Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня icon

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня




Скачати 428.49 Kb.
НазваАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка2/2
Дата25.02.2014
Розмір428.49 Kb.
ТипАвтореферат
1   2

де: Ізр П – індекс зростання прибутку підприємства; Ізр dОП/СВ – індекс зростання частки витрат на оплату праці у структурі собівартості продукції; Ізр ПП – індекс зростання продуктивності праці.

Проведене дослідження засвідчило, що стимулювання випереджального зростання витрат на оплату праці порівняно з прибутком підприємства шляхом надання можливості сплачувати податок на прибуток за зниженою на цей коефіцієнт ставкою забезпечуватиме підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва, а втрати податкових надходжень держави відшкодовуватимуться за рахунок податків на заробітну плату та розширення платоспроможного попиту.

по-п’яте, узгодження зростання оплати праці із детінізацією виробничої діяльності, зокрема шляхом зменшення стримуючого впливу надмірного податкового навантаження на основне джерело формування інвестиційних ресурсів та фонду оплати праці на підприємствах – додану вартість. Обґрунтовано доцільність використання пільги у сплаті податку на додану вартість, яка стимулюватиме підприємства до підвищення рівня заробітної плати. Механізм її використання полягає в тому, що у випадку зростання фонду оплати праці на визначений відсоток підприємству надається можливість сплачувати ПДВ за пільговою ставкою. На основі оцінки соціально-економічних наслідків запровадження такого заходу доведено, що позитивний ефект створюватиметься не лише для населення та підприємств, але і для держави. При цьому встановлено, що найбільш оптимальний результат матиме запровадження пільгової ставки ПДВ 5% в разі щорічного приросту фонду оплати праці на 15%. Показано, що найбільш очевидним є виграш підприємства, який полягає у збільшенні його прибутковості та уповільненому зростанні сукупних податкових платежів. Стабільне підвищення рівня оплати праці, незважаючи на неминуче зростання цін, забезпечуватиме збільшення реальних доходів населення і, на цій основі, – покращення рівня та якості життя. Разом з тим, введення пільги з ПДВ призведе до суттєвих втрат державного бюджету, які, проте, компенсуватимуться за рахунок розширення податкової бази, інших платежів і соціальних відрахувань та зменшення обсягів трансфертів. Підвищення купівельної спроможності громадян, в свою чергу, розширюватиме платоспроможний попит, створюватиме додаткові інвестиційні ресурси та сприятиме розвитку підприємництва.

При дослідженні перспективних напрямів підвищення рівня життя населення та формування середнього класу в Україні наголошується не лише на необхідності побудови ефективної системи оплати праці та перерозподілу доходів, але й на створенні можливостей для розширення малого бізнесу. Це вимагає зниження обтяжливого оподаткування та стабілізації податкового законодавства, розширення попиту, стримування інфляції, захисту конкуренції, обмеження корумпованості та тінізації підприємницької сфери.

Особливої уваги потребує реформування в Україні системи розподілу прибутку акціонерних товариств та визначення його частини, що спрямовується на виплату дивідендів. Зокрема, процеси приватизації державної власності, які мали б забезпечити громадянам стабільні доходи від власності, призвели до формування неефективної системи корпоративного управління і відсторонення широких мас населення від участі у прибутках. Окрім того, нерозвиненість системи страхування життя та тінізація орендних відносин обумовили мізерні розміри доходів населення в цих сферах, а хитка довіра до банківської системи стримує залучення довгострокових депозитних вкладів.

Комплексна оцінка системи соціального страхування в Україні засвідчила, що подолання ряду організаційних, соціальних та економічних перешкод в її розвитку визначається фінансовою стійкістю. Встановлено, що система соціального страхування має дефіцит коштів: у 2004 р. коефіцієнт збалансування становив, за нашими розрахунками, 46%, між тим офіційно до фондів відраховувалось в середньому 38% фонду оплати праці. Концептуальний підхід до вирішення цієї проблеми полягає у скороченні диспропорцій між платниками внесків та отримувачами страхових виплат з метою підвищення рівня життя непрацездатних та полегшення працюючим тягаря їх утримання, зокрема шляхом:

по-перше, розширення бази, з якої сплачуються страхові внески, за рахунок включення усіх видів трудових доходів та стимулювання зростання й детінізації заробітної плати. Тому, обов’язковим заходом з цією метою має стати поступове зниження податкового навантаження на фонд оплати праці. Дослідження еластичності зміни заробітної плати залежно від середньої ставки соціальних нарахувань в Україні виявило істотний обернений зв’язок між ними (коефіцієнт кореляції 85%). Причому, зменшення ставки відрахувань на 1% обумовлює зростання заробітної плати на 3%, тоді як підвищення ВВП на 1% збільшує її лише на 0,9%. На основі цього визначено, що розмір ставки соціальних нарахувань, який стимулюватиме максимально можливе зростання оплати праці, становить 19,5%;

по-друге, підвищення пенсійного віку, рівень якого на сьогодні є низьким за міжнародними нормами, що актуалізується у зв’язку зі зростанням демо-економічного навантаження, однак ускладнюється погіршенням здоров’я населення та зниженням тривалості життя;

по-третє, стимулювання попиту на робочу силу та розширення сфери прикладання праці за рахунок збереження діючих та створення нових робочих місць, мотивування самостійної та посилення легальної продуктивної зайнятості.

З метою передбачення наслідків впливу запропонованих заходів на доходи населення розроблено багатофакторну прогнозну економетричну модель, яка охоплює блоки зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання і враховує поряд із традиційно вживаними такі фактори, як ставка внесків на соціальне страхування, рівень тінізації, сальдо первинних доходів нефінансових корпорацій в розрахунку на одного зайнятого, питома вага дивідендів домашніх господарств у сальдо первинних доходів нефінансових корпорацій (рис. 2).


Рис. 2. Алгоритм моделі прогнозування доходів населення

Підбір факторів моделі здійснено на базі критерію статистичної якості, при цьому з метою усунення розрахункових розбіжностей та негативного впливу демографічної кризи на економічну сферу використано коефіцієнти корекції та еластичності, а також розраховані за їх допомогою умовні показники.

На основі сформованих регресійних рівнянь в роботі здійснено прогнозні розрахунки показників зайнятості, доходів, податків та споживання, що дозволило за допомогою сценарного моделювання оцінити ефект від зниження ставки внесків на соціальне страхування та детінізації економічної діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

Основні соціальні показники розвитку економіки України

Показники

Фактичні офіційні

дані

Сценарні прогнозні розрахунки 1

інерційний сценарій

реформаційний нечутливий

сценарій

реформаційний чутливий сценарій

реформаційний імовірний сценарій

2004

2009

2012

2015

2009

2012

2015

2009

2012

2015

2009

2012

2015

Прийнято екзогенно:

Приріст реального ВВП,

% до попереднього року

12,1

8,0

5,0

6,0

8,0

5,0

6,0

8,6

5,9

7,5

8,5

5,6

6,9

^ Задано концептуально:

Соціальні нарахування на фонд оплати праці, %

41,7

40,5

40,5

40,5

34,1

27,6

21,2

34,1

27,6

21,2

34,1

27,6

21,2

Коефіцієнт детінізації 2

-

-

-

-

-

-

-

0,29

0,36

0,47

0,25

0,29

0,36

Рівень тіньової економіки, % до ВВП

51,6

51,6

51,6

51,6

51,6

51,6

51,6

36,4

32,9

27,2

38,9

36,4

32,9

^ Прогнозні розрахунки:

Середньомісячна заробітна плата

(у порівнянних цінах 2004 року)

590

934

1096

1233

953

1132

1283

1178

1427

1673

1097

1365

1587

Співвідношення прожиткового мінімуму із середньомісячною заробітною платою, %

61,4

42,7

36,4

32,3

41,8

35,2

31,1

33,8

27,9

23,8

36,3

29,2

25,1

Частка економічно активного населення у загальній чисельності наявного населення, %

47,5

50,7

51,7

52,6

50,9

52,2

53,2

53,8

56,0

58,4

52,7

55,2

57,2

Рівень безробіття

(за методологією МОП), %

8,6

8,3

9,8

9,0

8,3

9,9

9,0

10,3

11,9

10,8

8,7

11,4

10,5

Приріст реальних сукупних доходів населення після оподаткування (тіньові та офіційні),

% до попереднього року

16,9

5,5

1,9

2,4

6,1

2,3

2,7

6,5

2,7

3,4

9,8

3,0

3,2

Зарплатомісткість ВВП, %

34,6

33,5

31,3

28,3

34,4

32,8

30,1

38,9

37,8

35,9

36,7

36,7

34,7

Примітки:

1 Інерційний сценарій передбачає незмінність існуючого рівня соціальних нарахувань та тіньової економіки. Реформаційний нечутливий сценарій передбачає поступове зниження ставки внесків на соціальне страхування протягом 10 років, однак без зниження рівня тінізації. Реформаційний чутливий сценарій передбачає зниження рівня соціальних нарахувань та легалізацію тіньової діяльності відповідно до коефіцієнта детінізації (det). Реформаційний імовірний сценарій передбачає зниження ставки внесків на соціальне страхування та частини доходів в тіні, однак лише тоді, коли суб’єкти господарювання відчують суттєве зниження податкового тягаря.

2 Коефіцієнт детінізації є співвідношенням між рівнем оподаткування у тіньових механізмах (tТІН) та офіційним (ставкою внесків на соціальне страхування (tВСС )): det = tТІН / tВСС. Передбачається, що рівень тіньової економіки (rТІН) у прогнозному році буде знижуватися на цей коефіцієнт: rТІН = rТІН б · (1 - det). Відповідно обсяг реального ВВП, і зокрема трудові доходи населення, у прогнозному періоді збільшаться на їх детінізовану частину (ВВПdet), визначену як: ВВПdet = ВВП · (rТІН б - rТІН) / 100.

Результати прогнозних розрахунків засвідчили, що скорочення соціальних нарахувань на фонд оплати праці матиме позитивний ефект лише у випадку одночасної легалізації тіньової діяльності. За цих умов темп приросту сукупних реальних доходів громадян збільшиться майже в 1,5 рази, а випереджаюче зростання заробітної плати порівняно з іншими видами доходів позитивно позначиться на трансформації соціальної структури населення. Разом з тим реформування внесків на соціальне страхування без суттєвої детінізації не сприятиме прискореному зростанню первинних доходів населення і матиме різкий негативний вплив на продуктивність праці та зарплатомісткість ВВП.

Вирішальним критерієм можливості скорочення податкового навантаження виступають втрати фінансових надходжень держави, які частково покриватимуться за рахунок розширення податкової бази та зростання інших платежів, однак неодмінно вимагатимуть залучення зовнішніх позик. Так, за реформаційного нечутливого сценарію вже у 2008 р. втрати складуть майже 1,5% ВВП, у 2012 р. –3,1%, а у 2015 р. – 4,4%. Отже, лише комплексна реалізація всіх параметрів реформи, зокрема подовження у часі періоду її проведення, підвищення пенсійного віку, контроль за детінізацією та стимулювання легалізації доходів, уможливить збереження стійкості фінансової системи країни.

Успішність трансформації соціальної сфери в Україні залежатиме від здатності держави забезпечити економічне зростання на основі переходу від моделі цінових конкурентних переваг, заснованих на низькій вартості робочої сили, до нецінових, які формуються під впливом світових тенденцій інтелектуалізації та гуманізації виробництва.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і вирішення важливого наукового завдання розробки нових методичних підходів до вдосконалення механізму державного регулювання процесів формування, розподілу та перерозподілу доходів населення в Україні. Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють обґрунтувати висновки, які характеризуються науковою новизною та мають методологічне і практичне значення:

  1. Доходи населення є головним джерелом формування купівельної спроможності, забезпечення матеріальних та нематеріальних потреб для розвитку особистості. До них належать сукупні надходження від реалізації індивідуального трудового потенціалу, володіння власністю чи соціальних трансфертів, а також цільові суспільні блага. Створення ефективної моделі державного регулювання, яка сприятиме стабільному підвищенню рівня життя та зменшенню соціальної нерівності, вимагає не лише розподілу та перерозподілу доходів громадян, але і впливу на сферу їх первинного утворення.

  2. В сучасних умовах при розробці політики доходів необхідно враховувати ранжування засобів її реалізації залежно від об’єкту регулювання, розмежовуючи власне доходи населення та чинники їх формування. Системне застосування адекватних прямих інструментів та узгодження їх впливу із опосередкованими важелями державного регулювання доходів населення сприятиме підвищенню його дієвості, що забезпечить планомірне зростання доходів громадян, цілісне відтворення робочої сили, справедливий перерозподіл ресурсів та соціальний захист.

  3. Здійснювана з початку незалежності України державна політика доходів мала переважно адаптаційний характер і не враховувала етапність трансформаційних процесів. Ринкові реформи, започатковані етапом закладання регулятивної бази, спровокували тривалу макроекономічну кризу і втрату купівельної спроможності широких верств населення. Пристосування регулюючих засобів до нових економічних умов протягом етапу перманентної трансформації, масова приватизація державної власності та активізація зовнішньої торгівлі створили передумови економічної стабілізації. Сучасний інтергаційно-адаптаційний етап характеризується реформуванням державного механізму відповідно до європейських стандартів і зменшенням соціальних диспропорцій в країні. Виділення таких етапів дає змогу врахувати їх характеристики для формулювання пріоритетів соціальної політики та спрогнозувати наслідки її реалізації.

  4. Головним фактором, що визначав рівень та динаміку кінцевих наявних доходів населення в Україні, була інфляція, деформуючий вплив якої протягом 1991-1999 рр. посилювався спадом виробництва та негативною динамікою доходних та витратних складових ВВП. Вплив цих чинників обумовив скорочення реальної купівельної спроможності громадян протягом 1990-х років на 67%. З метою її відновлення відбувається підвищення розмірів соціальних трансфертів, яке випереджає темпи економічного зростання і обумовлює подальше розкручування інфляційної спіралі. Недоліки процесів реформування соціальної сфери призвели до порушення пропорцій між оплатою праці та її продуктивністю і, як наслідок, – збільшення питомої ваги тіньових доходів.

  5. Прорахунки розбудови ринкової економіки спричинили кардинальні зміни соціальної структури українського суспільства. Результатами економічного пожвавлення користується лише невелике коло осіб, які мають більший доступ до розподілу ресурсів. Розподіл населення за рівнем сукупних доходів приблизно на 50% відхиляється від рівномірного. Це підтверджується суб’єктивною оцінкою громадян, близько 65% яких вважають себе бідними, і свідчить про високий ступінь фінансово-майнового розшарування.

  6. Комплексна оцінка соціальних процесів в Україні доводить недостатню ефективність механізму впливу держави на формування первинних доходів населення. Для сучасного інтеграційно-адаптаційного етапу державного регулювання доходів населення пріоритетами мають бути: розвиток приватного підприємництва; нарощування купівельної спроможності громадян; підвищення питомої ваги оплати праці в структурі собівартості продукції та ВВП; випереджальне зростання первинних доходів громадян в порівнянні із вторинними; узгодження динаміки оплати праці з її продуктивністю; формування передумов для здійснення вчасних виплат заробітної плати; нарощування питомої ваги довгострокових заощаджень населення. Для їх досягнення необхідно обирати адекватні інструменти реалізації політики доходів.

  7. Система соціального страхування України характеризується високим демоекономічним навантаженням та порушенням на цій основі фінансової стійкості. Її реформування має бути спрямоване на підтримку збалансованості соціальних фондів. З цією метою основними заходами держави повинні бути поступове скорочення соціальних нарахувань на фонд оплати праці та посилений контроль за легалізацією тіньових доходів. При цьому додатковими умовами оптимізації функціонування системи виступають підвищення пенсійного віку, активне стимулювання збільшення попиту на робочу силу та розширення бази відрахувань.

  8. Запропонована багатофакторна економетрична модель доходів населення дає змогу спрогнозувати поступове зростання сукупних реальних доходів населення в середньому на 4% щорічно та збільшення в їх структурі питомої ваги оплати праці. Середньомісячна заробітна плата у 2015 р. становитиме 1,2 тис. грн. (у порівнянних цінах 2004 р.), при цьому вирішальний вплив на її формування матиме реформа соціальних нарахувань. Поступове зниження податкового навантаження стимулюватиме підвищення заробітної плати у 2015 р. до 1,3 тис. грн. на місяць, а у випадку інтенсивного зменшення тіньового сектору – до 1,7 тис. грн. Співвідношення рівня прожиткового мінімуму та середньої заробітної плати зменшуватиметься до 32-24%, що сприятиме скороченню кількості малозабезпечених. Активні заходи держави щодо детінізації та розширення підприємницького середовища дозволять збільшити обсяги фінансових надходжень країни за рахунок випереджального зростання бази соціальних нарахувань як основи формування потужного середнього класу.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

  1. Копил (Федірко) Н.В. Проблеми методології дослідження процесу формування доходів населення в Україні // Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. – Випуск 8 / Відп. ред. С.І. Дем’яненко. – К.: КНЕУ, 2002. – 202 с. – С. 31-36. (0,29 др. арк.)

  2. Федірко Н.В. Актуальні проблеми регулювання доходів населення в умовах стабілізації економіки України // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Випуск 12. – К.: КНЕУ, 2004. – 600 с. – С. 87-97. (0,55 др. арк.)

  3. Федірко Н.В. Державне регулювання диференціації доходів населення та його вплив на формування соціально-класової структури населення в Україні // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. – 2004. – № 4 (12). – С. 356-364. (0,59 др. арк.)

  4. Федірко Н.В. Первинні доходи населення: проблеми формування та вдосконалення державного регулювання // Формування ринкових відносин в Україні. Збірник наукових праць. Випуск 9 (52) / Наук. ред. І.К. Бондар. – К.: НДЕІ Міністерства економіки України, 2005 – 128 с. – С. 110-116. (0,66 др. арк.)

  5. Федірко Н.В. Податки на доходи громадян як інструмент політики доходів // Стратегія розвитку України: Науковий збірник. – Випуск 14 / Голов. ред. А.П. Наливайко. – К.: КНЕУ, 2003. – 233 с. – С. 106-112. (0,45 др. арк.)

  6. Федірко Н.В. Соціальне страхування в системі державного регулювання доходів населення: світовий досвід і практика України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 193: В 5 т. Том IV. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – 290 с. – С. 967-983. (0,74 др. арк.)

В інших виданнях:

  1. Копил (Федірко) Н.В. Моніторинг політики доходів населення // Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції / Відп. ред. В.І. Хомяков – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – 302 с. – С. 128-130. (0,15 др. арк.)

  2. Копил (Федірко) Н.В. Проблеми оподаткування доходів громадян як інструменту державного регулювання доходів населення в Україні // Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції студентів і молодих вчених. – Донецьк: РВА ДонНТУ, 2003. – 281 с. – С. 95-96. (0,13 др. арк.)

  3. Копил (Федірко) Н.В. Шляхи вдосконалення системи державного регулювання прибутків населення України в контексті глобалізації та євроінтеграції // Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. –К.: Вид-во НАДУ, 2003. – Том 1. – 536 с. – С. 279-280. (0,13 др. арк.)

  4. Федірко Н.В. Вплив політики доходів на формування соціально-класової структури населення в Україні // Науковий потенціал світу ‘2004: Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. 27. – 64 с. – С. 44-46. (0,12 др. арк.)

  5. Федірко Н.В. Механізм впливу первинних доходів населення на формування його вторинних доходів // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: Матеріали Міжнародного Форуму молодих вчених. У двох томах. – Х.: ХНТУСГ., 2005. – Т.1.– 321 с. – С. 117-118. (0,04 др. арк.)

  6. Федірко Н.В. Механізм державного регулювання доходів населення в умовах економічного зростання // Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації: Збірник тез доповідей Другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. – Тернопіль: Економічна думка, 2005. – Ч. 1. – 335 с. – С. 311-313. (0,12 др. арк.)

  7. Федірко Н.В. Проблеми державної політики у сфері доходів населення // Сучасні проблеми управління: Збірник матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції / Уклад.: Б.В. Новіков, І.І. Федорова. – К.: ІВЦ “Політехніка”, 2003. – Ч. 1. – 236 с. – С. 195-196. (0,08 др. арк.)

  8. Федірко Н.В. Трансферти в системі державного регулювання доходів населення // Динаміка наукових досліджень ‘2004: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Том 57. – 64 с. – С. 59-62. (0,16 др. арк.)

АНОТАЦІЯ

Федірко Н.В. Державне регулювання доходів населення в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 – Організація управління, планування та регулювання економікою. – Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню методологічних аспектів формування та регулювання доходів населення, відшуканню шляхів забезпечення ефективної реалізації державної політики доходів, а також оцінці можливої динаміки показників соціальної сфери на основі розробленої прогнозної моделі. Розглядаються наукові підходи до необхідності та напрямків державного регулювання доходів населення. Визначено сутність та класифікацію доходів населення з позиції розширеної їх концепції. Досліджено сучасний механізм державного регулювання доходів населення, ідентифіковано інструменти його реалізації та на основі узагальнення світового досвіду виділено ефективні форми та особливі критерії їх використання.

В дисертації здійснено комплексну оцінку практики та соціально-економічних наслідків державного регулювання доходів населення в Україні та виділено основні етапи становлення його механізму в умовах ринкових перетворень. На основі аналізу процесів формування, розподілу, перерозподілу та використання доходів населення в Україні визначено впливові макроекономічні фактори та обґрунтовано тенденційні зміни основних соціальних пропорцій. Дана характеристика впливу економічної політики держави, та політики доходів зокрема, на диференціацію населення за рівнем доходів та ступінь майнового розшарування українського суспільства, визначено базові проблеми подолання бідності та становлення середнього класу.

Запропоновано систему заходів щодо удосконалення механізму державного регулювання первинних доходів населення та підвищення ефективності системи соціального захисту в Україні. Розроблено багатофакторну прогнозну модель, на основі якої здійснено прогнозні розрахунки показників зайнятості, первинних та вторинних доходів, податків та споживання на довгострокову перспективу, а також оцінено соціально-економічні наслідки від зниження рівня податкового навантаження та тінізації господарської діяльності.

^ Ключові слова: первинні та вторинні доходи населення, доходи від тіньової діяльності, механізм державного регулювання доходів населення, система соціального страхування, соціальні допомоги, оподаткування доходів населення, прогнозування доходів населення.

АННОТАЦИЯ

Федирко Н.В. Государственное регулирование доходов населения в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 – Организация управления, планирования и регулирования экономикой. – Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию методологических аспектов формирования и регулирования доходов населения, поиску путей обеспечения эффективной реализации политики доходов, а также оценке возможной динамики показателей социальной сферы на основе разработанной прогнозной модели. Рассматриваются научные подходы к необходимости и направлениям государственного регулирования доходов населения. Раскрыта методологическая сущность доходов населения с позиции расширенной концепции. На основе исследования особенностей механизма государственного регулирования доходов населения сделан вывод, что в современных условиях влияние государства на сферу образования, первичного распределения, перераспределения и использования доходов реализуется через систему экономических, административных и правовых рычагов с целью обеспечения достаточного уровня жизни населения и уменьшения социальной дифференциации. Отмечено, что в мировой практике используются такие формы государственного вмешательства, как установление минимальной заработной платы, индексация денежных доходов, пропорционально-прогрессивное налогообложение, социальное страхование и вспомоществование; выделены критерии их использования, обеспечивающие практическую эффективность государственной политики.

В диссертации дана комплексная оценка практики и социально-экономических последствий государственного регулирования доходов населения в Украине, а также идентифицированы основные этапы становления его механизма, а именно: создание регулятивной базы (1991-1993 гг.), рыночная трансформация (1994-1999 гг.), интеграционно-адаптационный этап (начало – 2000 г.). На основании исследования процессов формирования, распределения, перераспределения и использования доходов населения в Украине проанализированы определяющие макро­экономические факторы и аргументированы тенденции изменения основных социальных пропорций. В результате проведенного факторного анализа конечного располагаемого дохода домашних хозяйств в работе сделан вывод, что его динамика в Украине на протяжении всех трех этапов в наибольшей степени определялись инфляцией, при этом производственные детерминанты имели значительное негативное влияние. Высокий уровень налогообложения фонда оплаты труда является главным препятствием для активизации предпринимательской деятельности, сокращения теневого сектора и повышения реальных доходов граждан. Негативное влияние социально-экономической политики государства, и в частности политики доходов, проявляется в усугублении социальной дифференциации и в значительном имущественном расслоении общества, устранение которых выступает центральной проблемой разрешения проблемы бедности и формирования среднего класса.

Предложена система мероприятий по усовершенствованию механизма государственного регулирования первичных доходов населения и повышению эффективности системы социальной защиты в Украине. Усилия государства должны быть направлены на: повышение стоимости рабочей силы; установление минимальной заработной платы на уровне не менее прожиточного минимума; налоговое стимулирование повышения трудовых доходов населения; согласование динамики оплаты труда с продуктивностью; финансово-кредитную поддержку частного предпринимательства и развитие инфраструктуры бизнеса и пр. Разработана многофакторная прогнозная модель, с помощью которой спрогнозированы показатели занятости, первичных и вторичных доходов, налогов и потребления на долгосрочную перспективу и дана оценка социально-экономических последствий от снижения уровня налогообложения и теневого сектора.

^ Ключевые слова: первичные и вторичные доходы населения, доходы от теневой деятельности, механизм государственного регулирования доходов населения, система социального страхования, социальное вспомоществование, налогообложение доходов населения, прогнозирование доходов населения.


ANNOTATION

Fedirko N.V. State regulation of incomes of the population in Ukraine. – Manuscript.

The thesis for a degree of Candidate in Economic Science. Specialty 08.02.03 – Organization of management, planning and regulation of economy. ­– Vadym Getman Kyiv National Economic University, Kyiv, 2006.

The thesis is dedicated to the investigation of methodological aspects of generation and state regulation of the population incomes, seeking the ways of successful implementation of incomes policy, as well as estimation of social indicators on the base of forecasting model, developed by the author. Consideration is given to the scientific framework of necessity and objectives of state regulation of the population incomes. The essence and classification of the population incomes is revealed from the point of view of extended concept. The modern mechanism of state regulation of the population incomes is investigated. The main instruments of incomes policy have been defined, also effective forms and criteria of their use have been identified on the basis of the world experience generalization.

The thesis presents a complex evaluation of the implementation and outcomes of the state regulation of the population incomes in Ukraine, the three basic stages of incomes regulation mechanism development under conditions of market-oriented transformation have been distinguished. The author defines the main factors influencing the processes of generation, allocation, redistribution and use of the population incomes in Ukraine, and reasons the tendency changes of basic social proportions. Data assessing influence of the macroeconomic policy, in particular incomes policy, upon the population differentiation due to the level of incomes and degree of property inequality are examined. The core problems of poverty restriction and middle class formation are considered.

The author offers complex measures on the regulation of the primary population incomes improvement and increasing the effectiveness of social security system. A composite forecast model has been developed, and on the basis thereof the indicators of employment, primary and secondary incomes, taxes and consumption have been estimated. It made possible to evaluate the social and economic outcomes from the tax wedge decrease and informal sector suppression.

Key words: primary and secondary incomes of the population, informal incomes, the mechanism of state regulation of the population incomes, social security system, social assistance, taxation of the population incomes, forecasting of the population incomes.



1   2

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Технічне діагностування системи аеродромних світлосигнальних вогнів у процесі експлуатації
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Харківському національному університеті радіоелектроніки Міністерства освіти І науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі менеджменту та маркетингу Луцького державного технічного університету Міністерства освіти і науки України,...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Тернопільського національного економічного університету Міністерства освіти і науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз "Київський національний економічний університету імені Вадима Гетьмана",...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано на кафедрі менеджменту двнз “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Міжнародному науково-навчальному центрі юнеско інформаційних технологій та систем нан україни та Міносвіти І науки...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться 2004 р о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 у Харківській національній академії міського...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня iconАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Захист відбудеться «02» липня 2004 р о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 64. 089. 01 в Харківської національної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи