Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 icon

Робоча програма з дисципліни " Епідеміологія " для студентів 5 курсу, спеціальність "Лікувальна справа" 110101




Скачати 295.63 Kb.
НазваРобоча програма з дисципліни " Епідеміологія " для студентів 5 курсу, спеціальність "Лікувальна справа" 110101
Дата17.09.2012
Розмір295.63 Kb.
ТипРобоча програма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ




ЗАТВЕРДЖУЮ

директор медичного інституту

професор В.Е. Маркевич

«_____»_____________2009 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА


з дисципліни Епідеміологія

для студентів 5 курсу, спеціальність “Лікувальна справа” 7.110101



^ Курс.

Семестр

Загальний обсяг

У тому числі аудиторних

СРС

Вид контролю

V

ІХ

години

кредит

всього

лекції

практичні


15


^ Підсумковий модульний контроль

45

1,5

30

10

20




^ Розподіл навчальної роботи студента за модульними циклами

Модуль - І

ЗМ - 1

ЗМ - 2

лек.

пр.

СРС

лек.

пр.

СРС

4

10

7

6

10

8



Погоджено:


заступник директора медичного інституту

з науково-методичної роботи В.І. Бумейстр


начальник навчально-методичного

відділу СумДУ В.Л. Коротченко


Суми - 2009
^
1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення епідеміології - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (професійна та практична підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


^ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛИНИ, ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПЛАНІ ТА РОЛЬ У ПІДГОТОВЦІ СПЕЦІАЛІСТА


Цілі дисципліни, її місце в системі підготовки спеціаліста

Метою навчання студентів спеціальності “Лікарська справа” є оволодіння теоретичними основами епідеміології як загальномедичної науки, засвоєння методів епідеміологічної діагностики, вивчення засобів профілактики інфекційних захворювань і організації, їх використання в первинній ланці охорони здоров’я, а також засобів попередження можливих епідеміологічних наслідків екстремальних ситуацій.


^ Цільова настанова

Дати студентам теоретичні знання та практичні навички із загальних організаційних та окремих питань дисципліни в обсязі, що необхідний для виконання функціональних обов’язків.


Кінцеві цілі дисципліни

  • Інтерпретувати причини виникнення і закономірності розвитку епідемічного процесу.

  • Проводити епідеміологічне обстеження осередку інфекційного захворювання.

  • Організувати протиепідемічні заходи з ліквідації осередку інфекційного захворювання.

  • Організувати проти епідеміологічні заходи щодо ліквідації епідемічного спалаху.

  • Планувати профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених інфекційних та особливо небезпечних інфекційних захворювань.

  • Здійснювати заходи із знезараження хворого й носія, як джерела збудників інфекційних хвороб.

  • Організація та проведення профілактичної та осередкової дезінфекцію.

  • Організувати проведення щеплень й оцінити їх ефективність.

  • Аналізувати структуру та рівень захворюваності по групам й нозологічним формам.

  • Засвоїти методику проведення ретроспективного та оперативного епідеміологічного аналізу.

  • Інтерпретувати аналітичні та експериментальні епідеміологічні дослідження.



^
2. ЗМІСТ ПРОГРАМИ


Змістовий модуль 1. Загальна епідеміологія

Конкретні цілі:


  • Організація та проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань.

  • Організувати проведення імунопрофілактики.

  • Оформлювати документації (облікової та звітної) про щеплення

  • Вміти скласти план проведення щеплень.

  • Визначати пріоритетні проблеми профілактики інфекційних захворювань по групам та нозологічним формам.

  • Трактувати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість окремих нозологічних форм.

  • Володіти епідеміологічним методом дослідження.

  • Аналізувати структуру й рівень захворюваності населення по групам та нозологічним формам.

  • Володіти методикою аналізу багаторічної та річної динаміки захворюваності.

  • Опанувати методику проведення епідеміологічного аналізу захворюваності по території, по різним групам населення та колективам.


Тема 1. Епідемічний процес. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб.

Епідеміологія. Епідемічний процес. Складові епідемічного процесу. Розділи вчення про епідемічний процес.

Протиепідемічні заходи в осередку – заходи, спрямовані на складові епідемічного процесу.

Обстеження осередку інфекційного захворювання. Заповнення відповідної документації. Заходи щодо ліквідації осередку – заходи по відношенню до хворого та носія, знезараженню навколишнього середовища та осіб, які спілкувались з джерелом інфекційного захворювання.


Тема 2. Організація протиепідемічної та профілактичної роботи на лікарській дільниці.

Обов’язки дільничного (сімейного) лікаря та лікаря-інфекціоніста з питань протиепідемічної роботи.


Тема 3. Дезінфекція і стерилізація. Живі переносники збудників інфекційних хвороб. Дезінсекція. Дератизація


Тема 4. Імунопрофілактика інфекційних хвороб.

Види імунітету та їх характеристика. Значення рівня популяційного імунітету населення в розвитку інфекційних захворювань. Календар профілактичних щеплень України, його розділи. Вимоги до імунобіологічних препаратів. Шляхи ведення імунобіологічних препаратів в організм. Перелік медичних проти показів до проведення профілактичних щеплень. Післявакцинальні реакції та ускладнення.

Організація проведення імунопрофілактики. Складання плану профілактичних щеплень. Форми обліково-звітної документації з імунопрофілактики. Щеплювальна картотека. Оцінка клінічної, імунологічної та епідеміологічної ефективності імунопрофілактики.

Препарати для термінової імунопрофілактики. Характеристика препаратів для термінової профілактики правця, сказу (форма випуску, засіб введення, доза, реакція на введення).


Тема 5. Епідеміологічний метод дослідження. Контрольна робота.

Оцінка проблем профілактики на основі аналізу структури та рівня захворюваності по групах та нозологічних формам інфекцій. Епідеміологічна діагностика. Оперативний епідеміологічний аналіз. Ретроспективний епідеміологічний аналіз. Вивчення проявів річної та багаторічної динаміки захворюваності. Прогнозування проявів епідемічного процесу. Аналіз захворюваності по групах, колективах, територіях. Планування протиепідемічних заходів. Аналітичні та експериментальні епідеміологічні дослідження.


Змістовий модуль 2. Спеціальна епідеміологія

Конкретні цілі:


    • Пояснити епідеміологічні особливості різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покровів.

    • Інтерпретувати прояви епідемічного процесу конкретних нозологічних форм із різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покровів.

    • Організувати проведення профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках конкретних нозологічних форм із різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покровів.

    • Використовувати нормативно-інструктивну документацію МОЗ України для ліквідації осередків конкретних нозологічних форм із різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покровів.


Тема 6. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі.

Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Механізми, чинники та шляхи передачі конкретних нозологічних форм.. Прояви епідемічного процесу (рівень захворюваності, прояви захворюваності в часі, по території, серед різних груп населення та по колективам). Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках.


Тема 7. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з аерозольним механізмом передач.

Епідеміологічна характеристика групи дихальних інфекцій. Механізми, чинники та шляхи передачі конкретних нозологічних форм.. Прояви епідемічного процесу (рівень захворюваності, прояви захворюваності в часі, по території, серед різних груп населення та по колективам). Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках.


Тема 8. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з трансмісивним та контактним механізмами передачі.

Епідеміологічна характеристика груп трансмісивних інфекцій та інфекцій зовнішніх покровів. Механізми, чинники та шляхи передачі конкретних нозологічних форм.. Прояви епідемічного процесу (рівень захворюваності, прояви захворюваності в часі, по території, серед різних груп населення та по колективам).

Профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках. Методи та схема обстеження епідемічного осередка та заходи щодо його ліквідації

Обстеження епідосередка.


Тема 9. Профілактичні та протиепідемічні заходи при особливо-небезпечних інфекціях (холера, чума). Карантинні заходи. Захист курсової роботи.


^ 3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ – МОДУЛЮ: “ЕПІДЕМІОЛОГІЯ”

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Змістовий модуль I. Загальна епідеміологія

1. Епідемічний процес. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб.

2

2

1

2. Організація протиепідемічної та профілактичної роботи на лікарській дільниці




2

1

3. Дезінфекція і стерилізація. Живі переносники збудників інфекційних хвороб. Дезінсекція. Дератизація

2

2

1,5

4. Імунопрофілактика інфекційних хвороб.




2

1,5

5. Епідеміологічний метод дослідження. Контрольна робота.




2

2

Змістовий модуль 2. Спеціальна епідеміологія

6. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі.

2

2

1

7. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з аерозольним механізмом передач.

2

2

1

8. Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з трансмісивним та контактним механізмами передачі.




2

2

9. Профілактичні та протиепідемічні заходи при особливо-небезпечних інфекціях. Карантинні заходи. Захист курсової роботи.

2

2

2

Підсумковий модульний контроль




2

2
^

Усього годин - 45


10

20

15

Кредитів ЕСТS – 1,5

Аудиторна робота – 66,7%, СРС – 33,3%


^ 4. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

Курс лекцій читає завідувач кафедри або його заступник, окремі лекції може читати доцент. На лекціях висвітлюються найбільш актуальні питання епідеміології, важкі для засвоєння розділи.




з.п.

ТЕМА

Кількість годин

^ Змістовний модуль 1: Епідеміологія

1.

Предмет епідеміології. Епідеміологія в структурі медичних наук і охорони здоров'я. Поняття про "епідеміологію неінфекційних хвороб". Вчення про епідемічний процес. Класифікація інфекційних хвороб. Напрями боротьби з інфекційними хворобами.

2

2.

Дезінфекція і стерилізація. Живі переносники збудників інфекційних хвороб. Дезінсекція. Дератизація

2

Разом

4

Змістовний модуль 2: Спеціальна епідеміологія

3.

Епідеміологічна характеристика інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі (черевний тиф, гепатити А та Є, холера). Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.

2

4.

Епідеміологічна характеристика інфекцій з аерозольним механізмом передачі (дифтерія, кір, грип та ГРВІ). Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд

2

5.

Епідеміологічна характеристика карантинних інфекцій. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.

2

Разом

6

РАЗОМ

10


^ 5. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичні заняття з епідеміології проводяться на базі міської СЕС, міської дезінфекційної станції, міських поліклінік, обласної клінічної інфекційної лікарні.

Практичні заняття проводяться за слідуючою методикою:

  1. Кожне заняття починається з програм-контролю та опитування з метою виявлення ступеня підготовки студентів і закінчується аналізом допущених у роботі помилок.

  2. Самостійна робота студентів полягає в:

  • проведенні епідеміологічного аналізу захворюваності, ефективності вакцинації, плануванні та складанні протиепідемічних заходів;

  1. Кожен студент самостійно проводить епідеміологічне обстеження осередка інфекційного захворювання (курсова робота), результати якого оформляються у вигляді карти епідобстеження (один екземпляр здається в міську СЕС, другий перевіряється викладачем і виставляється оцінка). Студент, який не виконав курсову роботу, не допускається до підсумкового заняття та заліку.

  2. Питання спеціальної епідеміології розглядаються також на кожному занятті при вивченні інфекційних хвороб.




з.п.

ТЕМА

Кількість годин

^ Змістовний модуль 1: Епідеміологія

1.

Вчення про епідемічний процес. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб. Протиепідемічна робота дільничих (сімейних) лікарів та лікарів-інфекціоністів.

2

2.

Організація протиепідемічної та профілактичної роботи на лікарській дільниці.

2

3.

Дезінфекція і стерилізація. Живі переносники збудників інфекційних хвороб. Дезінсекція. Дератизація

2

4.

Імунопрофілактика інфекційних хвороб. Календар профілактичних щеплень. Оцінювання ефективності імунопрофілактики. Термінова імунопрофілактика.

2

5.

Епідеміологічний метод дослідження та його структура. Епідеміологічна діагностика. Прогнозування проявів епідемічного процесу. Планування протиепідемічних та профілактичних заходів. Контрольна робота.

2

Теми для самостійного вивчення

Епідеміологія та профілактика ВЛІ




Разом

10

Змістовний модуль 2: Спеціальна епідеміологія

6.

Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі (шигельози, черевний тиф і паратифи, вірусний гепатит А, холера)

2

7.

Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з аерозольним механізмом передачі (дифтерія, менінгококова інфекція, епідемічний паротит)

2

8.

Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з трансмісивним та контактним механізмами передачі (гепатити В та С).

2

9

Профілактичні та протиепідемічні заходи при особливо-небезпечних інфекціях (холера, чума). Карантинні заходи.

^ Захист курсової роботи.

2

Теми для самостійного вивчення

Протиепідемічні заходи в осередках геморагічних лихоманок Марбурга, Ласа та Ебола.




Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з трансмісивним механізмом передачі (висипний тиф, хвороба Бриля, малярія, кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, зоонозні рекитсіози).




Написання індивідуальної курсової роботи.




Разом

8

10.

Підсумковий модульний контроль:

2

практичної підготовки

теоретичної підготовки

1

1




РАЗОМ

20


^ 6. ВИДИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС) ТА ЇЇ КОНТРОЛЬ

з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

^ 1. Підготовка до практичних занять:

1.1

Теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

7

Поточний контроль на практичних заняттях

^ 2. Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:

2.1

Епідеміологія та профілактика ВЛІ

1

Підсумковий модульний контроль


2.2

Протиепідемічні заходи в осередках геморагічних лихоманок Марбурга, Ласа та Ебола.

1

2.3

Протиепідемічні заходи в осередках інфекцій з трансмісивним механізмом передачі (висипний тиф, хвороба Бриля, малярія, кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, зоонозні рекитсіози)

1

2.3

Написання індивідуальної курсової роботи.

3

Поточний контроль на поточних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


2

Підсумковий модульний контроль

РАЗОМ


15





^ 7. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА

за порядком

Модуль 1

(поточна навчальна діяльність)

^ Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1

1

Тема 1

12

2

Тема 2

12

3

Тема 3

12

4

Тема 4

12

5

Тема 5

18

Змістовий модуль 2

6

Тема 6

12

7

Тема 7

12

8

Тема 8

12

9

Тема 9

18

Разом змістові модулі

120

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

практична підготовка

теоретична підготовка

80


30

50

РАЗОМ сума балів

200


Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” - 12 балів, …“2” – 0 балів. За написання курсової роботи присвоюються такі бали «5» - 18 балів, … «2» - 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 бали: не менше 50 балів під час практичних занять та 22 бали за написання курсової та контрольної робіт.

^
8. Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю

Змістовий модуль 1: Загальна епідеміологія


  1. Предмет і задачі епідеміології.

  2. Основні етапи розвитку епідеміології (Д.Самойлович, Д.К. Заболотний, Л.В. Громашевський).

  3. Епідемічний процес та його складові.

  4. Розділи вчення про епідемічний процес.

  5. Рушійні сили епідемічного процесу.

  6. Особливості епідемічного процесу при антропонозах та зоонозах. Поняття про сапронози.

  7. Кiлькiснi та якісні прояви епідемічного процесу.

  8. Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних захворювань.

  9. Дайте визначення осередку інфекційної хвороби. В яких напрямках проводиться епідеміологічне обстеження осередку?

  10. Чим обумовлюються межі осередку інфекційної хвороби? Наведіть приклади.

  11. Назвіть мету і завдання епідеміологічного обстеження осередку.

  12. Як проводиться виявлення інфекційних хворих і повідомлення про них?

  13. Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб.

  14. Хвора людина і носій та їх епідеміологічне значення.

  15. Категорії носіїв збудників інфекційних хвороб.

  16. Заходи щодо знезараження хворих носіїв як джерел збудників інфекційних хвороб.

  17. Епідеміологічне значення тварин.

  18. Поняття про дератизацію, види і методи.

  19. Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В Громашевського. Визначення механізму передачі, його ланки. Чинники і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб.

  20. Закони відповідності механізму передачі первинній (епідеміологічній) локалізації збудника в організмі людини.

  21. Типи механізмів передачі збудників інфекційних хвороб людини.

  22. Методи дезинсекції.

  23. Визначення дезинфекції, її види і методи.

  24. Календар профілактичних щеплень України.

  25. Складання плану проведення профілактичних щеплень.

  26. Заповнення обліково-звітної документації щодо проведення щеплень.

  27. Основні нормативні документи в області епідеміології.

  28. Епідеміологічний метод дослідження, його структура.

  29. Описово-оціночний прийом епідеміологічного методу.

  30. Епідеміологічна, соціальна та економічна значущість інфекційної захворюваності.

  31. Аналітичний прийом епідеміологічного методу дослідження.

  32. Епідеміологічна діагностика, як основа профілактичної та проти епідемічної роботи.

  33. Оперативний епідеміологічний аналіз.

  34. Методика проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу.

  35. Аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності.

  36. Прояви ендемічного процесу в багаторічній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.

  37. Аналіз захворюваності по територіях, в різних групах населення та колективах.

  38. Прояви епідемічного процесу в річній динаміці захворюваності та причини, що їх обумовлюють.

  39. Структура та рівень захворюваності населення по групам та нозологічним формам.

  40. Епідеміологічний аналіз захворюваності по території, в різних групах населення та окремих колективах.

  41. Поняття про територію, групи, час та чинники ризику.

  42. Значення соціального фактору в розвитку епідемічного процесу.

  43. Значення природного фактору в розвитку епідемічного процесу.

  44. Прогнозування проявів епідемічного процесу.

  45. Планування протиепідемічних та профілактичних заходів


Змістовий модуль 2: Спеціальна епідеміологія

  1. Епідеміологічна класифікація інфекційних хвороб.

  2. Епідеміологічні особливості групи кишкових інфекцій.

  3. Епідеміологічні особливості групи інфекцій дихальних шляхів.

  4. Епідеміологічні особливості групи кров'яних інфекцій.

  5. Епідеміологічні особливості групи зовнішніх покривів.

  6. Епідеміологія та профілактика ВЛІ.

  7. Організація санітарної охорони території України від заносу й розповсюдження карантинних інфекцій.

  8. Профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених захворювань.

  9. Карантинні заходи щодо особливо небезпечних інфекційних хвороб.

  10. Черевний тиф. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  11. Вірусний гепатит А. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу). профілактичні та протиепідемічні заходи.

  12. Шигельози. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  13. Холера. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  14. Поліомієліт. Епідеміологічні особливостi (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  15. Дифтерія. Епідемiологiчнi особливості, джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  16. Кір. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  17. Сальмонельози. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  18. Ботулізм. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  19. Менінгококова інфекція. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  20. Туляремія. Епiдемiологічнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  21. Вірусний гепатит В. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  22. ВІЛ-iнфекцiя. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  23. Малярія. Епідемiологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи

  24. Висипний тиф та хвороба Бриля. Епідемiологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  25. Чума. Епiдеміологiчнi особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  26. Кліщовий енцефаліт. Епідемiологiчнi особливості (джерело збудників, фактори i шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепiдемiчнi заходи.

  27. Геморагічні лихоманки Ебола і Марбурга. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.

  28. Геморагічна лихоманка Ласса. Епідеміологічні особливості (джерело збудників, фактори і шляхи передачі, прояви епідемічного процесу), профілактичні та протиепідемічні заходи.



^
9. Орієнтовний перелік практичних робіт та завдань для підсумкового модульного контролю

Модуль: “Епідеміологія”

  1. Визначення прогнозу рівня захворюваності на наступний рік за лінією тенденції багаторічної динаміки захворюваності.

  2. Визначення рівня інфікованості населення за даними вибіркових лабораторних досліджень та його епідеміологічна оцінка.

  3. Заповнення річного „Звіту про окремі інфекційні і паразитарні захворювання” (форма №2).

  4. Заповнення журналу обліку інфекційних захворювань (форма №60).

  5. Заповнення екстреного повідомлення про вперше виявлене інфекційне або паразитарне захворювання (форма №58).

  6. Заповнення карти профілактичних щеплень (форма №63) та індивідуальної карти розвитку дитини (форма 112).

  7. Визначення коефіцієнту епідеміологічної ефективності щеплень та його оцінка.

  8. Обґрунтування переліку протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань.

  9. Створення стовпчикових діаграм для наглядного вираження епідеміологічних даних та визначення груп та чинників ризику захворюваності.

  10. Відбір матеріалу для бактеріологічного дослідження на дифтерійну інфекцію.

  11. Визначення коефіцієнта сезонності річної динаміки захворюваності на діаграмі розподілу захворюваності по місяцях року та його оцінка.

  12. Оцінка якості дезінфекції і стерилізації при вірусних гепатитах А та В.

  13. Проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових, дихальних та кров’яних інфекцій.
^
10. Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60 %), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40 %).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів використовується: тестування, структуровані письмові роботи, контроль практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі.

^ Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

^ Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

^ Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки.

^ Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


Оцінювання дисципліни:

Оцінка з епідеміології виставляється лише студентам, що виконали повністю програму та яким зарахований модуль з дисципліни.

Заохочувальні бали додаються до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни та інше.


Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:


^ Оцінка ЕСТS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

E

Останні 10% студентів


Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:


^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

5”

В, С

4”

D, E

3”

FX, F

2”


Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

^ Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

^ Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля.

РЕГЛАМЕНТ

МРС з дисципліни Епідеміологія


Регламент курсу розроблений у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. № 52, наказу Міністерства освіти і науки від 23.01.2004 р. № 49 та наказу МОЗ України від 22.03.2004 № 148.

Кредитно-модульна система передбачає вивчення загальної, спеціальної епідеміології, структурованої на змістові модулі як логічно завершених частин навчальної програми. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок щоденного опитування теоретичної та практичної підготовки та комп’ютерного тестування за темами, які передбачені модулем (включаючи розділи самостійної роботи).

Навчанням передбачена вимога 100 % відвідування лекційних та практичних занять.

^ Рейтинг з дисципліни складається з 200 балів, що складає 1 модуль (2 змістовних модулі: лекцій 10 годин, практичних занять – 20, самостійних – 15). З них:

  • 1-й змістовний модуль – загальна епідеміологія (лекцій – 4, практичних – 10, самостійна робота – 7). Кредит складає 66 балів.

Максимальна кількість балів за практичне заняття – 12, з них 2,0 бали – комп’ютерний контроль, 10 – усна відповідь та практична робота.

За проведення епідеміологічного аналізу – 18 балів, з них 2,0 бали – комп’ютерний контроль, 6 – вирішення задачі з епіданалізу, 10 – контрольна робота.

  • ^ 2-й змістовий модуль спеціальна епідеміологія (лекцій – 6, практичних та семінарських занять – 8, 8 – самостійна робота). Кредит складає 54 бали.

Максимальна кількість балів за практичне заняття – 12, з них 2,0 бали – комп’ютерний контроль, 10 – усна відповідь та практична робота.

Епідобстеження осередка інфекційного захворювання та оформлення епідкарти (курсова робота) – 18 балів, з них 2,0 бали – комп’ютерний контроль, 6 – епідкарта, 10 – захист епідкарти.

^ Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю включає контроль теоретичної і практичної підготовки.

^ Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80, з них практична підготовка – 30, теоретична - 50.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів, з них практична підготовка – 20, теоретична - 30.


Оцінювання:

91% - 100% – 91,5-100,5 балів – “^ 5” (за шкалою ЕСТS А);

76% - 90% – 76,5-91,0 бали – “4” (за шкалою ЕСТS BC);

60% - 75% – 60,0-76,0 бали – “3” (за шкалою ЕСТS DЕ);

59 балів і менше – “2” (за шкалою ЕСТS FX, F).

^ Системою передбачені додаткові заохочення:

  • участь в олімпіаді з епідеміології + 2 бали, за 1 призове місце + 18 балів, за 2 – 16 балів, 3 – 14 бали до підсумкової оцінки.

^ Підсумкова атестація з курсу епідеміології проводиться шляхом плюсування балів, отриманих на практичних заняттях, за контрольну і курсову роботу та додаткових.


Примітки.

  1. Положення про І-й тур олімпіади з епідеміології. Структура олімпіади:

- середній бал з практичних та підсумкових занять – максимальний бал 5;

- комп’ютерне тестування (50 запитань) – максимальный бал 5;

- розв’язання ситуаційних завдань “Крок 2” (два завдання) – максимальний бал 10;

- практичні навички – максимальний бал 5.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент у першому турі олімпіади, 25.


^ 11. Перелік навчально-методичної літератури

  1. Беляков В.Д., Яфаев Р.Х. Эпидемиология. М: Медицина, 1989.

  2. Беляков В.Д., Дегтярев А.А., Иванников Ю.Г. Качество и эффективность противоэпидемических мероприятий. – Ленинград: Медицина, 1981.

  3. Методы эпидемиологического анализа инфекционной и неинфекционной заболеваемости // Инструкция по применению методов эпидемиологического анализа заболеваемости. – Минск, 1989. – 30 с.

  4. Шляхов Э.Н. Практическая эпидемиология. Кишинев: «Штиинца», 1986.

  5. Черкасский Б.Л. Системный поход в эпидемиологии. – М.: «Медицина», 1988.

  6. Черкасский Б.Л. Руководство по общей эпидемиологии. – М.: «Медицина», 2001.

  7. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. м. Івано-Франківськ, 2006.

  8. Епідеміологія / За редакцією Ю.Д. Гоца, І.П. Колеснікової, Г.А. Мохорта. – Київ: «Асканія», 2007.

  9. Практичний посібник «Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення». І.П. Колеснікова, М.М. Марченко, Мохорт Г.А. та ін. 2008

  10. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я // За редакцією Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. – Тернопіль, 2000.– 677 с.

  11. Офіційний сайт МОЗ України // www. moz.gov.ua

  12. Методичні рекомендації для підготовки студентів з питань позааудиторної роботи.

  13. Посібник “Джерело і живі переносники збудників інфекційних хвороб. Профілактичні та протиепідемічні заходи ” каф. епідеміології, 1999 р..

  14. Посібник “Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення”, каф. епідеміології, 1999 р..

  15. Посібник “Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика”, каф. епідеміології, 2003 р..

  16. Посібник “Епідеміологія надзвичайних станів та військова епідеміологія”, каф. епідеміології, 2004 р..

  17. Підручник “Епідеміологія”. К.М. Синяк, В.М. Гирін, 1998.

  18. Підручник “Епідеміологія”. К.М. Синяк, 1993.

Схожі:

Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМетодичні вказівки з англійської мови для самостійної роботи студентів 1-го курсу спеціальності 110101 «Лікувальна справа» денної форми навчання
Методичні вказівки з англійської мови для самостійної роботи студентів 1-го курсу спеціальності 110101 «Лікувальна справа» / Укладач...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconБуковинський державний медичний університет
Робоча навчальна програма складена на основі програми “загальна хірургія” програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconРобоча програма з навчальної дисципліни "мікробіологія, вірусологія та імунологія" для студентів ІІ-ІІІ курсів зі спеціальності "Лікувальна справа" 110101
Мікробіологія, вірусологія та імунологія. Програма навчальної дисципліни для студентів медичного факультету вищих медичних закладів...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМетодичні вказівки до практичних занять «Створення медичної документації у Excel» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів спеціальності 110101 «Лікувальна справа»
Методичні вказівки до практичних занять «Створення медичної документації у Excel» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconБуковинський державний медичний університет кафедра загальної хірургії
Робоча навчальна програма складена на основі програми “загальна хірургія” програма навчальної дисципліни для студентів вищих медичних...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМетодичні вказівки до практичних занять «Статистична обробка даних медичних досліджень» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів спеціальності 110101 «Лікувальна справа»
Методичні вказівки до практичних занять «Статистична обробка даних медичних досліджень» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Робоча навчальна програма розроблена доц. Зорій Н.І., викл. Осипенко В. А. на основі програми з дисципліни «Психології спілкування»...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМіністерство охорони здоров’я україни луганський державний медичний університет програма виробничої практики для студентів 4 курсу медичного факультету
...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconМіністерство охорони здоров’я україни луганський державний медичний університет програма виробничої практики для студентів 5 курсу медичного факультету
...
Робоча програма з дисципліни \" Епідеміологія \" для студентів 5 курсу, спеціальність \"Лікувальна справа\" 110101 iconДовідник для студента з вивчення дисципліни хірургія
Хірургія” для студентів вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації для спеціальності „Лікувальна справа” 110101,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи