Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка icon

Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка




НазваМіністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Сторінка1/5
Дата30.07.2012
Розмір0.86 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України


Луганський національний університет імені Тараса Шевченка



Факультет природничих наук

Кафедра садово-паркового господарства та екології


Лазарев Ігор Євгенович

Тема: Сучасний стан популяції плазунів та питання їх охорони
в приміських зонах (на прикладі міста Луганськ)



Магістерська робота за спеціальністю

8.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища»


Науковий керівник:
кандидат біологічних наук,
доцент Загороднюк
Ігор Володимирович


Луганськ–2009


РЕФЕРАТ

Магістерська робота за спеціальністю 8.070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища»

Автор Лазарев Ігор Євгенович

Науковий керівник — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент Загороднюк Ігор Володимирович

Тема роботи: Сучасний стан популяції плазунів та питання їх охорони в приміських зонах (на прикладі міста Луганськ)


Магістерська робота містить: 82 сторінку, таблиць — 7, рисунків — 6, список літератури — 73 джерела, додатки — 4.


Магістерську роботу присвячено дослідженню сучасного стану популяцій змій в приміських зонах та безпосередньо в самому місті. Проаналізовано основні фактори знищення популяцій плазунів у місті, та визначено головний. Проведено кількісну реєстрацію зустрічей, та аналіз загиблих серед них змій за різними факторами. Зроблено соціологічне опитування природокористувачів стосовно їхнього відношення до плазунів та аналіз загальних базових знань відносно цієї теми.


Ключові слова: плазуни, сучасний стан, фактори знищення, загибель, дороги, природокористувачі, Луганщина.


ЗМІСТ

Вступ 5

Актуальність роботи 7

Мета і задачі 8

Апробація результатів 9

Подяки 9

Розділ 1.
Теоретична частина 10


1.1. Характеристика регіону
та факторів впливу на популяції змій 10

1.1.1. Фізико-географічні особливості регіону 10

1.1.2. Фактори антропогенного навантаження в містах 14

1.1.3. Головні сектори природокористування, що впливають на змій 17

1.2. Питання охорони плазунів 18

1.2.1. Основні положення концепцій охорони тварин 19

1.2.2. Вплив доріг на плазунів та інших тварин 21

1.2.3. Вирішення питання про негативність екологічних ефектів 26

1.3. Загальна характеристика об'єкту дослідження 26

1.3.1. Родина полозових (Colubridae) 27

1.3.2. Родина гадюкових (Viperidae) 30

1.3.3. Екологічні особливості плазунів 32

Розділ 2.
Матеріал та методики роботи 37


Розділ 3.
Результати та їх обговорення 39


3.1. Сучасний стан популяцій змій 39

3.1.1. Огляд видів та аналіз їх біотопної приуроченості 39

3.1.2. Результати кількісних обліків чисельності змій 43

3.1.3. Визначення провідних факторів скорочення популяцій змій 49

3.2. Ставлення людей до змій 51

3.2.1. Анкетування та його результати 51

3.2.2. Порівняльний аналіз опитувань 56

3.3. План заходів щодо охорони плазунів 57

Розділ 4.
Методична розробка теми
для екологічної освіти у школі 59


4.1. Екологічне виховання у загальноосвітній школі 59

4.2. Урок з біології “ Фактори впливу міського середовища
та природокористувачів на плазунів” 64

Висновки 68

Список використаних джерел 70

Додатки 77



Вступ

Однією з найважливіших екологічних проблем сучасності є техногенна зміна та трансформація екосистем під впливом забудови їх містами різноманітними спорудами та селами, і на додаток до цього все це розчленовано дорожніми системами та автомагістралями [19; 30].

Тваринний світ міських територій характеризується як дуже специфічний, оскільки на тварин у великому місті діє цілий ряд несприятливих факторів, у тому числі підвищена в порівнянні з позаміською територією температура повітря; високе хімічне забруднення повітря, ґрунту, води; підвищений рівень шуму; збіднена і відмінне від природного біологічна розмаїтість рослинного світу [18; 25].

Крім цих факторів на популяції змій у містах діє ще інший ряд взаємодій, наприклад як: прямий і непрямий вплив людини, конкуренція з домашніми тваринами, постійне скорочування природних біотопів їхнього існування [25]. Постійні зустрічі з людиною — головним конкурентом за просторовий та трофічний ресурси.

Дуже часто внаслідок таких зустрічей людина просто вбиває змію, навіть не усвідомлюючи те що ці тварини зовсім не шкідливі для нього і особливо для його здоров’я. Багато людей навіть не знають як виглядає справжня гадюка а вбивають усіх поспіль впевнено стверджуючи у силу своєї безграмотності що це була саме гадюка.

А насправді все зовсім навпаки, плазуни відіграють дуже велику роль у структурі угруповань тому що вони є складовим компонентом трофічної ланки багатьох хребетних тварин, як в свою чергу і інші хребетні та безхребетні тварини стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду при­стосування. Біологічна розмаїтість тваринного світу міст внаслідок освоєння людиною більшості їхньої території існування вимушена збільшуватися від центра до периферії, де основна частина тварин концентрується на територіях зі збереженими природними місцями існування, насиченими зеленими насадженнями.

Під впливом господарської діяльності виникли нові антропогенні ландшафти зі специфічною фауною [25;26]. Найбільш змінені урбанізовані території, зайняті містами і промисловими агломераціями. Деякі види змій знайшли в антропогенних ландшафтах сприятливі умови і пристосувалися уживатися поруч з людиною (дачні масиви), наприклад вуж звичайний, чого на жаль не можна сказати про гадюк, останні залишають їх добровільно через 3-5 років.

Фауна антропогенних ландшафтів має малу кількість видів і високу щільність населення тварин, що викликано інтенсивним скороченням природних місць існування. Більшість видів тварин, не пристосувавшись до змінених людиною умов, не витримуючи високій щільності і конкуренції переселяються в нові місця існування або гинуть. При погіршенні умов існування під впливом господарської діяльності людей багато видів тварин природних ландшафтів скорочують чисельність. Зникнення тварин під впливом господарської діяльності людей почалося дуже давно, але особливо підсилилося в епоху науково-технічної революції. При цьому швидкість зникнення видів тварин неухильно зростала, досягнувши максимальних показників за останні півтора-два століття [18; 19].

Змії страждають від зміни рослинного покриву, широкого застосування отрутохімікатів, знищення дрібних тварин, якими харчуються змії. В умовах антропогенного навантаження викликаної розсіченням природних місць існування автомагістралями, величезне кількість змій гине на дорогах [20; 23]. Змій виловлюють для одержання отрути, який використовується в медицині. Створено серпентарії (розплідники), у яких містять (але не розводять) змій для багаторазового одержання від них отрути. Систематичний вилов змій наносить істотну втрату їх природним популяціям. Для охорони змій у більшості європейських країн заборонений їхній вилов без спеціального дозволу [23].


^ Актуальність роботи

Розвиток цивілізації а саме урбанізація екосистем, призвів до того, що людство занурилося у екологічну кризу. Розвиток транспортної системи призвів до руйнування біотопів та формування нових екосистем — квазіприродних систем [13]. У квазіприродних системах ситуація з флорою та фауною призводить до того, що з’являються нові види [13; 23], але зникають і ті що були історично. Існують дві основні причини зникнення тварин на Землі: природна — як ре­зультат зміни природних умов існування та антропогенна — як результат діяльності людини. Тільки четверта частина усіх хребетних тварин зникла з природних причин. У загибелі решти видів прямо чи опосередковано винна людина. Прямо — через безпосередню експлуатацію та фізичне знищення тварин: опосередковано — через інтенсивне скорочення та деградацію при­родного середовища існування тих чи інших видів в результаті розширення сільськогосподарських площ, меліорації земель, вирубки лісів, розростання урбанізованих ландшафтів тощо [7; 8; 23].

Сучасний стан популяцій багатьох видів хребетних тварин викликає занепокоєння у зв’язку з великою чутливістю багатьох видів дії антропогенного фактора. Особливо вразливими виявляються аборигенні види хребетних-плазуни, оскільки їхні вимоги до середовища є найбільш близькими до вимог людини — головного їхнього конкурента за просторовий і трофічний ресурси. Як наслідок, ми все частіше чуємо вислови "сіра біота", "біологічне забруднення", "збереження біорізноманіття", а види, ще нещодавно широко поширені й чисельні, стають раритетними та стоять на черзі включення до "червоних списків".

Таких списків безліч. Досить сказати, що у Червону книгу України внесено 382 видів тварин, у тому числі 121 видів наземних хребетних. "Червона книга України", яка розповідає про хребетних тварини, що знаходяться під загрозою зникнення, додатки до "Бернської конвенції" та інших міжнародних угод про промисел, торгівлю чи безпосере­дню охорону того, що ми називаємо біологічним різноманіттям та одночас­но — біологічним ресурсом [10; 45].

Дослідження присвячене оцінкам змін видового складу та чисельності плазунів, тих тварин, яких ми ще маємо можливість бачити, в своїх містах, лісосмугах, ярках та балках, поблизу наших домівок ,тих місцях існування, які ми їм залишили і які постійно скорочуємо. Чисельність яких цілком залежить від нас. Аналізу факторів редукції їхніх популяцій особливо загибелі плазунів від прямого знищення людиною та на дорогах міста і області. Також було зроблено соціальний опит людей , з метою виявлення характеру ставлення людей різного віку до цієї групи тварин, та запропонувати ефективні заходи щодо їхньої охорони на прикладі м. Луганськ.


^ Мета і задачі

Мета роботи — оцінити на прикладі приміських екосистем м. Луганськ зміни видового складу та чисельності плазунів і фактори редукції їхніх популяцій та запропонувати заходи щодо їх охорони.

Для досягнення цієї мети автор вирішував наступні задачі:

1) проаналізувати рівень антропогенного навантаження і розглянути фактори загроз популяціям плазунів у приміських екосистемах;

2) провести порівняльний аналіз біотопної приуроченості видів, описати розподіл знахідок змій за приміськими біотопами;

3) провести моніторинг жертв та зустрічей плазунів за різними маршрутами та визначити основні фактори згасання популяцій змій;

4) провести анкетування природокористувачів щодо їхнього ставлення до змій та потреб їх охорони;

5) проаналізувати вплив автомагістралей на популяції плазунів та інших тварин;

6) провести порівняльний аналіз сучасного стану популяцій різних видів змій у приміських зонах;

7) запропонувати план дій щодо охорони рідкісних видів плазунів.


^ Апробація результатів

Результати дослідження були апробовані на студентській конференції «Дні науки» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, секція «екологія та охорона природного середовища» (2009 р.).


Подяки

Щиро дякую за допомогу у проведенні дослідження та написанні роботи науковому керівнику роботи, кандидату біологічних наук, старшому науковому співробітнику, доценту Ігорю Володимировичу Загороднюку.


Розділ 1.
Теоретична частина



^ 1.1. Характеристика регіону
та факторів впливу на популяції змій



1.1.1. Фізико-географічні особливості регіону

Долиною Сіверського Дінця область поділяється на дві окремі по своєму геологічному характеру частини. По берегах лівих приток Сіверського Дінця (річок Красної, Айдару, Деркулу та ін.) виходять мергелеві та крейдяні породи, вододіли згладжені, мало пагорбів. На правобережжі по балкам та річковим долинам ми побачимо виходи сірих скальних порід, місцевість з чисельними пагорбами, пронизана великою кількістю яруг і балок. В цілому поверхня регіону представляє собою хвилясту рівнину, яка поступово знижується з півночі на південь.

Гідрографічна мережа регіону представлена річками, озерами, підземними водами, водосховищами, ставами, водовідстійниками. Водою вкрито близько 1 % території [37]. По території області протікає близько 120 річок спільною довжиною 4556 км [43]. Всі ці річки відносяться до рівнинного типу [14]. За характером водного режиму вони належать до східноєвропейського типу, з чітко вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню та кількома підвищеннями рівня води восени (внаслідок дощів) і взимку (через часті відлиги). У живленні річок основна роль належить талим сніговим водам (65–75 %) і літньо-осіннім атмосферним опадам (біля 25 %). Суттєву роль в стійкому живленні більшості рік грають також підземні води (до 10 %) [43]. В окремі роки деякі невеликі річки пересихають. Для гідромережі регіону також характерна збільшена замуленість, мінералізованість та забруднення промисловими та комунально-побутовими стоками [14]. Озер дуже мало (близько 60), та по своєму походженню, як правило, представляють собою стариці (залишки старих русел річок). Такі заплавні озера, в основному, невеликі (0,5–5 га) та мілководні (2–4 м), часто замулені. В живленні озер переважають річкові води (при повенях), ґрунтові та частково атмосферні опади. Також у Луганській області було збудовано близько 350 ставів та водосховищ. Болта займають дуже незначну територію і утворюються переважно у заплавах крупних річок у результаті заростання заплавних озер. Найбільші болота утворюються в днищах яруг та балок в результаті застоювання талих снігових та дощових вод.

Клімат регіону відносять до континентальної степової області помірних широт [3]. Згідно з даними В. Д. Симоненко [37], цю територію поділяють на шість кліматичних районів, для характеристики яких прийняті метеопункти таких місць: Північно-Задонецький (Сватове), Придонецький (Луганськ), Центральний (Дебальцево), Західний (Червоноармійськ), Південно-Західний (Волноваха), Південний Приморський (Маріуполь). Крім того, включені крайні північно-східна (Деркул) і південно-східна (Краснодон) місця спостереження і місто Донецьк. Клімат континентальний із вираженими відлигами, ожеледицею та посушливо-суховійними явищами. З доволі жарким, посушливим літом та порівняно холодною зимою з нестійким сніговим покровом.

Різноманіття факторів та умов ґрунтоутворення (рельєф поверхні, ґрунтоутворюючі породи, кліматичні умови, характер рослинного покриву, господарською діяльність людини, тощо) зумовлюють значну неоднорідність ґрунтового покриву досліджуваного регіону, що характеризується складністю, барвистістю та різноманіттям. Згідно схеми районування ґрунтів України, досліджувана територія належить до помірного поясу Центральної лісостепової і степової області, зоні степу з чорноземами звичайними, південними та міцелятно-карбонатними, підзоні Центрального степу. Для цієї підзони характерне переважання різних типів звичайних чорноземів [2]. В долині Сіверського Дінця і його приток, де є виходи давньоалювіальних піщаних відкладень різного типу, формуються чорноземи та дернові ґрунти на пісках. По долинам річок та деяких ярів формуються заплавні ґрунти, представлені комплексом лучних та чорноземно-лучних ґрунтів. Подекуди зустрічаються солонці, мочарні, мочаристі та еродовані ґрунти. На схилах яруг, ярів, куполів та гряд зустрічаються відслонення корінних порід [24].

Для регіону характерно два основних типи рослинності — степ та ліс, але через складність геологічної будови і рельєфу поверхні, різноманітність ґрунтів, кліматичних умов тощо тут відмічається їх значна строкатість і складність. Ліса займають 8,6% території області та розповсюдженні дуже не рівномірно. Основні масиви лісів знаходяться в басейнах рік Сіверський Донець (Кремінський та Станично-Луганські райони) і Айдар. Високою лісистістю відрізняється також Донецький кряж. По походженню, умовам існування і видовому складу деревної рослинності в Луганській області виділяють такі типи лісів [43]:

1) байрачні ліси, приурочені до глибоких балок, в найбільш розчленованих районах з підтипами: а) “скельні” ліси на кам’янистих та обривистих схилах крупних балок та річних долинах; б) яружні лісі, приурочених до глибоких яруг та балкам по схилам долин великих річок;

2) вододільні ліси (майже повністю знищені) найвищих ділянок з підтипом схильних лісів;

3) долинні ліси з підтипами: а) заплавних лісів; б) терасових лісів.

До окремих типів можуть бути виділені штучні насадження дерев, а також яружні та степові вододільні чагарникові зарості.

Трав’янистий покрив байрачних та вододільних лісів характеризується сумішшю лісових видів (з соковитими стеблами та широкими листовими пластинами) і степових рослин з вузькою або опушенною листвою, переважаючи у вододільних лісах.

Степи в Луганській області займають найбільшу площу. Різниця в ступені зволоження, особливості місцевості та ґрунту даної території зумовлюють неоднорідний видовий состав різнотрав’я степової рослинності. У зв’язку з цим степи підрозділяються на три типи [10;43 ]:

— гігрофітні різнотравно-типчаково-ковильні (лугові) степи;

— типові (справжні) різнотравно-типчаково-ковильні степи;

— різнотравно-типчаково-ковильні степи донбаського варіанту (петрофітні або кам’янисті степи).

Крім цих основних типів рослинності, також зустрічаються ділянки галофітної, болотяної, біляводної та рудеральної рослинності.

Досить своєрідна рослинність крейдяних та крейдяно-вапнякових відслонень (кальцефітна рослинність), що зустрічається на схилах ярів та яруг південних відрогів Середньо-Руської височини та деяких частинах Донецького кряжу. Ці варіації відрізняються високим рівнем ендемізму рослинного світу [11].

На піщаних терасах Дінця, та деяких його приток, зустрічаються ділянки зі своєрідною рослинністю, що пристосована до існування на піщаних ґрунтах і навіть рухливих піщаних дюнах. Це так званий псамофітний степ, що за видовим складом дуже подібний до петрофітного. На заплавах річкових долин та пониззях великих ярів, окремих перезволожених міжгривових низинах формується лучна або степово-лучна рослинність. На півночі вона представлена справжніми луками, на півдні — степовими луками [24].

У зв’язку з тривалим та інтенсивним сільськогосподарським та промисловим освоєнням Луганської області природна рослинність лісів та цілинних степів в її межах збереглися лише в заповідних місцях (Провальський та Стрільцівський степ, Кремінські ліси) або у важкодоступних та непридатних для сільськогосподарської діяльності людини ділянках (крутих схилах, кам’янистій поверхні, яругах та балках).

В цілому тривала експлуатація лісових масивів Луганської області привела до того, що сучасні ліса більш, ніж на половину представлені штучними насадженнями, а на місці вікових дібров зрідка зустрічаються невеликі площі порослевого дуба та в’яза, а також степових чагарників [43].

Тваринний світ являє собою головний біотичний фактор розвитку рослинного покриву та є свідком сучасного стану останнього. Роль тварин у формуванні рослинного світу визначається, насамперед, впливом фітофагів на структуру рослинного покриву. В степових та лісових ландшафтах різні автори наводять від близько 360[38] до 426 видів [40] хребетних тварин. Серед них, один вид круглоротих, 48 видів риб, 9 — амфібій, 12 — плазунів [40], від 250 до 279 [40] видів птахів, та від близько 50 до 77 [40] видів ссавців. До “Червоної книги України” (1994) з видів місцевої фауни включено 1 вид круглоротих, три види — риб, 4 — плазунів, 44 — птахів та 17 видів ссавців [10,40].


^ 1.1.2. Фактори антропогенного навантаження в містах

Тваринний світ міських територій характеризується як дуже специфічний, оскільки на тварин у великому місті діє цілий ряд несприятливих факторів, у тому числі підвищена в порівнянні з позаміською територією температура повітря; високе хімічне забруднення повітря, ґрунту, води; підвищений рівень шуму; збіднена і відмінне від природного біологічна розмаїтість рослинного світу, постійні зустрічі з людиною-головним конкурентом за просторовий та трофічний ресурси [19; 23].

Дуже часто внаслідок таких зустрічей людина просто вбиває змію, навіть не усвідомлюючи те що ці тварини зовсім не шкідливі для нього і особливо для його здоров’я. Багато людей навіть не знають як виглядає справжня гадюка а вбивають усіх поспіль впевнено стверджуючи у силу своєї безграмотності що це була саме гадюка.

А насправді все зовсім навпаки плазуни відіграють дуже велику роль у структурі угруповань тому що вони є складовим компонентом трофічної ланки багатьох хребетних тварин, як в свою чергу і інші хребетні та безхребетні тварини стають жертвою плазунів, тому між ними встановилися складні зв'язки, різного роду при­стосування. Біологічна розмаїтість тваринного світу міст внаслідок освоєння людиною більшості їхньої території існування вимушена збільшуватися від центра до периферії, де основна частина тварин концентрується на територіях зі збереженими природними місцями існування, насиченими зеленими насадженнями [11; 19]. Господарська діяльність людини сильно позначається на тварин, викликаючи збільшення чисельності одних, скорочення популяцій інших, вимирання третіх [19; 23]. Вплив людини на тварин може бути прямим або непрямим. Погрози природним системам включають: (1) зникнення і видозміна місцеперебувань; (2) надмірне використання біоресурсів; (3) забруднення; (4) вплив завезених, не аборигенних видів; (5) зміну клімату.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” днвз “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” інформаційний лист
На базі дз “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” 17 жовтня 2013 року відбудеться IV всеукраїнська науково-практична...
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconІнформаційний лист! Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни дз «луганський національний університет імені тараса шевченка»
«Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» запрошує Вас прийняти участь у міжнародній науково-практичній конференції...
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту України Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Державний заклад «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України дз «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
У відокремленому підрозділі «Лисичанський педагогічний коледж Луганського національного університету імені Тараса Шевченка» 20 березня...
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Магістерська робота за спеціальністю 070801 «Екологія та охорона навколишнього середовища»
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України дз «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Висновки про проходження управлінської (виробничої) практики слухача магістратури
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут культури і мистецтв Кафедра теорії, історії музики та інструментальної підготовки Асоціація з проблем компаративної педагогіки Національна Всеукраїнська музична спілка Інформаційн
Мистецька освіта в контексті глобалізації та полікультурності”, яка відбудеться 22-23 листопада 2012 року в Інституті культури і...
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconРектору дз «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
Дз «лну імені Тараса Шевченка» курсу відділення Інституту економіки та бізнесу, спеціальності
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconЛуганський національний університет імені тараса шевченка” ІІ міжнародна науково-практична
Ради молодих учених Луганського національного університету імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти І науки України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка iconПравила внутрішнього розпорядку для осіб, які працюють та навчаються в державному закладі "луганський національний університет імені тараса шевченка"
Тараса Шевченка” (далі за текстом – дз „лну імені Тараса Шевченка” / Університет) базується на свідомому, якісному та сумлінному...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи