Загальні положення icon

Загальні положення




НазваЗагальні положення
Сторінка1/4
Дата15.09.2012
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4








ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Дане Положення засноване на "Програмі дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки в Україні", затвердженої наказом МОН від 23.01.04 р. №49, та на "Тимчасовому положенні про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців", затвердженому наказом МОН України від 23.01.2004 р. №48, та враховує рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації і рекомендації щодо структури залікового кредиту та порядку оцінювання навчальних досягнень студентів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 №774.

Підставами для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є наступне:

  1. інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

  2. входження до Болонського процесу.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі України передбачає такі цілі:

        1. Досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника.

        2. Затребування українських освітніх кваліфікацій європейським ринком праці.

        3. Введення загальноприйнятої та порівнянної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів.

        4. Впровадження стандартизованого додатка до диплома, модель якого була розроблена Європейською комісією, Радою Європи та UNESCO і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника.

        5. Стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань.

        6. Забезпечення "прозорості" системи вищої освіти України та розуміння і сприйняття її у Європейському освітньому просторі.

Використання кредиту (кредитної години) в навчальному процесі розглядається як один з найбільш зручних параметрів для оцінки й виміру обсягів набутих знань, умінь і навичок за будь-який період навчання в різних закладах освіти і, таким чином, як ефективний інструмент упорядкування освіти і забезпечення академічної мобільності.

^ Використання кредиту дозволяє:

  • визначити вагомість тієї чи іншої дисципліни, що вивчається студентом, відносно її частки у підсумковому показнику, отриманому ним після певного періоду навчання;

  • встановлювати ранжир студентів за підсумками навчання і визначити на основі об’єктивних показників індивідуальний рейтинг кожного з них;

  • враховувати для кожної дисципліни вагомість різних видів занять: лекційних, практичних (семінарських), лабораторних та ін.

При цьому академічний статус студентів визначається не загальним строком засвоєння навчальної програми, а кількістю набраних кредитів, що відображають частку засвоєної програми, і рейтинговим балом, що характеризує якість навчання.





Таким чином, кредитний час, у випадку його повномасштабного застосування, може розглядатись як базова конструкція освітньої системи, що лежить в основі організації навчального процесу і має багатоцільове призначення.

У державах Європи “кредитна система” увійшла в ужиток як засіб зарахування для окремих періодів навчання і окремих дисциплін, що вивчаються у ВНЗ, стосовно до академічної мобільності.

Введення кредитних одиниць у нас і у європейських державах проходить у дещо різних умовах. Якщо в країнах Європи кредитна система – інструмент не тільки міжнародної академічної мобільності, а й міжвузівського обміну, то в Україні, де діють державні освітні стандарти, що у певній мірі виконують ці функції, введення кредитної системи повинно бути зорієнтованим на європейський освітній простір, у зв’язку з чим існує домовленість щодо використання системи ECTS (Europen Credit Transfer System) – Європейської кредитно-трансферної системи.

Реальні і потенціальні переваги системи ECTS поширюються на цілу низку аспектів організації й змісту навчання і, зокрема, передбачають:

  • підвищення оперативності й об’єктивності контролю навчання;

  • розширення можливостей міждисциплінарного навчання, тобто навчання шляхом накопичення певних обсягів навчальної роботи (кредитів) з різних навчальних дисциплін (тобто з різним рівнем сформованості умінь і навичок) стосовно спільного об'єкта навчання;

  • полегшення переходу до індивідуальних форм навчання шляхом індивідуального вибору шляху освітнього процесу;

  • скорочення кількості курсів, що викладаються паралельно, у малих аудиторіях і оптимізацію чисельності навчальних потоків;

  • розвиток академічної мобільності студентів на всіх рівнях:

а) міжнародної, в т.ч. залучення іноземних студентів;

б) міжвузівської в Україні, в т.ч. при переводах, поновленнях, міжступеневих переходах;

в) внутрішньовузівської, в т.ч. паралельне навчання за різними спеціальностями.


Дане положення спрямоване на визначення шляхів реорганізації навчального процесу в університеті і стосується перед усім таких взаємопов'язаних основних аспектів:

  • удосконалення змісту і структури навчальних програм і навчальних планів у відповідності до розуміння і вимог Європейського простору вищої освіти;

  • впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та її складової – модульно-рейтингової системи навчання, контролю і оцінювання;

  • реформування системи оцінювання і запровадження загальноєвропейської методики проведення контрольних заходів;

  • удосконалення організаційної системи управління навчальним процесом.




  1. ^ ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ


При використанні кредитно-модульної системи виникають деякі нові поняття або нові тлумачення відомих понять.

^ ECTS (European Credit Transfer System) – європейська кредитно-трансферна система, яка ставить на меті уніфікацію вимірювання обсягів і оцінювання навчальної роботи студента та на цій основі забезпечити мобільність студента у європейському освітньому просторі.

^ Кредит (credit) – умовна одиниця виміру обсягу навчальної роботи студента при вивченні певної складової навчальної програми чи окремої дисципліни, засвоєної студентом під час навчання. Кредит – мінімальна одиниця, яка точно документується, однаково сприймається в освітньому просторі, визначає суму аудиторної та самостійної роботи студента й становить 36 академічних годин.

^ Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) – педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, процеси, методи, об'єкти тощо будь-якої галузі діяльності з визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

^ Змістовний модуль – система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

Навчальний елемент – автономний навчальний матеріал, призначений для засвоєння елементарної одиниці знання або уміння; містить відповідний теоретичний матеріал, вправи і тести.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

^ Модульний цикл – певним чином зорганізована частина навчального часу студента, призначена для вивчення визначеної групи модулів освітньо-професійної програми і здійснення з них контрольних заходів. Тривалість модульного циклу визначається графіком навчального процесу.

Контроль навчальної діяльності студента (педагогічний контроль) полягає у вимірюванні реального рівня навчальної роботи та в отриманні об'єктивних і надійних доказів знань студента, продемонстрованих навичок і професіоналізму у відповідності до змісту і завдань навчальної дисципліни, змістовного модулю чи будь-якого навчального елементу.

^ Заліковий кредит – це завершена задокументована частина (навчальної дисципліни, практики, курсового проектування тощо) навчання студента, що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.

Оцінювання – визначення за певними критеріями та кількісне вираження навчальних досягнень студента.

При застосуванні кредитно-модульної системи організації навчального процесу оцінювання здійснюється за традиційною національною чотирибальною шкалою, багатобальною (диференційованою) шкалою та міжнародною шкалою ECTS.

Зазвичай термін "оцінка" використовується відносно оцінювання за чотирибальною шкалою. При визначенні оцінки за багатобальною шкалою модульно-рейтингової системи оцінювання доцільно дотримуватись терміну "рейтинговий бал", або застосовувати пояснення, за якою шкалою здійснюється оцінювання.



  1. ^ ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ І СТРУКТУРА

НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ



    1. Зміст навчання за певним напрямом підготовки (спеціальністю) визначається відповідним галузевим стандартом вищої освіти. На його основі складається стандарт університету, який повинен забезпечувати нормативні вимоги галузевого стандарту, уточнювати (доповнювати) його у вибірковій частині та враховувати форми і методи організації навчального процесу, що застосовуються.

    2. Впровадження кредитно-модульної системи передбачає певну декомпозицію існуючих освітньо-професійних програм на основі поділу навчального матеріалу на змістовні модулі (блоки змістовних модулів). Для досягнення цілей кредитно-модульної системи, визначаючи змістовні модулі, необхідно забезпечити їх максимальну уніфікацію в межах галузі освітньої діяльності чи певних напрямів підготовки, створюючи таким чином передумови щодо забезпечення мобільності студента. Формування змістовних модулів за ознакою логічної завершеності повинно надавати можливість визначати обсяг засвоєного навчального матеріалу (у кредитах) та оцінювати навчальну діяльність студента.

    3. Невеликі за обсягами навчальної роботи споріднені дисципліни доцільно об'єднувати, розглядаючи кожну з них як певні змістовні модулі однієї навчальної дисципліни, підвищуючи таким чином рівень логічного погодження навчального матеріалу, та передбачати здійснення єдиного підсумкового контролю, що сприятиме поліпшенню організації навчального процесу.

    4. Адаптація освітньо-професійних програм за напрямами (спеціальностями) підготовки до вимог кредитно-модульної системи покладається на випускові кафедри, навчально-методичні комісії факультетів та науково-методичний відділ університету.

    5. Адаптовані освітньо-професійні програми повинні охоплювати повний цикл підготовки за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем та узгоджуватися з наступним рівнем підготовки. Їх впровадження в університеті здійснюється на підставі відповідного наказу ректора.

    6. У міру надходження нових освітніх стандартів, затверджених МОН України, чинні освітньо-професійні програми університету можуть коригуватися у відповідності до їх вимог. Освітньо-професійні програми підготовки фахівців усіх рівнів затверджуються ректором університету.




  1. ^ ПОБУДОВА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ


    1. Навчальні плани підготовки фахівців містять:

  • графік навчального процесу;

  • навчальний план за напрямом підготовки (зі спеціальності);

  • робочі семестрові навчальні плани.




    1. Графік навчального процесу передбачає розподіл навчального року на 2 семестри, кожен з яких розподіляється на 3 модульні цикли. Кожен модульний цикл при укладанні навчального плану може містити по 10 кредитів навчальної роботи і завершується атестаційним тижнем. Наприкінці кожного семестру планується екзаменаційна сесія. Таким чином, навчальний рік містить 60 кредитів, а семестр – приблизно 30 кредитів навчальної роботи студента.

Графік навчального процесу коригується щорічно навчально-організаційним відділом СумДУ.

Форма та зміст графіку навчального процесу наведені у додатку А.

    1. ^ Атестаційний тиждень передбачений для проведення контрольних заходів (підсумкового модульного або семестрового контролю з навчальної дисципліни у формі екзамену або диференційованого заліку), дозволяє упорядкувати їх і відповідно підвищити ефективність. На кожен день атестаційного тижня плануються контрольні заходи з однієї – двох навчальних дисциплін.

    2. ^ Екзаменаційна сесія – період навчального часу студента (1-2 тижні), протягом яких проводяться заходи підсумкового семестрового контролю (складання іспитів з дисциплін, які вивчались у третьому модульному циклі). Протягом екзаменаційного тижня студент також може ліквідувати заборгованість з дисциплін, іспити з яких проводились під час атестаційних тижнів попередніх модульних циклів. На один день екзаменаційної сесії плануються контрольні заходи з однієї навчальної дисципліни.

    3. ^ Модульний цикл триває п'ять повних навчальних тижнів, протягом яких плануються аудиторні заняття. Неповний тиждень на початку навчального року може використовуватись для проведення організаційних та культурно-масових заходів і для проведення лекційних занять ("начитки") з окремих навчальних дисциплін.

    4. ^ 1 кредит навчальної роботи студента, враховуючи вимоги МОН України щодо певного обмеження обсягів аудиторної роботи студентів, становить:

  • 36 годин загального навчального часу, в тому числі:

  • до 3 годин на тиждень аудиторної роботи протягом модульного циклу (в середньому 14 годин);

  • відповідно 22 години самостійної роботи; при цьому самостійна робота студента (СРС) включає опрацювання навчального матеріалу, індивідуальну роботу під керівництвом викладача (ІРС) та проведення контрольних заходів.




    1. Навчальний план характеризує загальний зміст та структурно-логічну побудову навчального процесу. У загальному навчальному плані зазначаються навчальні дисципліни за циклами підготовки, обсяги їх вивчення у годинах та кредитах, форми контролю, передбачені курсові проекти (роботи), розподіл навчальної роботи з дисциплін за семестрами їх викладання у кредтах та розподіл обсягів аудиторної роботи за модульними циклами у годинах на тиждень.

Форма навчального плану наведена у додатку Б.

    1. При складанні навчального плану повинні виконуватись наступні принципи:

      • обсяги навчальної роботи з дисциплін повинні бути не меншими, ніж зазначено у освітніх стандартах і кратними 0,5 кредита;

      • загальний обсяг навчальної роботи за семестр повинен становити приблизно 30 кредитів, за рік – 60 кредитів, за період підготовки бакалавра (4 роки) – 240 кредитів;

      • за семестр слід планувати переважно не більше 3 іспитів. Таке обмеження обумовлене стислим часом екзаменаційної сесії і ґрунтується на тому, що модульно-рейтингова система передбачає планомірну постійну роботу студента з дисципліни, поопераційний поточний контроль, і екзамен як форма підсумкового контролю необхідний переважно з тих дисциплін, які потребують перевірки використання узагальненого та систематизованого навчального матеріалу;

      • потрібно підвищити значення та вагомість курсових проектів (робіт). За визначенням курсовий проект (робота) є одним із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру і має на меті поглиблення і систематизацію знань з навчальної дисципліни та застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання. Виходячи із рекомендацій МОН України потрібно планувати не більше 3 курсових проектів (робіт) за період бакалаврської підготовки, тобто у середньому один курсовий проект (робота) на рік, за винятком 1-го курсу, та 1 курсовий проект на етапі підготовки спеціаліста чи магістра;

      • обсяг навчальної роботи при виконанні курсових проектів (робіт) повинен становити не менше 1,5 – 2,5 кредита ( він призначається із загального обсягу навчальної дисципліни). Курсовий проект (робота) розглядається як певний модуль навчальної дисципліни і його (її) оцінка враховується при визначенні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Якщо курсовий проект (робота) виконується у наступному семестрі після отримання студентом підсумкової оцінки з навчальної дисципліни, то він (вона) оцінюється окремо.

^ У додатку до диплому зазначається середньозважена оцінка з дисципліни з урахуванням оцінки курсового проекту (роботи):

О = ,

де Од та К1 – оцінка та обсяг вивчення(у кредитах) навчальної дисципліни (без обсягу курсового проекту);

Ок та К2 – оцінка та обсяг (у кредитах) курсового проекту (роботи).

Можливе виконання комплексних (міждисциплінарних) курсових проектів (робіт), із призначенням на них певних обсягів навчальної роботи, які оцінюються як окремі навчальні дисципліни;

      • для упорядкування загальної консультаційної роботи та здійснення поточних контрольних заходів доцільно планувати у розкладі занять індивідуальну роботу студентів під керівництвом викладача (ІРС). Обсяг ІРС входить до обсягу самостійної роботи студента, цей вид занять не є обов'язковим для студента, вони не можуть проводитись у формі традиційного лабораторного, практичного або семінарського заняття. ІРС з навчальної дисципліни призначається, виходячи із змісту дисципліни та структури навчальної роботи з неї. Підсумкові обсяги ІРС з дисциплін, що вивчаються одночасно, повинні разом з обсягом аудиторної роботи складати не більше 36 годин на тиждень (за винятком додаткових занять з фізичного виховання). Для виконання курсового проекту (роботи) після завершення теоретичного навчання з дисципліни доцільно планувати ІРС у обсязі 1 години на тиждень протягом модульного циклу;

      • з метою забезпечення системності навчального процесу та узгодженості навчальних дисциплін доцільно утворювати їх групи за ознакою спорідненості та змістовного підпорядкування навчального матеріалу, здійснювати таким чином укрупнення навчальних дисциплін, розглядаючи окремі з них як змістовні модулі.

Такий підхід обумовлений ще й тим, що між вітчизняними і західноєвропейськими освітніми програмами існує суттєва розбіжність, пов’язана саме з кількістю навчальних дисциплін та їх обсягами. Якщо згідно з класичним західноєвропейським навчальним планом студент за рік вивчає не більше 10 навчальних дисциплін, обсяг кожної з яких у середньому не менший 5 – 6 кредитів, то вітчизняні навчальні плани містили у 3 рази більшу кількість навчальних дисциплін, причому обсяг 50% з них не перевищував 3 кредитів. Це призводило до ряду негативних наслідків в організації навчального процесу, у методиці викладання та контролю, а також психологічно перевантажувало як викладача, так і студента.


    1. ^ Семестровий навчальний план повинен містити докладну інформацію щодо змісту організації навчального процесу у семестрі і призначений для планування роботи викладачів і студентів.

Форма семестрового навчального плану наведена у додатку В.


    1. ^ У семестровому навчальному плані зазначаються:

  • назви навчальних дисциплін, форми семестрового контролю, обсяги вивчення дисципліни у семестрі (загальний у годинах та кредитах, самостійної роботи у годинах, аудиторної та ІРС – у годинах на тиждень);

  • види індивідуальних завдань (курсові проекти (роботи), розрахункові, розрахунково-графічні роботи, домашні контрольні роботи тощо);

  • розподіл аудиторної роботи студента за модульними циклами та за видами аудиторної роботи (у годинах на тиждень модульного циклу);

  • кафедри, за якими закріплене викладання дисциплін;

  • інформація щодо можливості утворення лекційних потоків.




    1. Семестрове планування навчальної роботи повинно здійснюватись на таких засадах:

  • кількість навчальних дисциплін, які студентові доцільно одночасно вивчати, – не більше 6 (за винятком фізичного виховання);

  • обсяг аудиторної роботи з навчальної дисципліни за тиждень, при якій студент може продуктивно засвоювати навчальний матеріал, – не менше 4 годин, оптимально – 6 годин. Винятки становитимуть заняття з фізичного виховання та іноземної мови для забезпечення безперервності навчання;

  • виходячи із вищезазначеного, окремі дисципліни (із невеликими обсягами навчальної роботи) можуть вивчатись протягом 1– 2 модульних циклів. При цьому останній атестаційний тиждень для такої дисципліни використовується для здійснення підсумкового контролю (в тому числі проведення екзамену);

  • планування аудиторної роботи з навчальної дисципліни та термінів її викладання за модульними циклами доцільно здійснювати за нижче наведеною схемою:

^ Загальний обсяг навчальної дисципліни

Обсяг аудиторної роботи з навчальної дисципліни

годин

кредитів

годин на тиждень на модульний цикл

^ Термін викладання (кількість модульних циклів)

годин

% від загального обсягу дисципліни

54

1,5

4

1 модульний цикл

20

37

72 – 90

2 – 2,5

6

30

50 – 33

4

2 модульних цикли

40

50 – 44

108 – 126

3 – 3,5

37 – 40

6

60

50 – 48

4

3 мод. цикли

144 – 162

4 – 4,5

4

3 мод. цикли

60

42 – 37

180 – 198

5 – 5,5

6

90

50 – 46

198 – 216

5,5 – 6

46 – 42

4

4 мод. цикли

80

37 – 40

6

120

42 – 45
  1   2   3   4

Схожі:

Загальні положення iconО. Л. Голубенко 2011 р. Положення про Раду кураторів університету Загальні положення > Це Положення регламент
Це Положення регламентує порядок створення І функціонування Ради кураторів (далі – рк) в університеті
Загальні положення iconО. Л. Голубенко „ 2010 р. Положення про студентське самоврядування у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Загальні положення > Це Положення регламент
move to 0-7904032
Загальні положення iconПоложення про студентську раду гуртожитку загальні положення
move to 213-17656
Загальні положення iconПоложення про Студентську раду університету Луганськ – 2002 І. Загальні положення
move to 0-16837736
Загальні положення iconПоложення про Студентську раду університету Луганськ – 2002 І. Загальні положення
move to 0-16837736
Загальні положення iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах загальні положення
move to 0-16763638
Загальні положення iconПоложення про науковий центр патоморфологічних досліджень 2010 р м. Суми № Загальні положення
move to 0-17032775
Загальні положення iconПоложення про студентську соціальну службу Сумського державного університету І. Загальні положення
move to 0-16985172
Загальні положення iconПоложення про студентський гуртожиток Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського Одеса 2006 І. Загальні положення
Дане положення встановлює порядок надання жилої площі в гуртожитках університету, користування цими гуртожитками та їх утримання
Загальні положення iconПоложення (тимчасове) про організацію навчально-методичної роботи в Сумському державному університеті 1 Загальні положення
Дане положення укладене з урахуванням вимог нормативних документів Міністерства освіти І науки України на базі узагальнення досвіду...
Загальні положення iconПоложення про проведення Чемпіонату Сумської відкритої шкільної Ліги квн І. Загальні положення
move to 0-22111356
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи