Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




Скачати 127.08 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дата22.09.2012
Розмір127.08 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _________ С.В. Мельничук

“______” ____________ 2012 р.


ПРОГРАМА ІСПИТУ

з французької мови


Для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

бакалавр”


Схвалено Вченою радою факультету іноземних мов

Протокол № ___ від “___” січня 2012 р.


Голова ради Кушнерик В.І.


Чернівці – 2012


ВСТУП


Сучасна парадигма шкільної освіти розглядає іноземну мову як важливий засіб міжкультурного спілкування. Такий підхід спрямовує процес навчання на формування у випускників загальноосвітніх навчальних закладів здатності до соціального контакту з представниками іншої лінгвокультури в найтиповіших ситуаціях мовленнєвої взаємодії.

Пропонована програма вступного іспиту укладена з урахуванням основних положень Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (рівень В1) та рівнів навчальних досягнень випускників середніх шкіл, викладених у змісті чинної програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів України (2-11 класи).

Зміст завдань для здійснення контролю якості сформованості іншомовної комунікативної компетенції уніфікується за видами і формами виконання та враховує особливості французької мови.

Екзаменаційний контроль передбачає перевірку техніки читання, лексичного й граматичного аспектів іншомовної комунікації.

Техніка читання перевіряється на текстах художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти, загальний обсяг яких не перевищує 1500 слів, можуть містити до 5% незнайомих слів.

Контроль лексичної та граматичної компетенції передбачає: уміння самостійно добирати і використовувати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування у межах сформульованих завдань.

На іспиті з французької мови перед вступником ставляться вимоги такого порядку:

І. Вимоги щодо практичного володіння читанням. Абітурієнт повинен уміти:

- зрозуміти прочитані автентичні тексти різних жанрів і стилів;

- знаходити необхідну інформацію, робити висновки з прочитаного;

- виділяти головну думку, диференціювати основні факти і другорядну інформацію;

- розуміти логічні зв'язки між частинами тексту.


^ II. Вимоги щодо практичного володіння лексичним та граматичним матеріалом. Абітурієнт повинен уміти:

- правильно пояснити граматичну природу певного мовного факту;

- ідентифікувати та вибирати правильні формулювання для вживання в мові;

- коректно висловлюватися на задану комунікативну ситуацію;

- висловити свою точку зору та аргументувати її.


ІІІ. Вимоги щодо практичного володіння комунікативною компе­тенцією. Комунікативні ситуації стосуються таких сфер життя:


I. Особистісна сфера. Повсякденне життя і його проблеми. Сім'я. Родинні стосунки. Характер людини. Режим дня. Здоровий спосіб життя. Дружба, лю­бов. Стосунки з однолітками, в колективі. Світ захоплень. Дозвілля, від­по­чи­нок. Особистісні пріоритети. Плани на майбутнє, вибір професії.


^ II. Публічна сфера. Навколишнє середовище. Життя Франції. Подорожі, екскурсії. Культура і мистецтво в України та у Франції. Спорт в Україні та у Франції. Література в Україні та у Франції. Молодь і сучасний світ. Людина і довкілля. Одяг. Покупки. Харчування. Свята, знаменні дати, події в Україні та у Франції. Україна у світовій спільноті. Музеї, виставки. Кіно, телебачення.


^ III. Освітня сфера. Освіта, навчання, виховання. Шкільне життя. Улюб­ле­ні навчальні предмети. Система освіти в Україні та у Франції. Іноземні мови у житті людини.


^ ГРАМАТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ, ЯКИМ ПОВИНЕН ВОЛОДІТИ АБІТУРІЄНТ:


І. Артикль. Види артиклів та їх форми. Означений артикль і правила його вживання: із загальними іменниками конкретного значення, із загальними імен­ни­ками абстрактного значення, з іменниками речовинного значення, з власними іменниками – географічними назвами (крім назв країн, міст, провінцій). Не­оз­на­чений артикль і правила його вживання: із загальними іменниками конкретного значення, із загальними іменниками абстрактного значення, з іменниками речо­вин­ного значення. Частковий артикль і правила його вживання з іменниками з речовинним значенням. Вживання артикля у сталих конструкціях. Вживання ар­тикля після прислівників та іменників із значенням обмеженої кількості. Вживання артикля перед іменником у функції іменної частини присудка. Вжи­вання артикля перед іменниками – назвами днів, міся­ців, пір року. Деякі ви­пад­ки невживання артикля: у запереченнях; з прийменниками avec, sans, de, en; в усталених виразах з дієсловами avoir, prendre, faire; при переліку.


ІІ. Займенникові прикметники. Форми та вживання вказівних займен­ни­ко­вих прикметників. Форми та вживання присвійних займенникових прик­мет­ників. Вживання неозначених займенникових прикметників chaque, certain, quel­que, même, aucun, tout, plusieurs, autre.


ІІІ. Іменник. Класифікація іменників на лексико-семантичні групи: за­галь­­ні іменники конкретного значення; загальні іменники абстрактного зна­чен­ня; за­гальні іменники з речовинним значенням; іменники – власні назви; імен­ни­­ки – назви істот і неживих предметів.

Категорія роду іменників. Основні суфікси іменників жіночого роду. Ос­нов­ні суфікси іменників чоловічого роду. Рід іменників-назв неживих пред­ме­тів: назви дерев, металів, наук, днів, місяців, фруктів, включаючи винятки. Ут­во­рення жіночого роду іменників, що означають живі істоти, за допомогою e ні­мо­го (напр.: un ami – une amie). Утворення жіночого роду іменників, що за­кін­чуються у чол. роді e німим (напр.: un élève – une élève). Утворення жіночого роду іменників шляхом зміни закінчення: -er, -ier -ère, -ière; -en, -іen, -on → -enne, -ienne, -onne; -f -ve; -in, -ain-ine, -aine; -et -ette; -an, -un → -ane, -une; -x -se. Утворення жіночого роду іменників за допомогою змі­ни суфіксів: -eur -euse ; -teur-trice. Утворення жіночого роду іменників за допомогою суфікса -esse. Утворення жіночoго роду іменників, що позначають родинні зв’яз­ки (напр.: homme – femme). Іменники, що мають спільну форму для двох родів (типу écrivain, professeur). Винятки до кожного правила.

Категорія числа іменників. Утворення множини іменників за допомо­гою закінчення -s. Множина іменників, що закінчуються в однині на -s, -x, -z. Мно­жи­на іменників, що закінчуються в однині на -au, -eau, -eu. Множина іменників, що закінчуються на -ou. Множина іменників, що закінчуються на -al. Винятки до кожного правила. Множина іменників, що закінчуються на -ail. Множина окремих іменників (типу œil – yeux) та іменників, які мають дві форми множини (типу idéal – idéals / idéaux).


^ IV. Прикметник. Морфологічні ознаки прикметників. Лексико-семантич­на класифікація прикметників на якісні та відносні.

Категорія роду прикметників. Утворення жіночого роду прикметників за допомогою е німого. Жіночий рід прикметників, які у чоловічому роді за­кінчуються на -е. Утворення жіночого роду прикметників, які закінчують­ся у чоловічому роді на -er, -ier, -f. Утворення жіночого роду прикметників, які закінчуються у чоловічому роді на -eux, -eur, -teur. Утворення жіночого роду прикметників, які закінчу­ються у чоловічому роді на -et, -en, -аen, -on, -el, -eil, -ul. Винятки до кожного правила. Особливі форми жіночого роду прикметників public, turc, grec, sec, blanc, caduc, franc, frais, bas, las, gras, gros, épais, faux, roux, doux, jaloux, long, gentil, favori, sot, aigu, ambigu.

Категорія числа прикметників. Загальне правило утворення множини при­кметників. Множина прикметників, що закінчуються в однині на -s, -z. Мно­жи­на прикметників, що закінчуються в однині на -eau, -eu. Множина прикмет­ни­ків, що закінчуються в однині на -al. Винятки до кожного правила.

Категорія ступенів порівняння прикметників. Ступені порівняння якіс­них прикметників. Ступені порівняння прикметників bon, mauvais, petit.

Синтаксична позиція прикметників у реченні. Місце відносних прик­мет­ників у реченні. Місце прикметників, що означають форму і колір пред­ме­тів. Місце прикметників, утворених від participe passé. Синтаксичне місце у ре­чен­ні прикметників grand, petit, jeune, vieux, beau, joli, bon, mauvais, nouveau, long, gros, meilleur, double. Місце багатоскладових прикметників типу un cœur sensible.


^ V. Займенник. Лексико-граматичні категорії займенників французької мови – категорія числа й роду.

Особові займенники. Поділ самостійних займенників на самостійні (наго­ло­­шені) і несамостійні (ненаголошені). Ненаголошені займенники у ролі під­ме­та, їх форма та вживання. Ненаголошені займенники – прямі додатки, їх форма та вживання. Ненаголошені займенники – непрямі додатки, їх форма та вжи­ван­ня. Місце особових займенників-додатків у реченні: стверджувальна форма, за­пе­речна форма, питальна форма, наказовий спосіб (стверджувальна та запе­реч­на форми). Місце двох займенників-додатків. Форми та вживання самостійних (наголошених) займенників. При­слів­никовий займенник en та його вживання. Прислівниковий займенник у та його вживання. Місце прислівникових зай­мен­ни­ків у реченні. Неозначено-осо­бо­вий займенник on. Особовий займенник се­ред­­нього роду le та його вживання. Зворотній займенник se.

Вказівні займенники. Вживання вказівних займенників середнього роду ce, cela, ça. Вживання простих і складних форм вказівних займенників.

Відносні займенники. Вживання відносних займенників qui, que в ролі підмета і прямого додатку. Вживання відносного займенника dont. Вживання складних відносних займенників типу lequel, duquel, auquel.

Питальні займенники. Прості питальні займенники, їх форми. Вживання займенників qui, que, quoi. Питальні звороти. Складні питальні займенники, їх форми і вживання. Вживання питального прикметника quel.

Неозначені займенники. Вживання займенників autre, chacun, personne, plusieurs, quelqu’un, quelque chose, tout (tous, toutes), tout le monde, l’un, rien, certains.


^ VІ. Числівник. Кількісні числівники. Лексичні форми, вимова та вживан­ня числівників. Правила узгодження окремих кількісних числівників з детермі­но­ва­ними іменниками. Вживання числівників у датах. Окремі правила утворення та вжи­вання порядкових чис­лів­ни­ків.

^ VII. Прислівник. Семантична класифікація прислівників: прислівники міс­ця, часу, способу дії, кількості. Вживання питальних прислівників. Прислів­ни­ки ствердження і заперечення. Модальні прислівники. Способи творення прислівників за допомогою суфікса. Місце прислівника у реченні. Правила творення ступенів порівняння прислівників. Ступені порівняння прислівників bien, mal, beaucoup.

^ VIII. Дієслово. Класифікація дієслів на групи. Відмінювання дієслів у всіх особових формах однини та множини. Стверджувальна та заперечна форма дієслів. Особливості відмінювання займенникових дієслів.

Часи дійсного способу: теперішній час (présent), минулий незавершений час (imparfait), минулий завершений час (passé composé), нещодавно минулий час (passé immédiat), майбутній час (futur simple), найближчий майбутній час (futur immédiat), простий минулий час (passé simple), давноминулий час (plus-que-parfait), майбутній в минулому часі (futur dans le passé). Узгодження participe passé з підметом і додатком у складних часах. Правила узгодження часових форм дійсного способу у реченні (план теперішнього й минулого часу).

Особливості відмінювання у всіх часах дійсного способу дієслів, які закін­чу­ються на -cer, -ger; -oyer, -uyer, -ауеr; -endre, -ondre; -aître; -frir, -vrir; -uire; -eindre, -aindre, -oindre; а також дієслів, які мають у передостанньому складі [ə] або -é.

Особливості відмінювання деяких дієслів ІІІ групи: aller, apercevoir, avoir, être, s'asseoir, battre, boire, conclure, courir, croire, cueillir, devoir, dire, écrire, faire, falloir, lire, interrompre, mettre, mourir, naître, perdre, plaire, pleuvoir, pouvoir, prendre, recevoir, rire, savoir, suffire, suivre, se taire, tenir, valoir, venir, vivre, voir,vouloir, partir, dormir.

Безособові форми дієслова: дієприкметник теперішнього часу (participe présent), герундій (gérondif), дієприкметник минулого часу (participe passé), складний дієприкметник минулого часу (participe passé composé).

Пасивна форма дієслів дійсного способу. Утворення та вжи­вання пасивної форми. Правила узгодження participe passé.

Наказовий спосіб дієслів. Стверджувальна та заперечна форми.

Умовний спосіб (Conditionnel). Утворення і вживання теперішнього часу (conditionnel present). Вживання часів після умовного.

Умовний спосіб (Subjonctif). Теперішній час (subjonctif présent).


ІХ. Прийменник. Прийменники прості і складні. Особливості вживання окремих прийменників à, de, en, sur, pour, avec, par, chez.


^ Х. Синтаксис. Просте речення. Типи речень за метою висловлювання. Бе­зособове речення. Складне речення: складносурядні й складнопідрядні речення. Інфінітивне речення. Вживання обмежувального звороту ne ... que. Вживання видільних зворотів типу c’est ... qui / c’est ... que. Пряма й непряма мова.


^ Критерії оцінювання

відповідей на іспиті з французької мови для абітурієнтів,

що вступають до Чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича у 2012 р.


Відповідь абітурієнта оцінюється предметною комісією з французької мов за 200-бальною шкалою.


^ Відповідь у 176-200 балів оцінюється, коли абітурієнт розуміє та може правильно й змістовно відповісти на запропоноване йому завдання, вільно висвітлює конкретно визначені комунікативні ситуації, вміє дати чітку, логічну і послідовну характеристику певній події, предмету чи явищу, висловлює свою думку, вміє відповісти на запитання, які мають на меті уточнити зміст відповіді, володіє необхідними навичками мовленнєвої компетенції (правильна й чітка вимова, багатий лексичний матеріал, правильні граматичні й синтаксичні конструкції).

При цьому допускає незначні похибки при викладі змісту запропо­но­ва­ного завдання (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).


^ Відповідь у 150-175 балів оцінюється, коли абітурієнт загалом розуміє та може досить повно розкрити зміст запропонованого завдання, майже вільно орієнтується у запропонованій ситуативній тематиці, дає досить чітку, але не зовсім логічну й послідовну характеристику певній події, предмету чи явищу, намагається висловити свою думку, розуміє основні граматичні правила та вміє пояснити їх застосування на практиці, володіє навичками мовленнєвої компетенції (правильна й чітка вимова, багатий лексичний матеріал, правильні граматичні й синтаксичні конструкції).

При цьому допускає незначні похибки при викладі змісту запропо­но­ва­ного завдання (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).

^ Відповідь у 124-149 балів оцінюється, коли абітурієнт розуміє та може сформулювати і пояснити лише деякі елементи запропонованого завдання, з труднощами орієнтується у запропонованій комунікативній ситуації, дає загальну і не досить чітку характеристику окремим елементам певної події, предмета чи явища, розуміє деякі основні граматичні правила, але не завжди вміє пояснити їх застосування на практиці, неповністю володіє навичками мовленнєвої компетенції.

При цьому допускає незначні похибки при викладі змісту запропо­но­ва­ного завдання (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).


^ Відповідь у 0-123 бали оцінюється, коли вимоги до попереднього пункту не виконані: абітурієнт лише частково відтворює запропонований матеріал, але не встановлює причинно-наслідкові зв’язки, не розуміє основні граматичні правила, не може дати визначення основних мовних явищ, лише частково володіє навичками мовленнєвої компетенції, його знання загалом мають несистемний характер.


Програму затверджено на засіданні предметної комісії кафедри романської філології та перекладу факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 5 від 14.12.2011)


Голова предметної комісії В.А.Гладка

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Географічний факультет
Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванння
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Для вступників з обмеженими фізичними можливостями на освітньо-кваліфікаційний рівень
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проаналізуйте процес конституційної реформи в Україні та перспективи його розвитку
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи