7-6), Царства Херсонеса Тавричеського (мал. 7-8), Великих князівств Київського, Владимирського й Новгородського (з'єднаний герб), (мал. 7-14), Царства Астраханського (мал. 7-4), Царства Сибірського (мал. 7-5), Царства Грузинського (мал. 7-15) і Великого князівства Фінляндського (мал. 7-9, а з 1873 г-рис. 7-10) (на золотих, срібних і мідних монетах 1859—1917 рр.).

Далі наведені зображення гербів різних територіальних і національних частин Росії, що використовувалися на російському геральдичному орлу.



Для монет масового випуску така особливість у зображенні гербового орла пояснюється декількома причинами. Насамперед-це стилістичні особливості художньої творчості виготовлювачів монетних штемпелів або авторів проектних малюнків монет. На сьогодні імена деяких з них відомі, а виконані ними зображення гербового орла, що містилися на російських монетах, представлені на малюнку.




Іншою причиною було прагнення деяких російських монетних дворів додати своїй продукції додатковий ( на додачу до літерного позначення двору) ознака у вигляді специфічного малюнка гербового орла.

Третя причина-це необхідність наочно відрізнити монети старого зразка від нових, карбування яких починалося після законодавчої зміни основних монетних характеристик (вагарні норми й проби дорогоцінних металів). І нарешті-це рішення урядових органів про додання зовнішньої відмінності монетам одного випуску, але або виготовленим з різних монетних металів, або, що мають різну загальну ціну (номінал). У деяких випадках два останні завдання вирішувалися урядом не тільки шляхом незначної зміни малюнка гербового орла, але й зміною типу державного герба або ж уведенням в оформлення монет яких-небудь інших геральдичних зображень. Цілком очевидно, що малюнок гербового орла суттєво змінювався при установі нового різновиду державного герба.

^ Пам’ятні монети

У всі часи важливі історичні події супроводжувалися випуском пам’ятних монет.

В Росії в 1709 році був випущений пам’ятний срібний рубль в честь перемоги в Полтавській битві. На аверсі цієї монети зображений профіль Петра І, а на реверсі – картина битви.

Пам’ятний рубль був відчеканений в 1834 році в честь встановлення на Двірцевій площі в Санкт – Петербурзі тріумфальної колони, присвяченій перемозі Росії в Вітчизняній війні 1812 року. Іще рубль і полуторарубльовик були випущені в 1839 році, до відкриття пам’ятника на Бородінському полі, і ще рубль в 1912 році, до століття Вітчизняної війни.

В 1914 році була відчеканена пам’ятна монета в честь 200- річчя Гангутської битви. На монеті короткий напис: «Гангут. 1714 – 1914, 27 липня». Відомо, тангутська перемога створеного Петром І російського флоту визначила долю Росії. В битві брав участь і сам Петро І. Тому на монеті його профіль.

В 1787 році Катерина ІІ здійснювала подорож по Криму. В честь цієї подорожі в Феодосії відчеканили пам’ятні срібні монети номіналом в 2. 5, 15.20 копійок. На їх лицевій стороні розміщена монограма Катерини ІІ і напис: «Цариця Херсонеса Таврійського».

Ювілейный рубль 1913г,присвячений 300 річчю Дому Романових. Від Михайла Федоровича Романова до Миколи II.

Це передостання монета ,яка відноситься до категоріі пам’ятних и ювілейних монет Російскої імперії.

На лицевій стороні медалі — погрудні портреті (в три четверті) імператора Миколи II в формі 4-го лейб-гвардії імператорского стрілкового полку і царя Михайла Федоровича вшапці Мономаха. По кругу медалі — буси із почергово розміщених точок и рисочок. На зворотній стороні медалі напис: «В память | 300-летия | царствования | дома Романовых | 1613—1913».

Пам’ятні монети завжди представляли велику цікавість для нумізматів. Хоча після випуску вони знаходяться в обігу нарівні з ходячими монетами, але скоро осідають в колекціях.


^

Цікаві факти






1 копійка 1726 року
^

Найбільша копійка


Найбільша по розміру копійка випускалась в
1726 році під час правління Катерини I. Вона чеканилась із міді на Катеринбургскому платовом дворі, її вага складала 16,38 г. Копійка була квадратної форми и розмірами 23×23 мм.
^

Найважча копійка


Найважча копійка випускалась в 1755—1757 роках під час правління Єлизавети Петрівни. Вона чеканилась із міді на Санкт-Петербургскому, Єкатеринбургському, Московському монетних дворах, її вага складала 20,48 г. Серед нумізматів вона часто називаеться «облачной» копійкою або копійкою «орел в облаках» через зображення на её аверсі і реверсі.

^ Крилаті вирази

Копійка рубль береже

Копійка до копійки

Вставить свої п’ять копійок

Денежка без ног, а весь свет обойдет

Гроші рахунок люблять


Список використаних джерел:

  1. П. Федоренко, Л. Хайлов «История денег», из – во «Малыш»,1992

  2. В. В.Зварич «Нумизматический словар», , Львов, «Вища школа», 1978

  3. В.В. Уздеников «Монеты России (1700- 1917), финансы и статистика, М:,1985

  4. Синчук И. «Многоликий знак рубля» // журнал «Нумизматика» № 12 за ноябрь 2006 г.

  5. А. Орлов, От монет пришельцев к рублям и копейкам

  6. А. С. Мельникова. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра Первого. М., Финансы и статистика, 1989

Схожі:

Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconТема 10. Держава І право у період відродження української державності (1917-1920 рр.) (4 год.)
Лютнева революція 1917 р у Росії. Розпад Російської імперії І встановлення влади Тимчасового уряду
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconДержава І право у період відродження української державності (1917-1920 рр.)
Лютнева революція 1917 р у Росії. Розпад Російської імперії І встановлення влади Тимчасового уряду
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconОсвітній проект «рідна сумщина» напрямок: історія розвитку банківської справи на сумщині
Юнаківська Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сумської районної ради Сумської області
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconЛевковський О. М. Економічні та соціальні причини демографічних циклів в Росії та Україні до початку Жовтневої революції нтуу «Київський Політехнічний Інститут»
Анотація: в даній доповіді розглянуто причини та наслідки демографічних циклів, що мали місце на території колишньої Російської Імперії...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» icon«Історія розвитку банківської справи на Сумщині»
Але ж банки, це установа, яка працює з людьми, а вже потім з грошима І цифрами. А відтак, банківська справа, це не менш цікава, творча...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconНауково-навчальний комплекс «економосвіта» кафедра банківської справи львівського інституту банківської справи університету банківської справи нбу кафедра банківської
Конференція відбудеться 8-9 листопада 2012 року у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconНауково-навчальний комплекс «економосвіта» кафедра банківської справи львівського інституту банківської справи університету банківської справи національного
Конференція відбудеться 17-18 листопада 2011 року у Львівському інституті банківської справи Університету банківської справи Національного...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconЗвіт про науково-дослідну роботу харківського інституту банківської справи університету банківської справи
України, банків І небанківських установ, а також підприємств І організацій. Науково-дослідна робота інституту протягом 2010 року...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconУкраїнська академія банківської справи Національного банку України Рада молодих вчених Української академії банківської справи Національного банку України Інформаційний лист
Запрошуємо прийняти участь у роботі ХVI всеукраїнської науково-практичної конференції студентів "Проблеми та перспективи розвитку...
Історія розвитку банківської справи на Сумщині» тема: «Обігова монета Російської імперії на території сучасної Сумщини (1699 – 1917)» iconУкраїнська академія банківської справи Національного банку України Рада молодих вчених Української академії банківської справи Національного банку України Інформаційний лист
Запрошуємо прийняти участь у роботі ХVI всеукраїнської науково-практичної конференції студентів "Проблеми та перспективи розвитку...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи