Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» icon

Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»




Скачати 181.88 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»
Дата24.09.2012
Розмір181.88 Kb.
ТипДокументи

міністерство освіти і науки, молоді і спорту України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича


«Затверджую»

Ректор __________ С.В.Мельничук

«___» ______________ 2012 р.


Програма комплексного фахового іспиту


для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»

(повна форма навчання)

галузь знань – 0101 «Педагогічна освіта»

спеціальність - 7.01010601 «Соціальна педагогіка»


схвалено Вченою радою факультету

педагогіки, психології та соціальної роботи

Протокол № 6 від 19 січня 2012 р.


Голова ради ___________ Зварич І.М.


Чернівці – 2012

^ Соціальна педагогіка

Роль соціальної педагогіки як науки і сфери практичної діяльності. Науково-теоретична структура соціальної педагогіки та визначте основні об’єкти соціально-педагогічної діяльності. Принципи соціально-педагогічної діяльності. Основні функції соціальної педагогіки.

Особливості та механізми соціалізації особистості. Вікові періоди соціального розвитку особистості. Характеристика провідних концепцій соціалізації особистості. Фактори соціального формування особистості.

Поняття “сім’я”, її основні функції. Соціальний статус сім’ї. Типологія сімей. Проблеми сучасної сім’ї, типові помилки сімейного виховання. Причини і наслідки сімейних криз. Механізм виникнення сімейних конфліктів і їх вплив га розвиток і формування дитини. Зміст і основні складові соціально-педагогічної допомоги сім’ї, шляхи їх реалізації в практичній діяльності. Форми і методи взаємодії соціального педагога з сім’єю. Основні концепції соціального виховання. Соціальні завдання школи в сучасних умовах. Напрями та види роботи соціального педагога загальноосвітньої школи. Форми й методи соціально-педагогічної діяльності в школі. Призначення і професійні обов’язки соціального педагога в школі.

Зміст поняття “соціальне сирітство”, причини, які приводять до соціального сирітства. Стан турботи про сиріт в сучасних умовах. Правові аспекти захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Державна система опіки дітьми-сиротами. Пріоритеті форми опіки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Принципи і зміст діяльності дитячих будинків. Особливості створення і функціонування дитячого будинку сімейного типу. Механізм створення прийомної сім’ї. Типові проблеми адаптації дитини у прийомній сім’ї. Причини, які зумовлюють необхідність соціального супроводу прийомної сім’ї. Сутність соціального супроводу прийомної сім’ї. Шляхи підтримки прийомних батьків соціальним працівником. Можливості Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо забезпечення соціального супроводу прийомних сімей. Напрями і форми підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яку здійснює Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Діяльність притулків в структурі соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, безпритульних і бездоглядних.

Поняття “обдарованість” і основні підходи до класифікації обдарованих дітей. Провідні якості обдарованої дитини. Основні механізми діагностики обдарованості та методики її розвитку. Особливості соціально-педагогічного захисту обдарованих дітей.

Девіантна поведінка як форма соціальної дезадаптації. основні типи девіацій. Фактори й причини виникнення девіантної поведінки. Форми вияву девіантної поведінки. Особливості адиктивної поведінки підлітків. Причини і особливості дитячого алкоголізму. Основні причини залучення дитини до вживання алкоголю на різних вікових етапах і наслідки дитячого алкоголізму. Зміст соціально-педагогічної діяльності з дітьми, схильними до алкоголізму. Зміст соціально-педагогічної допомоги дітям, схильним до алкоголізму, на різних вікових етапах їх розвитку. Поняття “наркоманія”, особливості підліткової наркоманії. Причини, що сприяють наркотизації неповнолітніх. Стадії розвитку підліткової наркоманії, її наслідки. Заходи попередження підліткової наркоманії. Особливості дитячої проституції різних типів. Причини та наслідки дитячої проституції, роль соціального педагога у їх попередженні. Злочинність неповнолітніх як форму прояву делінквентної поведінки, її причини. Система спеціальних навчально-виховних закладів для неповнолітніх правопорушників. Особливості організації роботи з засудженими в умовах виправно-трудової колонії.

Предмет і завдання віктимології. Зміст поняття “інвалідність”, основні причини, типи інвалідності. Основні напрями соціально-педагогічної реабілітації дітей та осіб з фізичними та соціальними аномаліями. Моделі та форми соціально-педагогічної роботи з дітьми-інвалідами. Зміст діяльності Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з дітьми-інвалідами. Молодь як особлива соціально-демографічна група населення. Основні напрями державної молодіжної політики. Структура, завдання і зміст діяльності соціальної служби для молоді. Основні напрями і форми діяльності Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Соціальні проблеми жіноцтва на сучасному етапі. Роль соціального педагога у їх вирішенні. Соціальний статус і психологічні особливості людей похилого віку. Соціальні геронтологічні концепції старіння. Визначте їх потенціал для соціально-педагогічної роботи. Особливості медико-соціальної реабілітації людей похилого віку. Форми соціальної роботи з людьми похилого віку.

Соціально-педагогічний потенціал християнської віри як мотивації поведінки та передумови гармонії. Основні функції релігії в сучасному суспільстві. Вплив релігії, церкви й конфесійних общин на соціалізацію підростаючого покоління. Позитивні моменти релігійного впливу і покажіть, коли релігія стає причиною асоціальної поведінки. Можливості та форми співробітництва громадських та конфесійних інститутів у соціальному вихованні.

Особливості функціонування органів соціального захисту та соціального обслуговування населення. Основні напрямки роботи соціальних служб по обслуговуванню населення. Функції та складові системи соціального обслуговування. Зміст поняття “волонтер”. Основні засади волонтерського руху. Мотиваційна база волонтерства. Зміст і види соціально-педагогічної діяльності з волонтерами. Основні форми і методи роботи з волонтерами.

^ Теорія та технології соціально-педагогічної роботи

Особливості соціальної роботи з різними верствами населення. Цінності в соціальній роботі. Їх характеристика. Сутність поняття теорії соціальної роботи. Цілі й особливості соціально – педагогічної діяльності. Форми соціальних технологій, їх характеристика. Етапи соціальної технології. Основні види соціальних технологій. Зміст технологізації соціального процесу. Організаційні форми соціальної роботи, їх характеристика.

Комунікативні особливості діяльності соціального педагога. Види комунікації, їх характеристика. Критеріїв професійних рівнів готовності соціального робітника до комунікативної дії з клієнтом.

Роль соціально – педагогічного спілкування, його функції та види. Техніка соціального – педагогічного спілкування, її основні функції та види.

Психотерапевтичне спілкування, його особливості, загальні закономірності. продуктивне і непродуктивне спілкування Характеристика послідовності етапів роботи соціального працівника у вирішення проблеми клієнта. Техніка продуктивного спілкування соціального працівника з клієнтом. Технологія проведення групової психолого – педагогічної терапії. Основні вимоги до організації та проведення занять із групової психотерапії.

Напрями діяльності служб “Телефон Довіри”, їх характеристик. Етапи телефонного консультування, їх характеристика. Технологія проведення групової психолого – педагогічної терапії. Основні вимоги до організації та проведення занять і групової психотерапії.

Фактори, що детермінують адиктивну поведінку дітей та молоді. Суть і завдання психолого – педагогічної діагностики наркотизму неповнолітніх. Характеристика психолого – педагогічних умов організації гри в процесі соціально – педагогічної діяльності. Специфіка використання гри в умовах вуличної соціальної роботи. Основні умови застосування гри у вуличній соціальній роботі.

Зміст реабілітації інваліда та “соціальної” реабілітації. Характеристика моделей інвалідності. Основні напрямки допомоги соціальним робітником сім’ї, яка має дитину з особливими потребами. Зміст, форми і методи роботи соціальних служб для молоді з молодою сім’єю. Форми і методи роботи центрів соціальних служб з батьками. Сімейна психотерапія в системі діяльності соціальних служб для молоді, її особливості. Основні напрямки діяльності клубів для дівчат – сиріт. Особливості роботи соціального робітника з різними типами сімей. Характеристика різних типів сирітства. Зміст поняття “соціальний супровід”. Професійні функції соціально працівника при соціальному супроводі прийомної сім’ї. Основні проблеми сучасної сім’ї, що породжують дисгармонію та конфлікти. Техніки соціальної сімейної терапії, їх характеристика. Проблеми конфліктів та нестабільності сучасної сім’ї. Психологічне та соціально – педагогічне обґрунтування технік сімейної терапії. Характеристика соціометричних технік сімейної терапії. Поведінкові техніки сімейної терапії, їх характеристика.

Причини появи волонтерів в Україні. Основні напрямки роботи волонтерів. Шляхи залучення волонтерів до роботи. Характеристика організацій, що беруть участь у волонтерському русі.

Форми виховної роботи, що характерні для діяльності дитячо – молодіжних громадських організацій. основні форми роботи, спрямовані на допомогу молоді щодо працевлаштування. Зміст інноваційних форм роботи з питань працевлаштування.

Технологія соціально – педагогічної діяльності, що спрямована на творчий розвиток особистості. Особливості технології розвитку духовності особистості засобами мистецтва слова.

Характерні особливості соціального дослідження, його функції, етапи, види. Програма соціального дослідження, його функції. Етапи розробки програми соціального дослідження. Складові організації дослідження, їх зміст. Структура робочого плану дослідження.

Медико – соціальна робота як вид професійної діяльності. Основні напрямки діяльності центрів консультування сім’ї та репродуктивного здоров’я.

^ Спеціальна педагогіка

Мета і завдання, напрямки медико-соціально-педагогічного патронажу сімей з дітьми, що мають відхилення розвитку. Структура сучасної системи соціально-педагогічної допомоги особам з обмеженими можливостями життєдіяльності в Україні. Роль педагога-дефектолога в навчанні, вихованні та корекції розвитку аномальних дітей. Вимоги до професійних якостей педагога-дефектолога. Сутність поняття “Аномальна дитина”. Класифікація аномалій розвитку, їх характеристика. Становлення спеціальної освіти у кінці ХVІІІ – на початку ХХ століття. Сутність предмета тифлопедагогіки як науки, її завдання. Терміни “синдром раннього дитячого аутизму” та “аутичні риси особистості”. Сутність та причини аутизму. Види порушень опорно-рухового апарату. Зробіть узагальнену характеристику ДЦП. Можливості розвитку, освіти та соціалізації аутичної дитини. Корекційно-педагогічна допомога при аутизмі. Програма корекційної роботи та спеціалізованої допомоги дітям, які хворіють церебральним паралічем. Психолого-педагогічні основи розвитку і освіти осіб зі складними дефектами. Характеристика освітнім системам М.Монтесорі та Р.Штайнера. Історичний розвиток тифлопедагогіки як науки. Історичний розвиток олігофренопедагогіки як науки. Внесок у спеціальну педагогіку Л.С.Виготського (1896-1936рр.).

Зміст та особливості корекційно-розвивального навчання дітей із ЗПР (затримкою психічного розвитку).

Предмет сурдопедагогіки, її завдання. Історичний розвиток сурдопедагогіки як науки. Особливості спеціальної освіти для осіб з комбінованими порушеннями розвитку. Причини виникнення, форми та ступені заїкання. Програма профілактики заїкання у дітей. Загальнопедагогічні та спеціальні методи навчання осіб з обмеженими можливостями. Принципи організації та комплектування спеціальних навчально-виховних закладів для аномальних дітей. Предмет дослідження дефектології, завдання спеціальної педагогіки як науки. Система підготовки фахівців для практичної та наукової діяльності в галузі дефектології. Причини вроджених і набутих аномалій розвитку. Система спеціальної освіти для дітей зі зниженим слухом в Україні. Сутність поняття “складне порушення розвитку”. Класифікація комбінованих дефектів розвитку. Недоліки у вимові задньоязикових звуків (капацизм, гамацизм, хітізм), способи їх виправлення.

^ Основи соціального гувернерства

Суспільна зумовленість виникнення сучасної професії соціального гувернера в Україні. Специфіка праці соціального гувернера в сім’ї, що мають дітей з відхиленнями у поведінці. Моделі підготовки гувернерів (домашніх учителів, вихователів) в Україні на сучасному етапі. Основні напрями освітньої підготовки соціального гувернера. Функції та обов’язки соціального гувернера.

Історичний аспект становлення професії гувернера (домашнього наставника, учителя, вихователя) в Україні. Історичний аналіз поняття «дитинство» на основі досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених. Висвітлення проблем виховання та навчання особистості у спадщині видатних зарубіжних та вітчизняних педагогів.

Алгоритм діяльності соціального гувернера в сім’ї, що має дитину з обмеженими можливостями. Стратегічний і тактичний план роботи соціального гувернера в період його адаптації в сім’ї, де він працюватиме. Особливості взаємодії гувернера з обдарованими дітьми. Тематика інформаційних годин для батьків з проблем сімейного виховання, які доцільно організувати у дитячій установі та початковій школі. Індивідуальний план роботи гувернера з розумово обдарованою молодшою шкільного віку.

Особливості розумового виховання дошкільників. Умови та засоби сенсорного виховання. Роль, місце, умови та значення тестування у процесі вивчення гувернером особистості дитини. Методика індивідуального навчання дітей читанню, математиці, іноземній мові тощо. Специфічні умови педагогічної діяльності соціального гувернера (домашнього насильства, вихователя, учителя). Врахування особливостей сім’ї та стилю сімейного виховання в діяльності соціального гувернера. Загальна характеристика методів виховання дошкільників та молодших школярів. Психолого-педагогічні основи фізичного виховання дітей у сім’я. Спільне та відмінне в організації спілкування дитини з однолітками та дорослими. Провідні шляхи формування «соціальних почуттів»та дисциплінованості у дошкільників та молодших школярів. Гра як спосіб соціалізації та розвитку особистості дитини. Індивідуальний план роботи з дитиною, у поведінці якої спостерігаються прояви негативних особистісних якостей (упертість, брехливість, забіяцтво тощо – за вибором). Режим дня та його значення для розвитку дитини.

^ Основи догляду за дітьми-інвалідами

Соціальні проблеми сімей, які виховують дітей з обмеженими функціональними можливостями. Робота громадських організацій з дітьми з обмеженими функціональними можливостями. Ставлення до людей з функціональними обмеженнями на різних етапах суспільного розвитку. Зміст медичної моделі інвалідності. Зміст соціальної моделі інвалідності.

Класифікація сімей, у яких є діти-інваліди. Роль волонтерського руху в роботі з дітьми-інвалідами. Сутність концептуального підходу до соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими функціональними можливостями. Роль ЗМІ у формуванні позитивного ставлення до дітей з обмеженими функціональними можливостями (наведіть приклад). Характеристика моделям інвалідності. Стадії адаптації сімей з дітьми з вадами розвитку. Соціальні проблеми сімей з дітьми з обмеженими психофізичними можливостями на різних рівнях соціальної структури суспільства.

Поняття інвалідності, її причини та види. Позитивні і негативні сторони перебування дітей з обмеженими можливостями здоров'я в спеціалізованих установах інтернатного типу. Система поетапної медичної і педагогічної реабілітації дітей з церебральним паралічем.

Сутність та основні компоненти професійної компетентності спеціаліста з соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я. Зміст основних якостей професійної компетентності спеціаліста з соціальної реабілітації дітей з обмеженими функціональними можливостями. Основні вимоги до спеціаліста, які необхідні для ефективної взаємодії з дитиною з обмеженими можливостями здоров'я.

Основні напрями корекційно-педагогічної роботи при ДЦП в ранньому та дошкільному віці. Форми роботи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з дітьми з особливими потребами. Зміст політичної моделі та моделі "культурний плюралізм". Зміст кондуктивної педагогіки. роль методу арт-терапії в корекції порушень опорно-рухового апарату.

Роль способу життя у формуванні характеру розумово відсталої дитини. Допомога дітям з мінімальними порушеннями опорно-рухового апарату за допомогою методу Монтессорі.

Морально-етичні аспекти в роботі спеціаліста з соціальної реабілітації. Сутність поняття "педагогічний такт", в тому числі по відношенню до професійної компетентності спеціаліста з соціальної реабілітації. Значення спілкування в соціальній реабілітації дітей і підлітків з обмеженими можливостями.

^ Соціально-педагогічне консультування сім’ї

Сутність соціально-педагогічного консультування сім’ї. Роль і місце сімейного консультування в контексті сучасної культури. Моделі психологічного консультування сім’ї. Прийоми консультування сім’ї. Сутність методів консультування сім’ї. Врахування особливостей розвитку сім’ї у консультуванні. Етапи консультування сім’ї. Особливості і технології консультування батьківсько-дитячих стосунків. Форми соціально-педагогічного консультування. Особливості консультування сім’ї після розлучення. Принципи побудови педагогічного дослідження сім’ї. Особливості консультування неповних сімей. Типи соціально-педагогічного консультування. Психодіагностичні методики сімейних стосунків у роботі соціального працівника.

Переговори як особлива форма спілкування. Роль соціального педагога в здійсненні переговорів. Роль “Телефону довіри” в сімейному консультуванні. Особливості виховання у батьківській сім’ї як умова підготовки молоді до сімейного життя. Особливості консультування молодої сім’ї. Технології проведення бесіди в сімейному консультуванні. Основні принципи психологічного консультування сім’ї. Методи консультування молодої сім’ї. Зміст соціально-педагогічного консультування на кожному з етапів розвитку сїм´ї. Труднощі, що виникають в прийомних батьків, їх подолання засобами консультування. Особливості консультативної роботи з неблагополучною сім´єю. Причини конфліктів підлітків з батьками. Корекція сімейних стосунків між підлітками і батьками. Метод групового консультування сім’ї. Особливості індивідуального консультування сім’ї. Методи переконання в консультативній роботі. Основні принципи індивідуальної (адлерівської) психології в застосуванні до сімейного консультування.

^ Основи соціального патронажу

Місце патронажних служб у системі закладів соціальної допомоги населенню. Основні види соціальної роботи, які можна використовувати в ході соціального патронажу. Основні об’єкти соціальної роботи, які потребують соціального супроводу. Основні цілі соціального патронажу. Місце патронажних служб у системі закладів соціальної допомоги населенню. Основні нормативні документи, що регламентують діяльність патронажних служб. Закон України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”. Діяльність громадських та державних організацій, що здійснюють патронаж людей похилого віку. Основні функції діяльності соціального педагога в патронажній роботі. Основні етичні принципи діяльності соціального педагога в патронажній роботі. Комунікативні особливості діяльності соціального педагога в патронажній роботі. Методика встановлення контакту та ведення діалогу у патронажній роботі. Державні та громадські організації, які здійснюють патронаж людей похилого віку. Активне вислуховування в патронажній роботі. «Телефон довіри» - як форма надання психологічної допомоги громадянам України. Типи сімей та види патронажної роботи в них. Співпраця державних та громадських організацій в організації соціального супроводу різних типів сімей. Основні види патронажної роботи в кризових сім’ях. Функції сім’ї, їх характеристика і врахування в патронажній роботі. Особливості соціального супроводу неблагополучних сімей. Основні напрями здійснення патронажної роботи в сім’ях з важковиховуваними дітьми. План соціального супроводу багатодітної сім’ї. Патронажна робота в прийомних сім’ях, етапи супроводу. Особливості патронажної роботи в прийомних та опікунських сім’ях. Основні напрями патронажної роботи в сім’ї, яка має дитину з особливими потребами. Основні цілі патронажу сім’ї, де виховується дитина з особливими потребами. Форми і методи роботи патронажних служб з дитячими і молодіжними організаціями.


Історія соціальної роботи

Архаїчний період благодійності. Місце благодійності і попечительства у законах найдавніших держав Месопотамії, Індії, Китаю. Підходи до вирішення соціальних проблем у Стародавній Греції та Стародавньому Римі. Механізми усиновлення і опіки, визначені у Римському праві. Передумови громадської благодійності в Європі в епоху Середньовіччя. Середньовічні підходи до вирішення проблем соціально незахищених верств населення. Передумови розвитку благодійності і попечительства в Західній Європі в період становлення буржуазних відносин. Причини кризи суспільного попечительства в Європі і “полювання на відьом”. Основні засади і наслідки нової соціальної політики у Європі в ХУІ століття. Причини відкриття робітних будинків, благодійних шкіл з ХУІ до середини ХУІІІ століття, особливості їх функціонування. “Карцерна” систему благодійності, яка зародилася в Європі у середині ХІХ століття. Загальна характеристика системи допомоги і підтримки, яка склалася на Русі у Х-ХІІІ с. Причини появи і поширення професійної вбогості на Русі. Ідеї милосердя і благодійності в найдавніших літературно-педагогічних пам’ятках Київської Русі. Процес оформлення державних підходів до опіки різними категоріями потребуючих у вітчизняній історії соціальної роботи. Особливості благодійності, соціальної допомоги і підтримки на Русі у кінці ХУІ і в ХУІІ с. Державна благодійну політику соціального захисту дітей у Росії в ХУІІІ с. Вплив історичних процесів в Україні ХУІ-ХУІІ с. на розвиток соціально-педагогічних ідей та практики соціальної роботи. Вплив російських реформ 60-70-х рр. ХІХ століття на розвиток благодійництва і попечительства. Система благодійності, яка склалася в Росії у другій половині ХІХ- на початку ХХ століття.

Історія дитячого та молодіжного руху в Україні

Обґрунтування термінів «молодь», «дитинство», «молодіжний рух» на основі сучасних наукових досліджень та законодавства. Дитячий і молодіжний рух як предмет соціально-педагогічних досліджень. Молодь як особливо соціально-демографічна група суспільства.

Державна молодіжна політика в Україні: концепція, мета, основні напрямки і принципи реалізації. Молодіжний рух як політична система молоді, її основні складові. Законодавча система дитячого і молодіжного руху в Україні. Психолого-педагогічні проблеми групової життєдіяльності дітей та підлітків. Ідеї колективного виховання особистості у теорії та практиці Я.Корчака, С.Т.Шацького, В.Н.Сороки-Росинського, В.О.Сухомлинського. Формування міжособистісних та суспільних відносин в процесі діяльності і спілкування дітей в дитячо-юнацьких об’єднаннях. Основні етапи становлення зарубіжного молодіжного руху. Зміст і форми діяльності молодіжних течій та організацій за кордоном.

Міжнародні центри керівництва та координації роботи молодіжних організацій. Скаутизм як рух і виховна система. Взаємозумовленість виникнення молодіжного руху в Україні і процесів національного самовизначення українців. Соціально-політичні чинники ХVІ-ХХ ст., що зумовили зародження молодіжних організацій в Україні. Причини і об’єктивні фактори тривалого організаційного становлення молодіжного руху. Нові концептуальні підходи до вивчення історії українського дитячого та молодіжного руху. Ідеї колективного виховання у спадщині А.С.Макаренка (1888-1939). Загальна характеристика основних етапів зародження, розвитку і відродження молодіжних організацій в Україні (ХVІ-ХХ ст.). Дискусійні аспекти кожного з періодів розвитку дитячо-молодіжних організацій. Витоки молодіжних організацій (ХVІ-ХVІІ ст.). Західноукраїнська течія в молодіжному русі (ХІХ-п.ХХ ст.). Комсомольсько-піонерська монополія (30-поч. 80-х рр. ХХ ст.) і позитивні риси періоду. «Білі плями» в історії молодіжного руху. Об’єктивні передумови активізації молодіжного руху на сучасному етапі. Загальна характеристика молодіжного руху в Україні: основні напрямки; організаційне оформлення. Творення державних інституцій та їх співпраця з дитячо-молодіжними організаціями. Основні проблеми сучасного періоду розвитку молодіжних організацій. Дитячо-молодіжна організація «Пласт»: зміст, форми і методи роботи. Особливості взаємодії соціального педагога з неформальними молодіжними угрупуваннями: методика співпраці.


^ Завідувач кафедри загальної

та соціальної педагогіки доц. Петрюк І.М.

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок абітурієнтів

на вступних випробуваннях на освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст», спеціальність – 7.01010601 «Соціальна педагогіка»

(на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»)


1 – 123 бали – абітурієнт розрізняє об'єкти соціально-педагогічної діяльності, відтворює деякі елементи теорії соціально-педагогічної роботи, однак слабко усвідомлює мету, завдання та технології соціально-педагогічної діяльності; фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу; має нечіткі уявлення про зміст та технології професійної діяльності соціального педагога; виявляє здатність елементарно викласти думку; може усно відтворити кілька термінів, явищ без зв'язку між ними; може обрати правильний варіант відповіді (на рівні «так-ні»).


124 – 148 балів – абітурієнт виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, може поверхово аналізувати події, процеси, явища і робити певні висновки; відповідь його правильна, але недостатньо осмислена; самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає за планом, висловлює власну думку щодо теми, вміє застосовувати знання при аналізі; в основному знає зміст основних теоретичних положень, але непереконливо відповідає, плутає поняття, додаткові питання викликають невпевненість або відсутність стабільних знань; відповідаючи на запитання практичного характеру, виявляє неточності у знаннях, не вміє оцінювати факти та явища, пов'язувати їх із майбутнім фахом, робить окремі помилки у відповіді, але може їх усунути під керівництвом викладача, недостатньо володіє соціально-педагогічною термінологією.


149 – 173 бали – абітурієнт твердо знає основні положення соціально-педагогічної теорії, добре засвоїв практичні навички, аргументовано викладає матеріал, висловлює свої міркування з приводу тих чи інших соціально-педагогічних проблем, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу теоретичного матеріалу або при аналізі практичної діяльності. Він знає програмовий матеріал, грамотно і по суті його викладає, відповіді достатньо повні, але деякі питання викладає не зовсім повно чи чітко і уточнює їх після додаткових запитань, володіє основними термінами, здатний самостійно вивчати матеріал за вказаною літературою з предмету.


174 - 200 балів – абітурієнт глибоко і всебічно знає зміст, основні напрями, форми, методи, технології соціально-педагогічної діяльності, наукову літературу, теоретичні першоджерела, логічно мислить і будує відповідь, вільно використовує набуті теоретичні знання при аналізі практичного матеріалу, висловлює своє ставлення до тих чи інших соціально-педагогічних проблем, пов'язує програмовий матеріал із профілем й особливостями майбутнього фаху, демонструє високий рівень засвоєння практичних навичок. Він твердо засвоїв програмовий матеріал, системно, послідовно та логічно його висвітлює, вільно володіє основними термінами курсу та розуміє взаємозв’язок матеріалу дисципліни з сучасним суспільним життям, чітко і лаконічно відповідає на поставлені питання, самостійно узагальнює навчальний матеріал, показує творчі здібності в самостійному засвоєнні матеріалу курсу. Абітурієнт вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації; висловлює стандартну аргументацію при оцінці дій, процесів, явищ; чітко тлумачить поняття; виконує творчі завдання.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Вплив паралельного від’ємного оберненого зв’язку за напругою на коефіцієнт підсилення
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Вплив паралельного від’ємного оберненого зв’язку за напругою на коефіцієнт підсилення
Міністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
«Теорії фінансів, податків І оподаткування, державного бюджету, фінансів господарюючих суб’єктів»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи