Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» icon

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




Скачати 400.21 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Сторінка1/3
Дата24.02.2014
Розмір400.21 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


Черницька Тетяна Володимирівна


УДК 339.97.001.5


Міжнародне науково-технічне співробітництво в умовах глобалізації


Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини


автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ - 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.


Науковий керівник член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор

Новицький Валерій Євгенович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародного менеджменту


Офіційні опоненти доктор економічних наук, доцент

Дергачова Вікторія Вікторівна,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»,

професор кафедри міжнародної економіки


кандидат економічних наук, доцент

Гальперіна Любов Павлівна,

Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України,

старший науковий співробітник відділу зовнішньоекономічних досліджень


Захист відбудеться «27» жовтня 2009 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розіслано «25» вересня 2009 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор Л.Л. Антонюк

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вступ світового господарства у глобальну фазу динамізував як традиційні форми міжнародних економічних відносин, так і прискорив розвиток нових форм міжнародного співробітництва, зокрема науково-технічного, що зумовлено радикальними технологічними зрушеннями за умов становлення економіки знань та інтернаціоналізації науки. Природа і нелінійність інноваційних процесів, які охоплюють в останні десятиріччя високорозвинутий центр світової економіки, детермінують інтеграційні зусилля всіх суб’єктів міжнародних економічних відносин у розробці нових технологій, їх промисловому використанні та розподілі інтелектуальної ренти, що надає їм можливість отримувати стійкі конкурентні переваги.

Каталізатором переоцінки та модернізації національних стратегій інноваційного розвитку країн стала світова фінансова криза (2007 – 2009 рр.), яка фокусує їх увагу на пришвидшеному впровадженні сучасних технологій у виробництво заради докорінного реформування структури їх економіки. Щодо України, то перед нею відкриваються сьогодні сприятливі умови для технологічного ривку через мобілізацію власного науково-технічного потенціалу та інтеграцію у світовий інноваційний простір.

Фундаментальні теоретичні та емпіричні дослідження інноваційного розвитку соціально-економічних систем відображені у працях таких зарубіжних учених як М.Абрамовіц, Ф.Агійон, А.Дагаєв, Дж.Гроссман, М.Йошино, М.Кіттінг, Н.Кондратьєв, А.Кляйнкнехт, А.Лінк, Ч.Макміллан, Г.Менш, П.Ромер, Р.Солоу, Я.Тімберген, К.Фрімен, Р.Харрод, П.Хоувіт, Е.Хелпмен, Й.Шумпетер. У роботах А.Брандербургера, П.Бакалі, О.Вільямса, С.Галландера, Д.Даннинга, Е.Остера, С.Прахалада, С.Рангана, М.Стопера, Ш.Тацуно, Дж.Хагедурна, Ф.Хайека, Г.Хамела розкрита роль співробітництва у підвищенні конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин.

Проблема інтернаціоналізації науково-технічної сфери знайшла своє відображення у дослідженнях провідних українських науковців Л.Антонюк, В.Гейця, В.Гальчинського, Л.Гальперіної, В.Дергачової, Д.Лук’яненка, В.Новицького, Є.Панченка, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Румянцева, В.Савчука, В.Сіденка, С.Соколонка, А.Філіпенка, В.Чужикова, А.Чухна, І.Школи, Т.Щедріної та інших.

Не дивлячись на значний доробок із даного напряму, невирішеним залишається досить широкий спектр проблем. Однією з найактуальніших є проблема розбудови національної інноваційної системи та її інтеграція у глобальну через механізми здійснення ефективного міжнародного науково-технічного співробітництва. Разом з тим, у науковій літературі на сьогодні недостатньо повно розкрито методологічні засади формування макроінноваційної стратегії на основі поглибленого аналізу досвіду провідних країн світу. Таким чином, системне дослідження міжнародного науково-технічного співробітництва за умов глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що і зумовило вибір теми дисертації.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) та «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». В рамках тем автором особисто підготовлено розділ «Стратегічні пріоритети міжнародного науково-технічного співробітництва України» і розроблено рекомендації щодо формування шляхів інтеграції України до світового науково-технічного простору.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження на базі новітніх економічних концепцій сутності та чинників формування міжнародного науково-технічного співробітництва і розкриття ключових показників його ефективності, а також розробка науково обґрунтованих стратегічних пріоритетів інтеграції України у глобальну інноваційну систему.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

  • розкрити сучасну природу, форми та напрями міжнародного науково-технічного співробітництва;

  • проаналізувати сутність і характер впливу сучасних глобалізаційних і регіоналізаційних процесів розвитку світового господарства на формування інноваційних стратегій суб'єктів міжнародних економічних відносин;

  • розробити індикативну методику оцінки інтенсивності міжнародного науково-технічного співробітництва країн світу;

  • дослідити сучасну інфраструктуру інноваційної сфери;

  • визначити роль міжнародних стратегічних альянсів у міжнародному науково-технічному обміні;

  • оцінити ефективність реалізації науково-технічного потенціалу України;

  • розробити національні стратегічні пріоритети розвитку інноваційної сфери через інтеграцію до світового науково-технічного простору.

^ Об’єктом дослідження є процеси міжнародного науково-технічного обміну в умовах глобального розвитку.

Предметом дослідження є теоретичні засади і світова практика міжнародного науково-технічного співробітництва та напрями інтеграції України у глобальну інноваційну систему.

^ Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики, прогнозування розвитку економічних процесів на основі методів наукової абстракції, загального та часткового. Методологічною основою дисертації є: історико-логічний метод (під час визначення категорії «міжнародне науково-технічне співробітництво» та дослідженні парадигмальних засад і класифікації теорій, які розкривають суть міжнародних науково-технологічних відносин в умовах глобалізації: п.1.1, 1.2, 1.3); системно-структурний аналіз економічних процесів та явищ (під час систематизації концепцій науково-технологічного розвитку та обґрунтування теоретичної моделі формування інноваційних стратегій країн-ключових інноваторів: п.1.1, 1.3); аналіз і синтез (під час оцінювання впливу міжнародних стратегічних альянсів на формування глобальної інноваційної системи, ролі трансферту технологій у МНТС, регіонального компоненту міжнародного науково-технічного співробітництва, реалізації науково-технологічного потенціалу України, розвитку інфраструктури інноваційної сфери: п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); методи кількісного та якісного порівнянь (під час оцінювання інтенсивності МНТС, інноваційної та конкурентної спроможності, інфраструктури інноваційної сфери країн: п. 2.1, 3.1, 3.2); економіко-математичного моделювання (під час визначення впливу інтенсивності міжнародного науково-технічного співробітництва на конкурентоспроможність національної економіки: п. 2.1, 3.1), експертних оцінок і прогнозів (під час обґрунтування стратегічних пріоритетів науково-технічного співробітництва України: п. 3.2, 3.3); статистичний і графічний методи (під час обробки і узагальнення статистичних даних: п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).

Джерельною та статистичною базами роботи виступають монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених економістів, закони та нормативні акти України, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (ОЕСР, ЮНКТАД, Всесвітнього економічного форуму, Світового банку, СОТ, Всесвітньої організації інтелектуальної власності), результати наукових досліджень Національного інституту стратегічних досліджень, Національної наукової фундації США, офіційні публікації Європейської Комісії, Державного комітету статистики України, Держінформпатенту України тощо.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі сучасних теоретичних підходів щодо міжнародного науково-технічного співробітництва; розкритті механізмів його ефективності; дослідженні трансформаційних змін його форм, механізмів, рівнів і обґрунтуванні пріоритетів міжнародного науково-технічного співробітництва для України.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, що виносяться на захист полягають у наступному:

вперше одержано:

  • методику оцінки міжнародного науково-технічного співробітництва країн на основі критеріїв його інтенсивності (питома вага високотехнологічної складової країни у зовнішньоекономічній сфері, участь нерезидентів у фінансуванні науково-технічної діяльності резидентів, відносні показники платежів і надходжень за міжнародними ліцензійними угодами, частка іноземної власності у вітчизняних патентах, співвідношення міжнародних статей в іноземному співавторстві до їх загальної кількості) шляхом розрахунку інтегрального індексу, що дозволило автору провести їх бенчмаркінг і визначити сучасну диспозицію країн, виокремивши наступні групи: І група з показником від 5 до 7 – країни-лідери міжнародного науково-технічного співробітництва (Великобританія – 6,56; Канада – 6,47; США – 5,48; Франція – 5,41); ІІ група – від 2 до 4,9 – країни із середнім рівнем МНТС (Китай – 4,09; Росія – 3,97; Німеччина – 3,02), ІІІ група – від 0 до 1,9 – країни з низьким рівнем МНТС (Японія – 1,91; Республіка Корея – 1,40; Україна – 1,71);

  • стратегічні пріоритети міжнародного науково-технічного співробітництва України (ракетно-космічне виробництво, літакобудування, суднобудування, нові технології у сфері електрозварювання, медицини, ядерної фізики, екології, біо- та нанотехнології) та обґрунтовано механізми їх реалізації (співробітництво в межах стратегічних технологічних альянсів, технопарків, інноваційних кластерів, міжнародних науково-технічних програм, аутсорсингових центрів) шляхом реалізації її науково-технічного потенціалу, посилення інноваційного фактору партнерської взаємодії у трикутнику «освіта – наука – бізнес», створення новітньої інфраструктури трансферту технологій, накопичення фінансових ресурсів для інновацій і розвиток венчурних інституцій, що дозволить досягти сучасного високотехнологічного профілю спеціалізації України та нарощення її глобальної конкурентоспроможності;

удосконалено:

  • теоретичні засади міжнародного науково-технічного співробітництва за рахунок узагальнення існуючих концепцій та їх класифікації на такі як: теорії економічного зростання, які пов’язують науково-технічний фактор із набуттям динамічних конкурентних переваг суб’єктами господарювання (теорії інноваційної діяльності, екзогенні та ендогенні теорії, нові моделі економічного зростання), теорії підвищення конкурентоспроможності на основі співробітництва (функціонування підприємницьких «екосистем», «співконкуренція», теорії міжфірмової кооперації, теорія ігор), що дозволило обґрунтувати високі темпи економічного розвитку країн-ключових інноваторів через міжнародне науково-технічне співробітництво та дати авторське визначення категорії «міжнародне науково-технічне співробітництво», котре відрізняється від нині існуючих тим, що системно характеризує міжнародне науково-технічне співробітництво як новітню форму міжнародних економічних відносин, яка полягає у спільній діяльності резидентів різних країн у науково-технічній та інноваційно-технологічній сфері, що передбачає співробітництво як на етапі НДДКР (отримання науково-технічних і фундаментальних знань), так і під час комерціалізації інновацій, здійснюється суб’єктами державного та приватного сектору на дво- та багатосторонній основі, а його складовими є: міждержавне науково-технічне і міжнародне інноваційно-технологічне співробітництва;

  • систематизацію форм, механізмів і рівнів міжнародного науково-технічного співробітництва за такими критеріями: мета (передача знань, створення нового продукту, розширення ринку, удосконалення виробничого процесу), механізми здійснення (міждержавні науково-технічні програми, інноваційна діяльність суб’єктів міжнародних економічних відносин, аутсорсинг, міжнародні стратегічні альянси, співробітництво технопарків, інноваційних кластерів, іннотехів), сфера діяльності (НДДКР некомерційного характеру, співробітництво в межах міжнародних організацій, міжнародна інноваційно-технологічна діяльність), тип угоди (міждержавні, міжурядові, міжвідомчі, ліцензійні, патентні, з передачі ноу-хау, замовлення наукових розробок), джерела фінансування (держбюджет, спеціалізовані фонди, венчурні компанії, приватні інвестори), роль держави (створення інфраструктури, впровадження ефективних механізмів для міжнародної комерціалізації результатів науково-технічної діяльності, сприяння інтеграції національної науки до глобальної інноваційної системи, створення системи науково-технічної безпеки), на основі чого запропоновано підвищення ефективності міжнародного науково-технічного співробітництва шляхом формування стратегічних альянсів з використанням елементів теорії кооперативних ігор, що передбачає створення коаліції з метою одержання синергійного ефекту від співробітництва;

дістало подальший розвиток:

  • методологічні основи міжнародного трансферту технологій за рахунок встановлення взаємозалежності між стадіями розвитку технологій з виокремленням домінуючих форм їх передачі, ключових гравців науково-технічного обміну та стратегічних конкурентних переваг, які отримують споживачі нових технологій, що дало можливість поглибити дефініцію «міжнародний технологічний трансферт», яку необхідно трактувати як особливу форму міжнародного науково-технічного обміну, що забезпечує оперативне просування технологій транснаціональними інформаційними каналами від стадії генерації ідей до комерціалізації, надаючи стратегічні конкурентні переваги їх споживачам;

  • підходи до формування високого конкурентного статусу України у міжнародному науково-технічному співробітництві (значний рівень держбюджетних витрат на НДДКР (не менше 1% ВВП) із переважанням фундаментальних досліджень, партнерські зв'язки держави та бізнес-сектора у фінансуванні інноваційної діяльності з оптимальним співвідношенням їх участі, пришвидшення технологічного трансферту від генерації ідей до їх комерціалізації), спрямовані на розробку пріоритетних напрямів інтеграції України у глобальну інноваційну систему на основі розширеного співробітництва.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків та рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати науковою основою для формування та впровадження загальнодержавної інноваційної стратегії України.

Наукові результати дисертаційного дослідження щодо вдосконалення державної інноваційної стратегії та формування стратегічних пріоритетів міжнародного науково-технічного співробітництва України використано Департаментом розвитку секторів економіки Міністерства економіки України (довідка № 3704-23/398 від 06.10.2008 р.). Пропозиції автора щодо адаптації зарубіжного досвіду у сфері імплементації найбільш ефективних інноваційних стратегій та форм МНТС, а також рекомендації щодо напрямів інтеграції України до світового науково-технічного простору були враховані Інститутом світової економіки і міжнародних відносин НАН України (довідка № 144 від 13.06.2008 р.). Практичні рекомендації та висновки дисертаційної роботи щодо вдосконалення інноваційної стратегії компанії шляхом впровадження елементів «теорії ігор» були використані у практичній діяльності ТзОВ «Асканія Авто» (довідка № 9 від 23.06.2008 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використано у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Міжнародна економічна діяльність України», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю» студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та слухачам Центру магістерської підготовки в ДВНЗ «Київський національний економічний університет» (довідка від 03.10.2008 р.), а також під час викладання курсів «Міжнародна економіка» та «Міжнародні організації» в Інституті екології, економіки і права (довідка № 512 від 01.10.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, які викладені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки дисертації обговорювалися на 10 міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій» (м. Київ, 5-8 лютого 2008 р.); «Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (м. Київ, 6-8 лютого 2007 р.); «На Схід і Південь від ЄС» (м. Київ, жовтень 2006 р.); «Індивідуалізація навчального процесу як провідна складова модернізації вищої освіти» (м. Київ, 31 січня - 2 лютого 2006 р.); «Європейський союз та Україна» (м. Київ, 17 червня 2004 р.); «Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання» (м. Луцьк, 30-31 травня 2003 р.); «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: ІІ Міжнародна конференція студентів, аспірантів і молодих вчених» (м. Київ, 9-12 квітня 2003 р.); «Глобалізація та регіоналізація економічного розвитку» (м. Київ, 25 лютого 2003 р.); «Національна економічна стратегія в умовах глобалізації» (м. Київ, 21 жовтня 2002 р.); «Управління організацією: регіональні аспекти» (м. Чернігів, 12-13 квітня 2002р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано автором самостійно у 15 наукових працях загальним обсягом 4,5 д.а., з них 1 – у колективній монографії; 5 – у наукових фахових виданнях та 9 – матеріали та тези доповідей міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференцій.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 203 сторінки комп'ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 32 рисунка на 12 сторінках і 13 таблиць на 5 сторінках та 8 додатків на 10 сторінках, список використаних джерел налічує 125 найменувань на 11 сторінках.


^ Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дисертаційної роботи, викладено методологічну основу і методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, надано відомості про їх апробацію та публікацію.

У розділі 1 «Теоретичні засади міжнародного науково-технічного співробітництва в умовах глобального розвитку» досліджено теоретичні засади міжнародного науково-технічного співробітництва, проаналізовано та систематизовано концепції, що розкривають вплив інноваційного розвитку на економічне зростання і роль співробітництва у підвищенні конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, систематизовано форми та рівні міжнародного науково-технічного співробітництва, з'ясовано передумови формування високого конкурентного статусу в міжнародному науково-технічному співробітництві.

На фоні поглиблення міжнародної спеціалізації країн особливої актуальності та подальшого розширення отримує міжнародна кооперація. За сучасних умов техноглобалізму науково-технологічний розвиток став визначальним фактором конкурентоспроможності та формування інформаційного суспільства. Проведений у дисертації глибокий теоретичний аналіз, а також узагальнення та структуризація основних концепцій, які розкривають сутність і природу міжнародного науково-технічного співробітництва, дозволили автору систематизувати методологічні підходи за рахунок виокремлення його ключових складових – інноваційної діяльності та кооперації у контексті їх впливу на рівень конкурентоспроможності суб’єктів міжнародних економічних відносин, у результаті чого сформовано дві концептуальні групи: теорії економічного зростання (зв’язок науки і промисловості, вплив результатів науково-технічної діяльності на економічний розвиток, теорії інноваційної діяльності, теорія технологічного пату, екзогенні та ендогенні теорії, нові моделі економічного зростання) та теорії підвищення конкурентоспроможності на основі співробітництва (функціонування підприємницьких «екосистем», «співконкуренція», теорії міжфірмової кооперації, теорія ігор).

У дисертації обґрунтовано роль міжнародного науково-технічного співробітництва в інноваційному розвитку. Глобалізація науково-технічних відносин, становлення знання як основного фактору економічного зростання країни, формування світового ринку технологій дає автору підстави стверджувати про остаточне становлення новітньої форми міжнародних економічних відносин – міжнародного науково-технічного співробітництва (МНТС). Дисертантом здійснено систематизацію форм і рівнів МНТС залежно від суб'єктів, сфери діяльності, типології угод, джерел фінансування, ролі держави, на основі дослідження різних теоретичних підходів щодо визначення даної дефініції, у результаті чого виявлено її недостатню обґрунтованість. На основі синтезу основних концепцій запропоновано авторське визначення категорії «міжнародне науково-технічне співробітництво», як форми міжнародних економічних відносин, що полягає у здійсненні спільної діяльності резидентів різних країн у науково-технічній та інноваційно-технологічній сферах, передбачаючи співробітництво як на етапі НДДКР (отримання науково-технічних і фундаментальних знань), так і під час комерціалізації інновацій, і здійснюється суб’єктами державного та приватного сектору на дво- та багатосторонній основі, а його складовими є: міждержавне науково-технічне і міжнародне інноваційно-технологічне співробітництва. Шляхом аналізу та узагальнення світового досвіду автором виявлено, що міждержавне науково-технічне співробітництво акцентується на науковій і науково-технічній діяльності некомерційного характеру в рамках міждержавних, міжурядових і міжвідомчих угод про науково-технічне співробітництво, а також міжнародній науково-технічній діяльності у межах міжнародних організацій науково-технічного профілю. Сферою міжнародного інноваційно-технологічного співробітництва виступає міжнародна інноваційна діяльність на дво- та багатосторонній основі, яка спрямована на отримання комерційного ефекту суб'єктами державного та приватного секторів. Ключовим аспектом національної політики у даному співробітництві є раціональне співвідношення підтримки просування національної наукомісткої продукції на світові ринки зі створенням сприятливого клімату для зростання інноваційної активності зарубіжних структур і використання у промисловості новітніх зарубіжних технологій, у тому числі на основі іноземних ліцензій.

Дисертантом доведено значимість міжнародного трансферту технологій як важливого засобу здійснення інноваційного процесу, основна роль в якому відводиться комерціалізації. На основі чого, пропонується сучасне трактування міжнародного трансферту технологій як руху технологій через національні кордони з використанням будь-яких інформаційних каналів від одного її індивідуального або колективного носія до іншого, кінцевою метою якого є комерціалізація технології.

З метою визначення основних факторів формування передумов для МНТС дисертантом досліджено системи державного регулювання інноваційної діяльності країн світу, що дало змогу обґрунтувати визначальний вплив макроекономічної інноваційної стратегії на регулювання науково-технічних процесів і формування передумов ефективного міжнародного співробітництва у цій сфері. У дисертаційній роботі здійснено детальний аналіз типології та особливостей розробки макроінноваційної стратегії з урахуванням таких аспектів державного управління інноваційною діяльністю: діапазон участі держави у науково-технічній сфері (стратегії стадійного поділу, стимулювання, експансії та генерування, вимушеного супроводу, передання ініціативи, селективних стимулів і корегування, ринкового опортунізму, центробіжної трансформації, цільового та кінцевого патронування, граничної кризи); характер трансферту технологій (послідовних інновацій, поетапної ініціації, запозичення нововведень, технологічного ривка); характер генерації ідей (стратегії стимулювання експлуатаційного освоєння, заміщення продуктового імпорту/експорту, заміщення технологічного імпорту/експорту); підтримка інноваційної діяльності (стратегії фундаментального прикладного фінансування, кінцевого фінансування, фундаментального стимулювання, підтримки власних інновацій, дослідницького імпорту, перенесення впровадження, залучення інтелектуального ресурсу, завершального затягування, кінцевого благоустрою).

Підвищення значимості науково-технічного співробітництва у системі МЕВ визначається необхідністю його виокремлення в якості основної форми інтеграції у глобальну інноваційну систему. Відсутність сформованого ринку інновацій і значні масштаби та терміни реалізації деяких науково-дослідних проектів є основними факторами, що стримують зацікавленість бізнесу у наукових розробках. На основі узагальнення цього досвіду автором доведено вагому роль держави у регулюванні та стимулюванні науково-технічної діяльності.

У розділі 2
  1   2   3

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі страхування двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи