Загальна характеристика роботи актуальність теми icon

Загальна характеристика роботи актуальність теми




Скачати 269.73 Kb.
НазваЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Дата25.02.2014
Розмір269.73 Kb.
ТипОбґрунтування



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Формування ринкової економіки в Україні стало тривалим і суперечливим процесом, який висвітив особливо вразливі і слабкі місця наукового обґрунтування економічної політики. Сучасна економічна наука знаходиться в процесі зміни наукових парадигм, пошуку нових методологічних підходів, виявлення недоліків попередніх концепцій, формування нових рішень і методів розв’язання старих проблем.

Одним з напрямів сьогоднішньої економічної науки, що знаходиться в її авангарді, завдяки своєму міждисциплінарному, інтегрованому підходові є новий інституціоналізм. Широка зацікавленість сучасних дослідників проблемами нового інституціоналізму обумовлюється значною ефективністю використання його методології при розв’язанні актуальних проблем соціально-економічного розвитку суспільства. Однак, процес формування системи сучасного інституціоналізму є далеким від завершеності. Виявлення особливостей методології його засновника Рональда Коуза дає можливість визначити його внесок у формування методології нового інституціоналізму та побачити можливий подальший напрям розвитку цієї концепції. Аналіз впливу теореми Коуза на подальший розвиток нового інституціоналізму може продемонструвати її роль у формуванні цього напряму, а також у функціонуванні сучасної економічної системи.

Проблеми формування нової інституціональної економічної теорії широко досліджуються економістами як країн з розвинутою ринковою економікою, так і на теренах колишнього СРСР. Серед них можна зазначити такі імена (цей список буде далеко не повний): Р.Коуз, О.Вілямсон, Д.Норт, Дж.Стіглер, А.Алчіан, Г.Демсец, Т.Еггертссон, Дж.Ходжсон, К.Ерроу, С.Чен, В.С.Автономов, В.Радаєв, Р.І.Капелюшников, А.Н.Олійник. Значний внесок в дослідження проблем сучасної інституціональної теорії здійснили і вітчизняні науковці, такі як: С.І.Архієрєєв, Е.В.Клишова, О.Яременко, В.Дємєнтьєв, С.В.Степаненко, А.А.Гриценко, Т.В.Гайдай та інші.

Однак далеко не всі напрямки нової інституціональної економічної теорії досліджені повною мірою. Зокрема дослідження ролі теореми Коуза, її реального впливу на подальший історичний процес формування нової інституціональної економічної теорії у ХХ ст., а також на функціонування ринкової економічної системи не достатньо вивчені. У вітчизняних дослідженнях, серед проблем нової інституціональної економічної теорії вирізняється робота С.І.Архієреєва з аналізу трансакційних витрат в умовах ринкової трансформації, трансакційних витрат фондового ринку та грошового накопичення, а також дослідження американським вченим українського походження І.С.Коропецьким трансакційного сектору економіки України. В той же час в російських наукових колах широко досліджуються, починаючи з початку 90-х років проблеми цього напрямку у роботах А.Шастітко, Р.Капелюшникова, В.Тамбовцева, А.Олійника та інших вчених.

Сучасний ринковий механізм неможливо уявити без витрат функціонування самого цього механізму. Поширеність аналізу впливу трансакційних витрат в роботах економістів пояснюється зростанням як їх ролі у функціонуванні вітчизняної економіки в зв’язку з переходом на ринкові рейки, так і зростанням трансакційного сектору України.

Сам факт приділення такої уваги трансакційним витратам, свідчить про важливість здійснюваних досліджень в цьому напрямку, однак в той же час недостатньо уваги приділяється проблемі трансакційних витрат у поєднанні із ще одним результатом робіт Р.Коуза – зовнішніх ефектів. Ці два явища будь-якої ринкової економічної системи (а також інших, неринкових моделей) органічно взаємопов’язані у формі так званої теореми Коуза. Реальний вплив останньої на інституціональні зміни та функціонування економіки ще недостатньо досліджені.

У методологічному аспекті мало приділяється уваги особливостям методів дослідження Р.Коуза, з’ясуванню реальних передумов та історичних особливостей епохи, під час якої ним було здійснено відкриття існування трансакційних витрат, новаторським підходам щодо проблеми соціальних витрат та теореми Коуза (яка поєднує в собі взаємозв’язок проблем трансакційних витрат, зовнішніх ефектів та прав власності). Нерозривність історичних змін в економіці та економічних концепцій, що з’являються в період 30-х років та післявоєнного періоду, має продемонструвати можливість вироблення сучасних економічних концепцій відповідно до сучасних явищ і процесів реальної економки.

Дослідження питання зміни методології Р.Коузом дає змогу відмітити той вихід за межі попередньої наукової парадигми, а також використати особливості, здійснені ним для зближення економічної науки з реальною дійсністю, для більш повного відображення сучасною економічною наукою процесів, що відбуваються в економіці України.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії економічних учень та економічної історії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми, яку розробляє колектив кафедри “Генезис інститутів ринкової економічної системи” (номер державної реєстрації 0105U002255). В межах цієї теми автором підготовлений окремий підрозділ “Теорема Коуза в історії інституціоналізму ХХ ст.”, в якому розкривається роль, що відіграла теорема Коуза у формуванні сучасного інституціоналізму та напрямів, що входять до складу нової інституціональної економічної теорії; обґрунтовується необхідність врахування на практиці положень, закладених в теоремі Коуза, зокрема вплив позитивних трансакційних витрат, специфікації і захисту прав власності на ефективність використання наявних ресурсів в економічній системі.

^ Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є комплексний науково-теоретичний аналіз суті, принципів та механізмів теореми Коуза, в якій знайшли узагальнення нові методологічні підходи інституціонального аналізу ринкової економічної системи.

Для досягнення зазначеної мети в ході дослідження автором було поставлено та вирішено наступні завдання:

  • виявити суть та особливості методології Р.Коуза та її місце в методологічному підґрунті сучасних економічних досліджень;

  • проаналізувати історичні передумови відкриття Р.Коузом впливу трансакційних витрат, зовнішніх ефектів та його теореми на алокацію ресурсів та ефективність функціонування ринкової системи;

  • розкрити вплив підходів, закладених у теоремі Коуза, на появу різних напрямів сучасного інституціоналізму;

  • обґрунтувати важливість застосування принципів, закладених в теоремі Коуза у процесі ринкової трансформації економіки України.

Об’єктом дисертаційного дослідження є історичний процес формування нової інституціональної економічної теорії у другій половині ХХ ст.

Предметом дослідження є внесок Р.Коуза в розвиток нової інституціональної економічної теорії.

^ Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить системний підхід до аналізу економічних явищ та процесів. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження є цивілізаційна парадигма суспільного розвитку, на якій базується сучасна економічна наука.

Для одержання конкретних наукових результатів були застосовані наступні загальнонаукові методи: історико-генетичний метод – для дослідження генезису поняття “трансакція”, історичного підґрунтя відкриття Р.Коузом явища “трансакційних витрат”; методи аналізу і синтезу використовувалися в процесі дослідження робіт представників неокласичного та інституціонального напрямів, методологічних особливостей підходу Р.Коуза та значення його теореми для подальшого розвитку економічної науки та функціонування економіки; методи індукції та дедукції – в процесі аналізу проблеми зовнішніх ефектів та трансакційних витрат; порівняльний метод – для порівняння методологічної основи різних напрямів економічної теорії, зокрема неокласики, традиційного інституціоналізму та нового інституціоналізму.

В дисертації аналізуються такі поняття, як “трансакція”, “трансакційні витрати”, “зовнішні ефекти”, “теорема Коуза”, “права власності”.

Застосування вказаних методів дозволило при вирішенні основних завдань дослідження отримати наступні елементи наукової новизни.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає у розкритті суті методології Рональда Коуза та обґрунтуванні значення цивілізаційної парадигми у формуванні нової інституціональної економічної теорії, а також ролі теореми Коуза у становленні нового інституціоналізму. Більш конкретно це проявилося у наступному:

Вперше:

  • з нових методологічних підходів, зокрема системного підходу та цивілізаційної парадигми розкрито історичні передумови формування економічних ідей Р.Коуза та їх вплив на зміст та розвиток економічної науки другої половини ХХ ст.;

  • на основі аналізу теоретичної концепції Р.Коуза, показано вихід вченого за межі неокласичної парадигми та досліджено його внесок у становлення методології нової інституціональної економічної теорії, вплив теореми Коуза на формування різних напрямків даної теорії;

  • показано, чому методологічна обмеженість неокласики не дозволила А.Маршаллу в його працях розвинути ідеї щодо існування трансакційних витрат та їх значення а також не дала можливості А.Пігу знайти ефективне вирішення проблеми зовнішніх ефектів;

Удосконалено:

  • розуміння суті трансакцій та їх ролі у виникненні похідного поняття “трансакційних витрат”. Зокрема, обґрунтовано, що обмін правочинностями (рос. – правомочиями) на об’єкти приватної власності між економічними суб’єктами утворюють ядро поняття трансакції;

  • застосування методології Р.Коуза для розкриття обмеженості традиційних підходів американського інституціоналізму до таких економічних проблем, як “змішана економіка”, роль держави в ринковій економічній системі, теорія конвергенції.

^ Дістало подальший розвиток:

Застосування методології цивілізаційного аналізу до економічної сфери життя суспільства, що дозволяє конкретизувати ряд фундаментальних положень сучасного інституціоналізму. Серед них: роль та значення прав власності у побудові економічної системи суспільства, застосування системного підходу щодо взаємодії економічних суб’єктів, а відтак нового тлумачення проблем раціональності та вибору; відхід від протиставлення індивідуалізму та колективізму, новий підхід до теорії організації, коли остання розглядається як система взаємообміну пучками правочинностей.

^ Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження мають широкі можливості для теоретичного застосування. Проміжні висновки дослідження використовуються в практиці викладання курсу історії економічних учень та економічної історії на факультетах Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (довідка від 30.03.2006р.), Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (довідка №04-10/1224 від 22.06.2006р.), в наукових програмах Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» (довідка № 135-15/542 від 26.06.2006р.). Одержані висновки та окремі положення, які містить дисертаційне дослідження, є корисними та вважливими для викладання спецкурсів «Сучасні економічні теорії», «Інституціональна економіка» та інших.

Дисертантом зазначено необхідність практичного застосування положень теореми Коуза у процесі формування державної політики, у побудові інституціональної структури економіки та її функціонування. Зокрема можна виділити необхідність у: впровадженні положень теореми Коуза у законодавчому та нормотворчому процесах, застосуванні у юридичній і судовій практиці, складанні бізнес-планів і проектів, укладанні угод та підписанні контрактів тощо;

Ці пропозиції можуть бути використані дослідниками різних сфер економічної діяльності з метою мінімізації трансакційних витрат, впливу екстерналій та оптимізації алокації ресурсів в економіці взагалі. В зв’язку з цим основні висновки, здійснені в дисертаційному дослідженні можуть бути використані в роботі Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Національної академію наук, Міністерства освіти та науки та вищих навчальних закладів України.

^ Особистий внесок пошукача. Всі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки проведеного дослідження апробовані на двох міжнародних науково-практичних конференціях: “Україна у пост-біполярній системі міжнародних відносин” (18-19 листопада 2004 р. – м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин); “Економічна теорія на початку ХХІ ст. в контексті трансформаційних процесів в Україні та завдання економічної освіти” (25 березня 2005 р. – м. Київ, НПУ ім. Драгоманова).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 5 наукових праць, загальним обсягом 1,5 др. аркуша, з них 3 у наукових фахових виданнях, 2 – в інших виданнях.

^ Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 169 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено: 2 таблиці, 1 схема, 1 додаток на одній сторінці; список використаних джерел містить 131 назву.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено значимість та ступінь розробки даної проблеми вітчизняними та зарубіжними дослідниками, сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

^ У розділі 1 «Особливості методології наукових досліджень Рональда Коуза» розглядається проблема методологічного підходу стосовно даного історико-економічного дослідження. Цивілізаційна парадигма та системний підхід на сьогодні є найбільш поширеними у використанні вченими-економістами завдяки цілому ряду переваг над альтернативними підходами. У розділі зазначається цілий ряд переваг цивілізаційної парадигми над формаційним підходом, що, зокрема, полягають в універсальності застосування до історії розвитку майже всіх країн, уявленні історії як багатолінійного, багатоваріантного процесу, підкресленні цілісності, єдності людської історії тощо. В дисертації зазначається, що існують і «вразливі місця» такого підходу: аморфність, розмитість критеріїв виділення типів цивілізації (ці ознаки повинні водночас мати досить загальний характер та означати специфічні особливості, характерні для різних суспільств); такий важливий термін як «менталітет», індикатори якого важко вловити, вони розмиті; загроза ігнорування матеріально-виробничих основ життя; неможливість інтерпретувати рушійні сили історичного процесу, смисл історичного розвитку. На відміну від класичного протиставлення різних методів (антиномії), системний підхід об’єднує можливості різних методів, даючи можливість більш повного і всебічного осягнення об’єкту дослідження. Даний метод не є досягненням якої-небудь конкретної науки, а скоріше є загальнонауковою методологією, що спирається на фундамент матеріалістичної діалектики, хоча присутність свідомості ставить під сумнів матеріалістичний аспект.

В роботі зазначається, що використання терміну «неоінституціоналізм» за аналогією з «неокласикою», «неокейнсіанством» та ін. спричиняє виникнення припущень щодо спільності об’єкту та методології дослідження із традиційним інституціоналізмом. Тому в дисертації обґрунтовується ідея щодо доцільності використання терміну «нова інституціональна економічна теорія» як єдиної назви групи теорій, що використовують неокласичну методологію для аналізу різноманітних позаринкових явищ.

В аспекті зазначеної проблематики автором здійснено дослідження методологічних особливостей наукового підходу Р.Коуза. Серед них виділені наступні елементи:

- реалізм дослідження – прагнення до реалістичності передумов та теорій вивело Р.Коуза на дослідження явищ, що випадали з «поля зору» неокласики;

- відмова від наукової абстракції – відмінна риса, як наслідок попередньої, стала основою дослідження Р.Коузом реальних проблем взаємодії економічних суб’єктів;

- критика абсолютного раціоналізму – виявлення Р.Коузом одного з найбільш вразливих місць неокласичної парадигми, що стало основою запровадження новими інституціоналістами поняття «обмежена раціональність».

Дисертантом здійснено аналіз наукової літератури, присвяченої проблемі сучасної інституціональної теорії як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Аналіз починається із статті Дж.Коммонса «Інституціональна економіка», оскільки саме в ній розкрито суть ринкових трансакцій та обґрунтовується необхідність застосування цього поняття замість традиційного обміну, оскільки під ними розуміється обмін правами власності на блага, а не обмін самими благами, як при обміні. Дж.Коммонс виділяє трансакції трьох видів, а саме: трансакції ведення переговорів, трансакції управління та трансакції нормування.

Серед праць послідовників Р.Коуза розглядаються роботи О.Вільямсона «Нова інституціональна економічна теорія», Д.Норта «Інституції, інституційні зміни та функціонування економіки», Д.Ходжсона „Економічна теорія та інститути: маніфест сучасної інституціональної економічної теорії”, Т.Еггертссона «Економічна поведінка та інститути», А.Шастітко «Нова інституційна економічна теорія», А.Олійника «Інституціональна економіка», Р.Капелюшникова «Економічна теорія прав власності», С.Архієрєєва «Трансакційні витрати і нерівність в умовах ринкової трансформації», а також статті в періодичних виданнях вітчизняних та російських авторів на предмет розкриття в них проблеми трансакцій, трансакційних витрат, зовнішніх ефектів, теореми Коуза тощо. Окремо зауважуються методологічні підходи зазначених авторів, заперечення чи продовження ними концепції Рональда Коуза, а також вплив на подальше становлення сучасної інституціональної економічної теорії.

^ У розділі 2 «Наукові відкриття Р.Коуза як основа формування системи нової інституціональної економічної теорії» здійснено аналіз історичних передумов виникнення ідей Р.Коуза, що в подальшому сформувалися в окрему концепцію. Розгляд соціально-економічного становища країн Європи починаючи з кінця Першої світової війни демонструє процес поетапного становлення нового на той час «суспільства споживання». В роботі зазначається, що саме цей процес підкреслює актуальність проблеми суспільного добробуту, що відображається в роботах А.Пігу та Дж.Кейнса у 20-х роках, в яких розглядаються проблема інфляції, дефляції, податкової політики, зовнішніх ефектів. Звідси робиться висновок, що в умовах наростання скепсису щодо саморегулювання ринку, обґрунтування Дж.Кейнсом державного регулювання, в статті 1937 року Р.Коуз відходить від проблеми «держава чи ринок?» і розв’язує іншу дилему – «фірма чи ринок?».

В розділі аналізуються історичні події початку 30-х років ХХ ст., загострення та подолання Великої Депресії як передумови виникнення цілого ряду робіт представників старого інституціоналізму, кейнсіанства, неокласиків. Висувається гіпотеза, що поява статті Р.Коуза «Природа фірми» у 1937 році не викликала адекватної уваги з боку науковців в силу цілого ряду причин – виходу в світ робіт Дж.Кейнса, Дж.Робінсон та інших, складного економічного стану країн Європи та США (надзвичайна популярність кейнсіанства) та початок Другої світової війни. Ці фактори затримали визнання революційності ідей Р.Коуза, які стали надзвичайно актуальними в період «золотих 50-60-х» в силу загострення проблеми специфікації власності та зовнішніх ефектів.

В роботі розглядаються основні елементи концепції Р.Коуза – теорема Коуза та зовнішні ефекти. Відзначається, що перші згадки про існування трансакційних витрат зустрічаються ще у роботах А.Маршалла, а проблема екстерналій стала однією з головних у праці А.Пігу. Обґрунтовується висновок, що вузькість неокласичної методологічної бази обох авторів не дозволила їм ефективно вирішити зазначені проблеми, в той час як вихід Р.Коузом за межі неокласичної парадигми дозволили знайти ефективне вирішення цих проблем соціально-економічного характеру. Більш глибокий аналіз концепції Р.Коуза також продемонстрував наявність великої кількості елементів неокласичної методології, однак новаторськими виявилися саме положення, що виходили за її межі – вихід на проблему прав власності з урахуванням трансакційних витрат.

В розділі також розкриваються історичні події в економічному розвитку країн Заходу у післявоєнний період. Епоха так званої «змішаної економіки» стала періодом зміни багатьох орієнтирів в економічній політиці майже всіх країн Європи та США. Проведений аналіз передумов виникнення змішаної економіки засвідчив такі спільні елементи для всіх країн, як: проведення націоналізації основних промислових галузей; організація системи планування; створення спеціальних структур, що стимулювали участь робітників в управлінні на національному, галузевому рівнях та на окремому підприємстві; здійснення державних інвестицій в сфери реконструкції та інфраструктури; прийняття соціально-орієнтованого законодавства.

Криза кейнсіанства у 70-х роках ХХ ст. нерозривно пов’язана з кризою змішаної економіки, основними причинами якої в дисертації визначаються наступні: змішана економіка сприяла зростанню і укрупненню фірм разом із зростанням масштабів виробництва; посилення ролі профспілок зблизило їх у співпраці з компаніями, сприяючи концентрації росту виробництва в обмін на збільшення зарплат і покращення умов праці, тим самим підсилюючи монопольні позиції компаній; контроль за кредитною політикою з боку держави привів до дискримінаційної політики (створення олігополій як наслідок); швидке зростання бюрократичного апарату внаслідок підвищення ролі і участі держави також обмежувало роботу ринкових механізмів; політика довгострокового розвитку була принесена в жертву сьогоденному добробуту.

В теоретичному аспекті криза змішаної економіки дала можливість визначити слабкість наукового обґрунтування проведеної економічної політики. Робиться висновок, що концепція конвергенції Дж.Гелбрейта, як послідовника традиційного американського інституціоналізму, зазнала поразки внаслідок слабкості методологічної основи побудови економічної програми. В той же час підхід Р.Коуза, який вирізняється ярко вираженим ліберальним характером, виявився найбільш адекватним у практичному вирішенні нових економічних проблем. Розквіт ліберальної політики у 80-х роках (політика тетчеризму та рейгономіка) підкреслив значущість концепції Р.Коуза як інструмента розв’язання нових економічних проблем.

У розділі 3 «Теоретичні надбання та практична значимість досліджень Р.Коуза» проведений аналіз теоретичних положень Р.Коуза, що стали основою становлення нового інституціоналізму. Аналіз нововведень вченого показав залишки неокласичного підходу – методологічний індивідуалізм, максимізація корисності індивіда за умов обмеженості ресурсів тощо. З точки зору цивілізаційного та системного підходів методологічний індивідуалізм виявляється занадто вузьким інструментом, адже проблема незбігу приватного та суспільного доходів є нічим іншим, як вихід за межі цього принципу. Обмеженість неокласичних елементів методології Р.Коуза не дали йому можливості розширити межі свого аналізу, однак це стає здійсненим в разі застосування цивілізаційного та системного підходів. В такому разі економічна система суспільства уявляється у вигляді сукупності відносно незалежних суб’єктів та економічного центру. Проблема ступеня раціональності замінюється дослідженням взаємодії між суб’єктами, між суб’єктами і центром (системний підхід); права власності (обмін правочинностями) виступають основою організації; замість методологічного індивіда основним елементом визначається економічний суб’єкт, який будучи структурною одиницею суспільства, маючи власні права і відповідальність, має власні цілі, що більш повно відображає реальну людину з усією характерною їй багатоманітністю.


Розглянуто вплив концепції Р.Коуза на формування цілого ряду напрямів досліджень в структурі нової інституціональної економічної теорії - економічна теорія прав власності (property rights economics); економічна теорія трансакційних витрат (transaction cost economics); еволюційна економічна теорія (evolutionary economics); теорія конституційного вибору (constitutional choice); теорія колективних дій (collective action theory); теорія суспільного вибору (public choice theory); економічна теорія контрактів (economic contract theory); нова інституціональна економічна історія (new institutional economic history). Автор дійшов висновку, що трансакційний підхід стає визначальним в основі всіх перелічених теорій, що дає можливість оцінити реальний внесок Р.Коуза у становлення інституціональної теорії.

В дисертації досліджується вплив теореми Коуза на інституціональну структуру економіки. Вплив теореми не обмежився лише економічною сферою, а також був здійснений в правовій площині, чому є свідченням посилання на теорему в рішеннях судів США. Автором обґрунтовується необхідність впровадження в правовій системі України основних положень концепції Р.Коуза. Згідно з нею, роль держави у вузькому розумінні полягає у встановленні «правил гри» – встановленні чітко визначених прав власності і їх захист. Схожа теза випливає і з теореми – завдання номер один – створення умов, інститутів з метою мінімізації трансакційних витрат функціонування ринкового механізму, а отже і встановлення найефективнішого розподілу наявних ресурсів. На практиці таке завдання постає насамперед перед законодавчим органом держави, для якого компетенції та розуміння зазначених проблем є вкрай важливим з огляду на прагнення максимізації ефективності економічної системи. Без цього неможливо уявити процес правового регулювання діяльності суб’єктів на ринку з мінімальними трансакційними витратами. Адже підвищення інвестиційних ризиків, пов’язаних із непрозорістю судової системи, політичною нестабільністю, реприватизацією тощо, і є прямим шляхом до зростання трансакційних витрат (хабарі, витрати на перестрахування ризиків, додатковий пошук і аналіз інформації, проста втрата часу), а отже до втрати ефективності і конкурентоздатності.

В роботі наголошується, що важливою на сьогодні для української економіки є проблема зовнішніх ефектів. Автор зазначає, що з розвитком ринкових відносин і зростанням ділової активності кількість потенційних конфліктів на основі екстерналій, за умов зберігання status quo у правовій сфері, тільки зростатиме. Їх спектр вже сьогодні надзвичайно широкий – від питань земельних наділів (на Україну ще чекає закінчення мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення) до екологічних проблем. При цьому важливо враховувати, що негативні наслідки для ефективності використання ресурсів несуть як позитивні, так і негативні екстерналії. Вирішення проблеми екстерналій сьогодні – об’єктивна необхідність не тільки для держави, а й для приватного сектору, для кожної організації чи фірми.

В дисертації обґрунтовується ідея щодо необхідності врахування елементів концепції Р.Коуза (його теореми) в сучасній теорії ігор, оскільки ігнорування останньою факту існування трансакційних витрат, робить її вразливою та ставить під сумнів реалістичність її припущень.

При дослідженні впливу теореми Коуза на функціонування економіки, зокрема і української, автор наголошує на численних прикладах розв’язання практичних проблем без їх достатнього наукового обґрунтування. Проблеми встановлення прав власності (приватизація на пострадянському просторі), їх специфікації та захисту здійснювалися і продовжують здійснюватися за умов нехтування сучасними науковими підходами, в тому числі і принципами теореми Р.Коуза.

Автором робиться висновок, що сучасний підхід до проблем власності дає можливість виходити на нові, більш ефективні рішення. Застосування ж його у поєднанні з трансакційним підходом пояснює і інші актуальні проблеми функціонування української економіки останніх років, зокрема і в проблемі рейтингування, однієї з найбільш невизначених в діяльності економічних суб’єктів.


ВИСНОВКИ

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нові підходи до наукового завдання визначення ролі теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. На основі загальної концепції дослідження в дисертаційній роботі було зроблено наступні висновки:

  1. В теоретичній та практичній площинах визначено роль теореми Коуза у формуванні цілого спектру теорій та концепцій, об’єднаних в нову інституціональну економічну теорію. Встановлено, що завдяки подоланню меж неокласичної парадигми, Рональду Коузу вдалося здійснити ряд відкриттів і нововведень ще у 30-х роках ХХ ст., які в післявоєнний період стали основою формування НІЕТ;

  2. Виявлено особливості методологічного підходу Р.Коуза, які умовно можна поділити на дві групи. В першу ввійшли підходи, що вийшли за межі неокласичної парадигми та були покладені в основу формування методології нового інституціоналізму. До другої групи відносяться ті елементи, які залишились на методологічній основі неокласики і не дали можливості розкрити глибинні взаємозв’язки (стає можливим при застосуванні цивілізаційного та системного підходів);

  3. В дисертації показано, що введення Дж.Коммонсом поняття «трансакції» розширило межі розуміння традиційного «обміну», що дало в свою чергу можливість розглядати ринок як систему реалізації численних трансакцій, тобто обмінів правами власності між економічними суб’єктами. Саме небезкоштовність таких трансакцій і була відмічена Р.Коузом;

  4. Визначено, що перші згадки існування проблеми зовнішніх ефектів та трансакційних витрат з’явились ще в роботах А.Пігу та А.Маршалла відповідно. В дослідженні обґрунтовується ідея, що методологічна основа (притаманна різним епохам в історії розвитку економічної науки) цих авторів не дала можливості: у випадку з екстерналіями побачити вирішальну роль специфікації прав власності, а у випадку з трансакційними витратами визначити вплив останніх на алокацію ресурсів в економіці. Тому окрема увага приділена виходу в методологічному плані за межі класичної парадигми, і тим наслідкам, які випливають відповідно до таких новацій;

  5. В ході дослідження встановлено, що історичні події 30-40-х років ХХ ст. в Сполучених Штатах не дали можливості економістам відмітити революційність перших ідей Р.Коуза з приводу трансакційних витрат. Натомість економічні реалії 50-60-х рр. зробили його новаторства вкрай актуальними та адекватними процесам, що відбувалися на практиці діяльності економічних суб’єктів. В роботі обґрунтовано нерозривність та тісне переплетіння економічних процесів, притаманних тій чи іншій епосі та ідей і концепцій, породжених ними. З цієї точки зору метод Р.Коуза в широкому розумінні – геніальний прорив в економічній науці, оскільки відкриття трансакційних витрат не стало актуальним і поширеним в 30-х роках, а натомість стало всесвітньо визнаним в період 50-60-рр., коли нове розуміння механізму функціонування економіки стало вкрай необхідним;

  6. Проаналізовано теоретичні позиції концепції конвергенції Дж.К.Гелбрейта, як продовження традицій американського інституціоналізму довоєнного періоду. Оскільки положення даної теорії по суті були альтернативою до концепції Р.Коуза, її остаточна поразка наприкінці 70-х років лише підтвердила значимість та актуальність трансакційного підходу, особливо в умовах запровадження політики тетчеризму та рейганоміки. Зроблено висновок, що поразка теорії Дж.Гелбрейта (пов’язана із відмовою від моделі змішаної економіки урядами багатьох країн заходу) продемонструвала слабкість методологічної бази традиційного американського інституціоналізму у побудові комплексної економічної політики;

  7. В дисертаційному дослідженні доведено, що цивілізаційний і системний підходи при застосуванні до методології нової інституціональної економічної теорії дають можливість спрямувати дослідження не на проблеми створення благ, визначення комбінацій факторів виробництва для максимізації прибутку, а на вивчення людини, її взаємодії з іншими членами суспільства, тієї політичної, економічної, соціальної, духовної і культурної системи, в якій вона знаходиться;

  8. Зроблено висновок, що розкриття Р.Коузом нових принципів функціонування ринкового механізму, розв’язання проблем, що стосується прав власності, їх розподілу і специфікації є вкрай актуальними для сучасної економіки України. Обґрунтована думка, що подальше становлення ринкових інститутів, світове визнання країни з ринковою економікою, приватизаційні процеси, проблема реприватизації, специфікації і захисту прав власності, робить проблеми прав власності та трансакційних витрат вкрай важливими та актуальними для української економіки.

  9. В роботі зазначено, що високі трансакційні витрати на ринку потребують ефективного розв’язання цієї проблеми, а тому запропоновано здійснювати активне впровадження елементів нової інституціональної економічної теорії, принципів трансакційного підходу та теореми Коуза у практиці діяльності судової системи, законодавчого процесу, державного управління, діяльності організацій та фірм всіх форм власності на ринку. Також обґрунтовано необхідність врахування трансакційних витрат та теореми Коуза в розробці моделей сучасної теорії ігор;



^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ

ДИСЕРТАЦІЇ


У наукових фахових виданнях:

  1. Бахтарі Е.А. Особливості методу Р.Коуза // Наукові праці ДонНТУ. Серія: Економічна. Випуск 89-1. – 2005. С. 104-107 (0,3 д.а.)

  2. Бахтарі Е.А. Внесок Р.Коуза в розвиток методології сучасного інституціоналізму // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 214: В 4 т. Том ІV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – C. 1194-1203 (0,4 д.а.)

  3. Бахтарі Е.А. Роль неоінституціональної економічної теорії у формуванні основ економічної політики в Україні // Економіка України в євроінтеграційних процесах. Науковий збірник / За ред. С.М.Панчишина. - Львів: Інтереко, 2004. (Формування ринкової економіки в Україні. – Вип. 13). - С. 247-250 (0,3 д.а.)

В інших виданнях:

    1. Бахтарі Е.А. Місце та роль економічних інститутів у функціонуванні сучасної світової економіки // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 51. Частина І (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2005. С. 104-106 (0,25 д.а.)

    2. Бахтарі Е.А. Витоки американського інституціоналізму // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 18. Економіка і право: Зб. наукових праць. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. - № 3. С. 15-17 (0,25 д.а.)


АНОТАЦІЯ

Бахтарі Е.А. Роль теореми Коуза в становленні нового інституціоналізму в другій половині ХХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.04 – економічна історія та історія економічної думки. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. – Київ, 2006.

У дисертації вперше системно досліджуються внесок Рональда Коуза у розвиток методології та становлення нової інституціональної економічної теорії у другій половині ХХ ст. Розглянуто особливості методології Р.Коуза, яка відзначилася виходом за межі неокласичної парадигми і як наслідок визначила подальший розвиток методології нового інституціоналізму на шляху побудови нової наукової парадигми економічної науки.

В роботі розглядаються історичні передумови виникнення перших ідей Р.Коуза з приводу значення трансакційних витрат та проблеми зовнішніх ефектів. Також досліджуються економічні процеси в світовій економіці 50-60-х років ХХ ст. – періоду становлення концепції Р.Коуза та теорії конвергенції Дж.К.Гелбрейта.

Обґрунтовується ідея, що в теоретичному плані положення теореми Коуза лягли в основу формування ряду наукових напрямків, що входять до складу нової інституціональної економічної теорії. В практичній площині обґрунтовується необхідність використання елементів нової інституціональної економічної теорії в процесі розбудови інституціональної структури економіки України.

^ Ключові слова: нова інституціональна економічна теорія, трансакція, трансакційні витрати, екстерналії, теорема Коуза, змішана економіка, теорія конвергенції, цивілізаційна парадигма, системний підхід, інституціональна структура економіки.


АННОТАЦИЯ

Бахтари Э.А. Роль теоремы Коуза в становлении нового институционализма во второй половине ХХ ст. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.04 – экономическая история и история экономической мысли. – Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. – Киев, 2006.

В диссертации впервые системно исследуются вклад Рональда Коуза в развитие методологии и становление новой институциональной экономической теории во второй половине ХХ ст. Рассмотрены особенности методологии Р.Коуза, которая отличилась выходом за рамки неоклассической парадигмы и как следствие определила дальнейшее развитие методологии нового институционализма на пути построения новой научной парадигмы экономической науки. Обосновывается эффективность построения методологии историко-экономического исследования на основе цивилизационной парадигмы.


В работе проанализирован широкий круг работ зарубежных и отечественных ученых институционалистов. Выяснены причины невозможности дальнейшего развития проблемы трансакционных издержек и эффективного решения внешних эффектов представителями неоклассической школы – А.Маршаллом и А.Пигу, которые объясняются узостью методологической основы неоклассической парадигмы.

Автором рассматриваются исторические предпосылки возникновения первых идей Р.Коуза касающихся значения трансакционных издержек и проблемы внешних эффектов. Проанализированы причины игнорирования большинством экономистов 30-х годов появления первых работ Р.Коуза. Во многом это объясняется спецификой исторического периода выхода в свет статьи «Природа фирмы» в 1937 году, доминированием кейнсианства в научных кругах, а также начавшейся второй мировой войной. В исследовании отмечается повышенное внимание к работам Р.Коуза именно в послевоенный период, когда новые публикации привлекли внимание экономистов и на статью 1937-го года.

Также исследуются экономические процессы в мировой экономике 50-60-х годов ХХ ст. – периода становления концепции Р.Коуза и теории конвергенции Дж.К.Гелбрейта. Проведенный анализ модели смешанной экономики продемонстрировал ее эффективность в период 50-60-х годов. Но экономический кризис 70-х годов и постепенный отход от активной планирующей роли государства к консервативной либеральной модели рыночной экономики показал несостоятельность концепции технологического детерминизма Дж.Гелбрейта в плане практического применения, а вместе с ней и теории традиционного институционализма.

Автор приходит к выводу, что любая современная экономическая концепция, игнорирующая основные элементы концепции Р.Коуза (права собственности, трансакционные издержки, внешние эффекты) не может претендовать на реалистичность отображения экономических процессов.

Обосновывается идея, что в теоретическом плане положения теоремы Коуза легли в основу формирования ряда научных направлений, которые входят в состав новой институциональной экономической теории. Таким образом теоретическое влияние раскрытия принципов, заложенных в сути теоремы Коуза, реализовалось через появление ряда теорий современного институционализма, таких как экономическая теория прав собственности, экономическая теория трансакционных издержек, эволюционная экономическая теория, теория конституционного выбора, теория коллективных действий, теория общественного выбора, экономическая теория контрактов, новая экономическая история.

В работе показывается эффективность расширения методологии Р.Коуза путем использования системного и цивилизационного подходов в процессе разработки новой парадигмы современной экономической науки. Отказ от методологического индивидуализма, абсолютного рационализма, выход за рамки экономических проблем выводит исследование на новый качественный уровень.

Применение трансакционной концепции Р.Коуза совместно с этими подходами дает возможность глубже исследовать природу современных общественных явлений путем отказа от явно устаревших элементов неоклассической парадигмы.

В практической плоскости обосновывается необходимость использования элементов новой институциональной экономической теории в процессе развития институциональной структуры экономики Украины. Доказывается необходимость внедрения принципов, заложенных в теореме Коуза, в работу правовой, законодательной, политической сфер жизни общества. Эта необходимость состоит в формировании нормативной базы для минимизации трансакционных издержек экономических субъектов, влияния экстерналий путем четкой фиксации (спецификации) прав собственности. Также аргументируется необходимость использования отечественной судебной системой теоремы Коуза как эффективного инструмента решения правовых конфликтов, поскольку на сегодняшний день уже имеются прецеденты в решениях судов США.

В диссертации предлагается дополнить основные принципы теории игр элементами трансакционной концепции Р.Коуза, поскольку их игнорирование ставит под сомнение достоверность проводимых исследований.

Подчеркивается важность статистических расчетов объемов и структуры трансакционного сектора экономики Украины, прежде всего по структуре занятости населения. Автор обосновывает необходимость учета трансакционных издержек и внешних эффектов при решении проблемы рейтингования субъектов экономической деятельности в условиях украинской экономики.

Ключевые слова: новая институциональная экономическая теория, трансакция, трансакционные издержки, экстерналии, теорема Коуза, смешанная экономика, теория конвергенции, цивилизационная парадигма, системный подход, институциональная структура экономики.

^

THE ANNOTATION


Bakhtari E.A. The role of Coase theorem in the making of new institutionalism in the second half of the XXth century. – Manuscript.

The thesis for a Candidate degree for Economic sciences Specialization – 08.01.04 – The economic history and the history of economic thought. – The Vadim Getman Kyiv National Economic University. – Kyiv, 2006.

The thesis for the first time systematically researches the Ronald Coase’s contribution into methodology development and forming of the new institutional economics in the second half of the XX century. There has been analyzed the peculiarities of Coase’s methodology, which has distinguished by going out of neoclassical paradigm and so determined furthest development of the new institutional economics methodology on the way of building a new paradigm of the economic science.

The historical preconditions of R.Сoase first ideas occurrence concerning meaning of transaction costs and the problem of externalities are considered. There are discovered the economic processes in world economic of 50-60-s of the XX century – the time of R.Coase conception and J.K.Galbraith theory of convergence forming.

The idea of the Coase theorem role in forming the group of science researches, which are the elements of the new institutional economics, has been based. In the practical aspect has been based the need of using general elements of the new institutional economics in the process of development of Ukraine economy institutional structure.

Key words: the new institutional economics, transaction, transaction cost, externalities, the Coase theorem, mixed economy, the convergence theory, the civilization paradigm, system method, the institutional structure of the economy.

Схожі:

Загальна характеристика роботи актуальність теми iconВступ вступ розкриває сутність І стан наукової проблеми. У вступі стисло подається загальна характеристика роботи у такій послідовності: Актуальність теми
Актуальність теми: сутність проблеми, її значущість, роботи відомих науковців над розглядуваним питанням, обґрунтування необхідності...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Актуальність теми. Генерування штучного світла є одним із найбільш важливих досягнень людства. Через зір люди одержують більше 80%...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Тому розробка та дослідження ламп з ефективним спектральним складом випромінювання для вирощування томатів є актуальними
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Регулювання здійснюється на національному, міжнародному (дво- і багатосторонньому), наднаціональному (у межах інтеграційних міждержавних...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
МВт, а загальна потужність машин становить мільйони кіловат. За даними рат «Газпром» щорічні витрати на паливний газ становлять 3,5...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика дисертаційної роботи актуальність теми
Нестача фінансових ресурсів не дає змоги малим підприємствам здійснювати інвестиційну діяльність у тих обсягах, які відповідали б...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Вагнера, Е. Жардіна, А. П. Ковальова, Р. Н. Колегаєва, А. Кофмана, В. Я. Омельченка, Д. М. Палтеровича, І. А. Ушакова. Розвиток матеріально-технічної...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Це обумовлено їх високою електричною потужністю, керованістю в широкому діапазоні напруг, низькою енергією запуску, малою індуктивністю,...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
Як досягти цілей?”, “Як домогтися переваг у конкурентній боротьбі?”, “Як посилити довгострокові позиції банку?”. Слід сказати, що...
Загальна характеристика роботи актуальність теми iconЗагальна характеристика роботи актуальність теми
України є формування національного ринку праці. Становлення ринку праці в Україні як підсистеми ринкової економіки відбувається під...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи