Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко icon

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко




Скачати 387.56 Kb.
НазваДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко
Сторінка1/2
Дата24.02.2014
Розмір387.56 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


СУЩЕНКО Олександр Миколайович


УДК 336:339.56.055 (477:061.1)


ФІНАНСОВІ ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄС


Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ–2009

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ.



заслужений діяч науки і техніки України,

доктор економічних наук, професор

^ Федосов Віктор Михайлович,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри фінансів
^ Науковий керівник:



доктор економічних наук, професор

Андрущенко Володимир Леонідович,

Національний університет державної податкової

служби України,

професор по кафедрі податків і оподаткування


^ Офіційні опоненти:



кандидат економічних наук

Фурсова Олена Вікторівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

старший викладач кафедри міжнародного менеджменту





Захист відбудеться «_13_» лютого 2009 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49 г, ауд. 601.


Автореферат розіслано «_12_» січня 2009 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

професор А. М. Поддєрьогін

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. В умовах глобалізації та інтернаціоналізації світогосподарських зв’язків посилюється роль зовнішньої торгівлі у фінансово-економічному розвитку країни. Існує прямий та опосередкований взаємозв’язок зовнішньої торгівлі з процесами макрофінансової стабілізації і економічного зростання. Прямий зв’язок проявляється через збільшення обсягів ВВП країни, фінансових ресурсів суб’єктів зовнішньоторговельних відносин та податкових надходжень державного бюджету. Опосередкований – через інвестиції в довгострокові активи, які дозволяють перейти на якісно новий рівень макроекономічного розвитку та збільшити доходи всіх суб’єктів розподільчих відносин. В свою чергу, держава, використовуючи наявні фінансові ресурси, може впливати на розвиток зовнішньої торгівлі, підсилюючи при цьому позитивний вплив останньої на макроекономічну стабілізацію та економічне зростання.

Пізнавши глибинну природу цих зв’язків, можна здійснювати більш ефективну державну політику в сфері зовнішньої торгівлі і фінансів. Для цього необхідно з позиції економічних інтересів держави визначити фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин України. Виявлення та використання таких пріоритетів є особливо актуальним і важливим з огляду на приєднання України до Світової організації торгівлі (СОТ) і можливе створення зони вільної торгівлі між Україною та її найбільшим торговельним партнером – Європейським Союзом (ЄС).

Світова економічна думка володіє значними теоретичними і практичними напрацюваннями відомих вчених-економістів, які визначили передумови для використання новітніх технологій управління державними фінансами: Дж. М. Кейнс, Дж. Б’юкенен, Д. Стіглітц, П. Самуельсон, Е. Фелпс та інші. Серед вітчизняних вчених необхідно назвати праці професорів В. Андрущенка, С. Льовочкіна, Ц. Огня, В. Опаріна, В. Суторміної, В. Федосова, С. Юрія та інших. Вагомий внесок у дослідження впливу зовнішньої торгівлі на фінансово-економічний розвиток держави зробили зарубіжні вчені, зокрема Я. Н. Бхагваті, Ж. М. Гроссман, Л. Ебрілл, Т. Мен, А. Монкретьєн, А. Серра, Г. Скаруффі, У. Стаффорд, В. Танці, Е. Фелтенштайн, Е. Хелпман, Т.Хітіріс, Д. Б. Шовен та інші. Серед вітчизняних та російських науковців необхідно відзначити дослідження фінансових аспектів зовнішньоторговельних відносин І. Бураковського, О. Петруніна, О. Рогача, А.Філіпенка, О. Фурсової, Т. Циганкової, О. Шниркова та інших.

Проте, залишається недостатньо дослідженим питання впливу зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС на фінансово-економічний розвиток України в умовах світової фінансової кризи та необхідність розробки макроекономічної політики держави, яка б враховувала зв’язок між торговельною, фіскальною, монетарною та кредитною її складовими. Таким чином, актуальність зазначених проблем, недостатній рівень їх вивчення вітчизняною фінансовою наукою, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його завдання, логіку та структуру.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у межах тем: «Реструктуризація фінансової системи в умовах перехідної економіки» (номер державної реєстрації 0101U003065) та «Фінансова інфраструктура ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0107U001336). Особистий внесок автора полягає у розкритті взаємозв’язку між зовнішньою торгівлею та об’єктивними економічними категоріями: «гроші», «фінанси» і «кредит»; визначенні фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС; обґрунтуванні взаємозалежності між фіскальною, монетарною, кредитною та торговельною політикою як складовими макроекономічної політики України; дослідженні шляхів впливу лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на фінансово-економічний розвиток України.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття сутності, специфічних особливостей фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

  • проаналізувати взаємозв’язок між зовнішньою торгівлею та економічними категоріями: «гроші», «фінанси» і «кредит»;

  • дослідити прямі та опосередковані шляхи впливу зовнішньої торгівлі на макрофінансову стабілізацію і економічне зростання;

  • визначити і розкрити фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин України з країнами ЄС;

  • розкрити взаємозв’язки між фіскальною, монетарною, кредитною та зовнішньоторговельною політикою як складовими макроекономічної політики України;

  • оцінити ефективність використання державою прямих та непрямих субсидій з метою впливу на зовнішньоторговельні відносини між Україною та ЄС;

  • оцінити можливі фінансово-економічні наслідки створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

^ Об’єктом дослідження є зовнішньоторговельні відносини між Україною та ЄС.

Предмет дослідження – фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС.

^ Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на використанні принципу єдності теорії та практики, прогнозуванні розвитку фінансово-економічних процесів на основі методів наукової абстракції. Методологічною основою дослідження є системний підхід до аналізу взаємозв’язку економічних явищ та процесів, творче осмислення праць українських та зарубіжних учених з питань фінансової та торговельної політики держави. Конкретні наукові теоретичні та прикладні розробки здобувачем одержано з використанням таких методів: діалектики, аналізу і синтезу – для розкриття взаємозв’язків та взаємозалежностей між торговельною, фіскальною, монетарною та кредитною політикою держави; класифікації та типології – для ідентифікації факторів фінансово-економічного розвитку України; системного підходу – для розробки циклу тактичних та стратегічних заходів державної фінансової та торговельної політики; факторний та кореляційний аналіз, економіко-математичне моделювання, зокрема статистичне моделювання, порівняльний аналіз – для вивчення факторів впливу на фінансово-економічний розвиток України.

Статистичну та інформаційну базу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державної митної служби України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України та Рахункової палати України; широко використано статистичні матеріали Європейського Союзу, Швейцарії, ОЕСР, праці зарубіжних і вітчизняних учених, законодавчі й нормативні акти, рекомендації міжнародних установ та організацій (МВФ, Світового банку, Європейського центрального банку), Інституту Східної Європи (Німеччина), Німецької консультативної групи при Кабінеті міністрів України.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступних особисто сформульованих автором положеннях, що виносяться на захист:

вперше:

  • визначено фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин України з ЄС;

  • оцінено джерела та запропоновано заходи щодо компенсації втрат податкових надходжень державного бюджету України у зв’язку з поглибленням економічної інтеграції між Україною та ЄС;

  • оцінено можливі фінансово-економічні наслідки від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

удосконалено:

  • концепцію статичних та динамічних ефектів у взаємозв’язку із процесами економічної та торговельної інтеграції;

  • обґрунтовано прямий та опосередкований (через збільшення інвестицій в довгострокові активи) вплив зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на зростання ВВП країни;

  • методичні підходи до справляння податку на додану вартість в частині підвищення ефективності контролю за його сплатою та запровадження пені за несвоєчасне відшкодування державою даного виду податку;

одержали подальший розвиток:

  • дослідження взаємозв’язку між зовнішньою торгівлею, як особливою сферою економічних відносин, та об’єктивними економічними категоріями: «гроші», «фінанси» і «кредит»;

  • запропоновано моделі для визначення взаємозв’язку між зовнішньою торгівлею та макроекономічними і макрофінансовими показниками розвитку країни;

  • поглиблено комплексний підхід до розробки фінансової та зовнішньоторговельної політики держави.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки дослідження можуть бути використані у діяльності органів виконавчої влади при розробці напрямів зовнішньоекономічної стратегії України, зокрема для прискорення процесу інтеграції України до Європейського економічного простору.

Міністерством економіки України взято до уваги пропозиції щодо необхідності створення зони вільної торгівлі між Україною та країнами ЄС (довідка № 128–21/150 від 22.04.2008 р.). Практичні рекомендації стосовно проведення зваженої кредитної політики були використані ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (довідка № 001-11/1301 від 11.03.2008 р.). Міністерством закордонних справ України враховано і взято до практичного застосування пропозиції стосовно необхідності поглиблення економічної інтеграції між Україною та ЄС (довідка № 51/36-091-1754 від 11.06.2008 р.). Результати дисертації були використані у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисципліни «Фінанси» (довідка від 09.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Всі наукові результати, викладені у дисертаційному дослідженні та наведені в опублікованих працях, отримані автором особисто.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювались на наукових семінарах кафедри фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» та були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації», що пройшла 23–24 лютого 2006 р. у Тернопільському державному економічному університеті (м. Тернопіль); міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації», що пройшла 22–23 лютого 2007 р. у Тернопільському державному економічному університеті (м. Тернопіль); міжнародній конференції студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі», що відбулась 18–20 травня 2007 року у Донецькому національному технічному університеті (м. Донецьк); міжнародній науково-практичній конференції «Бюджетно-податкові чинники активізації розвитку фінансових ринків та фінансового посередництва», що відбулася 27–28 березня 2008 року у Національному університеті державної податкової служби України (м. Ірпінь).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,27 друк. арк., у тому числі 7 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,69 друк. арк.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (дев’ять підрозділів) і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 205 сторінок друкованого тексту. Робота містить 29 таблиць на 19 сторінках, 32 рисунки на 14 сторінках та 14 додатків на 16 сторінках. Список використаних джерел налічує 237 позиції, які займають 20 сторінок.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і визначено завдання дослідження, його об’єкт і предмет, наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретичні основи дослідження фінансової складової зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС» досліджено теоретичні аспекти взаємозв’язку між зовнішньою торгівлею та фінансово-економічним розвитком країни.

У дисертації на основі власних розрахунків і аналізу західної літератури показано, що зовнішня торгівля через «статичні» та «динамічні» ефекти впливає на темпи зростання ВВП країни як основного джерела формування доходів суб’єктів фінансових відносин1. Доведено, що існування торговельних обмежень значно підвищує вартість факторів виробництва та погіршує ефективність їх використання. Автор аргументує, що «статичні» ефекти проявляються у короткостроковому періоді через одночасне збільшення обсягів експорту. У довгостроковому періоді в силу збільшення інвестицій у довгострокові активи спостерігається дія «динамічних» ефектів, які дозволяють збільшити обсяги і темпи зростання ВВП. Це дає змогу отримати темпи економічного зростання більші за ті, що мають місце в короткостроковому періоді. За останні дванадцять років коефіцієнт кореляції між обсягами зовнішньої торгівлі України та ЄС і інвестиціями в довгострокові активи становив майже 0,97. У свою чергу, коефіцієнт кореляції між інвестиціями в основний капітал та обсягами ВВП України складав 0,99. Це свідчить про високу щільність зв’язку між цими показниками і доводить опосередкований вплив зовнішньої торгівлі на збільшення обсягів ВВП України через інвестиції в довгострокові активи.

Дисертантом доведено, що позитивний вплив на зростання ВВП країни має не тільки експорт, а й імпорт, якщо він складається із товарів, які дозволяють переозброїти вітчизняне виробництво, зменшити його енергоємність та підвищити якість виробленої продукції. Дисертант підкреслює, що зовнішня торгівля сприяє вільному руху результатів наукових досліджень між торговельними країнами-партнерами і дозволяє економити ресурси за рахунок виключення можливості дублювання дослідницької діяльності2. Саме товари, які дозволяють користуватися результатами науково-дослідної діяльності країн ЄС, займають важливе місце у товарній структурі імпорту європейських товарів до України.

Проведені автором розрахунки підтверджують теоретичну тезу про вплив зовнішньої торгівлі на формування доходів суб’єктів фінансових відносин. Розрахований коефіцієнт кореляції показав, що протягом 1996–2007 рр. щільність зв’язку між обсягами доходів населення, прибутком підприємств та обсягами зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС була високою – 0,97 та 0,96, відповідно. Дисертантом доведено, що зовнішня торгівля прямо та опосередковано впливає на податкові надходження державного бюджету України. Прямий вплив проявляється через групу податків на зовнішню торгівлю та податок на додану вартість від імпортованих на територію України товарів. Опосередкований – пов’язаний із впливом зовнішньої торгівлі на зростання ВВП країни та розширення таким чином фінансової бази держави загалом і бази оподаткування, зокрема. Підтвердження зроблених нами висновків можна знайти в дослідженнях іноземних дослідників3. Так, розрахований коефіцієнт кореляції (показує щільність зв’язку) між зовнішньою торгівлею України та ЄС і обсягами податкових надходжень у 1996–2007 роках становив 0,96, що свідчить про високу щільність зв’язку. Така ситуація вимагає оцінки можливого впливу збільшення обсягів зовнішньої торгівлі на обсяги податкових надходжень державного бюджету України, особливо в умовах світової фінансової кризи.

В дисертації акцентовано увагу на досить значних обсягах прямих та непрямих субсидій, які надаються державою деяким вітчизняним виробникам та експортерам. Це впливає як на конкурентні позиції національних виробників на міжнародному ринку товарів та послуг, так і на показники державного бюджету України. Таким чином існує необхідність аналізу використання вітчизняними виробниками та експортерами державної фінансової допомоги.

Визначено сутнісні зв’язки між зовнішньою торгівлею як важливою складовою економіки, що відображає певну сферу економічних відносин, та економічними категоріями «гроші», «фінанси» і «кредит». Так, гроші є універсальним товаром особливого роду, що виступає мірилом вартості і виконує роль загального еквівалента. Вони виступають зовнішньою формою прояву торговельних відносин між країнами. При цьому саме гроші дають можливість прослідкувати рух вартості між виробником та споживачем, які знаходяться в різних країнах. У випадку, якщо фактична вартість грошей відхиляється від реальної – має місце викривлення у пропорціях розподілу, перерозподілу та обміну створеної вартості між суб’єктами зовнішньоторговельних відносин. В свою чергу, саме категорія «фінанси» відображає процеси перерозподілу вартості та формування, переважно, вторинних доходів суб’єктів фінансових відносин і експортно-імпортних операцій. У свою чергу, доходи є основним джерелом розширення виробничої, фінансової та торговельної діяльності. У випадку, коли необхідних для збільшення обсягів торговельних операцій коштів не вистачає – використовуються грошові ресурси залучені. Грошові відносини, пов’язані із особливою формою руху позичкового капіталу, знаходять свій вираз у категорії «кредит» і відображають залучення позичкового капіталу на поворотній, платній та строковій основі. Виявлення і пізнання глибинних, внутрішніх взаємозв’язків між зовнішньою торгівлею та економічними категоріями дало можливість визначити основні фінансові пріоритети зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС (фіскальний, монетарний та кредитний), розкрити їх особливості та суть.

В роботі доведено, що конкретною формою прояву цих пріоритетів повинна стати ефективна зовнішньоторговельна політика України, яка взаємопов’язана (прямими та зворотніми зв’язками) з фіскальною, монетарною і кредитною політикою. Саме при її розробці необхідно враховувати фіскальний, монетарний і кредитний пріоритети, оскільки розвиток зовнішньої торгівлі має значний вплив на фінансово-економічний розвиток України, особливо, маючи на увазі високий показник «відкритості економіки» (майже 90 % у 2007 році). Зовнішньоторговельна політика держави разом із фіскальною, монетарною та кредитною політикою є частиною державної макроекономічної політики. Це вимагає розробки цілей зовнішньоторговельної політики, які б узгоджувались із пріоритетами макроекономічної політики держави загалом та її окремих складових, зокрема (фіскальної, монетарної та кредитної). На цьому наголошують і західні економісти4.

Дисертант особливо підкреслює, що в умовах світової фінансової кризи посилюється вплив зовнішньої торгівлі на економіку та фінанси країни. За умови значної залежності України від зовнішньої торгівлі та падіння попиту на зовнішніх ринках на експортну продукцію відбувається уповільнення темпів економічного зростання та зменшення доходів суб’єктів фінансових відносин. В цьому контексті при вирішенні проблеми від’ємного сальдо платіжного балансу за рахунок підняття рівня імпортного тарифу необхідно врахувати можливе падіння обсягів податкових надходжень державного бюджету країни та загального добробуту населення.

^ Розділ 2 «Сутність та специфічні особливості фінансових пріоритетів європейської зовнішньоторговельної політики України» присвячений розкриттю сутнісних характеристик та специфіки фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС, аналізу взаємозв’язків між зовнішньоторговельною, фіскальною, монетарною і кредитною політикою України.

Доведено, що виділення податкової складової фіскального пріоритету зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС обумовлено високою щільністю зв’язку між обсягами імпорту з країн ЄС та податковими надходженнями державного бюджету України – коефіцієнт кореляції у 1996–2007 роки складав 0,96. В той же час, суттєвий зв’язок спостерігається і з окремими групами податкових надходжень. Так, коефіцієнт кореляції обсягів зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС і групи податків на доходи, податків на прибуток та податків на збільшення ринкової вартості складав майже 0,97, що відображає вагомий вплив зовнішньої торгівлі на формування доходів суб’єктів фінансових відносин. Якщо надходження за групою податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції безпосередньо пов’язані із обсягами експортно-імпортних операцій, то зв’язок групи внутрішніх податків на товари та послуги із зовнішньою торгівлею обумовлюється значною часткою надходжень податку на додану вартість (ПДВ) із ввезених на територію України товарів у загальній сумі надходжень цього виду податку.

Встановлено, що однією з важливих та необхідних передумов підвищення обсягів податкових надходжень державного бюджету є збільшення обсягів зовнішньої торгівлі та покращення процедури адміністрування ПДВ в країнах, що розвиваються. На це вказують і відомі західні дослідники5. На наш погляд, це пов’язано із недостатньою фіскальною ефективністю даного податку, існуванням проблем із відшкодуванням ПДВ та наявністю значних обсягів податкових пільг. При цьому, як свідчить табл. 1, загальні обсяги надходжень ПДВ та суми податку із ввезених на територію України товарів суттєво впливають на розрахований рівень фактичної ставки даного виду податку. Це вимагає підвищення ефективності справляння податку на додану вартість, зокрема, шляхом зменшення кількості товарів, що ввозяться на територію України без митного оформлення та обмеження кола податкових пільг. Безумовно, необхідним є також підвищення відповідальності органів державної влади за несвоєчасне відшкодування даного виду податку.


Таблиця 1

^ Фактична та законодавчо встановлена ставки ПДВ в Україні у 2007 році




Всього

Ввезені на територію України товари

Законодавчо встановлена ставка ПДВ, %

20

20

Потенційні надходження ПДВ, у млрд грн.

114,2

62,4

Фактичні надходження ПДВ, млрд грн.

65,1

42,2

Фактична ставка ПДВ (фактичні надходження ПДВ/база ПДВ), %

11,3

12,7

Примітка. Джерело: Розраховано автором за даними Держкомстату України.


В дисертації доведено, що другою важливою складовою фіскального пріоритету європейської зовнішньоторговельної політики України повинно стати підвищення ефективності фінансової підтримки національних виробників та експортерів. Так, дослідження свідчить про низьку ефективність використання державної фінансової підтримки вітчизняними виробниками і експортерами. Зокрема, аналіз впровадження програми цільової підтримки вітчизняних виробників металургійної продукції протягом 1999–2001 років засвідчив, що значних змін у технологічній структурі виробництва металургійної продукції не відбулося. Зокрема, до сьогоднішнього дня переважає мартенівський спосіб виробництва та має місце використання обладнання понад встановлені строки його експлуатації, що вимагає значних затрат ресурсів на виробництво кінцевої продукції і не дозволяє підвищити її конкурентоспроможність на світовому ринку. Проведений нами аналіз прямого та непрямого субсидування показав, що обсяги фінансових ресурсів, які виділяються державою і включають видатки на економічну діяльність, надання податкових пільг та пільгових кредитів, а також протекціоністські та інші заходи, у 2003 та 2004 роки сягали розміру державного бюджету України. Все це обумовлює необхідність посилення державного контролю за ефективністю використання наданих державою вітчизняним виробникам та експортерам фінансових ресурсів.

Дисертантом запропоновано і розраховано індекс «підтримки експортерів», який дозволяє оцінити ефективність фінансової підтримки державою вітчизняних експортерів металургійної продукції та їх позиції на європейському ринку. Запропонований індекс розраховано на основі ряду показників: покриття експортом української металургійної продукції імпорту виробів європейської металургійної промисловості до України; енергоємність української металургійної продукції; кількість антидемпінгових заходів, що запроваджено стосовно українських виробників металургійної продукції з боку ЄС. Кожна складова має однакову вагу у кінцевому показнику. Розрахований таким чином індекс у період з 2000 по 2006 рр. становив 0,7. Це свідчить про істотне погіршення позицій українських виробників металургійної продукції на європейському ринку.

В дослідженні розкрито суть і особливості монетарного пріоритету європейської зовнішньоторговельної політики України, пов’язаного із впливом зовнішньої торгівлі на внутрішню та зовнішню стабільність національної валюти. При цьому вплив зовнішньої торгівлі на внутрішню стабільність національної валюти проявляється через рівень цін на внутрішньому ринку України. По-перше, це пов’язано із значною кількістю імпортних товарів та послуг на внутрішньому ринку України (42 % від ВВП країни). По-друге, відставання фактичного обмінного курсу вітчизняної валюти (по відношенню до основних світових валют) від відповідного реального курсу призводить до «імпорту інфляції».

Розрахований автором реальний обмінний курс гривні по відношенню до долару США у жовтні 2008 року складав 4,45 грн. за долар США. Отже, фактичний обмінний курс гривні по відношенню до долару США занижено майже на 40 %. Враховуючи значні обсяги імпорту товарів та послуг, це стало одним із важливих факторів різкого підвищення темпів зростання інфляції та загострення проблеми збалансування сальдо платіжного балансу України у 2008 році. Тому завданням монетарної політики України повинна стати стабілізація обмінного курсу національної валюти з метою обмеження «імпорту інфляції» та деструктивного впливу зовнішньої торгівлі на фінансовий стан України.

У дисертації показано, що кредитний пріоритет зовнішньоторговельних відносин пов’язаний із суттєвим впливом, який справляє кредит на розвиток експортно-імпортних операцій (рис. 1).



Рис. 1. Кредитна складова зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС

Джерело: побудовано автором на основі даних Національного банку України


Дисертантом встановлено, що зростання імпорту європейської продукції тісно пов’язано із підвищенням попиту на імпортні товари з боку домогосподарств та юридичних осіб. Задоволення зростаючого попиту відбувалося на основі розширення обсягів кредитування з боку українських банківських установ загалом і споживчого кредитування, зокрема (див. рис. 1). Це призвело до прискорення темпів зростання імпорту товарів та послуг в Україну і, як наслідок, до погіршення стану платіжного балансу. Зростання попиту на кредитні ресурси спонукає банківські установи вдаватися до запозичень на міжнародних фінансових ринках, що впливає на розмір валового боргу держави і створює загрозу для фінансової безпеки держави загалом і стабільності її національної валюти, зокрема. Визначено, що суть кредитної домінанти фінансових пріоритетів зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС полягає у необхідності координації зовнішньоторговельної і кредитної політики України. Це дозволить обмежити негативний вплив імпорту товарів та послуг на макрофінансову стабільність держави і спрямувати потоки грошових ресурсів до реального сектору економіки України.

^ У розділі 3 «Лібералізація зовнішньої торгівлі як важливий чинник фінансової стабілізації в Україні» аналізуються складові лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС, її фінансово-економічні наслідки та вплив на макрофінансову стабілізацію в Україні.

В дисертації аргументовано тезу про вплив лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на ВВП і податкові надходження України. З метою визначення етапів лібералізації зовнішньоторговельних відносин було використано показник, який розраховується як відношення зовнішньоторговельного обороту (ЗТО) між Україною та ЄС до валового внутрішнього продукту (ВВП) України. Так, зростання вищезазначеного показника протягом декількох років свідчить про лібералізацію доступу товарів та послуг до внутрішнього ринку України.

Дослідження показало, що показник лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС позитивно корелюється із податковими надходженнями загалом і окремими їх групами, зокрема. Було виділено наступні групи податкових надходжень: податки на доходи, податки на прибуток і податки на збільшення ринкової вартості (група 1); внутрішні податки на товари та послуги (група 2); податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (група 3). У табл. 2 наведено основні результати проведених розрахунків.

Таблиця 2

^ Кореляційний зв’язок між податковими надходженнями

та лібералізацією зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС

Роки

Зв`язок між лібералізацією зовнішньої торгівлі з ЄС та податковими надходженнями

Зв`язок між лібералізацією зовнішньої торгівлі з ЄС та податками

групи 1

Зв`язок між лібералізацією зовнішньої торгівлі з ЄС та податками

групи 2

Зв`язок між лібералізацією зовнішньої торгівлі з ЄС та податками групи 3

1998–2000

0,93

0,96

0,99

0,99

2002–2004

0,99

0,97

0,89

0,99

1998–2007

0,681

0,685

0,62

0,75

Примітка. Джерело: Розраховано автором за даними Державного комітету статистики України

Як показують дані табл. 2, в періоди, коли показник лібералізації зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС вказував на полегшення доступу товарів та послуг до внутрішнього ринку України, щільність зв’язку між показником лібералізації зовнішньої торгівлі та податковими надходженнями була найвищою. Це свідчить, що розвиток зовнішньоторговельних відносин між Україною та ЄС шляхом збільшення обсягів експортно-імпортних операцій веде до зростання податкових надходжень.

З метою кількісної оцінки впливу зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС на обсяги ВВП України за 1996-2007 рр. дисертантом було побудовано економіко-математичну модель і за допомогою методу найменших квадратів отримано наступні результати:


Y = 6,07808*X1+2,17583*X2+1,49772*X3-0,15391*X4+63015,04,

(2,4665) (0,76243) (0,95720) (0,25072) (18379,3)


де Y – фактичні значення ВВП України за моделлю;

X1 – баланс державного бюджету України;

X2 – зовнішньоторговельний оборот України з ЄС;

X3 – видатки державного бюджету України;

X4 – інвестиції в довгострокові активи;

е – залишки.


З метою оцінки дієздатності моделі нами було доведено можливість використання отриманої моделі для прогнозування ВВП України та визначено вплив обраних факторів на зміну цільового показника. Для цього було розраховано R2 коефіцієнт детермінації, рівний 0,99, що вказує на сильну залежність між значенням незалежних змінних (факторів) та рівнем ВВП України. Дисертантом було перевірено також і статистичну значущість факторів при оцінці ВВП України. Результати розрахунків за отриманими показниками даної економетричної моделі показали, що такі фактори як «Зовнішньоторговельний оборот» (t4=2,8) та «Бюджетний дефіцит» (t1=2,4) є важливими змінними для оцінки ВВП України, оскільки в цих випадках tфактичне›tтабличного. Це доводить, що збільшення обсягів зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС має позитивний вплив на ВВП України.

Дисертантом було оцінено можливість використання побудованої моделі для прогнозування ВВП України. Обчислення ^ F – статистики дозволило визначити, чи є отриманий результат (із достатньо високим значенням коефіцієнта детермінації) реальним. В нашому випадку F-фактичне дорівнює 208,2, що є значно більше ніж F-критичне. Таким чином, це свідчить, що регресійне рівняння є придатним для оцінки майбутнього рівня ВВП країни. Отримана відносна похибка прогнозу М. А.Р.Е. = 0,99 % (що менше за 10 %) і коефіцієнт Тейла, який наближається до нуля, свідчать про незначне відхилення ВВП України, розрахованого на основі економіко-математичної моделі, від фактичного. Це доводить придатність отриманої економетричної моделі для прогнозування ВВП України.

Основні параметри нашої моделі були використані також для аналізу обсягів ВВП в деяких країнах ЄС. Результати повністю співпали із тими, що були отримані нами для України6. Також було побудовано економіко-математичну модель для оцінки кількісного взаємозв’язку обсягів зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС і податковими надходженнями. З цією метою було визначено основні чинники, що впливають на процес формування фінансових ресурсів бюджету. Для цього були використані наступні фактори: ВВП України (Х1), доходи громадян (Х2), прибутки підприємств (Х3), імпорт з країн ЄС до України (Х4), показник інфляції (Х5). Розрахунки проведено на основі даних за період 1996–2007 рр.

За допомогою використання методу найменших квадратів, дисертантом було отримано наступні результати:


Y = 0, 0241X1+0, 28646*X2+0, 3481*X3-0, 1919*X4+247, 97*X5+3396, 548

(0,22074) (0,16166) (0,23906) (0,66296) (180,2553) (13302,84)


Пошукачем здійснено оцінку моделі на предмет можливості її використання для прогнозування обсягів податкових надходжень та наявності взаємозв’язку між факторами моделі і цільовим показником. З цією метою дисертантом було розраховано R2 коефіцієнт детермінації, який дорівнює 0,99, що вказує на сильну залежність між незалежними змінними (факторами) та обсягами податкових надходжень.

Визначено фактичне значення F-критерію для оцінки можливості використання отриманої моделі для прогнозування обсягів податкових надходжень. Так,
F-фактичне в нашому випадку дорівнює 427,4 що є значно більше ніж F-критичне, яке дорівнює 4,76 за рівня значущості 0,05. Таким чином, регресійне рівняння є придатним для оцінки майбутнього рівня податкових надходжень.

В дисертації показано, що вирівнювання дефіциту платіжного балансу шляхом обмеження доступу на український ринок імпортних товарів (яке супроводжується підвищенням ставок ввізного мита на окремі види товарів), може призвести до значних податкових втрат. Так, враховуючи залежність між обсягами імпорту європейських товарів і послуг до України та податковими надходженнями державного бюджету України як 1:2,14, можна стверджувати, що за умови ліквідації існуючого торговельного дефіциту у взаємовідносинах між Україною та ЄС загальні втрати державного бюджету України можуть сягнути майже 10–11 млрд дол.

В роботі проведено аналіз можливих наслідків («статичних ефектів») від створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС для обох країн на прикладі металургійної галузі, продукція якої має найбільшу частку у товарній структурі українського експорту. Так, для України загальний ефект для металургійної галузі може максимально дорівнювати від 409,14 млн дол. США до 2 млрд дол. США (враховуючи ефекти «створення торгівлі» та «відхилення торгівлі»). Для країн Європейського Союзу позитивний ефект буде більш значним, враховуючи обсяги споживання металургійної продукції всіма країнами-учасницями ЄС.

Таким чином, отримані результати дозволили зробити висновок, що лібералізація зовнішньої торгівлі між Україною та ЄС шляхом створення зони вільної торгівлі буде позитивно впливати на фінансово-економічний розвиток України за умови виконання певних вимог7. Дані вимоги передбачають, по-перше, що товарна структура зовнішньої торгівлі між країнами-партнерами не повинна бути компліментарною, по-друге, що фактична частка країн-партнерів у взаємному зовнішньоторговельному обороті повинна бути якомога більшою і, по-третє, що країни повинні мати якомога меншу залежність від зовнішньої торгівлі. Виконання цих вимог дозволить підвищити конкурентоспроможність української експортної продукції і зменшити залежність фінансової системи від зовнішніх шоків.

  1   2

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі страхування двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана”
Робота виконана на кафедрі економіки підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» сущенко iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний унІвЕрситет імені вадима гетьмана»
Роботу виконано на кафедрі міжнародної торгівлі двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи