Конкурентна позиція банку icon

Конкурентна позиція банку




Скачати 264.75 Kb.
НазваКонкурентна позиція банку
Дата17.09.2012
Розмір264.75 Kb.
ТипДокументи


  1. Конкурентна позиція банку


Дослідження конкурентного середовища є надзвичайно важливим аспектом маркетингової діяльності банку. Банки функціонують в оточенні і під впливом конкурентів.

Для успішної діяльності недостатньо лише усестороннього аналізу ринку.

Систематичне застосування маркетингу в банку передбачає детальне дослідження конкурентного середовища.

Така діяльність передбачає визначення напрямків та об’єктів атаки і можливостей та інструментів захисту в конкурентній боротьбі.

З метою покращення своєї здатності втримувати ініціативу у відносинах з конкурентами банки розробляють інформаційні системи для їх аналізу.

Постійне проведення такого аналізу дозволяє банку:

    • визначити поведінку щодо нейтралізації сильних сторін конкурентів;

    • сконцентрувати зусилля на виявлених передових послугах;

    • виокремити найбільш перспективних клієнтів;

    • почуватися більш впевнено після чіткого з’ясування сильних і слабких сторін послуг, що надаються банком та ін.

- оперувати рівнем цін чи за рахунок надання клієнта додаткових вигод, які в достатній мірі компенсують вищі ціни на послуги.

Відповідно до концепції маркетингу конкурентна перевага – це перевага, якої набуває банк перед конкурентами, за допомогою пропозиції клієнтам більшої цінності або за рахунок пропозиції послуг з нижчим в порівнянні з конкурентами.

Іншими словами, конкурентна перевага – це унікальна відмінність банку та/або його продуктів від аналогічних об'єктів конкуренції.

Безпосередньо на клієнта впливають організаційні фактори (умови об­слуговування) та маркетингові (система якісних і цінових характеристик – тобто маркетингова політика банку).

Ступінь задоволення клієнта банківським продуктом буде залежати не лише від прямих факторів впливу на нього (маркетингових та організаційних), а й тих, що формують якісні та цінові характеристики продукту, - це виробничі та технологічні фактори конкурентних переваг.

Серед конкурентних переваг банків виділяють:

  • імідж банку;

  • якість послуг;

  • величина власного капіталу та активів;

  • «розмір» валютної чи генеральної ліцензії;

  • стійкість клієнтури;

  • кореспондентська мережа;

  • мережа філій;

  • система розрахунків;

  • реклама;

  • рівень менеджменту.

За своєю сутністю конкурентна позиція банку є класич­ним показником ефективності, який базується на співвідношенні результатів діяльності (конкурентоспроможності) та авансованих ресурсів (капіталу банку).

Визначення конкурентоспроможності банку є основою для оцінки його конкурентної позиції - агрегованої характеристики становища, яке він займає на ринку.

Ця характеристика особливо важлива насамперед для основних акціонерів, які не можуть повністю покладатися на такий показник, як конкурентоспроможність, адже однакового її рівня можуть досягти банки з різними обсягами капіталу.

^ Конкурентоспроможність банку - це його здатність витримувати конкуренцію з іншими банківськими установами та суб'єктами господарювання, які задовольняють потреби, що є на споживчому цільовому ринку.


Факторами конкурентоспроможності банку є:

  • прибутковість банку (прибутковість активів, капіталу та маржа прибутку в доходах);

  • частка банку в активах і пасивах банківської системи (у регіоні та в країні);

  • динаміка основних показників діяльності банку (абсолютних і відносних);

  • адекватність і структура капіталу;

  • структура і якість активів;

  • процентна маржа;

  • здатність підтримувати ліквідність;

  • частка непроцентних доходів у загальному прибутку банку;

  • конкурентоспроможність клієнтів;

  • диверсифікація клієнтської бази;

  • масштаб філіальної мережі;

  • акціонери банку (прозорість та стратегія);

  • менеджери банку;

  • персонал банку;

  • лобіювання інтересів банку на рівні регіону або країни в цілому.

Усі ці фактори між собою тісно пов'язані. У результаті вони впливають на уявлення ринку про конкретний банк.

Основою для конкурентоспроможності банку є показники конкурентоспроможності окремих банківських продуктів.

^ Конкурентоспроможність банківських продуктів – це їхня здатність бути реалізованими на ринку завдяки привабливішим кількісним і сюрпризним характеристикам та виконанню нормативного стандарту обов'язкових параметрів.

Факторами конкурентоспроможності продукції банку є:

  • відповідність характеристик продукту вимогам цільових клієнтів;

  • ефект споживача від придбання такого продукту;

  • вдала комбінація ціни і якості продукту;

  • унікальність продукту, можливість його повторення конкурентами;

  • якість продажу (пропозиції, реалізації) та супроводження продуктів і послуг;

  • злагодженість у роботі підрозділів продажу (фронт-офісу);

  • взаємодія між комерційними службами та службами підтримки;

  • своєчасність виходу з новим продуктом на ринок за місцем і часом.

Для закріплення на ринку банки повинні пропонувати клієнтам конкурентоспроможні продукти.

Для цього треба насамперед дослідити тенденції ринку та вимоги клієнтів щодо такого продукту, а потім налагодити систематичний процес управління конкурентоспроможністю банківських продуктів.

^ Управління конкурентоспроможністюце сукупність заходів із систе­матичного вдосконалення продукту (послуги), постійного пошуку нових ка­налів його збуту, нових споживчих сегментів, поліпшення сервісу, активізація реклами.

У сучасних умовах недостатньо лише кількісної оцінки конкурентоспроможності. Важливого значення набуває ступінь її практичного використання та раціональність авансованих витрат на формування конкурентної позиції банку.


Використання досягнутої конкурентоспроможності зумовлюється характе­ром обраної банком стратегії.

Вона може бути активною (що свідчить про наміри подальшого посилення досягнутої конкурентоспроможності) або пасивною (тобто пов'язаною з прагненням зберегти завойовані позиції).

Володіти інформацією про особливості стратегії банку дуже важливо для конкурентів. Адже банк із відносно невисоким рівнем конкурентоспроможності, проте з активними ринковими амбіціями (до того ж підкріпленими відповідними потенційними можливостями) може виявитися небезпечнішим конкурентом, ніж банк із вищим рівнем конкурентоспроможності, який, однак, прагне лише зберігати завойовані конкурентні позиції.

Маркетинговий аспект конкурентоспроможності відображає ступінь значимості впливу банку на ринкову ситуацію і характеризується часткою банку на ринку банківських послуг.

Фінансовий аспект реалізованої конкурентоспроможності є свідченням досягнення певних фінансових результатів, які відображають ступінь конкурентного успіху банку.

Оскільки умови конкуренції на кожному з ринків банківських послуг мають свою специфіку (та й склад основних конкурентів, як правило, неоднорідний), у практичній діяльності предметом особливої уваги стає

поточна конкурентоспроможність банку на певних ринках, яка знаходить своє концентроване відображення у з'ясуванні конкурентоспро­можності окремих послуг, що надаються клієнтам.

Поточна конкурентоспроможність банку на ринках окремих послуг зале­жить від їх якості та сервісного рівня обслуговування клієнтів.

Головні критерії якості послуг банку:

Економічна вигідність.

Кожна послуга має ціну, рівень якої водночас із якісними характеристиками визначає ступінь її вигідності для клієнта. За умов високої еластичності попиту на банківські послуги цей критерій відіграє вирішальну роль у виборі клієнтом обслуговуючого банку.

Гарантованість здійснення та повнота виконання. Зазначений критерій базується на фінансовій стабільності і стійкості банку, надійності його технологій.

Під рівнем стабільності слід розуміти максимальний (граничний) рівень непередбачених витрат, за якого банк зберігає нормальне функціонування.

Ступінь стійкості - це швидкість подолання банком негативних наслідків непередбачених факторів, які можуть призвести до фінансових втрат.

Зауважимо, що даний критерій є пріоритетним при визначенні конкурентних переваг послуг, які передбачають майнову відповідальність банку. Це передусім депозитні послуги, від яких клієнт очікує не лише економічної вигоди у формі відсотків за вкладом, а й обов'язкового його повернення у визначений строк.

Багатоваріантність форм. Умови надання банківських послуг мають бути максимально адаптованими до потреб кожного клієнта. Це спонукає до розробки альтернативних форм їх на­дання, умов оформлення та оплати.

Доступність. Цей критерій передбачає територіальну близькість головного банку та мережі його філій до клієнтів. Хоча доступність і визначається ступенем розвитку зазначеної мережі, вона не має лінійного зв'язку з кількістю філій банку. Критерій доступності можна відобразити певними залежностями, розробленими на основі методу експертних оцінок.

Комплексність. Переважна більшість клієнтів (передусім – юридичних осіб) зацікавлена в отриманні всіх необхідних послуг в одному банку. Відсутність ліцензій на виконання певних операцій суттєво погіршує його конкурентну позицію на ринку.

Дотримання банківської таємниці. Всі клієнти банку зацікавлені у збере­женні банківської таємниці. Найбільшою - малі та середні підприємства, а особливо - фізичні особи, рівень захищеності яких від кримінальних проявів нині найнижчий.

^ Головні чинники, від яких залежить якість обслуговування, - це майстерність обслуговуючого персоналу і стан матеріально-технічної бази.

Вони й визначають загальні критерії конкурентоспроможності банку в сфері надання послуг. Виділимо основні з них.

Раціональність витрат часу на обслуговування. Вони мають бути мінімізовані з урахуванням вимог самого клієнта. Це зумовлено неоднозначністю оцінки витрат часу: тривала змістовна консультація банківського спеціаліста оцінюється клієнтом позитивно, втрата часу на очікування в черзі - негативно.

Зручність для клієнта режиму роботи банку. Цей критерій також пов'язаний із часовим фактором. Обмеженість режиму надання послуг спричиняє нераціональні витрати часу клієнтом. А іноді (наприклад, у випадку перерахування коштів кредиторам) – може навіть призвести до прямих фінансових втрат.

Культура обслуговування. Значною мірою вона визначається майстерністю обслуговуючого персоналу, його вмінням враховувати індивідуальні запити і вимоги клієнтів.

Комфортність умов обслуговування. Це не лише зручності для клієнта, а й одна із суттєвих характеристик, які формують імідж банку.

Ряд показників конкурентоспроможності послуг має кількісну оцінку, яку можна розрахувати за допомогою наведених нижче формул:

1 Економічна вигідність для клієнта (КЕв):


КЕв = Цmin / Цi , (3.1)

де Цi - ціна послуги і-го банку;

Цmin - мінімальна ціна аналогічної послуги банків-конкурентів.


2 Ризик невиконання послуги (Кр):

Кр = Рmin / Рi , (3.2)

де Рi - ризик невиконання послуги і-м банком;

Рmin - мінімальний ризик невиконання послуги банками-конкурентами.

  1. Варіативність послуги (Кв):

Кв = Вmax / Вi , (3.3)

де Вi - кількість варіантів надання послуги, пропонованих і-м банком;

Вmax - максимальна кількість варіантів послуги, пропонованих банками-конкурентами.

4 Асортиментна різноманітність супутніх послуг (КА):

КА = Аmax / Аi, (3.4)

де Аi - кількість супутніх послуг і-го банку, які посилюють значимість основної послуги

Аmax - максимальна кількість супутніх послуг, пропонованих банками-конкурентами.

5 Оперативність надання послуги (Ко):

Ко = Тmin / Тi , (3.5)

де Тi - витрати часу на надання послуги клієнту і-м банком;

Тmin - мінімальні витрати часу на надання послуги банками-конкурентами.

6 Комплексність обслуговування (Кк):

Кк = ni / nmax, (3.6)

де ni - кількість послуг фізичним (юридичним) особам, що пропонує і-й банк;

nmax - максимальна кількість послуг, що пропонується банками-конкурентами.

Для зручності обчислень щодо показників якості послуг та обслуговування застосовують єдиний критерій максимізації.

Це дає змогу забезпечувати їх кількісне порівняння у межах спільного інтервалу:

О < Кі < 1, де Kі – і-й коефіцієнт якості.

Інші показники (компетентність, ввічливість персоналу, комфортність умов обслуговування, якість і есте­тичність банківських документів) не мають об'єктивно-кількісних характеристик, тому вони визначаються експертним шляхом у тому ж інтервалі, що й коефіцієнти якості.

Завершальним етапом оцінки конкурентної позиції банку є визначення характеру конкурентної стратегії (у своїх крайніх проявах він може бути агресивним або оборонним).

Наступальний чи оборонний характер стратегії суттєво впливає на формування відносин з основними конкурентами і зумовлює тактику поточної діяль­ності банку.

Отже, повне уявлення про конкурентну позицію банку може дати комплексний аналіз конкурентоспроможності, ефективності та характеру стратегії, диференційованих за принципом "більше - менше".

Можливі конфігурації зазначених елементів конкурентної позиції є основою для визначення їх імовірного сукупного впливу на конкурентне становище банку та прогнозування можливої поведінки конкурентів.

Зрозуміло, в таблиці подано узагальнені характеристики конкурентної позиції.

Конфігурація елементів

конкурентної позиції

^ Характеристика конкурентної позиції банку

Кв Ев Сн

Висока конкурентоспроможність у поєднанні з високим рівнем ефективності авансованих для цього коштів дали змогу банку обрати наступальну стратегію з метою подальшого підвищення ефективності конкурентної позиції

Кв Ев Со

Досягнута висока конкурентоспроможність за високої ефективності авансованих коштів цілком влаштовує банк. 3 метою мінімізації ризиків ним обрано стратегію, спрямовану на збереження завойованих позицій

Кв Ен Сн

Високої конкурентоспроможності досягнуто завдяки неадекватно великим авансованим коштам. Обрання бан­ком наступальної стратегії свідчить про те, що його пріоритетною ціллю є подальше нарощування ринкової частки, тобто він має намір нарощувати фінансові результати шляхом збільшення обсягів, а не підвищення ефективності діяльності

Кв Ен Со

Висока конкурентоспроможність за низької ефективності авансованих коштів і оборонної стратегії є свідченням недалекоглядності банку. За умови збереження такої конкурентної позиції виникне тенденція до зниження рівня конкурентоспроможності

Кн Ев Сн

Банк прагне підвищити власну конкурентоспроможність, однак необхідні для цього ресурсні можливості обмежені.

Кн Ев Со

Оборонна стратегія банку є достатньо виваженою, оскільки низька конкурентоспроможність компенсується високим рівнем ефективності конкурентної позиції банку. Така конкурентна позиція характерна для невеликого за роз­мірами, обережного й ефективно працюючого банку

Кн Ен Сн

Банк застосовує наступальну стратегію з метою підвищення власної конкурентоспроможності. Причиною тому - неефективне використання наявного капіталу. Банку слід звернути увагу на якість менеджменту

Кн Ен Со

Низька конкурентоспроможність за наявності резервів підвищення ефективності конкурентної позиції та обраної оборонної стратегії свідчить про невпевненість керівництва банку в кваліфікації персоналу або про його неспроможність прийняти відповідальне рішення щодо активізації стратегії конкуренції

^ Умовні позначення:

К – конкурентоспроможність (низька – висока);

Е – ефективність конкурентної позиції (низька – висока);

С – стратегія (наступальна – оборонна).

Конкурентні маркетингові стратегії банку:

Лідер ринку стикається з трьома проблемами:

    • розширення всього ринку в цілому;

    • захист частки ринку;

    • збільшення частки ринку.

Банк зацікавлений в розширенні всього ринку в цілому, оскільки в результаті будь-якого збільшення об'єму продажів він виграє більше за інших.

Банк-претендент - це банк, який прагне збільшити свою частку ринку, атакуючи лідера та інші банки, які входять в «першу десятку», або дрібніші банки, які діють в полі інтересу. Банк-претендент може вибрати одну з декількох наступальних стратегій.

Банк-послідовник - це один з провідних банків, який прагне в буквальном значенні вижити на ринку і не «перекинути човен».

Такий банк звичайно боїться того, що він більше втратить, чим придбає, вступивши в конкурентну війну. Не можна сказати, що банк-послідовник не має власної стратегії, навпаки, він прагне використовувати свої особливі навички, щоб добитися зростання ринку. Деякі банки-послідовники досягають вищого рівня окупності капіталовкладень в порівнянні з лідером галузі.

^ Банк, що обслуговує ринкову нішу - невеликий банк, який обслуговує деякі частки ринку, які, як правило, не привертають крупніші банки.

Банки, обслуговуючі ніші, часто спеціалізуються на обслуговуванні певних груп клієнтів банку, клієнтів певного калібру, конкретних клієнтів банку, географічного регіону, а також на банківських продуктах, що володіють певними характеристиками, і наданні специфічних послуг.


2. Порівняльний конкурентний аналіз банку


Проводячи аналіз конкурентів, необхідно виділити тих ключових суперників, які суттєво впливають чи будуть впливати на реалізацію стратегії банку.

Виділяють наступні основні групи конкурентів в банківській сфері:

- прямі банки-конкуренти – банківські установи, які успішно реалізують намічені стратегії та мають високі показники росту;

- нові банки-конкуренти – банківські установи, які розширюють свої географічні масштаби та іноземні банки;

- небанківські фінансові установи – потенційні ”новачки” на окремих сегментах банківського ринку.

Аналіз конкурентів – процес виявлення основних конкурентів, оцінки їх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін і спектру вірогідних прямовисних дій, а також вибір конкурентів, яких слід атакувати або уникати.

Таким чином, при формування маркетингової стратегії банк повинен враховувати не тільки потреби клієнтів, але і стратегії конкурентів, здійснюючи:

- аналіз конкурентів (виявлення і оцінювання основних конкурентів);

- розробку дій, які дозволяють банку зайняти міцні позиції в боротьбі з конкурентами і дають найсильнішу зі всіх можливих переваг перед конкурентами.

Етапи процесу аналізу конкурентів та вибору конкурентних позицій банком

1. Виявлення конкурентів банку.

Ключем до виявлення конкурентів є поєднання аналізу банківської індустрії і банківського ринку шляхом виділення ринкових сегментів.

  1. ^ Визначення цілей конкурентів.

Кожен з конкурентів має комплекс цілей, які відрізняються по ступеню важливості. Банку слід знати, яке значення надають конкуренти таким цілям, як поточна прибутковість, зростання частки ринку, рух готівки, що ведуть позиції у сфері послуг і т.д.

^ 3. Встановлення і аналіз стратегій конкурентів.

Банку необхідно знати, якості, характеристики і комплектність кожного банківського продукту конкурента, а також все про обслуговування клієнтів банку, політику ціноутворення, зону розповсюдження послуг, стратегії відносно персоналу, програм у області реклами і стимулювання збуту.

^ 4. Оцінка сильних і слабких сторін конкурентів.

Порівняння продуктів і процесів надання послуг для пошуку шляхів підвищення якості продуктів, послуг і ефективності роботи банку.

^ 5. Оцінка спектру можливих реакцій конкурентів.

Прогнозування можливих реакцій конкурентів на такі дії банку, як пониження цін, посилення стимулювання збуту або випуск на ринок нового банківського продукту.

^ 6. Вибір конкурентів, яких слід атакувати і яких слід уникати.

Аналіз споживчої цінності, виявлення значення, яке цільові споживачі послуг банку додають тим або іншим вигодам, пов'язаним з придбанням послуги, а також того, як вони оцінюють різні пропозиції конкурентів.

Конкурентні банки відіграють значну роль у виборі банком своєї стратегії й тактики на ринку.

Серед конкурентів завжди є кращі банки, показники яких вищі, що стимулює даний банк удосконалювати свою роботу.

Банки, особливо середні та малі, орієнтуються на апробовані у конкурентів технології й рішення, намагаючись не по­вторювати помилкові та використовувати виправдані підходи.

Конкуренти змушують банк шукати невикористані резерви та ніші на ринку. При цьому слід пам'ятати, що конкуренти можуть перетворитися на союзників, особливо коли вигоди від союзу значно перевищують вигоди від перемоги в конкурентній боротьбі.

Порівняльний конкурентний аналіз (англ. - benchmarking) полягає у систематичному, всебічному порівнянні роботи банку з діями конкурентів, де орієнтиром у розвитку є не власні досягнення, а найкраща практика конкурентів, яка може впроваджуватися з урахуванням специфіки даного банку.

Такий аналіз не означає відмову від визначення власних цілей, а частіше використовується для пошуку оптимального варіанта вирішення проблем, зняття перешкод на шляху досягнення стратегічних цілей.

Порівняння вимагає визначення банком своєї неповторності, визнання необхідності безперервного вдосконалення, виявлення кращих стандартів роботи та банків, що впроваджують такі стан­дарти.

Наступним кроком аналізу є адаптація ідей з урахуванням специфіки банку та визначення бачення майбутнього стану банку.

Розрізняють різні рівні бенчмаркингу:

  • орієнтація на продукт (банк намагається надавати такий самий продукт, як і лідери),

  • на клієнта (обслуговувати на такому самому або вищому рівні);

  • стратегічне партнерство й фундаментальні зміни (реорганізація банку в цілому, а не окремих компонентів, співпраця з іншими банками, наприклад, у розвитку мережі банкоматів).

Порівняння банків можна проводити в балах, процентах або за абсолютними обсягами (показниками).

Дуже корисно для прийняття керівних рішень, щоб порівняльний аналіз був досить лаконічним та наочним.

На банки-конкуренти маркетингова служба веде досьє, до складу якого включається вся інформація, що має значення для визначення стану й перспектив розвитку банків:

- відомості про акціонерів,

- стратегічні пріоритети,

- характеристику клієнтури,

- дані про активи,

- якість кредитного портфеля,

- ресурсну базу,

- продуктовий ряд,

- мережу філій,

- розвиток альтернативних каналів доставки,

- місце на ринку,

- огляд публікацій у пресі,

- моніторинг новин відвідувачів численних чатів у Інтернеті,

- інтерв'ювання клієнтів, які продовжують обслуговуватися в інших банках.


3. Стратегічний конкурентний аналіз банку


Для аналізу конкурентних сил банку доцільно використовувати різного типу моделі (матриці), що допомагають у прийнятті та контролі виконання управлінських рішень.

Нагадаємо, що аналіз є складовою стратегічного управління банком.

Стратегічний аналіз передує вибору стратегії та її реалізації. Стратегічний аналіз ґрунтується на оцінці положення банку, а саме:

  1. аналізі змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі банку, їх впливу на результати та перспективи банку;

  2. визначенні ринкових переваг, ресурсів, можливостей банку залежно від таких змін.

Можна побудувати аналіз за структурою на компоненти зовнішнього й внутрішнього середовища банку.

Компонентами аналізу зовнішнього середовища банку є огляд економіки країни, державного контролю та інфраструктури, законодавчого, політичного та фінансового оточення, культурних аспектів, споживчого попиту, демографії, конкуренції, виділення зростаючих та нерозвинутих галузей і компаній, прошарків населення (домогосподарств), рівень безпеки по регіонах.

Джерелами зовнішнього аналізу є опитування на ринках, демографічні довідники, довідники промислових підприємств країни, а також зустрічі з регіональними керівниками, цільовими клієнтами, публікації в засобах масової інформації, Інтернеті.

Аналіз внутрішнього середовища в банку слід проводити, порівнюючи власний самоаналіз із залученням зовнішніх експертів, збираючи та аналізуючи відгуки клієнтів про банк.

Найбільш популярним інструментом аналізу є так званий SWOT-аналіз (від англ. Strengthens - сильні сторони, Weakneses - вади, Opportunities - можливості, Threats - загрози).

Зовнішнє середовище визначає можливості та загрози для банку.

Можливості для кожного банку відкриваються різні, наприклад, такі як прихід стратегічного інвестора, збільшення попиту на послуги з боку населення, продаж страхових продуктів через філії банку, прийняття нормативної бази щодо іпотечного кредитування тощо. Тобто можливості є сприятливими тенденціями у середовищі навколо банку, які слід виявляти, передбачати, провокувати та використовувати. Саме за вмінням скористатися можливостями відрізняються керівники успішних банків.

Загрози можуть набути такого виду, як ризик посилення цінової конкуренції, регулятивний ризик, загроза поглинання, конкуренція з боку небанківських структур, падіння довіри до банків­ського сектору, прихід на ринок респектабельних іноземних банків тощо.

Загрози представляють несприятливі тенденції, які слід виявляти, передбачати, долати або просто враховувати.

Зовнішніми факторами можуть виступати:

  • економіка (економічне зростання для можливостей або спад як загроза),

  • політика (політична криза або стабільність),

  • регулювання (консолідація нагляду, підвищення вимог до капіталу),

  • технології (розвиток Інтернету проти появи віртуальних банків)

  • ринок (зростання пропозиції довгих грошей поряд з виходом на ринок іноземних банків).

Внутрішнє середовище банку складається за характеристиками сильних та слабких сторін (або переваг та вад).

Прикладом переваг конкретного банку можуть бути висока диверсифікація ресурсної бази, присутність у провідних регіонах України, запровадження системи ризик-менеджменту та внутрішнього контролю, стандартизація операцій, запровадження Інтернет-банкінгу тощо.

До вад банку можна віднести значний обсяг операцій з інсайдерами, високу концентрацію кредитів у одній галузі, погану якість кредитного портфеля, нерозгалужену мережу філій, високу плинність кадрів тощо.


Сильні та слабкі сторони в діяльності банку краще подавати за такими модулями:

  • Організація – структура банку, підзвітність підрозділів, розподіл повноважень, прийняття рішень.

  • Операції - продуктовий ряд, можливість нарощування обсягів обслуговування, економія на масштабі, гнучкість, мобільність, рівень забезпечення технікою, автоматизація процесів, ін­формаційні технології тощо.

  • ^ Кадри - підготовка, досвід, вік, система мотивації, плинність, здатність до навчання, якість виконання робіт.

  • Маркетинг - знання ринку, клієнтури, позиції на ринку, репутація банку, якість сервісу, ефективність доставки продуктів, новації.

  • Фінанси - доступ до ресурсів, диверсифікація ресурсної бази та вкладень, операційні витрати, ціна ресурсів, спред по операціях, прибутковість банку.

Для зовнішнього аналізу широко використовуються такі інструменти:

  • PEST-аналіз;

  • матричний аналіз;

  • збалансована система показників тощо.

Методика PEST - аналізу включає вивчення:

  • (Р) політичних (регулювання, оподаткування, валютний режим),

  • (Е) економічних (інфляція, валютні курси, процентні ставки, безробіття, грошова маса, стан галузей),

  • (S) соціальних (міграція, смертність, народжування, рівень доходів, зайнятість тощо)

  • (Т) технологічних (новації у сфері продуктів та технологій) аспектів середовища для бізнесу банку.

До такого типу аналізу звертаються великі банки загальнонаціонального або міжнародного масштабу.

Важливе значення має також оцінка ризику країни, яку дають не лише рейтингові агенції, але й також агентства з розвитку експорту всіх провідних держав світу.

Схожі:

Конкурентна позиція банку iconМихайлова Н. В. Харьківський державний університет харчування та торгівлі визначення майбутньої конкурентної позиції підприємства за різних рівнів управления
Ключові слова: конкурентна позиція, прогнозування, конкурентна група, ймовірність
Конкурентна позиція банку icon“Банківський нагляд”
Валютна позиція комерційного банку, її характеристика та регулювання з сторони нбу
Конкурентна позиція банку iconЯ. І. Мозговий, аспірант двнз «Українська академія банківської справи нбу» стратегія корпоративної соціальної відповідальності, як конкурентна перевага банку
В статті аналізуються основні підходи до визначення сутності поняття корпоративна соціальна відповідальність. Визначаються головні...
Конкурентна позиція банку iconМаркетингове середовище діяльності банку сутність та структура маркетингового середовища банку
Дослідження умов функціонування банку та можливостей І стану його маркетингової діяльності передбачає, в першу чергу, звернення до...
Конкурентна позиція банку iconТема 11 Клієнтська політика банку
Аналіз клієнтської бази банку та етапи роботи банку по залученню потенційних клієнтів
Конкурентна позиція банку iconНавчальна програма курсу дисципліни “правове регулювання неплатоспроможності банків”
Порівняльний аналіз неплатоспроможності банків та неплатоспроможності суб’єктів господарювання. Ознаки неплатоспроможності банку....
Конкурентна позиція банку iconДиплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста Голова фахової атестаційної комісії
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія і тактика банку в процесі кредитування, розробка...
Конкурентна позиція банку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський національний економічний університет
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія І тактика банку в процесі кредитування, розробка...
Конкурентна позиція банку iconДейнека Е. В, Подопригора Ю. Ю. Двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Дослідження інструментарію управління ризиками, що генеруються активами і пасивами банку
Конкурентна позиція банку iconС заряджається з моменту увімк­нення в коло джерела ерс перемикачем п (позиція 1) І ро­зряджається при перемиканні П
Теоретичні відомості І розрахункові формули, що стосуються даної лабораторної роботи приведені в розділах 4 – 5
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи