Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі icon

Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі




Скачати 369.08 Kb.
НазваУдк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі
Дата24.02.2014
Розмір369.08 Kb.
ТипАвтореферат


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


дорожкіна марія сергіївна


удк 665.7:339.922


Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі


Спеціальність 08.00.02 –
Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м.Київ.


^ Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Лук’яненко Дмитро Григорович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
завідувач кафедри міжнародного менеджменту,
декан факультету міжнародної економіки і менеджменту


^ Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Руденко-Сударєва Лариса Володимирівна

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
професор кафедри міжнародних фінансів


кандидат економічних наук, доцент

^ Орєхова Тетяна Вікторівна

Донецький національний університет, доцент кафедри міжнародної економіки


Захист дисертації відбудеться 6 березня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 – Г, к. 601.


Автореферат розіслано 6 лютого 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк

^ Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Глобалізація є всеохоплюючим динамічним процесом у руслі якого формуються та реалізуються бізнес-стратегії у всіх сферах світогосподарства, прогнозується, визначається і здійснюється зовнішня політика будь-якої держави. Безпосередня і найбільш активна участь у економічній глобалізації належить транснаціональним корпораціям (ТНК), оскільки саме вони виступають головними носіями науково-технологічного прогресу, основними інвесторами в світовій економіці, рушійною силою міжнародної діяльності та інтеграції.

Новітньою та ефективною стратегією розвитку міжнародного корпоративного бізнесу в нафтопереробному секторі стала інтеграція, кінцевою метою якої є підвищення ефективності виробництва, забезпечення стійкості функціонування на ринку нафти та нафтопродуктів, який, будучи критично важливим у сучасній світовій економіці, водночас є кон’юнктурно нестабільним і надто вразливим до регіональних і глобальних політичних впливів. Конкурентоспроможність вертикально інтегрованих корпорацій (ВІНК) у глобальному нафтопереробному бізнесі забезпечується, насамперед, шляхом злиттів і поглинань. Останніми роками в транснаціоналізованій економіці України також інтенсивно створюються крупні ВІНК, що дозволяє у цілому вирішувати проблему енергозабезпечення країни, адаптувати вітчизняний бізнес до світових умов та критеріїв функціонування нафтовидобувних і нафтопереробних корпорацій.

Теоретичні питання економічної мікроінтеграції в глобальних умовах розвитку бізнесу, проблеми корпоративного стратегічного менеджменту глибоко досліджено в працях Д.Аакера, І.Ансоффа, П.Баклі, І.Владимирової, Г.Гольдштейна, Р.Грос, Дж.Данінга, П.Друкера, М.Кесона, Д.Куджави, Дж.К.Лафта, М.Портера, Д.Прейгера, А.Ругмана, Ф.Хайєка. Дослідницький інтерес учених акцентувався як на проблемах транснаціоналізації та міжнародної конкурентоспроможності, так і на механізмах корпоративного управління і контролю. Праці Д.Джонстона, Д.Ергина, А.Коршака, Я.Куммінса, А.Шаммазова присвячені проблематиці розвитку нафтового та нафтопереробного сектору світової економіки.

Тенденції розвитку бізнесу в умовах глобальних трансформацій тривалий час перебувають у полі зору вітчизняних вчених Л.Антонюк, О.Білоруса, В.Вергуна, З.Луцишин, І.Школи, Ю.Козака, Т.Кальченка, А.Кредісова, Д.Лук’яненка, Ю.Макогона, О.Мозгового, В.Новицького, Т.Орєхової, Є.Панченка, А.Поручника, П.Рогача, В.Рокочої, Л.Руденко, С.Соколенка, А.Філіпенка, Т.Циганкової, В.Чужикова, праці яких висвітлюють виклики і протиріччя економічної глобалізації, наслідки експансії зарубіжних транснаціональних корпорацій на українському ринку, проблеми економічної і, в першу чергу, енергетичної безпеки держави. Роль України у світовій системі видобутку та транспортування нафти, проблеми інноваційного розвитку національного нафтогазового комплексу в контексті глобалізації енергоринку досліджені Г.Бурлакою, О.Гринишиним, В.Зіневичем, Л.Назарчуком, Г.Попом, П.Топільницьким, Р.Шерстюком та іншими.

Разом з тим, як у науковій літературі минулих років, так і в сучасних дослідженнях недостатньо уваги, на наш погляд, приділяється організаційно-структурним трансформаціям корпорацій нафтового та нафтопереробного бізнесу, зокрема вітчизняного, виявленню їх мотивацій у глобальному середовищі, обгрунтуванню шляхів антикризового розвитку вітчизняного ринку нафти і нафтопродуктів. У контексті національних інтересів потребують свого вирішення, у першу чергу, проблеми цінової стабільності нафтового ринку та розвитку його інфраструктури, вирішення яких передбачає консолідацію зусиль держави і бізнесу.

Вище зазначене дає можливість зробити висновок щодо доцільності поглибленого дослідження проблем міжнародної корпоративної інтеграції у нафтопереробному бізнесі, що обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках міжкафедральних науково-дослідницьких тем факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948). Особисто автором підготовлено матеріал до розділу «Дослідження мікро- та макроструктурного розвитку в глобальному середовищі»; «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер держреєстрації 0106U004357). Особисто автором підготовлено матеріал до розділу «Стратегії міжнародної мікроінтеграції і потенціал корпоративного розвитку».

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування ефективних міжнародних інтеграційних стратегій розвитку корпорацій нафтопереробного бізнесу з урахуванням значення нафти як базового енергетичного чинника розвитку світової економіки та закономірностей еволюції корпоративного менеджменту в умовах глобалізації.

Відповідно до поставленої мети дисертаційної роботи визначено і вирішено такі конкретні завдання:

  • дослідити процес мікроінтеграції в глобальних умовах розвитку та організаційно-структурної трансформації транснаціонального бізнесу;

  • розкрити сутність інтеграції як новітньої та ефективної стратегії розвитку міжнародного корпоративного бізнесу;

  • з’ясувати значення нафтової промисловості в ресурсному забезпеченні світогосподарського розвитку;

  • визначити та структуризувати систему міжкраїнових взаємозв’язків у нафтовій інфраструктурі;

  • виявити пріоритети якісних змін у стратегічному менеджменті світових нафтопереробних корпорацій;

  • оцінити конкурентні позиції України на світовому ринку нафти і нафтопродуктів в геоекономічних реаліях;

  • обґрунтувати комплекс мікро- та макроекономічних заходів формування ефективних інтеграційних стратегій корпорацій у нафтопереробному бізнесі України.

Об’єктом дослідження є процес міжнародної економічної мікроінтеграції в умовах глобалізації ринку нафти та нафтопродуктів.

^ Предметом дослідження є умови та чинники формування міжнародних інтеграційних корпоративних стратегій у нафтопереробному бізнесі.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених, де розкриваються сутність та характер розвитку міжнародної корпоративної інтеграції в умовах глобалізації взагалі та у нафтовому та нафтопереробному секторі світової економіки зокрема.

У процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано історико-логічний та системний підходи, загальнонаукові та спеціальні методи: статистичних якісних і кількісних порівнянь – при виявленні особливостей мікроінтеграції організаційно-структурних трансформацій транснаціонального бізнесу (Розділ 1), характеристик міжкраїнових взаємозв’язків у світовій нафтовій інфраструктурі (Розділ 2); фактологічного аналізу та експертних оцінювань – при прогнозуванні обсягів видобутку, переробки та споживання нафти, з’ясуванні перспективної цінової нафтової кон’юнктури (Розділ 2); економіко-математичного моделювання – для візуалізації, з метою поглибленого аналізу, загальної потужності нафтопереробних заводів (НПЗ) України, експортно-імпортних потоків нафтопродуктів та при обґрунтуванні пропозицій щодо створення стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні (Розділ 3).

Інформаційною базою дослідження є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства палива та енергетики України, офіційні публікації міжнародних економічних організацій, результати досліджень учених ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень НАН України, Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, аналітичні оцінки міжнародних асоціацій та рейтингових агентств, інтернет-ресурс, зокрема світових нафтових корпорацій.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дисертації, одержані в ході розв’язання дослідницьких завдань, полягають у наступному:

вперше одержано:

  • інтегративні мікровзаємозв’язки нафтового та нафтопереробного бізнесу, що формуються під впливом ресурсних, організаційно-структурних та оптимізаційних факторів в інфраструктурі первинного ринку (розвідка, розробка-буріння, видобуток нафти; транспортування та зберігання нафти; нафтопереробка, транспортування та зберігання нафтопродуктів) та вторинного ринку (оптова та роздрібна реалізація нафтопродуктів): вертикальні (поєднання або стратегічна консолідація нафтових, нафтопереробних, трейдерських компаній) та змішані (географічна або ресурсна диверсифікація з виходом на ринки газу, вугілля, альтернативної енергетики). Зазначене вище обумовлює необхідність реалізації відповідних стратегій корпорацій нафтопереробного бізнесу, котрі функціонують переважно у структурі глобальних корпорацій нафтової промисловості, що виникають у процесі міжнародних злиттів і поглинань, формування холдингів, стратегічних альянсів тощо з метою мінімізації витрат та цінової стабілізації у висококонкурентному середовищі. Доведено, що інтегративні взаємозв’язки «держава - бізнес» у нафтовій та нафтопереробній сферах формуються в ціновій, промисловій та інвестиційній політиках на енергоринку з пріоритетом стратегічних завдань економічної та екологічної безпеки, а також опосередковуються участю у корпоративній власності чи лігітимізованими партнерськими угодами;

  • систематизацію основних напрямків розвитку світового ринку нафти та нафтопродуктів, що визначають глобальні перспективи енергозабезпечення у контексті об’єктивних процесів мікроінтеграції: технологічні (технологічне оновлення нафтовидобувної промисловості та модернізація НПЗ із використанням більш якісної сировини, що надасть можливість підвищити глибину переробки нафти та вдосконалить структуру споживання нафтопродуктів; необхідність залучення сучасних технологій очищення відпрацьованих газів у нафтопереробні райони, що забезпечить належний рівень екологічної безпеки; розвиток альтернативної енергетики, що уможливить цілеспрямовану зміну структури світового паливно-енергетичного балансу); організаційні (створення системи стратегічних і оперативних резервів нафти та нафтопродуктів, що сприятиме стабілізації кон'юнктури ринків нафти та нафтопродуктів, нівелюванню коливань у пікові періоди та зменшенню критичної залежності від країн - експортерів нафти; проведення послідовної та чіткої внутрішньо- та зовнішньоекономічної політик у енергетичній сфері у контексті подальшого реформування національних ринків нафти та нафтопродуктів для підвищення їхньої інвестиційної привабливості; стимулювання міжнародної корпоративної інтеграції в руслі глобальної консолідації інтересів і структур нафтового та нафтопереробного бізнесу; фінансові (концентрація фінансових ресурсів на формуванні усталено диверсифікованих джерел надходження нафти, що підвищить ефективність використання та стимулюватиме розробку нових нафтових родовищ, знизить собівартість видобутку, оптимізує інфраструктуру транспортування нафти та нафтопродуктів відповідно до науково обґрунтованих еколого–економічних критеріїв, активізує енергозбереження);

  • економічне обгрунтування варіанта забезпечення антикризового розвитку ринку нафтопродуктів України та його поетапної цінової та ресурсної стабілізації через створення стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів (60% нафти, 40% нафтопродуктів); запропоновано організаційно економічний механізм наповнення, підтримки та використання стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів України (із залученням недержавних коштів шляхом стягування спеціального цільового збору з усіх учасників ринку), а також його моніторингу та регулювання силами новоствореного Державного центру регулювання стратегічним запасом нафти та нафтопродуктів у структурі Міністерства палива та енергетики України (функціонально-операційні, технічні та інформаційно-аналітичні функції із щоквартальною звітністю перед Міністерством економіки України);

удосконалено:

  • якісну оцінку основних тенденцій розвитку корпорацій світового нафтового та нафтопереробного бізнесу в руслі формування єдиних вертикально інтегрованих глобальних структур через визначення у якості пріоритетних поряд з традиційними (вузько прагматичними економічними критеріями безпрецедентного підвищення прибутковості нафтового бізнесу за рахунок постійної цінової ескалації, уникнення відповідних ресурсних витрат і ризиків) – нових прогресивних цивілізаційно обумовлених критеріїв глобальної енергетичної диверсифікації, екологізації, соціалізації;

  • концепцію порівняльної ефективності формування виробничих інтеграційних структур у нафтовому та нафтопереробному бізнесі України «знизу – догори» через розвиток організаційно економічних зв’язків переважно на корпоративному рівні шляхом об’єднання основних циклів функціонування ринку нафти та нафтопродуктів з його динамізацією та структурною раціоналізацією, удосконаленням методів корпоративного управління (заохочення ділових ініціатив із дієвою системою контролю у законодавчо-нормативному полі, що зробить мікро- та макроекономічні взаємозв’язки усталеними і транспарентними);

  • методичні підходи до оцінки конкурентних позицій НПЗ України на основі побудови матриці конкурентних карт з урахуванням стратегічних напрямів розвитку нафтопереробних корпорацій на ринку України – максимізація виробництва високоприбуткових продуктів із європейськими стандартами якості для задоволення потреб внутрішнього та зовнішнього ринків, вирівнювання середовищних конкурентних умов діяльності вітчизняних виробників та імпортерів, професійна функціональна та регіональна логістика та активний брендинг вітчизняних компаній, загально державна система споживчої та екологічної орієнтації;

дістало подальший розвиток:

  • аналітична оцінка регресивних ознак нафтопереробного бізнесу України: технологічна - надмірне фізичне спрацювання основних виробничих фондів; низький технологічний рівень базового обладнання, недостатній рівень (глибина) переробки нафти, незадовільна якість нафтопродуктів, недосконалий розвиток нафтохімії; організаційно-економічна – відсутність ефективних національних вертикально інтегрованих структур, недостатні прибутковість та рівень бюджетних платежів національних нафтопереробних корпорацій; маркетингова – превалювання імпортерів та посередників на ринку за відсутності чітких законодавчо визначених конкурентних засад у галузі;

  • цінова політика на нафту та нафтопродукти як ключовий компонент конкурентоспроможності нафтопереробного бізнесу України із оцінкою впливу на неї факторів: біржового ціноутворення під впливом світового попиту та пропозиції на нафту та нафтопродукти; залежного від якості, місця знаходження, доступності, надійності поставок; коливання валютних курсів; глобальної політичної та економічної стабільності; цін на російську нафту із високим рівнем експортного мита; цін нафти українського видобутку, що перевищує ціни на російську нафту (понад 70% запасів нафти України належать до категорії важковидобувних запасів);

  • визначення стратегічних напрямів розвитку нафтопровідної системи України з урахуванням необхідності нарощування транзитного потенціалу, який має не тільки геоекономічне, а й геополітичне значення; поряд з географічною диверсифікацією необхідне підтримання її на високому організаційно-технічному рівні для забезпечення достатньої надійності та міжнародної конкурентоспроможності з огляду на інтеграцію в загальноєвропейську та глобальну мережі нафтотранспортування.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання для розроблення загальнодержавної стратегії розвитку національного нафтопереробного бізнесу в контексті ефективної корпоративної діяльності на світовому ринку нафти та нафтопродуктів.

Одержані автором результати впроваджено в діяльності ТОВ «ТНК-ВР Україна» стосовно уникнення корпоративних ризиків (довідка №1.2-0685 від 19.10.2007 р.), Міністерства економіки України при обґрунтуванні основних засад «Енергетичної стратегії України» (довідка №131-9/40 от 23.10.2007 р.), ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» – розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін «Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності» та «Міжнародна економічна діяльність України» (довідка від 11.09.2007 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до активізації і підвищення ефективності процесу міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення та теоретичні висновки дисертації обговорювались на 5 науково-практичних конференціях: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Україна у світовій економічній спільноті» (26 березня 2004 р., м. Дніпропетровськ); V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (жовтень 2004 р., м. Донецьк); І Міжнародній науково-практичній конференція «Науковий потенціал світу 2004 р.» (1 – 5 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ), ІV Міжнародна конференції студентів, аспірантів і молодих вчених НТУУ КПІ: «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (24 – 26 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «На Схід та Південь від ЄС: Проблеми формування спільного європейського економічного простору» (5 – 7 жовтня 2006 р., КНЕУ імені Вадима Гетьмана).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 6,01 др.арк., у тому числі 4 – у наукових фахових виданнях, 6 – в інших виданнях. Особисто авторові належить 5,8 друкованих аркушів.

^ Структура та обсяг дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінки. У дисертації міститься 31 таблиця на 22 сторінках, 20 рисунків на 7 сторінках, 22 додатка на 35 сторінках. Список використаних джерел налічує 270 найменувань.

^ Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У Вступі обґрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані предмет, об’єкт, мета та завдання дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У Розділі 1 «Теоретичні основи міжнародної корпоративної інтеграції» розкривається сутність процесу мікроінтеграції в глобальних умовах розвитку, виявляються особливості організаційно-структурних трансформацій транснаціонального бізнесу, обумовлюється актуальність інтеграційних процесів у сучасному міжнародному корпоративному бізнесі.

У сучасних умовах розвитку для консолідації факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ функціонування підприємств найбільш ефективним є використання ними механізму інтеграції, що сприяє побудові закінчених технологічних ланцюгів, забезпеченню координації виробництва і збуту, зниженню затрат на одиницю продукції, зростанню продуктивності праці тощо. Міжнародна мікроінтеграція підвищує життєстійкість підприємств та їхню фінансову стабільність, знижує рівень маркетингової невизначеності, посилює конкурентоспроможність завдяки диверсифікації виробництва.

Інтеграція є новітньою та ефективною стратегією розвитку більшості підприємств, що забезпечує нарощення виробництва та їх стабільного функціонування. Різноманітність внутрішніх і зовнішніх умов та факторів діяльності корпорацій зумовлює існування різних типів інтеграції (вертикальної, горизонтальної, діагональної, змішаної), яким у дисертації дано комплексну порівняльну оцінку.

Основна увага автора зосереджується на дослідженні процесів міжнародної вертикальної інтеграції у межах сучасних стратегій транснаціональних корпорацій. Проаналізовано її форми (інтеграція «донизу» – розширення фірмою власного бізнесу за рахунок, наприклад, поглинання заводу – виробника сировини або напівфабрикатів компанією, яка веде основне виробництво; виробнича інтеграція «догори» – розширення бізнесу за рахунок освоєння подальших стадій виробництва і збуту; невиробнича інтеграція «догори» з виходом у сферу розподілу) та види («конічна» інтеграція, що передбачає створення власних виробничих потужностей для виготовлення і реалізації певної продукції; у випадку інтеграції «назад» іде мова, наприклад, про комплектуючі, а при інтеграції «вперед» – про готову продукцію або напівфабрикати); «квазіінтеграція» із придбанням підприємства-постачальника або реалізації великої частини продукції фірми, в якій підприємство володіє певною часткою капіталу; контрактна інтеграція, котра здійснюється шляхом укладення довгострокових договорів для формування стабільних зв’язків між фірмами.

Загалом вертикальна інтеграція має такі переваги як: внутрішні (гарантований вплив на постачальника щодо рівня якості, ефективного використання ресурсів і мінімізації запасів; зменшення витрат на пошук ресурсів, які відповідають вимогам виробництва; можливості розширення масштабів виробництва, підвищення його ефективності, завантаження потужностей; гарантований збут, що сприяє розширенню горизонтів планування; стабільність «входу/виходу», що дає можливість акцентувати діяльність на удосконаленні виробничого потенціалу та розвиток соціальної сфери підприємства) та зовнішні (тісна координація та взаємовплив по всьому технологічному ланцюгу «постачальник – виробник – споживач»; можливість випереджати конкурентів в боротьбі за споживачів і постачальників; визначеність у зовнішньому середовищі; полегшення доступу до know-how, які мають партнери по інтеграції, спільне створення нової продукції; швидка реакція на попит інтегрованих споживачів; створення цінових переваг у системі розподілу).

Як показано в роботі, стратегія вертикального інтегрування перешкоджає своєчасно позбавлятися неконкурентоспроможних виробництв, встановлює велику взаємозалежність між функціональними підрозділами. Вона пов’язана з великими внутрішніми затратами на підтримання виробничих потужностей по всьому вертикальному ланцюгу, на управління взаємодією між підприємствами, що інтегрують, на передачу інформації догори і донизу за ієрархією, на дублювання функцій в окремих виробничих структурах, а також на контроль і координацію діяльності. Крім того, вертикальна інтеграція стає на заваді спеціалізації виробництва та вільній конкуренції, отже недостатньо орієнтована на ринок і запити кінцевого споживача.

Автором ідентифіковано стратегічний інструментарій вертикальної інтеграції у світовій нафтовій промисловості в циклі функціонування ринку нафти та нафтопродуктів: розвідка (геологічна, сейсмічна), буріння (інженерні роботи – будівництво бурових платформ), транспортування нафти (нафтопроводи, морський транспорт, танкери), зберігання нафти (парк нафтових резервуарних ємностей), нафтопереробка та зберігання нафтопродуктів (НПЗ, нафтохімічні підприємства, нафтомастильні заводи), транспортування та розподіл палива, реалізація нафтопродуктів. Це, в першу чергу, придбання (будівництво) нафтовими ТНК нафтопереробних заводів, нафто- та продуктопроводів, розробка розгалуженої мережі роздрібної торгівлі, ефективне використання танкерів тощо. Вертикальну інтеграцію нафтових компаній визначають: забезпечення контролю над сировиною, над ринками збуту кінцевої продукції; можливість економії на масштабах виробництва, завдяки концентрації капіталу і виробництва, єдиній інфраструктурі та спроможності маневрування капіталом, потужностями, потоками сировини та продукції; необхідність створення ефективного менеджменту щодо виробництва і збуту готової продукції, обумовленої природними, технологічними та економічними факторами; сприяння інтеграції вертикально структурованих компаній у світовий ринок і забезпечення іх конкурентоспроможності.

Сучасні інтеграційні процеси дозволяють організувати та оптимізувати бізнес транснаціональним компаніям. Прогнозується, що світова нафтова та нафтопереробна промисловість надалі стане ще більш консолідованою. В роботі наведено досвід приватизованих російських нафтових компаній – створені ним ВІНК швидко пройшли всі етапи розвитку: від виробничо-технологічної інтеграції – до фінансово-організаційної, від вирішення проблем матеріально-технічного постачання і збуту – до раціоналізації системи управління компанією, розроблення цілісних концепцій стратегічного розвитку. Інтеграція допомогла вирішити не тільки виробничі завдання, а й створила передумови для забезпечення конкурентоспроможності російських ВІНК на світовому ринку.

У роботі увага акцентується на тому, що процес інтеграції не вичерпується створенням єдиного технологічного ланцюга від видобутку до реалізації і, як правило, досягає фінальної його стадії – повної інтеграції компаній в єдину фінансово-економічну структуру. На сьогодні має місце глобалізація нафтового та нафтопереробного бізнесу із якісними структурними змінами внаслідок міжнародних злиттів і поглинань, коли стратегічна консолідація активів транснаціональних корпорацій дає можливість не тільки безпрецедентно збільшити розміри інтегрованого бізнесу та монополізувати ринки, а й оптимально використовувати фінансові ресурси, диверсифікувати ризики, реалізувати особисті інтереси вищого менеджменту.

У Розділі 2 «Тенденції та особливості розвитку світового нафтового та нафтопереробного бізнесу» показано значення нафтової промисловості у світовому господарстві, виявлено взаємозв’язки країн світу у нафтовій інфраструктурі, проаналізована стратегічні напрямки розвитку світових нафтових корпорацій.

Рівень економічного розвитку в сучасному світі тісно пов’язаний зі споживанням енергії, в структурі якої на сьогодні домінує нафта – близько 65% (1900 р. –3, 1914 р. –5, 1939 р. –17,5, 1972 р. – 41,5%). Нафтова промисловість, що включає нафтовидобувну та нафтопереробну галузі, відіграє важливу роль в економіці практично всіх країн. У дисертаційній роботі виявлено інтегративні мікровзаємозв’язки нафтового та нафтопереробного бізнесу, що формуються під впливом ресурсних, організаційно-структурних та оптимізаційних факторів (рис. 1).



Рис. 1. Інтегративні взаємозв’язки нафтового та нафтопереробного бізнесу

Дисертант констатує, що у глобальному розподілі і перерозподілі нафти та нафтопродуктів країни поділяються на імпортно-орієнтовані (країни ЄС та більшість східноєвропейських країн, Японія, Австралія, Китай, Індія, Туреччина), експортно-орієнтовані (країни Перської затоки, Росія, Нігерія, Чад, Малі, Бразилія, Болівія, Індонезія та ін.), та країни, що використовують як власні, так і імпортовані нафтові ресурси (наприклад, США, Канада, Україна). Нафтові родовища в основному зосереджені у Перській, Мексиканській затоках, Каспійському регіоні, Західному Сибіру, на острові Сахалін та у Північній Америці. Експертні оцінки світових запасів нафти мають тенденцію до збільшення і у 2006 р. становили 1,3 млрд. барелей (рис. 2). На країни ОЕСР припадає 57% сукупних об’ємів нафти, що експортують країни ОПЕК, та 50% від сукупного експорту з Перської затоки.



за даними Oil & Gaz Journal

Рис. 2. Світові запаси нафти за країнами на 01.01.06 р. (млрд. бар.)


Грунтуючись на офіційних прогнозах до 2030 р., у роботі наголошується, що ресурси не будуть основним обмежувальним фактором у задоволенні зростаючого світового попиту на нафту, натомість у їхньому формуванні провідну роль відіграватимуть загальноекономічні, екологічні і, особливо, політичні фактори. Автором доведено, що унікальність нафти як стратегічного ресурсу розвитку постійно провокує міждержавні суперечки, торговельні війни та прямі воєнні конфлікти (в новітній історії це – іраксько-іранське протистояння, вторгнення Іраку в Кувейт, США – ­в Ірак, війна в Чечні, зростання тероризму в країнах ОПЕК, політична дестабілізація в Венесуелі та Болівії тощо).

Разом із тим автор критично оцінює перспективу «нафтового голоду», оскільки світові нафтові корпорації, з одного боку, створюють умови виникнення штучного дефіциту нафти для вилучення безпрецедентних прибутків, а з другого – стримують пошук ефективних альтернативних енергоджерел, як то заміна мазуту на вугілля і природний газ у виробництві електроенергії, дизелізація автомобільного парку, біопаливо, комбінація водневого палива і паливних елементів, використання відходів, вітрової і сонячної енергії тощо). Автор стверджує, що подальший безпечний світогосподарський розвиток унеможливлюється без зміни базових енергетичних концепцій і технологій.

У дисертації встановлено, що сьогоденні ресурсно-технологічні та політико-економічні реалії обумовлюють необхідність розроблення і впровадження дійових заходів макро- та мікроекономічного впливу на кон’юнктуру ринку нафти та нафтопродуктів: проведення передбачуваної та консолідованої енергетичної політики, інноваційний державний і корпоративний менеджмент у нафторозвідці і нафтопереробці, активне енергозбереження, формування оперативних і стратегічних державних резервів палива тощо.

Комплексне дослідження ключових тенденцій на світовому ринку нафти та нафтопродуктів дозволило автору сформулювати технологічні, організаційні та фінансові напрями його розвитку, які визначатимуть прогнозоване, надійне та ефективне енергозабезпечення у глобальній перспективі.

У Розділі 3 «Інтеграційні процеси у нафтопереробному бізнесі України» визначено місце України на світовому ринку нафти, висвітлено джерела та виявлено ключові тенденції інвестування національної нафтопереробної галузі, обґрунтовано мікро- та макроекономічні заходи реалізації ефективних міжнародних стратегій корпорацій у нафтопереробному бізнесі України.

У роботі зазначено, що Україна належить до енергодефіцитних країн – за рахунок власних джерел вона задовольняє потреби у паливно-енергетичних ресурсах менш ніж на 50%. У нинішній ситуації забезпеченість потреб країни розвіданими запасами нафти становить 45 років, хоча понад 70% запасів нафти за рівнем виснаженості запасів, обводнення продукції, в’язкості нафти тощо належать до категорії важковидобувних. В Україні прогнозується подальше зростання споживання нафтопродуктів, темпи якого, за думкою автора, можуть бути суттєво скореговані під впливом глобальної енергетичної кон’юнктури – з одного боку, а з другого – загальної національної економічної динаміки, структурних секторальних змін, політики енергозбереження (рис. 3).



Рис. 3. Прогнозний рівень споживання нафти для внутрішніх потреб України (млн.т)


Україна має вигідне геополітичне становище та є транзитною державою із потужною нафтотранспортною системою, через яку здійснюється подача нафти внутрішнім споживачам та транзит переважно до країн Центральної та Західної Європи (в останні роки – 32-33 млн. т. на рік). Нафтотранспортна система України включає 18 магістральних нафтопроводів загальною довжиною 4578,6 км, річна пропускна спроможність яких становить на «вході» 114 млн. т., на «виході» – 56,3 млн. т. на рік.

Разом із тим, зазначено, що при монопольному становищі Росії у сфері постачання та транзиту нафти в Україну об’єктивно обумовленою стає відповідна стратегія диверсифікації, представлена на сьогодні проектами: Євроазійського нафтотранспортного коридору Баку – Супса – Одеса – Броди – Європа (ЄАНТК), продовженням нафтопроводу Одеса – Броди до польського міста Плоцьк; перекачки російської та каспійської нафти без змішування; зменшенням потоку нафти протоками Босфор і Дарданелли). Однак реалізація цих проектів актуалізується через можливий ризик поступової втрати транзиту російської нафти, що негативно вплине на кількісні та якісні параметри вітчизняної нафтопереробки.

Виробництво нафтопродуктів в Україні здійснюється на шістьох НПЗ (Кременчуцькому, Лисичанському, Одеському, Херсонському, Дрогобицькому та Надвірнянському) та Шебелинському газопереробному заводі, що входить до структури ДК «Укргазвидобування», і, незважаючи на процес модернізації Одеського НПЗ, корпоративні конфлікти стосовно Кременчуцького НПЗ, слабкі конкурентні позиції Дрогобицького і Херсонського НПЗ у порівнянні з модернізованими виробництвами Литви, Білорусі, Румунії, Росії, наявні нафтопереробні потужності на сьогодні повністю забезпечують потреби економіки України в бензинах, дизельному паливі, мазуті та дають ще понад 50 видів продукції нафтопереробки і нафтохімії, а також дозволяють значну їх кількість експортувати.

За умови розвитку несприятливої для України зовнішньої кон’юнктури, невідповідності національної системи реагування на кризові ситуації у забезпеченні нафтопродуктами вимогам Європейського Союзу в дисертації обґрунтовано необхідність створення стратегічного запасу нафти і нафтопродуктів. З метою його ефективного використання визначено початкову структуру запасу, механізми його інституціоналізації, фінансового забезпечення та моніторингу. Розрахунки автора показали, що попри певні недоліки (висока вартість створення запасу з технічної точки зору, тимчасове «заморожування» фінансів тощо), запропонований підхід дозволить стабілізувати вітчизняний ринок нафтопродуктів, уникнути втрат у нафтопостачанні під час кризових періодів (на сьогодні вони щодобово оцінюються у 5 млн. / бар. нафти).

Дисертантом доведено, що розвиток нафтового та нафтопереробного бізнесу України характеризується формуванням інтеграційних угруповань, переважно, шляхом «знизу – догори», коли домовленостям між країнами передує тривалий період розвитку міжнародних економічних зв’язків на рівні підприємців, фірм, корпорацій. Основну увагу в дисертації зосереджено на аналізі мотивації та умов виходу зарубіжних ТНК на український ринок нафтопродуктів, виявленні стратегічних пріоритетів їхньої діяльності. Показано, що такі корпорації як ТОВ «ТНК-ВР Менеджмент» (резидент в Україні – ТОВ «ТНК-ВР Коммерс») та ВАТ «Лукойл» (резидент в Україні – ВАТ «Лукойл-Україна») є елементами глобальних вертикально інтегрованих структур із власними потужностями видобутку, переробки нафти та збуту нафтопродуктів, що реалізує стратегічні завдання: підвищення вартості активів і використанні переваг вертикальної інтеграції; консолідації акціонерного капіталу; міжнародного розвитку через спільні підприємства, злиття, поглинання та інші форми стратегічного партнерства; створення системи управління, яка відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління, організаційно-фінансовій прозорості, безпеки діяльності. Визначено ряд позитивних змін, яким сприяв прихід ТНК в нафтопереробний бізнес України: структуризація і динамізація вітчизняного ринку нафтопродуктів, залучення значних інвестицій у модернізацію та екологізацію НПЗ, становлення ринкових відносин держави і транснаціонального бізнесу, секторальна соціальна стабілізація.

В дисертації підтверджено перспективне очікування суттєвого розширення масштабів транснаціональної взаємодії у відповідності з логікою розвитку великого бізнесу, що, з одного боку, обумовлено неспроможністю вітчизняних промислових структур інвестувати довгострокові програми, а з другого – здатністю зарубіжних ТНК сприяти модернізації капіталоємних виробництв та покращенню загального рівня корпоративного управління із певними антикризовими гарантіями, сприяти закріпленню українських партнерів на традиційних та виходу на нові ринки збуту. Водночас треба мати на увазі і можливі негативні наслідки експансії зарубіжних ТНК на український ринок нафти і нафтопродуктів, враховуючи, зокрема, значення енергетики у системі національної безпеки, а також наявні і перспективні конкурентні переваги галузі, її екологічне та соціальне значення.

Автор підкреслює, що за умов залежності ефективного економічного розвитку країн не стільки від масштабів та динаміки іноземних інвестицій, у тому числі і з боку ТНК, скільки від інвестиційної активності національних корпорацій за кордоном (в асоційовані, дочірні компанії та філії різного профілю) важливо розвивати власні ресурсно-технологічні транснаціональні структури. При цьому найбільш ефективною є орієнтація на корпоративні схеми замкненого циклу у нафтовидобувній та нафтопереробній промисловостях.

Висновки

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення тенденцій міжнародних інтеграційних процесів у розвитку світової нафтової промисловості, досліджено еволюцію форм і методів стратегічного менеджменту корпорацій нафтового та нафтопереробного бізнесу в умовах глобалізації. Запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо виявлення інтегративних мікровзаємозв’язків нафтового та нафтопереробного бізнесу в контексті перспектив розвитку світового ринку нафти та нафтопродуктів, здійснено економічне обґрунтування варіанта гарантування антикризового розвитку ринку нафтопродуктів України та його цінової стабілізації. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити такі конкретизовані висновки:

  1. Глобалізація, як об’єктивно обумовлений процес, надає нові можливості розвитку бізнесу в уніфікованому середовищі, однак не усуває національні бар’єри і обмеження, особливо стосовно ресурсно-енергетичних потоків. В якісно нових умовах економічного розвитку, коли безпрецедентними стають масштаби міжнародної мікроінтеграції, певним чином дискредитуються традиційні методологічні підходи в дослідженні інтернаціоналізації, особлива увага приділяється поглибленому аналізу організаційно структурних трансформацій транснаціонального бізнесу та його інституційного середовища. Для України інтеграція в глобальний економічний простір є, з одного боку, шляхом безальтернативним, а з другого – досить ризиковим, оскільки національна економіка залишається досить вразливою до зовнішніх впливів та викликів, особливо у енергетичній сфері. Тому проблематика ефективної міжнародної мікроінтеграції корпорацій нафтопереробного бізнесу є вкрай актуальною.

  2. Головною метою міжнародної економічної мікроінтеграції різних типів (вертикальна, горизонтальна, діагональна / змішана) і видів (конічна, контрактна, квазіінтеграція) є підвищення ефективності виробництва і стійкості функціонування підприємств, що інтегруються. Вертикальна інтеграція має певні порівняльні переваги, їй властива централізація управління та концентрація виробничо-збутової діяльності, що суттєво впливає на прискорення всього циклу руху товарів, обороту капіталу, окупності затрат та інформаційного обміну між підприємствами. Вона дозволяє ефективно вирішити завдання менеджменту у єдиному виробничому циклі, створює передумови для забезпечення глобальної конкурентоспроможності.

  3. Рівень світогосподарського розвитку тісно пов’язаний зі споживанням енергії. На сьогодні нафта залишається домінуючим джерелом енергії для більшості галузей економіки країн світу – імпортоорієнтованих, експортоорієнтованих та країн, що використовують власні та імпортовані ресурси. В руслі сучасних тенденцій спостерігається постійно зростаюче перевищення попиту над пропозицією нафти, що формує несприятливу кон’юнктуру для енергозалежних країн. Для забезпечення очікуваного приросту споживання на світовому ринку нафти потрібне значне збільшення нафтовидобувних потужностей, в першу чергу країн ОПЕК. При збереженні наявних трендів нафтопереробні корпорації повинні модернізувати нафтопереробні заводи, орієнтуючись на використання якісної сировини більш продуктивними технологіями, проводячи чітку промислову і маркетингову політику на внутрішньому та зовнішніх ринках.

  4. Під впливом ресурсних, організаційно-структурних та оптимізаційних факторів в інфраструктурі нафтового первинного та вторинного ринків формуються інтегративні мікровзаємозв’язки нафтового та нафтопереробного бізнесу, що мають переважно транснаціональний характер. Недосконалі ринки та транспортна мережа, нестабільні зв’язки між фірмами сприяли процесам вертикальної інтеграції нафтових компаній, модернізації виробничих, збутових та ринкових операцій. Нафтопереробні ТНК переважно функціонують у структурі глобальних корпорацій нафтової промисловості, що є наслідком реалізації стратегій міжнародних злиттів і поглинань, угод про стратегічне партнерство. Маючи власну корпоративну ідеологію, вони реалізують відповідну стратегічним мотиваціям зовнішню корпоративну дипломатію.

  5. Дослідження сучасної світогосподарської практики показує, що нафтопереробні ТНК мають тісні зв’язки із державою як безпосередньо на майновому, так і на партнерському та регулятивному рівнях. Вони, як правило, функціонують в інтернаціоналізованому відтворювальному процесі, забезпечуючи необхідні можливості його ресурсно–енергетичного забезпечення. При цьому діяльність держави повинна орієнтуватися на відкриття внутрішнього ринку для іноземних товарів, що є ефективною стратегією за умов досконалої системи захисту вітчизняних виробників в об’єктивно обумовленому процесі міжнародної гармонізації господарського права, застосування загальноприйнятих засобів і методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Корпорації мають також суттєвий вплив на місцеві органи влади в контексті поліпшення податкового режиму чи дебюрократизації окремих процедур у бік їх лібералізації.

  6. Залежна від світових нафтових ТНК і тому ассиметрична інформація щодо прогнозованого виснаження запасів нафти дискредитує конкурентні основи нафтового ринку, породжує «штучний» дефіцит нафти, сприяючи підвищенню на неї цін, що, в свою чергу, приносить додатковий прибуток нафтотрейдерам. Таким чином не тільки консервується нераціональний, з точки зору ефективного соціально-економічного безпечного розвитку, традиційний паливно-енергетичний баланс,але й стримується пошук альтернативних джерел енергозабезпечення світової економіки.

  7. Ринковим механізмом стабілізації світового ринку нафти та нафтопродуктів є створення системи критично необхідних запасів нафти та нафтопродуктів, що, як правило, здійснюється або за державні кошти, або через комплексний підхід з фінансовою участю всіх учасників ринку, що притаманно більшості європейських країн. З метою регулювання цін на пальне та для гарантування стабільності в державі під час розвитку енергетичних криз в Україні пропонується створити стратегічний державний резерв нафти та нафтопродуктів з консолідованою участю держави та зацікавлених бізнес-структур, дійовими механізмами його формування, використання, моніторингу та підтримки.

  8. Україна має досить вигідне економічне становище як потужна транзитна держава на міжнародному ринку нафти і нафтопродуктів, залишаючись критично залежною від імпорту енергоносіїв з Росії. Стратегічними напрямками розвитку національної нафтотранспортної системи є нарощування її транзитного потенціалу з ефективною інтеграцією в загальноєвропейську енергосистему, підтримання стану, який відповідає міжнародним стандартами, що передбачає впровадження нових технологій транспортування нафти та нафтопродуктів.

  9. Для розвитку апріорі міжнародного нафтопереробного бізнесу в Україні необхідно поширювати інтеграційні процеси за допомогою об’єднання основних циклів функціонування ринку нафти та нафтопродуктів (видобуток нафти, включаючи і нафту власного видобутку, транспортування, переробка та продаж нафтопродуктів). Розвиток переважно вертикальних міжнародних корпоративних інтеграційних процесів в нафтопереробному бізнесі України повинен забезпечити структуризацію ринку, чітке визначення основних його суб’єктів, рентабельне функціонування трубопровідної системи, впровадження нових ринкових підходів до процесів виробництва та реалізації нафтопродуктів (втілення програми розвитку розгалуженої роздрібної мережі реалізації, інвестування в модернізацію основних фондів, розширення асортименту нафтопродуктів, підвищення прибутковості корпорацій, що володіють нафтопереробними заводами з відповідними платежами в бюджети різних рівнів).

  10. Висока конкурентоспроможність продукції та виробництва є гарантією того, що іноземні інвестори розглядають вертикально інтегровані структури нафтопереробки як надійного партнера, проекти якого мають швидку окупність інвестицій та фінансову віддачу. При цьому інвестиційної привабливості українського підприємства можна досягти за рахунок забезпечення поінформованості іноземних ТНК, досягнення та підтримання високих стандартів якості продукції з надійними каналами її реалізації на внутрішньому та зарубіжних ринках, транспорентності форм і методів ведення бізнесу, кваліфікації персоналу та менеджменту в умовах висококонкурентних ринків.

  11. Стратегічним пріоритетом розвитку нафтопереробного бізнесу України є його транснаціоналізація з метою вдосконалення та модернізації нафтопереробних заводів, максимізації виробництва високоприбуткових продуктів, розвитку логістики в пріоритетних регіонах високого попиту, просування бренду компаній. Принципово важливим є оптимізація конкурентного середовища між переробниками та імпортерами, перехід нафтопереробних заводів на виробництво та використання нафтопродуктів, якість яких буде відповідати європейським стандартам, підтримка належного рівня екологічної безпеки. Ефективне функціонування нафтопереробного бізнесу можливе за умов відсутності необгрунтованого політичного впливу та контролю.


^ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

    1. Дорожкіна М.С. Світові тенденції та перспективи розвитку ринку нафти та нафтопродуктів. // Міжнародна економічна політика. – 2006. – №5. – С. 57–85. – 2,55 др.арк.

    2. Дорожкіна М.С. Ринок нафти та нафтопродуктів України: проблеми його розвитку та регулювання // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Економіка. – 2006. – Вип. 85. – С. 8-11. – 0,46 др.арк.

    3. Дорожкіна М.С., Лук’яненко Д.Г. Вплив транснаціональних корпорацій на нафтопереробний бізнес України // Збірник наукових праць. Вип. 43. / Відповідальний редактор В.Є.Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнар.відносин НАН України, 2004. – С. 68–78. – 0,72 др.арк. (особисто автору належить 0,58 др.арк.: проаналізовано нафтопереробний бізнес України та результати виходу на нього транснаціональних корпорацій, визначено цілі їхньої співпраці з Урядом та загальні тенденції розвитку нафтопереробного бізнесу).

    4. Дорожкіна М.С., Лук’яненко Д.Г. Процес ціноутворення в нафтопереробному бізнесі // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. журн. – К., 2005. – №2. – С. 24-27. – 0,22 др.арк. (особисто автору належить 0,18 др.арк.: визначено фактори впливу на собівартість нафти та нафтопродуктів, проаналізовано цінові тенденції на світовому ринку нафти, наведено економічні мотиви зростання цін на нафтопродукти в Україні та схема формування оптових та роздрібних цін на нафтопродукти).



В інших виданнях:

    1. Дорожкіна М.С. Міжнародна мікроінтеграція / Економічна інтеграція і глобальні проблеми сучасності. Навч.посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – С. 51–63. – 1,01 др.арк.

    2. Дорожкіна М.С., Лук’яненко Д.Г. Особливості стратегічної поведінки транснаціональних корпорацій у нафтопереробному бізнесі України // Праці V Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: Глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”, част. 2. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 316-319. – 0,17 др.арк. (особисто автору належить 0,14 др.арк.: наведена характеристика корпорацій, що прийшли в нафтопереробний бізнес України, проаналізовано зміни, які відбулись на ринку з їх приходом).

    3. Дорожкіна М.С. Прогнози та тенденції розвитку ресурсного забезпечення світового нафтового ринку // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. «Науковий потенціал світу – 2004». – Т.9. Зовнішньоекономічна діяльність. 1-15 листопада 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 19-22. – 0,51 др.арк.

    4. Дорожкіна М.С. Вплив світового нафтового ринку на процес ціноутворення нафтопродуктів в Україні // Матеріали ІV Міжнародної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених НТУУ КПІ: “Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління”. 24-26 березня 2005 р. – К.: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам’яті України», 2005. – С.140-141. – 0,06 др.арк.

    5. Дорожкіна М.С. Участь України в процесах глобалізації та транснаціоналізації //Матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна у світовій економічній спільноті”. 26 березня 2004 р. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 15-17. – 0,15 др.арк.

    6. Дорожкіна М.С. Співробітництво України з ЄС в енергетичній сфері // Зб. Матер. міжнар. наук.-практ. конф.. «На Схід та Південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору». 5-7 жовтня 2006 р. – К.: КНЕУ імені Вадима Гетьмана, 2006. – С. 195-198. – 0,16 др.арк.


АНОТАЦІЯ

Д
на Балтику
орожкіна М.С. Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі. –
Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів розвитку міжнародних корпоративних інтеграційних процесів у нафтопереробному бізнесі в умовах глобалізації.

Розглянуто тенденції і особливості розвитку нафтового та нафтопереробного бізнесу, виявлено та систематизовано їхні мікроінтеграційні взаємозв’язки. Визначено технологічні, організаційні та фінансові напрями розвитку світового ринку нафти та нафтопродуктів у глобальній перспективі з урахуванням системи політико-економічних і екологічних факторів. Досліджено та ідентифіковано мотиваційні механізми та сучасні пріоритети стратегічного менеджменту нафтопереробних ТНК.

На основі комплексного аналізу нафтопереробного бізнесу України та його міжнародних конкурентних позицій обґрунтовано пропозицію щодо створення національного стратегічного запасу нафти та нафтопродуктів для антикризового розвитку енергоринку і його ресурсної та цінової стабілізації. Запропоновані адаптовані до умов України заходи активізації та підвищення ефективності інтеграційних стратегій нафтопереробних ТНК, шляхи інноваційного розвитку національної нафтотранспортної інфраструктури.

^ Ключові слова: міжнародна економічна інтеграція, транснаціональна корпорація, нафтова промисловість, нафтопереробний бізнес, нафтова інфраструктура, світовий ринок нафти, вертикально інтегрована нафтова корпорація, державне регулювання ринку нафтопродуктів, глобальні корпоративні стратегії.

АНнОТАЦиЯ

Д
на Балтику
орожкина М.С. Развитие международной корпоративной интеграции в нефтеперерабатывающем бизнесе. –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – Мировое хозяйство и международные экономические отношения. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и практических аспектов развития международных корпоративных интеграционных процессов в нефтеперерабатывающем бизнесе.

Проанализированы особенности организационно-структурных трансформаций и тенденции развития транснационального нефтедобывающего и нефтеперерабатывающего бизнеса, исследована актуальность интеграционных процессов в развитии международного корпоративного бизнеса. Рассмотрено преобразование корпораций из субъектов в объекты международной экономической политики, формирование в процессе транснациональных консолидаций нового вида качественных характеристик рабочей деятельности, заключающейся, в основном, в получении, обработке и передаче информации. Показано, что нефтеперерабатывающие ТНК в основном функционируют в структуре глобальных корпораций нефтяной промышленности.

В диссертационной работе определены тенденции и особенности развития мировой нефтяной и нефтеперерабатывающей промышленности, интеграционные процессы в нефтеперерабатывающем бизнесе Украины.

Выявлены интегративные микровзаимосвязи нефтедобывающего и нефтеперерабатывающего бизнеса, формирующиеся под влиянием ресурсных, организационно-структурных и оптимизационных факторов в инфраструктуре первичного рынка (разведка, разработка-бурение, добыча нефти; транспортировка и хранение нефти; нефтепереработка, транспортировка, хранение нефтепродуктов) и вторичного рынка (оптовая и розничная реализация нефтепродуктов) путем вертикальной и смешанной интеграции. Аргументирована необходимость обеспечения тесной взаимосвязи государственных структур с представителями нефтедобывающего и нефтеперерабатывающего бизнеса (в разрезе участия в собственности корпораций, регулирования ценовой и инвестиционной политики на рынке, обеспечения экономической и экологической безопасности).

Систематизированы основные направления (технологические, организационные и финансовые) развития мирового рынка нефти и нефтепродуктов, которые определяют глобальные перспективы энергообеспечения в контексте микроинтеграции.

В диссертации диагностирован современный тип развития нефтедобывающего и нефтеперерабатывающего бизнеса Украины путем «снизу-вверх», когда договоренностям между странами предшествует длительный период развития международных экономических связей на уровне предпринимателей, фирм, корпораций. Приведена методологическая аргументация конкурентных позиций НПЗ Украины путем построения матрицы формирования конкурентной карты. Сформированы основные особенности нефтеперерабатывающего бизнеса Украины.

Раскрыты методические подходы к определению роли ценового фактора в нефтеперерабатывающем бизнесе Украины с оценкой влияния на нее ключевых факторов (мировая цена на нефть, цена российской нефти, цена нефти украинской добычи).

Особое внимание в работе уделено экономическому обоснованию варианта осуществления антикризисного развития рынка нефтепродуктов Украины, его ценовой и ресурсной стабилизации. Предложен организационно-экономический механизм наполнения, поддержания и использования стратегического запаса, его мониторинга и регулирования.

Исследованы и определены пути инновационного развития национальной нефтетранспортной инфраструктуры, методы повышения эффективности интеграционных стратегий корпораций нефтеперерабатывающего бизнеса в Украине. Аргументировано, что одним из стратегических приоритетов развития нефтеперерабатывающего бизнеса Украины является его транснационализация.

^ Ключевые слова: международная экономическая интеграция, транс–национальная корпорация, нефтяная промышленность, нефтеперерабатывающий бизнес, нефтяная инфраструктура, мировой рынок нефти, вертикально интегрированная нефтяная корпорация, государственное регулирование рынка нефтепродуктов, глобальные корпоративные стратегии.


ANNOTATION

D
на Балтику
orozhkina М.S. International corporate integration development in oil-refining business. –
Manuscript.

The thesis for obtaining of Candidate of Economic Science academic degree. The specialty 08.00.02 – World economy and international economic relations. SHEE «Vadym Getman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2008.

The dissertation is dedicated to the investigation of theoretical and practical aspects of international corporate integration processes development in oil-refining business in the globalization conditions.

Tendencies and features of oil and oil-refining business development have been studied, their micro integration intercommunications have been determined and systematized. Technological, organizational and financial directions of the world oil and oil products market development in the global prospect have been determined taking into account the system of political, economic and ecological factors. The motivation mechanisms and modern oil-refining transnational corporations (TNC) strategic management’s priorities have been investigated and identified.

On the basis of the Ukrainian oil-refining business and its international competitive positions the proposition of the national strategic oil and oil-refining stock’s creation with the aim of the antirecessionary energy market’s development and its resource and price stabilization has been substantiated. The activation measures, which are adapted to the Ukraine’s conditions, and increasing of the oil-refining TNC integration strategies effectiveness, ways of the national oil-transportation infrastructure’s innovation development have been proposed.

Key words: international economic integration, transnational corporation, oil industry, oil-refining business, oil infrastructure, world oil market, upright integrated oil corporations, government control of the oil-refining market, global corporate strategies.





Схожі:

Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк 330. 5(477) : 339. 924 Чала Ю. В. к е. н., доц., Кузнєцова Д.І, Расторгуєва О. О. Державний вищий начальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Формування національного бренду україни в контексті інтеграції до світової економічної спільноти
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк 339. 727. 22: 330. 341. 1 Войнова Є.І. Порівняльна характеристика впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн снд
Аннотация. У статті проведене порівняння показників впливу іноземного капіталу на інноваційний розвиток країн cнд, за допомогою використання...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк 336. 71: 339. 5 Л.І. Хомутенко, канд екон наук, доц., Т. В. Мазило
Тому не випадковим є те, що своє відношення до формування міжнародної фінансової системи прагнуть визначити економічні, юридичні...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconГафарова каріне едемівна удк 339. 923: 061. 1: 332. 012. 2
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconСекція 3 інноваційна економіка та інноваційний менеджмент в організаціях: сучасні тенденції та взаємовплив удк 339. 138 Барабась Д. О., к е. н., доцент кафедри менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Соціальна відповідальність, усталений розвиток І конкурентоспроможність підприємства
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconЛекція 14. Міжнародні фінанси
Виникнення І розвиток міжнародних фінансів зумовлено широким розвитком процесів міжнародної економічної інтеграції, що супроводжуються...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк: 336. 714: 339. 924 Васильєва Т. А. доктор економічних наук, професор, зав кафедрою банківської справи двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Розвиток методології підвищення ефективності контролю за об’єктами інвестування
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк 339. 543: 339. 9012. 24(477) Митно-тарифне регулювання зовнішньої діяльності України
Його мета – ретельно аналізувати зовнішньоекономічну діяльність України І якомога відчутніше сприяти розвиткові торговельних відносин...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconКиївський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана хорошаєв євген сергійович удк 339. 923: 061. 1
Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства...
Удк 665. 7: 339. 922 Розвиток міжнародної корпоративної інтеграції в нафтопереробному бізнесі iconУдк 159. 922. 2 Світлана ніколаєнко
Морально-психологічна підготовка студентів як світоглядний фактор професійної адаптації майбутнього спеціаліста
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи