Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений icon

Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений




НазваСекція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений
Сторінка9/13
Дата15.09.2012
Розмір2.91 Mb.
ТипДокументи
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

^ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ БАВОВНЯНИХ ТКАНИН З

ГІДРОФОБНОЮ ОБРОБКОЮ


О.Л. Ткачук, к.т.н, доцент

О.П. Герасимчук, старший викладач

Луцький національний технічний університет, м. Луцьк


Аналіз стану текстильної промисловості України показує, що в асортименті текстильних матеріалів значне місце займає випуск тканин спеціального призначення з гідрофобним оздобленням. Неодмінною умовою обробки таких тканин є невисока вартість. Тому, одними з основних завдань є забезпечення високого рівня якості продукції, раціональне використання ресурсів та низька собівартість. Алкілсиліконати лужних металів володіють комплексом цінних специфічних властивостей, завдяки чому знаходять широке застосування в процесах оздоблення, зокрема для надання гідрофобних властивостей. Крім того, вони мають переваги над іншими кремнійорганічними сполуками: водорозчинність, нетоксичність, відсутність запаху, доступність.

З метою удосконалення існуючих технологій та створення найбільш ефективних композицій на основі водорозчинного кремнійорганічного препарату для надання бавовняній тканині гідрофобних властивостей вивчався вплив ступеню підготовки тканини, каталізаторів, технологічних параметрів процесу та композиційних складів на ефект гідрофобності. Дослідження проводилися на бавовняній тканині спеціального призначення арт. 5014. В якості гідрофобізатора використовували метилсиліконат калію. Критеріями оцінки оздоблення були показники: водопоглинання (%), водовідштовхування (ум. од.), водотривкості (Па).

Проведені нами дослідження показали, що для надання максимально високого рівня гідрофобних властивостей тканина повинна володіти достатньою гідрофільністю, оскільки тільки в цьому випадку на волокні може бути створений рівномірний гідрофобний застил, що екранує гідроксильні групи молекул целюлози від контакту з водою. Таким чином, підготовка тканини повинна включати такі стадії обробки як розшліхтовування і відварку.

Показники, що характеризують гідрофобні властивості, досягають максимальних значень при концентрації метилсиліконата калію 60-80 г/л та температурі термообробки 150°С протягом 5 хвилин. Використання каталізаторів, наприклад ацетату цирконію або ацетату натрію, в концентрації 10 г/л сприяє підвищенню ефекту водотривкості на 5-7% і дозволяє скоротити час і знизити температуру термообробки. Крім того, використання каталізатора сприяє підвищенню стійкості ефекту до дії багаторазового прання при зниженні температури термообробки. Проте зміна технологічних параметрів процесу не впливає на зміну показників водопоглинання (залишається в межах 44-46%) і водовідштовхуваня (70 ум. од.). В процесі зберігання тканини відбувається подальша полімеризація силікону на волокні, про що свідчить підвищення показника водотривкості на 10 %.

Водовідштовхувальний ефект обробленої тканини залежить від утвореної гідрофобної плівки. При оздобленні тканин метилсиліконатом калію індивідуально досягається гідрофобний ефект з високими показниками водотривкості (3000-3700 Па), але з недостатнім водовідштовхуючим ефектом. Використання композиційних складів на основі метилсиліконату калію і реакційноздатних кремнійорганічних сполук – вінілтриетоксісилану (50% емульсія), поліетилгідросилоксану (50% емульсія 136-157М), поліетилсилоксану (70% емульсія КЕ-10-01) у певних співвідношеннях сприяє підвищенню водовідштовхування (80-90 ум. од.) і зниженню водопоглинання (до 37%).

Таким чином, обробка бавовняних текстильних матеріалів композиціями на основі метилсиліконату калію дозволяє отримати гідрофобне оздоблення високої якості.


^ ФОРМУВАННЯ ЗАХИСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ У ПАЛЬТОВИХ ВОВНЯНИХ ТКАНИН З РІЗНИМИ СПЕЦІАЛЬНИМИ ОБРОБКАМИ


О.Б. Хребтань, старший викладач

Чернігівський державний технологічний університет


Завдання легкої промисловості України полягає сьогодні у створенні асортименту високоякісних та конкурентоспроможних товарів. Ситуація, що склалася на вітчизняному текстильному ринку дає напрямок роботи промисловості – необхідність розробки нових технологій щодо створення асортименту текстильних матеріалів, вихід на новий рівень їх споживних властивостей та якості.

Обробне виробництво є завершальним етапом в процесі виробництва тканин. Саме від обробного виробництва в значній мірі залежить якість готових тканин.

Сьогодні в світовій практиці намітилися такі напрями технологій обробки тканин:

1. Хімічна інтенсифікація

Цей напрям передбачає розгляд питань обробного виробництва, пов’язаних із застосуванням барвників та текстильно-допоміжних речовин для тканин. Важливим питанням є сумісність барвників в обробному виробництві. З теорії слідує, що барвники для тканин необхідно підбирати, виходячи з подібності їхніх кінетичних та термодинамічних характеристик. Для фарбування вовняних тканин все більше стали використовувати інтенсифікатори для зменшення деструкції волокон.

Одним з перспективних напрямків хімічної інтенсифікації обробного виробництва є застосування кремнійорганічних сполук та циклодекстринів, які утворюються під час ферментативного розкладання крохмалю. Позитивним моментом у використанні кремнійорганічних сполук та циклодекстринів є відсутність в них токсичності. Вони є біорозкладними сполуками, внаслідок чого не виникають проблеми очищення стічних вод після обробних операцій.

2. Фізична інтенсифікація

Поміж основних фізичних методів найперспективнішими є: використання акустичних методів, методів ВЧ-, НВЧ- та фотометоди, а також дія плазми та лазерних променів на текстильні матеріали. Сучасними напрямами є обробки текстильних матеріалів у надкритичних середовищах, тобто не в воді, за звичайною технологією, а в системі газів під високим тиском і при високих температурах та використання плазмохімічних технологій в обробці тканин, передбачає застосування плазми – стану іонізованого газу, виникаючого під дією зарядів різного типу.

3. Біологічні технології

Застосування методів біотехнології під час обробки текстильних матеріалів передбачає використання ефективних біокаталізаторів – ферментів для здійснення обробних фізико-хімічних процесів. Сьогодні ефективно використовуються біотехнології у процесі промивання вовняних тканин, їх пом’якшення, біополірування.

Метою дослідів наукової роботи було виявлення впливу спеціальної комплексної обробки на споживні властивості пальтових вовняних тканин, що дозволило б надавати цим тканинам значної зносостійкості та довговічності з максимальним збереженням естетичних властивостей. Вірний підбір всіх обробних компонентів для вовняних тканин дасть змогу створити і нові ефекти на тканинах, використовуючи властивості ворсу натуральної вовни та специфічні особливості хімічних волокон, що входять до складу цих тканин.

Погіршення екологічного стану навколишнього середовища дає підставу приділяти особливу увагу заключним обробкам матеріалів для верхнього одягу і, зокрема, пальтових вовняних тканин. Екологічні та кліматичні умови життя в Україні є об’єктивною причиною для покращення споживних властивостей тканин для верхнього одягу.

За даними Державного комітету статистики України викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та рухомими джерелами забруднення постійно збільшуються.

Аналізуючи статистичні дані, можна зробити висновок про те, що надання верхньому одягу і, пальтовим тканинам зокрема, водовідштовхувальних, брудовідштовхувальних, малоусадкових властивостей є актуальною проблемою.

Процеси спеціальних обробок, що використовуються для вовняних пальтових тканин можуть сьогодні суміщатися і утворювати обробні комплекси. В деяких випадках при використанні одних і тих самих обробних препаратів можна надавати вовняним тканинам різні властивості. Це в свою чергу веде до скорочення етапів обробки та сприяє підвищенню економічності процесу обробки, підвищенню екологічної безпеки тому, що знижується спроможність забруднення оточуючого середовища та стічних вод шкідливими хімічними сполуками, знижується ризик дії хімічних препаратів на організм людини.

Завдання обробних виробництв полягає у створенні комплексних хімічних сполук, дія яких була б заснована на наданні волокнистому складу вовняних тканин властивостей незмочування рідинами, тобто на принципі зниження гідрофільності волокон вовни і надання їм неполярних властивостей.


СЕКЦІЯ 2

^ ТОВАРОЗНАВСТВО ТА РИНОК ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ


ИЗМЕНЕНИЕ потребительских достоинств СОКОВ ПРИ ХРАНЕНИИ


С.Я. Бондаренко, к.т.н, доцент

^ Д.С. Сосин, аспирант

М.А. Морозова, соискатель

Российский университет кооперации, г. Мытищи


Соки обеспечивают организм человека физиологически активными веществами: макро- и микроэлементами, витаминами, фенольными и другими веществами. В настоящее время интенсивно развивается производство соков, которые составляют 80% от общего объема плодоовощных консервов. В мире производство соков и нектаров составляет 55 млрд. л, а на душу населения приходится 9 л в год. Среднедушевое потребление соков в России – 12 л. Причем, по результатам анализа потребительских предпочтений 64% населения склонны потреблять отечественную продукцию. В тоже время, от 42 до 50% населения имеют довольно серьезные претензии к качеству соков. На рынке соков России присутствуют в основном восстановленные соки, которые получают путем разбавления водой концентрированных соков. Незначительный удельный вес занимают соки натуральные, которые вырабатывают в южных регионах страны и в некоторых странах бывшего Советского Союза. Эти соки обладают большей пищевой ценностью, чем восстановленные. 76% россиян предпочитают свежевыжитый сок, а 15 % - восстановленный.

Исследования проводились с натуральными соками: яблочный не- осветленный (Россия), яблочный осветленный (Молдова), вишнево-черешневый с мякотью и с сахаром (Молдова). Хранение соков осуществляли при температуре 18-25оС и 4-8оС. Оба яблочных сока имели натуральный характерный для яблок вкус, чистый, свежий, полный аромат; золотисто-желтый цвет. Осветленный сок был кристально прозрачный, не осветленный – мутноватый. Вишнево-черешневый сок представлял жидкость темно-вишневого цвета с полным, приятным, характерным для вишни и черешни вкусом, с чистым и свежим ароматом. Консистенция сока – густотягучая, равномерная, с хорошо протертой мякотью. По показателям безопасности и физико-химическим показателям соки соответствовали требованиям технического регламента и стандарта.

При хранении соков в первые три-четыре месяца их качество по органолептическим и физико-химическим показателям в указанных режимах не изменялось. Через пять месяцев хранения при температуре 18-25 оС в яблочном неосветленном соке (Россия) не отмечено каких-либо изменений в органолептических показателях, в яблочном осветленном соке (Молдова) окраска из золотисто-желтой стала бледно-желтой. В этих условиях в обоих соках наблюдалась тенденция снижения массовой доли сухих веществ (на 10% от исходного), общего сахара (на 17%), дубильных веществ (на 20%), аскорбиновой кислоты (на 27%), рН (с 4,4 до 4). Содержание пектиновых веществ, осадка не изменялось, а кислотность несколько увеличилась (с 0,4 до 0,5 %).

При хранении соков в условиях температурного режима 4-8 оС изменение органолептических показателей в обоих соках не наблюдалось. Также обнаружено уменьшение сухих веществ (на 5%), общего сахара (на 6,7%), дубильных веществ (на 15%), аскорбиновой кислоты (на 13%). При дальнейшем хранении соков эти изменения были более заметными. При температуре 18-25 оС по истечении семи месяцев хранения отмечены существенные изменения в аромате, вкусе и цвете яблочных соков. Неосветленный яблочный сок (Россия) приобрел кисловатый вкус, коричневый оттенок, появился хлопьевидный осадок, яблочный аромат отсутствовал. Яблочный осветленный сок (Молдова) стал менее ароматным, появилась опалесценция, цвет побуревший. В обоих соках продолжалось снижение сахаров, сухих, дубильных и пектиновых веществ, но в большей степени росла кислотность соков. Следует отметить резкое уменьшение аскорбиновой кислоты (на 55%).

Изменение цвета соков обусловлено реакцией неферментативного характера между свободными аминокислотами и карбонильными группами сахаров и аскорбиновой кислотой, что и привело к снижению их количества. По истечении семи месяцев при температуре 4-8 оС яблочный сок оказался менее ароматным, несколько потемневшим, а вкус потерял свежесть. В большей степени отмечено уменьшение сахаров (на 12%), а аскорбиновой кислоты (на 30%), сухих веществ (8%) несколько возросла кислотность.

При хранении вишнево-черешневого сока с мякотью и с сахаром (Молдова) при температуре 18-25 оС через пять месяцев наблюдалось незначительное обесцвечивание. Сок имел вишневую окраску. Общая тенденция снижения основных веществ такая же, как и в яблочном соке. Однако их потери оказались в два раза ниже, чем в яблочном соке. При температуре 4-8 оС изменение органолептических показателей не происходило, а уменьшение содержания сухих, дубильных веществ и сахаров было минимальным. Через семь месяцев хранения при температуре 18-25 оС вишнево-черешневый сок с мякотью и с сахаром расслоился, произошло оседание частиц мякоти. Цвет стал темным, вкус слабовыраженный вишневый. За этот период пищевая ценность сока значительно снизилась.

При температуре 4-8 оС вкус и аромат сока – несколько ослабленный. Продолжалось уменьшение сухих и дубильных веществ, сахаров и рост кислотности, но не в значительной степени. При дальнейшем хранении в течение одного года сок оставался стандартным.

Таким образом, натуральные фруктовые соки, поступающие на Российский рынок можно хранить при температуре 18-25оС не более 5 месяцев, а при 4-8оС – 1 год. Эти режимы позволяют сохранить потребительские достоинства соковой продукции без изменений показателей ее безопасности, что в значительной степени влияет на конкурентоспособность соков.


^ ВПЛИВ РОСЛИННИХ КОМПОНЕНТІВ НА БАР’ЄРНІ ВЛАСТИВОСТІ НАТУРАЛЬНИХ КОВБАСНИХ ОБОЛОНОК


О.В. Доманова

ХТЕІ КНТЕУ, м. Харків


Часка ковбасних виробів у загальній структурі виробництва та споживання м’ясних продуктів стабільно переважає інші види виробів. Сьогодні вітчизняна м’ясопереробна промисловість виготовляє кілька сотень ковбасних виробів різних найменувань, асортимент яких постійно розширюється, а обсяги виробництва зростають.

Ковбаси мають важливе значення у раціоні харчування, як джерело надходження повноцінних білків, мінеральних речовин, насичених і поліненасичених вищих жирних кислот, деяких вітамінів, інших поживних речовин.

Вагома роль у виробництві ковбасних виробів належить оболонкам, які згідно з власним нормативним визначенням мають надавати ковбасним виробам певну форму та виконувати захисні функції.

Найпоширенішим видом натуральної оболонки є свинячі черева різних калібрів, асортимент яких широко представлений на ринку України.

Саме характеристики оболонок визначають особливості технології формування батонів, специфіку та режими термообробки, послідовність охолодження, терміни зберігання, споживчі показники та споживні властивості ковбасних виробів.

Морфологічні особливості будови обумовлюють пористість черев, що є причиною досить високих значень їх проникності. Тому черева свинячі потребують підвищення рівня захисних властивостей.

Таким чином, актуальним є пошук шляхів підвищення бар’єрних властивостей натуральних ковбасних оболонок за рахунок додаткової обробки, яка була б здатна поліпшити та стабілізувати якість продукції.

З метою підвищення бар’єрних властивостей натуральних ковбасних оболонок нами пропонується проводити додаткову обробку кишкового напівфабрикату рослинною сировиною, а саме водними екстрактами шипшини, кропиви, деревію, звіробою та шавлії, так як до їхнього складу входить значна кількість дубильних речовин.

В ході виконання експериментів було встановлено, що обробка черев водними екстрактами вищезазначених рослин покращує їх органолептичні показники якості, а саме: після обробки водними екстрактами рослин черева набули приємне забарвлення від світло-рожевого до золотавого, що під час теплової обробки ковбаси надасть їй кращого товарного вигляду;

Також експериментально було встановлено, що обробка черев свинячих 0,5, 1, 1,5%-ими водними екстрактами лікарських рослин підвищує їх бар’єрні властивості. Найкращий ефект досягається під час обробки черев 1%-им водним екстрактом шипшини впродовж 10 хв та 1,5%-им водним екстрактом шавлії впродовж 5 хв.


^ ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО ОБГРУНТУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ РОБОТИ НЮХОВОЇ СЕНСОРНОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ


Т.М. Денисенко, к.т.н., доцент

С.В. Гаценко, старший викладач

Чернігівський державний технологічний університет, м. Чернігів


Для харчових продуктів хороший запах чи аромат є досить вагомою умовою його якості. Такий запах на рівні підсвідомості впливає на більш високу оцінку при її визначенні.

На сьогодні доводиться визнати, що не існує науково-обґрунтованої системи класифікації запахів. Не дивлячись на великі досягнення хімії та фізіології, це питання залишається відкритим. Створення чіткої та логічної класифікації буде можливе тільки тоді, коли буде створена єдина науково-обґрунтована теорія сприйняття запахів організмом людини.

Метою дослідження є аналіз сучасного стану вивчення механізму сприйняття запахів та проблем у цьому напрямку.

Відомо, що нюхові функції виконує ділянка слизової, яка знаходиться у внутрішній частини носових ходів і займає площу близько 5 квадратних сантиметрів (по 2,5 сантиметри квадратні у кожному носовому ході). Будова клітин достатньо вивчена і загальновідома. Але знання улаштування нюхової сенсорної системи не дає жодного уявлення про механізм сприйняття запахів.

Вперше відповідь на це питання намагався дати ще 2000 років тому римський поет Лукрецій Кар у своїй поемі «Про природу речей». Він думав, що на піднебінні є маленькі отвори різної форми і величини, ідентифікація запаху відбувається тоді, коли молекули запаху входять в ці пори.

З того часу було запропоновано близько 30 теорій, які з часом розділились на контактні та хвильові.

На сьогоднішній день від хвильової теорії відмовились майже всі дослідники, бо вона суперечить двом головним властивостям запахів:

  • запах не може поширюватись у безповітряному просторі;

  • речовини із запахом повинні бути летючими.

Існували і існують різні теорії сприйняття запахів, найбільш цікавими з яких є:

  • атомарна (корпускулярна) теорія філософа Лукреція Кара;

  • хімічна теорія Х.Цваардемакера, 1914 рік, – молекули розчиняються в секреті боуменових залоз і викликають збудження нюхових клітин;

  • класифікація Крокера і Хендерсона, 1927 рік, - чотири базових запахи (ароматний, кислий, каприловий, горілий). Інтенсивність кожного із них виражалась шкалою від 0 до 8, відповідно будь-який запах міг бути охарактеризований чотирма цифрами ( від 0000 до 8888).

  • фізична теорія Х Хенінга, 1924 рік, – пахучі речовини випромінюють хвилі високої частоти, а нюхові клітини резонують у відповідь на коливання.

  • теорія коливань Дайсона, 1939 рік, або теорія про зумовленість запахів інфрачервоним резонансом коливань молекул;

  • передбачення Л. Полінга, 1946 рік, про те, що специфічність запаху пов’язана з формою та розміром молекули хімічної речовини;

  • стерична теорія Р. Монкриффа, 1949 рік, який заявив, що запах відчувається, коли молекули запахових речовин комплементарно «вбудовуються» в ділянки нюхової нервової системи;

  • стереохімічна теорія Дж. Еймура, 1965 рік, який допустив, що запах відчувається, коли просторова будова молекул запаху підходить до будови мембрани рецепторів «як ключ до замка», формується запахове відчуття;

  • коливальна спектроскопічна теорія тунелювання електронів або хвильова теорія Луки Тьюрин, 1996 рік, згідно якої кожний аромат визначається частотою коливань міжатомних зв’язків в молекулах, на які реагує ніс людини.

Нову сторінку в теорію запахів, можливо впише американський мікробіолог Лінда Бак, якій вдалося ідентифікувати у хромосомному наборі людини гени, які відповідають за нюхові рецептори.

Висновок: незважаючи на значні досягнення в галузі природничих наук, зокрема, медицини та хімії, на сьогодні немає єдиної науково-обґрунтованої теорії сприйняття запахів організмом людини, а як наслідок не розроблено чіткої системи класифікації запахів. Такий стан утруднює розробку тезаурусу для оцінок запахів товарів, не дозволяє однозначно трактувати ті інші запахи, що призводить до неоднозначності в оцінках такого важливого параметру товарів як запах.

Література:

  1. Плужников М.С. Среди запахов и звуков. /Плужников М.С., Рязанцев С.В./ [Текст]. М.: Мол. гвардия, 1991;

  2. www.comodity.ru;

  3. Нахмедов Ф.Г. Технология кофепродуктов. [Текст]. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1984. – 184 с.;

  4. Чаховский И.А. Культура питания. [Текст]. Минск: Белорусская энциклопедия, 1993. – 416 с. ;

  5. Шепелев А.Ф. Товароведение и експертиза вкусовых и алкогольных товаров. /Шепелев А.Ф., Мхитарьян К.Р./ [Текст]. Ростов-на-Дону: "МарТ", 2001. – 208 с.


^ ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ НОВИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ ЗБАГАЧЕНИХ ГЕМОВИМ ЗАЛІЗОМ


В.В. Євлаш, д.т.н., професор

^ Л.Д. Заброцька, к.е.н., доцент

В.О. Акмен, старший викладач

Харківський державний університет харчування та торгівлі, м. Харків


Аналізуючи тенденції ринку кондитерських виробів, слід сказати, що основними шляхами покращення конкурентної позиції підприємства на ринку є: підвищення конкурентоспроможності продукції за рахунок впровадження технологічних інновацій; виведення на ринок нових продуктів; проведення обґрунтованої цінової політики тощо. При впровадженні у виробництво нових продуктів з поліпшеними властивостями, підприємства харчової промисловісті здійснюють сукупність заходів по визначенню доцільності таких нововведень, що відбувається шляхом формування конкурентних переваг, висвітленням таких характеристик товару, які роблять його популярним для споживача, забезпечуючи прибуток підприємству. При цьому обов'язково розраховується економічний ефект віробництва нових продуктів.

При проведенні моніторингу ринку та аналізі літературних джерел визначено, що кондитерські вироби спрямованої фізіологічної діїї є достатньо популярними на ринку і завдяки своїм характеристикам взмозі скласти конкуренцію традиційним. При цьому, більшість кондитерських виробів, що пропонуються споживачам, мають високу калорійність і збіднені за мікронутрієнтним складом. Тому розширення асортименту цукристих кондитерських виробів, збагачених мікронутрієнтами є актуальним.

Метою роботи було визначити економічну ефективність та конкурентоспроможність нових кондитерських виробів збагачених гемовим залізом.

Розроблено фруктово-ягідні начинки для борошняних виробів на основі яблучно-чорносмородинового та яблучно-чорноплідногоробинового повидла та солодкі плитки «Редгемчик», «Фітогемчик», «Каленгемчик», загального та лікувально-профілактичного призначення, збагачені на гемове залізо. Оцінку економічної ефективності виробництва нових солодощів збагачених гемовим залізом виконували шляхом визначення ефекту від їх реалізації, виявлення змін поточних і капітальних витрат по впровадженню нових технологій та їх порівняльної кількісної оцінки.

Серед підходів до оцінки ефективності, що пропонуються в економічній літературі, обрано найпоширеніший – ресурсно-витратный підхід, відмінною рисою якого є підсумовування в знаменнику поточних й авансованих витрат. Розрахунок собівартості здійснювали за стандартною номенклатурою статей витрат, затвердженою постановою Кабміном України. Розраховано собівартість виробництва, яка включає усі види затрат на виробництво і збут продукції та оптові і відпускні ціни із включенням прибутку підприємства та ПДВ, результати розрахунку надано у таблиці. Прибуток підприємства приймали у розмірі 15% від повної собівартості та ПДВ.


Таблиця 1 - Результати розрахунку собівартості та відпускної ціни

(грн./100 кг продукту)


Найменування виробу збагаченого гемовим залізом

Повна собівар-тість

Прибуток підприєм-ства

Оптова ціна

ПДВ

Розрахункова відпускна ціна за 100 кг

Фруктово-ягідні начинки:

- загального призначення

- лікувально-профілактич-ного призначення

традиційні начинки з повидла


2718,3


2700,7

2166


489


475

392


3207,3


3175,7

2558


540


465

450


3747,3


3640,7

3008

Солодкі плитки:

- загального призначення

- лікувально-профілактич-ного призначення

традиційний ірис


2684,3


2644,2

2130


467


463

383


3151,3


3107,2

2513


450


440

420


3601,3


3547,2

2933


Як видно з таблиці розрахункова відпускна ціна на нові продукти є достатньо конкурентоспроможною порівняно з ціною на традиційні продукти.

Еластичність попиту по якості на продукти харчування досить велика, а з точки зору економіки, поліпшення якісних характеристик продукції сприймається споживачем як зниження ціни не менш як на 30%. З урахуванням еластичності попиту на нові фруктово-ягідні начинки та солодкі плитки, проведено розрахунок можливих змін обсягу реалізації та маси прибутку. При цьому коефіцієнт еластичності попиту залежно від якісних характеристик, (Кэк), по оцінках фахівців, було встановлено 1,3. Визначено приріст темпів росту зміни обсягу реалізації продукції, поліпшення якісних характеристик якої сприймаються споживачем як зниження ціни. Показник складає 18,57% та 23,06% для начинок фруктово-ягідних збагачених гемовим залізом загального та лікувально-профілактичного призначення відповідно і 21,15% та 23,28% для солодких плиток. Розраховано загальний плановий обсяг продажів та приріст обсягів реалізації, який, залежно від призначення, для фруктово-ягідних начинок становить 1446,4 грн – 1479,4 грн, для солодких плиток 1431,4 грн – 1446,4 грн. Ґрунтуючись на проведених розрахунках визначено прибуток від реалізації 100 кг нових продуктів загального та лікувально-профілактичного призначення: фруктово-ягідних начинок збагачених гемовим залізом 701,5 грн та 713,3 грн, солодких плиток збагачених на гемове залізо 679,9 грн. та 702 грн. Отримані результати дозволили встановити рентабельність виробництва (за собівартістю) продукції, яка складатиме для фруктово-ягідних начинок на основі повидла загального і лікувально-профілактичного призначення призначення 21,9% та 21,6%, а для солодких плиток збагачених на гемове 21,0% та 21,7% відповідно.

Таким чином, виробництво нової продукції є економічно ефективним, про що свідчить рівень рентабельності. Це дозволить підприємству посилити свої позиції на ринку кондитерських виробів та збільшити прибуток.

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Схожі:

Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconПовідомлення удк 658. 016/. 018 А. В. Л юлёв 1 Интерпретация фазовых переходов в экономических системах
В данной статье проанализирована возможность применения физических фазовых переходов для экономики, а также предложен алгоритм определения...
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconТ оварознавство непродовольчих товарів
Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Ткаченко Ганна Анатоліївна – к е н., доцент кафедри товарознавства, митної справи та експертизи непродовольчих товарів
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconЧастина 2 наукові повідомлення
В данной статье проанализирована возможность применения физических фазовых переходов для экономики, а также предложен алгоритм определения...
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconПрограма фахового вступного випробування «Товарознавство і організація торгівлі»
«Товарознавство І організація торгівлі» для зарахування на навчання за окр «магістр» за спеціальністю: 03051001 «Товарознавство І...
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconСучасний ринок товарів та проблеми здорового харчування
Адреса автора для відправлення кореспонденції, телефон, факс, e-mail
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconСучасний ринок товарів та проблеми здорового харчування
Адреса автора для відправлення кореспонденції, телефон, факс, e-mail
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconСучасний ринок товарів та проблеми здорового харчування
Адреса автора для відправлення кореспонденції, телефон, факс, e-mail
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconРозділ III факультет маркетингу, торгівлі та митної справи спеціальність „Товарознавство І експертиза у митній справі”
...
Секція 1 товарознавство та ринок непродовольчих товарів теплоаккумулирующие материалы на основе фазовых превращений iconТема 3 Cвітовий ринок товарів і послуг
Реалізація всіх форм світогосподарських зв’язків вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи