Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» icon

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»




Скачати 343.04 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Дата24.02.2014
Розмір343.04 Kb.
ТипДокументи

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


ДОРОНІНА ІРИНА ІГОРІВНА


УДК 331.25:330.322.4


МІЖНАРОДНА ІНСТИТУЦІЙНА ГАРМОНІЗАЦІЯ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

(НА ПРИКЛАДІ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ)


Спеціальність 08.00.02 –

Світове господарство і міжнародні економічні відносини


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ - 2010


Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

^

Науковий керівник


кандидат економічних наук, доцент

БІРЮК Сергій Олексійович,

Державна комісія з цінних паперів та

фондового ринку,

член комісії







Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

^ ШКОЛА Ігор Миколайович,

Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету,

завідувач кафедри міжнародної економіки










кандидат економічних наук, доцент

^ ЛЕОНОВ Дмитро Анатолійович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”,

професор кафедри фінансів



Захист відбудеться “6” грудня 2010 р. о 12°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.203.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.


Автореферат розісланий “5” листопада 2010 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Лібералізація міжнародних економічних відносин, процеси інтернаціоналізації капіталу посилюють взаємозалежність національних економік. Динамічний розвиток фінансових ринків високорозвинених країн та формування глобального ринку сприяють процесу гармонізації функціонування фінансових установ, у тому числі їхньої інвестиційної діяльності.

Чільне місце серед небанківських фінансових інститутів посідають інституційні інвестори, які забезпечують трансформацію вільних коштів бізнесових структур та заощаджень домогосподарств в інвестиції. Пришвидшений розвиток інституційних інвесторів на ринках розвинених країн пов'язаний із структурними змінами ринків капіталу, а формування даних інститутів у країнах, що розвиваються, в тому числі й в Україні, зумовлене проведеними реформами у фінансовому секторі національних економік.

Питанням функціонування інституційних інвесторів на фінансових ринках країн світу приділяють велику увагу такі зарубіжні вчені, як Дж.Александер, В.Дж.Бейлі, Т.Бек, З.Боді, Д.Вітас, Р.Голдсміт, Р.Габбард, Л.Гітман, Е.Девіс, М.Джонк, В.Євстигнєєв, М.Енг, Є.Жуков, Л.Зубченко, А.Кейн, Д.Кольцов, Р.Кун, Ф.Ліс, А.Маркус, М.Міллер, Я.Міркін, Є.Рейно, Б.Рубцов, Р.Раян, Ф.Фабоцці, Б.Фридман, Ф.Хайден, А.Шлейфер, У.Шарп, Т.Шлезінгер та багато інших.

Дослідженням розвитку інституційних інвесторів у контексті глобалізації фінансових ринків присвячені праці українських практиків і науковців: С.Бірюка, М.Бурмаки, З.Ватаманюк, Т.Кушнір, В.Корнєєва, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, О.Мозгового, В.Новицького, О.Рогача, А.Федоренко, І.Школи, В.Шевчука та інших. Разом з тим у вітчизняній економічній та науковій літературі практично відсутнє комплексне дослідження інституційних інвесторів, оскільки вони розглядаються або відокремлено (за сегментами ринку фінансових послуг), або в сукупності (у разі дослідження ринкової інфраструктури).

З огляду на сучасні тенденції глобалізації фінансового ринку актуальним є виявлення й аналіз причин міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності, зокрема через дослідження умов функціонування пенсійних фондів. Підвищення ролі даних фінансових установ у структурі інституційній інвесторів зумовлене як сучасними тенденціями розвитку фінансових ринків, так і реформами пенсійного забезпечення, що проводяться у більшості країн світу. Концептуальні засади та практичні механізми проведення пенсійних реформ у своїх працях досліджували такі зарубіжні та вітчизняні вчені та практики: С.Едвардс, Дж.Єрмо, Н.Ковальова, А.Колот, Д.Корсетті, М.Лазебна, Д.Леонов, Л.Лебедєва, Е.Лібанова, А.Маннел, В.Михальчук, Ф.Мишкін, А.Новіков, Г.Назарова, С.Трухачева, О.Тарасенко, А.Федоренко, В.Фещенко, Н.Федоров, О.Хмиз, Р.Хольцман, Х.Шмідт, Є.Якушева та інші.

Інтеграція України у світовий економічний простір, реформування її фінансового сектору зумовлюють необхідність поглибленого дослідження середовища функціонування інституційних інвесторів, умов і факторів розвитку пенсійних фондів.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральної науково-дослідної теми “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку”
(номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту Державного вищого навчального закладу “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Особисто автором досліджено структуру фінансових інститутів у різних фінансових системах та підготовлено аналітичні матеріали стосовно розвитку інституційних інвесторів у контексті фінансової глобалізації (підрозділі “Розвиток фінансових систем в умовах глобалізації” теми “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку”).

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення передумов міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів, оцінка тенденцій їхнього розвитку в умовах глобалізації фінансового середовища, розроблення рекомендацій щодо адаптації зарубіжного досвіду інституційного забезпечення діяльності пенсійних фондів в Україні з урахуванням національних особливостей.

Для досягнення мети в дисертаційному дослідженні поставлені такі завдання:

  • проаналізувати інституційну структуру світового фінансового ринку;

  • визначити місце пенсійних фондів у структурі інституційних інвесторів;

  • розкрити передумови інституційної гармонізації пенсійного забезпечення;

  • дослідити вплив форм організації фінансових ринків у країнах з розвиненими фінансовими ринками та країнах з ринками, що формуються, на структуру та розвиток фінансових інститутів;

  • узагальнити зарубіжний досвід проведення реформ пенсійного забезпечення та становлення пенсійних фондів як інституційних інвесторів;

  • з’ясувати напрями міжнародної гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів;

  • виявити особливості становлення та функціонування інституційних інвесторів в Україні;

  • розробити рекомендації щодо економічних та інституційних передумов запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування в Україні;

  • обґрунтувати шляхи підвищення ефективності функціонування накопичувальних пенсійних фондів в Україні.

^ Об’єктом дослідження є процеси розвитку інституційних інвесторів в умовах гармонізації світового фінансового середовища.

Предметом дослідження є передумови, чинники та особливості міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів.

^ Методи дослідження. Методологічну та теоретичну основи дослідження складають фундаментальні положення економічної теорії стосовно розвитку фінансових інститутів в умовах інтернаціоналізації та глобалізації, наукові праці провідних вітчизняних й зарубіжних учених з питань формування інституційної структури світового фінансового ринку, інституційних інвесторів, пенсійних фондів. В процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано діалектичний та історичний методи (для дослідження еволюції фінансових інститутів у межах загальносистемного аналізу – підрозділи 1.1 та 2.1), метод факторного та структурного аналізу (для визначення інституційних форм функціонування пенсійних фондів у країнах з розвиненими ринками та в країнах з ринками, що розвиваються – підрозділи 2.2 та 2.3), системного узагальнення (для визначення природи та передумов формування накопичувальних пенсійних фондів та їх типізації – підрозділ 1.2), якісних і кількісних порівнянь (для оцінювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів – підрозділи 1.3 та 3.2).

Інформаційною базою дисертаційної роботи стали зарубіжні та вітчизняні літературні джерела, експертні оцінки, результати наукових досліджень ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, а також аналіз досліджень, які провадяться в рамках Проекту розвитку ринків капіталу Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), інформаційні матеріали низки міжнародних організацій (Організації економічного співробітництва та розвитку, Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Банку міжнародних розрахунків, Світової федерації бірж, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної організації пенсійного нагляду), Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Державного комітету статистики України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, аналітичні матеріали на електронних носіях.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації:

вперше:

  • розкрито сутність міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності як процесу формування, апробації та впровадження на регіональному та глобальному рівнях загальновизнаних, уніфікованих принципів, правил та норм поведінки інституційних інвесторів з метою забезпечення ефективності та транспорентності їхнього функціонування. Виділено ступені гармонізації: високий, що передбачає повну уніфікацію; середній, коли ідентичні за змістом та механізмом застосування вимоги можуть відрізнятися за кількісними параметрами; низький, за яким універсальними є лише загальні принципи здійснення діяльності визначених фінансових інститутів. Це дозволяє, з одного боку, провадити оцінювання масштабів, динаміки та функціональних механізмів глобальної інституціоналізації, а з другого – розробляти і реалізувати науково обґрунтовані заходи поетапної адаптації національних інституціональних систем до міжнародно - гармонізованих регулятивних правил і норм;

  • обґрунтовано, що у сфері функціонування пенсійних фондів інституційна гармонізація інвестиційної діяльності можлива за умов їхньої відповідності таким базовим критеріям: по-перше, мінімальній інституціоналізації (створення правових організаційних умов для формування та функціонування спеціальних фінансових інститутів, що забезпечуватимуть пенсійні виплати); по-друге, використанню накопичувальних пенсійних схем (забезпечення економічних умов для проведення пенсійними фондами інвестиційної діяльності). Це має досягатися еволюційним шляхом поетапної гармонізації умов економічної діяльності суб’єктів ринку різних країн (гармонізація діяльності учасників ринку фінансових послуг країн Європейського Союзу) або через проведення відповідних реформ безпосередньо у фінансовому секторі, що характерне для більшості трансформаційних економік, в тому числі й України (адаптація національного законодавства відповідно до правових норм ЄС у сфері фінансових послуг);

удосконалено:

  • сутнісні ознаки пенсійних фондів як фінансових інститутів, а саме: наявність сукупних зобов’язань та активів, які відображені у вигляді самостійного балансу окремо - як від засновників таких установ, так і споживачів фінансових послуг; відокремлення функцій управління через використання послуг зовнішнього спеціалізованого управляючого суб’єкта; регулювання з боку державних органів як самостійної інституційної одиниці; підпорядкованість державній системі обліку, звітності та розкриття інформації;

  • систематизацію напрямів гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів за різними типами регулювання: англо-американського, що передбачає самостійне, виважене прийняття інвестиційних рішень; континентального, для якого характерне встановлення якісних та кількісних обмежень в інвестиційній діяльності пенсійних фондів. У процесі глобалізації фінансового середовища виникає змішаний тип регулювання інвестиційної діяльності, для якого характерно: по-перше, скорочення переліку напрямків інвестування та фінансових інструментів, до яких урядом країни визначені прямі кількісні обмеження; по-друге, лібералізація прав суб’єктів управління фінансовими інститутами, із їхнім самостійним прийняттям інвестиційних рішень щодо диверсифікації портфеля активів; по-третє, посилення ролі фінансового контролю за інвестиційними операціями пенсійних фондів корпоративним менеджментом, державними та міжнародними органами регулювання;

дістало подальшого розвитку:

  • комплексна оцінка детермінованої часом взаємозалежності розвитку інституційних інвесторів та фондового ринку. Виявлено, що інституційні інвестори урізноманітнюють і динамізують національний та міжнародний фондовий ринок, сприяють підвищенню ліквідності його сегментів та формуванню нових фінансових інструментів. З іншої сторони, розвинуті фондові ринки стимулюють еволюцію фінансових інститутів, вдосконалення управління портфелем інституційних інвесторів, впровадження сучасного ризик-менеджменту;

  • теоретичні засади функціонування пенсійних фондів, які, будучи інститутом системи соціального забезпечення та інституційним інвестором як на національних, так і на міжнародних фінансових ринках розповсюджують застосування накопичувальних форм пенсійного забезпечення не лише на недержавному рівні (на якому вони виникають історично), а й на державному. Виявлено розвиток інтернаціоналізованої архітектури пенсійних систем, що сприяє становленню пенсійних фондів як самостійних гравців на глобальному фінансовому ринку.

^ Практичне значення одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження висновки та розроблені автором практичні рекомендації мають важливе значення для національних економік, оскільки вони можуть слугувати основою для розроблення програм пенсійного забезпечення в Україні, а також загальнодержавних заходів щодо вдосконалення регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів та практичного використання методики оцінювання пенсійних активів недержавними пенсійними фондами.

Практичне значення отриманих результатів підтверджується довідками Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (довідка від 31.03.2010 № 05/4878), Ліги страхових організацій України (довідка від 03.02.2010 № 33/III-6).

Найважливіші теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при викладанні дисциплін “Фондовий ринок” та “Міжнародна інвестиційна діяльність” студентам факультету міжнародної економіки і менеджменту та слухачам Центру магістерської підготовки ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (довідка від 17.07.2010 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, що відображені в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і теоретичні висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на п’яти конференціях, у тому числі 4 міжнародних, в результаті чого було опубліковано 5 тез та статей:

V Ювілейна науково-практична конференця молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (21-23 лютого 2008 р., м. Тернопіль), VI Міжнародна науково-практична конференція “Теорія і практика економіки і підприємництва” (4-6 травня 2009 р., м. Сімферополь), V Міжнародна науково-практична конференція “Наука в інформаційному просторі” (30-31 жовтня 2009 р., м. Дніпропетровськ), II Міжнародна конференця молодих вчених і студентів “Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: вітчизняний та зарубіжний досвід” (2009 р., м. Тернопіль), X Міжнародна конференція “Актуальные проблемы современной науки” (9-11 листопада 2009р., м. Самара).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових робіт загальним обсягом 3,6 друк. арк., у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях і 5 тез доповідей у збірниках матеріалів наукових конференцій.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить 20 таблиць на 10 сторінках, 11 рисунків – на 7 сторінках, 14 додатків – на 15 сторінках. Список використаних джерел із 210 найменувань – на 19 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, охарактеризовано методологічне підґрунтя та інформаційну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів, надано відомості щодо їх апробації та впровадження.

У розділі 1 “Теоретичні основи міжнародної гармонізації розвитку пенсійних фондів” розкрито інституційну структуру світового фінансового ринку, досліджено передумови міжнародної інституційної гармонізації пенсійного забезпечення, виявлено міжнародні особливості інвестиційної діяльності пенсійних фондів.

Господарські відносини між суб’єктами світового фінансового середовища реалізуються через фінансові інститути, основна функція яких полягає в акумулюванні грошових коштів населення і юридичних осіб з наступним їх інвестуванням в економіку. У дисертації проведено глибокий теоретичний аналіз в тематиці понятійного апарату щодо розуміння фінансових інститутів та їх класифікації (рис.1).

Із сукупності небанківських фінансових інститутів виокремлено інституційних інвесторів, які акумулюють тимчасово вільні кошти населення та забезпечують їх трансформацію у інвестиції з метою збереження реальної вартості фінансових активів та їх примноження для подальшого виконання зобов’язань, взятих перед вкладниками. Інвестиційна складова для інституційних інвесторів є основним видом активних операцій, а для накопичувальних пенсійних фондів - основним способом розміщення пенсійних активів та покриття пенсійних зобов’язань перед вкладниками.

З’ясовано, що на сучасному етапі фінансової глобалізації посилюються процеси інтернаціоналізації та гармонізації. Проведений у дисертації теоретичний аналіз дозволив сформулювати власне визначення категорії “міжнародна інституційна гармонізація інвестиційної діяльності”, яке зводиться до розуміння гармонізації інвестиційної діяльності інституційних інвесторів як процесу формування, апробації та впровадження загальновизнаних, уніфікованих принципів, правил та норм поведінки з метою забезпечення ефективності та транспорентності їх функціонування. Зближення організаційно-правових форм діяльності фінансових інститутів сприяє ефективному функціонуванню світового фінансового ринку.





Рис.1. Пенсійні фонди в системі фінансових інститутів


Визначено, що серед інституційних інвесторів пенсійні фонди за фінансовими показниками інвестиційної діяльності посідають провідні позиції в економіках багатьох країн світу. В дисертації автором подано систематизацію пенсійних планів (фондовані та нефондовані; обов’язкові, добровільні; з визначеними внесками, з визначеними виплатами; персональні, професійні), організаційно-правові форми діяльності пенсійних фондів (автономні, неавтономні; інституційного типу, договірного типу; відкриті, корпоративні, закриті) та загальновизнані принципи здійснення інвестиційної діяльності. Аналіз поглядів науковців та практиків у тематиці понятійного апарату щодо розуміння пенсійних фондів та їх класифікації дав можливість визначити сутнісні ознаки пенсійних фондів як фінансових інститутів.

Автором з’ясовано, що у зв’язку з розвитком фінансової глобалізації відбувається узгодження правил поведінки між учасниками пенсійного забезпечення. Все більшого поширення набувають частково фондовані та фондовані пенсійні плани. Здійснення вкладниками внесків з установленою періодичністю забезпечує формування пенсійними фондами довгострокового капіталу та стимулює до гармонізації їх інвестиційної діяльності. Визначено, що основний напрям гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів полягає в тому, що інвестування пенсійних активів як засобу забезпечення збереження та підвищення їх вартості є універсальним, а зобов’язання, які покриваються цими активами, є однорідними. У роботі виокремлено чинники, які впливають на інвестиційну діяльність пенсійних фондів: екзогенні (соціально-економічні: пенсійний вік, зайнятість та безробіття, рівень інфляції; демографічні: народжуваність, смертність, структура населення; нормативно-правові: законодавство, правила регулювання інвестиційної діяльності, єдині стандарти звітності та розрахунку показників; фінансові: модель фінансового ринку країни, рівень розвитку фондового ринку, доступність фінансових джерел) та ендогенні (фінансовий стан фонду, якість менеджменту, інвестиційна політика, частота та періодичність внесків та виплат, структура вкладників та учасників).

У розділі 2 “Міжнародний компаративний аналіз функціонування пенсійних фондів на фінансових ринках” на підставі теоретичного та практичного аналізу визначено вплив моделей організації фінансових ринків на становлення структури фінансових інститутів, виявлено специфіку інституційного формування та функціонування пенсійних фондів на фінансових ринках розвинених країн та країн, що розвиваються.

У дисертації проведено дослідження структури фінансових інститутів у країнах з різним рівнем економічного розвитку. На підставі аналізу джерел фінансування суб’єктів господарювання (через співвідношення депозитів, внутрішнього кредиту, капіталізації акцій, заборгованості облігацій до ВВП країни), а також функціонування фінансових інститутів, які пов’язані з переміщенням капіталу, ідентифіковано концептуальні характеристики моделей національних фінансових ринків.

Досліджено становлення фінансових інститутів у країнах як з “англо-американським” типом фінансової системи, так і “банкоцентричним” (рис. 2).

З’ясовано, що “англо-американський” тип фінансової системи сформувався завдяки традиціям правової системи та менталітету населення у таких країнах, як США, Великобританія, Австралія, Канада, Мексика. Він передбачає стрімкий розвиток фондового ринку, розширення його інфраструктури, постійне удосконалення та еволюцію фінансових інструментів залучення коштів та активно сприяє прогресивному розвитку фінансових інститутів, зокрема інституційних інвесторів. Завдяки постійному вдосконаленню організаційно-правових форм та активного розвитку фондованих схем процес інституціоналізації пенсійного забезпечення відбувається швидко та злагоджено. За рівнем накопичених активів пенсійні фонди посідають провідне місце серед інституційних інвесторів та через фінансові ринки впливають на економічний розвиток даних країн.

“Банкоцентричний” тип фінансової системи характерний для Німеччини, Австрії, Франції, Італії та інших країн континентальної Європи, а також для Японії. У ній центральне місце посідають банки, а основним джерелом залучення коштів для суб’єктів фінансового ринку є банківські кредити, через що виникнення нових фінансових інструментів та пенсійних фондів як окремих інститутів відбувається повільно. Функції пенсійного забезпечення частіше виконують банки та страхові компанії.




Рис. 2. Активи банків та інституційних інвесторів провідних країн світу

у 2009 році


Структурний аналіз фінансового сектору країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) дозволив визначити, що у даних державах формується змішаний тип фінансової системи. Автором виділено такі його особливості: домінування банківської системи (активи банків становлять 60% ВВП цих країн); високий рівень іноземного капіталу в банківському секторі (більше 50%); участь спеціалізованих фінансових інститутів у фінансовому посередництві є пасивною (активи яких становлять 20–30% загальних активів фінансового сектору), зокрема досить низький рівень розвитку інституційних інвесторів, частка активів яких щодо ВВП становить у середньому 10–15%. Водночас визначено, що завдяки активному проведенню пенсійних реформ з врахуванням орієнтації на досвід розвинутих країн відбувається поступова інституціоналізація пенсійного забезпечення та гармонізація інвестиційної діяльності пенсійних фондів.

У країнах з розвиненими фінансовими ринками пенсійні накопичувальні фонди виступають активними учасниками ринку цінних паперів. А в країнах з фінансовими ринками, що розвиваються, акумульований пенсійний капітал, котрий інвестується через механізми ринку цінних паперів, стимулює появу нових інструментів та їх використання на даному ринку.

Проведене дослідження світового фінансового середовища дозволило виявити вплив тенденцій розвитку фінансових ринків на прискорення процесу інституціоналізації та активізацію інвестиційної діяльності пенсійних фондів у різних країнах. Виявлено, що інституціоналізація пенсійного забезпечення відбувається швидше в країнах з розвиненими фінансовими ринками або в тих країнах, де їх розвиток є випереджальним.

У розділі 3 “Адаптація зарубіжного досвіду діяльності пенсійних фондів в Україні” проаналізовано становлення та функціонування інституційних інвесторів в Україні, виявлено проблеми та тенденції реформування пенсійної системи, обґрунтовано рекомендації щодо визначення економічних та інституційних передумов запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування в Україні.

Перехід України до ринкової економіки стимулював трансформацію відносин власності через механізми приватизації, що зумовило поетапні процеси інституціоналізації ринку цінних паперів. У дисертації досліджено передумови формування інституційних інвесторів, а також якісні та кількісні показники їх розвитку (табл.1).

Таблиця 1

^ Динаміка розвитку інституційних інвесторів в Україні




Роки

Інституційні інвестори

Страхові компанії

Недержавні пенсійні фонди

Інвестиційні фонди

кількість

активи, млн грн

кількість

активи, млн грн

кількість

активи, млн грн

2001

328

3007,4

-

-

-

-

2002

338

5329,4

-

-

6

-

2003

357

10457,4

55

16,3

29

1153,4

2004

387

20012,8

47

10,5

105

1938,5

2005

398

20920,1

54

46,2

284

6903,8

2006

411

23994,6

79

137,4

519

17145,2

2007

446

32313,0

96

280,6

834

40780,1

2008

469

41931,0

110

612,3

888

63265,0

2009

469

41970,1

108

857,9

985

82540,1

Джерело: складено автором за даними Держфінпослуг та УАІБ


Визначено, що особливістю сучасного процесу інституціоналізації ринку цінних паперів є, з одного боку, зростаюча динаміка кількісного розвитку інституційних інвесторів (недержавних пенсійних фондів у 2003 р. – 55, у 2009 р. – 108; страхових компаній у 2001 р. – 328, в 2009 р. – 496; інвестиційних фондів у 2002 р. – 6, на кінець 2009 р. – 985), а з другого – низькі показники ефективності – активи інституційних інвесторів відносно ВВП становлять близько 10% (у Нідерландах – 118%, США – 68%, Великобританії – 73%, Польщі –13,7%, Угорщині – 13%).

З’ясовано, що логічним продовженням економічних реформ в Україні є пенсійна реформа. Орієнтація на досвід зарубіжних країн сприяє гармонізації національної пенсійної системи відносно міжнародної практики. Визначено, що пенсійна система в Україні має базуватись на двох основних принципах: по-перше, створенні надійних та привабливих умов для заощадження коштів з метою самозабезпечення населення в пенсійному віці; по-друге, гарантуванні громадянам похилого віку такого рівня життя, який був би не нижчим за прийнятий мінімальний стандарт у більшості розвинених країн. Для реалізації цих принципів у нашій державі запроваджується трирівнева система пенсійного забезпечення, яка передбачає реформування солідарного рівня, створення обов’язкової накопичувальної системи та розвиток добровільної накопичувальної системи. Наголошується на тому, що дана пенсійна система дасть змогу розподілити між трьома її складовими ризики, пов'язані зі змінами в демографічній ситуації, до якої більш чутливою є солідарна система, та ризики, пов’язані з коливаннями кон’юнктури ринку капіталів, що є більш відчутним для накопичувальної системи. Такий розподіл ризиків дасть змогу національній пенсійній системі забезпечити фінансову збалансованість і стійкість.

Визначено необхідність перед запровадженням другого рівня пенсійного забезпечення визначитись з основою оцінки показника “одиниця пенсійних внесків” до недержавних пенсійних фондів (НПФ). Запропоновано удосконалення формули розрахунку кількості одиниць пенсійних внесків фонду з метою чіткого віднесення витрат та виплат з активів фонду (1):


, (1)

де КОФ – загальна кількість одиниць пенсійних внесків усіх
учасників пенсійного фонду; ЧВО – вартість одиниці пенсійних внесків пенсійного фонду; В – сума фактично отриманих пенсійних контрактів протягом облікового періоду пенсійних внесків та суми пенсійних коштів, що надійшли до пенсійного фонду від іншого пенсійного фонду (страховика, банку) на користь учасників пенсійного фонду в обліковому періоді; КВi – сума знятих коштів на основі заяв, отриманих в обліковому періоді, розрахована на кінець дня попереднього підрахунку; і – день підрахунку; і-1 – кінець дня попереднього підрахунку.

Це дасть змогу уточнити оцінювання ефективності діяльності пенсійних фондів стосовно індивідуальних внесків кожного з учасників. Перехід НПФ України на єдиний порядок обліку із застосуванням показника “одиниця пенсійних внесків” сприятиме гармонізації методики розрахунку кількості одиниць пенсійних внесків згідно з міжнародною практикою.

Обґрунтовано економічні передумови та інституційні компоненти загальнообов’язкової системи пенсійного забезпечення в Україні (рис. 3).




Рис. 3. Економічні передумови та інституційні компоненти загальнообов’язкової системи пенсійного забезпечення в Україні


Ефективне формування та функціонування накопичувальних пенсійних фондів дасть пенсійній системі України можливості досягнути якісно нового рівня розвитку. Акцентовано увагу на тому, що наша держава прагне до інституційної гармонізації та гармонізації інвестиційної діяльності пенсійних фондів з європейськими країнами, фінансові системи яких є континентального типу. Визначено, що основною причиною, згідно з якою в Україні не доцільна гармонізація за англо-американською моделлю, є притаманний їй принцип лібералізації регулювання, який не може бути прийнятим в умовах: недостатнього розвитку окремих сегментів фінансового ринку, зокрема ринку цінних паперів; недостатньої кількості інструментів фондового ринку; існування законодавчо визначених кількісних обмежень на здійснення інвестицій.


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішене наукового завдання щодо міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності. На основі досліджених передумов інституційної гармонізації пенсійних фондів, а також тенденцій їхнього розвитку в умовах глобалізації фінансового середовища сформульовано ряд висновків теоретичного і практичного значення.

  1. Інтеграційні процеси національних фінансових ринків та глобалізація фінансового середовища зумовили швидкий розвиток світової фінансової системи. Глобалізація світового господарства спричинила формування та розвиток нових фінансових інститутів. В процесі еволюції сформувались інституційні інвестори, що посідають винятково важливе місце в інституційній структурі світового фінансового ринку. Дані фінансові установи сприяють покращенню інвестиційного клімату країни, створюють конкуренцію банківським інститутам, ефективно впливають на розвиток фондового ринку та економіки в цілому. За останні двадцять років пенсійні фонди сформували найбільшу за рівнем накопичених активів групу інституційних інвесторів. Важливим є те, що ресурси пенсійних фондів резервуються на тривалий період, що дає їм змогу здійснювати довгострокові інвестиції. Завдяки такій особливості пенсійні фонди є найбільш впливовими інституційними інвесторами на фондовому ринку.

  2. Пенсійне забезпечення в умовах як демографічної кризи, так і поступового цивілізаційного розвитку суспільства зазнало суттєвих змін, спрямованих на делегування державою частини її функцій з пенсійного забезпечення. Зменшення навантаження на державні пенсійні схеми і, відповідно, фінанси за рахунок використання обов’язкових та добровільних накопичувальних пенсійних систем, поряд із реформуванням самих солідарних систем, дає змогу забезпечити диверсифікацію і мінімізацію фінансових ризиків, а також спрямоване на досягнення максимального соціального ефекту для населення. Виокремлено три базових елементи системи пенсійного забезпечення: соціальну допомогу, обов'язкове пенсійне страхування та особисте добровільне страхування. Поєднання цих елементів дає змогу одержати різні комбінації моделей пенсійної системи: державну, державно-приватну та приватну. Доведено, що використання всіх елементів у рамках єдиної системи пенсійного забезпечення сприяє ефективному убезпеченню від ризиків, у тому числі від політичних та фінансових криз.

  3. У процесі інституціоналізації пенсійних фондів відбувається відокремлення зобов’язань і активів від корпорацій та формування і функціонування самостійних спеціальних фінансових установ. Організаційне та інституційне становлення є складним процесом, оскільки в кожній країні пенсійні фонди формувались самостійно. Установлено, що економічні, соціальні та фінансові проблеми національних економік вплинули на форми та інститути пенсійного забезпечення, через що вони не могли формуватись скрізь однаково, а інертність соціальних систем не сприяє швидким змінам. Інституційна гармонізація не може відбуватися швидко, а здійснюється лише через еволюційний процес зміни пенсійних схем.

  4. Ефективність функціонування пенсійних фондів зумовлена створенням системи залучення в економіку країни “довгих грошей” з метою їх довгострокового інвестування. Пенсійні накопичення з погляду інвестиційних потреб економіки є необхідним довгостроковим фінансовим ресурсом. Досліджено, що економічне значення пенсійних фондів доволі сильно відрізняється за країнами. Для країн, що розвиваються, а також для більшості розвинених країн з банкоцентричною моделлю організації фінансового ринку рівень інвестицій становить 4-10% ВВП, для розвинених країн з ринково орієнтованою моделлю фінансового ринку (таких як США, Великобританія) – понад 70% ВВП. Визначено, що збільшення потенціалу пенсійних фондів та їх формування як фінансових інститутів тісно пов’язано з удосконаленням механізмів фондового ринку, а також з розвитком накопичувальних пенсійних систем. Залучення ж ресурсів корпораціями через ринок цінних паперів забезпечує можливості перспективного інвестування пенсійного капіталу з метою їхнього збереження та примноження.

  5. Інвестування активів, що надходять у розпорядження пенсійного фонду, є предметом гармонізації інвестиційної діяльності, основним вектором якої є універсалізація вимог до інвестування. З’ясовано загальновизнані принципи щодо регулювання інвестиційної діяльності пенсійних фондів: ефективність державного нагляду; саморегулювання пенсійного ринку; існування системи професійного обслуговування пенсійних фондів; відокремлення пенсійних активів від їхніх вкладників; створення системи корпоративного управління; адекватність вимог до приватних пенсійних схем; принцип фондування; використання ефективної системи управління ризиками. Виділено ступені гармонізації: високий, що передбачає повну уніфікацію; середній, коли ідентичні за змістом та механізмом застосування вимоги можуть відрізнятись за кількісними параметрами; низький, за яким універсальними є лише загальні принципи здійснення діяльності. Гармонізація інвестиційної діяльності пенсійних фондів країн світу загалом є низькою. Аналіз структури активів пенсійних фондів зарубіжних країн показав, що країни з вищим рівнем капіталізації ринку (США, Великобританія, Австралія) близько половини загального обсягу активів інвестують в акції, а країни з низькою капіталізацією ринку, які перебувають на початковому етапі як формування фондового ринку, так і створення накопичувальної пенсійної системи, обирають таку інвестиційну політику, в якій у загальному обсязі активів переважатиме частка державних боргових зобов’язань. І лише з підвищенням капіталізації ринку, розвитком системи пенсійного забезпечення державні боргові зобов’язання поступово зменшуватимуться за рахунок збільшення акцій та облігацій вітчизняних та іноземних підприємств.

6. Аналіз кількісних та якісних характеристик діяльності недержавних пенсійних фондів у системі інституційних інвесторів України показав, що добровільне пенсійне забезпечення перебуває на початковому етапі розвитку. Обсяг активів недержавних пенсійних фондів швидко зростає, однак вони становлять невелику частину фінансової системи країни. За шість років функціонування накопичено 858 млн грн, що становить менше 1% річних обсягів бюджету Державного пенсійного фонду. З боку українських громадян виявлено неготовність використовувати структуру недержавних пенсійних фондів як механізм для накопичення та інвестування їх пенсійних заощаджень, відсутність стандартної методики оцінки пенсійних внесків. Запропоновано удосконалення формули розрахунку кількості одиниць пенсійних внесків фонду згідно з міжнародною практикою з метою чіткого віднесення витрат та виплат з активів фонду до відповідних показників. Це дає змогу покращити оцінювання ефективності діяльності пенсійних фондів стосовно індивідуальних внесків кожного з учасників. Серйозною проблемою роботи недержавних пенсійних фондів є недостатність надійних фінансових інструментів інвестиційного класу, а запровадження другого рівня пенсійної системи передбачає існування ефективного фондового ринку.

7. Виявлення і оцінка проблем становлення пенсійних фондів в Україні дали змогу обґрунтувати рекомендації щодо їхнього ефективного розвитку в контексті ключових стратегічних пріоритетів та в умовах міжнародної гармонізації пенсійного забезпечення: формування обов’язкової накопичувальної складової пенсійної системи сприятиме покращанню пенсійного забезпечення майбутніх поколінь пенсіонерів; акумулювання коштів у накопичувальному фонді створить важливе джерело довгострокових інвестицій в економіку країни. Поява довгострокових пенсійних ресурсів на фондовому ринку забезпечить зниження вартості фінансових ресурсів і стимулюватиме виникнення зацікавленості вітчизняних інвесторів у розширенні внутрішніх запозичень через випуск боргових цінних паперів (корпоративних, муніципальних та державних облігацій) та розміщення на українському ринку капіталів; розширить вибір фінансових інструментів, в які інвестуватимуться активи накопичувальної системи. Це забезпечить
впровадження державної програми випуску цінних паперів з плаваючою ставкою залежно від рівня інфляції та стимулювання випуску цінних паперів спеціального призначення (для пенсійних фондів), а також здійснення емісії облігацій внутрішньої державної позики виключно для інвестування пенсійних активів, дохідність яких ураховуватиме рівень інфляції.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:

  1. Дороніна І. І. Пенсійна реформа як інституційна складова розвитку ринку цінних паперів / І. І. Дороніна // Ринок цінних паперів в Україні : наук., виробн.-практ. журн. – К. : КНЕУ ; Укр. ін-т розв. фонд. ринку, 2008. – № 1–2. – С. 75–82, (0,7 д.а.)

  2. Дороніна І. І. Роль підприємства в системі недержавного пенсійного забезпечення / І. І. Дороніна // Стратегія економічного розвитку України : зб. наук. пр. – К. : КНЕУ, 2008. – Вип. 22–23. – С. 65–70, (0,5 д.а.)

  3. Дороніна І. І. Загальні принципи діяльності інституційних інвесторів / І. І. Дороніна // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2009. – № 6. – С. 13–16, (0,6 д.а.)

  4. Бірюк С. О. Розвиток інституційних інвесторів у двох протилежних типах фінансових систем / С. О. Бірюк, І. І. Дороніна // Інвестиції: практика та досвід : наук.-практ. журн. – 2009. – № 19. – С. 1–7, (0,9 д.а., особисто автору 0,7 д.а., у статті розглянуто фінансові системи та визначено відмінності у структурі розвитку інституційних інвесторів залежно від типу фінансової системи країни)

В інших виданнях:

  1. Доронина И. И. Предпосылки реформирования пенсионного обеспечения / И. И. Доронина // Актуальные проблемы современной науки : тр. 10-й Междунар. конф. : науч. сб. – Самара : СГОУ(Н), 2009. – Ч. 28. –
    С. 44–48, (0,4 д.а.)

  2. Дороніна І. І. Розвиток фінансової системи України – орієнтація на досвід європейських держав / І. І. Дороніна // Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації : матеріали П’ятої ювіл. міжнар. наук.-практ. конф. молод. вчених, Тернопіль, 21-23 лют. 2008 р. – Тернопіль : Терноп. нац. екон. ун-т, 2008. –
    С. 84–86, (0,2 д.а.)

  3. Дороніна І. І. Розвиток трьох секторів фінансового ринку України /
    І. І. Дороніна // Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: Вітчизняний та зарубіжний досвід : матеріали Другої міжнар. конф. молод. вчених і студ. – Тернопіль : ТНЕУ, 2009. – С. 344–345, (0,1 д.а.)

  4. Дороніна І. І. Інституційні інвестори, як важлива складова розвитку фінансового ринку України / І. І. Дороніна // Теория и практика экономики и предпринимательства : материалы Шестой междунар. науч.-практ. конф., Алушта, 4-6 мая 2009 г. – Симферополь : [б. и.], 2009. – С. 67–68, (0,1д.а.)

  5. Дороніна І. І. Взаємовплив розвитку інституційних інвесторів та фондового ринку / І. І. Дороніна // Наука в інформаційному просторі : матеріали П’ятої міжнар. наук.-практ. конф., 30-31 жовт. 2009 р. : в 6 т. –– Дніпропетровськ : Біла К.О., 2009. – Т. 5. – С. 61–63, (0,2 д.а.)



АНОТАЦІЯ


Дороніна І. І. Міжнародна інституційна гармонізація інвестиційної діяльності (на прикладі пенсійних фондів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство та міжнародні економічні відносини. – ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. – Київ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних та практичних аспектів міжнародної інституційної гармонізації інвестиційної діяльності (на прикладі пенсійних фондів). Розглянуто теоретичні засади функціонування фінансових інститутів у сучасній інституційній структурі світового фінансового ринку. Досліджено передумови міжнародної інституційної гармонізації пенсійного забезпечення та міжнародні особливості інвестиційної діяльності пенсійних фондів.

На основі систематизованих ключових кількісних та якісних параметрів визначено вплив фінансових систем на становлення та функціонування фінансових інститутів країн світу. Проведено порівняльний аналіз інституційного формування пенсійних фондів у країнах з різним рівнем економічного розвитку та з різними типами фінансових систем. Доведено, що проходження етапів інституціоналізації пенсійного забезпечення відбувається швидше в країнах з розвиненими фінансовими ринками або в тих країнах, де їх розвиток є випереджальним.

Досліджено проблеми формування та функціонування пенсійних фондів в Україні і здійснено їх оцінку. Обґрунтовано рекомендації щодо ефективного розвитку пенсійних фондів у контексті міжнародної інституційної гармонізації пенсійного забезпечення та гармонізації інвестиційної діяльності.

^ Ключові слова: міжнародна інституційна гармонізація, гармонізація інвестиційної діяльності, фінансові системи, фінансові ринки, фінансові інститути, інституційні інвестори, пенсійні фонди, пенсійна реформа.


АННОТАЦИЯ


Доронина И. И. Международная институциональная гармонизация инвестиционной деятельности (на примере пенсионных фондов). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – ДВНЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”. – Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена исследованию теоретических и практических аспектов международной институциональной гармонизации инвестиционной деятельности (на примере пенсионных фондов). Рассмотрены теоретические принципы функционирования финансовых институтов в современной институциональной структуре мирового финансового рынка. Исследованы предпосылки международной институциональной гармонизации пенсионного обеспечения и международные особенности инвестиционной деятельности пенсионных фондов.

На основе систематизированных ключевых количественных и качественных параметров определено влияние финансовых систем на становление и функционирование финансовых институтов. Проведен сравнительный анализ институционального формирования пенсионных фондов в странах с разным уровнем экономического развития и с разными типами финансовых систем. Доказано, что прохождение этапов институционализации пенсионного обеспечения происходит быстрее в странах с развитыми финансовыми рынками или в тех странах, где их развитие является опережающим.

Исследованы проблемы формирования и функционирования пенсионных фондов в Украине и проведена их оценка. Обоснованы рекомендации относительно эффективного развития пенсионных фондов в контексте международной институциональной гармонизации пенсионного обеспечения и гармонизации инвестиционной деятельности.

^ Ключевые слова: международная институциональная гармонизация, гармонизация инвестиционной деятельности, финансовые системы, финансовые рынки, финансовые институты, институциональные инвесторы, пенсионные фонды, пенсионная реформа.


ANNOTATION


Doronina I. I. “International institutional harmonization of investment activity (on the example of pension fund)”. – Manuscript.

Thesis of obtaining the scientific grade of Candidate of Economics, specialism 08.00.02 - World economy and international economic relations. SHEE “Vadym Hetman National Economic University ”, Kyiv, 2010.

The thesis is devoted to the analysis of theoretical and practical aspects of international institutional harmonization of investment activity (on the example of pension fund).The author considers the theoretical basis for financial institutions performance in the contemporary institutional structure of the world financial market. At the contemporary stage of the financial environment globalization there is a trend to both institutional harmonization of the financial institutions activity in certain spheres. Bringing together organization and legal forms, regulations of behavior and principles of financial institutions activity makes for the effective operation of the world financial environment and the world financial market in particular. The author determines levels of harmonization of the financial institutions activity: absolute – unification, medium – requirements in sense and methods of implication are identical but they can differ in quantitative parameters, poor – only general principles of performance are harmonized.

The main target of the thesis is to study the premises for the international institutional harmonization of pension systems with the international peculiarities of funds investment activity. The thesis reveals the problem of pension plans international systematization, pension funds organizational and legal forms of activity as well as the general principles of pension funds investment activity regulation.

The author examined the impact of the financial market organization form on the financial institutions establishment and activity on a systemic basis of key control parameters both quantities and qualitative. A detailed analysis points out that the process of the financial environment globalization and the international relations harmonization result in mixed forms of the financial market organization. They foresee the combination of two main trends: anglo-saxon and continental. It was also determined that liberalization, foreign capital attraction, institutional investors development made it possible to set up the most developed fund markets in such countries of Central and Eastern Europe as: Poland, Check Republic, Hungary. Reforming their financial systems developing countries follow the e[ample of the developed ones. Thus they naturally introduce the bank centered type of their financial systems. However market reforms spurred the countries of Central and Eastern Europe on the capital markets development. Therefore, the majority of developing countries makes use of the mixed financial system that provides quick development of institutional investors as the alternative source to save private investors’ funds alongside with the banks.

Comparative analysis of the pension funds institutionalization in the countries that have different economic development standards as well as different types of financial systems has been carried out. The research point out that the pension system institutionalization goes faster in countries with strong financial markets or countries in which they (the markets) outstrip in development.

The author examines and assesses the pension funds of Ukraine operation and performance. The work reveals that the new tree-level model of pension system creation is highly oriented towards the world experience. It was stresses that in the process of eurointegration both institutional and investment activity harmonization of pension funds is evidently dependent on the European countries. The reasons why harmonization has not been performed according to the anglo-saxon model are: low level regulation which is ineffective in poorly developed domestic market; few fund market instruments; quantitative restrictions on legally approved and typical to the continental system financial investments.

Finally, the author provides recommendations for the effective development of pension funds in Ukraine in the context of the international institutional harmonization of pension systems as well as harmonization of investment activity.

Key words: international institutional harmonization, harmonization of investment activity, financial systems, the financial markets, financial institutions, institutional investors, pension funds, pension reform.

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі страхування двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи