Скачати 281.78 Kb.
|
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор ___________С.В.Мельничук“____”__________________2012 р. ПРОГРАМА ФАХОВОГО ІСПИТУ для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „Магістр” (повна форма навчання) спеціальність 8.03010101 – Соціологія Схвалено Вченою радою філософсько-теологічного факультетуПротокол № 6 від “25” січня 2012 р. Голова ради проф. Балух В.О. Чернівці-2012 ПРОГРАМА фахових випробовувань зі спеціальності 8.03010101 – «Соціологія» для магістрів ^ Тема 1. Загальна соціологічна теорія як методологія пізнання суспільства Предметна специфіка соціології як науки. Категоріальний апарат соціології. Суть поняття „соціальне”. Структура соціологічного знання та функції соціології. Завдання теоретичної соціології. Поняття законів та закономірностей в соціології. Соціологічне мислення та соціологічна уява (Р.Мертон, Ч.Міллс, П.Штомпка). Загальна характеристика системи методів дослідження в соціології. Соціологія в системі соціальних наук. Тема 2. Природничі та соціокультурні фактори життя суспільства Природничий фактор в позитивістській соціології. Природничі умови соціального. Ноосфера як фактор в системі взаємодії “суспільство-природа”. Формування екологічного менталітету людства. Культура як специфічна форма соціального буття людини. Соціальна сутність культури. Типи, структурні елементи та функції культури. Поняття соціокультурної динаміки. Сучасні теорії культури. Тема 3. Суспільство як соціальна система Еволюція уявлень про суспільство. Поняття суспільства в соціології, його ознаки. Поняття соціальної системи та її емерджентних властивостей. Елементи соціальної системи як відносно автономні складові соціального цілого: соціальна структура, соціальні інститути, соціальні відносини, соціальні спільноти та індивіди. Типи суспільства. Джерела суспільного розвитку. Тема 4. Соціальна структура суспільства Поняття соціальної структури, її основні елементи та різновиди. Поняття, ознаки та типологія соціальних груп. Соціальна нерівність. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність. Тема 5. Соціальна взаємодія та соціальні відносини Поняття соціальних зв’язків та відносин. Система соціальних відносин. Диференціація соціального зв’язку. Поняття соціальної дії та взаємодії. Теорія соціальної дії М.Вебера та Т.Парсонса. Сучасні теорії соціальної взаємодії (теорія соціального обміну, теорія символічного інтеракціонізму, психоаналітична теорія, теорія рольового наслідування). Поняття соціальної норми та девіації. Соціальний контроль. Соціальний конфлікт. Тема 6. Особистість в системі соціальних зв’язків Особливості вивчення особистості в соціології. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних взаємодій та суспільних відносин. Поняття та фактори соціалізації. Соціальний статус та соціальна роль особистості. Соціальна діяльність і соціальна поведінка людей. Тема 7. Соціальні інститути та організації у структурі суспільства Зміст поняття „соціальний інститут”. Суть процесу інституалізації. Види, функції та дисфункцій соціальних інститутів. Поняття та основні риси соціальної організації. Тема 8. Соціальні зміни та соціальний розвиток Природа та різновиди соціальних процесів. Поняття соціальних змін. Типологія соціальних процесів. Поняття соціальних рухів. Сучасні соціологічні теорії соціальних змін. Формаційний, еволюційний та цивілізаційний підходи щодо пояснення історичного розвитку суспільства. Тема 9. Теоретико-методологічне розмаїття в сучасній соціології Основні риси та структура теоретичної соціології. Особливості вивчення соціальних явищ та процесів на макро- та мікрорівні соціологічної теорії. Методологічні проблеми класифікації соціологічних теорій. Поняття соціологічних парадигм. Соціологічна теорія як методологія спеціалізованих галузей соціологічного знання. Поняття теоретичних ділем в соціології. Е.Гідденс про майбутнє соціології. Тема 10. Проблеми та напрями розвитку загальної соціологічної теорії у вітчизняній соціології Особливості розвитку соціологічної теорії в Україні. Українські соціологи про перспективи та завдання розвитку загальної соціологічної теорії. Теоретичні засади вивчення проблем трансформації сучасного українського суспільства: досягнення та перспективи вітчизняної соціології. ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
^ Тема 1. Методологія та методика сучасної соціології Структура та ієрархія соціологічного знання. Знання теоретичного та прикладного характеру. Спеціальні соціологічні теорії та емпіричні дослідження. Соціолог у ролі соціального інженера. Соціоінженерні та соціотехнологічні проблеми соціології Тема 2. Методологія та методологічні стратегії Методологічна процедура суспільних явищ. Методологія і онтологія. Опозиційні методологічні стратегії у соціології. Функціональний підхід та його критика. Узгодження методологічних стратегій. Проблема синтезу соціологічного знання. Тема 3. Методологічні стратегії та категорії соціології Поняттєвий апарат соціології. Проблема вірогідності соціологічного знання. Принципи соціологічного дослідження. Соціологічне вимірювання. Тема 4. Опитування як метод отримання соціологічних даних Поняття опитування та його класифікація. Висування й перевірка гіпотез. Критерії якості отриманих даних. Процедура розробки анкет і проведення опитування. Типи анкет і види запитань. Тема 5. Вибірковий метод у соціологічному дослідженні Генеральна й вибіркова сукупності соціологічного дослідження. Стихійна (випадкова) та квотна вибірки. Процедура розробки вибірки. Тема 6. Проблема емпіричного аналізу соціальної стратифікації та соціальної мобільності Проблема соціального простору та його аналізу. Економічний аспект соціального простору. Політичний простір та його особливості. Професійний простір. Тема 7. Метод спостереження Поняття спостереження та його особливості. Програма спостереження. Види спостереження. Підготовка спостерігачів. Фіксація результатів спостереження. Тема 8. Аналіз документів Поняття документа і класифікація документів. Методи аналізу документів та їх застосування у соціологічному дослідженні. Тема 9. Метод соціометричного опитування Соціометрія, її поняття, історія виникнення та проблематика. Процедура соціометричного опитування. Аналіз результатів соціометричного опитування. Тема 10. Аналіз даних, узагальнення результатів і звіт про проведення дослідження Підготовка даних для аналізу на ЕОМ. Описання і пояснення в соціологічних дослідженнях. Звіт про дослідження. Підготовка необхідної таблиці та рекомендації. ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
^ Тема 1. Загальна теорія соціальної структури Предмет, мета та завдання курсу „Соціальна структура суспільства”. Місце та значення курсу в системі підготовки соціологів. Методичне забезпечення та організація роботи по опрацюванню курсу. Суть поняття соціальної структури. Основні елементи соціальної структури. Розробка поняття соціальної структури в історії соціології. Структурні парадигми в соціології. Сучасні класифікації теоретичних підходів до аналізу соціальної структури: нормативний вимір (Е.Дюркгейм), ідеальний вимір (М.Шелер, А.Шюц), інтеракційний вимір (Г.Зіммель), вимір за інтересами (К.Маркс, М.Вебер). Теорія структурації Е.Гіденса. Тема 2. Соціальна група як елемент соціальної структури. Проблеми соціогрупової ідентифікації Поняття соціальної групи. Типологія груп. Інгрупи та аут групи. Референтні групи. Поняття групової ідентифікації. Специфіка соціологічного аналізу процесів ідентифікації. Проблеми соціогрупової ідентифікації: комунікативна, інтерактивна, соціально-перцептивна ідентифікація. Особистісний процес ідентифікації. Тема 3. Соціальний статус і система соціально-функціональних ролей особистості в структурі суспільства Поняття трьохвимірного соціального простору. Закон прискорення історичного часу. Поняття та види соціальних статусів. Символи статусу. Статусні групи. Проблема статусів в соціальній структурі архаїчного та сучасного суспільства. Сутність соціальних ролей. Рольові конфлікти. Поняття соціальної установки та диспозиції. П.Сорокін про соціальну диспозицію. Т.Парсонс про соціальні ролі. Соціальна мобільність та статусно-рольові характеристики індивіда. Тема 4. Соціальні інститути та організації в структурі суспільства Особливості соціальних відносин і поведінки індивідів в суспільстві перехідного типу. Процеси інституалізації. Трансформація інституційної структури. Функції та дисфункції соціальних інститутів. Соціальні організації в структурі сучасного українського суспільства. Тема 5. Характеристика основних зрізів соціальної структури Критерії виділення соціально-демографічних груп. Поняття прогресивної соціально-демографічної структури. Історична ґенеза типів етнічних спільнот: сім’я, клан, плем’я, народність, нація. Історична обумовленість соціально-поселенської структури суспільства. Соціальні чинники формування поселенської структури. Типи поселенських спільнот. Поняття професійного поділу людей і професійного поділу праці. Соціально-професійна структура як ієрархічна система. Поняття соціально-класової структури. Тема 6. Основні поняття теорії стратифікації Характеристика суті теорії стратифікації. Функціоналісти про соціальну стратифікацію. Теорія соціально-економічної неоднорідності праці. Різноманітність моделей стратифікації. Загальна типологія: рабство, касти, стани, класи. Системні характеристики стратифікації. Соціальна мобільність: суть, типи та механізми. Тема 7. Класичні та сучасні підходи до вивчення соціальної нерівності Ідеї соціальної нерівності в суспільній думці до виникнення соціології. Теорія класів К.Маркса і становлення стратифікаційної теорії. Макс Вебер: класичний етап становлення соціології нерівності. Стратифікаційні дослідження 1930-х – 1960-х років: одновимірна і багатовимірна стратифікація. Тема 8. Типи стратифікаційних систем Історична та соціокультурна зумовленість формування певних типів стратифікаційних систем. Розгорнута характеристика основних типів стратифікації: рабство, касти, стани, класи. Проблема розробки категорії „клас” в соціології. Класова теорія К.Маркса та М.Вебера. Теорії класів в сучасній соціології. Поняття відкритих та закритих стратифікаційних систем. Процеси соціальної мобільності в стратифікаційних системах. Тема 9. Особливості соціально-класової структури сучасного українського суспільства Соціальна стратифікація в суспільствах радянського та пострадянського типів. Теоретичні напрацювання вітчизняних соціологів щодо вивчення соціальної структури та соціальної стратифікації сучасного українського суспільства. Соціогрупова динаміка. Багаті та бідні в сучасній Україні. Проблеми формування середнього класу. Нові фактори диференціації в українському соціумі. ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ ^ Соціологія релігії в структурі релігієзнавства. Об’єкт і предмет соціології релігії. Структура соціології релігії, система категорій і понять. Методи соціології релігії – категоріально-концептуальні і конкретно-соціологічні. Методологічні принципи соціології релігії. Принципи об’єктивності, історизму, конкретності, структурно-функціонального, інституціонального підходів в соціологічному релігієзнавстві. Функції соціології релігії. Соціологія релігії в системі загальносоціологічного значення. Соціологія релігії і практика суспільного життя. ^ Передумови виникнення соціології релігії (криза феодально-релігійної свідомості, критика феодальних суспільних відносин з боку французьких енциклопедистів ХVІІ ст., формування інтересу до питань соціальної ролі релігії в житті суспільства). Час виникнення соціології релігії та її засновники. Вклад І.Канта у розвиток соціології релігії. Концепція М.Вебера про релігію як необхідний компонент суспільства. Класифікація соціальних функцій Г.Спенсера. Вчення Е.Дюркгайма про релігію як соціальний інтегратор. Антирелігійний підхід до розуміння релігії Л.Феєрбаха, К.Маркса, та Ф.Енгельса про соціальну сутність релігії. Проблема соціальної значимості релігії у вченні М.Вебера. феноменологічний напрямок дослідження релігії (П.Бергер, І.Лукман). функціональна теорія та теорія конфліктів як два напрямки дослідження релігії в сучасній західній соціології. Основні етапи розвитку та напрямки дослідження вітчизняної соціології релігії. ^ Поняття та основні визначення релігії. Соціологічне розуміння феномену релігії. Специфіка соціологічного аналізу релігії. Дихотомія підходів до проблеми виникнення релігії: богословсько-теологічний та науковий. Соціальні, гносеологічні та психологічні корені релігії. Соціум ний та соціокультурний детермінанти виникнення релігії. Соціологічні принципи класифікації релігії (за Г.Гегелем, М.Вебером, Р.Беллою). фундаментальна класифікація релігії Р.Белли (примітивний, архаїчний, історичний, ранньосучасний (ранньомодерний) і сучасний (модерний) етапи). ,,Громадянська релігія” як сучасний релігійний феномен. ,,Структурний” метод класифікації релігії (догматичний, емоціанально-етичний, традиціоналістський типи). Тема 4. Суспільно – функціональний характер релігії. Релігія як продукт історичного розвитку цивілізації та соціальний інститут. Діалектика відносин «релігія-суспільство», «держава-церква». Дихотомія підходів структури релігії. Проблема критеріїв структуризації релігії. Структура релігії за Д.Марковичем (ідея надприродного, почуття поваги і страху, релігійні символи, ритуал, релігійні організації і служителі. П’ятиелементна структура релігії: доктрина, міф, етичні цінності, ритуали. Проблема сутності і походження ритуалу. Структурування релігії за Джонстоуном: групи віруючих, священні предмети, віросповідання, ритуал, система норм та приписів. Соціологічна структуризація складників релігії (релігійна свідомість, релігійна діяльність, релігійні відносини, релігійні інститути та організації. Соціальна природа релігії та її функціональність. Трансцендування як компенсація земної втраченості. Ціннісно-нормативний характер релігії. Дуалізм прояву соціальних функцій релігії (інтеграція та дезінтеграція суспільства). ^ Релігія і суспільство. Релігія як суспільне явище. Соціологічне визначення релігії. Релігія як суспільне явище. Соціальна роль і сутність релігії, її суспільно-функціональна структура. Релігійна свідомість. Релігійна діяльність, релігійні відносини, релігійні організації. Релігія як специфічна підсистема. Функціональність релігії, її структура і рівні. Соціальні функції релігії. Функції і роль церкви (релігійних організацій). Релігія і політика. Релігійна ідеологія. Суспільні конфлікти і релігія. Релігія і культура. Релігія і бізнес. Релігія і сім’я. Глобальні проблеми сучасності і релігія. Секуляризація і вільнодумство. Секуляризаційні процеси в сучасному світі. Тема 6. Соціологічне осмислення релігійного життя в Україні Релігійна ситуація та релігійна мережа України в її соціологічних вимірах; конфесійна структура та географія релігій на українських теренах; функціональна роль релігії в сучасному українському суспільстві. Тенденції зміни конфесійного життя та динаміка релігійності в Україні. Внутрішньоцерковні процеси та проблеми міжконфесійних відносин і релігійної конфліктності. Релігійність як форма ідентифікації українського етносу. Релігія в контексті державотворчих процесів. Релігія і проблеми національного життя. Релігія як соціальний інтегратор українського суспільства. ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
^ Тема 1. Виникнення й особливості сучасної конфліктології Кризові явища в західних суспільствах 1960-х рр. та їх вплив на розвиток теорії конфлікту. Значення конфліктного підходу для пояснення суспільних проблем. Розуміння конфлікту представниками структурного функціоналізму. Теорія конфлікту як доповнення функціоналізму через критику останнього. Вирішальний вплив марксизму на теорію конфлікту. Давні корені розуміння конфлікту як джерела суспільного руху. Місце конфліктологічної парадигми в соціологічному знанні. Основні положення конфліктного підходу. Сфери застосування конфліктного підходу. Значення конфліктного підходу в розумінні соціального життя. Тема 2. Основні напрями сучасної теорії конфлікту та їх передумови Джерела теорії конфлікту у працях німецьких філософів Карла Маркса й Георга Зіммеля. Марксове розуміння конфлікту як боротьби класів. Г. Зіммель про позитивні наслідки конфлікту для збереження соціального цілого. Відмінності в поглядах на конфлікт К. Маркса та Г. Зіммеля. Два основні напрямки розуміння конфлікту сучасній конфліктології та їх корені. Р. Дарендорф і Л. Козер як типові представники діалектичної теорії конфлікту та конфліктного функціоналізму. Життєвий шлях Л. Козера. Загальна характеристика теорії Л. Козера. Детальний розгляд елементів конфліктної теорії Л. Козера. Біографія Р. Дарендорфа. Напрямки теоретичного доробку Р. Дарендорфа. Сутність теорії конфлікту Р. Дарендорфа. Тема 3. Системні (загальні) теорії конфлікту Життєвий шлях і науковий доробок К. Боулдінга. Економічні дослідження К. Боулдінга та намагання зблизити суспільні науки. «Загальна теорія конфлікту» К. Боулдінга: її складові, сутність і значення. Системна теорія конфлікту А. Рапопорта. Теоретична конструкція конфлікту Дж. Бернард. Загальна теорія конфлікту К. Фінка. Ігрова теорія конфлікту у працях Д. Льюса, Г. Райффи, Т. Шеллінга. Тема 4. Синтезовані теорії конфлікту “Інтегральна теорія конфлікту” Дж. Тьорнера як спроба узгодити дарендорфівський та козерівський підходи до аналізу соціального конфлікту. Теорія соціальних рухів Е. Обершелла. «Соціологія конфлікту» Р. Коллінза як приклад додавання в макротеорії конфлікту мікрорівня. «Хвильова» теорія О. Тоффлера як теорія «конфлікту цивілізацій». Тема 5. Теорії діагностики та регулювання соціальних конфліктів Зміна наукових підходів до дослідження конфліктів у сучасній конфліктології. «Чиста конфліктна модель» Д. Рекса. Теорія структурних конфліктів і структурного насилля Й. Гальтунга. Аналітична модель конфлікту Л. Крісберга. Теорія «розв’язання конфліктів на основі людських потреб» Д. Бертона. Описово-математизовані теорії міжнародного конфлікту К. Райта та Р. Арона. Теорії конфлікту в контексті стратифікації та організації (Ч. Міллс, Т. Боттомор, Л. Понді, У. Мастенбрук). Тема 6. Теорії конфлікту у психології та політології Основні підходи психологічних теорій конфлікту: психодинамічні, ситуаційні та когнітивні. Представники психодинамічних підходів: З. Фрейд, А. Адлер, К. Хорні, Е. Еріксон, Е. Берн. Ситуаційні підходи: концепції фрустраційної детермінації агресії (Дж. Доллард, Н. Міллер, Л. Берковіц), концепції М. Дойча та М. Шерифа. К. Левін як представник когнітивних підходів. Три напрями політологічних теорій конфлікту: теорія політичних структур (В. Парето, Г. Моска, Ж. Сорель, Ф. Оппенгеймер, А. Бентлі), теорію політичної стабільності (Дж. Блондел, Д. Істон, С. Ліпсет, Д. Сандерс) і етнополітичні теорії (М. Гектер, Т. Нейрн, Дж. Родшильд). ЛІТЕРАТУРА Основна
Додаткова
Критерії оцінювання знань абітурієнтів під час фахового іспиту з соціології для вступу на філософсько-теологічний факультет ЧНУ для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» Іспит проводиться в усно-письмовій формі. Кожен студент отримує індивідуальний екзаменаційний білет, який складається із трьох теоретичних питань. За перші два завдання студент може отримати максимально по 65 балів, а за третє завдання – максимально 70 балів (всього 200 балів). Відповіді студентів повинні бути логічні та лаконічні. У них слід продемонструвати знання класичних та сучасних соціологічних концепцій, уміння оперувати категоріальним апаратом соціології, навички практичної роботи з організації соціологічного дослідження, вміння використовувати сучасні методи викладання соціології як навчальної дисципліни. При необхідності члени комісії можуть просити студента роз’яснити чи прокоментувати його відповіді, дати йому додаткові завдання. Також студент може за власним бажанням прокоментувати, роз’яснити чи доповнити свою відповідь. Загальна сума балів, які студент може отримати на іспиті, складає 200. Оцінка, виставлена комісією, оголошується прилюдно. Знання студентів оцінюються згідно наступних критеріїв: ^
^
^
Оцінка „незадовільно” виставляється абітурієнтам, які за результатами іспиту набрали в сумі від 0 до 123 балів і рівень знань яких відповідає таким умовам:
Декан Філософсько-теологічного факультету проф. Балух В.О. |