Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет icon

Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет




НазваДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Сторінка1/4
Дата25.02.2014
Розмір0.58 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»




ШКУРУПІЙ ОЛЬГА ВСЕВОЛОДІВНА


УДК 330.14:330.31


ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПІТАЛ У СУСПІЛЬНОМУ ВІДТВОРЕННІ


Спеціальність 08.00.01 – Економічна теорія

та історія економічної думки


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора економічних наук




Київ 2009


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України, м. Київ

^ Науковий консультант: член-кореспондент НАН України

доктор економічних наук, професор

Савчук Володимир Сафронович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,

проректор з наукової роботи, завідувач кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів


^ Офіційні опоненти: академік НАН України,

доктор економічних наук, професор,

Чухно Анатолій Андрійович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії


член-кореспондент НАН України,

доктор економічних наук, професор

^ Гриценко Андрій Андрійович,

ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», заступник директора


доктор економічних наук, професор

^ Малий Іван Йосипович,

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри макроекономіки та державного управління


Захист відбудеться _23__ червня 2009 року о _14-00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий __22_ травня 2009 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор А. Е. Фукс


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Сучасний світовий розвиток змістовно характеризують тенденції становлення постіндустріального суспільства, які виявляються у процесах глобалізації економічного буття. В умовах соціально-економічних трансформацій мега-, макро- та мікрорівня ключовими та безпосередніми елементами продуктивних сил стають інформація, знання, креативність, що у своїй цілісності та синергії формують інтелектуальний капітал, надаючи йому ознаки домінуючого фактора виробництва.

Для України необхідність цілеспрямованої регуляторної стратегії у сфері суспільного відтворення інтелектуального капіталу не потребує особливої аргументації, оскільки нагальною потребою, а не проблемою вибору є інтелектуально-інноваційний тип суспільного відтворення, який, власне, і здатний забезпечити сталий розвиток і конкурентоспроможність національної економіки.

Процеси інституціоналізації суспільного інтелектуального капіталу за змістом не ідентичні процесам тотальної капіталізації інтелектуальної сфери діяльності, підґрунтям якої є ідеологія переходу до ринкової економіки. У цьому аспекті проблеми трансформації економіки мають сприйматися не тільки та й не стільки як проблеми становлення ринку інтелектуального капіталу і регулювання цього процесу державою, а більш широко – з позицій постіндустріальних перспектив національної економічної системи.

Висвітленню змісту постіндустріальних трансформаційних процесів і розробці проблем, пов’язаних із сутністю людського та інтелектуального капіталу, присвячені дослідження багатьох зарубіжних науковців. Серед них слід відзначити таких, як Д. Белл, Г. Беккер, Е. Брукінг, П. Бурдьйо, А. Гапоненко, Дж. Гелбрейт, В. Гойло, О. Добринін, С. Дятлов, Л. Едвінссон, В. Іноземцев, Р. Капелюшников, М. Кастельс, С. Клімов, О. Корицький, Р. Кроуфорд, Б. Леонтьєв, Й. Масуда, Й. Малхотра, І. Нонака, Т. Орлова, Д. Рисмен, Т. Сакайя, Т. Стюарт, Х. Такеучи, О. Тоффлер, Л. Туроу, Р. Флорида, Ф. Фукуяма, Дж. Ходжсон, К. Циренова, Т. Шульц та ін.

Не залишає поза увагою зазначену проблематику вітчизняна наука. Цілісному дослідженню проблем інтелектуального капіталу, обґрунтуванню інтелектуально-інноваційних моделей розвитку, науковому вивченню специфіки постіндустріальних змін, присвячені широко відомі праці таких науковців, як Г. Андрощук, Л. Безчасний, Ю. Бажал, В. Базилевич, О. Бєляєв, О. Бутнік-Сіверський, В. Врублевський, А. Гальчинський, В. Геєць, О. Головінов, А. Гриценко, Б. Данилишин, М. Дробноход, Ю. Зайцев, В. Кушерець, В. Куценко, В. Лагутін, І. Малий, С. Мочерний, Б. Панасюк, Є. Панченко, Ю. Пахомов, М. Пашута, В. Савчук, В. Семиноженко, О. Скаленко, Л. Федулова, А. Чухно, О. Шевчук, В. Якубенко та ін.

Однак, зважаючи на всеохоплюючий характер сучасних системних перетворень, не варто розраховувати на повне та остаточне вирішення зазначених проблем. Найбільш актуальними є дослідження процесів формування інтелектуального капіталу та його відтворення, розвитку інтелектуального виробництва, інституціонального опосередкування відтворення інтелектуального капіталу, ролі інтелектуальної власності, стратегічних параметрів інтелектуально-інноваційного розвитку національної економіки, інтелектуального потенціалу конкурентоспроможності національної економіки в умовах поглиблення глобалізації тощо. Саме цим зумовлені вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети і завдань, логіка та структура.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені у дисертації положення, висновки та рекомендації розроблялися відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», а саме:

– за темою: «Закономірності і особливості становлення нової економічної системи в Україні» (номер державної реєстрації 0101V002949); особистий внесок автора у розробку цієї теми полягає у дослідженні процесів формування інтелектуального капіталу та його відтворення в умовах становлення нової економічної системи в України (Розділ 4. «Інституційні засади та соціальні орієнтири інтелектуально-інноваційного розвитку національної економіки» та підрозділи 4.1. «Стан і стратегічні параметри інтелектуально-інноваційного розвитку національної економіки»; 4.2. «Інституційне забезпечення інноваційного типу економічного відтворення»; 4.3. «Соціальна спрямованість та інституційна організація відтворювального циклу «освіта – наука – виробництво»);

– за темою: «Сучасне постіндустріальне суспільство та шляхи його формування в Україні» (номер державної реєстрації 0107V001332); особистий внесок автора у розробку цієї теми полягає у дослідженні особливостей відтворення інтелектуального капіталу в умовах розбудови постіндустріального суспільства (Розділ 5. «Суспільний інтелектуальний капітал у глобалізаційному вимірі» та підрозділи 5.1. «Інтернаціоналізація та глобалізація інтелектуального капіталу в контексті постіндустріальної парадигми», 5.2. «Інтелектуальна складова конкурентоспроможності національної економіки в умовах глобалізації»).

^ Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування сутності, місця і ролі інтелектуального капіталу у суспільному відтворенні, особливостей його інституціоналізації у трансформаційних умовах.

Відповідно до мети дослідження у роботі вирішувалися такі завдання:

  • узагальнити та систематизувати методологічні підходи до визначення змісту інтелектуального капіталу та його ролі у суспільному відтворенні;

  • обґрунтувати можливості та межі розгляду інтелектуального капіталу як факторного ресурсу, а інтелектуальної ренти – як факторного доходу у контексті постіндустріальної парадигми;

  • здійснити аналіз системного причинно-наслідкового зв’язку між інтелектуальним капіталом і інтелектуальною власністю, людським та інтелектуальним капіталом, між індивідуальним і суспільним інтелектуальним капіталом;

  • дослідити принципи та специфіку відтворення інтелектуального капіталу на мікрорівні та макрорівні;

  • визначити функціональну роль інтелектуального капіталу у факторному та інституційному забезпеченні інтелектуально-інноваційного типу економічного відтворення;

  • висвітлити тенденції і форми прояву процесу глобалізації інтелектуального капіталу.

^ Об’єктом дослідження є сфера функціонування інтелектуального капіталу в умовах постіндустріальних перетворень.

Предметом дослідження є особливості процесу відтворення інтелектуального капіталу у період системних трансформацій національної економіки.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи теорії пізнання (особливо історико-логічний і системний підходи до аналізу структури та генезису інтелектуального капіталу – розділи 1, 2, 3) і методи, специфіковані відповідно до потреб аналізу інтелектуального капіталу. Широко застосований міждисциплінарний підхід до вивчення категоріального апарату предмета дослідження (інтелект, інтелектуальна діяльність, інтелектуальний капітал тощо – розділи 1, 2, 3). Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувалися методи експертних оцінок і загальноприйняті статистичні методи (з метою з’ясування сучасного стану та перспектив зростання ролі інтелектуального капіталу у національній економіці – розділи 4, 5). Застосовувалися також порівняльний метод (для зіставлення та оцінки інтелектуальної складової конкурентоспроможності національної економіки – розділ 5), графічний і метод моделювання (для побудови моделі інтелектуально-інноваційного розвитку в Україні – розділи 1, 3, 4).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти вищих державних органів України, офіційні дані Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціального захисту України, Міністерства освіти і науки України, Державного департаменту інтелектуальної власності, офіційні публікації міжнародних організацій, експертні оцінки рейтингових агентств, офіційні матеріали Світового банку, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, монографічна література, статті зарубіжних і вітчизняних науковців у періодичних виданнях, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, електронні ресурси мережі Інтернет тощо.

^ Наукова новизна одержаних результатів, що виносяться на захист, полягає у наступному:

Вперше:

– обґрунтовані методологічні підходи до визначення специфіки постіндустріальної парадигми у термінах «інформаційна економіка», «економіка знань», «креативна економіка». Зважаючи на те, що інтелект як процесуальну цілісність формує і визначає тріада: інформація – знання – креативність, які одночасно й у наведеній послідовності є відповідними стадіями відтворювального інноваційного циклу: потік → запас → потік (селективне засвоєння потоку інформації, її «осідання» у запас знання, креативне перетворення на потік нового знання), то не тільки термінологічно, а й історично, і логічно «економіка, заснована на інформації» має розглядатися як вихідна, більш поверхова характеристика «економіки, заснованої на знаннях»; остання покладається у підґрунтя визначення феномена «креативної економіки», а у своїй цілісності всі три терміни охоплюються поняттям «інтелектуальна економіка» – у тому її значенні, що факторною домінантою постіндустріального розвитку стає інтелектуальний капітал;

  • доведено, що концептуально у межах сприйнятих традицій теорії факторів виробництва можливості відокремлення та виведення «п’ятого економічного фактора» – інтелектуального капіталу – з «четвертого» (підприємницьких здібностей) слід розглядати у загальному контексті еволюції економічних систем та історичного процесу зміни домінуючої ролі економічних факторів у суспільному відтворенні. На рівні рефлексії інтелектуальної діяльності її потенціал утворює «кантіанська пара» – відособлені та детерміновані один одним розсудливість (підприємницький глузд) і розум. Якщо діяльність першого спричиняє інновації «удосконалення» та є субстанціональною основою «четвертого фактора» – потенціалу підприємницьких здібностей, то саме розумова діяльність спрямована на інновації принципово нового типу, що, власне, і відособлює інтелектуальний капітал у «п’ятий економічний фактор». Логіка тут корелюється з історією: на висхідній стадії індустріального капіталізму фізичний капітал «оволодіває» природним і особистим факторами, на стадії розвинутого індустріального суспільства людський капітал у підприємницькій формі вже є домінуючим по відношенню до фізичного, а при переході до постіндустріальних моделей «вклад» підприємницької складової людського капіталу все більше починає поступатися власне інтелектуальному капіталу.

Удосконалено:

– методологічний інструментарій аналізу взаємозв’язку категорій «людський капітал» і «інтелектуальний капітал». Їх співвідношення має антиномічний характер. Якщо на мікрорівні (індивід) людський капітал природно розглядається як загальне по відношенню до інтелектуального, то вже на мікрорівні організації така однозначність відсутня, а при переході на макрорівень аналізу суспільного інтелектуального капіталу постіндустріально орієнтованих країн його нагромаджений (минулим і сучасним) потенціал завдяки значно ширшим можливостям інтенсифікації розширеного відтворення завжди перевищує наявний сукупний людський капітал;

  • теоретичні засади щодо визначення суспільного інтелектуального капіталу, який генетично пов’язаний із інститутами суспільної та інтелектуальної власності, «утримуючи» у собі їх ознаки. В умовах «накладання» цих різних за критеріями системоутворення форм власності спрацьовує синергетичний ефект, що забезпечує безпосередньо чи опосередковано суспільний характер привласнення інтелектуального капіталу;

  • теоретико-методологічні підходи до визначення сутності інвестицій в інтелектуальний капітал людини. Їх специфіка полягає у тому, що розвиток творчих (креативних) здібностей індивіда відбувається на основі механізму опосередкованого інвестування. Інвестиції здійснюються у людину як носія інтелектуального капіталу насамперед шляхом капіталовкладень у людський капітал (через канали освіти й інформації, досвіду та ін.). Таким чином, позитивний ефект у вигляді підвищення продуктивності людини творчої праці може бути лише наслідком прирощення інвестицій у людський капітал носія, результатом інвестиційного посередництва в освіту, охорону здоров’я, мобільність, доступ до інформації та ін.

^ Набули подальшого розвитку:

  • обґрунтування об’єктивних можливостей існування і привласнення специфікованого факторного доходу на інтелектуальний капітал – інтелектуальної ренти. Вона безпосередньо не пов’язана з підприємницькою діяльністю та являє собою надлишок між тим, що суб’єкт інтелектуальної власності реально отримує за шкалою його цінностей, і тією платою, яка необхідна для того, щоб привернути та утримати його у межах наявного економічного процесу;

– аналіз відносин інтелектуальної власності на категоріальному та інституціональному рівнях. Оскільки інтелект не може ставитися в один ряд з іншими об’єктами власності, категорія інтелектуальної власності містить у собі протиріччя у самому предметі. Водночас інтелектуальна власність отримує можливості інституціоналізації лише за умов забезпечення її захисту, що знову ж таки «виводить» множину інтелектуальних продуктів, які об’єктивно не можуть бути захищені, за рамки відносин інтелектуальної власності. У сучасній практиці таке «двоєдине» протиріччя вирішується, одночасно за рахунок введення інновацій у сферу захисту інтелектуальних об’єктів і паралельно віднесенням частини з них до категорії суспільних благ;

  • теоретичні підходи до відображення дії механізмів відтворення та процесів руху вартості з урахуванням елементу «ідея» (І). На основі Марксової формули капіталу та його кругообігу виділені: (1) стадія формування підприємством активної частини інтелектуального капіталу; (2) стадія продукування ідей; (3) стадія втілення ідей у споживній вартості товарів; (4) стадія втілення ідей у ринковій вартості товарів.

^ Практичне значення одержаних результатів. Теоретична та прикладна цінність одержаних наукових результатів полягає у подальшому розвитку теорії інтелектуального капіталу, розширенні системи наукових поглядів на інтелектуально-інноваційний тип відтворення та у поглибленні концептуальних підходів до визначення сутності постіндустріального суспільства.

Висновки, отримані за результатами дослідження, і запропоновані рекомендації можуть використовуватися у науково-дослідній роботі як основа для подальшого вивчення концептуальних засад щодо нагромадження та використання інтелектуального капіталу, відмінностей сучасного типу відтворення, становлення постіндустріального суспільства. Пропозиції та рекомендації, сформульовані у дисертаційній роботі, можуть стати базою для визначенні цілей, принципів, інструментів системної економічної політики, яка б виходила із пріоритетності завдань інтелектуально-інноваційного розвитку національної економіки.

Наукові розробки та практичні рекомендації дослідження були використані Міністерством економіки України при підготовці проекту міжнародної програми інноваційного розвитку країн СНД (довідка від 25.02.2009 р.), Головним управлінням економіки Полтавської обласної державної адміністрації для реалізації основних положень розвитку економіки області у Програмі соціально-економічного розвитку області на 2009 р. (довідка № 1876 від 05.12.2008 р.), Полтавським державним центром науково-технічної і економічної інформації (довідка № 106 від 19.02.2009 р.), ТОВ «Завод газорозрядних ламп» (довідка № 164 від 17.02.2009 р.),

Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються у процесі викладання дисциплін «Політична економія» та «Трансформаційна економіка і економічна політика держави» у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 10.02.2009 р.), а також при викладанні дисциплін «Політична економія» та «Мікроекономіка» у Полтавському університеті споживчої кооперації України (довідка № 1627 від 17.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, у якій викладено авторський підхід до дослідження інтелектуального капіталу у суспільному відтворенні. Наукові положення, висновки та рекомендації, що містяться у дисертації та виносяться на захист, одержані автором особисто. Обсяг особистого внеску у працях, які написані у співавторстві, зазначений окремо у списку опублікованих праць. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на 15 конференціях: ІІ всеукраїнській науковій конференції «Проблеми управління якістю» (м. Київ, березень 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми Європейської та євроатлантичної інтеграції України: освітній вимір» (м. Полтава, червень 2004 р.), ХХІХ міжвузівській науково-методичній конференції «Проблеми підготовки фахівців без відриву від виробництва в умовах формування вищої освіти» (м. Полтава, травень 2004 р.), ІІ міжнародній науково-методичній конференції «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, травень 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економічного зростання національних економік. Державний, національний та галузевий аспекти в умовах глобалізації и модернізації» (м. Караганда, жовтень 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації» (м. Полтава, травень 2005 р.), ХХХ міжвузівській науково-методичній конференції «Модернізація змісту і технологій підготовки фахівців: проблеми і завдання вищих навчальних закладів щодо входження в європейський освітній простір» (м. Полтава, березень 2005 р.), Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу співробітників і аспірантів кооперативних вузів країн СНД, присвяченій 175-річчю споживчої кооперації Росії за результатами науково-дослідної роботи у 2005 р. (м. Москва, лютий 2006 р.), ХХХІ міжнародній науково-методичній конференції, присвяченій 45-й річниці університету «Гармонізація вищої освіти України в умовах європейської інтеграції» (м. Полтава, березень 2006 р.), І міжнародній науково-практичній конференції «Наука і технології: крок у майбутнє – 2006», (м. Бєлгород, березень 2006 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 45-й річниці Полтавського університету споживчої кооперації України «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, травень 2006 р.), конференції «Споживча кооперація України: історія, сучасність, перспективи» (м. Львів, жовтень 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічна безпека України: проблеми теорії та практики в умовах демократичної трансформації форм влади» (м. Полтава, квітень 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, вересень 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Господарський механізм: сутність, структура, подальше вдосконалення на сучасному етапі» (м. Полтава, квітень 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 39 наукових праць загальним обсягом 32,5 друк. арк. (з яких автору належить 31,3 друк. арк.), у тому числі одноосібна монографія «Інтелектуальний капітал у трансформаційній економіці» (16,3 друк. арк.), 25 статей у наукових фахових виданнях обсягом 13,3 друк. арк. (з яких автору належить 12,6 друк. арк.), тез 13-ти доповідей на конференціях обсягом 2,9 друк. арк. (з яких автору належить 2,4 друк. арк.)

^ Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Зміст дисертації викладено на 365-ти сторінках основного тексту, містить 14 таблиць на 7-ми сторінках і 26 рисунків на 12-ти сторінках. Список використаних джерел містить 347 найменувань і займає 35 сторінок. У дисертаційній роботі 5 додатків на 8-ми сторінках.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

  1   2   3   4

Схожі:

Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconМіністерство освіти і науки України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Дамаскіна Марина Валеріївна
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Опанасенко Володимир Михайлович
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (м. Київ)
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет
Робота виконана на кафедрі маркетингу двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
Роботу виконано на кафедрі менеджменту у двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи