Київський національний економічний університет icon

Київський національний економічний університет




Скачати 359.74 Kb.
НазваКиївський національний економічний університет
Дата25.02.2014
Розмір359.74 Kb.
ТипАвтореферат


Державний вищий навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ


УДК 336.77:004.651(043.3)

РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ БЮРО В УКРАЇНІ


Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит







АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук




Київ – 2011


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

^ Майорова Тетяна Володимирівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри банківських інвестицій


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

^ Луців Богдан Любомирович,

Тернопільський національний економічний університет,

проректор з науково-педагогічної роботи


кандидат економічних наук, доцент

^ Нікітін Андрій Валерійович,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

доцент кафедри менеджменту банківської діяльності


Захист відбудеться «30» травня 2011 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.


Автореферат розісланий «28» квітня 2011 року


^

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Успішна інтеграція України в міжнародний економічний простір неможлива без побудови комплексної системи управління кредитними ризиками і широкого впровадження обміну кредитною інформацією через бюро кредитних історій або кредитні бюро. Ці інституції відіграють важливу роль у подоланні кризових явищ на фінансово-кредитному ринку, спрощенні доступу до кредитних ресурсів усіх суб’єктів господарювання та подальшому розвитку ринку роздрібного кредитування.

Діяльність кредитних бюро базується на принципі взаємного обміну інформацією між бюро і кредиторами. У більшості країн світу банки, фінансові компанії, компанії-емітенти кредитних карток, інвестиційні компанії, торгівельні компанії й інші суб’єкти підприємницької діяльності, що пропонують товари і послуги з відстрочкою платежу, обмінюються інформацією про кредитоспроможність позичальників за допомогою спеціалізованих установ, якими є кредитні бюро.

До 2008 р. в Україні динамічно зростав ринок кредитування і посилювалася конкуренція на ньому, що характеризувалося збільшенням видів, форм та обсягів кредитування та скороченням термінів оформлення кредитів для населення та підприємств. Через світову фінансову кризу обсяги кредитування вітчизняних банків значно зменшились, а перед банківською системою України постала проблема виживання. Саме у цей час роль інформації про кредитні історії зросла з урахуванням необхідності оперативного моніторингу змін кредитних історій поточних клієнтів, відповідного реагування і продовження кредитування платоспроможних клієнтів.

Світова економічна думка представлена теоретичними та практичними напрацюваннями у сфері індустрії кредитної звітності. Вагомий внесок у дослідження кредитної звітності зробили зарубіжні вчені Д. Беррон, М. Міллер, Т. Наумова, C. Пруський, Ж. Ролдан, Д. Рудмен,В. Симович, М. Статен, А. Тергесен, О. Філіп. Питаннями, що стосуються процесу кредитування і місця в ньому кредитної звітності, досліджували такі вітчизняні науковці і практики як: Ю. Бережний, В. Бріжко, Р. Дворін, С. Кампо, О. Карпов, М. Колісник, В. Корнєєв, І. Лазепко, Б. Луців, І. Лященко, А. Мороз, Т. Майорова, А. Нікітін, Є. Орлюк, Л. Примостка, М. Савлук, Г. Терещенко.

Проте багато питань, пов’язаних з розвитком кредитних бюро в Україні, вирішення яких має важливе наукове і практичне значення, залишаються комплексно не дослідженими. Потребують поглибленого вивчення теоретичні засади діяльності кредитних бюро, розширення класифікації їх видів, недостатньо уваги приділено змісту кредитних історій, їх структурі та ролі у кредитному процесі на всіх етапах кредитування за умов фінансово-економічної нестабільності. Недостатньо обґрунтована роль продуктів кредитних бюро в управлінні кредитними ризиками. Не визначенні напрями співпраці кредитних бюро з іншими учасниками кредитного процесу для активізації кредитного ринку України.

Актуальність зазначених проблем, недостатність їх вивчення економічною наукою зумовили вибір теми наукового дослідження, його мету, завдання і структуру.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри банківських інвестицій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у межах тем: «Активізація інвестиційної діяльності фінансово-кредитних установ» (номер державної реєстрації 0102U000938) та «Розвиток ринку інвестицій в Україні» (номер державної реєстрації 0107U007383). Внесок автора полягає у дослідженні еволюції кредитних бюро, теоретичному узагальненні термінології, яка стосується індустрії кредитної звітності, здійсненій класифікації видів кредитних бюро, джерел інформації й учасників, запропонованому порядку роботи кредитних бюро з суб’єктами кредитних історій юридичними і фізичними особами, визначенні основних напрямів активізації діяльності кредитних бюро в Україні.

^ Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в узагальненні й удосконаленні теоретичних, методичних і практичних засад діяльності кредитних бюро з метою визначення шляхів їх розвитку в Україні. Відповідно до мети дослідження у роботі поставлено такі завдання:

  • узагальнити теоретичні положення діяльності кредитних бюро та визначити їх роль у кредитному процесі;

  • проаналізувати зарубіжний досвід функціонування кредитних бюро за напрямом адаптації його до вітчизняних умов;

  • комплексно дослідити передумови створення й ефективного функціонування кредитних бюро в Україні;

  • визначити роль продуктів кредитних бюро в оцінюванні кредитних ризиків і встановити значення інформаційних реєстрів у формуванні кредитної звітності;

  • розробити рекомендації щодо підвищення ефективності застосування сучасних інструментів управління кредитними ризиками із використанням продуктів кредитних бюро;

  • обґрунтувати напрями активізації діяльності кредитних бюро з учасниками кредитного процесу за умов фінансової нестабільності;

  • виявити особливості економіко-правових засад розвитку кредитних бюро та розробити рекомендації щодо їх удосконалення в Україні.

^ Об’єктом дослідження є взаємовідносини, що виникають між кредитними бюро та учасниками обміну інформацією, що складає кредитну історію.

Предметом дослідження є теоретичні засади і практичні аспекти формування, зберігання та використання кредитних історій у кредитному процесі.

^ Методи дослідження. Дослідження базується на системному методі пізнання, згідно з яким усі процеси та явища в діяльності кредитного бюро аналізуються у взаємозалежності, взаємозв’язку та розвитку. Наукові результати одержано з використанням загальнонаукових і спеціальних методів: взаємодії абстрактного і конкретного (у дослідженні загальних властивостей, що виокремлюють індустрію кредитної звітності в єдине ціле); системно-структурного аналізу і синтезу (для розгляду розвитку сучасних видів послуг кредитних бюро); історичного, логічного та порівняльного аналізу (у дослідженні еволюції розвитку кредитної звітності); індукції та дедукції (для розробки методики використання продуктів бюро банківськими й іншими кредитними установами для управління кредитними ризиками); статистичні порівняння (для визначення впливу використання послуг кредитних бюро на макроекономічні чинники). Для вирішення завдань дослідження впливу використання кредитної звітності на динаміку обсягів роздрібного кредитування застосовано економіко-статистичні методи.

Інформаційну базу дослідження складають законодавчі акти Верховної Ради України та нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Національного банку України (далі НБУ), дані Державної служби статистики України, монографічні дослідження, наукові та фахові публікації іноземних і вітчизняних економістів, матеріали Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації, інших міжнародних фінансових установ, матеріали періодичних видань та електронні ресурси Інтернету з питань діяльності кредитних бюро й інструментів управління кредитними ризиками.

^ Наукова новизна одержаних результатів Основні положення наукової новизни, які виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

– розкрито теоретико-методичну сутність продукту діяльності кредитного бюро як сукупності послуг із збирання, зберігання, обробки і надання інформації про кредитну історію, що дає можливість визначити напрями співпраці кредиторів із кредитними бюро при управлінні кредитними ризиками на всіх етапах кредитного циклу;

удосконалено:

– визначення поняття «суб’єкт кредитної історії» як будь-якої юридичної або фізичної особи, яка має право вступати у кредитні відносини. Таке трактування суттєво розширює коло суб’єктів кредитних історій усіма потенційними позичальниками;

– порядок використання продуктів кредитних бюро. Запропоновано удосконалити методичне забезпечення банків або інших кредиторів через визначення ступенів оцінки кредитного звіту, починаючи з найвищого рівня відображення кредитоспроможності суб’єкта, а саме: А (преміум), В+ (високий), В (середній), В– (нижче середнього), С+ (задовільний), С (високий ризик), С– (ненадійний боржник). Використання запропонованого методичного забезпечення сприятиме не лише мінімізації кредитних ризиків на мікрорівні, але й дасть можливість НБУ і Держфінпослуг України регулювати діяльність фінансово-кредитних установ за допомогою встановлення єдиних вимог до резервування та процедур оцінювання кредитних ризиків відповідно до рівнів кредитоспроможності позичальників;

– напрями взаємодії кредитних бюро з державними реєстрами у частині зміни цінової політики та режиму роботи, що сприятиме прискоренню процесу формування баз даних кредитних бюро для збільшення зацікавленості кредиторів у використанні кредитної звітності в кредитному процесі;

дістали подальшого розвитку:

  • обґрунтування змісту «негативної» і «позитивної» інформації, що складає кредитну історію, як умовних понять, за допомогою яких встановлюється рівень кредитоспроможності позичальника згідно з індивідуальною методикою оцінювання кредитних ризиків і кредитної політики кожного кредитора;

  • економічне обґрунтування змісту поняття «база даних кредитного бюро» як упорядкованого набору логічно взаємопов’язаних даних, що складають кредитну історію суб’єктів і збираються, зберігаються і використовуються згідно із встановленими правилами і регламентують порядок надання прав доступу та систему управління такою базою даних;

  • обґрунтування використання продуктів кредитних бюро для управління кредитними ризиками у банках на кожному етапі кредитного процесу для мінімізації витрат і суб’єктивних впливів працівників банку на оцінювання кредитоспроможності позичальника;

  • класифікація видів кредитних бюро на основі доповнення такими ознаками: засновники кредитних бюро, територія діяльності.

^ Практичне значення одержаних результатів. Отримані у дисертації теоретичні і методичні результати можуть бути використані у процесі вдосконалення кредитної політики НБУ і банків, розробці практичних заходів щодо посилення впливу використання кредитної історії для прийняття рішень про надання кредитів, моніторингу поточного кредитного портфеля й організації процесу стягнення заборгованості. Окремі результати дослідження впроваджено НБУ, зокрема, у Постанові «Про затвердження Змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» враховано пропозиції автора щодо удосконалення оцінки кредитоспроможності позичальника (довідка № 05-112/11590 від 26 травня 2010 р.). АКБ «Львів» врахував пропозиції щодо використання кредитної звітності у процедурах оцінювання кредитних ризиків банку, зокрема вклав угоду з ЗАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» на отримання послуг (довідка № 857/3-15/1 від 24 березня 2009 р.). Практичні рекомендації щодо визначення цінової політики для фінансових компаній і правил доступу до бази даних бюро суб’єктів кредитних історій були використані ЗАТ «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» (довідка № 53/02-02 від 25 травня 2010 р.). Міжбанківська асоціація ЄМА використовує результати дослідження при розробці профільної нормативної бази щодо безготівкових платежів за допомогою кредитних карток в Україні, зокрема прийняті рекомендації і враховані в тексті Закону «Про організацію формування та обігу кредитних історій» (довідка № 01/05-10 від 20 травня 2010 р.).

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» на кафедрі банківських інвестицій при викладанні дисциплін «Інвестування», «Інвестиційне кредитування», «Іпотечний ринок», «Проектне фінансування» (довідка від 29 вересня 2010 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є одноосібно виконаним дослідженням, у якому викладено авторський підхід до вирішення завдання щодо створення і функціонування важливої складової фінансово-кредитної системи – кредитних бюро. Всі публікації, за винятком тез однієї конференції і двох підручників, написані одноосібно. Особистий внесок у праці, опубліковані у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження, висновки та пропозиції апробовані на науково-практичних конференціях: «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (м. Київ, 2004 р.); «Операції кредитного бюро» (м. Київ, 2006 р.); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Ялта, 2007 р.); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні» (м. Ялта, 2008 р.); «Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік» (м. Ірпінь, 2009 р.); «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу» (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 14 наукових праць, загальним обсягом 7,97 друк. арк., у тому числі 5 одноосібних статей у наукових фахових виданнях (4,53 друк. арк.), 2 підручники та 7 в інших виданнях.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 148 найменувань на 16 сторінках, 4 додатків на 10 сторінках. Загальний обсяг роботи 192 сторінок комп’ютерного тексту, у тому числі: 11 таблиць на 8 сторінках, 16 рисунків на 8 сторінках.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, сформульовано наукову новизну й практичне значення одержаних результатів і наведено відомості про їх апробацію, публікації, структуру й обсяг дисертації.

У розділі 1 «Теоретичні засади діяльності кредитних бюро» узагальнено теоретичні положення діяльності кредитних бюро та визначено їх роль у кредитному процесі; розкрито економічну сутність продукту діяльності кредитних бюро; проаналізовано зарубіжний досвід функціонування кредитних бюро за напрямом адаптації його до вітчизняних умов.

Досліджено еволюцію кредитних бюро у світі та виокремлено етапи їх розвитку: перший етап – початок XIX ст. – 1841 р. (створення «Mercantile Agency») – зародження обміну інформацією між торговцями про платіжну дисципліну покупців у різних країнах (Англія, Німеччина, США); другий етап – 1841–1933 рр. (створення «Ден енд Бредстріт») – виділення кредитної звітності в окрему індустрію та професійну діяльність; третій етап – 1933 – 1970 рр. (Акт регулювання кредитної звітності в США) – стійке закріплення використання кредитної звітності в кредитних відносинах фінансовими і банківськими установами у Сполучених Штатах Америки і розвинутих західних країнах; четвертий етап – 1970 р. – початок XXI ст. – започатковано законодавче регулювання обміну кредитною інформацією, поширюється міжнародна експансія кредитних бюро США в Європу, Азію, Африку, країни Латинської Америки з використанням сучасних електронних інформаційних технологій і досвіду ведення бізнесу США; п’ятий етап – початок XXI ст. і до теперішнього часу – створення кредитних бюро і законодавства щодо регулювання кредитної звітності майже в усіх країнах пострадянського простору й країнах, що розвиваються, за підтримки Світового банку, Міжнародної фінансової корпорації та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Удосконалено визначення поняття кредитного бюро як компанії, яка забезпечує накопичення, зберігання, обробку інформації, що складає кредитну історію, та обмін такою інформацією між суб’єктами господарської діяльності, які надають кредити або товари і послуги з відстрочкою платежу з метою управління кредитними ризиками. На відміну від визначення кредитного бюро у Законі України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», запропоноване автором визначення містить істотну характеристику цілей діяльності кредитних бюро.

Розкрито економічний зміст діяльності кредитних бюро і відносин, що виникають у процесі обміну кредитною інформацією між учасниками, Обґрунтовано теоретико-методичний зміст продукту діяльності кредитного бюро як сукупності послуг із збирання, зберігання, обробки і надання інформації про кредитну історію (рис. 1), що дає можливість визначити напрями співпраці кредиторів із кредитними бюро при управлінні кредитними ризиками на всіх етапах кредитного циклу.





^ Рис. 1. Структура продукту діяльності кредитних бюро


Досліджено класифікацію кредитних бюро і запропоновано додаткові ознаки видів кредитних бюро за їх засновниками і територією діяльності (рис. 2).





^ Рис. 2. Класифікація кредитних бюро

*Запропоновано автором

Результатом проведеного дослідження став подальший розвиток термінологічного інструментарію індустрії кредитної звітності: розкрито сутність «негативної» і «позитивної» інформації, що складає кредитну історію, як умовних понять, за допомогою яких встановлюється рівень кредитоспроможності позичальника згідно з індивідуальною методикою оцінювання кредитних ризиків і кредитної політики кожного кредитора; встановлено суттєві недоліки законодавчого визначення суб’єкта кредитної історії, що обмежує їх кількість лише колом осіб, які вклали кредитний правочин; уточнено визначення суб’єкта кредитної історії як будь-якої юридичної або фізичної особи, яка має право вкладати кредитні правочини; дістало подальшого розвитку визначення економічного змісту поняття «база даних кредитних бюро» як упорядкованого набору логічно взаємопов’язаних даних, що складають кредитну історію суб’єктів, і збираються, зберігаються й використовуються згідно із встановленими правилами, і передбачають порядок надання прав доступу та систему управління такою базою даних.

Проаналізовано досвід та специфіку функціонування кредитних бюро у країнах із різним рівнем економічного розвитку. Визначено, що одним із найбільш ефективних і успішних прикладів діяльності кредитних бюро в світі, зокрема, для України, є досвід європейських країн, насамперед, Туреччини та Німеччини.

У розділі 2 «Кредитні бюро в активізації кредитного процесу в Україні» проаналізовано сучасний стан кредитного ринку; обґрунтовано напрями застосування інструментів оцінювання кредитних ризиків із використанням продуктів кредитних бюро; визначено особливості та роль інформаційних реєстрів у формуванні кредитної звітності.

У дисертації проаналізовано стан кредитного ринку упродовж 2005–2010 рр. та визначено, що збільшення проблемних боргів стало не лише результатом зростання кредитних вкладень (рис. 3 ), а внаслідок: руйнівного впливу на грошово-кредитний ринок світової фінансової кризи, недостатнього фахового рівня кредиторів в оцінюванні ними кредитних ризиків та низької платіжної культури позичальників.




^ Рис. 3. Динаміка наданих банківських кредитів та прострочених кредитів в Україні*

*Джерело: Розраховано автором за офіційними даними Національного банку України


Встановлено, що на кредитному ринку України на кінець 2010р. із семи кредитних бюро, які мають ліцензію Держфінпослуг України, активну діяльність ведуть лише три, а саме: Публічне акціонерне товариство «Перше всеукраїнське бюро кредитних історій» (ПВБКІ), Приватне акціонерне товариство «Міжнародне бюро кредитних історій» (МБКІ) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» (УБКІ), аналіз діяльності яких подано у табл. 1.

Визначено, що перші два кредитні бюро були створені за участі професійного міжнародного оператора індустрії кредитної звітності «Кредитінфо Груп» та інших вітчизняних та іноземних фінансово-кредитних установ, а третє бюро – лідером ринку України з роздрібного кредитування «Приватбанком». Проведений аналіз дав можливість зробити висновок, щодо високої зацікавленості з боку фінансово-кредитних установ у налагодженні співпраці з бюро кредитних історій.

На основі комплексного аналізу стану кредитного ринку України доведено необхідність використання послуг кредитних бюро для мінімізації кредитних ризиків в умовах економічної нестабільності. Аналіз практичного досвіду кредитних установ в зарубіжних країнах дав можливість обґрунтувати необхідність використання продуктів кредитних бюро не лише при прийнятті рішення про видачу кредитів, а й при стягненні заборгованості.

^ Таблиця 1.

Показники діяльності лідерів ринку кредитних бюро в Україні,

станом на кінець 2010р.*

^ Назва кредитного бюро

Кредитори – учасники кредитних бюро

Кількість суб’єктів кредитних історій

Банки

Страхові

компанії

Фінансові компанії

Лізингові компанії

Кредитні спілки

ПВБКІ

59

2

4

2

8

1 627 000

МБКІ

17

4

11

4

46

5 500 000

УБКІ

43

4

20

4

86

13 460 038

*Джерело: Складено за даними ПВБКІ, МБКІ, УБКІ


Розкрито значення використання продуктів кредитних бюро на всіх етапах кредитного циклу банківськими та небанківськими кредитними установами, лізинговими і страховими компаніями, іншими суб’єктами господарської діяльності, що реалізують товари та послуги з відстрочкою платежу. Кредитна звітність має суттєве значення у процесі прийняття рішення щодо вкладання кредитних правочинів й обслуговування кредиту. Використання послуг кредитних бюро значно зменшує випадки шахрайства з фінансовими ресурсами, розширює доступ до кредитних ресурсів платоспроможним позичальникам, мінімізує рівень кредитних ризиків і зменшує обсяг проблемних боргів, що виявляє позитивний вплив на соціально-економічний розвиток країни.

Доведено що, оцінка кредитоспроможності позичальників, які порушили передбачені кредитним договором строки погашення кредиту і процентів, за допомогою кредитних звітів бюро може суттєво зменшити обсяг проблемної заборгованості та покращити ліквідність кредитного портфеля.

Обґрунтовано, що використання кредитної звітності на всіх етапах кредитного циклу щодо надання, супроводження кредитів і стягнення заборгованості значно збільшує ліквідність кредитних портфелів кредиторів і є найбільш ефективним механізмом управління кредитними ризиками.

Доведено, що однією з головних складових системи управління кредитними ризиками є налагодження й автоматизація процесів роботи з інформацією, яка збирається кредитором із внутрішніх і зовнішніх джерел. Така інформація важлива для визначення вірогідності неплатежу і прийняття відповідних рішень згідно з бізнес-правилами, стратегіями і кредитною політикою кредиторів. Внутрішніми джерелами інформації постають різні операційні системи кредитора, на яких зберігається інформація про клієнтів; внутрішні, так звані – «чорні» списки клієнтів, з якими кредитор з різних причин не бажає працювати. Зовнішніми джерелами інформації є дані: кредитних бюро; державних інформаційних реєстрів; про інформацію, отримані кредиторами із кредитних заявок позичальників. Ця інформація зберігається й обробляється в електронному вигляді. Бізнес-правилами кожного кредитора встановлюється, яким чином згадана інформація, отримана з внутрішніх або зовнішніх джерел, впливає на рішення щодо надання кредиту або визначення параметрів відмови клієнту в кредитуванні.

Обґрунтовано зміст систем автоматизації процесів прийняття рішень про надання кредитів, розкрито сутність поняття скорингу як інструменту для визначення кредитоспроможності, а також з’ясовані основні складові процесу стягнення заборгованості й окреслено засади його автоматизації. Запропоновано здійснити інтеграцію сучасних автоматизованих систем управління кредитними ризиками у банківські кредитні процеси, що, зокрема, збільшить ефективність використання кредитних звітів бюро на кожному етапі роботи з клієнтом (рис. 4). Відтак це значно поліпшить оцінювання ризиків і забезпечить можливості: а) мінімізувати витрати, пов’язані з ручним рутинним оцінюванням кредитного ризику через суб’єктивний вплив окремих ризик-менеджерів та випадки шахрайства щодо процедур оцінювання кредитного ризику; б)утримувати низький рівень збитків у кредитуванні одночасно з підвищенням рівня прийняття рішень про надання кредиту; в)визначати ймовірні неплатежі на основі статистичної інформації про фактичні неплатежі; г)скоротити витрати фінансово-кредитної установи завдяки відбору найбільш надійних клієнтів; д)прискорити процес надання кредитів; е)зменшити кількість несумлінних позичальників; ж)здійснити сегментацію клієнтів для обрання найкращого цінового рішення; з)проводити моніторинг поточного і майбутнього фінансового становища клієнтів.





^ Рис. 4. Етапи використання кредитних звітів кредитором


Розглянуто широкий спектр джерел інформації в електронній формі, яка міститься в державних інформаційних реєстрах України, і виокремлено джерела, що можуть бути використані для поповнення бази даних кредитних бюро. Це сприятиме підвищенню якості й розширенню послуг кредитних бюро, збільшенню зацікавленості кредиторів у використанні та запровадженні продуктів кредитної звітності для здійснення ними процедур оцінювання й управління кредитними ризиками.

Досліджено можливості та перспективи налагодження співпраці кредитних бюро з державними інформаційними реєстрами, що розглядається як один з основних напрямів активізації їхньої діяльності. Незважаючи на широку підтримку такої співпраці і зацікавленість у ній всіх учасників обміну кредитною інформацією, реальна співпраця налагоджується дуже повільними темпами і за декілька років діяльності кредитних бюро встановлено договірні відносини лише з МВС України за реєстром втрачених паспортів. Чинниками гальмування розвитку співпраці бюро з державними реєстрами визначено: бюрократичну тяганину процедури прийняття управлінських рішень унаслідок ускладненої структури управління Державним підприємством «Інфоцентр» Міністерства юстиції України, що є оператором державних реєстрів; чинна тарифна політика державних реєстрів, що унеможливлює ефективну співпрацю з кредитними бюро внаслідок занадто високих ставок діючих тарифів для використання даних реєстрів в управлінні кредитними ризиками; технологічні ускладнення щодо необхідності доопрацювання програмного забезпечення реєстрів для передачі даних у бюро; нестача відповідних фахівців у Міністерстві юстиції України для налагодження необхідної співпраці за цим напрямом діяльності; відсутність зацікавленості співробітників Державного підприємства «Інфоцентр» у такій співпраці на підставі помилкового уявлення, що кредитне бюро є конкурентом діяльності державних реєстрів.

У результаті проведеного дослідження встановлено, що для налагодження роботи персоналу державних реєстрів з кредитними бюро режим роботи кожного реєстру потребує суттєвих змін і доопрацювань, для чого необхідно створити робочу групу з представників усіх учасників обміну кредитною інформацією, включно із залученням міжнародних експертів і консультантів. Координатором такої роботи має бути Держфінпослуг України, який є уповноваженим органом з контролю за діяльністю кредитних бюро.

У розділі 3 «Напрями розвитку кредитних бюро в Україні» визначено проблеми розвитку кредитних бюро, обґрунтовано напрями активізації їх діяльності з іншими учасниками кредитного ринку, проаналізовано економіко-правові засади розвитку кредитних бюро та розроблено рекомендації щодо їх удосконалення в Україні.

З’ясовано особливості розвитку кредитних бюро у взаємозв’язку із необхідністю активізації кредитних відносин в України. Обґрунтовано, що стабілізації на фінансово-кредитному ринку, разом із розвитком індустрії кредитної звітності, будуть сприяти, з одного боку, розширення бази даних кредитних бюро, а з іншого – використання банками автоматизованих систем управління кредитними ризиками. НБУ і Держфінпослуг, як регулятори фінансових установ, повинні посилити вимоги не лише до капіталізації та резервування банків і фінансових компаній, але й до процедур оцінювання кредитних ризиків.

Визначено ступені оцінювання кредитного звіту як окремого виду послуг, що надаються кредитним бюро й оцінюються як ефективний інструмент в управлінні кредитними ризиками.

Обґрунтовано, що використання кредитної звітності дає змогу розрізняти клієнтів за ступенем їх кредитоспроможності, що дозволяє застосовувати різні умови кредитування відповідно до величини кредитного ризику. Доведено, що кредитна звітність може бути більш вагомим фактором ефективної кредитної діяльності, ніж використання будь-яких видів забезпечення за кредитом.

Особливу увагу приділено відпрацюванню методики використання кредитної звітності для підвищення ефективності прийняття рішень на підставі інформації кредитних бюро й запропоновано методику оцінювання кредитних звітів бюро.

Удосконалено методичне забезпечення для банків або інших кредиторів через визначення ступенів оцінки кредитного звіту, починаючи з найвищого рівня відображення кредитоспроможності суб’єкта, а саме: А (преміум), В+ (високий), В (середній), В– (нижче середнього), С+ (задовільний), С (високий ризик), С– (ненадійний боржник). Використання запропонованого методичного забезпечення сприятиме не лише мінімізації кредитних ризиків на мікрорівні, але й дасть можливість НБУ і Держфінпослуг України регулювати діяльність фінансово-кредитних установ за допомогою встановлення єдиних вимог до резервування та процедур оцінювання кредитних ризиків відповідно до рівнів кредитоспроможності позичальників.

Запропоновано внести зміни до Постанови НБУ «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 06.07.2000р. № 279, а саме доповнення п.4.7. новим абзацом такого змісту «Банк зобов’язаний класифікувати не вище класу «Д» позичальників – фізичних і юридичних осіб, у кредитних договорах з якими немає письмової згоди на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про позичальника». Зазначені рекомендації були враховані у постанові Правління НБУ «Про затвердження змін до Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» від 01.12.2008р. №406.

Встановлено, що загальною тенденцією розвитку кредитних бюро є активізація їхньої діяльності, у зв’язку з чим запропоновано шляхи її прискорення, зокрема, за рахунок спрощення доступу суб’єктів кредитних історій до бази даних кредитних бюро для отримання власної кредитної історії, що можна здійснити засобами електронного віддаленого доступу із використанням мережі учасників бюро.

Узагальнення світового досвіду й аналіз експертних оцінок міжнародних консультантів дали можливість автору виокремити проблеми створення і розвитку кредитних бюро в Україні: недовіра кредиторів до обміну кредитною інформацією за посередництва бюро; недовіра позичальників до передавання їх інформації до кредитних бюро; відсутність у кредиторів досвіду використання кредитної звітності; відсутність у багатьох банках автоматизованих систем управління кредитними ризиками; відсутність достатнього правового поля щодо регулювання використання кредитної звітності, включно стосовно банківської таємниці; недостатній фаховий рівень персоналу державних регулятивних органів щодо застосування заходів контролю за управлінням кредитними ризиками фінансових установ, а також недостатній досвід з управління кредитними ризиками фахівців комерційних структур.

За результатами проведеного дослідження визначено напрями розвитку кредитних бюро через: 1)подальше посилення вимог до захисту персональної інформації, що складає кредитну історію; 2)залучення нових перспективних учасників кредитних бюро, таких як, страховий сектор, телекомунікаційні компанії, підприємства комунального господарства, підприємства з продажу товарів і послуг у кредит; 3)розвиток співпраці між кредитними бюро для обміну кредитною інформацією; 4)використання кредитної звітності при торгівлі цінними паперами; 5)розширення міжнародної інтеграції кредитних бюро.

Визначено особливості економіко-правових засад індустрії кредитної звітності і встановлено, що у цій сфері в багатьох країнах світу керуються законами щодо регулювання відносин із захисту персональних даних та інформації. Обґрунтовано, що для України придатнішим є європейський підхід щодо нормативного забезпечення і розвитку кредитної звітності, який відповідає Конституції України і чинному законодавству та найбільш повно захищає права людини.


ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове вирішення важливого наукового завдання – удосконалення теоретичних, методичних і практичних засад діяльності кредитних бюро з метою визначення шляхів їх розвитку в Україні. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і задач дослідження та дають підстави сформулювати наступні узагальнюючі висновки:

  1. Визначено основні поняття кредитної звітності як нової галузі фінансово-економічної діяльності, найбільш важливими з яких постають: а) продукту діяльності кредитного бюро як сукупності послуг із збирання, зберігання, обробки і надання інформації про кредитну історію, що дає можливість визначити напрями співпраці кредиторів із кредитними бюро при управлінні кредитними ризиками на всіх етапах кредитного циклу; б) поняття бази даних кредитних бюро, як упорядкованого набору логічно взаємопов’язаних даних, що складають кредитну історію суб’єктів, збираються, зберігаються і використовуються за встановленими правилами, передбачають систему управління такою базою даних і порядок надання прав доступу до неї; в) кредитні бюро доповнено виокремленням цілей його діяльності, а саме: це компанія, що забезпечує накопичення, зберігання, обробку інформації, що складає кредитну історію, та обмін нею між суб’єктами господарської діяльності, які надають кредити або товари і послуги з відстрочкою платежу, з метою управління кредитними ризиками; г) встановлено суттєві недоліки законодавчого визначення суб’єкта кредитної історії, що обмежує перелік цих суб’єктів лише колом осіб, які уклали кредитний правочин, і наведено уточнене визначення суб’єкта кредитної історії як будь-якої юридичної або фізичної особи, яка має право укладати кредитні правочини; д) розкрито сутність і зміст негативної й позитивної інформації, що складає кредитну історію, шляхом обґрунтування того, що це умовні категорії, за допомогою яких встановлюється рівень кредитоспроможності позичальника згідно з індивідуальною методикою оцінювання кредитних ризиків і кредитної політики кожного кредитора.

  2. Розширено класифікацію видів кредитних бюро через доповнення таких ознак: засновники кредитних бюро, територія діяльності. Професійні оператори кредитних бюро сприяють розвитку світової індустрії кредитної звітності шляхом безпосередньої участі в капіталі кредитних бюро різних країн, при цьому передають свій міжнародний досвід, накопичений десятиріччями, тому дана обставина має суттєве практичне значення для успішного розвитку кредитних бюро. Тенденції до поглиблення міжнародних економічних відносин зумовили виокремлення ознаки видів кредитних бюро за територією діяльності.

  3. Запропоновано ступені оцінювання кредитного звіту шляхом їх визначення за допомогою літер і знаків, а саме: А (преміум), В+(високий), В (середній), В–(нижче середнього), С+(задовільний), С(високий ризик), С–(ненадійний боржник). Практичне використання кредиторами запропонованої методики дасть можливість мінімізувати кредитні ризики на мікрорівні, а на макрорівні державні регулятори банків і фінансових установ зможуть узагальнити підходи щодо вимог до процедур оцінювання і визначення кредитних ризиків.

  4. Доведено доцільність використання сучасних автоматизованих систем управління кредитними ризиками, а також використання кредитних звітів бюро на кожному етапі роботи з клієнтом, які у поєднанні з кредитним скорингом значно полегшують оцінювання ризиків, що забезпечує можливість мінімізувати: витрати, пов’язані з рутинним ручним оцінюванням кредитного ризику; суб’єктивний вплив окремих ризик-менеджерів; випадки шахрайства, пов’язані з процедурами оцінювання кредитного ризику; утримувати низький рівень збитків у кредитуванні одночасно з підвищенням рівня прийняття позитивних рішень про надання кредитів; можливість визначення ймовірності неплатежів на основі статистичної інформації про фактичні неплатежі; зменшення витрат кредитно-фінансової установи завдяки відбору найбільш надійних клієнтів; прискорення процесу надання кредитів; зменшення кількості несумлінних позичальників; здійснення сегментації клієнтів для обрання найкращого цінового рішення; проведення моніторингу поточного фінансового становища клієнтів.

  5. Обґрунтовано шляхи налагодження співпраці кредитних бюро з існуючими в Україні державними інформаційними реєстрами, що містять інформацію, яка може використовуватися з метою оцінювання кредитних ризиків, що є одним з основних факторів успішного розвитку кредитних бюро.

  6. Доведено, що користування послугами кредитних бюро на всіх етапах кредитного циклу: наданні, супроводженні кредитів і стягненні заборгованості значно збільшує ліквідність кредитних портфелів кредиторів. Використання кредитної звітності дає змогу розрізняти клієнтів за ступенем їх кредитоспроможності, що дозволить застосовувати різні умови кредитування відповідно до величини кредитного ризику.

  7. На підставі наведених у дослідженні наукових і статистичних даних країн різного рівня економічного розвитку, зокрема, Німеччини, Туреччини, Ямайки, США тощо, зроблено висновок, що інформаційний обмін відповідно до норм законодавства цих країн, є стимулом економічного зростання, сприяє розширенню доступу до фінансових ресурсів, значно полегшує управління портфелем банківських кредитів і постає дієвим засобом стабілізації економіки і подолання кризових явищ.

  8. Виявлено тенденції і особливості розвитку кредитних бюро в Україні та запропоновано основні напрями активізації їх діяльності наступними шляхами: залучення нових учасників до користування послугами бюро: страхових і телекомунікаційних компаній, підприємств комунальних служб, суб’єктів підприємницької діяльності, що продають товари або послуги у кредит; активізацією використання послуг кредитних бюро кредиторами, які вже користуються послугами бюро і залученням нових професійних кредиторів; спрощенням доступу суб’єктів кредитних історій до бази даних бюро для отримання власної кредитної історії, що можна здійснити засобами електронного віддаленого доступу і використанням мережі учасників бюро; налагодженням обміну інформацією між кредитними бюро на комерційній основі.

  9. Обґрунтовано напрями удосконалення економіко-правових засад розвитку кредитних бюро в Україні. Встановлено, що проблеми започаткування використання кредитної звітності мають загальний характер і стосуються майже всіх країн, що виявляється у недовірі кредиторів до обміну кредитною інформацією за посередництва кредитних бюро; недовірі позичальників до передачі їхньої інформації до кредитних бюро; відсутності у кредиторів досвіду користування кредитною звітністю, а у багатьох банків автоматизованих систем управління кредитними ризиками; наявності законодавчих проблем регулювання, відсутності правового поля щодо використання кредитної звітності, зокрема, банківської таємниці; недостатньому фаховому рівні службовців державних регулятивних органів.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:

  1. Невмержицький Є. І. Необхідність та економічні передумови запровадження інституту кредитних бюро в Україні / Є. І. Невмержицький // Фінанси України – 2002. – № 11 (84). – С. 49–54 (0,45 д.а.).

  2. Невмержицький Є. І. Історія та сучасний стан розвитку кредитних бюро / Є. І. Невмержицький. – Вісник НБУ. – 2009. – № 8 (162). – С. 32–35 (0,42 д.а.).

  3. Невмержицький Є. І. Сучасні інструменти оцінки кредитних ризиків з використанням продуктів кредитного бюро [Електронний ресурс] / Є. І. Невмержицький // Ефективна економіка. – 2010. – № 5. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua. (0,95 д.а.)

  4. Невмержицький Є. І. Тенденції розвитку кредитних бюро і напрями активізації їх діяльності в Україні / Є. І. Невмержицький // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 11. – С. 22–29 (1,4 д.а.)

  5. Невмержицький Є. І. Кредитне бюро як інструмент визначення довіри при кредитуванні в інфраструктурі фінансової системи держави / Є. І. Невмержицький // Економіка та держава. – 2010. – № 6. – С. 38–47 (1 д.а.)



В інших виданнях:

  1. Невмержицький Є. І. Необхідність створення бюро кредитних історій в Україні [Електронний ресурс] / Є. І. Невмержицький: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. [«Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні»], (Київ, 18–19 листоп. 2004 р.). – К. : Київ. нац. екон. ун-т, 2004. – С. 20–23. (0,17 д.а.).

  2. Невмержицкий Е. И. Индустрия кредитной отчетности в США и ее зарождение в Украине / Е. И. Невмержицкий, Карт Бланш. 2005. №1. С. 32-35 (0,4 д.а.).

  3. Проектное финансирование: [Учебник] / А. А.Пересада, Т. В. Майорова, Е. И. Невмержицкий и др.– К. : КНЭУ, 2007, 767 с. – (особисто автору – підрозділ 8.1. «Финансовые учреждения как участники проектного финансирования», С. 439–468. (1,65 печ. л.).

  4. Невмержицький Є. І. Проблеми і перспективи використання кредитної звітності в підприємницькій діяльності на початку розвитку кредитних бюро в Україні / А. А. Пересада, Є. І. Невмержицький: матеріали III міжн. наук.-практ. конф. [«Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні»], (Ялта, 15-17 трав. 2007 р.) – К. : КНТЕУ, 2007. – С. 190–191 (0,12 д.а., особисто автору – обґрунтування необхідності обміну банками негативною і позитивною інформацією, принципів роботи кредитних бюро, 0,05 д.а.)

  5. Невмержицький Є.І. Сучасні інструменти оцінки кредитних ризиків і роль кредитних звітів та інших послуг БКІ в процесі прийняття рішення на кредит, обслуговування договору і стягнення заборгованості / Є. І. Невмержицький: тези доповідей і виступів міжн. наук.-практ. конф. [«Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності»], (Київ, 11 жовт. 2007 р.) – К.: Київ. нац. екон. ун-т, – С. 177–179 (0,15 д.а.).

  6. Невмержицький Є. І. Роль кредитної звітності в зростанні об’ємів споживчого кредитування і його вплив на розвиток підприємництва в торгівлі і сфері послуг / Є. І. Невмержицький: матеріали III міжн. наук.-практ. конф. [«Проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні»], (Ялта, 14-16 трав. 2008 р.). – К. : КНТЕУ, 2008. – С. 256–257 (0,12 д.а.).

  7. Інвестиційний аналіз: [підручник] / А. А. Пересада, Т. В. Майорова, Є. І. Невмержицький та ін. – К.: КНЕУ, 2008. – 544 с. (особисто автору – підрозділ 11.3 Методи формування портфеля цінних паперів.) С. 444–458. (0,83 д. а.)

  8. Невмержицький Є. І. Роль кредитних бюро для виходу з фінансової кризи / Є.І. Невмержицький: матеріали міжн. наук.-практ. конф., том I. [«Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік»] (Ірпінь, 12–13 березня 2009 р.). – Ірпінь: НУДПСУ, 2009. – С. 445–448 (0,15 д.а.).

  9. Невмержицький Є. І. Етапи розвитку кредитних бюро / Є. І. Невмержицький: матеріали міжн. наук.-практ. конф. [«Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу»], (Київ, КНЕУ, 22 квіт. 2010 р.).– К. : Київ. нац. екон. ун-т, 2010. – С. 313 – 316 (0,15 д.а.).



АНОТАЦІЯ


Невмержицький Є.І. Розвиток кредитних бюро в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2011.

У дисертації проведено комплексне дослідження сутності, ролі, функцій і еволюції розвитку бюро кредитних історій. Автором визначено поняття продукту кредитних бюро, які виступають головними операторами індустрії кредитної звітності. Обґрунтовано, що для управління кредитними ризиками та їх мінімізації за будь-яких форм кредитування індивідуальних позичальників, малого та середнього бізнесу, при фінансовому і комерційному кредитуванні оцінка кредитної історії, що надається кредитним бюро, є більш ефективним засобом ніж матеріальне забезпечення кредиту, надання поручительств, гарантій, надання відомостей про доходи тощо. Розроблено методичні рекомендації щодо використання кредитних звітів кредитних бюро для оцінки кредитоспроможності суб’єктів кредитної історії в процедурах кредиторів на весь період кредитного циклу: прийняття рішення про видачу кредиту, моніторинг кредитної історії під час дії кредитного правочину, стягнення заборгованості. Визначено шляхи вдосконалення діяльності кредитних бюро за рахунок надання нових послуг і залучення нових учасників. Надано рекомендації щодо інструктивного матеріалу НБУ і Держфінпослуг з регулювання управління кредитними ризиками з використанням кредитної звітності банками і фінансовими компаніями.

^ Ключові слова: кредитне бюро, індустрія кредитної звітності, кредитна історія, суб’єкт кредитної історії, база даних кредитного бюро, кредитний звіт, оцінка кредитної історії, кредитний ризик, фінансове кредитування, комерційне кредитування.


АННОТАЦИЯ


Невмержицкий Е.И. Развитие кредитных бюро в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 - деньги, финансы и кредит. ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», Киев, 2011.

В диссертации проведено комплексное исследование сути, роли, функций и эволюции развития бюро кредитных историй. Определено понятие продукта кредитных бюро, которые являются основными операторами индустрии кредитной отчетности. Обосновано, что для управления кредитными рисками и их минимизации при любых формах кредитования индивидуальных заемщиков, малого и среднего бизнеса, при финансовом и коммерческом кредитовании, оценка кредитной истории, предоставляемой кредитными бюро, является более эффективным средством управления кредитными рисками, чем обеспечение кредита, поручительства, гарантии, предоставление сведений о доходах и т.п. Действенным механизмом преодоления кризисных явлений в экономике и ее дальнейшего развития рассматривается активное использование услуг кредитного бюро как финансово-кредитными учреждениями, так и предприятиями, предоставляющими товары и услуги с отсрочкой платежа.

Разработаны методические рекомендации использования кредитной отчетности в процедурах кредиторов на весь период кредитного цикла: принятие решения на выдачу кредита, мониторинг кредитной истории во время действия кредитного договора, взыскание задолженности.

Определены пути усовершенствования деятельности кредитных бюро с помощью предоставления новых услуг и привлечения новых участников.
Предложены изменения в регуляторных материалах НБУ и Госфинуслуг Украины для стимулирования использования кредитной отчетности в целях оценки рисков банками, финансовыми компаниями, другими кредиторами с целью улучшения их стабильности и ликвидности.

Предложено комплексное решение по построению системы управления кредитными рисками в банковских учреждениях и у других кредиторов с использованием обмена кредитной информацией с помощью продуктов кредитных бюро. Показана важная роль кредитных бюро для успешного преодоления кризисных явлений на финансово-кредитном рынке и дальнейшего развития рынка розничного кредитования, упрощения доступа к кредитным ресурсам как частных лиц, так и предприятий.

Автором предложены степени оценки кредитного отчета путем их определения с помощью букв и знаков, а именно: А (премиум), В+ (высокий), В (средний), В-(ниже среднего), С+ (удовлетворительный), С (высокий риск), С- (ненадежный заемщик). Практическое использование данной методики кредиторами позволит минимизировать кредитные риски на микроуровне. На макроуровне государственные регуляторы банков и финансовых учреждений смогут обобщить подходы относительно требований к процедурам оценки и определения кредитных рисков.

Доказано целесообразность использования современных автоматизированных систем управления кредитными рисками в банках, а также использования кредитных отчетов бюро на каждом этапе работы с клиентом, которые совместно с кредитным скорингом значительно повышают качество оценки кредитных рисков. Это позволяет достичь следующих результатов: минимизировать расходы, связанные с рутинным, ручным оцениванием кредитных рисков, субъективное влияние отдельных риск-менеджеров, случаи мошенничества, связанные с процедурами оценки кредитных рисков; позволяет удерживать низкий уровень убытков при кредитовании одновременно с повышением уровня принятия положительных решений на выдачу кредитов; дает возможность определения вероятности неплатежей на основе статистической информации о фактических неплатежах, уменьшения расходов кредитора за счет выбора наиболее надежных заемщиков; ускорения процесса выдачи кредитов; уменьшения количества недобросовестных заемщиков; сегментации клиентов для выбора оптимального ценового решения; проведения мониторинга текущего состояния клиентов.

Обоснованы пути налаживания сотрудничества кредитных бюро с существующими в Украине государственными информационными реестрами, являющимися операторами информации, которая может быть использована с целью оценки кредитных рисков, что является одним из основных факторов успешного развития кредитных бюро. При этом, предложена ценовая политика для оплаты услуг государственных информационных реестров, учитывающая интересы всех участников обмена кредитной информацией.

Доказано, что использование услуг кредитной отчетности на всех этапах кредитного цикла, а именно при предоставлении, сопровождении кредитов и взыскании задолженности значительно увеличивает ликвидность кредитных портфелей кредиторов. Использование кредитной отчетности дает возможность дифференцировать клиентов по степени их кредитоспособности, что позволяет устанавливать разные условия кредитования, в соответствии с уровнем кредитного риска.

На основании приведенных в исследовании научных и статистических данных стран с разным уровнем экономического развития, в частности, Германии, Ямайки, США и др., сделан вывод о том, что обмен кредитной информацией, подкрепленный соответствующим законодательством, является стимулом экономического роста, содействует расширению доступа к финансовым ресурсам, значительно облегчает управление портфелем банковских кредитов и является действенным средством для стабилизации экономики и преодоления кризисных явлений.

^ Ключевые слова: кредитное бюро, индустрия кредитной отчетности, кредитная история, субъект кредитной истории, база данных кредитного бюро, кредитный отчет, оценка кредитной истории, кредитный риск, финансовое кредитование, коммерческое кредитование.


ANNOTATION


Nevmerxhytskyy Y.I. Credit bureaus development in Ukraine. Manuscript.

The dissertation for obtaining of a scientific degree of a candidate of economics in speciality 08.00.08. – money, finance and credit. – SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University», Kyiv, 2011.

The dissertation is devoted to comprehensive research of essence, role, functions and evolution of credit bureaus. Author defined the term of product of credit bureaus which are the main operators of credit reporting industry.

In dissertation grounded, that credit history provided by credit bureaus and its estimation is more effective means for credit risks management and their minimization then collateral, guarantees, information about income and so on, at any kinds of lending of individual borrowers, small and middle business, the financial and commercial lending, income confirmation, etc. In the dissertation author developed methodical recommendations of using of credit bureau’s reports for creditworthiness estimation in internal procedures of creditors during all stages of credit cycle: decision making for granting loan, monitoring of credit history during the period of credit agreement, debt collection. In scientific investigation author defined ways for credit bureaus activity improvement using new services and subscription of new clients. In the dissertation author offered amendments in the regulations of The National Bank and The State Regulator of financial companies of Ukraine aimed to stimulate using of credit reporting services for credit risks estimation by banks, other financial institutions.

Key words: credit bureau, credit reporting industry, credit history, subject of credit history, database of credit bureau, credit report, credit history estimation, credit risk, financial lending, commercial lending.


Схожі:

Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ)
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Роботу виконано на кафедрі менеджменту у двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет
Робота виконана на кафедрі маркетингу двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів двнз «Київський національний економічний університет...
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»...
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» наказ
Двнз «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» ( далі -університет)
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» наказ
Двнз «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» ( далі -університет)
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Радько Вікторія Миколаївна
Робота виконана на кафедрі економіки підприємств двнз «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» Міністерства...
Київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Корнилюк Роман Васильович
Робота виконана на кафедрі банківської справи двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьман» Міністерства...
Київський національний економічний університет iconПоложення про науково-експертну раду двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Науково-експертна рада двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науково-експертна рада двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі – Університет) є дорадчим...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи