Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент icon

Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент




Скачати 401.48 Kb.
НазваІнформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент
Сторінка3/3
Дата14.09.2012
Розмір401.48 Kb.
ТипДокументи
1   2   3

Медведенко Г.Ю.

Научный руководитель: Лутай А.П., к.э.н., доцент


^ Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


Основные направления использования информационных технологий в высшем образовании


К обзору развития ИТ в высшем образовании, можно выделить следующие ключевые моменты стратегического значения, на которые обращают больше всего внимания при использовании информационных технологий:

  • Дистанционное образование.

  • Сетевые технологии.

  • Управление безопасностью.

  • Повсеместное использование компьютеров/универсальный доступ.

  • Стратегии преподавания и обучения.

  • Подготовка персонала для ИТ и управление человеческими ресурсами.

  • Стратегии финансирования ИТ.

  • Онлайновые услуги для студентов.

  • Расширенные способы связи.

  • Административные системы.

Эти моменты представляют собой первоочередные вопросы, решение которых позволит оптимизировать процесс перехода вуза к включению ИТ в свои процессы.

В целом многие аналитики выделяют следующие основные направления, в рамках которых применение ИТ в высшем образовании играет центральную роль.

  1. Учебный процесс. Это главная область использования ИТ. В рамках ее ключевыми проблемами являются обеспечение сетевого неограниченного доступа к учебным материалам, электронное копирование и рассылка документов, доступ к базам данных, электронные публикации, цифровые библиотеки, распространение информации на CD-ROM, интерактивное взаимодействие через скоростные локальные сети, передача голосовой и визуальной информации и многие другие.

  2. Научные исследования. Коммуникация с коллегами и исследователями по всему миру: электронная почта, Интернет-конференции, форумы, свободный доступ к научной информации вот лишь небольшое количество технологических решений, которые позволяют значительно повысить уровень исследовательской работы в университете. Распространение коммуникационных технологий ведет к тому, что сегодня вполне реально существование научных сообществ, включающих ученых из многих стран, объединенные усилия которых дают качественно новые результаты.

  3. Административный процесс. Сегодня управление высшим учебных заведением сложно представить без ИТ. Начиная с простой компьютеризации процесса поступления (обработка анкет абитуриентов, онлайновая регистрация и др.) и заканчивая обеспечением оперативного обмена информацией между административными работниками.

  4. Электронная коммерция. К этому направлению можно отнести электронную оплату за обучение, рекламу и продажу производимых в вузах товаров и услуг через Интернет и др.

Интернет-технологии в высшем образовании могут использоваться на трех уровнях. Основными уровнями внедрения информационных технологий в высшем образовании являются:

Уровень I - поддержка процесса обучения лицом к лицу. Многие преподаватели находят, что Интернет является посредником, предоставляющим дополнительные учебные ресурсы и позволяющим продолжать дискуссии вне стен аудитории.

Уровень II - поддержка дистанционного обучения. Во многих университетах Интернет используется для усиления преподавания курсов на дистанции. Это требует более сложных, чем на первом уровне, навыков и технологий. Оптимизация отношений между инструктором и студентом и между студентами требует преобразования роли инструктора, которому часто может требоваться помощник.

Уровень III - целиком онлайновое обучение. Все тексты и другие материалы, необходимые для учебного процесса, в отличие от дистанционного обучения, здесь предоставляются в электронном виде, либо через Интернет, либо на CD-ROM дисках. Потоковое аудио и видео заменяет аудио — и видеозаписи. Взаимодействие между студентами и между преподавателями и студентами осуществляется через электронную почту, форумы и компьютерные конференции. Это требует привлечения большой команды (преподаватели, дизайнеры, редакторы, программисты).

Использование информационных технологий на основе Интернета позволяет вузам: 1) расширять доступ к образованию и обучению, 2) повышать качество образования, 3) снижать стоимость обучения, 4) снижать затраты на образование, 5) увеличивать число курсов и программ, 6) повышать доходы от образования, 7) разрабатывать специализированные программы и 8) использовать процесс технологических инноваций в качестве средства оживления других аспектов их деятельности.


^ Сердюк В.М.

Науковий керівник: Шабельник Т.В., к.е.н., доцент


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


^ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ РОБОТІ ЗІ СЛОВНИКАМИ


Збільшення обсягів доступної інформації та потреба її обробки, збільшення обігу документації різними мовами, поширення електронних книг та бібліотек, інформатизація й глобалізація суспільства, а також розвиток нових інформаційних технологій спонукає лінгвістів і програмістів до вдосконалення й створення електронних словників різного типу. У 60-х роках ХХ ст. були зроблені перші спроби використання комп’ютерів для автоматизації роботи лексикографа, а розвиток комп’ютерної техніки та вивчення можливостей ЕОМ лінгвістами привели до автоматизованого укладання словників на сучасному етапі. Серед вітчизняних учених питаннями традиційної і комп’ютерної лексикографії займаються такі вчені як В.І.Перебийніс, В.М.Сорокін, А.Н.Баранов, Ю.А.Бєльчиков, Б.Ю.Городецький та ін.

Масове використання комп’ютерних словників викликає необхідність пошуків у цій галузі. Оскільки основними вимогами до словника є точність, актуальність і зручність у користуванні, то надзвичайно важливо, щоб його укладали професіонали – лінгвісти й програмісти. У цьому полягає актуальність нашого дослідження.

На сучасному етапі перед комп’ютерною лексикографією постає ряд питань, пов’язаних зі структурою й обсягом електронного словника, принципами організації лексики, можливостями максимального відображення інформації про слово в словниковій статті, оскільки електронна лексикографічна продукція орієнтована на споживача, то виникає необхідність вивчення потреб і запитів їх користувачів.

Виходячи із запитів користувачів словників, виникає потреба у створенні такого словника, який містив би комплексну інформацію про слово, тобто він має бути «тлумачним, нормативним, стилістичним». Розвиток інформаційних технологій дає змогу вирішити такі завдання, адже комп’ютерні засоби пропонують сучасні можливості вміщення в словник усієї лексикографічної інформації про слово й зручний доступ до неї. Інша справа – робота лексикографа, яка не є повністю автоматизована на сучасному етапі, адже жодна цілком автоматизована процедура не може аналізувати інформацію з текстів, що орієнтовані на людину.

Сучасні комп’ютерні технології та інструменти значно полегшують роботу з текстом – це і текстовий редактор, і засоби для збереження інформації, і електронні (автоматичні) словники. Автоматичний словник – це словник у спеціальному машинному форматі, призначений для використання на ЕОМ чи комп’ютерною програмою обробки тексту [1, с.85].

Як зазначають В. І. Перебийніс та В. М. Сорокін, поряд із загальною класифікацією словників, комп’ютерні словники підпадають під окрему класифікацію, яка базується на мірі використання комп’ютера та комп’ютерних технологій в укладанні словника: комп’ютерні копії паперових словників, комп’ютерні версії паперових словників, словники електронні (які можуть бути укладеними на основі комп’ютерної бази даних) й автоматичні (розпізнавання мови, для систем машинного перекладу, для інформаційного пошуку) [3, с.188].

Ці словники можуть бути стаціонарними, тобто легко встановлюються з лазерного диска на комп’ютер і в роботі з ними немає потреби використовувати глобальну мережу, а можуть бути мережевими (їх використання можливе лише в Інтернеті), або змішаними (встановлюються на комп’ютер із CD, а оновлення можливе лише через глобальну мережу).

Комп’ютерні технології значно спростили роботу і лексикографа зі створення словника (наприклад, не треба розміщувати слова в алфавітному порядку), і користувача. Адже електронні словники пропонують низку переваг у роботі з текстом. Однак електронні словники вирішують і інші проблеми користувачів. Передусім вони пропонують додаткові можливості зберігання великих обсягів інформації, наприклад, на компакт-диску. Стаціонарні електронні словники легко встановлюються на жорсткий диск і за потреби видаляються. Їх зручність полягає ще й у тому, що користувач може робити запити потрібного слова в різних морфологічних формах [2, с. 5].

Таким чином, інтеграція електронного словника й текстового редактора забезпечує можливість його роботи в режимі контекстного перекладача (під час роботи з текстом з’являються, наприклад, підказки чи перевіряється орфографія). Підготовка та видання традиційних паперових словників займає багато часу, а мова постійно розвивається. Електронні словники здатні адекватно відбивати сучасний стан мови, адже вони відкриті до введення нової інформації, а можливість додавати окремі терміни в будь-який момент робить процес оновлення практично безперервним.

На підставі проведеного аналізу можливостей електронних словників, можна зробити висновки, що задля удосконалення сучасних словників постійно ведеться пошук нових можливостей використання інформаційних технологій для описумовних одиниць, що може привести до створення словників нового покоління – універсальних словників, які б містили максимум інформації про слово.


Література:

1. Баранов А.Н. Введение в прикладную лингвистику : учеб. пособие / А.Н.Баранов. – М.: Эдиториал УРСС, 2003. – 358 с.

2. Городецкий Б.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии / Б.Ю.Городецкий // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 12. – М.: Прогресс, 2000. – С. 5.

3. ПеребийнісВ.І. Традиційна та комп’ютерна лексикографія / В.І.Перебийніс, В.М.Сорокін. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2009. – 218 с.


Соболев М. А.

Научный руководитель: Лутай А.П., к.э.н., доцент


^ Донецкий национальный университет экономики и торговли

имени Михаила Туган-Барановского


Оценка инноваций в области информационных технологий


ИТ быстро развиваются, и образование должно постоянно следить за происходящими в этой области изменениями. В свете этого значительно возрастает роль инновационных проектов, направленных на модернизацию существующих и введение новых ИТ. Управление ИТ- инновациями становится одной из ведущий функций менеджеров образования.

Профессиональная практика развития и поддержки инноваций означает, помимо прочего, понимание того, как управлять ИТ-проектом, работать в мультидисциплинарной команде, интегрировать проект в целостный студенческий опыт обучения в рамках курса и сообщать о результатах проекта коллегам и академическим менеджерам.

Оценка должна быть частью всех ступеней развития и использования ИТ. Эта оценка должна основываться на строгих моделях. Она должна помогать ученым в осознании того, что уже известно об эффективной оценке инноваций, осмысленном выборе методов оценки с целью сбора реальных данных на различных ступенях проекта и под разные задачи, критическом анализе и синтезировании собранных ими данных; использовании результатов оценки для обоснования текущих инновационных изменений и сообщении об инновации и ее эффективности академическому сообществу и обществу в целом.

Рассмотрим Методы оценки инновационных проектов в области информационных технологий. Для оценки инновационных проектов в области ИТ можно использовать следующие методы:

  • Сравнение учебной деятельности студентов, участвующих в проекте, и не участвующих в нем.

  • Сравнительное исследование контрольной и экспериментальной групп, а также до — и после-тесты.

  • Сравнение способов решения экзаменационных задач студентами со способами решения таких же задач студентами других университетов.

  • До — и после-тесты в сочетании с интервью со студентами.

  • Анализ студенческих дневников обучения.

  • Анализ студенческих ответов на экзаменах и учебной деятельности в целом.

  • Оценка содержания и эффективности обучения.

  • Опросник по поводу отношения студентов к проекту, а также их реакции на него.

  • Опросники по поводу восприятия студентами результатов обучения.

  • Опросники, предлагаемые студентов до и после реализации проекта.

  • Интервью со студентами об изменениях в их концепциях.

  • Фокус-группы.

  • Экспертный анализ.

  • Наблюдение за участием студентов в проекте.

Оценка затрат на внедрение и развитие информационных технологий.

Принятие ИТ-поддерживаемого подхода к преподаванию и обучению требует рассмотрения следующих ключевых затрат:

  • Затраты на разработку курсов.

  • Рост капитала и затраты на эксплуатацию оборудования.

  • Второстепенные затраты, связанные с обеспечением соответствую-щими ресурсами.

  • Инфраструктурные затраты (затраты на прокладку кабеля и магистральных линий, реорганизацию зданий и т. д.).

  • Обслуживание (оборудование, программное обеспечение и другие материалы).

  • Затраты на поддержку пользователей (техническая поддержка, обучение и т. д.).

  • Затраты на адаптацию (включая затраты на дислокацию).

  • Затраты на безопасность ресурсных центров ИТ.

  • Затраты на замену (аппаратуры и инфраструктуры).

  • Институциональные накладные расходы (помещения, отопление, освещение, административная поддержка и т. д.).

  • Избыточные затраты.

  • Другие затраты.
1   2   3

Схожі:

Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconНауковий збірник «Інформаційні технології в освіті»
Збірник присвячено таким напрямам наукових досліджень у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ікт) в освіті та науці
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconСучасна інформаційна україна: інформатика, економіка, філософія”
Редакційна колегія: Міненко О. С., к ф м н., доцент, (голова), Білокобильський О. В., к філос н., доцент; Горчакова І. А., к пед...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconРішення всеукраїнської науково-практичної конференції «Інформаційні технології в освіті України: стан, проблеми, перспективи»
З 15 по 16 травня 2013 року на базі Херсонського державного університету відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Інформаційні...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconРобоча програма патоморфологія
Робочу програму склали: професор Михайлюк І. О., доцент Клюфінський І. Д., доцент Малофій Л. С., доцент Кіндратів Е. О., доцент Тарнавська...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Інформаційні ресурси І технології в освіті та наукових дослідженнях бакова І. В., к е. н., доцент Пронін О.І., к е. н., доцент iconФорма № н – 04А
Н. В. Нагорна; к м н., доцент О. В. Бордюгова; к м н., доцент О. П. Дудчак; к м н., доцент О. В. Пшенична; к м н., доцент М. П. Лимаренко;...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи