Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України




Скачати 153.78 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України
Дата02.08.2012
Розмір153.78 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Відділ освіти Охтирської районної державної адміністрації

Олешнянський навчально-виховний комплекс:

загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад

Охтирської районної ради Сумської області


Розвиток банківської справи на Охтирщині в кінці ХІХ – на початку ХХ століття


Роботу виконала:

член територіального відділення МАН,

учениця 10 класу

Савостян Марія Вікторівна

Науковий консультант:

Литовченко Ольга Олександрівна

Зміст


Вступ……………………………………………………………………………………….3


І. Розвиток банківської справи на Охтирщині в кінці ХІХ на початку ХХ століття…………………………………………………………………………………….5


1.1.Виникнення банків на Охтирщині……………………………………………………5


1.2. Роль кредитної кооперації у становленні банківської системи………………….10


Висновки………………………………………………………………………………….14


Список використаних джерел та літератури……………………………………….......15

Додатки………………………………………………………………………………….. 17


^ ВСТУП


Актуальність теми дослідження. Соціально-економічний розвиток суспільства завжди відігравав важливу роль в історії тієї чи іншої країни. Звичайно, він є сукупністю розвитку промисловості, торгівлі, ремесла, економіки. Фінанси ж займають своє особливе місце.

Банки є однією з найважливіших структур ринкової економіки. Банківська діяльність підвищує ефективність суспільного виробництва, сприяє росту виробництва громадської праці.

Актуальність вивчення особливостей формування банківської структури пояснюється необхідністю висвітлення і усвідомлення закономірностей економічного розвитку Охтирщини.

^ Хронологічні межі дослідження. Перші згадки про заснування банків в Охтирці ми зустрічаємо в справі Охтирської повітової Земської Управи за 1866 рік . Тут знаходяться документи, що були надіслані Харківською Губернською управою - проект Поземельного банку Російського земства від 5 червня 1866 року. Цей проект складений "предводителем дворянства" князем Мещерським.

^ Мета дослідження: відтворити, узагальнити та дати оцінку розвитку банківської справи на Охтирщині.

Завдання дослідження:

  • дізнатися і описати, як у місті Охтирка відбувалося створення банківської системи;

  • дослідити основні етапи розвитку банківської мережі на Охтирщині (ХІХ ст. - ХХ ст.).

^ Об΄єктом дослідження є історія створення та розвитку банків на Охтирщині.

Практичне значення полягає в новизні фактів, що раніше не були відомими, вивченні та узагальненні закономірностей і тенденцій розвитку банківської справи у нашому краї. Дослідження економічної історії Охтирки допоможе узагальнити досвід господарського розвитку наших предків, визначити її ціннісні орієнтири, варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє.

Роботу можна використовувати як матеріал для уроків, лекцій, виховних годин, для знайомством з історією рідного краю.

^ Аналіз джерел та історіографія. Працюючи над роботою, використовували різноманітні джерела, зокрема, неопубліковані матеріали Харківського обласного архіву - всього опрацьовано 4 фонди, 5 справ.

Цікавим для знайомства з минулого і сучасного банків є «Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства». У цьому навчальному посібнику розглядається історія господарства України в світовому контексті.

У виданні Ружинського М.М., Ситника Ю.В. «Охтирщина. Історія економіки та заселення краю» приводяться факти про кредитну кооперацію в Охтирському повіті та її розвиток.


^ Розділ І. Розвиток банківської справи на Охтирщині в кінці ХІХ на початку ХХ століття

    1. Виникнення банків на Охтирщині.

Перші згадки про заснування банків в Охтирці ми зустрічаємо в справі Охтирської повітової Земської Управи за 1866 рік [2; с.24]. Тут знаходяться документи, що були надіслані Харківською Губернською управою - проект Поземельного банку Російського земства від 5 червня 1866 року (додаток №1). Цей проект складений "предводителем дворянства" князем Мещерським і надісланий з метою ознайомлення з проектом статуту банка.

Він складався з 9 розділів:

1. Заснування банка та створення його капіталу.

2. Про позики (під застави нерухомості).

3.Закладні листи та білети банку, права та обов’язки з їх випуском та володінням ними, їх забезпечення, викуп та обіг.

4. Операції банку по кредитно-торговому відділенню:

А: Вклади на строки та безстрокові.

Б: Вклади на поточний рахунок.

В: Короткострокові позики під заставу золота, срібла та про­центних паперів.

Г: Облік векселів

Д: Прийом та зберігання.

5. У правління банком:

А: Про правління.

В: Про загальні збори повірених.

6. Контори банку

7. Заходи щодо справного вилучення боргу з закладеного майна та відповідальність банків.

8. Прибутки банку та їх розподіл

9. Особливі постанови (додаток №2).

Цей проект включає 158 параграфів. Князь Мещерський перш за все піклувався про зручність та безпеку клієнтів. Мета заснування даного банку - стати посередником між російськими землевласниками і російськими ж ка­піталістами, що полегшувало б розрахунки [2; с.28].

Поземельний банк Російського земства був заснований в місті Москва з мстою надання позик під заставу земельної власності та для інших банківських операцій. Згідно з цим банк поділявся на 2 відділи:

1. Відділ поземельно-закладний.

2. Відділ кредитно-торговий.

Як видно з матеріалів проект статуту банка було обговорено на зборах Охтирської повітової земської управи і було схвалено ті чи інші пункти проекту. Але, як видно з цих же документів, з невідомої причини відділення банку не було відкрите в місті Охтирка, хоча можна стверджувати, що в Харківській губернії відділення банку все ж працювали [2; с.12].

Наступну згадку про спробу відкрити банк в Охтирці ми знаходимо в справі канцелярії Харківського губернатора "Об учреждении в городе Ахтырка городского общественного банка" в 1876 році [4; с.41] (додаток №3). У цьому документі бачимо постанову Охтирської міської думи від 3 грудня 1875 року "Об учреждении в установленном порядке городского обществснного банка" та статут банку (додаток №4). У журналі засідань Охтирської міської думи говориться, що проект Статуту банка з деякими доповненнями утверджується, і виноситься на затвердження в губернську канцелярію, згідно з рішенням міської громади на основі ст.54 та 67 Міського Положення [4; с.4 ]. Тут же вказується про капітал банку на момент створення - 10 тис. крб. Постанова була прийнята 36 гласними та головою - Захарїєм Івановичем Виноградовим. Але за постановою Міністерства Внутрішніх справ №4868 від 19 травня 1877 року прохання було відхилено "в ввиду затруднительного в настоящее время положения банковых и торговых дел, Министерство Финансов приостановилось разрешением открытия вообще новых банковых учреждений впреть до более благоприятного времени” [4; с.8] (додаток №5).

Згідно з цими документами, можемо зробити висновок, що в 1877 році в місті так і не був відкритий міський банк.

У цей же час починають активно створюватися ощадно - позичкові товариства. У справі Охтирської повітової земської управи знаходимо короткі друковані відомості про ощадно - позичкові товариства, надіслані урядом [1; с.252].

Ощадно - позичкові товариства створювались в Росії з метою вкладення коштів для росту процентів, отримування грошових позик на доступних умовах.

Статут товариства вміщував:

1.Права та обов’язки.

2. Паї членів товариства.

3. Оборотний капітал.

4. Грошові вклади

5. Займи (позики).

6. Додатковий капітал.

7. Розподіл прибутків та збитків.

8. Управління справами товариства.

9. Звітність.

10. Зупинка справ.

Окрім статуту ощадно - позичкові товариств, у справі немає згадки про їх існування в Охтирці, тому це питання теж залишається відкритим. Але ми знайшли документальну згадку про існування в місті кредитних товариств [3; с.1103] (додаток №6).

Повітове місто в кінці XIX століття не могло довго залишатись без банків, адже в цей час промисловість та сільське господарство поступово розвивалось, велась інтенсивна торгівля не тільки в місті, а й з усією країною.

В 1860 році був створений Державний банк Росії [21; с.303]. Відділення держбанку було і в Охтирці. Про це згадують старожили міста, вказуючи на одноповерховий будинок на колишній Соборній площі, зараз аптека (додаток №7 ). За новим Статутом 1894 року банк мав право видавати позики, вести роботу з векселями, кредитувати торгівлю, здійснювати всі фінансові операції [21; с.303]. На відміну від державних банків інших країв, Держбанк Росії знаходився у безпосередньому відомстві міністра фінансів. Банк також проводив операції з ті цінними паперами, що були направлені на підтримку державних кредитів.

Селянський земельний банк, відкритий в лютому 1835 р. відіграв у створенні банківської системи певну роль. У положенні про його діяльність зазначалося, що ця установа має право надавати земельний кредит селянам, які купували землю, у розмірі 75% від ринкової ціни. Позику могли отримувати громади, товариства, окремі особи у сумі не більше 725 крб. на наявну чоловічу душу при общинному землекористуванні і не більше 500 крб. на двір при подвірному землекористуванні [16].

Купівля селянами Охтирського повіту земель з використанням кредитів Селянського поземельного банку не набула великих масштабів. Із 31 позики, отриманої селянами цього повіту з 1898 по 1904 рік, 27 було надано сільським громадам і товариствам і тільки чотири - окремим селянським господарствам. Із 23 960 селянських господарств Охтирщини за цей же час послугами цього банку скористалось тільки 3448 господарств, або 14,3% їх загальної кількості. Основна їх частина була об'єднана в громади і товариства. Отримані позики були невеликі за розмірами і становили близько третини вартості всієї купленої селянами Охтирського повіту землі.

Протягом 1898 - 1904 рр. селянами повіту через Селянський поземельний банк було куплено 1729,25 десятини землі, що становило 1,8% всієї землі, якою користувалися в цей час селяни Охтирщини [16].

Важлива роль у виникненні й поширенні капіталістичних виробничих відносин в Україні та її регіонах належали торгівлі. Розвиток основних форм торгівлі значною мірою залежав від організації кредиту. До реформ 1861 р. в царській Росії капіталістичний кредит був відсутній, а той, що існував обслуговував потреби дворянства. Тогочасні казенні кредитні установи видавали позики тільки дворянам під заставу нерухомого майна або кріпаків. Частково торгові операції в ті часи кредитував державний комерційний банк, який почав діяти в 1817 р. У пореформений період в Україні почала формуватися капіталістична кредитна система. Через систему своїх контор у ряді міст України, заснований в 1860 р. Державний банк, почав інтенсивно кредитувати торгові операції в Лівобережній Україні.

Сприяли розвитку торгівлі в цей час формування та функціонування купецьких товариств взаємного кредиту, зміни в організації купецьких гільдій. З 1863 р. був дозволений доступ до купецького стану для вихідців з інших станів Для цього було необхідно сплатити всі повинності попереднього стану та сплачувати щорічно гільдійський збір. Хоча й тут отримання свідоцтв певної гільдії було обмежено належністю до великої, середньої та дрібної буржуазії. Причому основна частина купців Охтирщини діяла в Охтирці.

Створення сприятливих організаційно-економічних умов для розвитку торгівлі спричинило зростання кількості купців та їх капіталів. У 1869 р. в Охтирському повіті налічувалось 37 купців другої гільдії, які задекларували свої капітали в обсязі 55 800 крб. Основна їх частина зосередилась в центрі повіту, тобто в Охтирці.

Працюючи у фондах краєзнавчого музею, ми знайшли фото, на якому зображено банк Орлова. Це приміщення колишньої стоматологічної поліклініки нашого міста (додаток № 8). Будь-які згадки про цей банк в архівах міст Сум та Харкова відсутні, нічого конкретного не можуть повідомити і краєзнавці. Можливо, це і був Селянський банк міста.

Значне місце у фінансовому житті України та Охтирки зокрема відігравала така установа, як ощадна каса.

Земські ощадні каси - різновидність установ дрібного кредиту при повітових земствах. Виникли вони з метою обслуговування селян та сільських ремісників. На кінець 1914 року їх по Росії існувало 158, 1,5% від числа кооперативних кредитних уставів [20; с.435].

Після революції 1905 - 1907 років Державні трудові каси виконували такі функції: приймали та видавали збереження населенню, здійснювали переводи, безготівкові операції, брали комунальну платню, розповсюджували облігації, лотерейні квитки, виплачували персональні пенсії, страхові суми [20; с.357].

^ 1.2. Роль кредитної кооперації у становленні банківської системи.

Розвиток кредитної кооперації, як і споживчої, пожвавився на Охтирщині з початком революції 1905-1907 рр. і тривав до початку першої світової війни. У 1910 р. в Охтирському повіті діяло 15 кредитних товариств з 1577 членами. На кожне товариство припадало 11 тис. сільських жителів, а на одну тисячу жителів села - 96 членів товариств. Загальна сума вкладів у кредитних товариствах Охтирського повіту становила 384 526 крб. Лише за 1910 р. всіма кредитними товариствами повіту була видана позика його членам у розмірі 816 338 крб.[16].

У подальшому відбувалося кількісне зростання кредитних товариств. Так, у 1914 р. в Охтирському повіті їх налічувалось уже 20 [16]. Серед них, крім Охтирського товариства взаємного кредитування, великий авторитет і популярність серед населення мало кредитне товариство в с. Боромля. Воно почало свою діяльність в 1905 р., а на 1 січня 1908 р. нараховувало 490 членів, на балансі мало 12 091 крб., суму відкритого кредиту 8 000 крб., при загальному кредиті 30 260 крб. [16].

Подальший розвиток кооперативів спричинив формування вертикальних структур кредитної кооперації у вигляді низової ланки (кооперативні об'єднання другого рівня) і кооперативних кредитних банків (об'єднання третього рівня). Таким чином формувалась триланкова вертикальна система кредитної кооперації.

Уже в 1912 р. уповноважені семи кредитних товариств Сумського, Лебединського і Охтирського повітів подали прохання до Спілки споживчих товариств півдня Росії (ПОЮР) про відкриття в м. Суми сумського районного кредитного союзу [16].

Створення вертикальних структур кредитної кооперації було викликане певною мірою початком Першої світової війни. Російська воююча армія потребувала великої кількості продуктів харчування, спорядження тощо, певну частину яких постачали кооперативи. Однак можливості окремих з них були обмежені і тому були створені союзи кредитних кооперативів. Завдяки утворенню Сумського районного кредитного союзу та об'єднання зусиль членів цього утворення вдалося збільшити поставки сільськогосподарської продукції для російської армії.

Доречно зауважити, що на першому етапі становлення кредитної кооперації (1870-1880 рр.) розвиток її структур був незначний, що пояснюється відсутністю в тодішньому суспільстві передумов для громадської діяльності населення в цілому, і в тому числі кредитних кооперативних формувань. Пожвавився кооперативний рух у цій сфері з прийняттям закону від 7 червня 1904 р. та запровадженням зразкових статутів для кредитних і ощадно-позикових товариств, збільшенням допомоги кредитній кооперації з боку державного і земських банків царської Росії. Після революції 1905-1907 рр. і до Лютневої революції 1917 р. кооперативний рух бурхливо розвивався в усіх регіонах України. Цьому певною мірою сприяла Перша світова війна, яка супроводжувалася розширенням ринкових відносин і зростанням рівня цін. З іншого боку, з метою гарантованого забезпечення продуктами харчування та найнеобхіднішими предметами широкого вжитку населення України масово вступало в різноманітні кооперативні утворення. Це було зумовлене й тим, що поряд зі своїми основними функціями кредитні кооперативи були змушені організовувати постачання населенню всього того, у чому була гостра потреба. Крім того, діяльність кредитних кооперативів не виключала тісних стосунків зі споживчими кооперативами, багато членів перших були членами споживчих товариств і навпаки, що теж позитивно впливало на господарський і соціально-економічний розвиток цього виду кооперативів.

Зі становленням та розвитком кредитної кооперації тісно пов'язана сільськогосподарська. Еволюція кредитної кооперації породила її досить різноманітні організаційні форми. Поступово з неї почали виокремлюватися сільськогосподарські громади та товариства. Сільськогосподарські громади не мали пайового капіталу і тому існували за рахунок щорічних внесків своїх членів. Наприклад, при Охтирському земстві на початку XX ст. діяв агрономічний відділ, який мав трьох дільничних агрономів в Охтирці, Котельві і Краснопіллі. Поряд із агрономічною роботою, як от боротьба з ярами, протруювання насіння, організація сільськогосподарських виставок, тощо, він займався і економічними питаннями. На засіданнях економічної ради цього відділу розглядалися такі питання, як надання субсидій сільськогосподарським громадам, роль агрономів у кредитних товариствах [16], що є свідченням допомоги Охтирського земства сільськогосподарській кооперації.

Основою спеціалізованої сільськогосподарської кооперації були ощадно-позикові, кредитні, збутово-постачальні товариства.

Напередодні Першої світової війни (1912 р.) в Охтирському повіті діяло п'ять місцевих сільськогосподарських товариств - Боромлянське, Краснопільське, Ряснянське, Славгородське, Жигайлівське і Котелевське. [16]. Загалом напередодні війни в Охтирському повіті, як і в інших повітах Харківської губернії, переважали універсальні сільськогосподарські кооперативи.

Отже кооперативний рух в Україні та в нашому краї зокрема був складним соціально-економічним явищем у період становлення і розвитку капіталізму. Він виник об'єктивно, дав змогу дбати про споживачів, певною мірою збільшувати їхній вплив на виробників, віддавав їм у руки економічне управління споживанням і таким чином дозволяв трудівникам боротися за поліпшення свого матеріального становища. Його позитивом був демократизм, що проявлявся в наданні незаможним верствам населення, середній буржуазії, інтелігенції, власникам великих торгових і промислових підприємств можливості членства в кооперативах. Кожний із учасників кооперативів мав свої уявлення про цю форму економічних відносин і намагався з її допомогою реалізовувати власні економічні інтереси. Останнє пояснює позитивне ставлення до кооперативного руху та участь у ньому широких верств населення.


ВИСНОВКИ

  • В кінці ХІХ століття у Росії (в тому числі і на Україні, на прикладі м. Охтирка) утворилась капіталістична кредитна система.

  • З 1866 року на Охтирщині були створені та існували банківські установи - кооперативні, державні, акціонерні.

  • Банківські установи кінця ХІХ – початку ХХ століття здійснювали розрахунки між торговими, сільськогосподарськими, промисловими, приватними підприємствами та установами.

  • Банки надавали кредити, позики, підтримували різні види виробництва, і тим самим сприяли економічному розвитку міста і району.

  • З подальшим розвитком виробництва, переходом до нових ринкових умов, виникли нові причини реорганізації банківської справи.

  • Створення комерційних, акціонерних та приватних банків на Охтирщині з різноманітними функціями, у повній мірі задовольняли та вдосконалювали розрахункові операції ринку як місцевого, так і зовнішнього.

Маємо надію на те, що дослідження розвитку банківської справи Охтирщини допоможе узагальнити досвід господарського розвитку наших предків, визначити її ціннісні орієнтири, варіантні та альтернативні шляхи розвитку на майбутнє.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ


1. Державний архів Сумської області, ф.759. оп.1 спр.252.

2. Державний архів Сумської області, ф.759, оп.2, спр.24.

3. Державний архів Сумської області, ф.759, оп.2, спр. 1103.

4. Державний архів Харківської області, ф.З, оп.267, спр.41, л. 1-9.

5. Банківська енциклопедія./ С.І Лукаш, А.А. Малютіной. - Дніпропетровськ: 1994, - 249 с.

6. Егоров Е.Е,. Добкін Л.З. Сторінки створення Державного банку СРСР/ / Гроші і кредит. -1987. - №5. - с.15-23.

7. Книга наказів по Охтирському відділенню Держбанку від 30.08-43 по 27.04-45рр.- 42 с.

8. Книга наказів по Грунському відділенню Держбанку від 13.10-43 по 26.11-45рр. - 47с.

9. Книги наказів по Охтирському відділенню Будбанку.

10. Книги наказів по Охтирському відділенню Промінвестбанку.

11. Матвієнко В.З. Україною вимірюємо кроки // Банківський віс­ник.-1996.-№12.-с.2.

12.Матвієнко П.Національному розвитку - власні сили. - К: Наукова думка.-2004.-286 с.

13. Основи банківської справи. / Під редакцією А.Н.Мороза.-М: ”Лібра” - 1994.- 335с.

14.Потоцька Е. Ощадбанк України напередодні структурної перебудови // Фінансова Україна. -1996.- №47- с.17,20.

15.Промінвестбанк: стратегія відтворення.- К.:Наукова думка,2002.-352с.

16.Руженський М.М., Ситник Ю.В. Охтирщина. Історія економіки та заселення краю.- Суми:ПКП «Еллада», 2009.- 216 с.

17. Степанов І. Селяни Охтирського повіту напередодні і під час першої російської революції // Краєзнавчі записки. - 1962.- №3.- с. 12.

18. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України. Частина друга( 1945-1995рр.). вид. – К:Генеза, - 331с.

19. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і пер­ших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. - К.: Генеза, 1995.

20. Україна: Повна енциклопедія. - Харків: Фоліо,2007.- 463 с.

21. Фінансово-кредитний словник: В 3-х т. Редактор В.Ф. Гарбузов. Фінанси і статистика, М.-1984.- 511с.

22. Фінансово-кредитний словник: В 3-х т. Відповідний редактор В.Ф. Гарбузов. Фінанси і статистика. М.,- 1986.- 511с.

23. Юровський Л.Н. Банки в Росії і в СРСР // Гроші і кредит.-1989.-№2- с.74-79.

24. Юровський Л.Н. Банки в Росії і в СРСР // Гроші і кредит. -1989 -№3.-с.72-80.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи