Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією icon

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією




Скачати 344.36 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією
Дата17.09.2012
Розмір344.36 Kb.
ТипРобоча програма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ З ЕПІДЕМІОЛОГІЄЮ



Затверджую

директор медичного інституту

професор В.Е.Маркевич


«30» червня 2010 р.



РОБОЧА ПРОГРАМА


Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції

за спеціальністю 7.110101 "Лікувальна справа"

напряму підготовки 1101 “Медицина”, кваліфікація – лікар



^ Курс,

семестр

Загальний обсяг

У тому числі аудиторних

СРС

Підсумковий контроль

VІ,

ХI-ХІІ

години

кредит

всього

лекції

практичні


55

Підсумковий модульний

135

4,5

135

-

80




^ Розподіл навчальної роботи студента за модульним циклом

Модуль I (4,5 кредити)

ЗМ-1

ЗМ-2

Підсумковий контроль

Пр.

СРС

Пр.

СРС

36

30

40

25

4



Погоджено:


заступник директора медичного інституту

з науково-методичної роботи В.І. Бумейстр


начальник навчально-методичного

відділу СумДУ В.Л. Коротченко


Суми – 2010

1 Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному плані та роль у підготовці фахівця


Мета дисципліни, її місце в системі підготовки фахівця

Викладання курсу “Інфекційні хвороби” починається на V курсі після вивчення базових дисциплін. На 6 курсі введений курс «Актуальні проблеми інфекційних хвороб та ВІЛ-інфекції». Метою курсу є підвищення якості підготовки лікаря, передусім для поліклінічного підрозділу охорони здоров’я. Особлива увага приділяється питанням ранньої діагностики, лікування хворих на догоспітальному етапі в умовах поліклініки та вдома, надання їм невідкладної допомоги.

Передбачається формування знань та вмінь, набуття практичних навичок, які забезпечують клінічну діагностику інфекційних хвороб, що найчастіше зустрічаються, карантинних інфекцій, а також ВІЛ-інфекції, раціональне використання лабораторних та інструментальних методів обстеження хворих, призначення адекватного етіотропного та патогенетичного лікування, невідкладної допомоги, а також проведення первинних протиепідемічних заходів.

Мета встановлюється на основі додатків Б і Г освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни (ГСВО-2003). Цілі (кінцеві і конкретні) сформульовані з точки зору „професійної діяльності” з урахуванням відповідних таксономічних рівнів. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модуля сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.


Кінцеві цілі дисципліни

ПП.028. Виявляти основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб;

ПП.042. Ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб (синдромальний та етіологічний);

ПП.046. Ставити попередній клінічний діагноз, планувати профілактичні та карантинні заходи щодо найбільш поширених та особливо небезпечних хвороб;

ПП.033. Інтерпретувати закономірності та особливості перебігу патологічного та епідеміологічного процесу при різних інфекційних хворобах;

ПП.066. Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику різних інфекційних хвороб та інфекційних хвороб з неінфекційними;

ПП.067. Інтерпретувати результати специфічних методів обстеження за наявності поєднаної патології – інфекційної та неінфекційної;

ПП.025. Визначити тактику ведення хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби;

ПП.026. Визначити тактику госпіталізації та ізоляції інфекційних хворих;

ПП.063. Діагностувати невідкладні стани та надавати допомогу на догоспітальному етапі;

ПП.031. Демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб як зброї масового ураження;

ПП.082. Прогнозувати наслідки інфекційних захворювань для здоров'я людини.

ПП.059. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці інфекційних хвороб;


Інфекційні хвороби як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної і біологічної фізики, морфологічних дисциплін, мікробіології, вірусології та імунології, фізіології, патофізіології, внутрішніх хвороб, хірургії, неврології, дерматології, епідеміології, офтальмології, отоларингології, ендокринології, клінічної фармакології, реаніматології та інтегрується з цими дисциплінами;

б) продовжує вивчення студентами сімейної медицини та медицини невідкладних станів, що передбачає інтеграцію викладання з цим курсом та подальшого формування умінь застосовувати знання з інфекційних хвороб в процесі професійної діяльності;

в) закладає основи здорового способу життя та профілактики порушення функцій організму в процесі життєдіяльності.

У загальній системі підготовки лікаря курс за вибором «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ТА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ» посідає важливе місце з урахуванням значної поширеності інфекційної патології, необхідності формування у майбутніх лікарів клінічного мислення, вмінь та практичних навичок, які забезпечують своєчасну діагностику інфекційних хвороб та їхніх ускладнень, раціональне лікування, вибір оптимальної тактики в разі надання невідкладної допомоги. Особлива увага у викладанні курсу приділяється питанням ранньої, диференціальної діагностики, лікуванню хворих на до госпітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря, передусім для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я, для лікарських спеціальностей, які задіяні при наданні допомоги хворим з невідкладними станами.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної освіти.

^ Програма дисципліни структурована на 1 модуль ЕСТS, до складу якого входять 2 змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю.

^

2 Модуль 1. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ.

Змістові модулі:


Проблеми ВІЛ-інфекції

Опортуністичні інфекції при ВІЛ-інфекції

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) спонукає студентів систематично вчитися впродовж навчального року і має забезпечити підвищення якості підготовки студентів.

Видами навчальних занять протягом курсу «Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції» згідно навчального плану є практичні заняття та самостійна робота студентів (СРС).

Практичні заняття за методикою їх організації є клінічними, включають курацію хворих за заданим алгоритмом дій студентів. Відбувається розгляд теоретичних питань та набуття практичних навичок за стандартними переліками до кожного практичного заняття та під час підсумкового модульного контролю. На практичних заняттях проводиться також аналіз архівних історій хвороб, вирішення ситуаційних завдань, стандартизований тестовий контроль, усне і письмове опитування.

Самостійна робота студентів (СРС) посідає у вивченні курсу вагоме місце. Окрім традиційної підготовки студентів до практичних занять і модульного контролю, а також опанування переліком тем, що винесені для самостійного вивчення, вона включає роботу студентів у клініці в позааудиторний час з оволодінням практичними навичками, складання ними схем диференційної діагностики та алгоритмів обстеження хворих. Ефективність СРС повинна забезпечуватись співпрацею студентів і викладачів.

Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення усіх тем змістових модулів на останньому занятті.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерне і бланкове тестування, розв’язування ситуаційних задач, інтерпретація лабораторних досліджень, аналіз і оцінка результатів специфічних і інструментальних методів обстеження, контроль практичних навичок, відповіді на стандартизовані теоретичні питання.


3 Зміст програми


Змістовий модуль 1. Проблеми ВІЛ-інфекції.

Конкретні цілі:

Інтерпретувати епідеміологічні й патогенетичні закономірності ВІЛ-інфекції.

Ставити попередній діагноз ВІЛ-інфекції.

Інтерпретувати результати загальних клінічних, біохімічних, імунологічних, специфічних лабораторних та інструментальних методів обстеження у хворих на ВІЛ-інфекцію.

Проводити диференціальну діагностику ВІЛ-інфекції.

Інтерпретувати нормативні документи МОЗ України, які регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування; профілактичні заходи, правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції.

Планувати основні профілактичні заходи щодо ВІЛ-інфекції.

Прогнозувати наслідки ВІЛ-інфекції на здоров’я людини.

Проводити діагностику найбільш поширених ВІЛ-індикаторних інфекцій.


Тема 1. Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції. Боротьба зі стигмою та дискримінацією в суспільстві та медичних закладах. Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції, класифікація стадій хвороби. Розширене визначення випадку СНІД у дорослих та підлітків. Класифікація клінічних стадій, критерії діагнозу - великі та малі. Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдромі лимфоаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому.

Актуальність для України. Епідеміологічні особливості передавання ВІЛ на сучасному етапі. Нормативні документи МОЗ України, що регламентують порядок добровільного тестування, госпіталізації, лікування пацієнтів, проведення профілактичних заходів, а також правові аспекти щодо ВІЛ-інфекції.

Тема 2. Етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, клінічна діагностика гострої фази ВІЛ-інфекції, критерії клінічного діагнозу. Особливості перебігу гострої фази у дорослих. Диференціальний діагноз, прогноз. Профілактичні заходи.

Синдром лімфоаденопатії. Поняття про генералізовану лімфоаденопатію. Характеристика найбільш поширених хвороб, що перебігають із генералізованою лімфоаденопатією. Диференціальний діагноз.


Тема 3. Методи неспецифічної та специфічної діагностики ВІЛ-інфекції. Алгоритм проведення дослідження. Правила проведення передтестового консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію, просвітницька робота. Післятестова консультація. Психологічні основи спілкування з такими хворими.

Лабораторна діагностика, план обстеження хворого при встановленні попереднього діагнозу ВІЛ-інфекції. Поняття про лабораторне тестування у випадку підозри на ВІЛ (передтестове та післятестове). Роль психологічної підтримки. Принципи призначення ВААРТ. Характеристика лікарських засобів.


Тема 4. Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна характеристика груп лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції.


Тема 5. Провідні ВІЛ-індикаторні інфекції, в тому числі мікобактеріальні, особливості їх лікування. Загальна і специфічна профілактика ВІЛ-інфекції. Універсальні заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці.

Найбільш поширені СНІД-асоційовані інфекційні хвороби: герпесвірусні; протозойні (церебральний токсоплазмоз, криптоспоридіоз, ізоспороз), мікотичні (кандидоз, пневмоцистна пневмонія, криптококоз), бактерійної етіології (бактерійна рецидивуюча пневмонія, лістеріоз, мікобактеріози, сальмонельозна рецидивуюча септицемія, інші дисеміновані бактерійні інфекції). Клінічна і лабораторна діагностика. Особливості перебігу опортуністичних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД.


Тема 6. Принципи лікування і профілактики. Диспансеризація хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна та індивідуальна профілактика ВІЛ. Універсальні заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці.


Змістовий модуль 2. Опортуністичні інфекції при ВІЛ/СНІД


Конкретні цілі:

Інтерпретувати особливості патологічного процесу при хронічних вірусних гепатитах. Демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики хронічних вірусних гепатитів. Інтерпретувати результати специфічних методів обстеження при хронічних вірусних гепатититах.

Демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики інфекційних хвороб з менінгеальним синдромом.

Проводити диференціальну діагностику інфекційних хвороб з менінгеальним синдромом.

Визначати лікувальну тактику в разі невідкладних станів при інфекційних хворобах з менінгеальним синдромом.

Проводити диференціальну діагностику інфекційних хвороб з екзантемами.

Призначати раціональне лікування опортуністичних хвороб при ВІЛ-інфекції.


Тема 7. Особливості діагностики та лікування хронічних форм гепатитів (В,С).Ведення хворих. Побічні дії специфічного лікування. Профілактика вірусних гепатитів (загальна і специфічна).

Поняття про хронічні вірусні гепатити: особливості класифікації, патогенезу, клінічного перебігу, оцінка лабораторних та інструментальних показників, диференціальний діагноз, наслідки. Принципи лікування хронічного ВГВ. Профілактика вірусних гепатитів, імунопрофілактика ВГВ.

Вірусний гепатит С: особливості епідемічного передавання, класифікації, патогенезу, клінічного перебігу. Оцінка лабораторних та інструментальних тестів, диференціальний діагноз, прогноз. Принципи специфічного лікування, особливості клінічного спостереження за таким хворим. Профілактика ВГС. Особливості лікування хронічних вірусних гепатитів у ВІЛ-інфікованих.


Тема 8. Менінгеальний синдром в клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика менінгітів та менінгоенцефалітів. Особливості діагностики туберкульозного менінгоенцефаліту. Набряк-набухання головного мозку. Диференціальна діагностика уражень рото- та носоглотки, слинних залоз (дифтерія, стрептококовий фарингіт/ангіна, фузоспірохетозний симбіоз, епідемічний паротит). Анафілактичний шок та сироваткова хвороба в клініці інфекційних хвороб. Особливості уражень головного мозку при ВІЛ/СНІД.

Визначення, класифікація, патогенез менінгеального синдрому. Характеристика понять «менінгізм» та «менінгіт». Загальна етіологічна характеристика менінгітів та менінгоенцефалитів. Особливості оцінки клінічної та лабораторної діагностики. Диференціальна діагностика серозних і гнійних менінгітів різної етіології, туберкульозного менінгіту. Принципи лікування, невідкладна допомога хворим на до госпітальному етапі. Набряк-набухання головного мозку: сучасні погляди на патогенез, класифікація, клінічна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога хворим на до госпітальному етапі. Перебіг менінгітів у хворих на СНІД.

Тема 9. Синдром «гострого тонзиліту». Диференціальна діагностика уражень ротоглотки (дифтерія, стрептококовий фарингіт/ангіна, фузоспірохетозний симбіоз). Медична допомога хворим на до госпітальному етапі. Перебіг уражень рото глотки у ВІЛ-інфікованих.

Епідемічний паротит як основний фактор уражень слинних залоз, диференціальна діагностика хвороб із провідним ураженням слинних залоз.


Тема 10. Диференціальний діагноз екзантем в клініці інфекційних хвороб (черевний тиф, менінгококцемія, псевдотуберкульоз, висипний тиф). Інфекційно-токсичний шок в клініці інфекційних хвороб. Проблеми «дитячих» інфекційних хвороб у дорослих, які перебігають з висипом.

Сучасна класифікація висипань. Диференціальний діагноз інфекційних хвороб, що перебігають з екзантемами (черевний тиф, менінгококцемія, псевдотуберкульоз, висипний тиф, кір, краснуха, скарлатина). Характеристика «дитячих» інфекційних хвороб, їх роль у патології дорослих в Україні. Кір, особливості перебігу та диференціальна діагностика у дорослих, ускладнення. Принципи лікування, протиепідемічні заходи в осередку. Принципи імунопрофілактики. Медична допомога хворим на до госпітальному етапі. Краснуха, особливості перебігу у дорослих та вагітних, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики) краснухи. Роль вірусу краснухи в патології плода. Сучасний стан проблеми THORCH-інфекцій. Перебіг скарлатини у дорослих.


Тема 11. Сімейство герпетичних вірусів, етіологічна структура, місце в інфекційній патології та особливості перебігу при імунодефіцитах.

Інфекції, що обумовлені вірусами простого герпесу HSV-1 та HSV-2: особливості клінічного перебігу, оцінка лабораторних тестів, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики герпетичної інфекції.

Вітряна віспа і оперізувальний герпес - особливості клінічного перебігу у дорослих. Диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування та профілактики VZV-інфекції.

Інфекційний мононуклеоз як поліетіологічний синдром. EBV-інфекція та СМV-інфекція, особливості перебігу у дорослих, ускладнення, прогноз. Диференціальний діагноз. Інтерпретація лабораторних досліджень. Принципи лікування і профілактики EBV- та СМV-інфекцій. Медична допомога хворим на до госпітальному етапі. Перебіг герпесвірусних хвороб у хворих на СНІД.


Тема 12. Інфекційно-токсичний шок в клініці інфекційних хвороб на прикладі менінгококцемії. Сучасні погляди на патогенез; особливості клінічного перебігу; диференціальна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога хворим на до госпітальному етапі. Анафілактичний шок, сироваткова хвороба. Диференціальний діагноз, невідкладна допомога.

Анафілактичний шок, особливості перебігу в клініці інфекційних хвороб, диференціальний діагноз. Невідкладна допомога.

Сироваткова хвороба в клініці інфекційних хвороб. Принципи лікування та профілактики.


Тема 13. Тактика лікаря при виявленні хворого на інфекційні хвороби, що регулюються Міжнародними санітарними правилами (чума, жовта гарячка, поліомієліт, гарячка Західного Нілу). Проблема сепсису в медичній практиці. Диференціальна діагностика синдрому тривалої гарячки. Алгоритми обстеження. Особливості клінічного перебігу, профілактики нозокоміальних інфекцій. Пріонові хвороби. Проблема сепсису у хворих на СНІД.

Сучасні положення про Міжнародні санітарні правила, інфекційні хвороби, що ними регулюються. «Карантинні», «особливо небезпечні» та інші категорії інфекційних хвороб, що реєструються ВООЗ та центрами вивчення інфекційної захворюваності.

Чума: особливості клінічного перебігу легеневої форми, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, в тому числі й з туляремією, ускладнення, прогноз. Принципи лікування та профілактики. Медична допомога хворим на до госпітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації до особливих стаціонарів, правила виписки хворих зі стаціонару. Тактика лікаря у разі виявлення хворого на інфекційне захворювання, що увійшло до переліку подій, які можуть уявляти надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров'я у міжнародному масштабі.

Жовта гарячка: особливості клінічного перебігу, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення. Принципи лікування і профілактики (в т.ч. імунопрофілактики). Медична допомога хворим на до госпітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих із стаціонару.

Поліомієліт: сучасний стан проблеми, особливості клінічного перебігу, лабораторне підтвердження діагнозу. Профілактика, в тому числі й імунопрофілактика.

Гарячка Західного Нілу: етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу та лабораторної діагностики. Принципи лікування та профілактики.

Сепсис: сучасні уявлення про патогенез, класифікація, клінічний перебіг, порядок обстеження, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз. Особливості лікування і профілактики. Медична допомога хворим на до госпітальному етапі, лікувальна тактика в разі невідкладних станів.

Поняття про синдром тривалої гарячки невідомого генезу. Алгоритм обстеження хворих. Принципи надання допомоги.

Внутрішньолікарняні інфекції. Загальна характеристика. Особливості клінічного перебігу. Клінічна та лабораторна діагностика. Принципи лікування та профілактики.

Пріонові хвороби. Сучасний стан проблеми. Характеристика хвороб, що входять до цієї групи: особливості клінічного перебігу та диференціальної діагностики. Профілактика.


Тема 14. Підсумковий модульний контроль

^

Структура залікового кредиту – модулю:

Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції







Тема

Практ.

заняття

Самостійна робота студента

СРС

Індив. РС

^ Змістовий модуль 1. Проблеми ВІЛ-інфекції

1

2

3

4

5

1

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції. Боротьба зі стигмою та дискримінацією в суспільстві та медичних закладах.



6



5




2

Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції. Класифікація клінічних стадій. Критерії діагнозу – великі та малі. Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдрому лімфаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому

6

5




3

Методи неспецифічної та специфічної діагностики ВІЛ-інфекції. Алгоритм проведення дослідження. Правила проведення передтестового консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію, просвітницька робота. Післятестове консультування.


6


5




4

Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна характеристика лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції



6



5




5

Провідні ВІЛ-індикаторні інфекції. Діагностика і лікування



6

5




1

2

3

4

5

6

Загальна і специфічна профілактика ВІЛ-інфекції. Універсальні заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці

6

5




^ Змістовий модуль 2. Опортуністичні інфекції при ВІЛ/СНІД

7



Особливості діагностики та лікування хронічних вірусних гепатитів (В,С). Побічні дії специфічного лікування. Особливості лікування у ВІЛ-інфікованих



6




4





8

Менінгеальний синдром у клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика менінгітів та менінгоенцефалітів. Особливості діагностики туберкульозного менінгоенцефаліту. Особливості перебігу уражень головного мозку при ВІЛ/СНІД


6


3





9

Диференціальна діагностика уражень рото- та носоглотки, слинних залоз (дифтерія, ангіна, фузострохенозний симбіоз, епідемічний паротит). Перебіг у ВІЛ-інфікованих



5



3




10

Диференціальний діагноз екзантем у клініці інфекційних хвороб ( черевний тиф, менінгококемія, псевдотуберкульоз, висипний тиф). Проблеми «дитячих крапельних інфекцій» у дорослих, які перебігають з висипом. Перебіг у хворих на СНІД

6

4




11

Інфекційні хвороби сімейства герпесвірусів, особливості діагностики і лікування. Перебіг герпесвірусних хвороб у хворих на СНІД

5

3




12

Анафілактичний шок та сироваткова хвороба. Інфекційно-токсичний шок в інфекційних хворих. Набряк-набухання головного мозку. Гостра дихальна недостатність. Невідкладна допомога. Особливості надання невідкладної допомоги у хворих на СНІД

6

4




13

Інфекційні хвороби, що регулюються Міжнародними санітарними правилами (чума, жовта гарячка, поліомієліт, гарячка Західного Нілу). Проблема сепсиса в медичній практиці. Диференціальна діагностика синдрому тривалої гарячки. Алгоритми обстеження. Особливості клінічного перебігу, профілактика нозоколінальних інфекцій. Пріонові хвороби. Перебіг сепсису у хворих на СНІД

6

4




14

Підсумковий модульний контроль

4







РАЗОМ

80

55





^ 5 Тематичний план практичних занять з дисципліни «Актуальні проблеми ВІЛ-інфекції»

№ п/п

Тема

Години

1

2

3

Змістовний модуль 1. Проблеми ВІЛ-інфекції

1

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення.

6

1

2

3




Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції. Боротьба зі стигмою та дискримінацією в суспільстві та медичних закладах




2

Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції. Класифікація клінічних стадій. Критерії діагнозу – великі та малі. Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдрому лімфаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому

6

3

Методи неспецифічної та специфічної діагностики ВІЛ-інфекції. Алгоритм проведення дослідження. Правила проведення перед тестового консультування

6




та тестування на ВІЛ-інфекцію, просвітня робота. Післятестове тестування




4

Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна характеристика лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції

6

5

Провідні ВІЛ-індикаторні інфекції. Діагностика і лікування

6

6

Загальна і специфічна профілактика ВІЛ-інфекції. Універсальні заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці

6

^ Змістовний модуль 2. Опортуністичні інфекції при ВІЛ/СНІД

7

Особливості діагностики та лікування хронічних вірусних гепатитів (В,С). Побічні дії специфічного лікування. Особливості лікування у ВІЛ-інфікованих

6

8

Менінгеальний синдром в клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика менінгітів та менінгоенцефалітів. Особливості діагностики туберкульозного менінгоенцефаліту. Особливості перебігу уражень головного мозку при ВІЛ/СНІД

6

9

Диференціальна діагностика уражень рото- та носоглотки, слинних залоз (дифтерія, ангіна, фузоспірохетозний симбіоз, епідемічний паротит). Особливості діагностики у хворих на СНІД

5

10

Диференціальний діагноз екзантем у клініці інфекційних хвороб ( черевний тиф, менінгококемія, псевдотуберкульоз, висипний тиф). Проблеми «дитячих крапельних інфекцій» у дорослих, які перебігають з висипом. Діагностика екзантем у ВІЛ-інфікованих

6

11

Інфекційні хвороби сімейства герпесвірусів, особливості діагностики і лікування. Перебіг герпесвірусних хвороб у хворих на СНІД

5

12

Анафілактичний шок та сироваткова хвороба. Інфекційно-токсичний шок в інфекційних хворих. Набряк-набухання головного мозку. Гостра дихальна недостатність. Надання невідкладної допомоги хворим на СНІД

6

13

Інфекційні хвороби, що регулюються Міжнародними санітарними правилами (чума, жовта гарячка, поліомієліт, гарячка Західного Нілу). Проблема сепсиса в медичній практиці. Диференціальна діагностика синдрому тривалої гарячки. Алгоритми обстеження. Особливості клінічного перебігу, профілактика нозокомінальних інфекцій. Пріонові хвороби. Проблема сепсису у хворих на СНІД

6

14

Підсумковий модульний контроль

4

РАЗОМ

80



4 Орієнтовний перелік питань до підсумкового модульного контролю


Змістовий модуль 1. Проблеми ВІЛ-інфекції

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекції в Україні та світі. Нормативні документи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та соціального захисту населення. Соціальні наслідки поширення ВІЛ-інфекції.

Етіологія і патогенез ВІЛ-інфекції, класифікація стадій хвороби. Розширене визначення випадку СНІДу у дорослих та підлітків. Класифікація клінічних стадій, критерії діагнозу великі та малі.

Роль ВІЛ-інфекції у формуванні синдромі лимфоаденопатії, диференціальна діагностика цього синдрому.

ВІЛ-інфекція: лабораторна діагностика, особливості її проведення, диференціальний діагноз, ускладнення, принципи лікування. Психологічні основи спілкування з такими хворими. Принципи та підходи до лікування хворих на ВІЛ-інфекцію. Загальна характеристика груп лікарських засобів, що застосовуються в лікуванні ВІЛ-інфекції.

Загальна і специфічна профілактика ВІЛ-інфекції. Заходи безпеки та організація праці лікаря з метою запобігання інфікування ВІЛ-інфекцією медичних працівників. Техніка безпеки при інвазивних маніпуляціях. Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на робочому місці. Прогноз. Порядок госпіталізації, обстеження, диспансеризації.

ВІЛ-асоційовані інфекції і хвороби: особливості клінічного перебігу, лабораторної та інструментальної діагностики, диференціальної діагностики, принципи лікування.


Змістовий модуль 2. Опортуністичні інфекції при ВІЛ/СНІД

Хронічні вірусні гепатити: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, принципи лікування, прогноз.

Поняття про менінгеальний синдром, фактори, що його спричинюють.

Поняття про менінгіти та менінгоенцефаліти.

Диференціальна діагностика менінгітів та менінгоенцефалітів.

Менінгококова інфекція: класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, принципи лікування різних клінічних форм, невідкладна допомога на догоспітальному етапі, особливості профілактики. Перебіг менінгітів у ВІЛ-інфікованих.

Кліщовий енцефаліт: особливості перебігу, лабораторної діагностики, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз, принципи лікування та профілактики.

Набряк-набухання головного мозку: визначення поняття, патогенез, класифікація, клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога на догоспітальному етапі.

Диференціальна діагностика уражень ротової порожнини інфекційного та неінфекційного характеру. Ураження рото глотки у хворих на СНІД.

Дифтерія: сучасна класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, принципи імунопрофілактики.

Стрептококова ангіна: етіологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, принципи профілактики ускладнень, гострої ревматичної гарячки.

Ангіна Венсана (фузоспірохетоз): етіологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, лікування.

Диференціальна діагностика уражень слинних залоз в клініці інфекційних хвороб. Епідемічний паротит: класифікація, клінічний перебіг, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, протиепідемічні заходи.

Диференціальна діагностика екзантем в клініці інфекційних хвороб. Особливості ураження шкіри у хворих на СНІД.

Менінгококцемія як особлива клінічна форма менінгококової інфекції, клінічна диференціальна діагностика.

Черевний тиф, паратифи А і В, висипний епідемічний тиф, генералізований псевдотуберкульоз: диференціальний діагноз.

ІТШ: визначення поняття, патогенез, класифікація, клінічна і лабораторна діагностика, принципи лікування, невідкладна допомога на до госпітальному етапі.

Кір: клінічний перебіг, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики.

Краснуха: клінічна картина, особливості перебігу у дорослих, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики уродженої краснухи.

Поняття про TORCH-інфекції: особливості, клінічної і лабораторної діагностики. Принципи обстеження та профілактики. TORCH-інфекції як СНІД-асоційовані.

Скарлатина: особливості диференціальної діагностики.

Класифікація герпетичних вірусів людини. Загальна характеристика герпесвірусних хвороб.

Герпетична інфекція: класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, профілактика.

Вітряна віспа. Оперізуючий герпес. Клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, профілактика.

Інфекційний мононуклеоз: класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування.

Цитомегаловірусна інфекція: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, лікування, профілактика. Перебіг у ВІЛ-інфікованих.

Інші представники герпес-вірусів людини. Головні клінічні риси хвороб, що спричинюються ними.

Особливості перебігу герпесвірусних інфекцій у хворих на ВІЛ/СНІД.

Анафілактичний шок в клініці інфекційних хвороб: патогенез, класифікація, клінічні прояви, диференціальний діагноз, невідкладна допомога.

Сироваткова хвороба в клініці інфекційних хвороб: патогенез, клінічні прояви, диференціальний діагноз, невідкладна допомога. Особливості надання медичної допомоги у ВІЛ-інфікованих.


Тактика лікаря при виявленні хворого на інфекційні хвороби, що регулюються Міжнародними санітарними правилами.

Чума: класифікація, особливості перебігу легеневої форми, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз, лікування, профілактика. Порядок госпіталізації хворих на легеневу форму чуми, правила виписки хворих з інфекційного стаціонару. Профілактичні заходи в осередку.

Туляремія, диференціальний діагноз з чумою.

Жовта гарячка: клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз, лікування, протиепідемічні заходи, принципи імунопрофілактики.

Поліомієліт, спричинений диким поліовірусом, сучасний стан проблеми. Імунопрофілактика.

Гарячка Західного Нілу: етіологія, епідеміологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, ускладнення, прогноз, лікування, профілактика.

Сепсис: визначення поняття, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, лабораторна діагностика, диференціальний діагноз, принципи лікування та профілактики. Порядок госпіталізації, правила виписки хворих зі стаціонару. Проблема сепсису у хворих на СНІД.

Поняття про синдром гарячки невідомого генезу. Алгоритм обстеження хворих. Бруцельоз як складова синдрому гарячки невідомого ґенезу, особливості диференціального діагнозу.

Нозокоміальні інфекції: загальна характеристика, особливості клінічного перебігу, діагностика, принципи лікування та профілактики.

Пріонові хвороби: клінічна характеристика захворювань, що входять до цієї групи.


^ 5 Перелік професійних умінь


Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусних гепатитів.

Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на найпоширеніші інфекційні хвороби з повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити.

Вміти розпізнати ентеротоксигенний та ентероінвазивний характер діареї.

Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, гострі форми вірусних гепатитів.

Вміти провести клінічну диференціальну діагностику кишкових інфекцій з діарейним синдромом.

Вміти провести клінічну диференціальну діагностику респіраторних інфекцій.

Вміти провести диференціальну діагностику типових та атипових пневмоній.

Вміти провести клінічну диференціальну діагностику вірусних гепатитів, жовтяниць.

Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику інфекційних хвороб із повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, гострих та хронічних форм вірусних гепатитів.

Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити на різних етапах медичної допомоги.

Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусні гепатити.

Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб із повітряно-краплинним, фекально-оральним механізмами передавання, вірусних гепатитів.

Вміти обґрунтувати попередній клінічний діагноз найбільш поширених кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.

Вміти розпізнавати ускладнення та невідкладні стани у хворих на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.

Вміти призначати план обстеження хворим на найбільш поширені кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання.

Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику найбільш актуальних кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекції.

Призначати раціональне лікування хворим на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.

Вміти надавати невідкладну допомогу хворим на кров’яні інфекції, інфекційні хвороби із рановим та множинними механізмами передавання, ВІЛ-інфекцію.

Планувати основні профілактичні заходи щодо найбільш актуальних кров’яних інфекцій, інфекційних хвороб із рановим та множинними механізмами передавання.

Проводити загальну та індивідуальну профілактику передавання ВІЛ-інфекції.


6 Форми контролю

Оцінювання. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.


^ РЕГЛАМЕНТ МРС

Регламент розроблений у відповідності до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. № 52, наказу Міністерства освіти і науки від 23.01.2004 р. № 49 та наказу МОЗ України від 22.03.2004 р. № 148.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-бальною (традиційною) шкалою. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені методичною розробкою для запланованої теми.

Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали:

120 – максимальна кількість балів, що відповідає оцінці «5», 96 – кількість балів, що відповідає оцінці «4» та 72 – мінімальна кількість балів, що відповідає оцінці «3».

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі, оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті.

Індивідуальна робота (доповіді на клінічних конференціях або написання реферату на тему, що не входить у перелік тем змістових модулів і стосуються питань сучасної інфектології) оцінюється додатково і входить до складу поточної оцінки.

^ Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів (10 балів – комп’ютерне тестування, 30 – теоретичний та 40 - практичний контроль).

^ Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми і включає стандартизовані форми контролю теоретичної підготовки та контроль професійних умінь. Поточний контроль включає оцінювання рівня знань (усне або письмове експрес-опитування, тестовий контроль з використанням тестових завдань), оцінювання основного етапу практичного заняття (контроль професійних умінь під час курації хворих, вирішення типових ситуаційних задач підвищеного рівня складності), оцінювання кінцевого рівня знань на занятті (вирішення ситуаційних задач III рівня складності, інтерпретація результатів лабораторних та інших методів обстеження хворого).

^ Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенні вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля. До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально.

Форма проведення підсумкового контролю з навчальної дисципліни включає контроль теоретичної підготовки (з використанням стандартизованих завдань, тестових завдань) та контроль професійних умінь (ситуаційні задачі III рівня) відповідно до ОКХ.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 48 балів з можливих 80.

^ Оцінка успішності студента з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі змістові модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх змістових модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму з дисципліни, конвертуються у традиційну чотирибальну шкалу за абсолютними критеріями як наведено у таблиці:

^ Бали з дисципліни

Оцінка за чотирибальною шкалою

200 – 170 балів

«5» (відмінно)

169,9 – 140 балів

«4» (добре)

139,9 -120 балів

«3» (задовільно)

^ 119,9 балів і нижче

«2» (незадовільно)

Оцінювання дисципліни. Оцінка з дисципліни А, В, С, D або Е виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі.

^ Статистичний показник

Оцінка ECTS

Найкращі 10% студентів

A

Наступні 25% студентів

B

Наступні 30% студентів

C

Наступні 25% студентів

D

останні 10% студентів

E

Оцінки з дисципліни FX, F („2”) виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один змістовий модуль із дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зараховано підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше 2-х разів.

Оцінка F виставляється студентам, які не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до модульного підсумкового контролю. Вони мають право на повторне вивчення модулю відповідно до нормативних документів.

Оцінка ECTS не конвертується у традиційну чотирибальну шкалу (тому що ці системи оцінювання є незалежними) і виставляється в додаток до диплому після закінчення студентом навчання у ВМНЗ.


^ Системою передбачені додаткові заохочення:

  • участь у студентському гуртку з підготовкою студентської роботи (публікація тез) + 4 бали до підсумкової оцінки в балах;

  • виступ на студентській конференції + 4 бали до підсумкової оцінки;

  • призове місце в олімпіаді студентів - за 1 призове місце + 12 балів, за 2-е + 8 балів, за 3-е місце + 6 балів до підсумкової оцінки.


7 Перелік навчально-методичної літератури.


ОСНОВНА

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2001. – Т.1. – 854 с.

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2002. – Т.2. – 656 с.

Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ: „Здоров’я”, 2002. – Т.3. – 902 с.

Інфекційні хвороби / за ред. Тітова М.Б. – Київ: „Вища школа”, 1995. – 566 с.

Руководство по инфекционным болезням / под ред.Лобзина Ю.В. – СПб: „Фолиант”, 2003. – 1036 с.

Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: „Феникс”, 2001. – 959 с.


ДОПОМІЖНА

Андрейчин М.А., Ивахив О.Л. Бактериальные диареи.- Київ «Здоров'я», 1998.- 412 с.

Андрейчин М.А., Козько В.М., Копча В.С. Шигельоз. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. - 262с.

Избранные вопросы терапии инфекционных болезней / под ред. Лобзина Ю.В. – СПб: «Фолиант», 2005. – 909 с.

Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / За ред. М.А. Андрейчина. - Тернопіль: ТДМУ, 2007. - 500 с.

Инфекционные болезни: курс лекций под ред. Никитина Е.В. – Одесса: „ОКФА”, 1999. – 416с.

Змушко Е.И., Белозеров Е.С. ВИЧ-инфекция. – СПб: „Питер”, 2000. – 318 с.

Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.: «Фолиант», 2001. – 384 с.

Лобзин Ю.В., Жданов К.В.,Волжанин В.М., Гусев Д.А. Вирусные гепатиты: клиника, диагностика, лечение. – СПб: «Фолиант», 2006. – 183 с.

Лобзин Ю.В., Пилипенко В.В., Громыко Ю.Н. Менингиты и менингоэнцефалиты. – СПб: «Фолиант», 2003. – 122 с.

Шлоссберг Дэвид, Шульман Ионас А. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. – Москва: „Бином”, СПб: „Невский диалект”, 1999. – 305 с.

Робоча програма складена на підставі типової навчальної програми з інфекційних хвороб, освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста.


Укладачі: М.Д. Чемич

Н.І. Ільїна

В.В. Захлєбаєва


Розглянуто на засіданні кафедри, протокол № 10 від 29.06.2010 р.


Завідувач кафедри інфекційних хвороб М.Д. Чемич





Схожі:

Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Сумський державний університет Медичний інститут Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією та курсом мікробіології, вірусології та імунології
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб
Методичні вказівки до засвоєння практичних навичок з діагностики та лікування інфекційних хвороб /М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна, В. В....
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології
Методичні рекомендації до семінарських занять лікарів-інтернів спеціальності “Інфекційні хвороби” / Укладачі М. Д. Чемич, Н.І. Ільїна,...
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб І епідеміології методичні рекомендації з діагностики, лікування І профілактики вірусних гепатитів
Методичні рекомендації з діагностики, лікування І профілактики вірусних гепатитів / М. Д. Чемич, А. О. Сніцарь, Н.І. Ільїна, Т. П....
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМiнiстерство охорони здоров'я україни буковинський державний медичний університет кафедра педіатрії та дитячих інфекційних хвороб
Державний випускний іспит з дитячих хвороб з дитячими інфекційними хворобами – XII семестр
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2007 рік)
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую
Робоча програма розроблена на основі типової програми по неврології для студентів медичних інститутів України ( Київ, 2008 рік)
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Етіопатогенез виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут факультет післядипломної медичної освіти
Механічне подразнення назостравохідним зондом і трахеостомічною трубкою
Міністерство освіти І науки україни сумський державний університет медичний інститут кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією iconМіністерство освіти та науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут
Розділ Клініко-інструментальна характеристика перебігу артеріальної гіпертензії у підлітків
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи