Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація icon

Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація




НазваІнформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація
Сторінка1/13
Дата30.09.2012
Розмір1.6 Mb.
ТипІнформація
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Кафедра англійської філології


European Credit Transfer System

ECTS - Інформаційний пакет

2010/2011


Напрям підготовки – 0305 Філологія


Спеціалізація – 8.030502 Мова та література (англійська)


ІНОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ECTS

З ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ НАПРЯМУ „ФІЛОЛОГІЯ”

ОКР „МАГІСТР”

  1. Інформація про напрям підготовки.




^ Галузь знань(код)

0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки (код)

0305 Філологія

Спеціалізація

8.030502 Мова та література (англійська)

^ Освітній рівень

Повна вища освіта

Кваліфікація

Філолог, викладач англійської мови та літератури

ОКР

магістр

Термін навчання

1 рік на основі базової вищої освіти

^ Форма навчання

денна


2. Спеціальні вимоги до зарахування.

На навчання за спеціальністю „Філологія 8.030502” („Мова та література (англійська)”) можуть претендувати особи, які мають достатній рівень мовної компетенції з іноземної мови, знання зі спеціальних дисциплін, що вивчалися протягом навчання на бакалавраті та/ або спеціалітеті, виражене бажання займатися науковою та дослідницькою діяльністю, а також удосконалити свої педагогічні вміння та навички

Зарахування на навчання відбувається на основі балів із вступного іспиту, який включає питання з теоретичних курсів англійської мови, методики викладання англійської мови, а також співбесіду на тему перспектив наукового дослідження.

Загальна оцінка – 100 балів: 1-90 балів – за відповіді на екзаменаційні запитання; 1-10 балів – за попередні наукові досягнення як-то наукові статті, участь у наукових конференціях, участь у конкурсах наукових робіт. Вступник допускається до участі у конкурсному відборі для зарахування на навчання, якщо кількість екзаменаційних балів складає не менше 26 балів.

Для зарахування на місця держзамовлення важливою умовою є високий рейтинг навчальної та науково-дослідної роботи на освітньо-кваліфікаційному рівні „бакалавр” (для випускників ЛНУ), а також особливі успіхи в науково-дослідній діяльності (наявність публікацій, участь у науково-практичних конференціях, дослідних проектах, перемоги в конкурсах наукових робіт).

  1. ^ Загальний опис напряму підготовки.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” або „спеціаліст” здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності.

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості й підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним, науково-педагогічним, управлінським.

^ Результати навчання.

Магістр філології (спеціальність „Мова та література (англійська)”):

  • знає основні закономірностями функціонування і розвитку фонетичної системи, лексичного складу, словотвору, граматичного ладу, основних функціональних стилів, літературних норм іноземної мови;

  • виконує реферативні переклади та анотації до суспільно-політичних, науково-технічних та художніх текстів, а також різного роду письмові роботи (твори, проблемні та рефлексивних есе, проекти тощо);

  • здійснює аналіз текстів з точки зору їхнього ідейно-тематичного змісту, композиційних та індивідуально-стилістичних особливостей, а також володіє прийомами і методами викладання зарубіжної літератури;

  • усвідомлює природу різних жанрів літературної творчості, спільне та своєрідне в змінах культурних традицій та літературних стилів;

  • володіє культурою мислення, його загальними законами, уміннями керування практикою іншомовного спілкування на основі повного усвідомлення системи сучасних лінгвокультурологічних знань про специфіку мовних картин світу, з урахуванням особливостей мовної поведінки носіїв англійської мови;

  • досконало володіє іноземною мовою та фактичним матеріалом з лінгводидактики;

  • володіє умінням розвивати та проводити самооцінку, самоаналіз та самоконтроль, які необхідні для повноцінного функціонування як у навчальному середовищі, так і за його межами;

  • володіє фактичною інформацією щодо нових технологій та методів навчання;

  • демонструє вміння набувати нові знання, використовуючи новітні освітянські технології;

  • організовує свою діяльність, тобто володіння комп’ютерними методами аналізу та обробки інформації та використовує ці результати у професійній діяльності;

  • володіє умінням керувати навчально-виховним процесом та керувати колективом з метою підвищення професійних та виробничих результатів;

  • працює з мовознавчими, літературознавчими, суспільно-політичними текстами, застосовує іншомовні джерела згідно з науковими вимогами до оформлення бібліографії;

  • використовує сучасні наукові методи пізнання мови, комунікації, мовної особистості для вирішення науково-дослідних завдань та інших проблем професійної діяльності в сфері англійської мови, літератури та методики їх викладання;

  • ураховує вимоги педагогічної етики, принципів ділового та міжособистісного спілкування у своїй професійній діяльності;

  • знає та поважає рідну культуру та культури інших країн, розуміє прихований соціокультурний зміст англійської мови як засобу інтернаціональної комунікації.




  1. Професійні профілі випускників.

Магістр зі спеціальності „Мова та література (англійська)” відповідно до фундаментальної та спеціальної підготовки може виконувати такі види професійної діяльності: науково-дослідницьку, управлінську, методичну, консультативну, прогностичну, освітню, виховну, а також обіймати первинні посади:

  • викладача англійської мови та зарубіжної літератури навчальних закладів системи вищої освіти;

  • викладача англійської мови та зарубіжної літератури загальноосвітніх шкіл;

  • викладача англійської мови та зарубіжної літератури гімназій, ліцеїв, коледжів;

  • перекладача в торгових палатах, спільних підприємствах, зарубіжних представництвах та в інших установах міжнародної орієнтації;

  • перекладача-референта.

  1. Можливість подальшого навчання.

Після отримання ОКР „магістр” за спеціальністю „Філологія” („Мова та література (англійська)”) студент може вступити до аспірантури за напрямом „Філологія”.

  1. Діаграма структури окремого напряму підготовки із зазначенням кредитів ECTS.




^ . Підготовка магістра


Назва курсу

Рік навчання

Семестр

ECTS




^ 1. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки













^ 1.1 Нормативна частина










1.1.1

Філософія (методи та форми наукового пізнання)

1

2

2,0

1.1.2

Загальне мовознавство

1

2

2,5

1.1.3

Педагогіка вищої школи

1

2

3,0

1.1.4

Психологія вищої школи

1

2

3,0




^ 1.2 За вибором ВНЗ










1.2.1

Вища освіта і Болонський процес

1

1

1,5

1.2.2

Інтелектуальна власність

1

1

1,5




^ 2. Цикл фундаментальних та професійних дисциплін













^ 2.1 Нормативна частина










2.1.1

Використання комп’ютерної техніки в науковій та педагогічній діяльності

1

1

1,5




^ 3. Цикл підготовки за фахом













3.1 Нормативна частина










3.1.1

Теорія мовної комунікації

1

1

3,0

3.1.2

Література Англії та США

1

1

2,5

3.1.3

Мова та міжкультурна комунікація

1

1

3,0

3.1.4

Стиль. Текст. Дискурс.

1

1

2,0

3.1.5

Англійська мова

1

2

9,0

3.1.6

Друга іноземна мова

1

2

4,5

3.1.7

Лінгводидактика. Теоретичні основи індивідуалізації навчання з психолінгвістичними основами засвоєння іноземних мов

1

2

3,0

3.1.8

Інтерпретація художнього твору

1

2

2,0

3.1.9

Виконання магістерської роботи

1




6,0




^ 3.2 За вибором ВНЗ










3.2.1

Історія лінгвістичних вчень

1

1

1,5

3.2.2

Основи лінгвоаналізу

1

1

2,5




3.4. Практики










3.4.1

Науково-дослідна практика (навчальна)

1

1

3,0

3.4.2

Науково-педагогічна практика (виробнича)

1

2

3,0



7. Вимоги до оцінювання.

В університеті використовують стобальну систему оцінювання. При переведенні семестрової оцінки з дисципліни в оцінку за національною шкалою („незадовільно”, „задовільно”, „добре”, „відмінно” в разі семестрового іспиту та диференційованого семестрового заліку або „зараховано”, „незараховано” в разі семестрового заліку) викладач використовує таку шкалу:


Національна

шкала

Бали

Шкала ECTS

ВІДМІННО

90-100

^ АВІДМІННО – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок

ДОБРЕ

83-89

^ В – ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

ДОБРЕ

75-82

^ С – ДОБРЕ – загалом правильна робота з кількома грубими помилками

ЗАДОВІЛЬНО

63-74

^ D – ЗАДОВІЛЬНО – посередньо, зі значною кількістю недоліків

ЗАДОВІЛЬНО

50-62

^ Е – ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки

НЕЗАДОВІЛЬНО

21-49

^ FX – НЕЗАДОВІЛЬНО – для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання

НЕЗАДОВІЛЬНО

0-20

^ F – НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідне повторне вивчення дисципліни




Оцінку „зараховано” виставляють студентові, який набрав не менше 50 балів.


  1. ^ Вимоги до підсумкового контролю (державної атестації).

Державну атестацію студентів здійснює державна екзаменаційна комісія відповідно до навчального плану спеціальності у формі захисту магістерської роботи з англійської мови/літератури або методики викладання англійської мови. Магістерська робота повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі. Державна атестація проводиться після закінчення екзаменаційної сесії 2 семестру. До захисту магістерських робіт можуть бути допущені студенти, які успішно виконали весь навчальний план підготовки магістра, своєчасно склали науково-дослідну та науково-педагогічну практики та пройшли перед захист магістерських робіт.


  1. ^ Координатор ECTS на факультеті іноземних мов.

ПІБ: І. М. Карпенко;

Посада: декан факультету іноземних мов, кандидат педагогічних наук, доцент.

Поштова адреса: Факультет іноземних мов Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, вул. Оборона 2, м. Луганськ, 91011.

Номер телефону: (0642) 55 44 91;

е-mail: fim@luguniv.edu.ua.


^ Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А ПРОГРАМА

дисципліни „Гносеологія та методологія наукового пізнання” для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „магістр”

для всіх спеціальностей


форма навчання денна та заочна


ЗАТВЕРДЖЕНО


на засіданні кафедри


Протокол №__3____від _11. 02. 2010 р


Завідувач кафедри___________І.Ф.Кононов


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Перезатверджено: протокол №______ від ____________


Погоджено:

Завідувач відділу управління

якістю планування навчального

процесу ___________Л.П. Масюта


Луганськ 2010




Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Робоча навчальна програма

дисципліни „ Гносеологія та логіка наукового пізнання”

  1. ^ Назва курсу.

Гносеологія та логіка наукового пізнання


Форма(-и) навчання: денна та заочна


Спеціальність (-ості): всі спеціальності

  1. ^ Код курсу.

[ФІМ]. [Англ_МАГ_10]. [1_1_1]

  1. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

обов’язковий

  1. Рік (роки) навчання.

1

  1. Семестр / семестри.

1 – 2-ий

  1. Кількість кредитів ECTS.

2

  1. ^ Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Молодцов Борис Іванович — доцент кафедри філософії та соціології, кандидат філософських наук (3 корпус, ауд. 5-244; e-mail: mbilg @ mail.ru).


  1. ^ Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Курс з дисципліни «Гносеологія та логіка наукового пізнання» призначено для викладання магістрантам усіх спеціальностей. Вивчення цієї дисципліни передбачає певний рівень засвоєння магістрантами курсу з «Філософії», який є обов’язковим для фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Виходячи з цього, курс розроблено таким чином, щоб висвітити не загально-філософські, а суто специфічні проблеми наукової методології.


  1. ^ Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курс „Філософія”.

  1. Зміст курсу.



^ Змістовні модулі та їхня структура

 

загальна

лекції

семінари / (пр. зан.)

лаб.

самост.

I

Перший модуль
















1

Виникнення науки. Специфіка наукової форми знання

2

2










2

Гносеологічні дискусії в історії філософії. Теоретичний та емпіричний рівень науки

2

2










3

Поняття про трансцендентальний вимір знання в гносеології І.Канта

2

2










4

Г.В.Ф.Гегель. Поняття про існування об’єктивного виміру знання у формі ідеї

2

2










5

Взаємодія категорій абстрактного та конкретного в процесі наукового пізнання

2

2










6

Поняття об’єктивної істини в класичній теорії відображення.




2










7

Проблема єдності історичного та логічного вимірів реальності




2










8

Передумови кризи класичної форми раціональності

2

2










9

Становлення некласичної форми наукової раціональності

2

2










10

Т.Кун. Структура наукових революцій.

2

2










11

К.Поппер про розвиток науки як відкритої системи

2

2










12.

Методологія науково-дослідних програм І.Лакатоса

2

2










13

Л.Лаудан. Наука и цінності, Х.Патнем. про „реалізм з людським обличчям”

2

2










14

Мовний поворот в сучасній методології гуманітарних наук

2

2










15

Специфіка логічних форм поняття, судження та їх взаємодія в процесі наукового пізнання

4

4

2




2

16

Взаємодія методів наукового пізнання

2

2







2

II

Теми семінарських занять:
















1

Класичний, некласичний та постнекласичнийетапи у розвитку гносеології

2




2







2

Проблема природи істини в сучасній гносеології

4












3

Методологія „критичного раціоналізму” К.Поппера

2

 









4

Методологя науково-дослідницьких програм І.Лакатоса







2







5

Л.Лаудан. Наука и цінності, Х.Патнем. про „реалізм з людським обличчям”

2




2







6

Сучасна методологія соціально-гуманітарного дослідження

4




2







7

Наукова методологія та культура постмодерну







2







III

Самостійна робота студентів
















1

Специфіка гносеології

5










5

2

Розвиток гносеологічної проблематики в епоху Античності та Середньовіччя

6










6

3

Гносеологія Нового часу та Просвітництва

6










6

4

Специфіка теоретичного та емпіричного рівнів науки

6










6

5

Поняття про всезагальний вимір знання в гносеології німецької філософської класики

8










8

6

Поняття об’єктивної істини в класичній теорії відображення

8










8

7

Взаємодія категорій абстрактного та конкретного в процесі наукового пізнання

8










8

8

Проблема єдності історичного та логічного вимірів реальності

8










8

9

Категоріальні схеми мислення: одиничне та всезагальне; явище та сутність; випадковість та необхідність

8










8

10

Становлення некласичної форми наукової раціональності

8










8

11

К.Поппер про розвиток науки як відкритої системи

8










8

12

Специфіка сучасної методології в гуманітарних науках

8










8




УСЬОГО:

135

34

14




87

  1. Список рекомендованої навчальної літератури.



Основна навчальна література

  1. Бэкон Ф. Новый органон // Соч. в 2-х т. – М., 1978. – Т. 2.

  2. Виттгенштейн Логико-философский трактат. – М., 1958.

  3. Гадамер. Истина и метод. - М., 1985. Гл.1.

  4. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М., 1974. – Т.1.

  5. Декарт. Рассуждения о методе // Избран. произведения в 2-х т.– М., 1989. – Т.1. – С. 250-296.

  6. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

  7. Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

  8. Кант И. Критика чистого раз ума // Соч. – Т. 3. – М., 1964.

  9. Копнин П.В. Гносеологические и логические основания науки. – М., 1969.

  10. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975.

11. Поппер К. Логика и рост научного знания. – М., 1983

12. Лакатос И. Методология научных иследовательских програм. – М. 2003. – С.9 –84.

13. Степин В.С. Теоретическое знание. – М.,1999.


Додаткова навчальна література

  1. Арістотель. Метафізика // Соч. в 4-х т. – М.. 1976. - Т.1.

  2. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1997.

  3. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. М., 1997.

  4. Богомолов А.С. Буржуазная философия США ХХ в. – М., 1974.

  5. Выготский Л.С. Мышление и речь.

  6. Гадамер. Истина и метод. - М., 1985. Гл.1.

  7. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М., 1974. – Т.1.

  8. Декарт. Рассуждения о методе // Избран. произведения в 2-х т.– М., 1989. – Т.1. – С. 250-296.

  9. Зарубіжна філософія ХХ століття. – К., 1993. - С. 7-29, 48-81, 195-213, 219-238.

  10. Ильенков Э.В. Диалектическая логика. – М., 1984.

  11. Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991.

  12. Кант И. Критика чистого раз ума // Соч. – Т. 3. – М., 1964.

  13. Копнин П.В. Гносеологические и логические основания науки. – М., 1969.

  14. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1975.

  15. Леви-Брюлль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. – М., 1994.

  16. Лекторский В.А. Объект. Субъект. Познание. – М, 1980.

  17. Лурия А. Об историческом развитии познавательных процессов. – М., 1994.

  18. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990. - С.86-90, 212-232, 315-328, 336-356.

  19. Менделеев Д.И. Границ познанию предвидеть невозможно. – М., 1991. С.447-544.

  20. Мир философии. Книга для чтения. Ч. 1. М., 1991. – С. 419-658.

  21. Попович М. Раціональність і виміри людського буття. - К., 1997..

  22. Поппер К. Нищета историцизма. Башляр Г. Новый рационализм. – М., 1987.

  23. Рассел Б. Человеческое познание, его сферы и границы. – М., 1957.

  24. Сокулер З. Проблема обоснования знания. – М., 1988.

  25. Степанов Ю.С. В трехмерном пространстве языка: семиотические проблемы лингвистики, философии, искусства. – М., 1985.

  26. Цехмістро І.З. Постмодерн і реляційний холізм в сучасній філософії науки // Вісник ХДУ. № 389’97. - С. 6-19.

  27. Что есть истина? Проблема истины в философии ХХ в.// Сб. статей – М., 1994.

  28. Эйнштейн А. Физика и реальность. – М., 1965. – С.13-19, 38-80.

  29. Хабермас Ю. Познание и интерес // Филос. науки. – 1990. – № 1.

  30. Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. – № 4.

  31. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988.




  1. Методи викладання.

Діяльність студента:

  • виконання завдань з лекцій;

  • написання рефератів до практичних занять;

  • самостійне конспектування першоджерел та їх аналіз;

  • виконання практичних завдань;

  • отримання консультацій у викладача в режимі online, а також за допомогою листування електронною поштою.

Поточний контроль:

Письмова модульна робота.

Форма семестрового контролю:

залік.

  1. ^ Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

  • письмова модульна робота 60% (у тому числі 15% на контроль самостійної роботи студента)

  • участь у семінарах 30%

  • самостійна робота (письмова доповідь) 10%




Карта оцінювання СРС



Види самостійної роботи студента

Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.

Специфіка гносеології (конспектування, тема виноситься на модульний контроль)

5%

2.

Розвиток гносеологічної проблематики в епоху Античності та Середньовіччя (конспектування, тема виноситься на модульний контроль)

5%

3.

Гносеологія Нового часу та Просвітництва (конспектування, тема виноситься на модульний контроль

5%




Категоріальні схеми мислення: одиничне та всезагальне; явище та сутність; випадковість та необхідність (конспектування, тема виноситься на модульний контроль

10%




УСЬОГО:

25%




  1. ^ Мови викладання.

Українська
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 020303 Філологія Спеціалізація
Для конкурсного відбору осіб, які на основі бакалавру вступають лну імені Тараса Шевченка для здобуття освітньо-кваліфікаційного...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань (код) 0305 Напрям підготовки (код) 030510 Спеціалізація
Структура інформаційного пакету для напряму підготовки 030510 «Товарознавство І торговельне підприємництво»
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань(код) 0101 Напрям підготовки (код) 010104 Спеціалізація
Загальний опис напряму підготовки (освітні та професійні цілі, ключові результати навчання та ін.)
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (німецька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (німецька)» вступають до магістратури...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (французька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (французька)» вступають до...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (німецька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (німецька)» вступають до магістратури...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 0305 Філологія Спеціалізація Мова та література (французька)
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної вищої освіти за спеціалізацією «Мова та література (французька)» вступають до...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань(код) 0101 Напрям підготовки (код) 010104. Професійне навчання Спеціалізація
Окр «бакалавр» – необхідні сертифікати: математика, українська мова та література, сертифікат на вибір: фізика або хімія або історія...
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань (код) 0305 Напрям підготовки (код) 030510 Спеціальність 030510. 01 «Товарознавство І комерційна діяльність»
Структура інформаційного пакету для напряму підготовки 030510 «Товарознавство І торговельне підприємництво»
Інформація про напрям підготовки. Галузь знань(код) 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки (код) 0305 Філологія Спеціалізація iconІнформація про напрям підготовки Галузь знань 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки 020303 Філологія Спеціалізація Німецька та англійська мова І література
Для конкурсного відбору осіб, які на основі повної загальної середньої освіти вступають лну імені Тараса Шевченка для здобуття освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи