Міністерство освіти І науки, молоді та спорту державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» толочко анна олексіївна
Скачати 422.23 Kb.
|
1 2
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» ТОЛОЧКО АННА ОЛЕКСІЇВНА УДК 339:338.48(043.3) РОЗВИТОК ЄВроПЕЙСЬКОГО ринКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ Спеціальність 08.00.02 - світове господарство і міжнародні економічні відносини Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук КИЇВ – 2012 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ.
Захист відбудеться «14» травня 2012 р. о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113 м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601. Автореферат розіслано «14» квітня 2012 року. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор Л.Л. Антонюк ^ Актуальність теми. В останній чверті XX – на початку XXI століття докорінні зміни на світовому туристичному ринку проявляються в контексті двох найважливіших загальносвітових тенденцій – поширення глобалізаційних процесів та кризи індустріального суспільства. Найбільш чітко ці тенденції окреслились у розвинутих країнах Західної Європи та Північної Америки, які в останній чверті XX століття вступили в нову постіндустріальну стадію розвитку, що дістало своє відображення у фундаментальних змінах як в економічних, так і в соціальних відносинах. Формування нової системи цінностей, обумовлене еволюцією парадигми суспільного розвитку, сприяє підвищенню ролі туристичних послуг у структурі споживання сучасного соціуму. Кількість іноземних туристів зростає у декілька разів швидше за чисельність населення світу, що визначає високий динамізм міжнародного туризм. Під впливом лібералізації та інтеграції торгівля туристичними послугами посіла значне місце в системі міжнародного обміну і справляє суттєвий вплив на світовий економічний розвиток. Незважаючи на впливи світової фінансової кризи 2007–2009 рр., міжнародні туристичні прибуття у 2010 р. зросли на 7%. Незмінним лідером як за кількістю туристичних прибуттів, так і за обсягами надходжень від міжнародного туризму залишається Європа, ринкова частка якої на світовому ринку туристичних послуг перевищує 50%. Головною особливістю розвитку європейського ринку туристичних послуг за останні 15 років стала поява на ньому нових гравців – країн Центральної та Східної Європи, зокрема і України, яка з 2005 р., за даними Всесвітньої туристичної організації, закріпилась у рейтингу європейських лідерів за кількістю міжнародних туристичних прибуттів. Водночас якісні параметри розвитку вітчизняної туріндустрії, а відповідно і вплив від участі у світовому ринку туристичних послуг на національний розвиток залишаються досить низькими з точки зору загальносвітових тенденцій. Усе це зумовлює важливість комплексного дослідження структурної динаміки сучасного ринку туристичних послуг та аналізу його кон’юнктуроутворюючих факторів з метою пошуку оптимальних стратегій інтеграції в європейський туристичний простір як інструменту оптимізації національних позицій у системі міжнародного поділу праці та забезпечення високого рівня добробуту української нації. Концептуальні засади функціонування міжнародного ринку послуг і взаємозв’язок динаміки його структурних елементів з провідними тенденціями світогосподарського розвитку перебувають у полі зору широкого кола вітчизняних спеціалістів: Антонюк Л.Л., Білоруса О.Г., Білошапки В.А., Боринця С.Я., Данільчука В.Ф., Кальченка Т.В., Козака Ю.Г, Лук’яненка Д.Г., Мазаракі А.А., Максименка Г.В., Новицького В.Є., Осики С.Г., Панченка Є.Г., Пахомова Ю.М., Поручника А.М., Рогача О.І., Румянцева А.П., Сіденка В.Р., Сіденко С.В., Скаленка О.К., Чужикова В.І., Філіпенка А.С., Циганкової Т.М. та багатьох інших. Теоретичні положення еволюції та сутність міжнародного туризму дістали відображення в працях таких вітчизняних вчених, як Антонюк Н.В., Добровольська А.Б., Забалдіна Ю.Б., Заблоцька Р.О, Кифяк В.Ф., Любіцева О.О., Мальська М.П., Мельниченко С.В., Пазенок В.С., Сокол Т.Г., Ткаченко Т.І., Федорченко В.К., Школа І.М., і російських фахівців – Александрової А.Ю., Балабанової І.Т., Біржакова М.Б., Вавілової О.В., Воскресенського В.Ю., Дуровича А.П., Зоріна І.В., Жукової М.А., Квартальнова В.А., Париняна Г.А., а також зарубіжних дослідників – Голднера Ч., Купера К., Міла Р., Морісона А., Пейджа С., Петерса М., Рітші Ж., Чарльса Р., Харріса Г., Холловея Ж., Флетчера Ж. та багатьох інших. Незважаючи на значну кількість наукових публікацій, присвячених загальним і спеціальним питанням функціонування міжнародних ринків туристичних послуг та проблематиці національної конкурентоспроможності на них, теоретико-методологічні та прикладні аспекти оптимізації участі України у міжнародному туристичному обміні ще потребують своєї розробки. Це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету та завдання. ^ Дисертаційна робота виконана відповідно до міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», у рамках якої особисто автором підготовлено матеріали до розділу 1.1 «Методологія та функціонально-регуляторний інструментарій глобального менеджменту». ^ . Метою дисертаційної роботи є визначення закономірностей та усталених тенденцій функціонування європейського ринку туристичних послуг і розробка концептуальних підходів та практичних рекомендацій щодо формування середовища, оптимального з точки зору підвищення міжнародної конкурентоспроможності України у цій сфері. Досягнення поставленої у дисертаційній роботі мети передбачає вирішення таких наукових завдань:
Логіку дисертаційного дослідження подано на рис. 1. Світовий ринок туристичних послуг     Розвиток попиту Формування пропозиції   Європейський ринок туристичних послуг    Масштаби Специфіка Динаміка Рівні регулювання        Національний Міжнародний Регіональний    Глобальний   Туристичний ринок України    Тенденції Особливості Конкурентні переваги Проблеми   Міжнародна конкурентоспроможність туристичної галузі     Масштабні суспільні заходи Мікрорівень Макрорівень     Шляхи інтенсифікації   Рис.1. Логіка дисертаційного дослідження Об'єктом дослідження виступають процеси формування попиту і пропозиції, якісні та кількісні зміни на світовому ринку туристичних послуг в умовах глобалізації. ^ є умови і фактори розвитку європейського ринку туристичних послуг та механізми його регулювання. Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системний підхід з використанням комплексу загальнонаукових та спеціальних економічних методів пізнання, зокрема: історико-логічного методу пізнання та порівняльного аналізу під час дослідження сутності й ролі міжнародного туризму в структурі світового господарства та процесі національного розвитку України (підрозділи 1.1 та 3.1); структурного, функціонального та ситуаційного аналізу із застосуванням економіко-статистичних методів при з’ясуванні сучасних тенденцій розвитку європейського ринку туристичних послуг та виявленні специфіки розвитку національного ринку міжнародного туризму України як його структурного сегмента (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4, 2.3 та 3.1); методів групування при дослідженні особливостей організаційно-правового забезпечення та стимулювання міжнародного туристичного обміну (підрозділи 2.1, 2.2 та 3.2); експертних оцінок і порівняльного аналізу регулятивних моделей, їх систематизації та узагальнень (підрозділи 2.1 і 2.2); наукової абстракції, аналізу та синтезу, екстраполяції при розгляді перспектив участі України у міжнародному туристичному обміні та шляхів його активізації (підрозділи 3.3 та 3.4). Як інформаційна база дослідження використовувалися фундаментальні розробки, інформаційно-аналітичні огляди, науково-методичні публікації вітчизняних та іноземних спеціалістів, нормативно-правові джерела, статистичні матеріали міністерств і відомств України та міжнародних організацій. ^ . Основні результати, отримані в ході вирішення завдань, поставлених у дисертаційній роботі, що становлять наукову новизну, полягають у такому: вперше:
удосконалено:
дістали подальший розвиток:
^ полягає в тому, що основні положення, висновки й рекомендації, викладені в дисертації, можуть бути використані органами законодавчої та виконавчої влади при формуванні стратегії участі України на міжнародних ринках туристичних послуг. Результати дослідження становлять також практичний інтерес для безпосередніх суб’єктів ринку – турагентів і туроператорів. Результати дисертації були використані в практичній діяльності Наукового центру розвитку туризму Міністерства культури і туризму України, зокрема, при розробці проекту Державної цільової програми розвитку туризму і курортів на 2011–2015 рр. (довідка № 162 від 01.12.2011 р.); у поточній роботі Управління туризму, готельного господарства та курортів Київської міської державної адміністрації при обґрунтуванні інфраструктурних проектів у рамках розробки Програми розвитку туризму м. Києва до 2015 року (довідка № 059/3-2-6484 від 02.12.2011 р.). Матеріали дисертаційного дослідження дістали застосування в практичні роботі Бізнес Альянсу «Туристична палата України» при формуванні маркетингової стратегії організації (довідка № 02/11/11 від 30.11.2011 р.). Окремі теоретичні положення та висновки дисертації впроваджено у навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при розробці програм, методичного забезпечення та викладанні дисципліни «Міжнародна економічна діяльність України» для студентів 6503 спеціальності «Міжнародна економіка» (довідка від 20 грудня 2011 р.) . ^ Основні положення, ідеї та висновки, які виносяться на захист, отримані автором особисто і відображають авторський підхід щодо вирішення завдання підвищення конкурентоспроможності України на європейському ринку туристичних послуг. ^ Основні положення та результати дисертації доповідалися на 4 конференціях, зокрема, на: міжнародній науково-практичній конференції «Економічна глобалізація: сучасні тенденції розвитку світового господарства» (м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 13–14 листопада 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Функціонування єврорегіонів в умовах трансформаційної економіки» (м. Чернівці, Чернівецький торгово-економічний інститут, 7–9 травня 2009 р.); науковій конференції «Інноваційні механізми економічного розвитку: світовий досвід для України» (м. Київ, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 10 березня 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Україна в системі міжнародної економіки» (м. Тернопіль, Тернопільський національний економічний університет, 10–12 лютого 2010 р.) Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,35 друк. арк., з них 5 – у наукових фахових виданнях, 4 – матеріали і тези міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. ^ Дисертація складається з вступу, трьох розділів (одинадцяти підрозділів), висновків та списку використаних джерел. Основний текст роботи викладено на 198 сторінках. Дисертаційне дослідження містить 38 таблиць на 15 сторінках, 40 рисунків на 20 сторінках і 20 додатків на 24 сторінках, список використаних джерел налічує 207 найменувань на 17 сторінках. ^ У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження та її актуальність, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито сутність наукової новизни, практичного значення отриманих автором результатів, а також наведено відомості про їх апробацію. ^ досліджено теоретичні аспекти та закономірності розвитку туризму в структурі світового господарства, основні тенденції еволюції попиту та інноваційні аспекти формування пропозиції на ринку туристичних послуг на прикладі європейського регіону за умов сучасних викликів глобальної конкуренції, які пов'язані з лібералізацією і відкриттям ринків, що зумовлює потребу пошуку додаткових засобів створення та підтримки конкурентних переваг. У роботі розкрито різнопланову економічну природу міжнародного туризму, що проявляється через функціонування світового ринку туристичних послуг, і розглянуто його суб’єктну структуру. Автором удосконалено визначення категорії «міжнародний туристичний ринок» як певним чином організованої та регульованої державами системи взаємовідносин між споживачами та продуцентами туристичних продуктів різних країн на основі інтернаціональних цін. На прикладі ринку туристичних послуг підтверджено основні положення теоретичних концепцій впливу постіндустріальних тенденцій на еволюцію системи суспільних цінностей, що дістає своє відображення у зміні ставлення людини до праці, і як наслідок – ставлення до відпочинку, та детермінує трансформацію туристичного попиту. В епоху, коли людина та її знання є головним фактором розвитку суспільства, велика увага приділяється навчанню й розвитку особистості, туризм стає засобом пізнання світу, самореалізації, розширення кругозору та здобуття нових знань. Констатовано появу на ринку туристичних послуг нового типу споживача туристичного продукту, який орієнтується на враження, пізнання, самовираження і меншою мірою – на матеріальні цінності. Новому туристу притаманні високий рівень поінформованості та освіти, культурна обізнаність, індивідуалізм, вимогливість до комфорту та якості послуг, екологізація свідомості, спонтанність у прийнятті рішень, фізична та розумова активність на відпочинку. Відповідно з’являються нові види туристичного продукту; відбувається індивідуалізація (диференціація) туристичного продукту; здійснюється перехід від ринку «виробника» до ринку «споживача», який диктує свої умови та вимоги. Дослідження сучасних тенденцій еволюції туристичного попиту дозволило згрупувати основні фактори впливу на розвиток міжнародного ринку туристичних послуг за такими напрямами: геополітичні, економічні, демографічні, науково-технічні, екологічні, соціально-культурні, організаційні та за ефектом впливу: стимулюючі та стримуючі. Специфіку умов, в яких формується туристична пропозиція, визначають, з одного боку, глобалізаційні тенденції та загострення конкуренції, а з другого – трансформація туристичного попиту. Головним чинником, що детермінує конкурентоспроможність туристичного бізнесу, стають інновації. У роботі досліджено основні інноваційні тенденції у формуванні пропозиції туристичних послуг: диверсифікація туристичного продукту (створення нових турпродуктів, таких, наприклад, як бізнес-туризм, екотуризм, організація міжнародних суспільних заходів тощо, та напрямів надання тур послуг, зокрема програма ALL INCLUSIVE, клубний туризм, система «таймерш» тощо); використання сучасних інформаційних технологій (мережа Інтернет); зміни в організації виробництва, розподілі та просуванні турпродукту (е-туризм, е-подорожі, глобальні системи розподілу, віртуальні турагентства); впровадження сучасних форм організаційно-управлінської діяльності (стратегічні альянси, готельні мережі) та нових бізнес-моделей (LC-авіакомпанії) на туристичних підприємствах; удосконалення правового та інституціонального механізму регулювання і підтримки розвитку туризму. Аналіз секторальних характеристик світового ринку туристичних послуг дозволив визначити, що незмінним лідером як за кількістю туристичних прибуттів, так і за обсягом надходжень від міжнародного туризму залишається Європа, ринкова частка якої на світовому ринку туристичних послуг перевищує 50%. Оцінка тенденцій, динаміки та особливостей розвитку європейського ринку туристичних послуг дозволила визначити чинники, що стимулюють зростання туристичних потоків у країнах Європи, основними серед яких є такі: високий рівень життя населення більшості країн європейського регіону, досконала туристична і транспортна інфраструктура, висока якість і широкий асортимент туристичних послуг, вільне переміщення в межах Шенгенської зони, використання єдиної валюти – євро, розвинута система соціального туризму, визнання туризму в більшості країн одним з пріоритетних напрямів економічної політики та його підтримка на державному рівні шляхом фінансування й реалізації заходів стимулювання розвитку туристичної індустрії. ^ проведено аналіз специфіки регулювання міжнародного туристичного обміну, розглянуто організаційну структуру та інструменти регулювання туризму на національному і міжнародному рівнях, визначено роль масштабних суспільних заходів як чинника інтенсифікації міжнародного туризму. У роботі комплексно досліджено сучасну багаторівневу організаційну структуру міжнародного туризму, що охоплює такі рівні: підприємницький (туроператори і турагентства, готелі, санаторно-курортні заклади, ресторани тощо); регіональний (туристичні асоціації, спілки, консорціуми, координаційні ради тощо); національний (державні органи у галузі туризму і недержавні туристичні організації); міжнародний (регіональні туристичні організації та спеціальні органи міждержавних об’єднань); глобальний (Всесвітня туристична організація, Світова рада з туризму і подорожей тощо). Автором досліджено та узагальнено європейський досвід організаційного впливу на розвиток міжнародного туризму на національному рівні з можливою адаптацією до національних умов. Розкрито роль окремих механізмів активізації туристичного обміну та оптимізації функціонування туристичної індустрії: економічного, адміністративно-правового та соціально-психологічного. Виділено і досліджено основні інструменти регулятивного впливу держави на розвиток туристичної галузі: законодавче забезпечення, планування розвитку туризму, фінансування та стимулювання, маркетинг національного турпродукту, кадрове забезпечення, наукові дослідження, сертифікація та ліцензування туристичних послуг, соціальний туризм. Узагальнення зарубіжного досвіду дозволило згрупувати інструменти (форми) державного впливу на функціонування туристичного ринку за такими напрямами їх застосування: у правовій сфері (формування та вдосконалення нормативно-правової бази; підписання міжнародних договорів щодо співробітництва в галузі туризму; ліцензування, стандартизація, сертифікація туристичних послуг; встановлення правил перетину кордону та перебування громадян іноземних держав (туристів) на території країни, зокрема паспортні формальності, візове регулювання, митне регулювання); в економічній сфері (цільове бюджетне фінансування програм розвитку туризму; податкове регулювання; формування сприятливих умов для інвестування в туристичну галузь); у соціальній сфері (державне фінансування соціального туризму, дотації малозабезпеченим верствам населення); у науково-освітній сфері (розвиток наукових досліджень у туристичній галузі; створення інформаційно-аналітичної бази; підготовка професіональних кадрів для туристичної індустрії); у сфері організації туризму (формування позитивного іміджу країни на світовому туристичному ринку; просування та маркетинг національних турпродуктів на світовий ринок; створення представництв за кордоном; участь у міжнародних туристичних програмах, конференціях, форумах; організація та проведення масштабних суспільних заходів). Дослідження зарубіжної практики дозволило виявити, що підготовка і проведення масштабних суспільних заходів (спортивних, культурних, релігійних та бізнесових) в умовах загострення конкуренції на міжнародному туристичному ринку стають вагомою конкурентною перевагою для країн в активізації міжнародного туристичного попиту. Водночас підготовка і проведення масштабних суспільних заходів потребують значних капітальних інвестицій, у першу чергу з боку держави як головного гаранта успішного проведення заходів. Держави-реципієнти використовують масштабні заходи як чинник прискорення національного економічного розвитку і, відповідно, інвестують значні кошти в об’єкти та інфраструктуру (насамперед транспортну), що прямо не пов’язані з проведенням заходу, однак створюють сприятливі умови та відкривають нові можливості для підприємництва, населення країни та іноземних відвідувачів. Автором досліджено синергічний характер впливу масштабних суспільних заходів за економічним, соціальним та політичним напрямами та виділено етапи їх прояву (табл. 1). Таблиця 1 ^
Зазначені ефекти від проведення масштабних заходів тісно пов’язані між собою та підсилюють дію одна одної. З економічної точки зору проведення масштабних суспільних заходів справляє прямий та опосередкований вплив на економіку приймаючої країни. Констатовано, що організація масштабних суспільних заходів сприяє розв’язанню міжнародних конфліктів, посиленню крос-культурного взаєморозуміння, відкриває унікальні можливості донести завдяки демонстраційному ефекту інформацію про туристичний потенціал країни до міжнародної спільноти і шляхом вдалого маркетингу зафіксувати позитивний образ, що стимулюватиме інтерес і бажання її відвідати. Успішне проведення заходу сприяє формуванню позитивного іміджу країни в очах світової громадськості – як потенціальних туристичних споживачів, так й інвестиційних донорів. Іміджевий ефект, у свою чергу, генерує економічний ефект шляхом активізації іноземного туристичного попиту і приватних інвестицій у розвиток туристичної галузі. Економічний ефект проявляється через розвиток загальної та спеціальної інфраструктури, приток прямих іноземних інвестицій, активізацію іноземного турпотоку, створення робочих місць, зростання доходів підприємств туріндустрії, поповнення державного бюджету тощо. За результатами дослідження виявлено, що саме іноземні туристи генерують найбільші економічні вигоди для приймаючої країни як під час проведення заходу, так і в довгостроковій перспективі. Доведено, що проведення масштабних суспільних заходів і пов’язана з ними активізація іноземного туристичного потоку є стимулом для розвитку туристичної індустрії країни. Соціальний ефект генерує зростання ділової активності населення приймаючої країни, єднання навколо спільних цінностей, формування національної гордості, змістовне проведення дозвілля та можливості застосування отриманого досвіду при реалізації нових проектів у майбутньому. Акцентовано увагу на тому, що проведення таких заходів на території країн, що розвиваються, вимагає набагато більших коштів для підготовки, оскільки рівень розвитку як загальної (транспортна система, а також сфера обслуговування), так і спеціальної інфраструктур зазвичай не відповідає світовим стандартам і потребам відвідувачів. З іншого боку, інвестиції у розбудову загальної та туристичної інфраструктур створюють передумови для розвитку національної туристичної індустрії. Для країн, що розвиваються, проведення міжнародних масштабних заходів, насамперед, є дієвим маркетинговим, політичним, іміджевим кроком, спрямованим на відкриття країни та її потенціалу, у тому числі туристичного, посилення довіри іноземних інвесторів та закріплення образу надійного партнера. За відсутності належної інфраструктури, нестачі інвестицій у сферу охорони здоров’я і освіти, за низьких соціальних стандартів життя населення інвестиції в підготовку і проведення заходів стають засобом розвитку суміжних сфер, зокрема, через підтримку малого та середнього бізнесу, підвищення рівня медичного обслуговування та соціального забезпечення тощо. Саме тому конкурентну позицію у сфері міжнародних масштабних заходів поряд з розвинутими країнами займають країни, що розвиваються. У розділі 3 «Розвиток ринку міжнародного туризму в Україні» розглянуто основні параметри участі України в міжнародному туристичному обміні та структурі європейського ринку туристичних послуг, організаційно-правовий аспект її інтеграції в європейський туристичний простір, досліджено проблеми та перспективи розвитку ринку міжнародного туризму в Україні, оцінено потенціальні можливості Євро–2012 як фактора активізації розвитку міжнародного туризму в Україні. Аналіз структурних особливостей розвитку європейського ринку туристичних послуг за останні 15 років виявив появу на ньому нових гравців – країн Центральної та Східної Європи. Саме у країнах цього субрегіону були зафіксовані найвищі показники зростання протягом останніх років. За даними Всесвітньої туристичної організації, починаючи з 2005 р. незмінним учасником лідерів за кількістю міжнародних туристичних прибуттів є Україна. За підсумками 2010 р., вона знаходиться на 8-й позиції серед країн – лідерів Європи за цим показником, частка країни в структурі регіону становить 4,5% (21,8 млн. іноземних туристів). Водночас, незважаючи на позитивну динаміку розвитку галузі та збільшення іноземного туристичного потоку в Україну, вплив туристичної індустрії на національну економіку є незначним. За доходами від експорту туристичних послуг Україна посідає досить скромне (25-те) місце в регіоні з часткою в 0,9% (3,8 млрд. дол. США). Частка індустрії туризму у ВВП дорівнює 1,9% (3,1 млрд. дол. США), частка інвестицій у туристичну галузь – 2,3% від загального обсягу як внутрішніх, так й іноземних інвестицій (680 млн. дол. США), що свідчить про відсутність достатньої уваги з боку держави до розвитку галузі. Національний туристичний продукт має низьку конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках. Тоді як у побудові конкурентоспроможної туристичної сфери головна роль належить державній підтримці, високоінтелектуальному людському капіталу та інноваціям, Україна за рівнем конкурентоспроможності туристичної галузі посіла у 2011 р. 85-те місце серед 135 країн світу та 39-те серед 42 країн європейського регіону. Це дістає своє відображення і дохідності галузі. Так, у розрахунку на одного іноземного туриста Україна отримує 180 дол. США, що є найнижчим показником у Європі (табл. 2). Таблиця 2 ^
Джерело: складено автором за www.unwto.org та www.welforum.org. Дослідження факторів, що детермінують низьку національну конкурентоспроможність на світовому ринку туристичних послуг, дозволило згрупувати їх за такими ознаками: інфраструктурні (недостатній рівень розвитку об’єктів туристичної інфраструктури; відсутність мережі альтернативних закладів розміщення; низький рівень якості надання послуг і комфорту закладів готельного господарства, невідповідність цін рівню якості готельних послуг; низький рівень розвитку транспортної інфраструктури та якості транспортних послуг; занедбаний стан пам’яток культури та історії, природних парків, музейної галузі тощо) та організаційні (нестабільність інститутів і часті зміни підходів до управління туристичною сферою; розпорошеність функцій управління та координування туристичної галузі; неефективність діяльності організації з просування та підтримки туризму; недостатній ресурсно-методологічний та незадовільний науковий супровід розвитку туризму; недостатня кількість і неналежний рівень підготовки кадрів для підприємств туристичної індустрії; неадекватні ринковій ситуації обсяги державного фінансування розвитку туризму та відсутність фінансового забезпечення для реалізації програм розвитку туризму; відсутність механізму стимулювання інвестицій у розвиток туристичної галузі; відсутність системного контролю за якістю турпослуг тощо). Результати аналізу основних параметрів розвитку національної туристичної галузі дозволили виділити ефекти від проведення Євро–2012 в Україні, а саме: формування позитивного туристичного іміджу країни, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток галузі, впровадження європейських стандартів обслуговування, підвищення компетенції працівників тур індустрії; впровадження нових туристичних технологій; розвиток транспортної інфраструктури та ін. У цілому підготовка та проведення Євро–2012 є вагомим стимулом для економічного прогресу України в її євроінтеграційних устремліннях. ВИСНОВКИ У дисертаційному дослідженні здійснено теоретико-методологічне узагальнення закономірностей і тенденцій європейського ринку туристичних послуг на сучасному етапі його розвитку та запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання щодо оптимізації параметрів участі України в міжнародному туристичному обміні. Результати проведеного дослідження дозволили зробити такі висновки.
^ У наукових фахових виданнях:
В інших виданнях:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 2
