Характеристика І поняття збутової політики банку icon

Характеристика І поняття збутової політики банку




Скачати 198.45 Kb.
НазваХарактеристика І поняття збутової політики банку
Дата18.09.2012
Розмір198.45 Kb.
ТипДокументи


  1. Характеристика і поняття збутової політики банку


Збутова (дистрибуційна) політика банку - це послідовний ком­плекс рішень щодо організації консультаційно-інформаційної роботи з клієн­тами, продажу банківських продуктів та їх подальшого обслуговування.

Виходячи з такого трактування, завданнями дистрибуційної політики банку є:

  • дослідження сучасних технологій збуту банківських продуктів;

  • налагодження ефективної збутової мережі банківських продуктів;

  • здійснення ефективного обслуговування клієнтів.


Проблеми дистрибуції банківських про­дуктів на сучасному ринку:

^ Суть проблеми

Характеристика

Здатність зрозуміти потреби клієнтів

Орієнтація на потреби клієнтів і створення спеціальних послуг для задоволення цих потреб

^ Знатність пояснити відмінність між аналогічними послугами конкурентів

Деякі банківські установи вдосконалюють свої продукти, однак самого вдосконалення недостатньо.

Потрібно вміти пояснити їх унікальність клієнтам

^ Здатність групувати послуги, формуючи так званий «банківський комплекс»

Уміння банків сформувати такі комплекси дозволяє їм отримати конкурентні переваги та збільшити обсяги збуту

^ Знатність обслуговувати більш кваліфікованих клієнтів

Для того, щоб переконати клієнтів високого рівня, необхідно мати докази унікальності банку та його продуктів

^ Знатність консультувати клієнтів

Створення спеціальних консультаційних центрів та відділів для клієнтів підвищує обсяги реалізації та її ефективність



Ситуація на сучасному фінансовому ринку характеризується переходом від реактивного обслуговування до проактивного сер­вісу: банкір не чекає, коли клієнт звернеться до нього з прохан­ням надати певну послугу або продати продукт, відтепер банкір виявляє та стимулює потенційні потреби клієнта, намагається випередити його бажання, передбачити, які саме продукти дано­му клієнтові будуть потрібні зараз і згодом (т. зв. «проактивний підхід»).

До системи каналів висуваються високі вимоги:

  • окуп­ність інвестицій,

  • надійність та безпека для клієнта і самого банку,

  • максимальне завантаження потужностей,

  • комфортність у користуванні,

  • єдина корпоративна культура,

  • єдиний стандарт високого сервісу.

Нагадаємо, що у банківському бізнесі створення (виробницт­во) товару та збут відбуваються одночасно: продукт створюється в присутності клієнта.

Банківський продукт неможливо транспор­тувати або зберігати (камери сховища не беруться до уваги).

У банківському збуті зазвичай переважають відносини прямо­го продажу – банкір і покупець безпосередньо спілкуються один з одним. Працівник банку у фронт-офісі є по суті продавцем то­вару. Однак, на відміну від продавця в магазині, банкір бере без­посередню участь у створенні товару.

Відповідно до цього критерію виділяються такі види систем збуту:

  • спеціалізовані відділення;

  • цілком автоматизовані відділення;

  • малі відділення;

  • автоматичні касові машини;

  • фінансові «супермаркети»;

  • системи електронних платежів у пунктах продажу;

  • системи, засновані на картках;

  • «розумні» термінали;

  • банківські послуги вдома та телемаркетинг.




  1. Системи збуту в банках

Філія (відділення) банку – це відокремлений підрозділ з надання послуг клієнтам у межах дозволених даному банку операцій.

Кількість філій переростає у якість, коли їхня мережа приносить більше половини активів та депозитів банку. Інакше вони залишаються допоміжним, другорядним елементом у сис­темі каналів збуту.

Розвинута мережа філій передбачає присут­ність банку в усіх провідних регіонах країни (або у цільових регі­онах, якщо банк концентрує свій бізнес в 2-3-х областях).

Велике значення філії в наближенні до цільових клієнтів. Банк відкриває філії зазвичай у тому місці, де визначена цільова клієнтура або де активно розвиває свій бізнес існуюча клієнтура банку. Одним з основних критеріїв вибору банку клієнтом є на­ближення бізнесу до відділення банку.

Мережа філій сприймається клієнтами, вкладниками та по­зичальниками як складова репутації, символ надійності, довговіч­ності.

Відкриття філії означає підтвердження розширення бан­ківського бізнесу, серйозні наміри щодо співпраці з місцевими підприємцями та роздрібними клієнтами.

^ Тра­диційна філія характеризується:

  • по-перше, великою кількістю персоналу (в окремих великих банках досягає 50 й більше штат­них працівників),

  • по-друге, капітальними 2-3-поверховими бу­дівлями,

  • по-третє, представляє банк у мініатюрі (з власними до­поміжними службами та широкими повноваженнями щодо організації бізнесу).

У такій філії кількість працівників фронт-офісу може бути навіть меншою від чисельності у бек-офісу та адміністрації.

Багато функцій головного офісу та філії дублюються внаслідок значної автономії. Створення та трансфор­мація такої філії є дуже складним проектом для будь-якого банку.

^ Сучасна філі має багато різновидів, обличчя такого типу філії єдине лише за стилем, але дизайн, масштаб, розташуван­ня, повноваження, функції широко варіюються.

^ Форма філії

Потреба у персоналі

Асортимент

1. Філія

9-20 працівників

Повний асортимент

2. Спеціалізовані філії

10-30 працівників

Складні продукти для пев­ної категорії клієнтів

3. Міні-відділення

2-3 працівника

РКО, депозити, підготовка кредиту

^ 4. Пересувні відділення

2-3 працівника

РКО, кредити, депозити, ін­формація

5. Віддалені робочі мі­сця

1 працівник

Оформлення дрібних позик, інформація

^ 6. Обмінний пункт

1 працівник

Обмін валют

7. Представництво

2-3 працівника

Підготовка угод, консуль­тації

^ 8. Автоматизований кіоск

Самообслуговування

РКО, інформація

9. Банкомат

Самообслуговування

РКО, інформація

10. Кібер-кафе

Самообслуговування

РКО, овердрафт, депозити, інформація, комерція в ре­жимі «он-лайн»

За обсягами операцій виокремлюють повнофункціональні філії та міні-відділення.

Перші виконують практично всі види операцій, за винятком тих, що є ексклюзивними послугами каз­начейства

Окрім працівників фронт-офісу тут працюють і служби бек-офісу (бухгалтерія), а також радник і кредитний експерт. Офіс включає також зону самооб­слуговування - у коридорі або в окремому приміщенні, що від­крите цілодобово або продовжений робочий час.

Філія може мати спеціальну кімнату для переговорів з клієнтом, робочих засідань та обладнане приміщення для індивідуальних сейфів.

Су­часна філія також обладнується пристроями для відео-конференцій, що використовується для нарад керівників філій, а та­кож для дистанційних консультацій експерта клієнту.

Філії мають значні переваги над іншими каналами:

  • це найзручніший канал для просування нових фінансових продуктів і для перехресного продажу;

  • це переважний канал для встановлення відносин з новим клієнтом та фактор побудови, розвитку довгострокових взаємин банку з клієнтом;

  • це унікальна можливість особистого спілкування з клієнтом та невід'ємна складова іміджу масштабного, серйозного банку.

Міні-відділення займають компактні приміщення, що ізольо­вані або відкриті (наприклад, обладнані в торговому залі чи при­міщенні вокзалу), найчастіше - орендовані.

Відводиться місце для робочих місць 2-3 операціоністів (касирів), зони для розмі­щення клієнтів, а також 1 банкомату чи Інтернет-кіоску.

Міні-відділення являють собою відносно дешевий канал порівняно зі звичайною філією унаслідок низьких операційних витрат.

Зазвичай вони пра­цюють від конкретної філії банку. Продуктовий ряд досить обмежений і стандартний.

Спеціалізовані відділення бувають таких різновидів:

  • іпотечні центри

  • відділення по роботі з приватними клієнтами

  • філії для виключно роздрібного бізнесу банку

Різновидом філії сучасного типу є фінансовий супермар­кет. Як правило, асортимент включає банківські, страхові та інвести­ційні продукти, однак може бути доповнений послугами та про­дуктами інших комерційних структур.

^ Пересувні відділення (або мобільні офіси) являють собою офіси банку на платформі автомобіля (іноді - літака, катера), обладнаного висувними прилавками, кабінетом, кімнатою для переговорів, супутниковим зв'язком та 1-2 банкоматами.

У штаті такого відділення окрім водія (котрий виконує також фун­кції касира) також знаходяться менеджер та операціоніст. Пере­сувні відділення мають рухатися за певними затвердженими мар­шрутом та графіком.

Вони обслуговують малонаселені терито­рії, з великою відстанню (радіусом дії до 100 км), наприклад, ху­тори, невеликі поселення, ярмарки, видовища, військові підроз­діли тощо.

Таким чином, банк приходить сам до клієнта з широ­ким набором продуктів, це дуже зручно для тих людей, хто не має часу для поїздки у місто

^ Віддалені робочі місця розташовані зазвичай у точках про­дажу товарів довгого користування, коштовностей, автомобілів.

Працівник банку завдяки зв'язку через персональний комп'ютер може оперативно скласти та відправити кредитну заявку покупця певного товару, перевірити його особу, надані документи, розра­хувати графік платежів за кредитом, отримати схвалення на кре­дит від центрального офісу та оформити кредитну угоду.

Іноді обробка кредитної заявки доведена до такого рівня стандартиза­ції, що триває не більше 0,5 години.

^ Обмінний пункт також можна вважати різновидом віддале­ного робочого місця касира. Мультивалютний оптово-роздрібний пункт обміну валют може включати штат з 2-х касирів та одного охоронця.

Більша частина обмінних пунктів в Україні належить фірмам-агентам, які уклали з уповноваженими банками агентські угоди.

^ Представництва банку за своїм статусом не мають права здійснювати будь-які операції, але можуть налагоджувати контак­ти з клієнтами, допомагати їм готувати документи, заявки на здійснення операцій для направлення у філіал або головний офіс.

Представник банку може інформувати клієнта про нові продукти, представництва згодом, у разі створення сприятливої ситуації, трансформуються у відділення.

^ Банкомат та Інтернет-кіоски, що встановлені поза межами філії, являють собою повністю автоматизовані пристрої для самообслуговування.

Кібер-кафе (або Інтернет-кафе) від банку обслуговують спе­цифічну клієнтуру - «просунутих» користувачів Інтернету.

Штат кафе укомплектований лише адміністратором (обслуговує комп'ютери, консультує клієнтів з питань користування веб-сайтом банку) та офіціантом.

Відвідувач такого кафе має сплати­ти абонементну плату, а також бути держателем кредитної (або дебетової) картки цього банку. Приміщення обладнано як зви­чайне кафе, але з дотриманням символіки, стилю банку. Окрім проведення банківських операцій, клієнти мають можливість ви­ходити на сайти компаній з електронної комерції, що є партнера­ми цього банку, проводити операції купівлі-продажу товарів на біржах, включаючи форексні та фондові.

Наприклад, міжнародна корпорація ІНГ визнає необхідність фізичної присутності навіть для віртуального банку. З цією метою у цільових країнах відкри­ваються дешеві Інтернет-кафе, де клієнти можуть випити каву, перевірити свою електронну пошту або здійснити банківські опе­рації. Однак у цих кафе не проводяться ніякі операції з готівкою, можна оплачувати лише чеками. Тому ІНГ Директ не можна вважати лише суто віртуальним банком. Відділення у вигляді кафе необхідні, щоб установити довірчі стосунки з клієнтами і продовжувати залучати нових.



  1. Дистанційне обслуговування клієнтів банку


Якщо банк зацікавлений у залученні більшої кількості клієнтів та отриманні максимального прибутку, він повинен надати об­слуговування в будь-який час та у будь-якому місці.

Виокремлюють такі основні різновиди дистанцій­ного обслуговування, як Інтернет-банкінг, комп'ютерний банкінг, телефонний банкінг та відеобанкінг.

Основними найбільш популярними видами дистанційного бан­ківського обслуговування в Україні є такі:

  • Клієнт-банк (переважно для корпоративних клієнтів)

  • Інтернет-банкінг

  • Банкомати.

Усі ці канали дозволяють додавати функції управління рахун­ком до інформаційного обміну. Банкомат виконує переважно фун­кції касира. У розвинених країнах велике поширення одержали, крім зазначених вище, такі канали, які поступово розповсюджу­ються і в Україні:

  • по телефону через оператора (операторський центр — контакт-центр);

  • кіоски й пристрої самообслуговування, банківські термінали й принтери, пристрої для проведення електронних переказів коштів;

  • інтерактивне телебачення;

  • мобільні пристрої, що використовують протокол WAP (Wireless Application Protocol — протокол додатків бездротового зв'язку), мобільні телефони стандарту GSM із вбудованим брау-зером Інтернет.

  • Надання банківських продуктів і послуг із застосуванням елек­тронних каналів обслуговування в Україні, як і в Росії, найчасті­ше здійснюється за таким формами:

  • банкомати й POS-термінали (point of sale), тобто операції із застосуванням платіжних карток;

  • пряме з'єднання персонального комп'ютера клієнта з бан­ківським сервером по модему («клієнт-банк»);

  • по телефону із застосуванням генератора голосових повідом­лень - телефонний автоінформатор;

  • з використанням персонального комп'ютера й мережі Інтернет.

Інтернет-банк відрізняється від системи «Банк-клієнт» тим, що при комп'ютерному банкінгу доступ до рахунка здійснюється за допомогою персонального комп'ютера, за допомогою прямого модемного з'єднання з мережею банку й/або Інтернет, тобто для організації робочого місця буде потрібно будь-який комп'ютер, телефон і модем без унікального програмного забезпечення.

Система «Інтернет-банкінг» дозволяє управляти рахунками як у національній, так і в іноземній валюті й одержувати всю необ­хідну інформацію про рух коштів по них у будь-якій точці світуІнтернет-банкінг представлений спеціалізованими Інтернет-банками та різновидом обслуговування клієнтів у традиційних банках.

Як правило, клієнт працює через Web-броузер, а Web-сервер встановлено у банку. Клієнт може увійти в систему з будь-якого віддаленого терміналу світової мережі.

Деякі банки пропонують своїм клієнтам обмежену версію Інтернет-банкінгу.

Наприклад, клієнти можуть бачити лише випис­ку з рахунка на сайті банку. Якщо клієнт не має доступу до Ін­тернету, то банк може запропонувати клієнту доступ до сайту банку, безкоштовне користування комп'ютером з підключенням до Інтернету у філії або з використанням електронної пошти, значно дешевшої від звичайних провайдерів Інтернету.

Інтернет-банки не мають філій і відділень, більша частина їхніх операцій автоматизована, і, відповідно, вони не несуть значних ви­трат на оплату праці та споруд. Для готівкових операцій Інтернет-банки укладають угоди зі звичайними банками про касове обслуго­вування своїх клієнтів або використання мережі банкоматів. Вір­туальні банки відкрито й агресивно просувають своїм існуючим та по­тами, - це, зокрема, економія операційних витрат на утримання фі­лій, що дозволяє їм працювати на значно меншій процентній маржі.

Інтернет-банки зазвичай мають більш високі ставки по рахун­ках і низькі тарифи на обслуговування рахунків. Так, середня ставка депозитів у звичайних банках на 1-2 пункти нижче порів­няно з Інтернет-банками, а середня вартість річного обслугову­вання рахунка - відповідно 3,08 % й 1,3 %. Більшість європей­ських Інтернет-банків є дочірніми підприємствами традиційних банків, а Інтернет-банки США в більшості випадків входять до складу фінансових конгломератів.

Поява та динамічний розвиток Інтернету викликали сумніви щодо доцільності взагалі відмовитися від філіалів і актуалізували ідею створювати віртуальні банки.

Однак практика спростувала цю тенденцію - і навіть суто вір­туальні банки почали відкривати свої офіси, а деякі створили свою мережу банкоматів для підтвердження своєї фізичної присутності.

^ Телефонне банківське обслуговування - окремий варіант інстанційного обслуговування, проведення операцій по рахунках клієнта на підставі його дистанційних розпоряджень, переданих клієнтом по телефону за участю або без участі оператора-телефоніста й із проходженням установленої процедури передачі дистанційних розпоряджень

На Заході - це найпоширеніший різновид дистанційного банкінгу, зокрема використання системи комп'ютерної телефонії. З погляду мобільності вважається дуже зручним, оскільки для то­го, щоб скористатися послугами банку, досить мати під рукою телефон: мобільний або простий з можливістю тонального набо­ру номера.

Так, телефонія американської фінансової корпорації Wells Fargo - Phone Banksm складається з 11-ти контакт-центрів, які обслуговують 23 штати, де працює банк; у штаті центрів 4 тис. «телефонних» банкірів, посадовців та менеджерів, що надають послуги та продають їх у відповідь на понад 20 млн. звернень клі­єнтів кожного місця.

У телебанкінгу можливі 2 варіанти: коли клієнт прямо спілку­ється з комп'ютером та коли клієнт спілкується безпосередньо з оператором.

У першому випадку за допомогою певної комбінації клавіш мож­на миттєво довідатися, скільки грошей на рахунку, які процентні ставки або котирування акцій на ринку, а також переказати гроші тощо. Робота можлива у двох режимах: у режимі автовідповідача система «відповідає» на сигнали модему, телефону і факсу; або сис­тема автоматично спрацьовує при зміні стану рахунка клієнта й пе­редає йому повідомлення на модем, телефон, факс або пейджер. Другий режим особливо популярний серед клієнтів, для яких важ­ливо контролювати надходження грошей на свої рахунки.

У другому випадку - у формі контакт-центрів (call-centre) - при надходженні дзвінка клієнта на екран комп'ютера у операто­ра в банку виводяться дані про рахунок клієнта. Отримані в ре­зультаті діалогу клієнта й оператора дані в реальному часі вво­дяться в операційну систему банку.

Послуга дистанційного керування рахунком дозволяє прово­дити комунальні платежі з карткового рахунка зі звичайного те­лефону з тональним набором. Утім наявність платіжної картки не завжди є неодмінною умовою для проведення платежів по теле­фону. Досить бути клієнтом банку: фізична особа підписує з ним договір на відкриття поточного рахунка, в якому необхідно вка­зати «адресність» рахунка - ЖЕК, «Укртелеком», навчальний заклад і т. ш. На ці рахунки надалі й Будуть пересилатися кошти. У середньому за такий сервіс банки беруть 6-10 грн на місяць. Крім місячної плати вони можуть стягувати по 1 грн за кожен платіж (або скасування платежу через оператора) і 10 грн - за заміну пароля.

^ Мобільний банкінг - це система цілодобового контролю за рухом коштів по картковому рахунку за допомогою SMS-повідомлень на мобільний телефон або через WAP-протокол.

У Західній Європі послугами мобільного банкінгу зараз корис­тується 14 % клієнтів дистанційного обслуговування в режимі реального часу.

Схема користування мобільним телефоном для розрахунків карткою є дуже простою: клієнт набирає зі свого мобільного те­лефону цифровий код, негайно його телефонний апарат з'єдну­ється з банкоматом, клієнт набирає додаткову команду і перево­дить кошти з корпоративного рахунка на рахунки в інших банках для оплати за комунальні послуги.

WAP - це засоби одержання доступу до ресурсів Інтернет за допомогою мобільного телефону, без чого клієнти не могли б скористатися з додаткових можливостей, таких як комп'ютер або модем. WAP (Wireless Application Protocol) — це протокол, або технічний стандарт, що описує спосіб, за допомогою якого інфор­мація з Інтернет передається на невеликий дисплей мобільного телефону. На сьогоднішній день в Україні послуги WAP-доступу надають більшість операторів.

Дана послуга дозволяє клієнтам (абонентам) оплачувати свої витрати за допомогою телефону GSM і банківської платіжної картки. Використовуючи свої мобіль­ні телефони й банківські платіжні картки, безпосередньо з те­лефону GSM клієнти (абоненти) мають можливість управляти



  1. ^ Форми стимулювання споживачів банківських послуг, банківського персоналу та посередників



Стимулювання збуту є засобом короткотермінового впливу на ринок, інструменти якого призначені для підсилення відповідної реакції цільової аудиторії на різноманітні заходи в рамках стратегії маркетингу і комунікаційної стратегії банку.

Методи стимулювання збуту охоплюють три сфери об’єктів:

  • стимулювання споживачів;

  • стимулювання посередників;

  • стимулювання персоналу банку.


Для стимулювання споживачів банки використовують наступні інструменти:

- надання права безкоштовного користування послугою протягом визначеного строку. Це дає можливість клієнту осягнути реальну цінність послуги і краще зрозуміти порядок її використання. Зазначений метод є найбільш ефективним, але водночас і найбільш дорогим;

- цінові методи стимулювання потенційних клієнтів. Можуть здійснюватися у формі встановлення більш сприятливої ціни на банківські послуги, а також у формі залікових талонів або купонів. Такі методи мають найбільше поширення і застосовуються для розширення долі ринку.

- експозиції в точках продажу Служать для підвищення інформованості клієнтів про послуги і переконання їх у необхідності придбання певних продуктів банку.

- демонстрації – показ банківських продуктів перед конкретними аудиторіями у формі семінарів, що робить їх достатньо цікавими і сприяє притоку клієнтів.

- конкурси, ігри, лотереї. Особливий успіх такі методи мають серед молоді і представників старшого покоління. Переможцям у якості призів пропонуються певні банківські продукти на пільгових або безплатних умовах.

Серед інструментів стимулювання сфери посередників виділяють наступні:

- надання спеціальних знижок. Цим прийомом користуються багато банків для стимулювання збуту своїх послуг;

- спільна реклама, надання рекламних та інших знижок, пов’язаних із стимулюванням. Застосування цього засобу має своєю метою частково або повністю компенсувати витрати третьої сторони, пов’язані з рекламою і заходами по стимулюванню збуту продуктів банку.

- премії, сувеніри та інші подарунки посередникам;

- конкурси посередників. Можуть організовуватися за різними напрямками і мають своєю метою підвищення зацікавленості посередників у реалізації продуктів банку.

До інструментів стимулювання банківського персоналу відносяться:

- грошові премії. Їх слід виплачувати конкретним працівникам за виконання визначених дій в інтересах банку і досягнення високих показників в роботі. Це забезпечує високий рівень якості послуг, розширення збуту і збільшення прибутку банку. Премії повинні носити стимулюючий характер, а не форму підвищення заробітної плати.

- подарунки. Ними можуть нагороджуватися службовці, які подали цінну пропозицію або досягли високих якісних і кількісних показників діяльності;

- додаткові відпустки;

- проведення конкурсів професійної майстерності, переможці яких нагороджуються призами.

- створення умов для кар’єрного росту;

- методи морального стимулювання;

- надання окремих послуг на більш вигідних умовах.

Схожі:

Характеристика І поняття збутової політики банку iconПрограма курсу «валютна політика» Змістовий модуль Економічна сутність та теоретичні засади валютної політики Тема Організаційні засади валютної політики
Поняття валютної політики, її стратегічні І тактичні цілі. Характеристика основних елементів валютної політики, вибір її пріоритетів...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconМаркетингове середовище діяльності банку сутність та структура маркетингового середовища банку
Дослідження умов функціонування банку та можливостей І стану його маркетингової діяльності передбачає, в першу чергу, звернення до...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconПравознавство ● Економіка І організація підприємства
Поняття, види та характеристика конституцій. Конституція України – загальна характеристика. Закони та підзаконні нормативні акти....
Характеристика І поняття збутової політики банку iconПравознавство ● Економіка і організація підприємства
Поняття, види та характеристика конституцій. Конституція України – загальна характеристика. Закони та підзаконні нормативні акти....
Характеристика І поняття збутової політики банку iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський національний економічний університет
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія І тактика банку в процесі кредитування, розробка...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconДиплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста Голова фахової атестаційної комісії
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія і тактика банку в процесі кредитування, розробка...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconНавчальний посібник київ 2013 цп «компринт»
Яременко О. Л. д е н., професор, заступник керівника експертно-аналітичного Центру з питань грошово-кредитної політики – начальник...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconТема 12 синхронні електричні машини
Ключові поняття: збудник, неявнополюсний ротор, явнополюсний ротор, індуктор, якір, характеристика холостого ходу см, зовнішня характеристика...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconЕлектричні машини тема 10 електричні машини постійного струму
Ключові поняття: номінальні параметри, зовнішня характеристика, характе­ристика холостого ходу, швидкісна характеристика, механічна...
Характеристика І поняття збутової політики банку iconКомунікаційна політика банку
Комунікаційна політика банку єдиний комплекс, який об'єднує канали, прийоми І учасників банківських комунікацій в межах його маркетингової...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи