Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана icon

Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана




Скачати 385.53 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Сторінка1/3
Дата24.02.2014
Розмір385.53 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА


Чернявська ОЛЕНА ІВАНІВНА


УДК 339.9: 330.341.1 (043.3)


ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕХНОГЛОБАЛІЗМУ


Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.


Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Поручник Анатолій Михайлович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри міжнародної економіки


Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор
^ ФІЛІПЕНКО Антон Сергійович,
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
професор кафедри світового господарства
і міжнародних економічних відносин


кандидат економічних наук, доцент
^ МИХАЙЛОВСЬКА Оксана Володимирівна,
Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,

професор кафедри міжнародної економіки


Захист відбудеться «16» грудня 2010 року о 1300 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»  за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.


Автореферат розісланий «16» листопада 2010 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор                                                                                    Л.Л.Антонюк


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Провідною тенденцією розвитку світового господарства наприкінці ХХ – на початку ХХІ століть є глобалізація, яка проявляється, з одного боку, у динамізації інтеграційних та інтернаціоналізаційних процесів, фундаментальній трансформації національних технологічних систем і способу виробництва завдяки впровадженню останніх досягнень та результатів НТП в сферах промислових технологій, організації виробництва й методах управління, а, з другого, - у наростанні диспропорцій у суспільстві та загострення протиріч економічного розвитку на міжнародному рівні.

На сьогодні поглиблення взаємодії між промислово розвиненими країнами у науково-технологічній сфері та системні технологічні зрушення у більшості галузях економіки набули глобального характеру і під впливом інформаційно-комунікаційної революції сприяли становленню й розвитку у світі техноглобалізму, який характеризується визначальною роллю інноваційних технологій в забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності країн. Саме тому дослідження провідних наукових економічних шкіл спрямоване на більш глибоке теоретичне осмислення закономірностей та основних економічних факторів становлення й розвитку цього процесу. Крім того, формування механізму розв’язання суперечностей глобального технологічного розвитку людства та визначення впливу техноглобалізму на соціально-економічний розвиток національних економік зумовлює надзвичайну актуальність обраної теми.


Методологічним засадам генезису та становлення глобальної технологічної цивілізації присвячено наукові праці багатьох зарубіжних вчених-економістів, зокрема Дж.Арчібугі, Д.Белла, К.Боулдінга, Дж.Гелбрейта, С.Глазьєва, М.Еллюля, П.Ерліха, Е.Каппа, М.Кондратьєва, Д.Львова, Е.Майшена, К.Маркса, В.Маєвського, Дж.Медоуза, Л.Мемфорда, Дж.Мічі, А.Мола, Р.Нельсона, С.Острі, Л.Роціоса, В.Сикора, A.Тонельсона, Г.Фетисова, М.Хайдеггера, Й.Шумпетера, Ю.Яковця та інших. Сучасні тенденції й закономірності інтернаціоналізації науки і техніки, вплив техноглобалізму на національну економіку відображені в дослідженнях таких провідних вітчизняних науковців, як Л.Антонюк, Ю.Бажал, О.Білорус, А.Гальчинський, Т.Кальченко, Ю.Козак, Д.Лук’яненко, Ю.Макогон, О.Михайловська, В.Новицький, Ю.Пахомов, А.Поручник, А.Румянцев, С.Сіденко, М.Туган-Барановський, А.Філіпенко, В.Чужиков, І.Школа та багато інших.

Разом з тим, у науковій літературі недостатньо обґрунтованими є визначення категорії «техноглобалізм», сучасні форми прояву та рушійні сили, які спричинили його зародження та подальший розвиток в умовах розгортання нового етапу науково-технологічної революції. Виходячи з цього, системне дослідження процесу техноглобалізму, його основних економічних факторів становлення й розвитку є важливим як в теоретичному, так і в практичному плані, що й обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948) та «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Крім цього, автор брала участь у виконанні науково-дослідної роботи за темою № 890 «Стратегія формування міжнародної конкурентоспроможності регіонів України» (номер державної реєстрації 0109U001820) на замовлення Міністерства економіки України. В рамках теми автором особисто вивчено досвід країн ЦСЄ щодо реалізації регіональних кластерних ініціатив, систематизовано та оброблено статистичні дані для розрахунку креативного потенціалу регіонів України за 2004-2009 роки.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження на базі основних економічних концепцій факторів і рушійних сил, що сприяють становленню та розвитку техноглобалізму в умовах інформаційної революції, а також процесів та викликів глобального технологічного розвитку людської цивілізації. Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

  • дослідити еволюцію концепцій технологічного розвитку суспільства та провести їх систематизацію;

  • визначити природу, розкрити етапи становлення й розвитку техноглобалізму, а також основі форми його прояву на сучасному етапі суспільно-економічного розвитку;

  • проаналізувати економічні фактори та головні рушійні сили, що спричинили зародження й поглиблення техноглобалізму;

  • розкрити характер та сучасні особливості світового інноваційного розвитку;

  • дослідити вплив техноглобалізму на світову екологічну рівновагу в контексті теорії сталого розвитку;

  • обґрунтувати інституційно-економічний механізм забезпечення сталого розвитку економіки України.

^ Об’єктом дослідження є процеси глобального технологічного розвитку суспільства.

Предметом дослідження є умови та економічні фактори становлення й розвитку техноглобалізму.

^ Методи дослідження. Методологічною базою дисертації є дослідження провідних вітчизняних та зарубіжних учених, концептуальні положення теорії світового господарства і міжнародних економічних відносин щодо науково-технологічного розвитку в умовах глобалізації. У процесі вирішення поставлених завдань у роботі використовуються наступні методи дослідження: історико-логічний та системно-узагальнений (для аналізу еволюції базових концепцій технологічного розвитку суспільства – підрозділ 1.1; при дослідженні категорії «техноглобалізм», «інноваційний продукт» - підрозділи 1.2 та 2.1; при здійсненні етапізації становлення та розвитку техноглобалізму – підрозділ 1.2); системно-структурний підхід до аналізу економічних явищ і процесів (при класифікації рушійних сил та визначенні основних економічних факторів становлення та розвитку техноглобалізму – підрозділ 1.2); порівняльний аналіз і синтез (для оцінки тенденцій інноваційного розвитку та міжнародного науково-технологічного співробітництва – підрозділи 2.1, 3.3; при дослідженні світових вимірів розвитку інформаційної економіки – підрозділ 1.3); статистичний та графічний методи (під час обробки і узагальнення статистичних даних та їх відображення у найбільш інформативній формі – таблиці, рисунки, діаграми, тощо: п.1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).

Інформаційно-статистичною основою дисертації є монографічні праці вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, нормативно-правові акти, що регулюють науково-технологічну діяльність в Україні та світі, матеріали міжнародних організацій (ООН, ПРООН, групи Світового банку, ВЕФ, ОЕСР), результати наукових досліджень Київського національного економічного університету імені В.Гетьмана та Київського національного університету імені Т.Шевченка, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, дані Державного комітету статистики України, офіційні матеріали Європейської Комісії, Національного бюро економічних досліджень США та ін.

^ Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у тому, що в роботі на основі системного аналізу концепцій технологічного розвитку суспільства, розкрито механізм та основні економічні фактори становлення й розвитку техноглобалізму; форми його прояву, провідні тенденції й суперечності розвитку; а також обґрунтовано стратегічні орієнтири соціально-економічного розвитку України за умов поглиблення техноглобалізму.

Основні положення, що становлять наукову новизну та виносяться на захист полягають у наступному:

вперше:

  • ідентифіковано основні економічні фактори становлення й розвитку техноглобалізму (промислові та науково-технологічні революції; інформатизація суспільства та формування глобального інформаційного простору; інтернаціоналізація науки та техніки; економічна глобалізація) та обґрунтовано вплив таких новітніх детермінант на його поглиблення як синхронізація національних бізнес-циклів, загострення глобальної конкуренції, формування глобального технологічного циклу, формування державних і корпоративних стратегічних альянсів, монополізація виробництва і капіталу, розгортання економічних криз, рецесій, глобальних катаклізмів. Автором доведено суперечливий характер наслідків техноглобалізму, які виявляються, з одного боку, у підвищенні ефективності виробництва й зростанні продуктивності праці завдяки впровадженню революційних технологій, інноваційних форм і методів організації виробництва, якісно ви­щому рівні менеджменту, домінуванні інформаційної компоненти в економіках розвинених країн світу, ключовій ролі ТНК у процесах інтенсифікації міжнародного науково-технологічного обміну, з іншого, – у дегуманізації та маргіналізації суспільства, зростанні рівня безробіття як результату високих темпів розвитку НТП, надмірному техногенному навантаженні на навколишнє середовище та загрозливих масштабах використання невідновлювальних природних ресурсів.

  • здійснено за такими критеріями як рівень технологічного розвитку суспільства, інтенсивність міжнародного науково-технологічного співробітництва, характер регулювання даної сфери, пануючий тип технологічного способу виробництва, ступінь прояву суперечностей глобального розвитку етапізацію процесу техноглобалізму з виділенням трьох основних етапів його розвитку: І етап (з ІІ пол. ХІХ ст. до ІІ пол. ХХ ст.) – зародження (період промислової та електротехнічної революцій); ІІ етап (з ІІ пол. ХХ ст. – 1980-ті роки) - становлення (період І та початок ІІ науково-технічних революцій); ІІІ етап (1980-ті рр. - дотепер) – розвиток техноглобалізму (розгортання науково-технічної (інформаційної) революції, розповсюдження всесвітньої мережі Інтернет). Це дало змогу встановити
    глибину якісних трансформацій у структурі світового господарства та визначити рівень конвергенції національних економік у науково-технологічній сфері.

удосконалено:

  • трактування змісту категорії «техноглобалізм», яке відрізняється від існуючих визначень системним характером і акцентуванням уваги на структурних змінах, що відбуваються у всіх секторах світової економіки та викликані циклічною зміною технологічних укладів. На думку автора, техноглобалізм кваліфікується як загальнопланетарний процес зрощення національних технологічних систем в глобальну систему генерації наукових знань та ідей, виробництва та комерціалізації інноваційних продуктів, основними носіями якого є транснаціональні корпорації, що активно проводять свою діяльністю у міжнародному інформаційно-інноваційному просторі.

  • класифікацію рушійних сил становлення та розвитку техноглобалізму, які розкриваються через систему суперечностей, а саме: загострення протиріч між обмеженістю природних ресурсів та зростаючими людськими потребами, що сприяє революційній зміні технологічного способу виробництва; конфлікт інтересів між ТНК, промислово розвинутими та найбіднішими країнами світу за монопольне право володіння та перерозподіл світових ресурсів економічного й науково-технологічного розвитку; посилення суперечностей науково-технологічного прогресу; протиріччя між старими та новими технічними ідеями в умовах зародження нового технологічного укладу.

дістало подальший розвиток:

  • парадигмальні засади глобального технологічного розвитку суспільства з обґрунтуванням тези про максимальну адекватність сучасному прояву техноглобалізму інтегративної теорії технологічного розвитку суспільства, яка, на думку автора, органічно поєднує такі елементи існуючих концепцій, як вплив НТП на нерівномірність економічного розвитку (теорія «довгих хвиль Кондратьєва»), базові нововведення в якості каталізаторів економічного розвитку (інноваційна концепція Й. Шумпетера), циклічна зміна технологічних укладів в економіці (концепція технологічних укладів С.Ю. Глазьєва); суспільні зміни та наслідки НТП для людини (теорія «гуманістичного суспільства», альтернативістські теорії); проблеми технологічного розвитку та можливість досягнення екологічної рівноваги (теорії екологічної модернізації та постіндустріалізму, соціально-екологічного алармізму й гармонійного розвитку) з виокремленням провідної ролі соціо-еколого-економічної компоненти та акцентуванням уваги на прагненні людства до гармонійного, збалансованого розвитку.

  • поглиблення характеристики основних форм прояву техноглобалізму, в якій поряд із такими традиційними формами, як міжнародне науково-технологічне співробітництво, інтернаціоналізація НДДКР транснаціональними корпораціями, комерціалізація інноваційної продукції, виокремлено нові форми техноглобалізму, в яких він проявляється на рубежі ХХ та ХХІ століть, а саме: технологічний енвайронменталізм як процес глобального поширення та інтенсивного впровадження в усі сфери життєдіяльності людини еко-технологій для відновлення рівноваги, збалансованості у відносинах між суспільством та природою; постіндустріальна інформатизація суспільства, при якій інформація стала головним стратегічним ресурсом господарської діяльності людини, а інформаційно-комунікаційні технології – ядром сучасних системних трансформацій у глобальних масштабах; інтелектуалізація та віртуалізація трудової діяльності працівників; створення сучасної глобальної інноваційної інфраструктури (технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри та мережі, наукові міста та готелі, інноваційні банки та ін.).

  • обґрунтування механізму переходу України до «зеленої економіки» через реалізацію концепції сталого розвитку як альтернатива глобальним технологічним загрозам. Визначено його фінансовий інструментарій та стратегічні цілі: створення нових робочих місць у високотехнологічних секторах економіки, мінімізації використання наявних природних ресурсів (вугілля, нафти, газу, тощо), збільшення відновлювальних джерел енергії в системі енергозабезпечення України, генерування та запровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, розвиток гібридних транспортних засобів та ін. Результатом зазначеного переходу повинні стати позитивні наслідки соціо- та еколого-економічного характеру, проте в першу чергу це посприяє посиленню національної економіки, підвищить її конкурентоспроможність, забезпечить досягнення сталого розвитку країни, а також зросте її роль у боротьбі із глобальними викликами людства.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть слугувати методологічною основою для розробки національної концепції сталого розвитку, ефективного механізму реалізації науково-технологічної політики України та визначенні пріоритетів у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва, а також механізмів регулювання соціо-еколого-економічних проблем на загальнодержавному та регіональному рівнях.

Висновки й окремі рекомендації дисертації використано у поточній діяльності Північного регіонального центру інноваційного розвитку Державного агентства України з інвестицій та інновацій для комплексного аналізу інноваційного потенціалу Київської, Житомирської, Чернігівської та Черкаської областей (довідка № 118 від 04.09.2008 р.), а також використані Науково-дослідним центром з проблем оподаткування НУДПС України в науково-дослідній роботі «Створення та запровадження системи екологічних податків в Україні» за програмою «Прикладні розробки у сфері оподаткування, фінансового права та діяльності податкової служби» (акт від 23.06.2010 р.). Пропозиції автора щодо використання досвіду промислово розвинених країн світу для реалізації інструментів стимулювання науково-технологічної та інноваційної діяльності України в умовах становлення техноглобалізму використано у поточній діяльності державного підприємства «Державний інститут комплексних техніко-економічних досліджень» Міністерства промислової політики України та при розробці проекту «Загальнодержавної цільової програми розвитку промисловості України на період до 2017 року», проекту закону України «Про державну підтримку галузевої науки» (довідка № 01-230 від 23.06.2010 р.). Матеріали дослідження використовуються також у навчальному процесі під час викладання дисциплін «Міжнародна економіка», «Управління міжнародною конкурентоспроможністю», «Європейська інтеграція» студентам факультету міжнародної економіки та менеджменту і слухачам Центру магістерської підготовки в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 25.06.2010 р.)

^ Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладено в дисертаційному дослідженні та виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на 11 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: міжнародній науково-практичній конференції «На схід та південь від ЄС: проблеми формування спільного європейського економічного простору» (м.Київ, 5-7 жовтня 2006 року, Київський національний економічний університет імені В. Гетьмана), науково-методичній конференції «Теоретичні та практичні підходи до впровадження нового покоління освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки фахівців: шляхи розвитку» (6-8 лютого 2007 р., КНЕУ ім. Вадима Гетьмана), Х міжнародній науково-практичній конференції «Нові тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 30 травня 2007 року, Українська академія зовнішньої торгівлі), науково-методичній конференції «Досвід організації та активізації навчального процесу на основі впровадження інноваційних технологій» (5-8 лютого 2008 р., КНЕУ ім. Вадима Гетьмана), interdisciplinary international scientific conference «Social inequalities and economic growth in the context of institutional conditions» (Rzeszów, Poland, 25-26 September 2008, University of Rzeszów and Cracow University of Economics), І міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (м. Дніпропетровськ, 17-19 грудня 2008 року, Придніпровська державна академія будівництва і архітектури), 2nd international scientific conference for Ph.D. students and young scientifists (Каrvina, Czech Republic, 6th November 2009, Silelsian University in Opava and School of Business Administration), ІI міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 24-26 березня 2010 р., Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля), міжнародній науково-практичній конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, 21-23 квітня 2010 р., Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України), всеукраїнській науково-практичній конференції «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі» (м. Ялта, 12-14 травня 2010 р., Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара), науково-практичному круглому столі «Перспективи запровадження екологічного оподаткування в Україні» (м. Ірпінь, 14 травня 2010 р., Національний університет ДПС України).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано автором самостійно у 15 наукових працях загальним обсягом 5,4 д.а., з них: 5 - у наукових фахових виданнях, 10 – матеріали і тези міжнародних та всеукраїнських науково-практичних й науково-методичних конференцій.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 210 сторінок основного тексту. У тексті дисертації розміщено 21 рисунок на 21 сторінці і 10 таблиць на 11 сторінках, 16 додатків на 36 сторінках, список використаних джерел містить 177 найменувань.


^ Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів  дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади генезису та становлення техноглобалізму» розкрито еволюцію концепцій технологічного розвитку суспільства, проаналізовано рушійні сили становлення й розвитку техноглобалізму та основні форми його прояву, а також проведено дослідження світових тенденцій розвитку інформаційної економіки.

Автором аргументовано, що визначальним фактором економічного зростання та забезпечення високого рівня конкурентоспроможності країни є її науково-технологічний розвиток, який трансформує практично всі сфери життєдіяльності людини та сприяє переходу суспільства на якісно вищий рівень соціально-економічного розвитку, що базується на становленні нового технологічного способу господарювання.

Проведене у роботі глибоке дослідження еволюції концепцій технологічного розвитку показало, що в умовах розгортання нового етапу науково-технологічної революції з 1980-х років, при якій кардинально змінюється соціо-еколого-економічний розвиток всієї цивілізації, теоретичні витоки сучасного техноглобального розвитку суспільства може пояснити інтегративна теорія технологічного розвитку, яка б об’єднала такі елементи з класичних та новітніх концепцій, як вплив НТП на нерівномірність економічного розвитку (теорія «довгих хвиль Кондратьєва»), базові нововведення в якості каталізаторів економічного розвитку (інноваційна концепція Й. Шумпетера), циклічна зміна технологічних укладів в економіці (концепція технологічних укладів С.Ю. Глазьєва); суспільні зміни та наслідки НТП для людини (теорія «гуманістичного суспільства», альтернативістські теорії); проблеми технологічного розвитку та можливість досягнення екологічної рівноваги (теорії екологічної модернізації та постіндустріалізму, соціально-екологічного алармізму й гармонійного розвитку) та виокремлювала провідну роль соціо-еколого-економічної компоненти й акцентувалася на прагненні людини досягти сталого розвитку. На думку автора, саме така теорія найбільш системно та адекватно відображає ті фундаментальні зміни у суспільстві, які відбуваються в умовах поглиблення технологічної глобалізації та мають суперечливий характер впливу на життєдіяльність людства.

Глобалізація й інтернаціоналізація сфер науки, технологій та інновацій, а разом з тим і становлення у світі техноглобалізму, є визначальними рисами сучасного світогосподарського розвитку і одним із найбільш актуальних предметів міждисциплінарних досліджень. Тому, при аналізі існуючих у науковій літературі підходів вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення категорії «техноглобалізм» автором були виявлені різні точки зору щодо цієї дефініції: по-перше, як складова процесу глобалізації економіки, також інноваційно-дослідна, а в деяких випадках й інформаційна глобалізація (Білорус О., Роциос Л., Сикора В., Тонельсон А., Філіпенко А. та ін.); по-друге, як процес розповсюдження інноваційних технологій та наукових знань транснаціональними корпораціями (Нельсон Р., Носова О., Острі С. та ін.); по-третє, як процес глобалізації чи інтернаціоналізації технологій (Мешелькар Р., Нівс Пена А., Арояб Хуан, Ластрес Г. та ін.). Це дало змогу обґрунтувати власне визначення техноглобалізму, під яким автор розуміє загальнопланетарний процес зрощення національних технологічних систем в глобальну систему генерації наукових знань та ідей, виробництва та комерціалізації інноваційних продуктів, основними носіями якого є транснаціональні корпорації, що активно проводять свою діяльністю у міжнародному інформаційно-інноваційному просторі.

Наступним кроком було з’ясування процесу генезису, становлення й розвитку техноглобалізму на основі виділених критеріїв - рівень технологічного розвитку суспільства, інтенсивність міжнародного науково-технологічного співробітництва, характер регулювання даної сфери, пануючий тип технологічного способу виробництва, ступінь прояву суперечностей глобального розвитку, що дозволило виокремити три основних його етапи: перший етап (ІІ пол. ХІХ - ІІ пол. ХХ ст.), другий (ІІ пол. ХХ ст. – 1980-ті роки), третій (1980-ті рр. – дотепер) (рис.1); а також було виявлено основні економічні фактори та новітні детермінанти впливу на поглиблення техноглобалізму. На думку автора, зародження перших елементів техноглобалізму розпочалося ще за часів промислової та електротехнічної революцій, які викликали стрімкий розвиток техніки внаслідок серії великих науково-технологічних відкриттів у промисловості. Поступово зближувалися та посилювалися взаємозв’язки між науковими та технічними революціями, до того ж постійно збільшувалася кількість країн, що знаходилася в епіцентрі зазначених революцій, і таким чином техноглобалізм в середині ХХ століття набував загальнопланетарного характеру. Поява ознак глобальності й системності технологічних змін у суспільстві та економіках різних країн дають змогу автору констатувати про розгортання фази становлення техноглобалізму у світі з 1950-х років (період І та початок ІІ науково-технічних революцій) – період розвитку атомної енергетики, освоєння космічного простору, зародження генної інженерії, поступова автоматизація виробництва, а вже з 80-х років ХХ століття - фази свого активного розвитку – період розгортання інформаційної революції, використання інформаційних технологій,


Р

(технологічний прогрес цивілізації)

t (роки)

Доіндустріальна епоха

(8 – 10 тис. років)

Епоха кібернетичних засобів, самоналагоджувальних систем

Епоха автоматизації

(100-140 років)

1980

1870

1840




Епоха великої механізації виробництва


1950

  • Кам’яні, бронзові, залізні

знаряддя праці

  • Складні знаряддя-інструменти

  • Невеликі механічні засоби

  • Найпростіші технології




1 млн. р.

до н.е.




  1   2   3

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі страхування двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи