Ковтонюк катерина володимирівна icon

Ковтонюк катерина володимирівна




Скачати 371.36 Kb.
НазваКовтонюк катерина володимирівна
Сторінка1/2
Дата24.02.2014
Розмір371.36 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


ДЕРЖАВНИЙ вищий навчальний заклад

«київський національний економічний університет

імені вадима гетьмана»


КОВТОНЮК КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА




УДК 339.92:061.1




ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФІНАНСОВОМУ ПРОСТОРІ


Спеціальність 08.00.02 – світове господарство

і міжнародні економічні відносини




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2011


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки та бізнесу ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, м. Київ.


Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

^ РОКОЧА Віра Володимирівна,

ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,

завідувач кафедри міжнародної економіки та бізнесу


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

^ ШЕВЧУК Віктор Олексійович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри

міжнародних економічних відносин





кандидат економічних наук, доцент

^ ШЕВЧЕНКО Володимир Юліанович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри міжнародної економіки


Захист відбудеться «20» жовтня 2011 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-Г, к. 601.


Автореферат розіслано «19» вересня 2011 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Фінансовий глобалізм як невід’ємний компонент економічної глобалізації на початку ХХІ століття набув, у порівнянні зі сферою реальної економіки, наймасштабніших та найвиразніших форм прояву, що виявляється у формуванні світового фінансового ринку, дедалі глибшій інтеграції до нього національних фінансових систем країн, синхронізації фінансових криз. Його рушійними силами є, насамперед, багатоцільова інвестиційно-кредитна діяльність транснаціональних корпорацій та банків, всеосяжна лібералізація світових валютних, інвестиційних та кредитних ринків, диверсифікація механізмів концентрації фінансового ресурсу та зростання ролі міжнародних інститутів у розвитку світового фінансового ринку.

Як будь-який економічний процес, фінансовий глобалізм поряд з речовим змістом – великомасштабним міждержавним та трансконтинентальним переміщенням грошових, інвестиційних та кредитних ресурсів – має і суспільну форму, якою є глобальний фінансовий простір. З одного боку, він надає глобалізації у фінансовій сфері цілісності, системності та впорядкованості, а з другого, в силу його регіональної та функціональної асиметричності, характеризується нерівномірністю розвитку його окремих підсистем.

Найбільш розвинутими підсистемами глобального фінансового простору є регіонально-інтеграційні, які сформувались в Європі, Північній Америці та в Південно-Східній Азії. Яскравим їх прикладом є європейський фінансовий простір, де на базі інтеграційного блоку ЄС створено необхідні передумови для поступової валютно-фінансової конвергенції усіх країн континенту.

З-поміж наукових праць, в яких досліджуються процеси глобалізації у фінансово-кредитній сфері, форми та рівні міждержавного та регіонального фінансового співробітництва, механізми акумуляції та перерозподілу глобальних фінансових ресурсів, сучасні особливості функціонування ТНК та ТНБ, цільова мотивація формування європейського валютно-монетарного союзу і створення єврозони, а також інструменти та важелі глобального фінансового менеджменту, слід відзначити роботи таких зарубіжних та вітчизняних науковців, як А.Абіад, Б.Айхенгрін, Б.Баласс, Т.Бейомі, О.Білорус, М.Бордо, В.Будкін, І.Бураковський, О.Буторін, Дж.Вільямсон, Х.В.Во, В.Геєць, І.Голубій, Х.Грегоріо, С.Грасман, П.Джексон, Х.Дж.Едісон, С.Есвара, Дж.Кім, Р.Левін, Дж.Лотхіан, Д.Лук’яненко, З.Луцишин, Д.Лі. Б.Мак-Ліан, Р.Манделл, А.Б.Мастен, А.Муді, С.Науменкова, А.Неділько, М.Обстфельд, Ю.Пахомов, Л.Річчі, В.Рокоча, О.Рогач, П.Стріттен, А.Тейлор, Л.Вірван, В.Іноземцев, Р.Кашпір, С.Кораблін, Ф.Корічеллі, С.Кульпінський, А.Поручник, Т.Слок, С.Сшрестха, М.Сшуларік, М.Е.Терронес, А.Філіпенко, В.Чужиков, В.Шевченко, В.Шевчук, Т.Шемет, Ю.Шишков, Т.М.Штегер та ін.

Однак у науковій літературі дотепер не знайшли достатньо глибокого висвітлення питання, пов’язані з теоретичним обґрунтуванням процесів регіоналізації глобального фінансового простору. Ґрунтовного дослідження потребують рівні та механізми функціонування європейського фінансового простору, а також оцінка ступеня його відкритості та «бар’єрів входу» для країн – нечленів ЄС. Крім того, надзвичайно актуальним на сьогодні є також визначення стратегічних цілей та форм включення України у європейський фінансовий простір у контексті реалізації її євроінтеграційних устремлінь.

Таким чином, системне дослідження інтеграційних процесів в європейському фінансовому просторі є дуже важливим як у теоретичному, так і у практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету та завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки та бізнесу ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК» у межах теми «Міжнародний бізнес в епоху інформаційного суспільства» (номер держаної реєстрації 0106U000099). В рамках теми автором особисто підготовлено розділ «Інтеграційна тенденція у фінансиризації світової економіки».

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття теоретичних засад формування регіональних підсистем глобального фінансового простору, визначення механізмів функціонування європейського фінансового простору на мікро-, макро- та інтеграційному рівнях, а також обґрунтування стратегічних цілей та форм включення України в європейський фінансовий простір.

Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлено наступні конкретні завдання:

  • розкрити економічний зміст категорії «глобальний фінансовий простір»;

  • визначити парадигмальні основи регіоналізації глобального фінансового простору;

  • дослідити роль ТНК в якості базових суб’єктів економічних відносин в рамках європейського фінансового простору;

  • виявити характер макрорівневого та інтеграційного механізмів функціонування європейського фінансового простору;

  • ідентифікувати європейські критерії валютно-фінансової конвергенції та визначити відповідність України їх рівню;

  • обґрунтувати пріоритетні напрямки фінансового співробітництва країни з ЄС та інституційне забезпечення суб’єктного статусу України в європейському фінансовому просторі.

^ Об’єктом дослідження є процеси фінансової глобалізації.

Предметом дослідження є умови, чинники та характер інтеграційних процесів в європейському фінансовому просторі.

^ Методи дослідження. Дисертаційна робота базується на використанні методологічного принципу єдності теорії та практики, діалектики загального, особливого та одиничного, а також наукової абстракції. Методологічною основою дисертаційної роботи є: історико-логічний метод (під час визначення категорії «глобальний фінансовий простір», а також дослідження теоретичних засад формування регіональних підсистем глобального фінансового простору: пп. 1.1., 1.2.); системно-структурний аналіз економічних процесів і явищ (під час визначення механізмів функціонування європейського фінансового простору на мікро-, макро- та регіонально-інтеграційному рівнях: пп. 2.1, 2.2, 2.3); факторний аналіз (під час розкриття факторів розвитку європейського фінансового простору в умовах регіональної інтеграції: пп. 1.3, 2.3); методи кількісного та якісного порівнянь (під час оцінки рівня відповідності України європейським критеріям валютно-фінансової конвергенції та з’ясування ступеня фінансової взаємозалежності країн-членів ЄС: пп. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1); експертних оцінок та прогнозний (під час обґрунтування пріоритетних напрямків залучення України в європейський фінансовий простір та інституційного забезпечення її суб’єктного статусу в європейському фінансовому просторі: пп. 3.2, 3.3); економіко-математичні методи (при вдосконаленні методики оцінки рівня розвитку фінансового ринку країн на основі програмного продукту Ewievs 3.0: п. 3.2); статистичний та графічний методи (під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення у таблицях та рисунках: пп. 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).

Інформаційною та статистичною базами роботи виступають законодавчі та нормативні акти України та країн-членів ЄС з питань економічної та фінансової діяльності, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, матеріали та аналітичні звіти міжнародних організацій (МВФ, Світовий банк, Банк міжнародних розрахунків, СОТ, ЮНКТАД); результати наукових досліджень Національного бюро економічних досліджень США; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Національного банку України; Державного комітету статистики України; Першої фондової торговельної системи; офіційні публікації Європейської комісії, Європейського центрального банку та центральних банків країн-членів ЄС.

^ Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає у розкритті сутності та передумов формування глобального фінансового простору, з’ясуванні факторів його регіональної структуризації, визначенні рівнів та механізмів функціонування європейського фінансового простору, а також обґрунтуванні стратегічних цілей та форм фінансової конвергенції України з ЄС.

Нові наукові положення, одержані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше одержано:

  • дано авторське визначення категорії «глобальний фінансовий простір», який представляє собою світову економічну територію, в рамках якої діють уніфіковані на мікро-, макро- та регіонально-інтеграційному рівнях умови і регуляторні механізми міждержавних та трансконтинентальних переміщень грошових, інвестиційних та кредитних ресурсів. На відміну від фінансового середовища глобальний фінансовий простір включає інституційний компонент цілеупорядкування світових фінансових потоків та враховує якісно нові тенденції у сфері міжнародних фінансів – посилення регіонально-секторальної нерівномірності нагромадження глобального фінансового капіталу, нарощування транснаціонального фінансового ресурсу, посилення фінансової конвергенції на регіональному рівні, диверсифікація фінансових продуктів, регіональна оптимізація банківських активів і пасивів, набуття конкуренцією між фінансовими посередниками глобального характеру, зростання рівня транснаціоналізації національних фінансових систем та ін.

  • розкрито системний характер розвитку європейського фінансового простору за рахунок конкретизації механізмів його функціонування на мікрорівні (концентрація фінансових активів через злиття і поглинання європейських ТНК та ТНБ, забезпечення їх фінансової стійкості на основі внутрішньокорпоративних переміщень інвестиційного та кредитного капіталу, трансфертне ціноутворення на кредитний ресурс, інтегративне використання науково-дослідних бюджетів європейських ТНК), макрорівні (бюджетна інтеграція країн ЄС, регулювання на базі Маастрихтських критеріїв функціонування національних фінансових ринків, формування країнами спільного бюджету ЄС, інструменти антициклічного регулювання національних бізнес-циклів) та регіонально-інтеграційному рівні (проведення єдиної цінової політики в межах інтеграційного угруповання, фінансування європейських проектів через структурні фонди, функціонування євро-зони, розвиток регіональної фінансової інфраструктури, регулювання облікових ставок в ЄС). Доведено, що синергетична дія цих різнорівневих механізмів забезпечує фінансову конвергенцію країн-членів даного інтеграційного угруповання та сприяє поступовому включенню в цей процес держав, які не входять до Євросоюзу;

удосконалено:

  • теоретичні підходи щодо обґрунтування закономірної природи становлення глобального фінансового простору і формування його регіональних підсистем, яка обумовлена, насамперед, дією об’єктивних економічних законів (закон нагромадження капіталу, закон вартості, закон попиту та пропозиції, закон конкуренції, закон граничної прибутковості, закон концентрації капіталу та ін.) та особливостями їх прояву на регіональному рівні, а також гармонізацією економічних інтересів суб’єктів міжнародних фінансових відносин;

  • методику оцінки рівня розвитку фінансового ринку України завдяки використанню економіко-математичної моделі фінансової інтеграції країн на основі програмного продукту Ewievs 3.0. у форматі ключових моніторингових параметрів – рівня фінансової відкритості, обсягів сукупних активів і зобов’язань, капіталізації фондового ринку, стану державного бюджету і платіжного балансу, притоку і відтоку портфельних інвестицій. На основі використання методу найменших квадратів встановлено найбільше відставання України від провідних держав за показниками розвитку фондового сегменту фінансового ринку;

дістало подальший розвиток:

  • ідентифікація сутності поняття «фінансовий глобалізм» на основі діалектичного поєднання його речового змісту (процесу інтернаціоналізації фінансового капіталу) та суспільної форми, якою є глобальний фінансовий простір. Доведено, що існуючі у світовому господарстві фінансові дисбаланси обумовлені невідповідністю між рівнем розвитку глобального фінансового простору, насамперед в частині його інституційного компоненту, та ступенем транснаціоналізації фінансових операцій;

  • визначення потенційних переваг і загроз фінансової конвергенції України з ЄС та СНД за наступними критеріями: обсяги фінансових ресурсів, які обертаються на вказаних регіональних ринках, рівень доступності вітчизняних суб’єктів господарювання до фінансових ресурсів цих ринків, ступінь фінансової стабільності регіонів та конвертованість їх провідних валют, масштаби потенційного впливу на національну економіку регіональних фінансових дисбалансів, можливості реалізації Україною незалежної політики у монетарній та валютно-фінансовій сферах в умовах інтеграційної взаємодії. На цій основі обґрунтовано пріоритетність фрагментарного включення України у європейський фінансовий простір через канали банківського сектору, фондового ринку та посилення євровалютного обслуговування міжнародних контрактів між вітчизняними та європейськими контрагентами;

  • обґрунтування механізмів ефективної інтеграції України в європейський фінансовий простір: приведення у відповідність до європейського рівня облікових ставок, реалізація антиінфляційних заходів, дотримання бюджетного критерію, реалізація виваженої політики співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими організаціями, ефективне використання боргових коштів, диверсифікація джерел державних запозичень, реструктуризація корпоративних боргів, реалізація політики управління внутрішнім боргом з орієнтацією на розвиток довгострокових ОВДП, розподіл повноважень між саморегулюючими та державними органами з усуненням дублювання їх функцій, формування механізму відповідальності саморегулюючих організацій перед державою, з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

^ Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційної роботи можуть бути використані як у діяльності органів виконавчої, так і законодавчої влади при розробці методологічної основи для розробки фінансової політики та механізмів інтеграції України до регіонального фінансового простору.

Кабінетом Міністрів України враховано і взято до практичного застосування пропозиції щодо реалізації стратегічних інтересів України в розвитку та поглибленні економічних взаємозв’язків із Європейським Союзом при підготовці підрозділу «Інвестиційна політика» Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 р. (довідка про впровадження від 27 жовтня 2010 р.). Практичні результати та висновки дисертаційної роботи стосовно розробки механізму фінансового регулювання діяльності державного сектору промисловості та шляхів її вдосконалення з метою врахування особливостей функціонування в умовах ринкової економіки були використані Інститутом економіки промисловості НАН України (довідка про впровадження № 127/1247 від 19 листопада 2010 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Університету економіки та права «КРОК» при викладанні та при розробці методичного забезпечення навчальних дисциплін «Міжнародні фінанси», «Міжнародна економіка», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні організації», «Економіка європейської інтеграції», «Європейське бізнес-середовище», «Європейський інвестиційний бізнес», «Податкова система Європейського Союзу», «Україна в міжнародних інтеграційних процесах» (довідка № 266 від 27.10.2010 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом самостійної роботи здобувача.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення, теоретичні та практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на 12 міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах та конкурсах, зокрема: II Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 19-21 квітня 2006 р.), III Международной научно-практической конференции «Теория и практика экономики и предпринимательства» (г. Алушта, 11-13 мая 2006 г.), V Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г. Алушта, 28-30 сентября 2006 г.), III Международной научно-практической конференции «Проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (г. Симферополь, 21-23 марта 2007 г.), III Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки» (м. Луганськ, 21-23 березня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: Філософія, стратегія, тактика» (м. Київ, 20-22 березня 2007 р.), VІ Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г. Алушта, 4-6 октября 2007 г.), Міжнародній науково-практичній конференції «Національні економіки в глобальному економічному просторі» (м. Київ, 16-17 квітня 2008 р.), VІІ Международной научно-практической конференции «Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины» (г. Алушта, 26-28 сентября 2008 г.), VI (XVIII) Всеукраїнській науково-практичній конференції «Міжнародне науково-технічне співробітництво: принципи, механізми, ефективність» (м. Київ, 11-12 березня 2010 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (м. Суха Струга, 17-21 лютого 2010 р.), XII Международной научно-практической конференции аспирантов и студентов «проблемы развития финансовой системы Украины в условиях глобализации» (г. Симферополь, 24-27 мая 2010 г.).

Публікації. Основні положення і наукові результати дослідження опубліковано дисертантом самостійно і у співавторстві у 19 наукових працях загальним обсягом 6,34 др. арк., з яких особисто автору належать 6,1 др. арк., з них: 7 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 3,7 др. арк., 12 – в інших виданнях (1 - у співавторстві).

^ Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 292 найменувань і додатків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 178 сторінок основного тексту. У тексті дисертації розміщено 25 таблиць на 10 сторінках та 21 рисунків на 8 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теорія дослідження процесів регіоналізації глобального фінансового простору» розкрито економічний зміст категорії «глобальний фінансовий простір», сформульовано теоретичні засади та чинники формування його регіональних підсистем, а також розкрито вплив інтеграційних процесів на становлення та розвиток європейського фінансового простору.

Вихідним пунктом аналізу процесів фінансового глобалізму, як наймобільнішого та наймасштабнішого компоненту процесів економічної глобалізації, є теза автора про те, що його закономірним результатом стало формування на початку 1980-х років глобального фінансового середовища (об’єднання окремих національних фінансових ринків у процесі фінансової глобалізації). Разом з тим, стрімке зростання світових обсягів транскордонного та трансконтинентального переміщення фінансового капіталу, випереджальне, порівняно з реальним сектором, нарощування капіталізації світового фінансового ринку та диверсифікація його регіональної й інструментальної структури протягом останніх десятиліть обумовили нагальну необхідність посилення ролі інститутів у формалізації глобального фінансового середовища.

Узагальнення та творче осмислення основних концепцій фінансової глобалізації спонукали автора замислитись над доцільністю розширення аргументації щодо впровадження в науковий обіг такої відносно нової категорії як «глобальний фінансовий простір». З цією метою в роботі дається комплексне визначення даної категорії і чітко показано її відмінності від поняття «глобальне фінансове середовище», які полягають, по-перше, у включенні інституційного компоненту цілеупорядкування світових фінансових потоків, по-друге, врахуванні якісно нових тенденцій у сфері міжнародних фінансів.

Такий методологічний засновок дозволив автору уточнити сутність категорії «фінансовий глобалізм» через призму поєднання його речового змісту (процесу інтернаціоналізації фінансового капіталу) та суспільної форми, якою є глобальний фінансовий простір. При цьому обґрунтовується думка про те, що в основі існуючих у світовій економіці фінансових дисбалансів лежить невідповідність між рівнем розвитку глобального фінансового простору, насамперед в частині його інституційного компоненту, та ступенем транснаціоналізації фінансових операцій.

В дисертації акцентується увага на тому, що об’єктивні регулятори ринкової економіки – економічні закони (закон вартості, закон попиту і пропозиції, закон конкуренції, закон концентрації капіталу і виробництва, закон інтернаціоналізації, закон середньої норми прибутку, закон Енгеля та ін.) – в умовах глобалізації екстраполюють свою дію на глобальний фінансовий простір та модифікують її в цілому.

У цьому зв’язку автор доводить, що системна взаємодія цих законів є основою формування глобального фінансового простору, який базується на всеохоплюючому процесі інтернаціоналізації господарського життя у формі його регіоналізації та глобалізації. Інституційною основою глобального фінансового простору є вертикально організована система регулювання (мікрорівень регулювання діяльності фінансових відносин – національний рівень фінансового менеджменту – наднаціональний рівень фінансового регулювання), яка забезпечує глобальну уніфікацію механізмів функціонування національних фінансових просторів.

Проведений дисертантом системний аналіз структури глобального фінансового простору дозволив виокремити його ключові регіональні підсистеми (євразійська, північноамериканська, азійська) і зробити висновок про нерівномірність їх розвитку за критеріями вартісних обсягів фінансових ресурсів, які обертаються на відповідних регіональних фінансових ринках, структури фінансових активів та рівня й ефективності їх інституціоналізації.

На цій основі автор доводить, що найрозвинутішою регіональною підсистемою глобального фінансового простору є європейський фінансовий простір. Формування його структури відбувається за моделлю просторового розвитку «центр-периферія», ядром якого є інтеграційне угруповання ЄС, яке характеризується тенденцією до розширення на основі приєднання нових країн-членів.

В роботі наголошується, що європейська модель фінансової інтеграції є на сьогодні найбільш розвинутою формою регіонального фінансового простору, в якому завдяки інтеграції національних фінансових систем країн-учасниць ЄС досягнуто найвищого рівня їх конвергенції та уніфікації інституційного інструментарію національного і регіонального регулювання фінансової сфери. З-поміж механізмів, які забезпечили подібний рівень фінансової взаємодії країн, автор виокремлює, зокрема, транснаціоналізацію процесу кругообігу капіталу в товарно-грошовій та грошово-товарній формах, а також багатоаспектну диверсифікацію європейського фінансового ринку. Основна увага при цьому акцентується на фінансових посередниках, які, забезпечуючи акумуляцію і перерозподіл регіонального фінансового ресурсу, формують базову інституційну основу європейського фінансового простору.

Щодо інтеграційного виміру європейського фінансового простору, то його ключовими характеристиками є проведення спільної фінансової політики в ЄС, формування регіонального монетарного союзу, розвиток регіональної фінансової інфраструктури, уніфікація процесу ціноутворення на фінансові активи, реалізація спільної політики облікових ставок та ін. Водночас процес поглиблення регіональної фінансової інтеграції в рамках ЄС супроводжується подальшою гармонізацією економічних інтересів суб’єктів фінансової діяльності на мікро-, макро- та регіонально-інтеграційному рівнях.

У розділі 2 «Рівні та механізми функціонування європейського фінансового простору в умовах регіональної інтеграції» дано характеристику мікро-, макро- та інтеграційному рівню функціонування європейського фінансового простору, а також розкрито механізми, які забезпечують регіональну фінансову інтеграцію на кожному з них.

Дослідивши економічні і політичні передумови інтеграції в Євросоюзі, дисертант розкриває історичну ретроспективу процесу розвитку європейського фінансового простору. На цій основі обґрунтовується думка про те, що хоча з самого початку його формування діяльність суб’єктів фінансової сфери країн-учасниць ЄС значною мірою носила інтернаціональний характер, проте з поглибленням процесів їх фінансової взаємодії механізми функціонування європейського фінансового простору еволюціонували від найпростіших мікроекономічних форм у 1950-1970-ті роки, до макрорівневої взаємодії суб’єктів економічних відносин у 1980-ті роки і аж до превалювання інтеграційних механізмів у 1990-2000-ті роки. В дисертації наголошується на тому, що значення інтеграційних механізмів у функціонуванні європейського фінансового простору особливо зросла за умов розширення числа країн-учасниць ЄС, які об’єктивно змушені були привести свої національні фінансові системи у відповідність з Маастрихтськими критеріями.

Досліджуючи мікроекономічний компонент розвитку європейського фінансового простору, автор акцентує основну увагу на діяльності європейських транснаціональних компаній, які на сьогодні завдяки концентрації фінансових активів через злиття і поглинання, великомасштабним внутрішньокорпоративним переміщенням інвестиційного та кредитного капіталу, трансфертному ціноутворенню на кредитний ресурс та інтегративному використанню науково-дослідних бюджетів створюють більшу частку доданої вартості в ЄС та максимізують власну цільову функцію, розширюючи фінансово-економічні умови функціонування країн-членів даного інтеграційного блоку. При цьому дисертант відзначає, що левова частка фінансових ресурсів, які обертаються на ринку Євросоюзу, належить саме європейським ТНК, що є свідченням високого рівня інтернаціоналізації фінансових відносин в даному інтеграційному союзі та певним його «замиканням» по відношенню до зовнішнього світу (табл. 1).

^ Таблиця 1

Розподіл потоків ПІІ в ЄС протягом 2004-2009 рр., млрд. євро





2004

2005

2006

2007

2008

2009

Внутрішні інвестиції в ЄС

ЄС-27

185,89

461,18

495,30

637,86

379,45

135,35

ЄС-25

179,58

453,51

481,65

623,64

365,25

128,86

ЄС-15

159,60

425,92

447,90

574,89

316,64

127,20

Зовнішні інвестиції в ЄС

ЄС-27

58,29

129,17

231,18

423,76

165,70

218,71

ЄС-25

58,37

129,38

231,40

423,67

165,59

218,68

ЄС-15

69,16

147,76

-

440,92

159,53

213,26

Джерело: Статистичні дані про обсяги іноземних інвестицій в ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu


Характеризуючи особливості макрорівневої взаємодії суб’єктів економічних відносин в рамках європейського фінансового простору, дисертант відзначає, що її ключовими механізмами є на сьогодні бюджетна інтеграція країн ЄС, регулювання на базі Маастрихтських критеріїв функціонування національних фінансових ринків, формування країнами спільного бюджету ЄС, інструменти антициклічного регулювання національних бізнес-циклів.

На основі дослідження сучасного стану, кількісних параметрів і перерозподільчих механізмів спільного бюджету ЄС автор відмічає дедалі зростаючу суперечність між загальноінтеграційними вимогами щодо перерозподілу коштів державних бюджетів країн-учасниць на користь реалізації спільних політик ЄС (рис. 1) та жорстким контролем національних урядів над бюджетами своїх країн в силу наявності великих соціальних видатків. Виходячи з цього, автор робить висновок про те, що діючі на сьогодні механізми макрорівневої взаємодії найбільшою мірою стримують процес розвитку європейського фінансового простору, про що яскраво свідчить, зокрема, незавершеність процесу створення єврозони в рамках ЄС.



^ Рис. 1. Дохідна частина спільного європейського бюджету в 1999-2009 рр.

Джерело: General budget of the European Union for the financial year 2000-2009


Автор доводить, що найвищий рівень інституційної організації європейського фінансового простору досягається саме на регіонально-інтеграційному рівні. Серед механізмів, які забезпечують вагомий інтеграційний вплив на функціонування європейського фінансового простору, дисертант відзначає головні: гармонізація ставок оподаткування (прямого та непрямого) в рамках ЄС, запровадження спільної грошової одиниці, регіональна уніфікація соціальних стандартів, функціонування європейських структурних фондів, стандартизації національних режимів функціонування банківських інститутів, розвиток спільної банківської інфраструктури та ін. В сукупності вони зменшують можливості європейських ТНК здійснювати спекулятивні операції та отримувати надприбутки, пов’язані з розбіжностями в національних та наднаціональних правових режимах, які регламентують фінансову діяльність.

Разом з тим, як відзначає дисертант, навіть ці механізми не здатні повною мірою знівелювати національні диференціації в рівнях розвитку валютного, фондового та кредитного ринків. При цьому найбільш інтегрованою складовою європейського фінансового простору є валютний ринок країн-учасниць ЄС, який характеризується скороченням амплітуди коливань відсоткових ставок на інструменти валютного ринку, трансакційних витрат і рівня валютного ризику. Крім того, запровадження регіональної європейської валюти стимулювало конвергенцію інших складових фінансового простору, а також в банківському секторі.

На основі системно-структурного аналізу різнорівневих механізмів європейського фінансового простору автор доводить їх синергійну дію щодо зближення національних фінансових просторів країн-членів інтеграційного угруповання та забезпечення їх фінансової конвергенції та створює умови для поступового включення в цей процес нових держав європейського континенту, які не є членами Євросоюзу.

У розділі 3 «Стратегічні цілі та форми включення України в європейський фінансовий простір» оцінено рівень відповідності України європейським критеріям валютно-фінансової інтеграції, обґрунтовано пріоритетні напрямки фінансового співробітництва України з ЄС, а також розкрито напрямки інституційного забезпечення суб’єктного статусу України в європейському економічному просторі.

На основі використання удосконаленої автором економіко-математичної моделі фінансової інтеграції країн на основі програмного продукту Ewievs 3.0. дисертант оцінює рівень розвитку фінансового ринку України у форматі ключових моніторингових параметрів – рівня фінансової відкритості, обсягів сукупних активів і зобов’язань, капіталізації фондового ринку, стану державного бюджету і платіжного балансу, притоку і відтоку портфельних інвестицій.

Доопрацьована модель має наступний вигляд:

yi01IFI1+…+ αnIFIni




де yi –ВВП, млн. грн.;

α0, α1,…, αn – істинні параметри зв’язку, які не увійшли до моделі;

IFI1… IFIn – параметри фінансової інтеграції (показники фінансової інтеграції, фінансового і товарного ринків, стану державного бюджету і платіжного балансу, економічного зростання, політико-правової стабільності, людського потенціалу);

εi – випадкова величина;

і – період часу.

Рівняння кореляційної залежності адаптованої моделі має наступний вигляд:

y=-5113,634+0,0234*X1+12,602*X2+0,034*X3

де X1 – приток портфельних інвестицій в Україну, млн. грн.;

X2 – відтік портфельних інвестицій з України, млн. грн.;

X3 – капіталізація фондового ринку.

Показник апроксимації становить 97,7%, що характеризує високий ступінь достовірності моделі.

На основі використання методу найменших квадратів встановлено, що з точки зору відповідності європейським критеріям економіко-фінансової інтеграції, Україна найбільшою мірою відстає за показниками розвитку фондового сегменту фінансового ринку.

Аналізуючи потенційні переваги і загрози фінансової конвергенції України з ЄС та СНД, дисертант використовує загальноприйняті у міжнародній практиці економічні, фінансові та інституційні критерії. Зокрема, серед факторів, які визначають вектор реалізації економічних інтересів України, дисертант виокремлює: якісні (індекс глобальної конкурентоспроможності становить 72 місце у 2008-2009 рр.), кількісні (скорочення обсягу експорту на 7,7% та зростання імпорту на 2,3% в ЄС, зростання обсягу експорту – 7,2% та скорочення – 9,0% в СНД протягом 2004-2009 рр.), валютну структуру розрахунків за зовнішньоторговельними операціями (частка американського долара у валютних надходженнях і виплатах становить 75,1% та 68,0% відповідно 2009 рр.), обсяги фінансових ресурсів, які обертаються на вказаних регіональних ринках, обсяги ресурсів регіональних фінансових ринків та рівень доступності до них вітчизняних суб’єктів господарювання, ступінь фінансової стабільності регіонів та конвертованість їх провідних валют, масштаби потенційного впливу на національну економіку регіональних фінансових дисбалансів та можливості реалізації Україною незалежної політики у монетарній та валютно-фінансовій сферах в умовах інтеграційної взаємодії. Результатом проведеного аналізу є висновок автора щодо пріоритетності фрагментарної інтеграції України у європейський фінансовий простір.

Досягнення цієї стратегічної цілі є можливим лише за умови ефективного використання каналів банківського сектору, фондового ринку та посилення євровалютного обслуговування міжнародних контрактів між вітчизняними та європейськими контрагентами шляхом:

  • приведення у відповідність до європейського рівня облікових ставок;

  • реалізації антиінфляційних заходів;

  • дотримання бюджетного критерію;

  • реалізації виваженої політики співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими організаціями;

  • ефективного використання боргових коштів та диверсифікації джерел державних запозичень;

  • реструктуризації корпоративних боргів;

  • реалізації політики управління внутрішнім боргом з орієнтацією на розвиток довгострокових ОВДП;

  • розподілу повноважень між саморегулюючими та державними органами з усуненням дублювання їх функцій;

  • формування механізму відповідальності саморегулюючих організацій перед державою.

При цьому наголошено, що залучення України до європейського фінансового простору залежить від дієвої стратегії формування конкурентоспроможного національного фондового ринку на основі поступового зменшення спекулятивної складової ринку з одночасним зростанням його інвестиційно-спрямованого сегменту.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо визначення сутності, форм та механізмів інтеграційних процесів в європейському фінансовому просторі. Комплексне дослідження процесів регіональної реструктуризації глобального фінансового простору та розкриття стратегічних цілей і форм фінансового співробітництва України з ЄС дало автору змогу сформулювати наступні висновки теоретичного та практичного характеру:

1. Закономірним наслідком фінансового глобалізму є дві діалектично поєднані тенденції: з одного боку, усунення бар’єрів у міждержавному переміщенні грошових, інвестиційних та кредитних ресурсів, а з другого – поступова уніфікація на мікро-, макро- та регіонально-інтеграційному рівнях умов і регуляторних механізмів їх циркулювання. Це обумовлює сучасні процеси регіоналізації глобального фінансового простору та формування у його структурі відносно «замкнених» регіональних підсистем, кожна з яких характеризується як загальними, так і специфічними ознаками з точки зору функціональної (ототожнення зі структурою ринкових відносин, що мають справу з міжнародним рухом капіталу в різних формах), територіальної (динамічний саморегулюючий процес поєднання в межах певної території фінансово взаємопов’язаних і взаємозалежних інституційних учасників) та інституціональної (багаторівнева й взаємопов’язана система національних, наднаціональних і міжнародних структур, які скоординовано функціонують у фінансовому середовищі під впливом регіоналізації та глобалізації) структур.

2. Формування глобального фінансового простору та його регіональних підсистем має закономірну природу, що обумовлено гармонізацією економічних інтересів суб’єктів міжнародних фінансових відносин та дією економічних законів – закону вартості, закону попиту і пропозиції, закону конкуренції, закону концентрації капіталу і виробництва, закону інтернаціоналізації, закон середньої норми прибутку, закону Енгеля та ін. Ці закони набувають своїх форм прояву на глобальному і регіональному рівнях, а також є об’єктивними регуляторами ринкової економіки. Динамічний розвиток глобального фінансового простору та його регіональних підсистем обумовлений «тріадою» процесів інтернаціоналізації, інтеграції та глобалізації, які в сукупності формують ключові параметри світового фінансового ринку, його структуру та визначають правила і норми фінансової взаємодії суб’єктів економічних відносин різної національної приналежності.

3. Найрозвинішою регіональною підсистемою глобального фінансового простору є європейський фінансовий простір, ядром якого виступає Євросоюз. На сьогодні тут досягнуто найвищого рівня консолідації фінансових ресурсів країн-членів даного інтеграційного блоку, їх ефективне використання за стратегічними для ЄС напрямками та високої конкурентоспроможності національних фінансових систем, а також сформовано ефективні фінансові стабілізатори антициклічного регулювання національних економік. Особливо позитивного та стимулюючого впливу фінансової інтеграції в ЄС зазнали постсоціалістичні країни – нові члени блоку, які хоча й мали певні труднощі, пов’язані з фінансовою конвергенцією, однак в останні роки суттєво зміцнили свої конкурентні позиції на світовому фінансовому ринку завдяки приведення національних фінансових систем у відповідність з Маастрихтськими критеріями.

4. Європейські транснаціональні корпорації навіть в умовах поглиблення інтеграційних процесів в європейському фінансовому просторі залишаються його провідною інституцією, репрезентуючи мікрорівневий компонент регіональної інтеграції на європейському континенті. Ключовими транснаціональними механізмами функціонування європейського фінансового простору на сьогодні є концентрація фінансових активів через злиття і поглинання ТНК і ТНБ, великомасштабні внутрішньокорпоративні переміщенням інвестиційного та кредитного капіталу, трансфертне ціноутворення на кредитний ресурс та інтегративне використання науково-дослідних бюджетів. В сукупності вони забезпечують переплетення фінансових зв’язків економічних суб’єктів та формують мікрорівневу інституціоналізацію регіонального фінансового ринку, створюючи передумови до залучення в цей процес країн, що не входять до даного інтеграційного блоку.

5. В умовах поглиблення фінансової конвергенції в ЄС зростаючу роль відіграють макро- та інтеграційні механізми взаємодії суб’єктів економічних відносин, забезпечуючи регіональну уніфікацію умов і регуляторних механізмів міждержавних переміщень грошових, інвестиційних та кредитних ресурсів. Їх реалізація відбувається, головним чином, за каналами бюджетної та монетарної інтеграції країн-членів ЄС відповідно до Маастрихтських критеріїв. При цьому якщо розвиток процесу економічної інтеграції в Євросоюзі здійснюється на «макро-мікро» інтеграційному рівні, то превалюючим для фінансової конвергенції є «мікро-макро» рівень.

6. Рівень розвитку фінансового ринку України суттєво відстає від європейських критеріїв валютно-фінансової інтеграції за показниками фінансової відкритості, обсягів сукупних активів і зобов’язань, капіталізації фондового ринку, стану державного бюджету і платіжного балансу, притоку і відтоку портфельних інвестицій. Тож основою залучення України до європейського фінансового простору має стати фрагментарна модель її інтеграції. При цьому стратегічними напрямками фінансового співробітництва України з ЄС є приведення у відповідність до європейського рівня облікових ставок, реалізації антиінфляційних заходів, скорочення дефіциту бюджету, ефективного співробітництва з міжнародними валютно-фінансовими організаціями та використання боргових коштів, диверсифікація джерел державних запозичень, реструктуризація корпоративних боргів, реалізації політики управління внутрішнім боргом з орієнтацією на розвиток довгострокових ОВДП, розподіл повноважень між саморегулюючими органами з усунення дублювання їх функцій, формування механізму відповідності саморегулюючих організацій перед державою з визначенням механізмів щодо їх реалізації.

7. Запровадження механізму подолання слаборозвинутого національного фінансового простору України можна шляхом посилення зв’язку між фондовим ринком та банківською системою через запровадження системи ризик-менеджменту, підвищення конкурентоспроможності банківської системи, підвищення прозорості діяльності банківської системи.

  1   2

Схожі:

Ковтонюк катерина володимирівна iconМостипан Катерина Володимирівна відмінно за конкурс

Ковтонюк катерина володимирівна iconКучинський Микола Васильович 90,0 + Серебрянська Катерина Володимирівна 89,0 диплом

Ковтонюк катерина володимирівна iconМостипан Катерина Володимирівна відмінно за конкурс
move to 1192-20666
Ковтонюк катерина володимирівна iconФілатова Ірина Іванівна, Антонова Катерина Володимирівна дз «Луганський державний медичний університет»
move to 1143-74793
Ковтонюк катерина володимирівна iconОстанній дзвоник
Начальник відділу контролю Святошинської районної м. Києва державної адміністрації, Левицька Катерина Володимирівна
Ковтонюк катерина володимирівна iconХарківська національна академія міського господарства давискіба катерина володимирівна
Економічний потенціал регіону та його ефективне використання в умовах ринкової трансформації
Ковтонюк катерина володимирівна iconФілатова Ірина Іванівна, Антонова Катерина Володимирівна дз «Луганський державний медичний університет»
Тези присвячені з’ясуванню можливостей застосування комп’ютерних технологій при вивченні мовних дисциплін з метою мовленнєвого розвитку...
Ковтонюк катерина володимирівна iconБондар Тетяна Володимирівна Васьковська Ольга Володимирівна

Ковтонюк катерина володимирівна iconОстровська катерина Олексіївна
Островська катерина Олексіївна V. 1965, Львів) – психолог, канд психол наук (Взаємозв’язок образу Я, самооцінки та ціннісних орієнтацій...
Ковтонюк катерина володимирівна iconОстровська катерина Олексіївна
Островська катерина Олексіївна V. 1965, Львів) – психолог, канд психол наук (Взаємозв’язок образу Я, самооцінки та ціннісних орієнтацій...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи