Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня icon

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 428.49 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка1/2
Дата25.02.2014
Розмір428.49 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА


ФЕДІРКО НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА


УДК 330.564:330.59(477)


ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ


Спеціальність 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі макроекономіки та державного управління Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, м. Київ


Науковий керівник:

кандидат економічних наук, доцент

Тітьонко Олександр Миколайович,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана,

доцент кафедри макроекономіки та державного управління

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Базилюк Антоніна Василівна,

Національний транспортний університет,

завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Баранова Ніна Павлівна,

Центр перспективних соціальних досліджень,

заступник директора з наукової роботи

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України,

відділ макроекономічного прогнозування, м. Київ


Захист відбудеться “14” вересня 2006 р. о 16:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.03 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “7” серпня 2006 року.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор А.Е. Фукс

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішність розбудови соціально-орієнтованої ринкової системи безпосередньо залежить від забезпечення узгодженості рівня економічного зростання з рівнем та диференціацією доходів населення. Здійснені за період незалежності України економічні реформи не дозволили повною мірою вирішити це завдання і викликали загострення соціальних проблем. На сьогоднішній день питома вага заробітної плати у ВВП становить менше 45%, а у структурі собівартості продукції близько – 10%, що значно відстає від стандартів розвинених країн світу, де такі показники сягають 60%. Це призводить до вкрай низької вартості робочої сили та зниження ефективності праці. Водночас в сучасному українському суспільстві глибоко укорінились різка майнова диференціація та загрозливі масштаби бідності: доходи 10% найбільш забезпеченого населення перевищують доходи 10% найменш забезпечених більш ніж в 10 разів, при цьому більше половини громадян отримує дохід на одного члена сім’ї менший від прожиткового рівня. Наявні диспропорції обумовлюють необхідність кардинального перегляду концептуальних засад політики доходів та їх узгодження з макроекономічною політикою держави.

Достатній рівень винагороди за працю виступає головним мотивом людини до високопродуктивної діяльності, водночас його скорочення підриває економічну базу реформ, стимулює розвиток соціального утримання та поширення тіньових видів діяльності. Низький рівень первинних доходів поряд із кризовою демографічною ситуацією обумовлює неспроможність держави забезпечувати ефективний соціальний захист громадян і, як наслідок, – масове падіння рівня життя. Хитка інфляційна ситуація, обмеженість платоспроможного попиту та брак внутрішніх інвестиційних ресурсів стримує розвиток вітчизняного виробництва, підвищення зайнятості, поглиблює соціальні диспропорції та загрожує національній безпеці.

Сучасний етап трансформацій накладає значні обмеження на застосування традиційних для розвинених ринкових систем важелів політики доходів. Виникає необхідність розробки науково обґрунтованого комплексного підходу до вдосконалення механізму державного регулювання, спрямованого не лише на розподіл доходів, але і на сферу їх формування, який забезпечував би на основі ефективної реалізації людського потенціалу соціальну переорієнтацію економіки.

Дослідження методологічних засад процесів формування та розподілу доходів, а також регулюючого впливу на них держави завжди перебувають в центрі уваги науковців. Серед зарубіжних економістів необхідно відмітити праці Т.Веблена, Дж.Кейнса, К.Маркса, А.Маршалла, К.Менгера, А.Мюллер-Армака, В.Парето, У.Петі, Д.Рікардо, Д.Робінсона, А.Сміта, Е.Хансена, Дж.Хікса та ін.

Проблеми трансформації економічної системи на ринкові засади та їх вплив на рівень життя населення досліджували російські науковці, зокрема В.Жеребин, Н.Кремлев, В.Мехряков, А.Никифорова, Л.Ржаніцина, А.Суринов та ін.

Сучасні тенденції формування доходів населення та вплив на них макроекономічної політики відображені в дослідженнях вітчизняних вчених, серед яких вирізняються А.Базилюк, Н.Баранова, В.Бесєдін, Д.Богиня, І.Бондар, А.Гальчинський, В.Геєць, І.Гнибіденко, Ю.Зайцев, Б.Кваснюк, А.Колот, Е.Лібанова, В.Мандибура, Б.Надточій, В.Новіков, О.Новікова, Н.Павловська, Б.Панасюк, А.Савченко, С.Тютюнникова та ін.

Водночас ряд питань проблеми підвищення добробуту громадян в умовах економічних перетворень недостатньо висвітлені у наукових працях. Зокрема, фрагментарно досліджені процеси утворення, розподілу та перерозподілу доходів населення. Удосконалення потребують методики оцінки впливу державної економічної політики на реальні доходи населення та умови їх формування. Більш глибокої розробки вимагає проблема створення ефективного механізму державного регулювання доходів громадян, який забезпечував би зростання їх реальної величини на довготривалу перспективу на основі розбудови сучасної системи регулюючих засобів та забезпечення системності їх використання.

Пріоритетну значимість для економіки України має розробка заходів щодо стимулювання державою випереджаючого зростання первинних доходів, які безпосередньо залежать від ефективності трудової діяльності громадян, в порівнянні із вторинними, які є лише засобом підтримки можливостей задоволення мінімальних споживчих потреб населення.

Висока науково-практична значимість та актуальність системного дослідження регулюючого впливу держави на формування, розподіл та перерозподіл доходів між різними верствами суспільства з метою стабільного підвищення рівня життя обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У дисертаційній роботі висвітлені результати наукових і прикладних досліджень, які проводились під час виконання планових науково-дослідних робіт Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана в рамках міжкафедральної теми факультету економіки та управління “Прогнозування та регулювання соціально-економічного розвитку країни” (номер державної реєстрації 0101V007346). В межах цієї теми підготовлено окремий підрозділ “Прогнозування та державне регулювання доходів населення”, в якому досліджено роль держави в процесах формування, розподілу та перерозподілу доходів населення, обґрунтовано визначальні макроекономічні чинники впливу на них, а також розроблено та апробовано методику прогнозування показників доходів населення.

^ Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексна оцінка сучасного механізму державного регулювання доходів населення та розробка системи заходів щодо підвищення його ефективності в Україні.

Відповідно до мети дослідження в процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:

  • визначити сучасний зміст державного регулювання доходів населення та механізму його реалізації в умовах ринкових відносин;

  • з’ясувати сутність та класифікацію доходів населення;

  • систематизувати інструментарій державного регулювання доходів населення та здійснити аналіз особливостей його використання в різних країнах світу;

  • дослідити практику розробки та застосування механізму державного регулювання доходів населення в Україні, а також визначити основні етапи його впровадження;

  • проаналізувати процеси формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні та виявити визначальні фактори впливу на них;

  • обґрунтувати вплив регуляторних заходів на формування соціальної структури населення в Україні;

  • розробити комплекс заходів щодо підвищення ефективності механізму державного регулювання первинних та вторинних доходів населення в Україні;

  • здійснити прогнозні розрахунки показників доходів населення України на довгострокову перспективу та оцінити вплив запропонованих заходів на процеси їх формування, розподілу та перерозподілу.

Об’єктом дослідження є процеси формування, розподілу та перерозподілу доходів населення.

Предметом дослідження є механізм державного регулювання доходів населення.

Методи дослідження. Конкретні наукові результати дисертації були отримані на основі системного підходу до аналізу соціально-економічних явищ і процесів у національній економіці з використанням таких методів: історико-логічний – при дослідженні закономірностей розвитку наукової думки щодо ролі держави в регулюванні доходів населення; діалектичний та системно-структурний – при дослідженні процесів становлення механізму державного регулювання доходів населення в Україні; наукової абстракції – при обґрунтуванні категоріального апарату політики доходів; групувань і класифікацій – при систематизації видів доходів населення та інструментарію їх державного регулювання; статистичного та якісного аналізів – для обґрунтування соціально-економічних наслідків ринкових перетворень в Україні; факторного аналізу – при виявленні впливових макроекономічних факторів на формування доходів населення; економіко-математичного моделювання – при розробці моделі прогнозування доходів населення.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчо-нормативні акти України, які забезпечують правові основи державної політики доходів, матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства праці та соціальної політики України, Пенсійного фонду України, Міжнародного центру перспективних досліджень, компанії Міжнародного співробітництва в плануванні і розвитку (ПАДКО), Агентства США з міжнародного розвитку (АМР), Організації економічного співробітництва і розвитку (OECР), монографічні дослідження вітчизняних та зарубіжних економістів.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці нових методичних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання процесів формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Основні результати, що отримані в результаті дослідження, становлять наукову новизну і виносяться на захист полягають у наступному:

Вперше:

  • розроблено багатофакторну модель прогнозування доходів населення, яка є системою економетричних рівнянь, об’єднаних у взаємопов’язані блоки показників зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання і включає поряд із традиційно використовуваними специфічні концептуально задані фактори та корегуючі показники, застосування яких дозволяє більш адекватно враховувати екзогенну динаміку соціально-економічного розвитку;

  • здійснено прогнозні розрахунки показників доходів населення на основі сценарного моделювання, за допомогою якого оцінено ефект від зниження ставки внесків на соціальне страхування та тінізації економіки;

  • обґрунтовано механізми стимулюючого впливу держави на формування доходів населення шляхом запровадження понижуючого коефіцієнту щодо ставки податку на прибуток в разі випереджаючого приросту частки оплати праці у структурі собівартості продукції в порівнянні з прибутком підприємства за рахунок підвищення продуктивності праці, а також через надання пільги у сплаті податку на додану вартість за умови щорічного зростання середньої заробітної плати.

^ Отримали подальший розвиток:

  • тлумачення державного регулювання доходів населення як впливу держави на всі стадії руху доходів, що реалізується через систему економічних, правових та адміністративних форм і важелів, які дозволяють здійснювати управління процесами формування доходів населення, забезпечувати їх передбачуване зростання та відтворення робочої сили, а також перерозподіляти доходи з метою зменшення їх диференціації та підвищення рівня життя громадян;

  • періодизація етапів державного регулювання доходів населення в Україні на основі факторного аналізу впливових макроекономічних чинників, що дозволило виділити такі періоди: закладання регулятивної бази (1991-1993 рр.), ринкової трансформації (1994-1999 рр.) та інтеграційно-адаптаційний (початок – 2000 р.);

Удосконалено:

  • класифікацію інструментарію механізму державного регулювання доходів населення шляхом застосування двовимірного критерію поділу: за характером впливу (прямі та непрямі) та за об’єктом (доходи та умови їх формування), із врахуванням світового досвіду регулювання з точки зору досягнення позитивного ефекту;

  • концепцію функціонування системи соціального страхування України на основі визначення параметрів її фінансової стійкості та обґрунтування умов збільшення обсягів соціальних фондів.

^ Практичне значення одержаних результатів. Отримані наукові результати, обґрунтовані теоретичні положення та висновки дозволяють поглибити розуміння проблем формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Практичне значення розроблених рекомендацій та здійснених прогнозних розрахунків полягає в тому, що їх використання при розробці механізму державного регулювання доходів населення дозволить покращити його результативність.

Наукові розробки, які стосуються заходів щодо підвищення рівня доходів населення, аналізу фінансової збалансованості системи соціального страхування в Україні, а також обґрунтування наслідків від зниження ставки соціальних нарахувань використані в діяльності Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №8/10/136-06 від 17.03.2006 р.). Пропозиції щодо податкового стимулювання зростання доходів населення, модель оцінки впливу факторів їх на формування та розподіл, а також прогнозні розрахунки використані при розробці стратегічних програмних документів Міністерством економіки України (довідка №47-23/77 від 23.03.2006 р.). Положення дисертації щодо аналізу моделей та механізмів регулювання доходів населення в країнах Європейського Союзу, трансформації стратегічних пріоритетів політики доходів на етапі реалізації євроінтеграційної стратегії України, а також напрямів удосконалення механізму державного регулювання доходів населення використовувались Фундацією сприяння європейській інтеграції при проведенні тренінгів та науково-практичних семінарів (довідка №3-5 від 15.03.2006 р.). Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі при вдосконаленні робочої програми, навчально-методичних матеріалів та при викладанні дисциплін “Державне регулювання економіки” та “Соціальна інфраструктура і політика” у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана (довідка №01/15 від 16.03.2006 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, що виносяться на захист, одержані автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме підвищенню рівня добробуту населення та зменшенню соціальної диференціації.

^ Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 8 конференціях, зокрема на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (25-27 листопада 2002 р., м. Черкаси); на ІV Міжнародній науковій конференції “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (17-19 травня 2003 р., м. Донецьк); Науково-практичній конференції за міжнародною участю “Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції” (29 травня 2003 р. м. Київ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (27-28 листопада 2003 р., м. Київ); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень” (21-30 червня 2004 р., м. Дніпропетровськ); І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (24-25 лютого 2005 р., м. Тернопіль); Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (19-20 травня 2005 р., м. Харків).

Публікації. Основні положення та найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковані автором в 14-ти одноосібних наукових працях загальним обсягом 4,2 др. арк., у тому числі 6 статей у наукових фахових виданнях та 8 – в інших виданнях.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг роботи становить 182 сторінки комп’ютерного тексту, у дисертації розміщено 10 таблиць на 7 сторінках, 28 рисунків на 17 сторінках, 8 додатків на 31 сторінках, список використаних джерел становить 243 найменування на 24 сторінках.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано предмет, об’єкт, мету та завдання дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретичні засади державного регулювання доходів населення” розглянуто основні наукові підходи до сутності доходів населення та ролі держави в процесі їх формування і розподілу, досліджено сучасний інструментарій політики доходів, а також ефективні моделі і критерії його застосування в різних країнах світу для покращення суспільного добробуту.

Проведене дослідження наукових концепцій державного регулювання макроекономічних процесів (класичної, марксистської, монетаристської, кейнсіанської, інституціональної) дозволило зробити висновок, що всі вони за своєю сутністю являють собою різні методологічні варіанти вирішення проблеми щодо визначення цілей, засобів та ступеню втручання держави в процеси формування та розподілу доходів в суспільстві і обумовлюються відповідним рівнем розвитку і організації економічної системи, а також специфічними умовами та історичними традиціями певної країни. В результаті наукового пошуку оптимальних моделей поєднання економічного зростання та покращення суспільного добробуту на сьогодні сформувалась концепція соціально орієнтованої економіки, що ґрунтується на раціональному синтезі ринкової конкуренції, яка стимулює продуктивну діяльність громадян, з механізмами соціальної компенсації, які дозволяють підтримувати належний рівень життя тих, хто потребує захисту. При цьому, ключовим фактором економічного розвитку визнається людський капітал, а потреби та інтереси індивіда висуваються в центр політики держави.

Досліджуючи сутність механізму державного регулювання доходів населення, звертається увага на необхідність комплексного врахування при його розробці об’єктів впливу (доходи населення, сфери їх утворення, первинного розподілу, перерозподілу та використання), цілей (забезпечення високого рівня життя громадян, зменшення соціальної диференціації) та функцій (управління процесами формування доходів населення, забезпечення планомірного зростання доходів та цілісного відтворення робочої сили, перерозподіл доходів, соціальний захист), які, виходячи зі специфічних умов розвитку країни, реалізуються через систему форм і важелів впливу держави (економічні, правові та адміністративні).

На основі аналізу економічної думки щодо сутності доходів населення констатується факт, що на сьогодні домінує їх розширена концепція, основу якої було закладено Дж.Хіксом та П.Ліппе. Базуючись на її положеннях обґрунтовується, що доходи населення необхідно розуміти як сукупність мобільних грошових та негрошових надходжень, що отримуються в результаті використання трудового та підприємницького потенціалу, володіння власністю чи соціальних трансфертів держави, а також імобільних цільових суспільних благ, що надаються державними установами чи некомерційними організаціями, при чому витрачання цих форм доходів не має зменшувати реальну вартість особистого майна і повинно забезпечувати розвиток трудового потенціалу.

Доводиться, що з метою підвищення ефективності державної політики доходів необхідним є її спрямування не лише на доходи населення, але й на умови їх формування, зокрема на сферу функціонування малого та середнього бізнесу, стан ринку праці, рівень споживчих цін, рівень монополізації економіки, продуктивність праці та інших факторів виробництва. В контексті розширеного трактування об’єкту регулювання доходів населення удосконалено класифікацію інструментів політики доходів шляхом виділення засобів прямого та опосередкованого впливу як на доходи населення, так і на чинники, що їх визначають. Це дозволило обґрунтувати пріоритетність для України посилення державного впливу на процеси утворення первинних доходів порівняно з їх вторинним розподілом.

На основі узагальнення світового досвіду визначено ефективні моделі застосування окремих інструментів державного регулювання доходів населення. Зокрема, в сфері встановлення мінімальної заробітної плати доцільним є: розподіл функцій між центральними та регіональними органами управління із врахуванням інтересів усіх сторін соціального партнерства; її диференціювання за регіонами, галузями, групами професій та кваліфікацією; узгодження її рівня із вартістю життя, середньою заробітною платою, продуктивністю праці, інфляцією та безробіттям, що створює автоматичні стабілізуючі механізми. У сфері індексації доходів необхідним є: поєднання законодавчих механізмів в бюджетній сфері з регулюванням на мікрорівні шляхом закріплення умов індексації заробітної плати найманих працівників у колективних договорах; встановлення порогу індексації; застосування пропорційної або фіксованої індексації з метою зменшення диференціації реальних доходів населення. В сфері оподаткування доходів населення широко практикується застосовування пропорційно-прогресивної форми з високими податковими ставками та розгалуженою системою пільг, що забезпечує більш повне врахування принципу соціальної справедливості. В сфері соціального захисту набувають поширення страхові принципи, при цьому інтенсивно зростає роль недержавних форм пенсійного забезпечення.

Раціоналізація механізму державного регулювання доходів населення потребує не лише вдосконалення сучасного інструментарію, але й розширення його традиційної моделі шляхом включення до об’єкту умов формування первинних доходів.

У розділі 2 “Державне регулювання доходів населення в Україні: практика та соціально-економічні наслідки” досліджено механізм державного регулювання доходів населення в Україні, процеси їх утворення, розподілу та перерозподілу, а також наслідки впливу політики доходів на соціальну диференціацію суспільства.

Обґрунтовується, що формування сучасної вітчизняної системи державного регулювання доходів населення відбувалось в три етапи:

  • етап закладання регулятивної бази (1991-1993 рр.) характеризується прийняттям базових законів щодо регулювання соціальних процесів, а також суттєвими прорахунками держави, які викликали різке скорочення виробництва, гіперінфляцію та масове падіння рівня життя громадян;

  • етап ринкової трансформації (1994-1999 рр.), протягом якого державою було усвідомлено передчасність нівелювання її впливу на сферу оплати праці та низьку ефективність системи соціального захисту населення; відбувалась значна трансформація регулюючих механізмів та їх адаптація до нових економічних умов, що часто супроводжувалось виникненням додаткових проблем;

  • інтеграційно-адаптаційний етап (початок – 2000 р.) пов’язаний з формуванням євроінтеграційної стратегії соціально-економічного розвитку, з позицій якої здійснюється подальше реформування оплати праці, змінено систему оподаткування доходів громадян, запроваджено загально­обов’язкове державне соціальне страхування та нові принципи надання соціальних допомог, а також розроблено законодавчі основи подолання бідності та формування середнього класу.

На підставі проведеного факторного аналізу кінцевого наявного доходу домашніх господарств зроблено висновок, що процеси його формування, розподілу та перерозподілу в Україні протягом усіх трьох етапів найбільшою мірою визначались ціновим фактором, разом з тим виробничі фактори мали значний негативний вплив. Головним наслідком першого етапу стало скорочення оплати праці найманих працівників на 59% (рис. 1), при цьому суттєво збільшились обсяги змішаних доходів громадян та соціальних допомог, особливо в натуральній формі.

1


2


Рис. 1. Податкове навантаження на фонд оплати праці найманих працівників в Україні у 1991-2004 рр. (у порівнянних цінах 1995 р.)

На другому етапі відбувалось формування передумов економічного зростання за рахунок інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності, проведення масової приватизації державних підприємств та активізації малого бізнесу. Разом з тим, в сфері формування оплати праці ігнорувались її мотиваційні механізми. Постійно зростаючий податковий тягар та поширення тіньового сектору обумовлювали зниження реальної заробітної плати. Відбувалось подальше скорочення купівельної спроможності найманих працівників та одночасне її нарощування у осіб, які змогли вчасно адаптуватись до здійснюваних трансформацій та, започаткувавши приватний бізнес, або приватизувавши державне майно, забезпечити собі стабільні доходи.

Помірна динаміка цін протягом третього етапу на фоні налагодження виробничих процесів уможливила зростання реальних доходів населення на 62,3%. Майже в 1,5 рази за цей період зросли надходження процентів за депозитними вкладами, що пов’язано зі стабілізацією фінансової сфери та підвищенням довіри до банківської системи населення із середнім достатком.

Разом з тим, виявлено глибокі диспропорції в динаміці продуктивності праці та її оплати. Протягом 1991-2004 рр. номінальна заробітна плата зросла майже у 84 тис. разів, натомість її реальна величина скоротилась на 52,2%, а продуктивність праці – на 19,1%. Це дає підстави стверджувати, що при зародженні передумов економічного зростання в Україні були знехтувані інтереси соціальної сфери, що виразилось в поширенні бідності та глибокому розшаруванні суспільства за рівнем добробуту. Статистика соціальної диференціації в Україні свідчить, що співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпечених складає близько 7 разів, а коефіцієнт Джині перевищує 0,3. Більше 80% населення має середньодушові місячні витрати нижчі за прожитковий мінімум, при цьому офіційно бідними вважаються лише 27,8%. До середнього класу за стандартами розвинених країн світу на сьогодні можна віднести лише менше 10% громадян України, при цьому половина населення, володіючи достатнім освітнім та кваліфікаційним потенціалом, не в змозі забезпечити собі доходи середнього рівня.

Вирішальним в контексті розбудови в Україні соціально-орієнтованої моделі економічного розвитку є створення умов для достатньої оплати кваліфікованої праці, реалізації потенціалу найманих працівників, а також формування потужного класу власників та підприємців.

У розділі 3 “Стратегічні напрямки удосконалення механізму державного регулювання доходів населення в Україні” обґрунтовано систему заходів з покращення важелів впливу держави на формування та розподіл первинних доходів населення, основні напрями підвищення ефективності системи соціального захисту, а також здійснено прогнозні розрахунки показників доходів населення на основі розробленої багатофакторної економетричної моделі.

Дослідження сучасного стану соціальної сфери в Україні підтвердило необхідність радикального реформування оплати праці найманих працівників в напрямку вирішення проблеми заниження її рівня та узгодження із продуктивністю. Проведення такої реформи вимагає:

по-перше, встановлення відповідності мінімальної заробітної плати рівню мінімальних життєвих потреб населення виходячи із можливостей економічного зростання та запровадження її погодинної форми, яка най­більш повно вико­нує економічну стимулюючу функцію;

по-друге, запобігання виникненню заборгованості з виплат заро­бітної плати шляхом надання їй статусу першочергового платежу на підприємствах, запровадження штрафних санкцій у разі несвоєчасної її виплати, а також встановлення системи примусової сплати відсотків роботодавцем найманим працівникам за період її затримки;

по-третє, відновлення купівельної спроможності заробітної плати найманих працівників на основі усунення диспропорцій між змінами заробітної плати та цінами шляхом забезпечення ефективної реалізації механізму індексації;

по-четверте, формування принципово нових підходів до організації виробничих процесів, які повинні бути спрямовані на трансформацію структури собівартості продукції та підвищення в ній частки заробітної плати за рахунок використання нових прогресивних технологій. В умовах дефіцитності фінансових ресурсів в країні реалізація такого завдання потребує створення економічних стимулів для підприємців, як, наприклад, шляхом використання запропонованого понижуючого коефіцієнту (k) щодо ставки податку на прибуток, який пов’язує зміну прибутку підприємства з динамікою питомої ваги витрат на оплату праці та продуктивності праці:

k =

Ізр П

Ізр dОП/СВ · Ізр ПП
  1   2

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Технічне діагностування системи аеродромних світлосигнальних вогнів у процесі експлуатації
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти І науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України,...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз "Київський національний економічний університету імені Вадима Гетьмана",...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано на кафедрі менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Міжнародному науково-навчальному центрі юнеско інформаційних технологій та систем нан україни та Міносвіти І науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться 2004 р о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 у Харківській національній академії міського...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться «02» липня 2004 р о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 в Харківської національної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи