Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня icon

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 350.63 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Дата25.02.2014
Розмір350.63 Kb.
ТипАвтореферат


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА


САЦИК Володимир Іванович


УДК 330.34: 338.12


АНТИЦИКЛІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ


Спеціальність 08.01.01. – Економічна теорія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Луцьк.



Науковий керівник

доктор економічних наук, доцент

^ АНТОНЮК Лариса Леонтіївна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

професор кафедри міжнародної економіки







Офіційні опоненти

академік НАН України,

доктор економічних наук, професор

^ ЧУХНО Анатолій Андрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії










кандидат економічних наук, доцент

^ Дідківська Любов Іванівна,

Київський національний торговельно-економічний університет,

докторант кафедри економічної теорії







Провідна установа

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”,

відділ економічної теорії,

м. Київ


Захист відбудеться “6” березня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.


Автореферат розісланий “6” лютого 2006.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор


А.Е.Фукс


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Характерною ознакою розвитку світової економіки є її циклічність, багатовимірний прояв якої виявляється у коливаннях ринкової кон’юнктури, економічних диспропорціях, інноваційно-технологічних кризах та диспозиції міжнародної конкурентоспроможності країн на світових ринках. Стійке зростання держав-ключових інноваторів вже давно базується на використанні новітніх знань і технологій, а їх ефективне поєднання гарантує високий конкурентний статус у глобальній моделі міжнародного поділу праці, заснованого на постіндустріальній парадигмі. За цих умов аналіз та прогнозування довгострокових тенденцій світової кон’юнктури, динаміки науково-технологічної сфери, механізму подовження фаз піднесення та, відповідно, послаблення глибини криз складають основу прийняття стратегічних рішень і розробки ефективної політики у сфері антициклічного регулювання.

Інтеграція України у глобальний технологічний простір, вихід національної економіки із структурної та інноваційної криз можливі лише на основі стратегії нарощення міжнародної конкурентоспроможності країни, важливим інструментом якої є антициклічне регулювання. Необхідною передумовою успішної реалізації Україною такої концепції є наявність потужного науково-технічного потенціалу, який, за умови розбудови національної інноваційної системи та інституціонального середовища, забезпечив би технологічний прорив і пришвидшений ритм радикальних інноваційних зрушень з метою ендогенної стабілізації ринку та елімінування негативних наслідків циклічності.

Актуальність даного дослідження визначається об’єктивною необхідністю теоретичного осмислення суті, рушійних сил та майбутніх тенденцій циклічного розвитку світової економіки, комплексного аналізу антициклічного регулювання у високорозвинених державах світу, дослідження новітніх методів та інструментарію стабілізації економічних циклів. За умов відкритості економіки можливості якісного економічного зростання нарощуються за рахунок інноваційних конкурентних переваг на стадіях експансії з подальшим їх використанням у періоди рецесій та шляхом формування стратегічного запасу технологічної міцності країн, що є закономірним наслідком реалізації збалансованої антициклічної політики. У цьому зв’язку актуальною є розробка концептуальних основ антициклічного регулювання економіки України.

Фундаментальні теоретичні та емпіричні дослідження економічних циклів, механізмів антициклічного регулювання економіки країн відображені у працях таких іноземних вчених, як А.Бернс, В.Зарновіц, Дж. Кейнс, М.Кондратьєв, Г.Кассель, У.Мітчелл, Г.Менк’ю, К.Ромер, Р.Хоутрі, Е.Хансен, Й.Шумпетер та інших. Такі відомі економісти, як К.Грангер, Ж.Дебре, К.Ерроу, Р.Енгл, Л.Клейн, С.Кузнець, Р.Лукас, Г.Мюрдаль, Р.Солоу, П.Самуельсон, Я.Тінберген, Дж. Тобін, Р.Фріш, М.Фрідман, Дж. Хікс, Ф. фон Хайєк, за дослідження економічних циклів та їх регулювання були нагороджені Нобелівською премією з економіки. Цю відзнаку отримали американські вчені Ф.Кідленд та Е.Прескот у 2004 р. за значний внесок у розвиток теорії реальних бізнес-циклів.

Проблеми циклічної економічної динаміки та антикризового регулювання досліджуються у роботах українських вчених О.Білоруса, О.Бандури, Л.Возної, В.Гейця, М.Горин, І.Грабинської, С.Корабліна, В.Лагутіна, Д.Лук’яненка, Е.Мащенко, С.Мочерного, Б.Панасюка, Н.Татаренко, а також російських – Е.Балацького, С.Глазьєва, В.Іноземцева, С.Меньшикова, Ю.Яковця та багато інших. Найбільш значимими дослідженнями інноваційних циклів та науково-технологічного розвитку України у контексті нарощення міжнародної конкурентоспроможності країн є роботи вітчизняних науковців Л.Антонюк, В.Александрової, Ю.Бажала, Б.Губського, Н.Гончарової, І.Лукінова, А.Поручника, Ю.Пахомова, В.Савчука, А.Чухна, Т.Щедріної, впливу макроекономічної політики на процеси ринкового реформування – В.Вороніна, В.Врублевського, Л.Дідківської, О.Плотнікова, М.Савлука, В.Хорошковського та ін.

Разом з тим, багато аспектів цієї комплексної наукової проблеми залишаються недостатньо розкритими. Потребують подальшого дослідження методологічні засади антициклічного регулювання в умовах глобалізації, необхідною є розробка ефективних методів діагностики економічних циклів, у тому числі циклів якісного економічного зростання країн. Потребує поглибленого аналізу вплив циклічності на міжнародну конкурентоспроможність держав. Особливо актуальним є теоретичне обґрунтування ендогенного механізму антициклічного регулювання економіки України.

Таким чином, системне дослідження антициклічного регулювання за умов глобалізації є дуже важливим як в теоретичному, так і практичному плані, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно із планом науково-дослідних робіт кафедри менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету в рамках міжкафедральної теми “Організаційно-економічний механізм управління підприємствами в сучасних умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0105U000804). Особисто автором у межах дисертаційної теми розроблено рекомендації щодо сприяння економічній безпеці підприємств на макроекономічному рівні і написано відповідну частину розділу “Теоретико-методологічне забезпечення економічної безпеки підприємства”. Також автор брав участь у виконанні науково-дослідної теми “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) факультету міжнародної економіки і менеджменту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Автором підготовлено розділ “Механізм формування інноваційних конкурентних переваг суб’єктів міжнародних економічних відносин на світових ринках”.

^ Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертації є комплексний аналіз на базі новітніх економічних концепцій сутності антициклічного регулювання економіки країн; дослідження сучасних методик діагностики економічних циклів та проведення на їхній основі аналізу циклічності економіки високорозвинених країн та ділової активності в Україні; обґрунтування методичних засад оцінювання циклів міжнародної конкурентоспроможності країн та розробка концептуальних основ ефективного механізму антициклічного регулювання національної економіки.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлені такі конкретні завдання:

  • дослідити витоки та генезис економічних циклів і на цій основі визначити закономірності формування національних моделей антициклічного регулювання економіки в умовах становлення постіндустріального суспільства;

  • сформулювати методологічні засади дослідження циклічності економічного розвитку країн у контексті сучасних глобальних трансформацій;

  • розкрити принципи та пріоритетні напрямки антициклічного регулювання національних економік в умовах глобалізації;

  • розробити індикативну методику дослідження циклів міжнародної конкурентоспроможності країн на основі системи новітніх синтетичних показників людського розвитку;

  • оцінити характер, масштаби та особливості циклічності ділової активності в Україні з виділенням критеріїв ідентифікації економічних рецесій;

  • обґрунтувати концептуальні основи ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України.

^ Об’єктом дослідження є процеси економічного розвитку в умовах глобалізації.

Предметом дослідження є механізм антициклічного регулювання національних та світової економік за умов глобалізації.

^ Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дисертаційної роботи використовуються такі методи наукового дослідження антициклічного регулювання економіки країн за умов глобалізації: аналізу і синтезу (для оцінки тенденцій циклічного економічного розвитку країн у підрозділі 2.1 та характеристики антициклічної політики у високорозвинених державах світу у підрозділі 2.3), історизму (для дослідження витоків і генезису економічних циклів та антициклічного регулювання у підрозділах 1.1, 1.2), кореляційного аналізу (для визначення тісноти кореляційного зв’язку між показниками якісного економічного зростання та міжнародної конкурентоспроможності країн у підрозділі 2.2, циклами ділової активності в Україні та міжнародними бізнес-циклами у підрозділі 3.2), економіко-математичного моделювання (для моделювання циклів міжнародної конкурентоспроможності країн-ключових інноваторів у підрозділі 3.1, виділення тренд-циклічних складових у динаміці основних макроекономічних індикаторів в Україні у підрозділі 3.2), абстрагування (для обґрунтування концептуальних основ формування ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України у підрозділі 3.3), індукції і дедукції (в процесі дослідження теоретичних аспектів антициклічного регулювання у підрозділі 1.2), кількісного і якісного порівнянь (при досліджені антициклічного інструментарію у підрозділі 1.3).

Джерельною та статистичною базою були матеріали Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Національного банку України. У роботі аналізуються офіційні публікації та статистичні дані Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного Валютного Фонду, Світового банку, Інституту менеджменту та розвитку (м. Лозанна), Всесвітнього економічного форуму, Національного бюро економічних досліджень США, Інституту досліджень економічних циклів (США), Центру документації ЄС та бібліотеки-депозитарію Світового банку в Академії державного управління при Президентові України, Національної ради США з економічної освіти, результати наукових досліджень Українського центру економічних та політичних досліджень ім. О.Разумкова, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дані щорічників та інформаційно-аналітичних бюлетенів, монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.

^ Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що у роботі на основі конструктивного осмислення існуючих концепцій, підходів та методологічного апарату, присвячених питанням циклічності економічного розвитку, розкрито механізм антициклічного регулювання економіки країн і розроблено концептуальні основи антициклічної політики в Україні.

Нові наукові положення, отримані особисто автором, які виносяться на захист, полягають у наступному.

Вперше:

  • запропоновано авторське визначення категорії “антициклічне регулювання економіки країн”, яке відрізняється від існуючих системним характером і розглядається, по-перше, як цілісна підсистема економічної політики урядів, наднаціональних інституцій і транснаціональних компаній, котра полягає у пом’якшенні негативних наслідків економічних циклів; по-друге, як комплекс економічних, законодавчих та адміністративних методів регулювання ділової активності в країні, спрямованих на підвищення її міжнародної конкурентоспроможності; по-третє, як оптимальне поєднання грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики, орієнтованої на ендогенну стабілізацію ринкової кон’юнктури;

  • проаналізовано асиметричність економічних циклів у світовій економіці на основі розрахунку коефіцієнтів асиметрії і статистичної густини, які поглиблюють дослідження визначальних тенденцій економічного розвитку країн в умовах технологічного глобалізму;

  • розроблено авторську методику визначення циклів міжнародної конкурентоспроможності країн за показниками відносної оцінки рівня і динаміки людського розвитку у різних державах світу та змодельовано цикли міжнародної конкурентоспроможності країн-ключових інноваторів з метою діагностування структурних зрушень у світовій економіці та розробки ефективної антициклічної політики.

^ Отримали подальший розвиток:

  • методологія дослідження циклічності економічного розвитку країн, що дозволило автору виокремити основні підходи до визначення категорії економічних циклів у теоретичному, емпіричному та еклектичному аспектах. На цій основі розроблено авторську класифікацію теорій економічних циклів за ознакою активної, пасивної та помірної ролі держави у генеруванні циклічних флуктуацій ринкової кон’юнктури та антициклічному регулюванні;

  • типологізація антициклічної політики за домінуючими для кожної з них визначальними критеріями: неокласична – ендогенної стабілізації ринкової кон’юнктури; кейнсіанська – активного державного макроекономічного регулювання; неокейнсіанська – саморегулювання ринку на основі вмонтованих стабілізаторів; посткейнсіанська – регулювання якісних показників економічного зростання; неоліберальна – чіткої регламентації функцій держави як регулятора економічних циклів; інституціональна – раціонального застосування антициклічних інструментів, забезпечення якісного інституціонального середовища в економіці країн, стимулювання інноваційного розвитку; авторська, еклектична, яка базується на урахуванні об’єктивного протистояння національної та світової економік на засадах конкурентності та передбачає оптимальний синтез антициклічних важелів впливу на ринкову кон’юнктуру з боку державних, наднаціональних, транснаціональних інституцій;

  • дослідження основних тенденцій у зміні циклічності національних економік на різних етапах розвитку світової господарської системи на основі аналізу динаміки економічних циклів у високорозвинених країнах та виявлено їхню історично обумовлену стабілізацію;

  • механізм антициклічного регулювання економіки України, визначено його інструментарій, важелі реалізації та запропоновані такі основні компоненти: якісне інституціональне середовище; національна інноваційна система; регламентована монетарна політика, політика автоматичної фіскальної стабілізації; дискреційні монетарна і фіскальна політика;

  • оцінка циклів якісного економічного зростання на базі дослідження довгострокових тенденцій у зміні життєвих стандартів країн (згідно із методикою Програми розвитку ООН – система показників людського розвитку), що адекватно відображає рівень їхнього конкурентного статусу.

Удосконалено:

  • методику діагностики економічних циклів в Україні за рахунок нових методів аналізу – статистичного згладжування, сезонного структурування з метою оцінювання короткострокових флуктуацій і тренд-циклічної динаміки ринкової кон’юнктури та розрахунку коефіцієнтів кореляції циклів ділової активності в національній економіці із міжнародними бізнес-циклами;

  • критерії ідентифікації економічних рецесій, які дозволяють більш глибоко діагностувати циклічність ділової активності в національній економіці з метою нейтралізації негативного впливу коливань ринкової кон’юнктури.

^ Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення сформульованих автором у дисертації теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає в тому, що вони можуть слугувати методологічною основою для розробки ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України, зокрема для розв’язання проблем стабілізації ринкової кон’юнктури, обґрунтування важелів впливу на ділову активність. Розроблені автором методики можуть бути використані для прогнозування економічної динаміки і міжнародної конкурентоспроможності країн з метою розробки ефективної антициклічної політики.

Одержані результати впроваджені у процесі виконання науково-дослідної роботи № 847 “Механізм фінансування вищих навчальних закладів (науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт) в умовах диверсифікації фінансових джерел” (ДР № 0104U008919, довідка № 13/14-27) Науково-дослідного інституту економічного розвитку Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, у якій автором особисто були розроблені рекомендації щодо удосконалення механізму фінансування НДДКР в Україні на основі адаптації зарубіжного досвіду реалізації фінансової політики у сфері освіти та науки. Також пропозиції автора стосовно прикладного дослідження динаміки ринкової кон’юнктури на регіональному рівні використано у роботі Головного управління економіки Волинської обласної державної адміністрації (довідка № 1593/02-11 від 21.11.2005 р.). Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі під час викладання дисциплін “Економічна теорія”, “Методи прийняття управлінських рішень” студентам факультету бізнесу Луцького державного технічного університету (довідка № 2831/I-10 від 26.10.2005 р.).

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися на п’яти конференціях, зокрема на V Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 15-17 вересня 2004 р.), V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 21-23 грудня 2004 р.), VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” (м. Луцьк, 3-5 червня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Наука: теорія і практика” (м. Прага, Дніпропетровськ, Бєлгород, 20 липня – 5 серпня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, у т.ч. 8 статей у наукових фахових виданнях, з них дві у співавторстві, та 7 тез, матеріалів міжнародних, всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт становить 4,25 др. арк., особисто автору належить 3,9 др. арк.

^ Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 215 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 15 рисунків і 8 таблиць на 34 сторінках, 39 додатків на 53 сторінках, список використаних джерел містить 190 назв.

^

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт і предмет дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних автором результатів.

^ У розділі 1 “Теоретико-методологічні засади циклічності економічного розвитку країн” досліджуються методологічні підходи до сутності, діагностики економічних циклів та фактори, які обумовлюють циклічність у світовій економіці, теоретичні аспекти, інструментарій антициклічного регулювання у високорозвинених державах світу.

Проведений у роботі глибокий теоретичний аналіз, а також узагальнення та структуризація основних концепцій, які розкривають сутність і природу циклічних коливань в економіці країн, показали, що дослідники по-різному розглядають такі характеристики циклічності, як, по-перше, емпірична основа економічних циклів, по-друге, чинники, що викликають коливання ділової активності, по-третє, механізм генерування флуктуацій ринкової кон’юнктури. Емпіричний підхід до визначення економічних циклів досліджено у працях В.Зарновіца, Г.Касселя, Р.Лукаса, Ф.Ларрена, П.Леоненка, В.Нордхауза, П.Самуельсона, Дж. Сакса, Р.Хоутрі, Г.Шюфера, П.Юхименка, які розглядали коливання в інтенсивності перебігу ділової активності та періодичні відхилення від тренду довгострокового зростання економіки країн. Теоретичний підхід, що базується на врахуванні чинників, котрі зумовлюють коливання ділової активності (нерівномірна динаміка промислового виробництва, цін, зайнятості) та механізму генерування флуктуацій ринкової кон’юнктури (цикли, що виникають у результаті розбалансування економічної рівноваги внаслідок структурних зрушень в економіці і тимчасові збурення ринкової кон’юнктури), характерний дослідженням Є.Єрохіної, Е.Прескота, Е.Хансена. Трактування економічних циклів А.Бернсом, Е.Долан, Р.Дорнбушем, Д.Ліндсей, У.Мітчеллом, С.Фішером, Р.Шмалензі еклектично поєднують емпіричний і теоретичний підходи.

На основі ґрунтовного вивчення теоретичного надбання світової економічної науки автор пропонує власну класифікацію теорій економічних циклів за ознакою активної, пасивної та помірної ролі держави у генеруванні циклічності. До першої групи віднесено монетарну теорію економічних циклів, до другої – кліматичну та психологічну, до третьої – інвестиційну, інноваційну, демографічну, нову кейнсіанську, теорію реальних бізнес-циклів. Обґрунтовано існування прямої залежності між активністю держави у генеруванні економічних циклів та антициклічним регулюванням.

Проведений поглиблений аналіз різних теорій регулювання економічних циклів дозволив автору здійснити типологізацію антициклічної політики за домінуючими для кожної з них визначальними критеріями: ендогенна стабілізація ринкової кон’юнктури на основі гнучких цін і заробітної плати (неокласична концепція: К.Віксель, Г.Кассель, А.Маршал, А.Пігу, Д.Робертсон, Р.Хоутрі); активне державне макроекономічне регулювання сукупного попиту важелями грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики (кейнсіанська концепція – Дж. Кейнс); саморегулювання макроекономічної кон’юнктури за допомогою вмонтованих стабілізаторів ринку та активної підтримки з боку держави із чітким обмеженням її регуляторних функцій (неокейнсіанська концепція: П.Самуельсон, Е.Хансен, Р.Харрод, Дж. Хікс); регулювання якісних показників економічного зростання країн, обмеження впливу монополій, дефіцитне фінансування державних видатків (посткейнсіанська концепція: Н.Калдор, Х.Мінскі, Дж. Робінсон, П.Сраффа, Дж. Тобін, Дж. Чемберлін); чітка регламентація функцій держави як регулятора економічних циклів з метою ендогенної стабілізації ринку (неоліберальна концепція: М.Алле, А.Лаффер, Р.Лукас, Р.Мандел, В.Ойкен, Ж.Рюеф, Т.Саржент, М.Фрідман, Ф. Фон Хайєк); помірне втручання держави у ринковий механізм та раціональне застосування антициклічних інструментів, забезпечення якісного інституціонального середовища в економіці країн, прогнозування економічних криз (інституціональна концепція: А.Бернс, Дж. Б’юкенен, Дж. Гелбрейт, Г.Менш, У.Мітчелл, Л.Туроу, Й.Шумпетер, К.Фрімен, Р.Хейлбронер). Доводиться необхідність використання еклектичної концепції, яка базується на урахуванні об’єктивного протистояння національної та світової економік на засадах конкурентності та передбачає оптимальний синтез антициклічних важелів впливу на ринкову кон’юнктуру з боку державних, наднаціональних і транснаціональних інституцій.

Автор, дослідивши сучасні підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення категорії антициклічного регулювання економіки країн, виявив різні точки зору щодо цієї дефініції та її недостатню обґрунтованість. Виходячи з цього, запропоновано розглядати сутність антициклічного регулювання економіки країн як цілісну підсистему економічної політики урядів, наднаціональних інституцій і транснаціональних компаній, яка полягає у пом’якшенні негативних наслідків економічних циклів. Вона здійснюється економічними, законодавчими та адміністративними методами на основі оптимального поєднання грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики з метою забезпечення ендогенної стабілізації ринкової кон’юнктури і підвищення міжнародної конкурентоспроможності країн.

У процесі досліджень обґрунтовано, що діагностику циклів ділової активності в Україні необхідно проводити на основі емпіричної моделі класичних бізнес-циклів, яка передбачає дослідження динаміки базисних темпів зростання основних макроекономічних індикаторів та ідентифікацію економічних рецесій за критерієм, що поєднує у собі “правило шести місяців” (економічний спад класифікується як рецесія у випадку абсолютного скорочення основних макроекономічних індикаторів протягом шести календарних місяців, за методикою Національного бюро економічних досліджень США) і критерій К.Ромер (ознака економічної рецесії – 40% кумулятивного спаду реальних обсягів промислового виробництва у розрізі місяців). Такий підхід дозволить більш глибоко діагностувати циклічні коливання ділової активності в національній економіці.

У дисертаційній роботі виокремлені підсистеми державної антициклічної політики – монетарна і фіскальна (антициклічні монетарна і фіскальна політика). На основі вивчення та аналізу антициклічного інструментарію, який застосовується у високорозвинених державах світу, обґрунтовано, що антициклічна фіскальна політика реалізується у формі дискреційного впливу на економіку (дискреційна фіскальна політика), за якого макроекономічні рішення потребують прийняття на законодавчому рівні та у формі автоматичної стабілізації (політика автоматичної фіскальної стабілізації), коли за допомогою вмонтованих стабілізаторів відновлюється стан рівноваги. Антициклічна монетарна політика, яка полягає у забезпеченні цінової стабільності, стійкого зростання ВВП (мінімізації ВВП-розривів) і передбачуваного валютного курсу протягом економічного циклу, на практиці може застосовуватись також дискреційно та як регламентована політика, у якій, залежно від ринкової кон’юнктури, регулювання здійснюється в законодавчо прийнятому порядку.

^ У розділі 2 “Антициклічне регулювання економіки високорозвинених країн в умовах глобалізації” проводиться аналіз економічних циклів та циклів якісного економічного зростання у високорозвинених державах світу, розглядається механізм їхньої антициклічної політики.

У роботі проведено аналіз показників частоти появи рецесій та амплітуди економічних циклів у високорозвинених державах світу, що дозволило автору зробити висновок про історично обумовлену стабілізацію циклічності у міжнародній економіці протягом XIX-XX ст.

Автором встановлено сучасну диспозицію країн щодо рівня асиметричності економічних циклів, що поглиблює дослідження визначальних тенденцій світової економіки в умовах технологічного глобалізму та більш точно виявляє вирішальну роль радикальних інновацій як основи циклічної економічної динаміки. Доведено на основі статистичного аналізу економічної динаміки у 64 країнах світу, включаючи різні їхні класифікаційні групи, що визначальним фактором формування асиметричних економічних циклів, у яких висхідні фази за критерієм тривалості значно перевищують нисхідні, є радикальні інноваційні зрушення у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (рис. 1).






- Країни-ключові інноватори,




у тому числі:










- Країни-ключові інноватори,




які входять до складу країн




“великої сімки”;













- Країни-ключові інноватори,




які відносяться до нових




індустріальних країн.













- Країни, які розвиваються,




у тому числі:










- Країни-експортери нафти.








Рис. 1. Діаграма показників асиметрії економічних циклів, 1980-2004 рр.

Побудовано автором за даними World Economic Outlook. – Washington: International Monetary Fund, 2000-2005.

Встановлено, що обрана країнами-ключовими інноваторами стратегія інноваційного розвитку, у тому числі інноваційного прориву у нових індустріальних країнах, зумовлює ендогенне регулювання економічних циклів, про що свідчать розраховані показники асиметричності. Зазначено, що в умовах формування глобального технологічного простору чинниками асиметричної циклічності у високорозвинених державах світу є пришвидшення дифузії інновацій та синхронізація технологічних зрушень, внаслідок чого відбувається заміна поколінь техніки і технологій, технологічних укладів, скорочується ритм циклічної економічної динаміки.

Проведений аналіз антициклічної політики у європейських країнах та США свідчить про загальні закономірності у формуванні напрямів і важелів державного впливу на економічні цикли. До них автор відносить: ефективне застосування політики автоматичної фіскальної стабілізації ринку для зменшення амплітуди макроекономічних коливань; запровадження регламентованої грошово-кредитної політики з метою оперативного контролю монетарних агрегатів, як індикаторів циклічності, та швидкого реагування урядами країн на дисбаланси ринкової рівноваги; використання дискреційних заходів у сфері фіскального та монетарного регулювання у випадку значних відхилень ВВП від потенційного рівня; стимулювання якісного економічного зростання на інноваційній основі з метою запобігання економічним рецесіям.

Досліджено, що за умов глобалізації стратегічним напрямом ендогенного регулювання економічних циклів у високорозвинених державах світу є формування ефективних національних інноваційних систем, в результаті чого створюється запас технологічної міцності країн, який і зумовлює пом’якшення негативних наслідків циклічності. Основою запасу технологічної міцності у країнах-ключових інноваторах є патенти у сфері високих технологій та особливо метатехнологій, які, за відсутності глобальних конкурентів, дозволяють отримувати інноваційну квазіренту і нарощувати міжнародну конкурентоспроможність держав. Транснаціональні компанії, які переважно зайняті у високотехнологічних секторах економіки, здатні швидко диверсифікувати своє виробництво, орієнтуватися на глобальний попит і, тим самим, сприяти автоматичній стабілізації ринкової кон’юнктури.

У дисертації отримала подальший розвиток оцінка циклів якісного економічного зростання високорозвинених країн на базі дослідження довгострокових тенденцій у зміні життєвих стандартів (згідно із методикою Програми розвитку ООН – система показників людського розвитку), що адекватно відображає рівень конкурентного статусу держав. Проведений аналіз у контексті зведеного індексу людського розвитку і компонентних його показників, таких як ВВП на душу населення, рівень освіченості та очікувана тривалість життя, дозволив зробити такі висновки. По-перше, середня тривалість періоду коливань індексів людського розвитку у державах високого конкурентного статусу протягом XIX-XX ст. складає 20-30 років. По-друге, циклам якісного економічного зростання властива постійно затухаюча осциляція, про що свідчить зменшення варіації у динаміці компонентних показників людського розвитку. По-третє, спостерігається висока кореляція між показниками ВВП, людського розвитку та макроекономічної конкурентоспроможності країн, що підтверджує доцільність використання методики людського розвитку ООН для оцінки змін конкурентного статусу держав.

^ У розділі 3 “Циклічність міжнародної конкурентоспроможності країн та регулювання ділової активності в Україні” автором моделюються цикли міжнародної конкурентоспроможності країн-ключових інноваторів, проводиться аналіз циклічності ділової активності в Україні, досліджуються концептуальні основи формування ефективного механізму антициклічного регулювання національної економіки.

В умовах глобалізації конвергентна динаміка інноваційної продуктивності національних економік та циклів їх ділової активності трансформується в окрему форму циклічності – цикли міжнародної конкурентоспроможності країн. Для виявлення циклічних ознак у зміні конкурентного статусу держав у довгостроковому періоді автором обґрунтовано доцільність використання методики розрахунку показників людського розвитку у розрізі компонентних та загального індексів відносно їх трендових значень у високорозвинених країнах.

У процесі моделювання циклів міжнародної конкурентоспроможності країн-ключових інноваторів автором було застосовано емпіричні моделі класичних бізнес-циклів і циклів темпів зростання, які полягають в обчисленні основних параметрів динаміки стандартизованих показників людського розвитку, зокрема їхнього рівня до обраної бази порівняння та ланцюгових темпів приросту. В результаті проведених аналітичних досліджень доведено, що за умов глобалізації динаміка цих коливань визначається інтегральним впливом інноваційних циклів, циклів якісного економічного зростання і тенденціями загальнолюдського розвитку. При цьому встановлено, що основою механізму циклічності міжнародної конкурентоспроможності країн є радикальні інноваційні зрушення, новітні методи управління економічними системами та потужний освітній і науковий потенціал.

Проведений у роботі аналіз циклічності ділової активності в Україні показав, що, по-перше, національній економіці за період 1970-2000 рр. властивий один завершений цикл, згідно з емпіричною моделлю класичних бізнес-циклів (перша нижня поворотна точка – 1970-ті рр., друга – 1999 р.); по-друге, зміна темпів зростання ВВП протягом 1970-2004 рр. характеризується двома циклами (1981-1988 рр., 1988-2001 рр.); по-третє, ринковій кон’юнктурі за період 1996-2004 рр. властиві численні короткострокові флуктуації, виходячи із проведених розрахунків тренд-циклічних складових динаміки ВВП, промислового виробництва і роздрібного товарообороту за допомогою авторської методики формування репрезентативної вибірки макроекономічних показників; по-четверте, окрім кризового періоду 1990-1996 рр., який за своїми характеристиками відповідає фазі депресії, у вітчизняній економіці не спостерігалося будь-яких суттєвих макроекономічних коливань, які характеризували б рецесію. Проаналізовані автором показники технологічного розвитку України станом на 2005 р., у контексті світових рейтингів міжнародної конкурентоспроможності країн, які розробляються Всесвітнім економічним форумом, дозволили зробити висновок про високий інноваційний потенціал національної економіки (значення інноваційного субіндексу складає 3,19, якому відповідає 33 місце України серед 112 країн за рівнем інноваційного потенціалу у світовому рейтингу), однак відсутність ефективного механізму стимулювання інноваційних зрушень на макроекономічному рівні, про що свідчить низький рейтинг України щодо інноваційної конкурентоспроможності (значення технологічного індексу складає 2,82, або 85 рейтингове місце).

Доведено, що в економіці, яка характеризується нестабільністю ринкової кон’юнктури та недосконалістю інституціонального середовища, ефективне застосування антициклічного інструментарію потребує відповідних передумов для формування ендогенного механізму стабілізації ринку, насамперед – створення потужної, високопродуктивної національної інноваційної системи, інтегрованої у глобальну.

Оцінені автором перспективи та можливості застосування антициклічного регулювання в Україні (на основі неокласичної та неокейнсіанської концепцій і теорії реальних бізнес-циклів) показали, що його потенціал для стабілізації макроекономічної кон’юнктури, підвищення темпів економічного зростання і швидкого нарощення міжнародної конкурентоспроможності країни є вагомим, однак в національній економіці відсутні вихідні умови, які наявні у країнах із розвиненою ринковою економікою, для ефективного застосування антициклічного інструментарію. Лише орієнтація України на стратегію інноваційного прориву, поліпшення інституціонального середовища, забезпечення відносної жорсткості цін у короткостроковому періоді, раціональне застосування дискреційних важелів грошово-кредитної і бюджетно-податкової політики, формування механізму автоматичної фіскальної стабілізації ринку, розробка та реалізація регламентованої монетарної політики сприятимуть ендогенній стабілізації ринкової кон’юнктури.


ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, а саме: обґрунтування чинників циклічного економічного розвитку країн та механізму антициклічного регулювання у високорозвинених державах світу в умовах глобалізації. На основі всебічного аналізу методологічних засад діагностики економічних циклів, економетричних методів їх дослідження, а також світового досвіду розробки та реалізації антициклічної політики, автор сформулював ряд висновків теоретичного та практичного значення щодо формування ендогенного механізму стабілізації ринкової кон’юнктури та елімінування негативних наслідків циклічності.

1. В умовах технологічного глобалізму та пришвидшення динаміки міжнародних інноваційних циклів концепція циклічного економічного розвитку держав є визначальною. Для досягнення країнами високого конкурентного статусу, забезпечення їх якісного економічного зростання на інноваційній основі та ендогенної стабілізації ринкової кон’юнктури необхідно використовувати методологічні засади антициклічного регулювання. Найбільш ефективний підхід до визначення економічних циклів полягає у теоретичному, емпіричному та еклектичному їх трактуванні залежно від чинників, механізму та емпіричної основи циклічних коливань ділової активності. Виокремлення теорій економічних циклів за ознакою активної, пасивної та помірної ролі держави у генеруванні циклічності є перспективним з точки зору дослідження теоретичних аспектів антициклічного регулювання економіки країн.

2. Пріоритетні напрямки державного антициклічного регулювання передбачають застосування: антициклічної фіскальної політики, яка реалізується у формі дискреційного впливу; політики автоматичної фіскальної стабілізації ринку на основі вмонтованих стабілізаторів; антициклічної монетарної політики шляхом забезпечення цінової стабільності, стійкого зростання ВВП і прогнозованого валютного курсу на протязі економічного циклу. На рівні транснаціональних компаній антициклічне регулювання здійснюється переважно у високотехнологічних секторах економіки за напрямками швидкої диверсифікації виробництва та орієнтації на глобальний попит.

3. Динаміка економічних циклів у високорозвинених державах протягом XIX-XX ст. характеризується історично обумовленою стабілізацією за такими етапами розвитку світової господарської системи: I – 1881-1913 рр. (“золотий стандарт”), II – 1919-1938 рр. (“золотовалютний стандарт”), III – 1950-1972 рр. (Бреттон-Вудська валютна система), IV – 1973 р. і до теперішнього часу (Ямайська валютна система). За умов глобалізації економічним циклам країн-світових лідерів притаманні нові якісні характеристики, які проявляються в асиметричності циклічних коливань та пов’язані із глобальними трансформаційними процесами, насамперед – радикальними інноваційними зрушеннями у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

4. Визначальним чинником формування асиметричних бізнес-циклів у державах-ключових інноваторах є розвиток національних інноваційних систем. Країни з динамічним розвитком науки і технологій та ефективним механізмом комерціалізації їх результатів подовжують тривалість періоду економічних експансій відносно економічних рецесій через, по-перше, досягнення високого рівня продуктивності праці; по-друге, вміння оперативно діагностувати та ефективно реагувати на коливання ринкової кон’юнктури за допомогою застосування широкого інструментарію антициклічної політики; по-третє, формування запасу технологічної міцності держав для нейтралізації негативних наслідків циклічності.

5. Синхронна динаміка технологічних циклів і циклів ділової активності зумовлюють циклічну зміну конкурентних переваг держав у здатності забезпечувати якісне економічне зростання на інноваційній основі. Основними характеристиками циклів міжнародної конкурентоспроможності країн є: в економічній сфері – тісна кореляція із класичними бізнес-циклами та циклами зростання, вирішальне значення інноваційної продуктивності національних економік; у політичній сфері – активна роль урядів, наднаціональних інституцій і транснаціональних компаній в антициклічному регулюванні економіки країн; у соціальній сфері – пріоритетність людського розвитку.

6. Існуючі методичні підходи є недостатніми для діагностики циклів ділової активності в Україні та аналізу їхньої синхронності із міжнародними бізнес-циклами. Цю проблему усувають використання авторської методики приведення статистичних макроекономічних показників до порівнюваного вигляду та їхнього сезонного структурування, практичне застосування критеріїв ідентифікації економічних рецесій за стандартами Національного бюро економічних досліджень США. Це дозволило виявити: конвергентну динаміку циклів ділової активності в національній економіці із міжнародними бізнес-циклами; стадію економічного пожвавлення в Україні, згідно із емпіричною моделлю класичних бізнес-циклів (1999-2005 рр.); нисхідну фазу циклічності за ознакою циклів зростання (1991-2005 рр.).

7. Пріоритетні заходи, які спрямовані на формування ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України, передбачають: створення якісного інституціонального середовища в країні; організацію постійного моніторингу ділової активності, орієнтованого на попередження економічних рецесій; становлення і розбудову національної інноваційної системи шляхом розробки та реалізації стратегічних пріоритетів технологічного розвитку країни на основі довгострокових прогнозів, посилення ролі держави в комерціалізації базисних інновацій, стимулювання інноваційної активності бізнесу з метою нарощення мікро- та макроекономічної конкурентоспроможності держави; гнучке реагування монетарних важелів грошово-кредитної системи на коливання ділової активності; зменшення податкового навантаження на економіку та активізацію вмонтованих фіскальних стабілізаторів шляхом запровадження оптимальної прогресивної системи оподаткування доходів населення і прибутків підприємств; стимулювання внутрішнього попиту у державі як чинника ефективної політики автоматичної фіскальної стабілізації.


^ ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:

1. Сацик В.І. Циклічність економічного розвитку України // Економіст. – 2005. – №5. – С. 80-83 (0,56 др. арк.).

2. Антонюк Л., Сацик В. Економетричні методи аналізу міжнародної конкурентоспроможності країн // Економіка України. – 2004. – №4. – С. 46-52. – 0,5 др. арк. (особисто автору належить 0,2 др. арк.: обґрунтування методики кластерного аналізу міжнародної конкурентоспроможності країн).

3. Сацик В.І. Механізми та інструментарій антициклічної політики: досвід зарубіжних країн // Зб. наук. пр. Вип. 44 / Відп. ред. В.Є. Новицький. – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2005. – С. 249-260 (0,5 др. арк.).

4. Сацик В.І. Теоретико-методологічні погляди на циклічність у розвитку економічних систем // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право). Наук. журн. Вип. 1-2 / Гол. ред. О.П. Степанов. – К.: НАУ, 2004. – С. 46-52 (0,35 др. арк.).

5. Сацик В.І. Методологічні засади антициклічного регулювання // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. пр. Вип. 206. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – С. 1133-1138 (0,24 др. арк.).

6. Сацик В.І. Антикризовий менеджмент підприємств регіонального рівня // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації. Зб. наук. пр. Вип. 5 (XXXVI). – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2002. – С. 394-399 (0,27 др. арк.).

7. Антонюк Л.Л., Сацик В.І. Фінансова рівновага і конкурентоспроможність господарської системи // Стратегія економічного розвитку України. Наук. зб. Вип. 6 / Відп. ред. О.П. Степанов. – К.: КНЕУ, 2001. – С. 296-301. – 0,33 др. арк. (особисто автору належить 0,2 др. арк.: удосконалення моделей оцінки фінансової конкурентоспроможності компаній).

8. Сацик В.І. Прогнозування ймовірності банкрутства // Економіка: проблеми теорії і практики. Зб. наук. пр. Вип. 127. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. – С. 104-108 (0,3 др. арк.).

В інших виданнях:

9. Сацик В.І. Оцінка та моделювання конкурентоспроможності економіки України за регіональними ознаками // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Зб. наук. пр. Серія “Трансформація, інтеграція та корпоратизація”. Вип. IX, № 1. – Луцьк: Надстир’я, 2003. – С. 150-158 (0,18 др. арк.).

10. Антонюк Л.Л., Сацик В.І. Теоретико-методологічні засади оцінки конкурентоспроможності регіонів України // Економічні науки. Зб. наук. пр. Серія “Регіональна економіка”. Вип. 1(4) / Редкол.: відп. ред. д.е.н., проф. Герасимчук З.В. – Луцьк: Луцький державний технічний університет, 2004. – С. 121-131. – 0,25 др. арк. (особисто автору належить 0,2 др. арк.: оцінка конкурентоспроможності регіонів України).

  1. Сацик В.І. Дослідження циклічних тенденцій економічного розвитку України // Матеріали V Міжнародної наук.-практ. конф. “Теорія і практика сучасної економіки” / Відп. ред. Хомяков В.І. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – С. 141-144 (0,15 др. арк.).

  2. Сацик В.І. Циклічність економічного розвитку в умовах глобалізації світової економіки // Праці п’ятої Міжнародної наук. конф. студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. Частина 3. / Ред. кол. Ступін О.Б., Александрова І.О. та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 108-110 (0,19 др. арк.).

  3. Сацик В.І. Математичний алгоритм оцінювання реальних обсягів ВВП в Україні // Матеріали VIII Міжнародної наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”. Том 84. Математичні методи в економіці. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 67-69 (0,12 др. арк.).

  4. В.І. Сацик. Зарубіжний досвід інформаційно-методичного забезпечення антициклічного фіскального регулювання економіки // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Фінансово-кредитне стимулювання економічного зростання” / Відп. ред. Р.А. Слав’юк. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 770-772 (0,18 др. арк.).

  5. Сацик В.І. Автоматичні фіскальні стабілізатори як інструмент антициклічного регулювання // Materials of final international scientifically-practical conference “The science: theory and practice”. Vol. 9. Economic sciences. – Prague: Publishing House “Education and Science”, 2005. – Pp. 41-43 (0,13 др. арк.).


АНОТАЦІЯ

Сацик В.І. Антициклічне регулювання за умов глобалізації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних і практичних аспектів антициклічного регулювання економіки країн за умов глобалізації.

У дисертації розглядаються теоретико-методологічні засади циклічності економічного розвитку країн, механізм та інструментарій антициклічного регулювання в умовах глобалізації світової економіки. Досліджуються методологічні аспекти діагностики економічних циклів та проводиться на їх основі економетричний аналіз. Виявлено характер, масштаби та особливості економічних циклів у глобальному середовищі. Вивчається досвід практичної реалізації антициклічної політики у високорозвинених державах світу. Розроблено методичні засади оцінки циклів міжнародної конкурентоспроможності країн.

У дисертаційній роботі проаналізовані цикли ділової активності в Україні, інноваційна конкурентоспроможність національної економіки. Запропоновано рекомендації щодо формування ефективного механізму антициклічного регулювання економіки України.

^ Ключові слова: економічні цикли, антициклічне регулювання, глобалізація, міжнародна конкурентоспроможність країн.


АННОТАЦИЯ

Сацик В.И. Антициклическое регулирование в условиях глобализации. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 – экономическая теория. – Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и практических аспектов антициклического регулирования экономики стран в условиях глобализации.

Рассмотрены теоретические основы цикличности экономического развития. Выявлены характер и движущие силы экономических циклов в глобальной среде. Раскрыта методологическая сущность и проведена классификация подходов к определению экономических циклов, выделены их концептуальные характеристики. Автор обосновывает классификацию теорий цикличности, исходя из роли государства в генерировании циклических экономических колебаний и антициклическом регулировании.

Исследован механизм регулирования цикличности в условиях глобализации, предложено рассматривать сущность категории “антициклическое регулирование экономики стран” в контексте системного подхода, с четкой социальной направленностью антициклических инструментов стабилизации рыночной конъюнктуры. Исходя из полученных результатов, в работе анализируются инструментарий и рычаги стабилизации экономических циклов у высокоразвитых странах мира, таких как США и страны члены ЕС.

Рассмотрены основные методологические основы оценки экономических циклов и выбраны наиболее эффективные (базируются на эмпирических моделях) эконометрические методы. Впервые автором выявлена диспозиция стран относительно уровня асимметричности их циклических экономических колебаний. На основе статистических методов анализа экономических показателей 64 стран мира, включая их разные классификационные группы, доказано, что наиболее важными факторами асимметричности экономических циклов в условиях формирования глобального технологического пространства есть внедрение радикальных инноваций и новых технологий, развитие национальных инновационных систем. С помощью оценки показателей статистической плотности подтверждено исторически обусловленную стабилизацию экономических циклов.

Обосновывается, что наиболее важным направлением эндогенного регулирования экономических циклов у западных странах с рыночной экономикой есть развитие национальных инновационных систем, вследствие чего формируется запас технологической прочности, который и смягчает негативные последствия цикличности. Основу запаса технологической прочности государств-ключевых инноваторов представляют патенты в области высоких технологий, особенно метатехнологий, которые, в отсутствие глобальных конкурентов, дают возможность получать инновационную квазиренту и наращивать инновационные конкурентные преимущества.

В диссертации разработана концепция циклов международной конкурентоспособности стран. Предложен аналитический инструментарий их оценивания, базирующийся на системе показателей человеческого развития с целью диагностики структурных сдвигов в мировой экономике и анализа тенденций в изменении жизненных стандартов. На примере стран с развитой рыночной экономикой смоделированы циклы международной конкурентоспособности за период 1880-2000 гг.

В работе анализируется, исходя из методических предпосылок диагностики экономических циклов, цикличность деловой активности в Украине. Осуществлена периодизация циклов, предложены критерии идентификации экономических рецессий, учитывая нестабильность рыночной конъюнктуры в национальной экономике. Разработаны концептуальные основы формирования эффективного механизма антициклического регулирования экономики Украины. Исходя из современных концепций, в частности неоклассической, неокейнсианской и теории реальных бизнес-циклов, исследованы потенциальные возможности внедрения антициклической политики в отечественную практику макроэкономического регулирования и обоснованы основополагающие направления эндогенной стабилизации национального рынка.

^ Ключевые слова: экономические циклы, антициклическое регулирование, глобализация, международная конкурентоспособность стран.


ANNOTATION

Satsik V.I. Business cycle regulation in the globalization environment. – Manuscript.

The thesis for a Candidate’s degree in Economic Science. Speciality 08.01.01 – Economic theory. – Vadim Getman Kyiv National Economics University, Kyiv, 2006.

The thesis is dedicated to investigation of theoretical, methodological and practical aspects of the business cycle regulation of countries’ economy in the globalization framework.

The theoretical and methodological foundations of countries’ economic development recurrence, mechanism and tool of the countercyclical regulation in terms of the world economy globalization are considered in dissertation. The methodological aspects of business cycle diagnostics are examined; on their basis the econometric investigations are realized. A character, scales and specificity of economic cycles in the globalization framework are exposed. The typical characteristic properties of the highly developed states’ business cycle policy are investigated. The conceptual bases of the business cycle regulation of Ukraine’s economy are explored and conception of international competitiveness cycles of countries was developed.

Aggregate business activity cycles in Ukraine are analyzed at the dissertation, estimation of innovation competitiveness of the national economy is given. Recommendations in relation to forming of endogenous mechanism of the business cycle regulation of Ukraine’s economy are given.

Key words: economic cycles, business cycle regulation, globalization, international competitiveness of countries.



Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Спеціальність 08. 02. 03 – Організація управління, планування та регулювання економікою
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Технічне діагностування системи аеродромних світлосигнальних вогнів у процесі експлуатації
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти І науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз "Київський національний економічний університету імені Вадима Гетьмана",...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано на кафедрі менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Міжнародному науково-навчальному центрі юнеско інформаційних технологій та систем нан україни та Міносвіти І науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться 2004 р о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 у Харківській національній академії міського...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться «02» липня 2004 р о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 в Харківської національної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи