Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




Скачати 107.82 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Дата24.09.2012
Розмір107.82 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор _________ С.В. Мельничук

“______” ____________ 2012 р.


ПРОГРАМА ІСПИТУ

з французької мови


для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень

спеціаліст”


Напрям підготовки: французько-український переклад


Схвалено Вченою радою факультету іноземних мов

Протокол № ___ від “___” січня 2012 р.


Голова ради Кушнерик В.І.


^ Чернівці – 2012


ВСТУП


Кафедра романської філології та перекладу готує спеціалістів у галузі філології для перекладацької, референтної педагогічної та науково-дослідної роботи.

Компетенції майбутнього фахівця стосуються широкого спектру перекладознавчих проблем, пов’язаних із особливостями лінгвокультурного функціонування двох мов у різних суспільно-політичних сферах Франції та України.

Відповідно до сучасних вимог спеціаліст-перекладач повинен мати високий рівень професійної підготовки, широку лінгвокультурну ерудицію, уміти поєднувати теоретичні знання з дисциплін гуманітарного циклу з практичними навичками перекладу текстів різних мовних дискурсів, постійно вдосконалюючи професійні вміння.

Фаховий рівень спеціаліста-перекладача передбачає вільно й правильно інтерпретувати іноземні писемні джерела, досконало володіти всіма видами мовленнєвої діяльності (з дотриманням усіх фонетичних, лексико-синтаксичних, граматичних норм) в різних комунікативних ситуаціях, головним чином, у професійному спілкуванні; досконало володіти основними методами та прийомами відтворення в іншій кодовій системі іншомовної інформації.


^ Спеціаліст-перекладач повинен уміти:

- дати чітку і правильну оцінку текстові, який потребує перекладу, а саме: визначити його функціональний стиль та жанровий характер, лінгвокультурну специфіку, його семантичний та прагматичний зміст;

– правильно оцінити культурно-історичну обстановку, в якій створювався текст, і співвіднести її з тією, у якій виникає переклад;

вибрати відповідно до етносоціокультурних, мовно-стилістичних та комунікативно-прагматичних особливостей перекладного тексту адекватні моделі та стратегії пе­ре­кла­дацького процесу;

  • розрізняти одиниці, види та типи перекладу, які властиві різним функціональним стилям;

  • виявляти імпліцитні смисли вихідного тексту, найглибше зрозуміти і найповніше відтворити їх засобами цільової мови, використовуючи відповідні лексичні та граматичні транс­фор­мації;

  • розрізняти і використовувати різні типи адаптивних стратегій, що застосовуються при перекладі текстів різних жанрів і стилів, та віднайти мовні різнорівневі функціональні відповідники;

  • розглянути можливості та доцільність збереження певних рис оригінального твору і шляхи перетворення у тексті перекладу того, що не може бути відображеним точно;

  • вміти правильно користуватися двомовними тлумач­ни­ми, термінологічними та фразеологічними словниками, словниками синонімів.


^ Спеціаліст-перекладач повинен знати:


  • перекладацька діяльність є особливою сферою міжнаціонального спілкування етносів, її результати мають вагомі впливи на різні політико-економічні процеси, тому найменша похибка в перекладі може привести до серйозних матеріальних чи моральних втрат країни;

  • закони логічного мислення єдині для всіх етнокультурних спільнот, однак вираження думки в кожній мові підкоряється закономірностям, які специфічні для того чи іншого народу, оскільки кожна мова розвивається за своїми внутрішніми законами.

  • основоположні принципи аналізу художніх текстів, встановлення їх жанрово-стильової приналежності; етапи перекладацької діяльності; способи та прийо­ми її здійснення;

  • лінгвальні та соціокультурні особливості мовленнєвої реалізації основних завдань перекладу;

  • існуючі способи логіко-семантичних перетворень мікро- та макротексту в процесі перекладу, лексичні та граматичні проблеми перекладу;

  • можливості та шляхи перенесення мовно-літературних характеристик першотвору в структуру тексту перекладу;

  • типи трансформацій при відтворенні змісту та реалій оригіналу в перекладі;

  • міжмовні відповідники та особливості перекладацьких трансформацій в залежності від функціонального стилю тексту, усної та писемної форми мовлення;

  • переклад, як міжмовна культурна комунікація, – це явище, в якому по-своєму змінюються різні складові спілкування, культура традиції, концептуальний і художній світ, артефакти.



Пропонована програма вступного іспиту на ступінь «Спеціаліст» укладена з урахуванням основних положень Державного стандарту базової освіти «Бакалавр».

Матеріал, що його винесено на іспит, має за мету виявити і оцінити рівень володіння французькою мовою як системним явищем, так і практичними навичками усного та писемного перекладу, а також лінгвокультурними компетенціями студента, що стосуються перекладацької діяльності.


^ Під час іспиту студент повинен:

  • зробити кваліфікований лінгвостилістичний аналіз текстів різних типів дискурсу з урахуванням знань, здобутих у процесі навчання; обговорювати й аналізувати художні твори сучасної та класичної іноземної літератури з точки зору їхнього ідейного спрямування, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей; продемонструвати свою компетенцію в теорії перекладу, розкриваючи проблемні аспекти їх перекладу: мовний, функціонально-прагматичний та соціокультурний;

  • бути готовим розкрити теоретичні питання загального мовознавства та теорії перекладу в порівняльному плані французької та української мов;

  • показати свої уміння здійснювати переклад різножанрових текстів художнього стилю;

  • володіти методами реферування й анотування іноземною мовою текстів публіцистичного дискурсу, а також дати їм власну оцінку в контексті сучасних світових подій.



Список авторів, уривки з творів яких винесено на іспит


  1. P. Mérimée « Carmen »

  2. V. Hugo « Les misérables »

  3. Stendhal « Le Rouge et le Noir »

  4. H. de Balzac « Eugénie Grandet »

  5. G. Flaubert « Madame Bovary »

  6. E. Zola « Germinal »

  7. G. de Maupassant « Nouvelles »

  8. A. Daudet « Nouvelles »

  9. A. Maurois « Nouvelles »

  10. A. de Saint- Exupéry « Terre des hommes »

  11. B. Clavel « Voyage du père »

  12. Fr. Mauriac « Noeud de vipères »

  13. M. Pagnol « Fanny »



Питання з теорії мови та перекладу, які виносяться на іспит


  1. Les différents volumes informatifs du texte et les moyens de leur traduction.

  2. La théorie générale et les théories particulières de la traduction.

  3. Les problèmes de la traduisibilité du français des affaires.

  4. Les principales étapes de la traduction d’un texte.

  5. La traduction comme science linguistique, l’objet de son étude et les liens avec d’autres disciplines.

  6. La théorie des correspondences. Trois types de correspondences lexicales: équivalence, analogie, remplacements adéquates.

  7. Nommez les espèces de correspondances résultant du procédé de traduction.

  8. Les types des correspondences lexico-phraséologiques.

  9. Les réalias et leur traduction.

  10. La spécifité linguistique de la traduction des noms propres.

  11. La notion de traduction adéquate et ses types.

  12. Les transformations grammaticales dans la traduction.

  13. Les transformations lexicales dans la traduction.

  14. Les problèmes de la traduction des emprunts.

  15. Les problèmes de la traduction des néologismes.

  16. Les calques comme un des moyens de la traduction.

  17. Les principaux types, genres et formes de la traduction.

  18. Les particularités de la traduction des textes scientifiques et techniques.

  19. Les principaux modèles de la traduction.

  20. La notion de l’interférence de la traduction.

  21. La notion de l’information implicite et les problèmes de sa traduction.

  22. Les types de noms propres et leur traduction.

  23. Le problème de faux amis des traducteurs.

  24. Les principales particularités de la traductions des mots composés.

  25. Le fonds lexical essentiel du vocabulaire de l’ukrainien et du français.

  26. Le système suffixal du français moderne et les problèmes de sa traduction.

  27. La préfixation comme moyen de la formation des mots nouveaux en français moderne et les particularités de leur traduction.

  28. Les sources et la composition du vocabulaire français.

  29. Les séries lexico-sémantiques du vocabulaire français: synonymes, antonymes, homonymes, paronymes, et les problèmes de leur traduction.

  30. Les internationalismes comme voie de l’enrichissement du fonds lexical du français et de l’ukranien.

  31. La formation des mots et son rôle dans l’enrichissement du vocabulaire.

  32. La restriction et l’extension (l’élargissement) du sens du mot comme problème de la traduction.

  33. Le système des parties du discours dans le français en comparaison avec celui de l‘ukrainien.

  34. Les catégories grammaticales du nom français et les particularités principales de leur traduction en ukrainien.

  35. Le système de l’article en français moderne et les particularités principales de sa traduction en ukrainien.

  36. Les problèmes de la traduction des pronoms personnels.

  37. L’aspect verbal français et les principales particularités de sa traduction

  38. Les caractéristiques morphologiques et sémantiques des verbes français.

  39. Les problèmes grammaticaux liés à l’étude des groupements de mots et quelques particularités de leur traduction.

  40. Les particularités de la traduction de la structure passive.

  41. La phrase éliptique et les particularités de sa traduction.

  42. La conversion comme moyen sémantico-morphologique de la formation des mots dans l’aspect de la traduction.

  43. Types de catégories grammaticales du nom et leur transformation dans la traduction.

  44. Le système temporel du verbe français et les particularités de sa traduction en langue ukrainienne: mode indicatif.

  45. Le système temporel du verbe français et les particularités de sa traduction en langue ukrainienne: mode conditionnel.

  46. Le système temporel du verbe français et les particularités de sa traduction en langue ukrainienne: mode subjonctif.

  47. Le système temporel du verbe français et les particularités de sa traduction en langue ukrainienne: mode impératif.

  48. Les particilarités de la traduction des phrases impersonnelles.

  49. Les déterminants du nom français et les moyens linguistiques de leur traduction en ukrainien.

  50. Les traits analytiques du verbe français et les particularités de leur traduction.

  51. Le sens grammatical et sa traduisibilité.

  52. La notion de forme grammaticale en tant que le problème de la traduction.

  53. La notion du style dans le contexte de la théorie de la traduction.

  54. L’objet d’étude de la stylistique et ses liens avec d’autres disciplines linguistiques.

  55. Les styles fonctionnels et leurs principales caractéristiques dans le contexte de la théorie de la traduction.

  56. Les tropes (métaphore, métonymie, comparaison) et les particularités de leur traduction.

  57. Les figures de style (répétition, gradation, structures parallèles) et les particularités de leur traduction.

  58. Les problèmes de la traduction du style familier (aspect phonétique, lexical et grammatical).

  59. Les expressions phrasélogiques et les particularités de leur traduction.

  60. L’apport de la Pléiade dans le développement de la langue française.

  61. Les principales caractéristiques du développement morphologique des parties nominales en moyen français.

  62. Les principales caractéristiques du système pronominal en moyen français.

  63. Les principales caractéristiques du système grammatical du verbe en moyen français.

  64. Les tendances puristiques dans les ouvrages des savants du XVIII siècle.

  65. Les méthodes traditionnelles de l’apprentissage des langues étrangères.

  66. Les principes méthodologiques de l’enseignement de la grammaire.

  67. Les principes méthodologiques de l’enseignement du lexique.

  68. Les principes méthodologiques de l’enseignement de l’expression orale et de l’audition.

  69. L’objet d’étude de la linguoculturologie française et les symboles du peuple français.

  70. La civilisation française : les 5 Républiques françaises, l’histoire de leur formation.

  71. La situation de la langue française dans le monde.

  72. La politique linguistique en France.

  73. Les composants de l’Etat français: pouvoir exécutif et législatif.



Критерії оцінювання

знань студентів на вступному іспиті з французької мови

на ступінь «Спеціаліст»


Відповідь студента оцінюється предметною комісією з французької мови за 200-бальною шкалою.


^ Відповідь у 176-200 балів оцінюється, коли студент демонструє високий рівень володіння матеріалом: творчо та оригінально виконує лінгвостилістичний аналіз тексту; вміє висловити власне ставлення до запропонованої тематики; правильно та швидко реагує на запитання викладача; вичерпно висвітлює теоретичні питання, вірно відповідає на всі додаткові питання; дає кваліфікований переклад запропонованого тексту; повністю та правильно виконує резюме газетної статті, вміє дати чітку, логічну і послідовну характеристику подіям, які в ній висвітлені.

При цьому допускає незначні похибки при викладі змісту запропо­но­ва­них завдань (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).


^ Відповідь у 150-175 балів оцінюється, коли студент демонструє середній рівень володіння матеріалом: виконує лінгвостилістичний аналіз тексту з незначними недоліками, проте логічно та послідовно викладає матеріал та правильно реагує на запитання викладача; висвітлює теоретичні питання з незначними недоліками, вірно відповідає на всі додаткові питання; здійснений переклад запропонованого матеріалу не передає його лінгвокультурну специфіку; виконує резюме статті, відображаючи її основну проблематику, володіє загалом навичками мовленнєвої компетенції.

При цьому допускає незначні похибки при викладі змісту запропо­но­ва­ного завдання (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).


^ Відповідь у 124-149 балів оцінюється, коли студент демонструє недостатній рівень володіння матеріалом: лінгвостилістичний аналіз тексту містить значні фактологічні та мовностилістичні помилки; відповідь на теоретичні питання не відображає їх головної мовної сутності; студент не дає чіткої відповіді на додаткові питання; здійснений переклад виконаний з помилками змістового та лінгвокультурного характеру; зміст реферованої статті викладений без його зв’язку з актуальними світовими подіями.

При цьому допускає суттєві похибки при викладі змісту запропо­но­ва­ного завдання (мінус 4 балів), при логічності викладу матеріалу (мінус 4 балів), при вимові мовних одиниць (мінус 6 балів) та при вживанні граматичних і синтаксичних конструкцій (мінус 10 балів).


^ Відповідь у 0-123 бали оцінюється за відсутність знань з відповідного матеріалу: неспроможність виконати лінгвостилістичний аналіз тексту; відповісти на запропоновані теоретичні питання та на додаткові запитання; відповідь містить велику кількість мовних помилок, студент повільно чи неправильно реагує на запитання викладача і не може формулювати змістовні та логічні відповіді, не пояснює причинно-наслідкові зв’язки між явищами, його знання загалом мають несистемний характер; переклад виконаний некваліфіковано, без урахування йоголінгвосоціокультурних аспектів; реферування газетної статті спотворює її зміст.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Аллендорф К. А. Очерк по истории французского языка. М. 1959

  2. Васильева Н.М., Пицкова Я.П. Французский язык: Тео­ре­тическая грамматика: Морфология: Синтак­сис: уч. для ин-тов и фак. иностр. языков. – М.: Высш. шк., 1991. – 299 с.

  3. Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 1-ère partie.– Чернівці: ЧНУ, 2003.

  4. Вацеба Р.В., Якубовська Н.О. Cours de lexicologie. 2-ème partie = Курс лекцій з лексикології французької мови. Частина 2-га. – Чернівці: Рута, 2004.

  5. Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лек­си­ческие вопросы) / В.С.Виноградов. – М.: РАО, 2001. – 224 с.

  6. Гак В.Г. Теоретична грамматика французского язы­ка. Мор­фология: учеб. для филол. фак. ун-тов. – 2 изд. испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1986. – 312 с.

  7. Гак В.Г. Теоретическая грамматика француз­ско­го языка. Синтаксис: для ин-тов и фак. иностр. язы­ков. – М.: Высш. шк., 1981. – 208 с.

  8. Гладка В.А., Князєва Д.А. Histoire de la langue française : навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 108 р.

  9. Долинин К.А. Интерпретация текста: учебн. пособие. – М.: Просвещение, 1985. – 288 с.

  10. Драненко Г.Ф. Методичні поради для аналізу худож­ньо­го тексту. – Чернівці: Рута, 2003. – 102 с.

  11. Карабан В. Переклад наукової і технічної літератури. У 2 т. Харків 2001.

  12. Карабан В. І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. — Вінниця, 2003.

  13. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу / В.В. Копті­лов. – К. : Юніверс, 2003. – 280 с.

  14. Корунець І. В. Теорія і практика перекладу. Аспектний переклад. — Вінниця, 2001.Левит З.Н. Очерки по лексикологии современного французского языка. – М., 1969.

  15. Лопатникова Н.Н., Мовшович Н.А. Лексикология современного французского языка. – М.: Высшая школа, 1982.

  16. Максимов С.Є., Радченко Т.Н. Перекладацький аналіз тексту. К., 2001.

  17. Методика викладання французької мови у ВШ: курс лекцій/укл. Д.А. Руснак. – Чернівці: ЧНУ, 2011. – 144 с.

  18. Основи перекладознавства: навч. посібник / за ред.. А.Є.Нямцу. – Чернівці: Рута, 2008. – 312 с.

  19. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К., 1993.

  20. Попович М.М. Теоретична граматика французь­кої мови. Морфологія: навчальний посібник. – Чер­нівці: Букрек, 2010. – 288 с.

  21. Попович М.М. Основи теорії мовної комунікації: кон­с­пект лекцій. – Чернівці: Рута, 2008 р. 151 с.

  22. Реферовская Е.А., Васильева А.К. Теоретическая грам­ма­ти­ка современного французского языка. – 2 изд. – Л.: Про­све­ще­ние, 1973. – Часть I: Морфология. – 430 с.; Часть II. Син­так­сис. – 357 с.

  23. Руснак Д.А. La didactique du français langue étrangère dans le secondaire: навч. посібник / Д.А.Руснак. – Чернівці: Чер­­ні­вецький нац. ун-т, 2010. – 115 с.

  24. Сваткова Т.Д., Вєдіна І.В. Франція. Посібник з країнознавства. – К.: Видавець Карпенко В.М., 2008. – 280 с.

  25. Степанов Ю.С. Французская стилистика. – М., 1965.

  26. Стилістика французької мови: курс лекцій / Укл. Я.І.Пащук. – Чернівці: Рута, 2003. – 118 с.

  27. Сухенко К М Лексичні проблеми перекладу. Київ, вид. Ун-ту, 1972.

  28. Хованская З.И., Дмитриева Л.Л. Стилистика французского языка. – М., 1991.

  29. Tcherednitchenko A. Théorie et pratique de la traduction / A.Tcherednitchenko, Y. Koval. – Kiev: Lybid, 1995. – 319 p.



Програму затверджено на засіданні предметної комісії кафедри романської філології та перекладу факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 5 від 14.12.2011)


Голова предметної комісії В.А. Гладка

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Географічний факультет
Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванння
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Для вступників з обмеженими фізичними можливостями на освітньо-кваліфікаційний рівень
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проаналізуйте процес конституційної реформи в Україні та перспективи його розвитку
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи