Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна




Скачати 367.62 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна
Сторінка1/2
Дата24.02.2014
Розмір367.62 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


ТРОЯН ІРИНА АНАТОЛІЇВНА


УДК 339.56:061.1 ОЧЕС (043.3)


РОЗВИТОК субрегіонального торговельного співробітництва країн ОЧЕС


Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


КИЇВ – 2013

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, м. Київ


Науковий керівник:

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Гончарук Андрій Іванович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

професор кафедри міжнародної торгівлі


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

^ Мельник Тетяна Миколаївна,

Київський національний торговельно-економічний університет,

завідувач кафедри міжнародної економіки


кандидат економічних наук, доцент

Резнікова Наталія Володимирівна,

Інститут міжнародних відносин

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин



Захист відбудеться «^ 23» квітня 2013 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49г, к. 601.


Автореферат розісланий «22» березня 2013 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Л. Л. Антонюк

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Динамічна трансформація процесів економічної регіоналізації знаходить свій прояв як у стрімкому зростанні кількості інтеграційних об’єднань, в тому числі нотифікованих у СОТ регіональних торговельних угод, так і у формуванні новітніх моделей регіонального економічного співробітництва країн, які мають адекватно відповідати викликам глобалізації. Його конкурентною альтернативою і водночас органічною складовою стало субрегіональне торговельне співробітництво, яке опосередковується через формування та розвиток однойменних об’єднань. В цьому контексті особливий науковий інтерес становить дослідження торговельних відносин субрегіональної Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), геоекономічне розташування якої обумовлює значний вплив її діяльності на економіку країн усього контенту Євразії. З огляду на необхідність реалізації зовнішньоекономічних пріоритетів України актуалізується питання інституціалізації регіонального економічного співробітництва, зокрема в ОЧЕС, визначення торговельних перспектив та механізму ефективного членства в організації.

Фундаментальний підхід до проблематики регіональної торговельної співпраці набув висвітлення у працях зарубіжних учених: Б. Баласси, Р. Балдвіна, Л. Вінтерса, Р. Джонса, П. Кругмана, В. Моллє, В. Репке, П. Робсона, Я. Тінбергена, Б. Хоєкмана, С. Челака, Г. Шнайдера та інших, у тому числі російських - А. Бойченко, А. Булатова, Л. Зевіна, М. Лівенцева, В. Харламової, В. Шерова-Ігнат’єва, Ю. Шишкова. Значний науковий доробок з даної проблематики становлять праці вітчизняних фахівців: В. Будкіна, І. Гладій, Ю. Козака, В. Копійки, Д. Лук’яненка, Т. Мельник, К. Мурадова, А. Поручника, А. Старостіної, А. Філіпенка, В. Чужикова, А. Чухна, О. Швиданенка, Т. Шинкаренка, І. Школи, Т. Циганкової та багато інших.

Особливостям розвитку економічного співробітництва країн ОЧЕС присвячені праці таких зарубіжних і вітчизняних учених, як А. Гальчинський, В. Дергачов, М. Емерсон, О. Клімовець, В. Новицький, Н. Нурес, Ю. Макогон, В. Московкін, М. Нікітіна, Т. Орєхова, Н. Резнікова, Є. Савельєв, С. Саян, Е. Сискос, Ф. Тасинарі, В. Топіха, А. Язькова та інші. Разом з тим потребують поглибленого вивчення питання економічної природи субрегіоналізації, формування «чорноморської» моделі співробітництва країн в контексті розвитку євроінтеграції, напрямів та інструментів удосконалення внутрішнього торговельного співробітництва країн Чорноморського субрегіону, а також визначення пріоритетних форм співпраці України в ОЧЕС. Зазначене вище обумовлює актуальність дисертаційної роботи.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної торгівлі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в рамках міжкафедральних науково-дослідних тем «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) і «Стратегії національного розвитку в парадигмі глобальної економічної політики» (номер державної реєстрації 0111U007630) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Автором особисто підготовлено матеріали до підрозділів «Потенціал та моделі розвитку регіональних та двосторонніх торговельно-економічних відносин» та «Експортний потенціал України та стратегії двосторонніх і регіональних торговельно-економічних відносин». Дисертаційну роботу виконано також відповідно до тематики кафедри економічної теорії та державного управління в рамках науково-дослідної теми Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» «Глобалізація сталого розвитку в сучасних інтеграційних моделях» (номер державної реєстрації 0110U002996), у рамках якої особисто автором підготовлено розділ «Проблеми і перспективи регіонального економічного співробітництва України».

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є системне дослідження теоретичних засад розвитку субрегіонального торговельного співробітництва країн та обґрунтування напрямів його вдосконалення для членів ОЧЕС в контексті розвитку регіональної економічної інтеграції.

Виходячи з мети дослідження в роботі поставлені наступні завдання:

  • розкрити системну сутність і класифікувати форми субрегіонального торговельного співробітництва;

  • виявити типи та моделі реалізації торговельної співпраці країн субрегіону;

  • систематизувати фактори та індикатори рівня розвитку торговельного співробітництва країн субрегіону;

  • висвітлити ключові тенденції регіональної торговельної співпраці;

  • з’ясувати та комплексно охарактеризувати особливості субрегіонального торговельного співробітництва країн;

  • визначити характерні риси моделі Чорноморського субрегіонального торговельного співробітництва в контексті поглиблення європейської інтеграції;

  • оцінити результативність та виявити проблеми торговельної співпраці країн ОЧЕС;

  • запропонувати напрями та інструменти вдосконалення торговельного співробітництва країн в Чорноморському субрегіоні;

  • обґрунтувати пріоритети торговельної співпраці України в ОЧЕС.

^ Об'єктом дослідження є процеси регіональної економічної інтеграції в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є умови, фактори та механізми розвитку субрегіонального співробітництва країн Організації Чорноморського економічного спіробітництва у торговельній сфері.

^ Методи дослідження. Дисертаційна робота здійснювалася на основі системного підходу. У дослідженні теоретичних засад субрегіонального торговельного співробітництва використано теоретичні та емпіричні методи пізнання, зокрема аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії, абстрагування і конкретизації, що дозволило надати авторське уточнення категорій «субрегіон», «субрегіональне торговельне співробітництво» і «субрегіональна торговельна інтеграція» (у пп. 1.1, 1.2, 1.3). Також використовувались спеціальні методи дослідження: метод порівняльного аналізу (для дослідження розвитку регіонального і субрегіонального торговельного співробітництва у пп. 2.1, 2.2); методи групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників варіації, побудови динамічних рядів і розрахунку індексів (при аналізі статистичних даних кількості РТУ, розвитку торгівлі регіональних і субрегіональних угрупувань, розвитку торговельної співпраці України з країнами ОЧЕС у пп. 2.1, 2.2, 2.3, 3.3); матричний метод (для побудови взаємних потоків торгівлі, прямих іноземних інвестицій і міграції країн ОЧЕС і ЄС-15 у п. 3.1); методи статистичного аналізу (для оцінювання інтеграційної сумісності країн Чорноморського субрегіону у п. 3.1).

Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці провідних зарубіжних і вітчизняних фахівців; аналітико-статистичні матеріали міжнародних і регіональних організацій: Організації Чорноморського економічного співробітництва, Чорноморського банку торгівлі та розвитку, Світового банку, Конференції ООН з торгівлі і розвитку, Світової організації торгівлі, Європейської Комісії, Центру міжнародної торгівлі; Державного комітету статистики України, закони України; результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» і Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

^ Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у поглибленні існуючих теоретичних засад регіонального і субрегіонального економічного співробітництва, комплексному аналізі та розробці методичних і практичних рекомендацій удосконалення торговельної співпраці країн ОЧЕС. Конкретні результати, які визначають наукову новизну дисертації, полягають у наступному:

вперше:

- запропоновано авторське трактування категорії «інтеграційна сумісність країн субрегіону», що полягає у їх здатності до взаємовигідного розвитку торговельних, інвестиційних, міграційних відносин на засадах гармонізації глобально орієнтованих національних економічних та загальноінтеграційних інтересів задля соціально-економічного прогресу країн-членів та переходу на вищий рівень інтеграції; розроблено методичний підхід до оцінювання її ступеня (слабка, середня, повна сумісність), що ґрунтується на порівнянні національних макроекономічних показників та міжнародних індексів країн (зі створеної системи індикаторів) з еталонними значеннями (середні по домінуючому у регіоні інтеграційному угрупуванню), визначенні гомогенності їх міжкраїнового розподілу та побудові матриці дезінтеграційних чинників за рівнями (національним, субрегіональним, глобальним) та виокремленими компонентами інтеграційної сумісності - макроекономічним, інституційним, фінансово-економічним, науково-технологічним, політико-правовим, інфраструктурний, соціокультурним; обґрунтовано пріоритетність реалізації напрямів удосконалення торговельного співробітництва країн ОЧЕС: першочергові (зі слабким ступенем сумісності) - торговельний (формування адекватних умов для інтенсифікації субрегіональної торгівлі, поглиблення міжсекторального співробітництва тощо), фінансово-економічний (створення спільних інвестиційних фондів, максимальне використання ресурсів Чорноморського банку торгівлі та розвитку, проведення інвестиційних виставок тощо), науково-технологічний (заснування інноваційних фондів, інформаційних центрів, порталів електронної торгівлі тощо) та другорядні – соціокультурне зближення держав, створення нових і модернізація існуючих інфраструктурних об’єктів, розробка і реалізація проектів інформаційного забезпечення співпраці тощо;

удосконалено:

- теоретичні засади субрегіонального торговельного співробітництва, зокрема: доповнено й систематизовано у групи (економічні, правові, статутні) його принципи; визначено ключові функції (інтегративна, еволюційна, конкурентна, структурна) субрегіонального об’єднання країн та типи (традиційний, проектно-галузевий, ринковий, інституційний, змішаний) їх торговельної співпраці; уточнено й розвинуто систематизацію факторів (за десятьма критеріями - характер впливу, географічні межі, можливість контролю, стабільність, тривалість дії тощо), форм за сімома критеріями (договірне, проектно-галузеве, програмно-цільове, приватне, державне та інші) та типізацію моделей за п’ятьма критеріями (поглиблена, розширена, торговельно-економічна, проектно-гулузева, формальна, неформальна та інші) співпраці країн у субрегіональній торгівлі; розширено класифікацію регіональних торговельних угод СОТ за рахунок застосування додаткових її ознак (суб’єктність та рівень формалізації);

- системну характеристику категорії «субрегіональне торговельне співробітництво» країн, яка відрізняється від існуючих: обґрунтуванням еквівалентності передінтеграційному рівню розвитку міжнародних економічних відносин; ідентифікацією ключових критеріїв (спільність кордонів, належність до декількох або одного регіону, юридичне та/або публічне визнання субрегіональності, менша відносно регіону геоекономічна та геополітична значимість); виокремленням специфічних його моделей за критерієм характеру розвитку – повного приєднання (Центральноєвропейська зона вільної торгівлі), часткового приєднання (ОЧЕС) та конкурентної (Карибське співтовариство і спільний ринок, Асоціація Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва, Андська група), що носять формальний (нотифіковані СОТ як регіональні торговельні угоди) і неформальний (асоціації, форуми) характер;

дістало подальший розвиток:

- дослідження особливостей зон міжнародного торговельного співробітництва інтеграційних формувань (Панамериканської, Європейської, Східно-Азійської, Північно-Євразійської, Африканської та Арабської) за ключовими параметрами (моделі інтеграції, особливості співпраці в сфері торгівлі, проблеми і перспективи розвитку); виявлено тенденції регіонального (динамічне зростання кількості регіональних торговельних угод, пріоритетність двостороннього формату відносин, орієнтація на поглиблену інтеграцію, підвищення ролі Азійсько-Тихоокеанського регіону у міжнародній торгівлі тощо) і субрегіонального (розповсюдження «рамкових» угод проектно-торговельного типу, організаційна багатовимірність, екстравертність експортної поведінки країн-членів тощо) торговельного співробітництва; ідентифіковано нові моделі регіональної торговельної співпраці країн за критерієм рівня компліментарності торгівлі – екзоцентричну (Європейська асоціація вільної торгівлі, Рада співробітництва держав Перської Затоки) та слабоінтегровану (Співтовариство розвитку Півдня Африки, Спільний ринок Східної та Південної Африки, Економічне співтовариство Західноафриканських країн), що існують одночасно з вже традиційними моделями - коінтеграційною, розширення тощо;

- визначення сутнісних ознак «чорноморської» моделі субрегіонального торговельного співробітництва країн - селективний міжсекторальний підхід до торгівлі, що опосередковується через спільні транспортні, енергетичні та інфраструктурні проекти, географічна спрямованість торгівлі переважно на ринок Західної Європи, гнучка інституціалізація, «інтеграція знизу» - превалювання торговельних операцій, заснованих на переважно банківській і діловій кооперації, організаційне переплетення з торговими режимами держав-членів ЄС (Греція, Болгарія, Румунія), - яка реалізується в умовах його розширення у двосторонньому (як поглиблення економічної інтеграції) та багатосторонньому (як розвиток секторального співробітництва) форматах.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання сформульованих висновків і рекомендацій для удосконалення торговельного співробітництва України в ОЧЕС.

Запропоновані рішення мають прикладний характер і використані: у поточній роботі Головного управління зовнішніх зв’язків і міжрегіонального співробітництва Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (довідка про впровадження № 01-06/761 від 02.11.2012 р.) та при реалізації спільних проектів з Європейською Комісією при проведенні тренінгів з науковцями ВНЗ III – IV рівня акредитації, зокрема тренінгу European Integration Advocacy Training упродовж 2011-2012 рр. Фундацією сприяння європейській інтеграції (довідка про впровадження № 12-С від 01.11.2012 р.). Окремі теоретичні положення дисертації використано у навчальному процесі: на факультеті міжнародної економіки Кримського економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Основи економічної науки», «Макроекономіка» і «Національна економіка» (довідка про впровадження № 1018/01-08 від 09.10.2012 р.) та на економічному факультеті Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського при викладанні дисциплін «Політична економія» і «Макроекономіка» (довідка про впровадження № 82-06.14/3186 від 22.10.2012 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові розробки, висновки і рекомендації, які викладені у дисертації та виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації пройшли апробацію на чотирнадцяті науково-практичних конференціях і семінарі, зокрема на: ІІ всеукраїнській, ІІІ, ІV, V міжнародних конференціях «Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання» (м. Сімферополь, березень 2009 р., 2010 р., 2011 р., 2012 р.), міжнародній і всеукраїнській конференціях «Реалізація національних економічних інтересів України в рамках євроінтеграційних процесів» (м. Сімферополь, травень 2009 р., 2010 р.), всеукраїнському семінарі молодих учених та студентів «Участь України у глобалізаційних процесах» (м. Сімферополь, квітень 2011 р.), зарубіжній конференції «Современные проблемы общества, экономики, образования и экологии и пути их решения» (м. Ставрополь, Російська Федерація, квітень 2010р.), ХІІІ всеукраїнській конференції «Інноваційна модель розвитку як умова економічної безпеки в контексті інтеграційних процесів» (м. Донецьк, березень 2011 р.), міжнародній конференції «Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі» (м. Київ, квітень 2011 р.), IV міжнародній конференції «Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України» (м. Чернівці - м. Луцьк, червень 2011 р.), міжнародній конференції «Проблеми сучасної економіки в умовах фінансової нестабільності» (м. Одеса, березень 2012 р.), міжнародній конференції «Международные отношения и интеграционные проекты на постсоветском пространстве» (м. Дніпропетровськ, травень 2012 р.), міжнародній конференції «Проблеми розвитку соціально-економічних систем в контексті глобалізаційних викликів» (м. Хмельницький, квітень 2012 р.).

Публікації. За результатами дослідження автором самостійно опубліковано 21 наукова праця загальним обсягом 5,7 друк. арк., з них 7 – у наукових фахових виданнях, 14 – в інших виданнях.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний зміст роботи становить 169 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 25 рисунків на 17 сторінках, 26 таблиць на 23 сторінках, 20 додатків на 23 сторінках, список використаних джерел налічує 222 найменування.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, об’єкт та предмет роботи, окреслено методологічну базу дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «^ Теоретичні основи дослідження субрегіонального торговельного співробітництва країн» розкрито системну сутність торговельного співробітництва країн субрегіону; комплексно проаналізовано та систематизовано типи та моделі його реалізації, фактори та індикатори розвитку.

Дисертантом показано, що поширеною формою міжнародного економічного співробітництва є міжнародна торгівля, яка здійснюється на глобальному, регіональному, субрегіональному і транскордонному рівнях. З урахуванням сучасних тенденції регіоналізації акцентовано увагу на дослідженні субрегіонального торговельного співробітництва. Обґрунтування ключових критеріїв субрегіональності, ідентифікація концептуальних особливостей субрегіону у міжнародній економіці та розгляд різних підходів до його визначення дали змогу дати авторське трактування сутності поняття «субрегіон», під яким слід розуміти юридично та/або публічно визнане угрупування з щонайменше двох сусідніх країн одного чи декількох регіонів, яке має відносно них меншу геоекономічну і геополітичну значимість.

На основі міждисциплінарного аналізу підходів до розкриття сутності міжнародного економічного співробітництва автором запропоновано визначення категорії «субрегіональне торговельне співробітництво» країн, що являє собою передінтеграційний рівень міжнародних економічних відносин та реалізується з приводу і у процесі обміну товарами, послугами і об’єктами інтелектуальної власності між контрагентами різних країн у межах субрегіону на довготривалій основі задля досягнення глобально орієнтованих узгоджених національних економічних інтересів. Ретроспективний аналіз теорій міжнародної і регіональної економічної інтеграції та підходів до трактування їх сутності уможливили пропозицію визначення субрегіональної торговельної інтеграції як процесу поглиблення торгових відносин між країнами субрегіону шляхом усунення традиційних бар’єрів у торгівлі та формування сприятливих умов для подальшої її лібералізації зі створенням над- або міжнаціональних органів регулювання.

Проаналізовано принципи міжнародного економічного і торговельного співробітництва, задекларовані у документах ООН і СОТ, ідентифіковано ті з них, що не входять у протиріччя з вимогами гармонійного розвитку субрегіонального торговельного співробітництва та об’єднано їх у три групи – економічні (недискримінації, лібералізації торгівлі тощо), правові (сумлінного виконання зобов’язань, невтручання у внутрішні справи один одного тощо) та статутні/ для субрегіонального об’єднання (для ОЧЕС - дружби, добросусідства і взаємоповаги, заохочення підприємницької діяльності тощо). Визначено функції субрегіонального торговельного об’єднання: інтегративну, еволюційну, конкурентну, структурну, регулюючу, інформаційну, розподільчу, ціноутворюючу.

У роботі на основі комплексного аналізу підходів до класифікації форм міжнародної торгівлі розроблено систематизацію форм торговельного співробітництва країн субрегіону за наступними критеріями: специфіка предмета (товарами, послугами, об’єктами інтелектуальної власності), спеціалізація (експортне, імпортне, реекспортне, реімпортне), специфіка взаємодії (традиційне, компенсаційне, коопераційне, лізингове), сфера діяльності (приватне, державне), рівень взаємодії (мікро-, макро, мета-, мезорівнів), кількість учасників (двостороннє, багатостороннє), організаційна форма (договірне, проектно-галузеве, програмно-цільове). Для визначення оптимальних для субрегіонального об’єднання форми юридичного закріплення домовленостей (міжнародний договір, декларація, статут, програми або комплекс цих документів) та пріоритетного рівня координації та управління торговельного співробітництва держав (національний, міжнаціональний, наднаціональний) запропоновано алгоритм вибору його типу – проектно-галузевий, традиційний, ринковий, інституційний або змішаний.

Автором розширено класифікацію регіональних торговельних угод СОТ, які є найбільш поширеною формою юридичного закріплення домовленостей про торговельно-економічну співпрацю, за рахунок застосування двох додаткових ознак (суб’єктність та рівень формалізації). Багатовимірність РТУ, поява та розвиток нетрадиційних форм і механізмів організації та реалізації торговельних відносин обумовлює виникнення нових моделей субрегіональної торговельної співпраці країн, які комплексно охарактеризовано та типізовано за ознаками: напрямок розповсюдження (поглиблена, розширена), рівень економічного розвитку країн (меридіональна, широтна), характер взаємодії суб’єктів (формальна, неформальна), ступінь участі країн (повна, селективна), специфіка реалізації (торговельно-економічна, проектно-гулузева). У дисертації узагальнено та систематизовано фактори розвитку субрегіонального торговельного співробітництва країн за такими критеріями: характер впливу, географічні межі, можливість контролю, стабільність, тривалість дії, форма впливу, джерело походження, сфера дії, ступінь взаємообумовленості і рівень охоплення. Надана систематизація спрощує виявлення дезінтеграційних чинників субрегіонального угрупування.

Сучасні зарубіжні і вітчизняні методичні підходи до оцінювання рівня розвитку регіональної економічної інтеграції, як показано у роботі, характеризуються охопленням багатьох сфер міждержавної взаємодії (інфраструктурної, макроекономічної, правової тощо). Для субрегіональних угруповань цей аспект, а також переважно різношвидкісний характер пристосування країн до умов взаємного співробітництва зумовило необхідність розробки системи індикаторів рівня розвиненості субрегіональної торговельної співпраці держав. Дослідження цієї системи запропоновано здійснювати у комплексному аналізі інтеграційної сумісності країн, яку в авторському баченні слід трактувати як здатність до взаємовигідного розвитку торговельних, інвестиційних, міграційних відносин на засадах гармонізації глобально орієнтованих національних економічних та загальноінтеграційних інтересів задля соціально-економічного прогресу країн-членів та переходу на вищий рівень інтеграції.

Запропоновано оцінювати ступінь інтеграційної сумісності країн субрегіону (слабкий, середній, повний) шляхом порівняння національних макроекономічних показників та міжнародних індексів країн (зі створеної системи 29 індикаторів) з еталонними значеннями (середні по домінуючому у регіоні інтеграційному угрупуванню) та визначення гомогенності їх міжкраїнового розподілу (табл. 1).

^ Таблиця 1

Критерії визначення ступеня інтеграційної сумісності країн субрегіону

Ступінь сумісності

Гомогенність розподілу

Відношення до еталонного значення

Значення

Норми за коефіцієнтом варіації, %

Для показників, діапазон значень яких позитивно зростає

Для показників, діпазон значень яких негативно зростає

Слабкий

цілком неоднорідна

≥ 42

≤ 0,4

≥ 0,8

недостатньо однорідна

35-41

Середній

достатньо однорідна

18-34

0,5-0,7

0,5-0,7

Повний

Однорідна

≤ 17

≥ 0,8

≤ 0,4

Джерело. Розраховано автором на основі статистичних методів та емпірично.

Обґрунтовано необхідність створення матриці дезінтеграційних чинників: за рівнями (національним, субрегіональним, глобальним) та компонентами інтеграційної сумісності (макроекономічним, науково-технологічним, політико-правовим, інфраструктурним, фінансово-економічним, інституційним, соціокультурним), що дає змогу визначати першочергові напрями вдосконалення торговельного співробітництва країн субрегіонів у компонентах зі слабким її ступенем.

У розділі 2 «Передумови, тенденції та особливості субрегіонального торговельного співробітництва країн» розкрито тенденції і особливості торговельної співпраці країн провідних регіональних і субрегіональних формувань, визначено характерні риси «чорноморської» моделі торговельного співробітництва країн.

Комплексний аналіз зональної регіоналізації торговельного співробітництва країн дозволив автору ідентифікувати ключові параметри міжнародних торговельних зон - Європейської, Панамериканської, Східно-Азійської, Північно-Євразійської, Африканської та Арабської. Зокрема для кожної зони виявлено країни-лідери, домінуючі угрупування та характерні для них моделі інтеграційних процесів, визначено особливості торговельної співпраці та товарні пріоритети експорту, діагностовано проблеми розвитку та охарактеризовано перспективи подальшої співпраці. При цьому показано, що спільною рисою всіх торговельних зон є стратегічна орієнтація на поглиблення інтеграції за рахунок інтенсифікації торговельних відносин у менш розвинутих зонах та залучення нових торгових партнерів у більш розвинутих.

Досліджено особливості торговельної співпраці країн у традиційних вже моделях регіональної економічної інтеграції (коінтеграційній, розширення, проектно-галузевій, реінтеграційній), обґрунтовано виокремлення за критерієм компліментарності торгівлі таких специфічних моделей, як екзоцентрична, характерними рисами якої є зовнішньоторговельна орієнтація та невисока компліментарність (Європейська асоціація вільної торгівлі, Рада співробітництва держав Перської Затоки) та слабоінтегрована (низький рівень економічного розвитку, торговельних відносин та їх некомпліментарність - Співтовариство розвитку Півдня Африки, Спільний ринок Східної та Південної Африки, Економічне співтовариство Західноафриканських країн.

Автором узагальнено ключові світові тенденції регіонального торговельного співробітництва, зокрема: динамічне зростання кількості регіональних торговельних угод (зі 102 до 352 за останні 12 років), здебільшого двостороннього формату та стосовно вільної торгівлі товарами; поглиблення інтеграційного співробітництва, що охоплює не тільки вільний рух товарів, але й одночасно сприяє обміну об’єктами інтелектуальної власності, розвитку сфери послуг, інвестицій, міграції, гармонізації національних економічних політик; перехід від «закритого» регіоналізму до «відкритого», значне підвищення ролі Азійсько-Тихоокеанського регіону у міжнародній торгівлі.

Обґрунтовано, що інтенсивна поява сучасних формальних і неформальних субрегіональних формувань стає або відповіддю на посилену конкуренцію з боку регіональних блоків, або пошуком оптимального механізму поступового приєднання до них. Розвиток цих формувань, як доведено в роботі, здійснюється за двома ключовими моделями субрегіонального торговельного співробітництва - приєднання (повного або часткового) та конкурентної. Перша характеризується зовнішньою спрямованістю торгівлі, стратегією інтеграційного розвитку, що націлена на вступ до регіонального блоку для всіх або більшості країн; натомість, друга - внутрішньою спрямованістю торгівлі та конкурентною стратегією інтеграційного розвитку.

До найбільш важливих тенденцій розвитку субрегіонального торговельного співробітництва дисертантом віднесено: зростання кількості торговельних угод проектно-галузевого типу, багатовимірність організаційного оформлення (програми, регіональні торговельні угоди, організації), наступальність торговельної поведінки країн через пошук оптимальних форм і напрямів міжрегіональної взаємодії, поява та поширення моделей співпраці між країнами з різними рівнями економічного розвитку.

У результаті критичного аналізу торговельної субрегіоналізації встановлено, що найбільш успішними субрегіональними економічними об’єднаннями у розвитку зовнішньої торгівлі є Асоціація Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва і Азійсько-Тихоокеанська торговельна угода (експортні ринкові частки – 20,4% і 13,6% відповідно), а внутрішньої субрегіональної торгівлі - Асоціація Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва, Центральноєвропейська зона вільної торгівлі, Латиноамериканська Асоціація інтеграції і ОЧЕС (частки експортної орієнтації - 67%, 20% ,17% і 15% відповідно) у 2011 р. Більш комплексне дослідження розвитку торговельних відносин країн ОЧЕС уможливило виявлення таких особливостей: зниження рівня субрегіональної торгівлі за показником частки внутрішньої експортної орієнтації з 18,2% до 15,2% за три останні роки, асиметричність внутрішньої субрегіональної орієнтації торгівлі (низький її рівень для Росії, Туреччини, Румунії, високий – для Молдови, Грузії, України, Вірменії), відсутність чіткої спеціалізації у товарній торгівлі, слабка географічна диверсифікація з превалюванням орієнтації на ЄС.

Враховуючи досвід розвитку співробітництва Євросоюзу з сусідніми країнами-нечленами в рамках існуючих секторальних моделей («норвезька», «швейцарська», «турецька», «середземноморська» та інші), показано, що економічні взаємозв’язки з країнами ОЧЕС наразі розвиваються як у двосторонньому, так і у багатосторонньому форматах, створюючи потенціал успішної реалізації «чорноморської» моделі торговельно-економічного співробітництва (табл. 2).

^ Таблиця 2

Порівняльна характеристика форматів реалізації торговельно-економічного співробітництва «ОЧЕС-ЄС»

Категорія

Реалізація торговельно-економічного співробітництва «ОЧЕС-ЄС»

Формати

Двосторонній

Багатосторонній

Мета

Поглиблення економічної інтеграції

Розвиток секторального співробітництва

Юридичне оформлення

Регіональні торговельні угоди

Декларація, ініціативи, програми

Діючі документи


Угоди про: - митний союз та економічну інтеграцію: ЄС - Греція, ЄС - Болгарія, ЄС - Румунія;

- вільну торгівлю: ЄС - Албанія, ЄС – Сербія;

- економічну інтеграцію: ЄС – Албанія;

- митний союз: ЄС – Туреччина.

- Декларація про посилене співробітництво;

- ініціатива «Чорноморська Синергія»;

- галузеві програми (Black Sea PETrA, ІNOGATE, TRACECA, PHARE).


Джерело: складено автором за даними: http://www.wto.org/english/tratop_e/region_e/region_e.htm, http://ec.europa.eu/world/enp/policy_en.htm

Комплексний аналіз динаміки показників внутрішньої і зовнішньої торгівлі, структури субрегіонального експорту товарів та послуг, розвиненості суміжних з торгівлею сфер (інвестиційної, міграційної, транспортної, інфраструктурної, енергетичної, інституційної), макроекономічного стану членів ОЧЕС дозволив дисертанту виокремити й охарактеризувати сутнісні риси «чорноморської» моделі торговельного співробітництва країн: диференційований секторальний підхід (селективна участь країн у реалізації вузько спрямованих проектів, що опосередковують торгівельні відносини); «інтеграція знизу», однак не на виробничій основі, а переважно через банківську і ділову кооперацію; гнучка інституціалізація, що знаходить прояв у діяльності існуючих та створенні спеціальних робочих груп по проектам; наявність дивергенції у рівнях соціально-економічного розвитку країн. А виявлення зовнішньоторговельної спрямованості на ринок Західної Європи для переважної кількості держав дало підстави ідентифікувати «чорноморську» торговельну співпрацю як субрегіональну модель часткового приєднання.

У розділі 3 «^ Удосконалення субрегіонального торговельного співробітництва країн ОЧЕС» комплексно досліджено проблематику та результативність розвитку торговельних відносин країн Чорноморського субрегіону, визначено ступінь їх інтеграційної сумісності, обґрунтовано напрями вдосконалення їх торговельної співпраці в ОЧЕС, зокрема для України.

Доведено, що більш результативному розвитку торговельного співробітництва країн ОЧЕС перешкоджає комплекс проблем, які в роботі систематизовано у матрицю дезінтеграційних чинників за рівнями (національним, субрегіональним і глобальним) та компонентами інтеграційної сумісності. Показано, що ключовими з них є: макроекономічні труднощі розвитку національних економік, які останнім часом поглиблюються наслідками світової фінансової кризи; політична нестабільність і територіальні претензії між країнами; міжетнічні конфлікти серед деяких країн на фоні їх культурної несумісності; технологічно низький рівень розвитку більшості країн-членів; незахищений інформаційний простір; низька ефективність інституційного забезпечення діяльності організації.

Покраїновий аналіз субрегіональної торгівлі за основними товарними групами дозволив автору розподілити країни за ступенем торговельної сумісності: найвищий її рівень у експортуванні сировинних товарів має Вірменія, промислових - Туреччина, Україна, Албанія, Румунія, палива – Азербайджан. У роботі статистично доведена стійка нерівномірність географічного розподілу потоків внутрішньої торгівлі країн Чорноморського субрегіону, а саме: ключові потоки товарів припадають на пари країн «Росія-Україна» (частка зовнішньоторговельних обігів складає 31,2% сукупного обсягу субрегіональної торгівлі) і «Росія-Туреччина» (відповідно - 16,3%) у 2011 р. Це свідчить одночасно як про недостатньо поглиблений субрегіональний поділ праці, так і про невисокий рівень компліментарності торгівлі країн.

Порівняння показників часток внутрішніх регіональних потоків торгівлі, інвестицій і міграції у відповідних сукупних потоках країн ОЧЕС з аналогічними показниками ЄС-15 засвідчило слабкий ступінь інтеграційної сумісності у торговельній і інвестиційній сфері та середній - у міграційній, як у 2010 р., так і 10 років потому (рис. 1).

Результатом оцінювання ступеня інтеграційної сумісності держав ОЧЕС за авторською методикою стало визначення пріоритетності напрямів вдосконалення їх торговельного співробітництва: першочергові у компонентах із слабким ступенем сумісності (торговельний, фінансово-економічний, науково-технологічний) та другорядні - із середнім ступенем (макроекономічний, політико-правовий, інфраструктурний, інституційний, соціокультурний) (рис. 2).



^ Рис. 1. Піктограми розвитку внутрішніх регіональних торгівлі, інвестування і міграції країн ОЧЕС і ЄС-15, 2000 р., 2010р.



1 - торгівля, 2 - інвестування, 3 – міграція.

Джерело: розраховано за даними www.worldbank.org, www.trademap.org, www.epp.eurostat.ec.europa.eu


Дисертантом проаналізовано сучасний стан і форми торговельної діяльності України в межах ОЧЕС та доведено необхідність активізації субрегіональної співпраці для сприяння результативному розв’язанню проблеми поставок енергоносіїв, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та її географічної диверсифікації. Вектори удосконалення торговельного співробітництва країни в ОЧЕС запропоновано визначати у матриці використання інструментів їх реалізації за емпірично виявленими пріоритетами (товари, транспортні і туристично-рекреаційні послуги) та компонентами інтеграційної сумісності. При цьому у товарному експорті доцільно реалізовувати як потенціал машинобудівної, хімічної, легкої промисловості, так і сучасного наукомісткого виробництва (електроніка, медичні препарати, біо- та нанотехнології). Обґрунтовано перспективність подальшої лібералізації торгової політики України відносно країн ОЧЕС, необхідність формування позитивного інвестиційного іміджу, активне використання фінансових ресурсів Чорноморського банку торгівлі та розвитку, доцільність комплексної інформаційної підтримки національних експортерів.

  1   2

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» верба вероніка анатоліївна
Робота виконана на кафедрі стратегії підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана зарицька ірина анатоліївна
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана майборода Ірина Сергіївна удк 336. 77 Оцінка кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» дзебих ірина борисівна
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» толочко анна олексіївна
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» бойко світлана василівна
Роботу виконано на кафедрі фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» троян ірина анатоліївна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» юрса михайло якович
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи