Ректор ­ С. В. Мельничук icon

Ректор ­ С. В. Мельничук




Скачати 370.38 Kb.
НазваРектор ­ С. В. Мельничук
Дата22.09.2012
Розмір370.38 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор ­___________С.В.Мельничук


“____”__________________2012 р.


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ

для вступників за освітньо‒кваліфікаційним рівнем

Бакалавр”

(скорочена форма навчання)


напрям підготовки – 02.01 – Культура

спеціальність 6.02.01.00 – Культурологія


Схвалено Вченою радою філософсько‒теологічного факультету


Протокол № 6 від 25 січня 2012 р.


Голова ради проф. Балух В.О.


Чернівці‒2012

Тема 1. Культурологія як наука і навчальна дисципліна: предмет і завдання вивчення курсу


Становлення культурології як науки і визначення основних напрямів культурологічних досліджень. Культурологія як навчальна дисципліна, її філософська і практична сутність. Основні потреби і завдання вивчення курсу студентами вищих навчальних закладів. Важливість культурологічної освіти на сучасному етапі підготовки спеціалістів для різних сфер людської діяльності.

Діяльнісний підхід у культурології, її предмет та основні категорії. Ізоляціоністський та інтеграційний підходи до визначення предметного поля культурології. Філософський і соціально-історичний контексти сутності культурології. Звʼязок культурології з іншими науками.

Основні напрями і школи: еволюціонізм, неоеволюціонізм, дифузіонізм, функціоналізм, структуралізм, психологічна антропологія, ігрова концепція культури, семіотичний, методологічний, діалогічний, антропологічний напрями, культурний релятивізм, релігійна культурологія та ін. Українська культурологічна думка: М. Костомаров, І. Нечуй-Левицький, Дм. Дорошенко, І. Огієнко, Дм. Донцов, Дм. Чижевський, Є. Маланюк, О. Кульчицький, І. Мірчук, В. Янів, М. Шлемкевич, М. Попович та ін.

Визначальні принципи культурологічного дослідження: науковість, обʼєктивність, історизм, плюралізм, інтеґративність.

Методи культурології: описово-емпіричний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, системно-синергетичний.


Тема 2. Культура, визначення та сутність поняття


Етимологія терміну культура. Еволюція поглядів на культуру; полісемантичність поняття “культура”. Аксіологічний і антропологічний підходи до культури. Сучасні підходи до визначення культури: антропологічний, соціологічний, філософський.

Поняття морфології культури. Артефакт як структурний першоелемент культури. Культурні патерни.

Поняття “сутність культури”. Мова культури: цінність, норма, знак, символ. Культура як система цінностей.

Структура культури: матеріальна і духовна культура (норми, цінності, інститути, знання, переконання, віра, почуття, світогляд). Види культури (культура спілкування. культура освіти, моральна, естетична, релігійна, політична, правова, наукова, економічна та культура міжнаціональних відносин).

Морфологічна модель культури в сучасній культурологічній науці.

Повсякденна культура. Специфічні риси повсякденної культури: стабільність, нерозчленованість, субʼєктивна укоріненість. Повсякденне знання. Звичай та обряд як форми регуляції в сфері повсякденної культури. Традиція як засіб трансляції культурного надбання.

Спеціалізована культура. Її звʼязок з соціокультурною диференціацією, інституційний характер. Діалектика індивідуального та загального у спеціалізованій культурі. Структура спеціалізованої культури: сфера пізнання та відображення світу (наука, релігія, мистецтво), сфера соціальної організації та регуляції (мораль, право, політика, ідеологія), сфера накопичення та трансляції досягнень культури (інформація, виховання, освіта).


Тема 3. Функції та типологічні класифікації культур


Культурний поліморфізм та багатоманітність функцій культури.

Адаптивна функція культури. Культура як засіб пристосування людини до зовнішніх умов свого буття. Культура як перетворення природи.

Інтегративна функція культури. Форми соціокультурної інтеграції людських спільнот (соціально-територіальна, соціально-побутова, соціально-функціональна, релігійно-конфесійна, комунікативна).

Комунікативна функція культури. Культура як колективна памʼять. Системи трансляції надбань культури у традиційних і сучасних суспільствах. Види соціокультурної комунікації: інноваційна, орієнтаційна, стимуляційна, кореляційна.

Сигніфікаційна функція культури. Природні, функціональні, іконічні, конвенційні, вербальні знаки культури та знакові системи запису.

Соціалізуюча функція культури. Поняття інкультурації. Соціалізація як становлення особистості та включення її в соціальну структуру суспільства.

Регулятивно-нормативна функція культури. Поняття культурної норми. Загальнокультурні, групові та оказіональні норми. Механізм соціального контролю за поведінкою людей. Девіантна поведінка. Ступінь інтенсивності насичення нормами різних культур. Небезпека аномії.

Ціннісно-орієнтаційна функція культури. Поняття культурної цінності. Інструментальні, похідні, фінальні цінності культури. Діалектика абсолютного і відносного, загального й індивідуального в ціннісних орієнтаціях людини.

Інші функції культури: пізнавальна, світоглядна, виховна.

Специфіка та основні завдання типології культури. Поняття “тип культури” та “культурна ідентифікація”. Типологія культури і культурна компаративістика. Проблема критерія, основ класифікації культури. Типологія та класифікація культур. За носієм (світова, національна), за поширеністю в суспільстві (домінуюча, субкультура, контркультура), за рівнем культури (масова, елітарна, народна), за художнім стилем (ренесанс, бароко, класицизм, рококо, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм), за динамікою соціально‒історичних утворень (первісне суспільство, ранні цивілізації, традиційні цивілізації).

Світова культура як макросистема. Культура людства. Єдність і багатоманітність світової культури: співвідношення понять “світова” і “загальнолюдська” культура. Етнічна, національна і регіональна культурна своєрідність, їх взаємозвʼ язок. Поняття субкультури.


Тема 4. Культура як соціальне явище


Культура ‒ спосіб діяльності людини. Людина як субʼєкт культури. Діяльнісна основа культури. Поняття діяльності. Різноманітність видів діяльності. Діяльність і творчість. Культура як продукт людської діяльності. Культура людини в категоріях: тіла, душі і духу; іманентного і трансцендентного; індивідуального і загального; вродженого і набутого; внутрішнього і зовнішнього. Цілісність духовного світу як необхідна передумова творчої реалізації особистості. Поняття “харизма”, “творча енергія” і “творча особистість”. Культура і характер людини.

Співвідношення природи і культури. Людина як частка природи і субʼєкт культуротворчого процесу, закономірності її біологічної та культурної еволюції. Культурно-історичні форми взаємодії природи і людини. Проблема гармонії і конфліктності їх відносин. Специфіка формування уявлень про навколишній світ і одухотворення явищ природи на ранніх стадіях культурної еволюції людства. Поняття сакралізації, перших релігійних вірувань, міфологічні моделі світу давніх народів. Світове дерево (гора) як сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, його складові. Ставлення до природи у подальші культурно-історичні епохи. Технічний прогрес і культура; порушення рівноваги у природному середовищі. Екологічні проблеми сьогодення і потреби розвитку екологічної культури. Визначення і реалізація засобів гармонізації відносин суспільства та природного середовища на сучасному етапі існування людства.

Культура і суспільство. Різноманітність підходів до визначення сутності поняття “цивілізація” та співвідношення культури і цивілізації. Соціокультурний розвиток людства і якісні характеристики цивілізації на основі стадійності, полілінійності, культурної унікальності. Проблеми соціокультурної динаміки, сучасної цивілізації і взаємодії культур. Різновиди взаємодії національних культур: діалог і взаємозбагачення, акультурація, зовнішнє запозичення, асиміляція. Можливість трансформації культурних цінностей, міжкультурні впливи, творче сприйняття культурної спадщини, проблема культурного синтезу.


Тема 5. Просторові феномени культури


Трьохмірна модель культури. Емпіричні та теоретичні знання в культурології. Спостереження ‒ головний засіб добування емпіричних знань. Теоретична модель культури.

Культурологічний простір ‒ як простір, утворений багатьма феноменами культури. Виміри культурного простору: знання, цінності, регулятиви.

Культурні форми та їх основні властивості. Форми культурного простору: національні культури, регіональні культури, цивілізації. Основні виміри системних утворень. Взаємозвʼязок та взаємозалежність культурних форм.

Основні властивості культурних форм: просторова “ніша”, семантичний і соціальний потенціал, товариство “причетних”.

Ментальне поле культури, його особливості. Поєднання ментального поля культури із спільними ідеями. Ментальне поле ‒ дух культури, під впливом якого в суспільстві відпрацьовується характерна для даної культури сукупність уявлень, переживань, життєвих установок людей, що визначає їх спільне бачення світу. Менталітет ‒ як проекція загального світу культури на психіку людей. Історичні типи менталітету. Особливості менталітету.

Характеристика категорій культури.

Рівні ментальності людей: соціокультурних світів чи типів культури (ментальність архаїчна, антична, західноєвропейська, східна); національних культур: (ментальність українців, росіян, ментальність китайська та американська); субкультур, носіями яких є різні соціальні групи (дворянська, злочинна, акторська, християнська, правознавча).

Ментальні комплекси. Структурні елементи культурного простору. Парагдимальні форми культури. Види смислів у світі культури: парадигми ‒ когнітивні, ціннісні, регулятивні.

Структура культурного простору: духовна, соціальна, технологічна. Смислові виміри соціальної інформації в культурних формах. Культурний та індивідуальний сценарій: цілі, завдання та принципи.


Тема 6. Специфіка культури первісного комплексу та ранніх державних утворень Близького і Далекого Сходу


Загальна (історична), археологічна та антропологічна періодизація розвитку культур первісного суспільства і давніх державних утворень. Ранні етапи формування культури в різних регіонах світу.

Первісна культура як культурологічне поняття. Особливості первісної культурно‒історичної епохи: синкретизм, однорідність, “сапієнтність”. Антропосоціокультурогенез як культурна домінанта епохи. Первісна епоха як основа культури людства.

Проблема методологічних засад вивчення історії культури Стародавнього Сходу. Особливості епохи: традиційність, консерватизм, життєздатність, синкретизм. Релігійна та екологічна свідомість як культурні домінанти епохи. Старосхідні цивілізації як частина сучасної культури.

Уявлення про світ і людину у стародавніх країнах Близького і Далекого Сходу IVIII тис. до н.е. (Месопотамія, Стародавній Єгипет, Стародавній Іран, Стародавня Індія і Китай).

^ Культура Месопотамії. Стародавні цивілізації на території Передньої Азії та Північно‒Східної Африки: Вавилон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Аккад. Періодизація історії культури Межиріччя. Характерні форми месопотамської культури в епоху ранньої писемності: великомасштабна планомірна іригація, міста‒держави, примітивна демократія. Поява літератури.

Релігійно‒міфологічні уявлення. Космогонія. Антропоморфні божества родючості, культ богів покровителів держав. Клинописна писемність, розвиток освіти, бібліотечна справа, здобутки науково‒практичних знань. Космогонічні поеми. “Поема про Гільгамеша”. Вавилонська вежа “Висячі сади Семіраміди”, досягнення в астрономії. Внесок Межиріччя у розвиток світової культури.

^ Культура Стародавнього Єгипту. Виникнення рабовласницької держави в Єгипті. Періодизація культури Єгипту. Піктографічне письмо, ієрогліфічна писемність. Стародавні памʼятки релігійної та світської літератури: “Тексти пірамід”, “Книга мертвих” тощо. Релігійно‒міфологічні уявлення. Поклоніння тваринам. Уявлення про ієрархію богів, про створення богом світу, людей та інших богів, потойбічне життя стародавніх єгиптян, їх вплив на розвиток і формування стилю пірамід, домовин, архітектуру Єгипту.

Культ фараона, його релігійне і політичне значення. Писемність, освіта та розвиток наукових знань у галузі математики, геометрії, медицини, розквіт мистецтва. Монументальне будівництво: піраміди, сфінкси, храми. Всесвітньо‒історичне значення культури.

^ Особливості культури Східного Середземноморʼя. Хронологічні рамки та періодизація історії культури Фінікії та Іудеї. Висока культура фінікійських ремесел і торгівлі. Винайдення алфавітного письма. Монотеїстична релігія іудаїзму. Старий Завіт – священна книга іудеїв та християн. Біблія як джерело історії і памʼятка культури.

^ Культура Стародавньої Індії. Стародавні цивілізації в III тис. до н.е. в долині Інду. Релігійний критерій періодизації історії культури Стародавньої Індії. Протоіндійська цивілізація та міграція індоарійців. Соціальний устрій індійського населення. Культура Хараппи і Мохенджо-Даро. Панування культу Богині-матері. Ведизм, індуїзм, буддизм. Ведична література і культ. “Рігведи”, Брахманізм і буддизм в індійській культурі. Філософське вчення буддизму. Індуїзм як підсумок єдності різних культурних традицій.

Писемність, освіта та наукові знання. Індійська література і мистецтво та їх звʼязки з релігійними уявленнями. Вклад Індії в світову культуру.

^ Стародавній Китай. Китай ‒ країна стародавньої цивілізації. Династичний критерій періодизації історії культури Стародавнього Китаю. Формування першої рабовласницької держави Шань-Інь.

Унікальність китайської культури: ритуал та етика в традиційному Китаї. Релігійно-філософські вчення. Конфуціанство ‒ унікальна теорія і практика державного життя. Роль буддизму в історії китайської культури; феномен чань-буддизму. Конфуціанство та легізм у політичній історії Китаю. Моїзм, легізм, даосизм.

Самобутні риси китайської культури; особливості менталітету, національного характеру. Своєрідність мистецтва: триєдність каліграфії, поезії та живопису. Ієрогліфічна писемність та розвиток природничонаукових знань. Китайські винаходи. Старокитайська література. Китайська сімʼя: традиції й тенденції. Досягнення в медицині. Ушу. Традиційні архітектурні форми Китаю. Розвиток культурних звʼязків з іншими країнами: “Великий шовковий шлях”. Китайська культура і Захід. Всесвітньо‒історичне значення давньої китайської культури.


Тема 7. Феномен античної культури


Поняття “античність” і “античний світ”. Античність ‒ тип культури: космологізм; полісність; антропоцентризм; міфологізм. Проблема розкодування античної культури; значення міфу (ключ культури).

^ Культура Давньої Греції. Основні етапи розвитку давньогрецької культури: Крито‒Мікенська культура. Ахейська Греція. Її особливості і характерні риси: (споглядальність, естетизм, пластичність) та провідні сфери (міфологія, філософія, мистецтво). Культурна спільність її населення. Гомерівський епос.

Архаїчна Греція. Специфіка світорозуміння, міфологічні та релігійні вірування. Поеми Гомера. Утворення полісів. Характерні риси культури давньої Греції. Боги грецького Олімпу. Література і мистецтво. Від релігії до філософії ‒ Піфагор, Геракліт, Демокріт, софісти, Сократ.

Розквіт грецької культури в епоху класики (історіографія, філософія, театр, поезія). Платон і Аристотель. Феномен грецького чуда: народження наукового знання і розквіт мистецтва. Давньогрецька скульптура (Поліктет, Мирон, Фідій, Лісіпп, Пракситель та ін.). Олімпійські та інші ігри.

Елліністична доба. Домінування морально-етичних проблем та субʼєктивної тематики в філософії. Вплив грецької культури на культуру Близького і Середнього Сходу. Велика спадщина античної Еллади.

^ Культура Стародавнього Риму. Характер римської культури: цивільність, практицизм, утилітарність, нормативність, видовищність. Домінанти римської культури: логіка, релігія, практично-прикладні науки (етика, право, мистецтво красномовства тощо). Спадкоємність і самобутність давньоримської культури. Етруська культура. Початок Риму, легенда про Ромула і Рема. Етруська культура. Культура Стародавнього Риму за правління царів. Римська рабовласницька республіка. Розквіт еллінської культурної традиції. Римське право. Система освіти. Римська поезія і проза. Сатира. Ораторське мистецтво. Своєрідність світогляду римлян, їх архітектура і література. Філософія і юрис­пруденція в житті римлян.

^ Культура періоду Римської імперії. Досягнення в культурі і мистецтві. Від релігії общини до світової релігії. Римський скульптурний портрет. “Золотий вік” у розвитку літератури доби Октавіана Августа (Вергілій, Горацій, Овідій). Відлуння античності в культурному житті Європи.


Тема 8. Середньовіччя як культурно‒історична епоха

Загальна характеристика доби Середньовіччя як етапу розвитку світової культури. Проблема періодизації середньовічної культури. Типові риси історії культури: теоцентризм, догматизм, канонічність, дидактизм, самозаглибленість, аскетизм, символізм, алегоризм. Релігійність як домінанта культурно-історичної епохи.

^ Культура Західноєвропейського середньовіччя. Особливості середньовічної культури. Зародження культурно-історичної спільності європейських народів у результаті синтезу спадщини античної культури, християнства і народних культур варварів. Поняття про геоцентризм. Символізм і містицизм середньовічного мислення. Філософська тріада середньовіччя: Бог ‒ світ ‒ людина. Християнство і його вплив на культуру західноєвропейського Середньовіччя: патристика та схоластика, чернечі ордени. Взаємовідносини християнської церкви і держави. Католицизм і папство. Наслідки релігійно‒світоглядного перевороту і його прояв у культурі.

Утвердження міського самоврядування. Розвиток шкільної та університетської освіти. Університет як якісно новий тип навчального закладу. Середньовічні школи. Сім вільних мистецтв, їх сутність. Героїчний епос ‒ “Пісня про Нібелунгів” (1200 p.). Лицарство як культурне явище середньовічної Європи. Морально-етичний образ лицаря, поезія вагантів, трубадурів.

Романський та готичний стилі в архітектурі. Літургія і карнавал. Клерикальна і світська культура. Живопис. Музика. Міська культура, її носії та виконавці. Своєрідність театральних вистав.

^ Культура Візантії. Періодизація візантійської культури. Виникнення Візантійської імперії. Зародження нової ідеології і перехід від язичництва до християнства. Формування системи християнського богословʼя, храмового мистецтва та іконопису, нових цінностей і способу життя в культурі Візантії, її вплив на країни середньовічної Європи і Київську Русь. Поетична і прозаїчна література. Візантійська імперія за правління Юстиніана. Архітектурний та іконографічний канони. Вселенські собори і розкол християнства. Грецькі отці церкви: Григорій Богослов, єпископ Євсевій. Історіографія, хронографія. Константинопольський університет. Храм святої Софії в Константинополі ‒ найвище досягнення мистецтва.

^ Культура епохи Відродження. Зміст терміну Відродження. Передумови нового світогляду і культури доби Відродження. Ідеологія гуманізму, її сутність і прояв у наукових і філософських працях, мистецьких творах. Зародження капіталістичних відносин. Роль античної спадщини у піднесені культурного життя Європи. Періодизація італійського Ренесансу. Антропоцентризм як домінанта культурної епохи. Типові риси культури Відродження. Особливості італійського Ренесансу і Північного Відродження. Утопічний соціалізм. Томас Мор, Томмазо Кампанелла. Раннє Відродження: флорентійська Платонівська Академія та розвиток літератури. Високий Ренесанс – вершина титанізму і антропоцентризму. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті. Пізнє Відродження. Всесвітньо‒історичне значення італійського Ренесансу.

Становлення художньої літератури гуманізму ‒ Франческо Петрарка, Джованні Бокаччо, Данте Алігієрі, Франсуа Рабле, Мігель де Сервантес, Фелікс Лопе де Вега, Уїльям Шекспір.

Наука в епоху Відродження, великі мореплавці та географічні відкриття, початок книгодрукування. Причини краху ренесансного ідеалу.

Здобутки культури доби Відродження, їх місце у загальносвітовому культурному процесі.

^ Культура Нового часу. Хронологічні рамки та періоди історії культури Нового часу. Типові риси історії культури: антропоцентризм, сцієнтизм, європоцентризм. Раціоналізм як домінанта новочасної культури. Науково-філософська революція “віку геніїв”.

Реформаторський рух у Європі та його звʼязок з культурою Ренесансу. Особливості культури доби Реформації. Основні течії в Реформації. Діяльність Мартіна Лютера. Жан Кальвін і кальвінізм. Протестантизм та його вплив на формування нової культурної традиції. Стилі в художній культурі: бароко і класицизм.

Протестантизм як наслідок Реформації (лютеранство, кальвінізм, англіканство). М. Вебер про роль Реформації. Контрреформаційний рух.

Розвиток природознавства та інших наук. Геліоцентрична система М. Коперника, ідеї Дж. Бруно. Художні напрями ХVІІ століття. Бароко як світорозуміння і напрям художньої культури. Людина і модель світу барокової доби. Класицизм та його вияви у культурі Європи. Реалістична тенденція у мистецтві ХVІІ ст.

Особливості розвитку культури доби Просвітництва. Доба Просвітництва: культ розуму як домінанта культури. Англійське та німецьке Просвітництво. Особливості французького Просвітництва. Художні напрями Просвітництва. Поширення наукових знань. Французька “Енциклопедія” та її укладачі. Основні ідеологи французького Просвітництва. Рух Про­світництва в інших країнах. Сентименталізм у художній культурі ХVІІІ ст. Ідеал природної людини. Стиль рококо, його своєрідність.

Історія культури ХІХ століття. Традиційні новочасні цінності культури ХІХ ст.: антропоцентризм, раціоналізм, сцієнтизм, європоцентризм. Формування світової культури як єдності багатоманіття. Науково-технічний прогрес. Розвиток філософії. Історичне значення досягнень культури ХІХ ст.

Мистецькі напрями ХІХ століття. Мистецький плюралізм ХІХ ст. Романтизм як ідейний, художньо-естетичний напрям та тип світогляду. Особливості та вияви реалізму. Натуралізм як художньо‒естетичний стиль. Імпресіонізм як альтернативний мистецький напрям. Модернізм і постмодернізм як сучасна метаморфоза європейського культурного розвитку; мутація і трансмутація. Особливості та течії постімпресіонізму. Символізм та еклектизм у мистецтві ХІХ ст.


Тема 9. Новітня культурно‒історична епоха в Західній Європі


Особливості історії культури ХХ ст.: занепад традиційних засад, духовна криза, поширення маскультури. Культурологічна думка про ХХ століття. Протистояння сцієнтизму і антисцієнтизму. Проблема формування нової філософсько-світоглядної парадигми. Проблема взаємодії культур. Масова та елітарна культура. Становлення кіномистецтва.

Модернізм як культурний феномен. Особливості мистецького життя ХХ століття: реалістична та модерністська тенденції. Модернізм як культурне новаторство. Культурна взаємодія народів світу в ХХ столітті. Новітні авангардистські течії в мистецтві західних країн.

Історія культури доби постмодернізму. “Постмодернізм” як культурологічне поняття. Реалістична тенденція в культурі другої половини ХХ століття. Особливості постмодернізму: заперечення традицій, норм, цінностей, прагнення до необмеженої свободи. Мистецтво постмодернізму як грандіозний художній експеримент, перехід до нової епохи. Людина в європейській культурі ХХ ст. Феномен американської культури. Здобутки художньої культури ХХ ст.

Стан розвитку сучасної культури, визначення її характеру та специфіки. Причини кризи культурного процесу та пошуки альтернативних шляхів її подолання і вирішення складних питань. Проблеми глобалізації в культурному вимірі. Основні тенденції сучасної культури народів світу. Сучасна культура як вияв тенденції діалогізму і плюралізму. Культурні феномени ХХ століття: Японія, Китай, арабський Схід, Африка, Латинська Америка. Сучасний світ як культурна єдність в багатоманітті. Моральні, інтелектуальні, естетичні цінності – духовна вісь історії світової культури.

Світ культури особистості як засіб реалізації творчих можливостей людини і спосіб її інтеграції до суспільної системи. Міжособистісні та соціальні відносини. Найважливіші структурні елементи культури особистості. Поняття про інтелектуальну, психологічну, моральну культури. Культура поведінки та культурні сценарії діяльності (мислення, навчання, соціалізації, праці). Проблеми професіоналізму і професійної культури в сучасному житті ділової людини. Ціннісні орієнтації, мотивація їх вибору та визначення власної життєвої позиції. Основні напрями і принципи формування позитивних рис людини, наукового світогляду, загальної культури, професійних здатностей і вмінь. Виховання і самовиховання в житті людини, формування у неї розуміння ролі, місця і специфіки сучасної культури та важливості свідомого засвоєння національних і загальнолюдських цінностей.




Тема 10. Основні тенденції розвитку української національної культури


Історія української культури як предмет культурології та українознавства. Історіографія досліджень української культури: етапи та сучасний стан. Методологічна проблема типології української культури. Періодизація історії української культури. Українська ментальність. Поняття ментальності та національного характеру.

Етно- та культурогенез українського народу. Проблема етногенезу українців у вітчизняній та зарубіжній історіографії. Антропогенетичні аспекти процесу формування української нації. Самобутність соматологічно-психологічного українського етнічного типу.

^ Камʼяний вік на території України. Трипільська культура. Періодизація камʼяного віку на території України. Формування культурно‒господарських зон у межах України. В. Хвойко та відкриття Трипільської культури. Духовна культура трипільців. Мистецтво.

^ Кочові племена та їхня роль у формуванні української культури. Античні колонії Північного Причорноморʼя. Кіммерійці: проблема етнічної та культурної належності. Скіфи в давній українській культурі. Сармати на території Північного Причорноморʼя. Сарматська міфологема у світогляді польсько-української шляхти (роксолани). Значення грецьких колоній у формуванні культури тубільного населення Північного Причорноморʼя.

^ Культура східних словʼян: міфологічний простір та релігійні вірування. Проблема походження східнословʼянських племен. Індоєвропейська міфологія в світогляді давніх словʼян. Формування культури літописних племен: поляни, древляни, уличі, тиверці, білі хорвати, дуліби. Особливості релігійного культу східнословʼянських племен.

^ Культура Київської Русі. Зародження і розвиток держави Київська Русь. Взаємозвʼязки культури Київської Русі з культурами інших народів. Київська Русь і Візантія. Специфіка феодальної системи у суспільстві Київської Русі. Християнство: витоки, зміст, ідеологічна спрямованість. Вплив християнства на формування нового типу руської культури. Розвиток мистецтва в Київській Русі. Розвиток писемності. Літописи. Перші оригінальні літературні твори. Стан освіти. Архітектура Київської Русі. Образотворче мистецтво (фрески, мозаїки, ікони). Книжкова мініатюра. Музика, танці.

^ Культура Галицько-Волинського князівства. Соціально‒історичні умови розвитку культури Галицько‒Волинської Русі. Характерні риси культурного феномену Галицько-Волинського князівства. Галицька архітектурна школа. Сакральна архітектура Львова. Європейські тенденції в розвитку культури Галичини та Волині.

^ Українська культура литовсько-польської доби. Поділ України і колонізація Литвою українських земель. Особливості формування культури України в складі Великого Князівства Литовського. Католицька дискримінація православної релігії як дискримінація українців. Люблінська та Берестейська унії.

Острозька Біблія, Пересопницьке Євангеліє. Книгодрукування. Національна самовизначеність. Поширення ідей гуманізму, Відродження, Реформації, раннього Просвітництва. Острозька академія. Організація Києво-Могилянського колегіуму. Синкретизм культури кінця XV ‒ першої половини XVII ст. Формування Російського царства та проблема формування української ідентичності.

^ КультураУкраїни часів Гетьманщини. Формування козацької держави. Проблема соціальної стратифікації українського суспільства. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. та її вплив на культурне життя України.

Києво-Могилянська академія ‒ центр освіти і науки. Просвітницька діяльність П. Могили, Ф. Прокоповича, І. Гізеля, Д. Туптала, О. Кониського, С. Яворського та ін.

Українське бароко ‒ феномен національно-культурної творчості XVII ‒ XVIII ст. Світоглядно-естетичні засади українського бароко.

Літературне бароко: від Івана Вишенського, Мелетія Смотрицького до Григорія Сковороди. Домінування духовних тем над світськими. Жанри: віршована література, шкільна драма, проповідницька проза, житійна література, передмови післямови, історіографія. Полемічна література як елемент української ренесансної культури. Ренесанс в українській архітектурі. Іван Мазепа та розквіт української барокової культури. Братства як соціокультурний феномен.

Втрата самостійності Української православної церкви. Церква як засіб поширення російської імперської політики в сфері культури. Використання Росією інтелектуального потенціалу України.

Укази Петра І, Катерини II про заборону друку, викладання українською мовою.

Україна під гнітом Польщі, Росії та Австрії.

Г.С. Сковорода ‒ перший український мандрівний філософ.

Формування української національної ідеї в середовищі українського дворянства (козацької старшини). Витоки українського романтизму. Початки українського професійного театру. Архітектурне мистецтво України.


Тема 11. Українська культура другої половини ХІХ століття


Характерні риси культурно‒національного відродження та його періодизація. Перші історико-етнографічно-фольклористичні дослідження. Початок нової української літератури. І. Котляревський.

Харківський та Київський університети як осередки української культури і науки. Народницький період національно-культурного відродження: особливості та етапи розвитку. Кирило‒Мефодіївське товариство та формування української національної ідеї.. М. Костомаров, II. Куліш, Т. Шевченко ‒ культурне самоутвердження української нації. Реформа 1861 року та зміна соціокультурної ситуації в Україні.

Культурні та політичні здобутки Галичини. Просвітницьке товариство “Руська трійця”, “Русалка Дністровая”, “Вінок русинам на обжинки”. Товариство “Просвіта” (1868 р.). Наукове товариство ім.Т. Шевченка.

Драматургія М. Старицького, І. Карпенка-Карого, М. Кропивницького. Заснування першого українського професійного театру. Музика. Творчість П. Ніщинського та М. Лисенка ‒ основоположників української класичної музики.

Образотворче мистецтво й архітектура другої половини XIX ст.

І. Франко: світогляд, філософські та суспільно-політичні погляди, ставлення до національного питання, літературна та наукова діяльність. М. Грушевський як історик та громадський діяч. Подальший розвиток української етнографії та історії.

Творчість Л. Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, В. Винниченка, О. Олеся. “Молода муза”.

Імпресіоністські та модерністські тенденції в творчості українських художників. Українська графіка.

Роль і місце української культури у формуванні національної самосвідомості українців та духовному розвитку людства. Витоки українського модернізму.

^ Сучасне українське національно‒культурне та державне відродження. Політика „українізації" в 20-х роках XX століття. Підвищення ролі української інтелігенції. Ідейно‒політична боротьба М. Хвильового. Літературні течії та гуртки в 20-х pp. Новаторське сценічне мистецтво. Проблеми, втрати і здобутки української культури в 40‒50-х роках XX ст. Політичні, ідеологічні та культурні наслідки великого терору. Мовна політика. Проблеми розвитку художньої творчості.

Розквіт українського кіномистецтва 50‒80-х pp. С. Параджанов, Ю. Ільєнко, І. Миколайчук.

Музичне, образотворче мистецтво. Дисидентський рух. Українське авангардне мистецтво.

Елементи духовного та інтелектуального опору в сфері культури. Виникнення умов для мистецького плюралізму.

Формування української культури як цілісності. Відродження національної культури і мови, культур і мов усіх народів, які проживають в Україні. Становлення національної церкви. Конгреси українців.

Культурне відродження регіонів України. Національно-культурні товариства. Дипломатичне визнання України.

Екологічна політика. Розширення міжнародних, культурних, громадських, наукових, освітніх звʼязків. Роль національної культури в утвердженні і розвитку незалежної держави. Українська культура як синтез духовного життя народу.

Перелік питань до іспиту


  1. Прослідкуйте історію формування культурології як науки.

  2. Охарактеризуйте культурологію як науку.

  3. Простежте функції культури.

  4. Визначте типологію та класифікацію культур.

  5. Поясніть структурні елементи культурного простору.

  6. Порівняйте характеристику культури вченими різних епох.

  7. Охарактеризуйте первісність і перші зародки культури.

  8. Зʼясуйте, в чому полягали релігійно-міфологічні уявлення жителів Месопотамії.

  9. Проаналізуйте писемність, наукові знання, освіту та літературу Межиріччя.

  10. Простежте особливості та здобутки архітектури і образотворчого мистецтва Межиріччя.

  11. Охарактеризуйте культуротворчу роль релігійних уявлень давніх єгиптян.

  12. Простежте розвиток наукових знань, техніки та архітектурного будівництва у Стародавньому Єгипті.

  13. В яких напрямках розвивалися писемність, література та образотворче мистецтво у Стародавньому Єгипті.

  14. Зʼясуйте, як розвивалася міфологія і релігія Єгипту.

  15. Визначте особливості соціального устрою індійського населення та у чому виявився його вплив на розвиток культури?

  16. Охарактеризуйте релігійні вірування Стародавньої Індії.

  17. Проаналізуйте писемність, освіту та наукові знання у Стародавній Індії.

  18. Зʼясуйте, в чому полягали типові риси давньокитайської культури.

  19. Порівняйте суспільно-політичні та релігійні вчення Стародавнього Китаю.

  20. Проаналізуйте писемність, літературу та наукові знання Стародавнього Китаю.

  21. Простежте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва Давнього Китаю.

  22. Охарактеризуйте досягнення античної культури.

  23. Дайте загальну характеристику культур Греції і Риму.

  24. Зʼясуйте, як розвивалася скульптура і архітектура Давньої Греції.

  25. Порівняйте егейський (крито-мікенський) та героїчний (гомерівський) періоди давньогрецької культури.

  26. Прослідкуйте розвиток давньогрецької культури в архаїчний та класичний періоди.

  27. Висвітліть елліністичний період давньогрецької культури.

  28. Проаналізуйте особливості культури Стародавнього Риму.

  29. Порівняйте етруський та царський період давньоримської культури.

  30. Висвітліть культуру Римської республіки та Римської імперії.

  31. Висвітліть питання виникнення християнства за часів Римської імперії.

  32. Поясніть у чому полягає актуальність та всесвітньо-історичне значення античної культури.

  33. Охарактеризуйте характерні риси середньовічної культури Візантії.

  34. Визначте історичне значення візантійської культури та у чому її вплив на традиції Київської Русі?

  35. Зʼясуйте, в чому полягали здобутки культури раннього західноєвропейського Середньовіччя.

  36. Порівняйте романський і готичний стилі в мистецтві доби Середньовіччя.

  37. Поясніть феномен лицарської куртуазної культури.

  38. Розкрийте зміст Ренесансу як культурологічного поняття.

  39. Проаналізуйте гуманістичний зміст культури епохи Відродження.

  40. Охарактеризуйте європейську культуру часів Реформації і Просвітництва.

  41. Розкрийте зміст культурологічного поняття Реформація. Які історичні передумови та ідейні витоки Реформації?

  42. Поясніть наслідки та культурно-історичне значення Реформації.

  43. Прослідкуйте типові риси естетики бароко.

  44. Як розвивався класицизм у драматургії, архітектурі, живописі.

  45. Висвітліть художньо-естетичні напрями доби Просвітництва.

  46. Зʼясуйте основні віхи історії та характерні риси культури ХІХ ст.

  47. Висвітліть роль науки та техніки в культурі ХІХ ст.

  48. Доведіть значення епохальних відкриттів у науці і техніці ХІХ ст.

  49. Охарактеризуйте романтизм як художньо-естетичний напрям.

  50. Поясніть, як розвивася імпресіонізм як художньо-естетичний напрям.

  51. Розкрийте особливості історії культури Новітньої доби.

  52. Прослідкуйте особливості культури ХХ ст. Проблема духовної кризи.

  53. Розкрийте проблему маскультури.

  54. Порівняйте модерністську та реалістичну тенденції в культурі ХХ ст.

  55. Поясніть феномен постмодернізму.

  56. Розкрийте суть історії світової культури як єдності у множинності, цілісності і багатоманітності.

  57. Охарактеризуйте культуру і глобальні проблеми сучасності.

  58. Як розвивася кам’яний вік на території України. Трипільська культура.

  59. Зʼясуйте, в чому значення скіфів у історії української культури.

  60. В яких напрямках розвивалася культура грецьких колоній Північного Причорномор’я.

  61. Охарактеризуйте міфологію слов’янського язичництва.

  62. Як розвивалися релігійні уявлення давніх слов’ян.

  63. Простежте розвиток язичництва і його звʼязок з християнством.

  64. В яких напрямках відбувалося запровадження християнства в Київській Русі.

  65. Доведіть вплив християнства на культуру Київської Русі.

  66. Як розвивалися писемність і літописання Київської Русі.

  67. Охарактеризуйте наукові знання на Русі.

  68. Прослідкуйте розвиток літератури часів Київської Русі.

  69. Простежте розвиток архітектури і живопису в Київській Русі.

  70. Пораналізуйте історію української культури в наукових дослідженнях.

  71. Простежте суспільно‒політичні та економічні передумови розвитку культури Галицько-Волинського князівства.

  72. Порівняйте культуру Київської Русі та Галицько-Волинського князівства: спільне та відмінне

  73. Визначте структуру та діяльність Острозького культурно-освітнього осередку.

  74. Простежте вклад П. Могили у розвиток української культури.

  75. Зʼясуйте, в чому полягало значення козацтва ‒ як феномену світової культури. Козацьке бароко.

  76. Доведіть значення Києво-Могилянської академії як центру української культури і освіти.

  77. Охарактеризуйте видатних українських діячів культури доби Просвітництва.

  78. Як розвивалися музична культура і театральне мистецтво на Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ століть.

  79. Визначте гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України.

  80. В яких напрямках розвивалося меценатство періоду другої половини XVII ‒ XVIII ст.

  81. Перерахуйте характерні риси української літератури Нового часу.

  82. Прослідкуйте особливості української культури першої половини XIX ст.

  83. Охарактеризуйте розвиток української культури другої половини XIX ст.

  84. Визначте роль товариства “Просвіта” у відродженні української культури.

  85. Простежте особливості українського барокового живопису.

  86. Зʼясуйте, в чому полягає відродження культури Буковини.

  87. Прослідкуйте сучасне українське національно-культурне відродження.

  88. Охарактеризуйте український мистецькій авангард ХХ ст.

  89. Порівняйте проблеми, втрати і здобутки української культури 40‒80‒х років XX ст.

  90. Прослідкуйте розвиток культури Буковини від Київської Русі до початку ХХ ст.

Рекомендована література


  1. Абрамович С.Д. Зарубіжна та українська культура (в двох частинах). ‒ Чернівці: Видавництво ЧТЕІ, 2002. ‒ 412 с.

  2. Античность как тип культуры. ‒ М.: Наука, 1988. ‒ 188 с.

  3. Балух В.О. Візантиністика: Курс лекцій. ‒ Чернівці: Книги ‒ ХХІ, 2006. ‒ 606 с.

  4. Балух В.О., Возний І.П., Коцур В.П. Історичні портрети античності та середньовіччя: Підручник. ‒ Чернівці: Книги ‒ ХХІ, 2007. ‒ 502 с.

  5. Балух В.О. Історія античної цивілізації: В 3-х т. ‒ Т.1. Стародавня Греція: Підручник. ‒ Чернівці: ТОВ “Видавництво “ Наші книги”, 2008. ‒ 656 с.

  6. Балух В.О. Історія античної цивілізації: В 3-х т. ‒ Т.2. Стародавній Рим: Підручник. ‒ Чернівці: ТОВ “Видавництво “ Наші книги”, 2008. ‒ 862 с.

  7. Балух В.О., Коцур В.П. Історія середніх віків: У 2-х т. ‒ Т.1 Раннє Середньовіччя: курс лекцій. ‒ Чернівці: ТОВ “Видавництво “ Наші книги”, 2009. ‒ 496 с.

  8. Балух В.О., Коцур В.П. Історія середніх віків: У 2-х т. ‒ Т.2 Високе і пізнє Середньовіччя: курс лекцій. ‒ Чернівці: ТОВ “Видавництво “ Наші книги”, 2010. ‒ 616 с.

  9. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посіб. ‒ К.: МАУП, 1998. ‒ 232 с.

  10. Бокань В. Культурологія: Навч. посібник для вищих навчальних закладів. – К.: МАУП, 2000. ‒ 136 с.

  11. Виткалов В.Г. Українська культура: Сторінки історії XX ст. ‒ Рівне: Видавнича фірма “Ліста”, 1997. ‒ 433 с.

  12. Виткалов В.Г., Митровка М.М. Українська культура: методичне забезпечення курсу (навчально‒методичний посібник для студентів гуманітарних навчальних закладів). 2‒е Вид. Розширене та уточнене. ‒ Рівне: Волинські обереги, 2001. ‒ 168 с.

  13. Гаврющенко О.А., Шейко В.М., Тишевська Л.Г. Історія культури: Навч. посіб. / Наук. ред. В.М. Шейко. ‒ К.: Кондор, 2004. ‒ 763 с.

  14. Греченко В. А., Чорний І. В., Кушнерук В. А., Режко В. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. ‒ К.: Літера, 2000. ‒ 464 с.

  15. Грищенко В. Людина і культура: Навч. посіб. ‒ К.: Либідь, 2000. ‒ 368 с.

  16. Гуревич П. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2005. ‒ 280 с.

  17. Європейська та українська культура в нарисах: навч. посіб. / За ред. І.З. Цехмістро, В.І. Штанько, В.С. Старовойт, В.М. Леонтьєвої. ‒ К.: Центр навч. л-ри, 2003. ‒ 319 с.

  18. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. ‒ К.: “Основа”, 1993. ‒ 126 с.

  19. Історія української культури / Під заг. ред. І. Крипякевича. ‒ Львів, 1937. ‒ 718 с.

  20. Історія української та зарубіжної культури/ За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. ‒ К.: Вид-во “Знання”, 2002 ‒ 351c.

  21. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посіб. / Керівник авт. колективу Л.Т. Левчук. ‒ К.: Либідь, 1997. ‒ 446 с.

  22. Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л. Левчук. – К.: Либідь, 2000. ‒ 366 с.

  23. Історія української культури: У 5-ти т. ‒ Т.1. Історія культури давнього населення України. Асєєв Ю.С., Баран В.Д., Баранов І.А. Ї К.: Наукова думка, 2001. – 1134 с.

  24. Иллюстрированная история суеверий и волшебства от древности до наших дней.‒К., 1990.‒ 131 с.

  25. Искусство в системе культуры. ‒ Л., 1987. ‒ 98 с.

  26. Кармин А., Новикова Е. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. ‒ 464 с.

  27. Кормич Л.І., Багацький B.B. Культурологія (історія і теорія світової культури XX ст.): Навч. посіб. ‒ Xарків: Одісей, 2002. ‒ 304 с.

  28. Косянчук Л.Г. Історія української та світової культури. ‒ Тернопіль: Астон, 2001.‒392 с.

  29. Кононенко Б.И., Болдырева М.Г. Культурология (альбом схем и таблиц): Учеб. пособ. ‒ М: Изд-во “Щит‒М”, 2000. ‒ 186 с.

  30. Кравченко А.И. Культурология Учебное пособие для вузов ‒ 4-е изд ‒ М.: Академический Проект, Трикста, 2003. ‒ 496 с.

  31. Культурология. Учебное пособие для студентов учебных заведений. ‒ Ростов‒на‒Дону: Издательство “Феникс”, 1995. ‒ 576 с.

  32. Культурологія. Короткий термінологічний словник: Навч. посіб. ‒ Чернівці: Рута, 2002. ‒ 152 с.

  33. Лосев А.Ф. Философия мифологии, культура. ‒ М., 1991. ‒ 136 с.

  34. Культура: теории и проблемы: Учебное пособие для студентов и аспирантов гуманитарных специальностей / П.Ф. Кузнецова, В.М. Межуев, И.О. Шайтанов и др. ‒ М.: Наука, 1995. ‒ 279 с.

  35. Культурологія: Навч. посіб. / За заг. ред. докт. істор. наук, проф. М.М. Стрішенця. ‒ Тернопіль: Астон, 2004. ‒ 148 с.

  36. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посіб. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбула. ‒ Київ: Центр навчальної літератури, 2004. ‒ 368 с.

  37. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада / Пер. з фр. (Общ. Ред. Ю.Л. Бессмертного) ‒ М.: Издательская группа Прогресс ‒ “Прогресс‒Академия”, 1992.‒ 376 с.

  38. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид.2-ге. / За ред. А. Яртися , В. Мельника. – Львів: Світ, 2005. ‒ 568 с.

  39. Мень А. Культура и духовное восхождение. ‒ М., 1986. ‒ 261 с.

  40. Малюга Ю.Я. Культурологія: Учеб. пособ. ‒ 2‒е изд. доп. и испр. ‒ М., 1999. ‒ 333 с.

  41. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. ‒ К.: Мистецтво, 1981.‒121 с.

  42. Огієнко І. Українська культура: Коротка історія культурного життя українського народу. (Репритне видання ) 1918 р. ‒ К.: Абрис, 1991. ‒ 189 с.

  43. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посіб. ‒ К.: Центр навчальної літератури, 2003. ‒ 288 с.

  44. Понамарева Г.М., Немировская Л.З., Тюляева Т.И. Основы культурологии: Учеб. пособ. ‒ М., 1998. ‒ 291 с.

  45. Полікарпов B.C. Лекції з історії світової культури. Навч. посіб. ‒ 3‒е вид., стереотип. ‒ Xарків: Основа, К.: Т‒во “Знання”, КОО, 1999. ‒ 366 с.

  46. Попович М. Мировоззрение древних славян. ‒ К., 1971. ‒ 98 с.

  47. Розин В.М. Введение в культурологию. ‒ М.: Международная педагогическая академия, 1992. ‒ 196 с.

  48. Розанов В.В. Религия, философия, культура. ‒ М., 1992. ‒ 236 с.

  49. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. ‒ М., 1992. ‒ 176 с.

  50. Субтельний О. Україна: Історія. ‒ К., 1991. ‒ 421 с.

  51. Тейлор Э. Первобытная культура. ‒ М., 1989. ‒ 623 с.

  52. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підруч. / Горбач Н.Я., Гецей С.Д., Російська З.П. та ін. ‒ Львів: Каменяр, 1992. ‒ 166 с.

  53. Українська і зарубіжна культура. Навч. посіб. за ред. М.М.Заковича. ‒ К.: Т‒во “Знання”. КОО, 2001. ‒ 622 с.

  54. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посіб. / За редакцією Черепанової С.О. ‒ Львів.: Світ, 1994. ‒ 456 с.

  55. Українська художня культура: Навч. посібник. / За ред. І.Ф. Ляшенка. ‒ К.: Либідь, 1966. ‒ 416 с.

  56. Українці: народні вірування, повіря, демонологія. / Упор. О.О. Буряк. ‒ К.: Либідь, 1991. ‒ 521 с.

  57. Художня література світу: Європейський культурний регіон: Навч. посіб. / Н.Е. Миропольська, Є.В. Бєлкіна, Л.М. Масол, О.І. Оніщенко. ‒ К.: Вища школа, 2003. ‒ 191 с.

  58. Хоменко В.Я. Українська і світова культура: Підр. ‒ К.: Україна, 2002. ‒ 333 с.

  59. Шевнюк О.Л. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. ‒ К.: Знання-Прес, 2002. ‒ 277 с.

  60. Шейко В.М. Історія української художньої культури: Навч. посіб. / Під. ред. авт. ‒ Xарків: ХДІК, 1991.‒92 с.


Додаткова література

  1. Актуальные проблемы культуры XX века. ‒ М., 1993. ‒ 236 с.

  2. Арнольдов A.M. Введение в культурологию. ‒ М., 1993. ‒ 321 с.

  3. Антична література. ‒ К.: Вид‒во “Вища школа”, 1976. ‒ 438 с.

  4. Велик А.А. Культурология. Антропологические теории культур. ‒ М., 1998. ‒ 441 с.

  5. Бытие человека в культуре. ‒ К., 1992. ‒ 232 с.

  6. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. ‒ К.: Оберіг, 1993. ‒ T.I, 2.

  7. Волкова Л.В. Вечера и дни отдыха в клубе. ‒ М.: Сов. Россия, 1984. ‒ 136 с.

  8. Вебер М. Избранные произведения. ‒ М., 1991. ‒ 326 с.

  9. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. ‒ К.: Наукова думка, 1992. ‒ 544 с. ‒ (Памʼятки іст. думки України).

  10. Дмитриев Н.П. Краткая история искусств. ‒ М., 1991. ‒ Вып. 2.

  11. Іван Мазепа: Листи та вірші; Макаров Анатолій. Мазепа ‒ будівничий: Збір. ‒ К., 1991. ‒ 126 е., іл.

  12. Іларіон Митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К.: AT “Обереги”, 1991.‒424 с.

  13. Ильин И.А. О сущности правосознания. ‒ М., 1993. ‒ 231 с.

  14. Ігнатенко М.А. Генезис сучасного художнього мислення. ‒ К.: Наук, думка, 1986.‒ 126 с.

  15. Історія українського мистецтва: В 6 т. ‒ К., 1986. ‒ Т 3.

  16. Нечуй‒Левицький І. Світогляд українського народу. (Ескіз укр. міфології). ‒ К.: AT. “Обереги”, 1992. ‒ 88 с.

  17. Кризис культуры или свет в конце тоннеля. К.: Общество ведической литературы, 1994. ‒ 136 с.

  18. Культурна політика України. ‒ К., 1995. ‒ 241 с.

  19. Марченко П.М. Козаки ‒ Мамаї. ‒ К.: Опішна, 1994. ‒ 198 с.

  20. Мицик Ю.А., Плохій С.М., Сторотенко І.С. Як козаки воювали. (Історичні розповіді про запорізьке козацтво). ‒ Дніпропетровськ.: Промінь, 1990. ‒ 302 с.

  21. Нарис історії “Просвіти” / Р. Іваничук, Т. Камарець, І. Мельник, А.Середяк. ‒ Львів ‒ Краків ‒ Париж: Просвіта, 1993. ‒ 232 с.

  22. Николаева Т.М. Невербальные средства человеческой коммуникации. (Лингвистические исследования по общей и славянской типологии.) ‒ М., 1966.‒С. 42‒48.

  23. Петров В. Діячі української культури (Жертви більшовицького терору). ‒ Нью‒ Йорк: Вид‒во “Пролог”, 1959. ‒ 80 с.

  24. Петров М.К. Язык, знак, культура. ‒ М., 1991. ‒ 264 с.

  25. Попова М.А. Фрейдизм и религия. ‒ М., 1985. ‒ 136 с.

  26. Поліщук С.П. Історія культури: Короткий довідник. ‒ К.: Український Центр духовної культури, 2000. ‒ 196 с.

  27. Плачинда С.П. Словник давньоукраїнської міфології. ‒ К.: Український письменник, 1993. ‒ 63 с.

  28. Січинський В. Чужинці про Україну. ‒ Львів, 1991. ‒ 98 с.

  29. Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. ‒ М., 1992. ‒ 126 с.

  30. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. ‒ М., 1986. ‒ 231 с.

  31. Українська радянська енциклопедія: У 12 т. ‒ 2-ге. вид. ‒ К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії. ‒ Т. 1‒12.

  32. Чмихов М.О. Давня культура: Навч. посіб. ‒ К: Либідь, 1994. ‒ 288 с.

  33. Шевченківський словник: У 2-х т. ‒ К., 1978. ‒ 198 с.

  34. Філософія: Навч. посіб. / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В.Бойченко, В.Т. Розумний та ін.: за ред. І.Ф. Надольного. ‒ К.: Вікар, 1997. ‒ 584 с.


Критерії оцінювання

знань абітурієнтів під час проведення комплексного фахового іспиту з культурології для вступу на філософсько-теологічний факультет ЧНУ напрям підготовки – 02.01 – культура,

спеціальність 6.02.01.00 – культурологія для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» скороченої форми навчання


Абітурієнт одержує білет, у якому є три теоретичні завдання. Після підготовки відбувається усна бесіда абітурієнта з членами комісії.

Члени комісії оцінюють відповідь абітурієнта за 200-бальною шкалою.

^ Оцінку "ВІДМІНО" (176-200 балів) абітурієнт одержує, коли дає повні відповіді на поставлені питання, демонструє розуміння змісту культурологічних понять і категорій, функцій та типологічних класифікацій культур, впевнено аналізує специфіку культури на різних історичних відтинках часу розвитку людства, демонструє ґрунтовні знання суті провідних концепцій культурології, обізнаний з основною та додатковою літературою з відповідної проблематики, вміє аналізувати першоджерела, аргументувати власну позицію з актуальних дискусійних проблем культурології.

^ Оцінку "ДОБРЕ" (150-175 балів) абітурієнт отримує за повну відповідь на поставлені питання, розуміння змісту культурологічних понять і категорій, характеристику специфіки культури на різних історичних відтинках часу розвитку людства, знає суть концепцій культурології, обізнаний з основною літературою з відповідної проблематики, вміє аналізувати першоджерела, проте недостатньо переконливо аргументує власну позицію з актуальних дискусійних проблем культурології.

^ Оцінку "ЗАДОВІЛЬНО" (124-149 балів) абітурієнт заслуговує за відповідь, яка свідчить, що він у цілому розуміє зміст культурологічних понять і категорій, може охарактеризувати специфіку культури на різних історичних відтинках часу розвитку людства, але не знає суті концепцій культурології, недостатньо обізнаний з літературою з відповідної проблематики, не вміє аналізувати теоретичні першоджерела, недостатньо переконливо аргументує власну позицію з актуальних дискусійних проблем культурології.

^ Оцінка "НЕЗАДОВІЛЬНО" (0-123 балів) абітурієнту виставляється за нерозуміння змісту культурологічних понять і категорій, нездатність охарактеризувати специфіку культури на різних історичних відтинках часу розвитку людства, незнання суті теоретичних концепцій культурології, недостатню обізнаність з літературою, невміння аналізувати першоджерела, непереконливу аргументацію власної позиції з актуальних дискусійних проблем культурології.

Екзаменаційний білет на комплексному фаховому іспиті з культурології складається з трьох теоретичних питань. Перші два оцінюються максимально в 65 балів, третє запитання – максимально в 70 балів. Максимальна загальна сума балів, яку може отримати студент на фаховому іспиті складає 200 балів.

Схвалено на засіданні кафедри релігієзнавства та теології


Протокол № 6 від 24 січня 2012 р.


Декан

філософсько-теологічного факультету проф. Балух В.О.


Схожі:

Ректор ­ С. В. Мельничук icon„Затверджую Ректор Чернівецького національного
Ю. Федьковича С. В. Мельничук „ 20 р
Ректор ­ С. В. Мельничук icon„Затверджую Ректор Чернівецького національного
Ю. Федьковича С. В. Мельничук „ 20 р
Ректор ­ С. В. Мельничук iconРектор С. В. Мельничук
Методологія дослідження світоглядних культур. Принципи та методи викладання релігієзнавчих дисциплін
Ректор ­ С. В. Мельничук iconРектор С. В. Мельничук
Методологія дослідження світоглядних культур. Принципи та методи викладання релігієзнавчих дисциплін
Ректор ­ С. В. Мельничук iconПрограма вступного випробування з предмету
Погоджено „затверджую” Декан факультету Д. О. Козубовський Ректор С. В. Мельничук
Ректор ­ С. В. Мельничук iconІ науки україни ду „інститут економіки
Мельничук С. В. – ректор чну імені Юрія Федьковича, д ф м н., професор (голова оргкомітету)
Ректор ­ С. В. Мельничук iconПогоджено: Ректор Мельничук С. В
Кійко Ю.Є. Deutschsprachige Landeskunde / Німецькомовне країнознавство: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2011
Ректор ­ С. В. Мельничук iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
«погоджено» «затверджую» Декан факультету Д. О. Козубовський Ректор   С. В. Мельничук
Ректор ­ С. В. Мельничук iconЗатверджую Ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича С. В. Мельничук 2012 р. Програма комплексного іспиту з агрохімії І грунтознавства для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями

Ректор ­ С. В. Мельничук iconЗатверджую Ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича С. В. Мельничук 2012 р. Програма комплексного іспиту з агрохімії І грунтознавства для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи