Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» icon

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




Скачати 488.5 Kb.
НазваМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Сторінка1/3
Дата24.02.2014
Розмір488.5 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»


Мельник Ярослав Віталійович


УДК 330.341.1:669


Міжнародна конкурентоспроможність гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій


Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ



^ Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Панченко Євген Григорович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародного менеджменту



^ Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Швиданенко Олег Анатолійович

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародної економіки





кандидат економічних наук, доцент,

^ Шилець Олена Станіславівна

Донецький національний університет,

доцент кафедри міжнародної економіки









Захист відбудеться «28» березня 2013 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, ауд. 601


Автореферат розісланий 28 лютого 2013 р.





^ Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Визначальною тенденцією розвитку світового господарства на початку ХХІ століття є виникнення турбулентних процесів на глобальних товарних ринках, яким притаманні непередбачувані зміни структури, форм і методів внутрішньогалузевої, міжгалузевої й регіональної конкуренції, інтенсифікація міжнародних злиттів та поглинань. У зв’язку із цим гірничо-металургійні транснаціональні корпорації (ГМТНК) намагаються сприйняти нові виклики, пов’язані з загостренням глобальної конкурентної боротьби в галузі і за її межами шляхом формування нових систем управління свою конкурентоспроможністю.

Розвиток світової економіки протягом останнього десятиліття засвідчує складність і суперечливість процесу глобалізації діяльності транснаціональних гірничо-металургійних корпорацій, якому притаманні як позитивні, так і негативні результати: поряд із оптимізацією співвідношення між ціною та якістю металургійної продукції на світових ринках, інтенсифікацією інноваційної діяльності поглиблюються міждержавні й регіональні асиметрії галузі, ресурсозатратність і шкідливі викиди підприємств в атмосферу призводять до нарощування техногенних та екологічних загроз. В таких умовах ГМТНК намагаються знаходити нові підходи до нарощування міжнародної конкурентоспроможності за рахунок розробки та впровадження новітніх моделей та інструментів менеджменту й проведення політики міжнародної консолідації активів. Одночасно кардинально змінюється територіальна структура глобального гірничо-металургійного ринку за рахунок закріплення на ньому нових потужних гравців з Китаю, Індії, Бразилії, Росії, які, посідаючи лідируючи позиції у видобутку руди, реалізують різного роду міжнародні домовленості, що суперечать принципам ринкового ціноутворення.

Сучасні стратегії і моделі діяльності ТНК, теоретичні та практичні проблеми їх міжнародної конкурентоспроможності досліджували у своїх роботах Г.Азоєв, І.Ансофф, В.Балабанов, С.Брю, М.Вагнер, Ф.Вельмер, К.Вексель, П.Зав’ялов, Дж.Кірк, П.Кругман, В.Павлов, М.Портер, Й.Шумпетер та інші. На окремих суттєвих аспектах і особливостях конкурентоспроможності гірничо–металургійних транснаціональних корпорацій акцентовано увагу у роботах О.Амоші, Л.Варави, В.Ковальчука, А.Крюгера, С.Максимова, К.Мейєра, Г.Менша, В.Нусінова, Н.Рябикіної, А.Темченка, А.Турила та багатьох інших учених. Проблематику конкурентоспроможності в глобальному середовищі досить активно досліджували й вітчизняні вчені-економісти: Л. Антонюк, О.Білоус, Б.Губський, Т.Кальченко, Ю.Козак, Д.Лук’яненко, Ю.Макогон, О.Мозговий, Є.Панченко, Ю.Пахомов, Ю.Полунєєва, А.Поручник, Л.Руденко-Сударєвої, Т.Орєхової, Т.Циганкова, В.Чужиков, О.Швиданенко, О.Шилець та інші.

Проте в сучасній науковій літературі недостатньо повно розкриті теоретико-методологічні засади міжнародної конкуренції в гірничо-металургійному секторі, де відбуваються якісні структурні зрушення. В умовах посилення глобальної нестабільності розвиток методології та практичного інструментарію управління міжнародною конкурентоспроможністю транснаціональних гірничо-металургійних корпорацій потребують конструктивного системного аналізу. Значно актуалізується також дослідження можливостей крос-культурного менеджменту ГМТНК різних країн базування для посилення конкурентних позицій на світових ринках. Подальшого вдосконалення потребують методики аналітичної оцінки міжнародної конкурентоспроможності корпорацій – ринкових лідерів. Зважаючи на агресивну політику експансії китайських, індійських, бразильських, південнокорейських і російських корпорацій на світовому ринку, важливою стає проблема нарощування міжнародного конкурентного потенціалу вітчизняних гірничо-металургійних компаній. Особливої уваги при цьому потребує комплексне дослідження методів та інструментів посткризового управління міжнародною конкурентоспроможністю гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру, предмет, об’єкт та логіку дослідження.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до міжкафедральної науково-дослідної теми «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Автором особисто досліджено засади формування новітньої парадигми конкурентоспроможності транснаціональних корпорацій до розділу 1 «Становлення системи глобального менеджменту» (п. 1.1. Методологія та функціонально-регуляторний інструментарій глобального менеджменту»). Розроблено рекомендації щодо методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних корпорацій до п. 1.2. «Конкурентоспроможність і проблеми лідерства в глобальній економіці».

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексний аналіз умов, факторів, компонентів та механізмів формування міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій, а також пошук та наукове обґрунтованих напрямів підвищення конкурентного статусу українських гірничо-металургійних компаній на глобальному товарному ринку.

Виходячи з мети та за логікою дослідження (рис. 1), у роботі передбачено виконання таких завдань:

  • розкрити природу та сучасні форми прояву категорії «міжнародна конкурентоспроможність гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій» в умовах глобалізації;

  • дослідити сучасні концепції формування критеріїв та індикаторів моніторингу міжнародної конкурентоспроможності ГМТНК;

  • обґрунтувати систему загальних специфічних параметрів оцінки міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних компаній;

  • виявити крос-культурні особливості забезпечення конкурентоспроможності транснаціональних компаній країн-світових лідерів гірничо-металургійного ринку;

  • узагальнити стратегічні підходи та конкретні заходи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності ГМТНК;

  • визначити перспективи й обґрунтувати шляхи підвищення конкурентоспроможності українських гірничо-металургійних компаній на глобальному ринку.

^ Об'єктом дослідження виступає процес забезпечення міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій на світовому ринку.




^ Рис. 1. Логіка дисертаційного дослідження


Предметом дослідження є умови, фактори та механізми досягнення високого конкурентного статусу транснаціональних гірничо-металургійних корпорацій у глобальному бізнес-середовищі.

^ Методи дослідження. Дисертаційна робота виконана на основі єдності теорії та практики, а також наукової абстракції. Методологічною основою є історико-логічний метод (під час дослідження сучасних тенденцій розвитку теорії і практики конкуренції в умовах глобалізації, визначення категорії «конкурентоспроможність гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій», моделей інтернаціоналізації їхньої діяльності – п. 1.1., 1.2., 1.3.); факторний аналіз (під час розкриття методології оцінки міжнародної конкурентоспроможності ГМТНК та аналізу крос-культурних особливостей забезпечення міжнародної конкурентоспроможності компаній різних країн – п. 1.3., 2.3., 2.4., 3.2.); методи якісних і кількісних порівнянь (у побудові показників міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних компаній, а також визначенні ступеня впливу структурних та інноваційних чинників на конкурентні позиції гірничо-металургійних компаній на світовому товарному ринку – п. 2.4., 3.1., 3.2.); економіко-статистичні методи (під час оцінювання міжнародної конкурентоспроможності європейських, японських, російських та українських ГМТНК – п. 1.2., 2.4.); компаративного функціонального аналізу ( для виявлення особливостей міжнародних злиттів та поглинань транснаціональними гірничо-металургійними компаніями – п. 2.1., 2.2, 2.3.); експертних оцінок і прогнозів (для визначення першочергових напрямів підвищення конкурентних позицій українських гірничо-металургійних компаній на зарубіжних товарних ринках – п. 2.2., 3.3.).

Джерельною та статистичною базою роботи є монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, матеріали й аналітичні звіти міжнародних та вітчизняних організацій (WorldSteel, WorldCoal, World Steel Dynamics, Eurofer, AISI, CISI, SEAISI, об’єднання підприємств «Металургпром», українська науково-промислова асоціація «Укркокс»), агреговані дані Державного комітету статистики України, Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Міністерства промислової політики України, державного підприємства  «Український науково-технічний центр металургійної промисловості «Енергосталь», транснаціональних гірничо-металургійних компаній різних країн світу, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», інформаційні та аналітичні матеріали ряду профільних міжнародних асоціацій, компаній з управління активами та рейтингових агенцій, ресурси Інтернету.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в розкритті ключових факторів забезпечення конкурентних позицій ГМТНКу глобальних умовах розвитку, обґрунтуванні моделі динамічної оцінки міжнародної конкурентоспроможності ГМТНК, виявленні крос-культурних особливостей нарощування конкурентного потенціалу транснаціональних компаній провідних країн та визначенні стратегічних напрямів і перспектив розвитку діяльності українських гірничо-металургійних компаній на світових товарних ринках.

На захист винесено такі нові наукові положення, розроблені особисто автором:

уперше:

  • обґрунтовано комплексну модель міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій з виокремленням ключових параметрів, що характеризують її ключові компоненти: виробничий (місія та стратегія, міжнародний бренд, ціна та якість), структурний (географічна експансія, вертикальна інтегрованість, транснаціональна мережа філій та представництв), інноваційний (рівень розвитку новітніх технологій та їх упровадження у виробничий процес), екологічний (шкідливі викиди в навколишнє середовище); для забезпечення об'єктивних оцінок конкурентоспроможності на міжнародних товарних ринках запропоновано модель «компанії-еталона», яку побудовано шляхом розрахунку інтегрованих показників на основі кількісних та якісних параметрів провідних транснаціональних компаній, що посідають лідерські позиції на гірничо-металургійному ринку: ArcelorMittal (Люксембург), Nippon Steel (Японія), Северсталь (Росія), Метінвест-Холдинг (Україна);

удосконалено:

  • періодизацію процесу глобалізації світового гірничо-металургійного комплексу з виокремленням таких регіонально ідентифікованих етапів: 1980-1990 рр. – домінування європейських, американських та японських транснаціональних корпорацій у зв’язку із інтенсивним розвитком машинобудівної галузі та будівельної інфраструктури; 1990-2000 рр. – збалансованість позицій європейських, американських та азійських ТНК за рахунок випереджаючого розвитку будівельної та машинобудівної галузі Китаю; 2001-2012 рр. – становлення нового промислового трикутника (Бразилія, Індія, Китай) за рахунок значних державних дотацій компаніям гірничо-металургійного комплексу (ГМК), що суттєво модифікувало усталену олігополістичну структуру ринку, спричинило загрози для стабільного функціонування європейських та американських транснаціональних корпорацій;

  • сучасну оцінку тенденцій кластеризації розвитку світового ГМК внаслідок формування на новітній інноваційній основі трьох типів висококонкурентних світових сталеплавильних груп: а) країни з виробництвом сталі методом безперервного розливки (Японія, США, Німеччина, Південна Корея, Бразилія, Туреччина); б) країни з технологіями прямого відновлення заліза з руди завдяки забезпеченню дешевим природним газом (Близького Сходу, Північної Африки, Південної Америки, США); в) країни із електродуговою виплавкою металу, що мають високорозвинутий енергетичний сектор (Іран, Туреччина, Індія, США, ЄС, Південна Корея; формування зазначених кластерів радикально змінило позиціонування країн на світовому ринку виробництва й споживання продукції гірничо-металургійної продукції, насамперед сталі, протягом 2001-2011 рр., коли частка Китаю у виробництві і споживанні зросла більш ніж удвічі із відповідним зменшенням частки інших провідних виробників сталі;

  • методи аналізу міжнародної конкурентоспроможності національних гірничо-металургійних комплексів на основі продуктової матриці енергоємності виробництва основних видів продукції галузі, яка дозволяє класифікувати основні країни-учасники світового металургійного ринку: 1) енергозберігаючі (Японія, Південна Корея, ЄС), 2) нейтральні (США, Індія, Бразилія, Австралія, Китай), 3) енергетично застарілі (Росія, Україна); доведено закономірний характер стабілізації частки експорту гірничо-металургійної продукції протягом останніх років після тривалого зростання до досягнення історичного максимуму у 2000 році і поступового зниження у 2010-2011 рр.; встановлено тенденцію до підвищення коефіцієнта корисного використання залізорудної сировини із 0,65 у 2001 році до 0,75 у 2011 році;

дістали подальшого розвитку:

  • класифікація стратегій міжнародної конкурентоспроможності ГМТНК: інноваційні (пріоритет розробки та впровадження нових технологій виробництва продукції); екологічні (акцент на зниженні шкідливих викидів і загального навантаження та локальні, регіональні та глобальну екосистему); національних і транскордонних злиттів і поглинань (синергетичні ефекти внаслідок консолідації ресурсів і капіталу при неоднозначних наслідках для ринку і навколишнього середовища);

  • напрями використання вітчизняними металургійними компаніями інноваційних факторів підвищення міжнародної конкурентоспроможності, які, з одного боку, мають забезпечити посилення частки високоякісної кінцевої продукції у загальному обсязі виробництва, а з другого – сприяти виведенню з експлуатації неефективних потужностей та технологій, які не тільки обумовлюють високі матеріальні витрати, а й спричиняють негативні впливи на оточуюче середовище, в першу чергу, значні викиди в атмосферу парникових газів;

  • заходи підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності залізорудного сектора економіки України на основі використання гірничо-металургійними компаніями у партнерстві з органами державного управління інструментів маркетингового менеджменту (моніторинг цінової конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку; корегування державної політики підтримки галузі в разі настання критичних загроз на глобальному ринку залізорудної сировини; субсидування підприємств галузі в межах вимог СОТ; державна підтримка експорту продукції ГМК через гарантування і страхування експортних кредитів, субсидування початкових затрат на міжнародний маркетинг та розвиток торговельної інфраструктури; формування системи інформаційної підтримки діяльності підприємств-експортерів; запровадження системи державної підготовки та підвищення кваліфікації менеджерів різних ланок тощо; виконання науково-дослідницьких робіт, програм реструктуризації, реалізація технічних рішень згідно із зобов'язаннями за Кіотським протоколом.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків та рекомендацій полягає в тому, що вони можуть стати методологічною базою розроблення конкурентних стратегій виходу вітчизняних гірничо-металургійних компаній на зарубіжні товарні ринки.

Результати дослідження впроваджені в діяльність корпоративних структур: методика оцінки конкурентних позицій на світовому ринку металургійної продукції, обґрунтування підходів щодо резервів енергозберігаючого розвитку ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод (довідка № 01-1374 від 12.04.2012 р); при розробці заходів активізації діяльності ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод» на міжнародних ринках на основі використання продуктово-географічної матриці в металургійному бізнесі та при прогнозних оцінках зниження залежності вітчизняних компаній від імпортованих ресурсів (довідка №572 від 24.04.2012 р); для підготовки рекомендацій українським гірничо-металургійним компаніям ТОВ «Експерт-холдинг» щодо підвищення ефективності експорту залізорудної сировини на основі використання сучасних інструментів міжнародного маркетингу (довідка № 127/4 від 30.04.2012 р.).

Матеріали та результати дослідження впроваджено в навчальний процес ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» під час розроблення робочих програм, науково-методичного забезпечення та викладання дисциплін «Міжнародний менеджмент» та «Міжнародна конкурентна політика України» на факультеті міжнародної економіки і менеджменту (довідка від 07.02.2012 р).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним, одноосібним дослідженням, виконаним без співавторів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження були викладені та обговорені на п’яти конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденції української економіки: виклики кризи і глобалізації» (м. Київ, травень 2010 р.); Третій Міжнародній науково-практичній конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки» (м. Сімферополь - м. Судак, червень 2010 р.); ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, березень 2011 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, квітень 2011 р.); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність національної економіки» (м. Київ, березень 2012 р.).

Публікації. Основні положення результатів дослідження відображено у 8 наукових публікаціях загальним обсягом 3,72 друк. арк., з них: 5 – у наукових фахових виданнях, 3 – матеріали міжнародних науково-практичних конференцій.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 176 сторінок основного тексту. У тексті дисертації розміщено 28 рисунків на 26 сторінках, 23 таблиці на 24 сторінках, 4 додатки на 38 сторінках, список використаних джерел містить 250 найменувань.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, визначені об’єкт і предмет дослідження, схарактеризовано методологічну базу, з’ясовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади управління міжнародною конкурентоспроможністю» розкрито характер конкуренції на міжнародних товарних ринках в умовах глобалізації, досліджено природу конкурентоспроможності ТНК, показано методи оцінки міжнародної конкурентоспроможності та особливості її вимірів у транснаціональних гірничо-металургійних корпораціях.

Проведений автором комплексний аналіз чинників міжнародної конкурентоспроможності гірничо-металургійних транснаціональних корпорацій засвідчив, що їх необхідно досліджувати за наступними компонентами: продуктовим (співвідношення ціна та якості), структурним (частка на світовому товарному ринку), регіональним (прив’язування до певної території за рахунок наявності власної сировинної бази), інноваційним (витрати на впровадження прогресивних технологічних розробок). У дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців трактування категорії «міжнародна конкурентоспроможність транснаціональних компаній», має декілька варіантів, в залежності: від мети аналізу – розміщення підприємств за регіонами, забезпеченість власною сировиною, прибутковість діяльності, частка на світовому ринку, екологічні характеристики, умови праці й техніка безпеки, здатність до злиття та поглинань тощо. Ураховуючи певну однобічність та звуженість згаданих трактувань, автор пропонує власне системне визначення цієї категорії як реальної та потенційної здатності транснаціональної корпорації в умовах глобалізації товарних ринків виробляти потрібну споживачам продукції; своєчасно виконувати перед ними зобов'язання, дотримуючись концепції сталого розвитку та ефективно використовуючи потенціал виробничо-технологічного, інноваційного, соціально-економічного та екологічного прогресу для утримання позицій на світовому ринку.

Конкурентоспроможність підприємства характеризує комплекс показників, які визначають його становище на внутрішньому та світовому ринку як стосовно конкретних товарів, так і чинників, які формують економічні умови виробництва та збуту товарів. В сучасних умовах конкурентоспроможність підприємства не обмежується підтримкою конкурентоспроможності товару, а полягає, насамперед, у його спроможності до адекватної динамічним середовищним умовам модернізації та переорієнтації виробництва згідно із життєвим циклом товару, тобто актуалізується інноваційна складова конкурентоспроможності гірничо-металургійних компаній, пов’язана головним чином з двома новітніми технологічними способами виробництва металу: прямим відновленням заліза з руди (таблиця 1) та електоровиплавленням сталі (таблиця 2).

Таблиця 1

^ Динаміка обсягів виробництва сталі за технологією прямого відновлення заліза в 2001-2011 рр.

Регіони

2001 р.

2004 р.

2007 р.

2011 р.

Тис.тонн

%

Тис.тонн

%

Тис.тонн

%

Тис.тонн

%

% у світі

ЄС 27

321

0,29

714

0,61

721

0,62

490

0,53

0,6

^ Північна Америка

5826

10,63

9834

17,75

9492

19,37

6650

15,6

8,9

^ Південна Америка

7153

23,14

10101

26,04

10034

25,01

7920

21,0

10,8

Африка

4986

61,35

6238

76,73

6382

84,11

4520

80,3

6,0

^ Близький Схід

8610

394,41

10672

509,16

12815

605,05

18710

85,0

24,2

Азія

8381

2,86

12737

3,06

23903

3,73

31720

3,86

42,2

Росія

2510

5,6

3140

6,24

3410

6,7

5230

10,8

7,0

^ Світ (пряме відновлення)

37787

6,44

53437

7,26

66756

6,94

75120


6,83

100,0

Розраховано за даними: Steel Statistical Yearbook 2012-95. Table 46.

В дисертації показано, що суттєві позиції мають Іран, Індія, країни Близького Сходу та Північної Африки, оскільки ці країни мають достатні запаси природного газу, який використовують в якості ключового компонента за даною технологією. Зовсім інша ситуація склалася в секторі електросталеплавильного виробництва, який є менш залежним від газу, однак потребує високого рівня розвитку електроенергетики.

Таблиця 2

^ Виплавлення сталі в електропечах у загальному виробництві сталі

Країна

2001 р.

2004 р.

2007 р.

2011 р.

тис.тонн

%

тис.тонн

%

тис.тонн

%

тис.тонн

%

% у світі

ЄС-27

71889

38,4

77257

38,2

84626

40,3

75841

42,8

17,2

Туреччина

9703

64,8

14646

71,5

19362

75,2

25268

74,1

5,7

Росія

8847

15

10690

16,3

19291

26,6

18534

26,9

4,2

Україна

927

2,8

2634

6,8

1635

3,8

1589

4,5

0,4

США

42745

47,4

51968

52,1

57003

58,1

52100

60,3

11,8

Іран

4768

68,9

6377

73,5

8120

80,8

10903

82,6

2,5

Китай

24005

15,8

41672

14,7

45000

9,2

71125

10,4

16,0

Індія

9960

36,5

14300

43,8

31300

58,5

43136

60,5

9,8

Японія

28424

27,6

29762

26,4

30961

25,8

24856

23,1

5,6

Південна Корея

19111

43,6

20870

43,9

23956

46,5

26441

38,6

6,0

Інші країни

64751

22,7

83746

23,7

96131

23,0

92324

20,8

20,8

Світ

285110

33,5

352922

32,9

417385

31

442117

29,2

100,0
  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» толочко анна олексіївна
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» юрса михайло якович
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» верба вероніка анатоліївна
Робота виконана на кафедрі стратегії підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» бойко світлана василівна
Роботу виконано на кафедрі фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» столярчук вікторія михайлівна
Роботу виконано на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» лавріненко олена валеріївна
Роботу виконано на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» ларіна ольга григорівна
Роботу виконано на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна
Робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи