Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень icon

Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень




Скачати 106.75 Kb.
НазваПрограма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Дата22.09.2012
Розмір106.75 Kb.
ТипДокументи


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор С.В. Мельничук

“_____” _________________ 2012 р


ПРОГРАМА

ФАХОВОГО ІСПИТУ


з хімії


для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

бакалавр

(скорочена форма навчання)


напрям підготовки 6.040101 – “Хімія”


Схвалено Вченою радою хімічного факультету

Протокол № 6 від „2” лютого 2012 р


Голова ради Лявинець О.С.


Чернівці  2012

1. Предмет і задачі хімії. Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні навколишнього середовища.

2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми. Сталість складу речовин-Відносна атомна та відносна молекулярна маса. Закон збереження маси, його значення в хімії. Кількість речовини. Моль. Молярна маса. Закон Авогадро та молярний об'єм газу. Об'ємні відношення газів у реакціях. (Розрахункові задачі).

3. Хімічний елемент, прості і складні речовини. Хімічні сполуки та механічні суміші. Cимволи хімічних елементів та хімічні формули. Валентність і ступінь окиснення. Розрахунки масової частки хімічного елемента в речовині за формулою. Встановлення хімічної формули речовини за її складом. Хімічні рівняння. Розрахунки за хімічними рівняннями практичного виходу продуктів реакції та маси чи об’єму продуктів реакції, якщо до складу реактивів входили домішки. (Розрахункові задачі).

4. Склад атомних ядер (протони й нейтрони). Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів. Ізотопи. Будова електронних оболонок атомів хімічних елементів малих періодів. Особливості будови атомів елементів великих періодів (на прикладі IV періоду).

5. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону та створення періодичної системи елементів. Сучасне формулювання періодичного закону. Великі та малі періоди, групи та підгрупи. Залежність властивостей елементів від положення в періодичній системі. Періодичність зміни властивостей простих речовин та сполук елементів. Значення періодичного закону.

6. Електронегативність хімічних елементів і хімічний зв'язок. Ковалентний зв'язок (полярний і неполярний). Енергія зв'язку. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку. Іонний зв'язок, його відмінність від ковалентного. Водневий зв'язок.

7. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення. обміну. Необоротні і оборотні хімічні реакції. Хімічна рівновага. Поняття про константу рівноваги. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє. Тепловий ефект хімічних реакцій. термохімічні рівняння. Окисно-відновні реакції. Процеси окиснення та відновлення. Значення окисно-відновних реакцій у природі та техніці. (Розрахункові задачі).

8. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості від природи реагуючих речовин, концентрації, площі поверхні зіткнення реагуючих речовин, температури. Каталіз і каталізатори. Каталітичні і некаталітичні реакції., значення каталітичних процесів. (Розрахункові задачі).

9. Розчини. Розчинність речовин. Залежність розчинності речовин від їхньої природи, температури і тиску. Теплові ефекти при розчиненні. Способи кількісного вираження складу розчинів: масова частка і молярна концентрація. Густина розчинів. Поняття про кристалогідрати. Приготування водних розчинів твердих, рідких, газоподібних речовин з певною масовою часткою розчиненої речовини. (Розрахункові задачі).

10. Електролітична дисоціація. Ступінь дисоціації. Ступінчаста дисоціація. Сильні та слабкі електроліти. Властивості основ, кислот та солей у світлі теорії електролітичної дисоціації.

11. Оксиди. Класифікація оксидів. Способи добування, властивості та застосування оксидів. (Розрахункові задачі).

12. Основи, їхній склад і назви, Гідроксогрупа. Нерозчинні основи і луги, їх хімічні властивості. Реакція нейтралізації. Амфотерні гідроксиди, їх властивості. Добування основ. (Розрахункові задачі).

13. Кислоти, їхній склад і назви. Класифікація кислот. Фізичні та хімічні властивості, способи добування кислот. (Розрахункові задачі).

14. Солі, їхній склад та назва. Класифікація солей. Хімічні властивості солей. Добування солей. Поняття про кислі солі та комплексні сполуки. Поняття про гідроліз солей. Генетичний зв'язок між оксидами, основами, кислотами та солями. (Розрахункові задачі).

15. Положення Гідрогену в Періодичній системі, хімічні властивості водню: взаємодія з неметалами, оксидами металів, органічними речовинами. Добування водню в лабораторії та промисловості. Застосування водню як екологічно чистого палива і сировини для хімічної промисловості. (Розрахункові задачі).

16. Оксиген, будова атома, поширення в природі. Кисень, його фізичні та хімічні властивості, добування та застосування. Повітря. Охорона повітря від забруднення. Вода. Хімічні властивості й застосування води. Очищення води. Створення безвідходних технологій. Кругообіг води у природі. Лікарські засоби на основі Оксигену: кисень, пероксид водню, пероксид магнію, вода очищена. (Розрахункові задачі).

17. Хлор, реакції з неорганічними та органічними речовинами. Хлороводень, його добування і властивості. Соляна (хлоридна) кислота, її солі. Препарати галогенів як лікарські засоби: гіпохлорити, йод, хлориди, броміди, йодиди. Ідентифікація та кількісне визначення. (Розрахункові задачі).

18. Загальна характеристика елементів головної підгрупи VI групи періодичної системи. Сірка, її фізичні та хімічні властивості. Оксиди сульфуру (IV) і сульфуру (VI), їх добування, хімічні властивості, застосування. Сірчана (сульфатна) кислота, її властивості. Хімічні реакції, які лежать в основі виробництва сірчаної (сульфатної) кислоти контактним способом, та закономірності їх перебігу. Окислювальні властивості концентрованої сірчаної (сульфатної) кислоти. Лікарські засоби сірки: натрію тіосульфат. Ідентифікація та кількісне визначення. (Розрахункові задачі).

19. Нітроген, положення в періодичній системі, будова атома. Азот, його фізичні та хімічні властивості. Аміак, його промисловий синтез, фізичні та хімічні властивості. Солі амонію. Оксиди нітрогену (II) і нітрогену (IV). Хімізм виробництві азотної (нітратної) кислоти. Хімічні особливості азотної (нітратної) кислоти. Нітрати. Азотні добрива. Лікарські препарати на основі сполук азоту: нітроген (I) оксид (азоту закис), натрію нітрит. Ідентифікація та кількісне визначення. (Розрахункові задачі).

20. Загальна характеристика елементів головної підгрупи V групи періодичної системи. Фосфор, його алотропні форми, хімічні та фізичні властивості. Оксид фосфору (V), ортофосфорна кислота та її солі. Фосфатні добрива. (Розрахункові задачі).

21. Карбон, положення в періодичній системі, будова атома, алотропні форми. Хімічні властивості вуглецю. Оксиди карбону(ІІ) і (IV), їх хімічні властивості. Вугільна (карбонатна) кислота та її солі. Перетворення карбонатів у природі. Лікарські засоби вуглецю: активоване вугілля, натрію гідрокарбонат, калію та літію. Ідентифікація та кількісне визначення. (Розрахункові задачі).

22. Загальна характеристика елементів головної підгрупи IV групи періодичної системи. Кремній, його хімічні властивості. Оксид силіцію (IV), кремнієва (силікатна) кислота та її солі. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон. Фармацевтичні препарати основі сполук кремнію: тальк, біла глина. (Розрахункові задачі).

23. Метали, їх положення в періодичній системі, особливості будови атомів. Металічний зв'язок. Електрохімічний ряд напруг металів. Характерні фізичні і хімічні властивості металів. Поняття про корозію та засоби боротьби з нею.

24. Лужні метали, їх характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атомів. Сполуки Натрію і Калію в природі. Калійні добрива. Гідроксиди Натрію та Калію, їх хімічні властивості, добування, застосування. Колоїдні препарати срібла: коларгол і протаргол. Одержання та застосування. (Розрахункові задачі).

25. Кальцій, характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атома, його сполуки у природі. Оксид та гідроксид Кальцію, їх хімічні властивості, добування і застосування. Якісні реакції на іони Кальцію і Барію. Сполуки Кальцію та Барію як лікарські засоби: кальцію хлорид, гіпс, барію сульфат і карбонат. (Розрахункові задачі).

26. Алюміній, характеристика елемента та його сполук за положенням у періодичній системі. Амфотерність оксиду та гідроксиду Алюмінію. Сполуки Алюмінію в природі, його роль у техніці. (Розрахункові задачі).

27. Ферум, будова атома і поширення в природі. Хімічні властивості заліза, його оксиди і гідроксиди. Хімічні реакції, на яких базується виробництво чавуну і сталі. Роль заліза та його сплавів у техніці. Лікарські препарати заліза та його сполук: залізо відновлене, заліза (II) сульфат. (Розрахункові задачі).

28. Метали в сучасній техніці. Основні способи промислового добування металів: відновлення вугіллям, оксидом карбону (II), воднем, алюмотермія, електрохімічні способи добування металів з їх сполук. (Розрахункові задачі).

29. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова. Залежність властивостей органічних речовин від хімічної будови. Ізомерія. Електронна природа хімічних зв'язків у молекулах органічних сполук. Способи розриву зв'язків, поняття про вільні радикали.

30. Гомологічний ряд насичених вуглеводів (алканів). їх електронна і просторова будова, sp3-гібридизація. Номенклатура алканів, їх фізичні та хімічні властивості. Метан. Насичені вуглеводні в природі, їх застосування. Насичені вуглеводні та їх галоген похідні у фармацевтичній хімії. (Розрахункові задачі).

31. Етиленові вуглеводні (алкени), їх електронна будова, 2-гібридизація, - і -зв'язки, подвійний зв’язок. Ізомерія, номенклатура і хімічні властивості етиленових вуглеводнів, правило Марковникова. Етилен, добування і застосування у промисловості. (Розрахункові задачі).

32. Загальні поняття хімії високомолекупярних сполук: мономер, полімер, елементарний ланцюг, ступінь полімеризації. Поліетилен і поліпропілен, їх будова, властивості та застосування. Природний каучук, його будова і властивості. Синтетичний каучук.

33. Ацетилен, особливості його будови, -гібридизація, потрійний зв'язок. Добування ацетилену карбідним способом та з метану, хімічні властивості, застосування. Гомологічний ряд і номенклатура ацетиленових вуглеводнів, застосування. (Розрахункові задачі).

34. Бензол, його електронна будова, хімічні властивості, промислове добування і застосування. Поняття про взаємний вплив атомів на прикладі толуолу. (Розрахункові задачі).

35. Природні джерела вуглеводнів: нафта, природний і попутний нафтові гази, вугілля. Перегонка нафти. Крекінг нафтових продуктів, коксування вугілля.

36. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий зв'язок і його вплив на фізичні властивості спиртів. Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Промисловий синтез і застосування метанолу, етанолу. Поняття про багатоатомні спирти, властивості й застосування гліцерину. Використання етанолу гліцерину як лікарських засобів. (Розрахункові задачі).

37. Фенол, його будова, взаємний вплив атомів у молекулі. Хімічні властивості фенолу в порівнянні з властивостями спиртів та бензолу. Застосування фенолу. Феноли та їх похідні у фармації. (Розрахункові задачі).

38. Альдегіди, їх електронна будова. Номенклатура альдегідів. Хімічні властивості. Добування і застосування мурашиного й оцтового альдегідів. Використання формаліну та хлоралгідрату у лікарській практиці. (Розрахункові задачі).

39. Карбонові кислоти: електронна будова карбоксильної групи, гомологічний ряд. Насичені одноосновні карбонові кислоти: будова, номенклатура, добування, фізичні та хімічні властивості. Головні представники одноосновних карбонових кислот: оцтова, стеаринова, пальмітинова, олеїнова кислоти та їх солі. Мило. Взаємозв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і карбоновими кислотами. Карбонові кислоти та їх солі як лікарські засоби. (Розрахункові задачі).

40. Складні ефіри (естери), їх будова, добування за реакцією естерифікації, хімічні властивості. Препарати сладних ефірів (естерів) нітратної та нітритної кислот як лікарські засоби. Жири як представники естерів, їх роль у природі, хімічна переробка. (Розрахункові задачі).

41. Глюкоза, її будова, хімічні властивості, роль у природі. Використання глюкози у медицині. Сахароза, її гідроліз, загальна схема виробництва цукру. (Розрахункові задачі).

42. Крохмаль, целюлоза, їхня будова, хімічні властивості, роль у природі та технічне застосування. Хімізм фотосинтезу. Поняття про штучні волокна.

43. Амінокислоти, їх будова, хімічні властивості. Реакція поліконденсації. Синтетичне волокно капрон. Пептидний зв'язок. Білки, склад їх молекул, хімічна будова. Біологічна роль білків. Препарати амінокислот як лікарські засоби. (Розрахункові задачі).

44. Роль хімії в житті суспільства: народногосподарське значення хімії, використання продукції хімічної промисловості; хімія та екологія; значення хімії для розуміння наукової картини світу.


Критерії оцінювання

знань абітурієнтів під час проведення фахового іспиту з хімії

для вступу на хімічний факультет ЧНУ

(освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр», скорочена форма)


1. Порядок проведення іспиту

    1. Абітурієнт одержує білет, в якому є три завдання: два за програмою з хімії і одна задача.

    2. Після підготовки конспекту відповідей на теоретичні питання та розв’язування задачі відбувається усна бесіда абітурієнта з членами комісії.




  1. Порядок оцінювання відповідей

    1. Члени комісії оцінюють теоретичну підготовку абітурієнта та його практичні навички з розв’язування задач. Відповіді оцінюються за 200-бальною шкалою наступним чином:

182 - 200” балів – абітурієнт одержує, якщо чітко формулює основні хімічні поняття, хімічні закони; знає знаки хімічних елементів, формули сполук; проявляє вміння складати і урівнювати коефіцієнти хімічних рівнянь, знання властивостей основних класів неорганічних і органічних сполук та методів одержання хімічних речовин і їх застосування; демонструє вміння розв’язувати задачі, вміння аналізувати періодичну систему та порівнювати хімічні властивості елементів;

164 - 181” балів – одержує абітурієнт, якщо його відповідь задовольняє попереднім умовам, проте він не має практичних навичок з розв’язування задач;

144 – 163” балів - одержує абітурієнт, якщо його відповідь задовольняє попереднім умовам, проте він не володіє стійкими знаннями про хімічні властивості основних класів неорганічних та органічних сполук;

124 - 143” балів – одержує абітурієнт, якщо його відповідь задовольняє попереднім умовам, проте він не знає хімічні властивості основних класів неорганічних та органічних сполук;

100 - 123” балів – абітурієнт одержує, якщо не орієнтується в основних поняттях хімії, не знає знаків хімічних елементів, не вміє складати рівняння хімічних рівнянь і загалом має низький рівень підготовки з хімії.


Декан хімічного факультету О. С. Лявинець



Схожі:

Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Предмет І задачі хімії, Місце хімії серед природничих наук. Явища фізичні та хімічні. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Програма з фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» спеціальності 03020501 «Країнознавство»
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”
Природокористування як система діяльності, як форма і спосіб викорис­тання природних ресурсів. Сутність природокористування як системи...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”
Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Поняття інформації. Правила передачі журналістської інформації (за Р. Блюмом)....
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”
Початок інформаційних обмінів у людському суспільстві. Поняття інформації. Правила передачі журналістської інформації (за Р. Блюмом)....
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту «Харчові технології» для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Вступ. Галузі харчової промисловості України. Сучасний стан харчової промисловості. Основні напрями її розвитку. Класифікація харчових...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового вступного випробування для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»
Вищу освіту, це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо кваліфікаційного рівня бакалавра здобула...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Магістр за професійним спрямуванням “Філологія” (“Зарубіжна література та теорія літератури”) повинен мати професійні знання, бути...
Програма фахового іспиту з хімії для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень
Спеціаліст за професійним спрямуванням “Філологія” (“Зарубіжна література та теорія літератури”) повинен мати професійні знання,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи