Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) icon

Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)




Скачати 486.45 Kb.
НазваСпеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Сторінка2/4
Дата25.02.2014
Розмір486.45 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3   4

Рис. 1. Базис і напрямки опрацювання проблематики дослідження


^ У розділі 2 «Еволюція методології прогнозування і модифікації поведінки споживачів» встановлено, що історія розвитку економіки з використанням певних, типових для конкретного укладу господарювання, закономірностей, які проявляються як домінуючі, є достатньо показовою з точки зору виявлення можливостей, обмежень і методологічних особливостей маркетингової роботи в специфічних системах ринкових обмінів, а також сприяє кращому розумінню феноменів споживання, специфіки їх вивчення та прикладного моделювання.

У контексті ідентифікованих закономірностей розвитку споживання автором систематизовано й досліджено еволюцію наукових концепцій та підходів до прогнозування поведінки споживачів, надано оцінку обмеженням їх практичної реалізації на різних етапах розвитку систем споживання і суспільства.

Потреби як відображення прямих або ієрархічно обумовлених причино-наслідкових зв’язків, а також рівновага як оптимізаційний вектор ринкової діяльності утворюють підвалини пояснювальної бази всіх наук про людину. Проте зі збільшенням свободи в організації життєдіяльності регламентація та відповідна пояснювальна цінність обумовленості поведінки залежністю від середовища, а також базових потреб, рівноваги і симетрій у станах ринку суттєво зменшується. Встановлено, що для розв’язання логічних суперечностей у поясненнях економічної дії та причино-наслідкових зв’язків, більшістю наукових шкіл прийнято використовувати доповнюючі або уточнюючі синтетичні альтернативи потребам. Доведено, що терміни «мотив», «асоціація», «гешталът» і т.п. - це теоретичні монобазиси, за допомогою яких у суспільствознавстві намагалися охарактеризувати важливі динамічні або генотипічні факти, які проте є абсолютизацією певних складових діяльнісного процесу. Певним ототожненням і безсистемністю у застосуванні в наукових поясненнях зазначених понять, традиційно пов’язаних з причинністю поведінкових виявів людини, проте непрозорих для безпосереднього спостереження, обумовлені найбільші методологічні суперечності сучасності.

Розвитку нових підходів щодо вдосконалення методології суспільствознавства й маркетингу, адекватних характеру дії закономірностей у розвитку ієрархічно організованих цілісностей, сприяли як науковий прогрес, так і нова якість індустріальної економічної системи світу. Особливу увагу приділено опрацюванню передумов системних трансформацій епохи консьюмеризму, а також особливостям і потенціалу численних та якісно нових методичних інструментів, залучених у практику маркетингу.

З нівелюванням обмежень споживання дефіцитом доступних товарів і бюджетами домогосподарств науковий арсенал пояснення поведінки людей, прогнозування розвитку економіки за закономірностями, пов’язаних коливань попиту та пропозиції, аналогічно до етапу долання суспільством жорсткої регламентації життя природними умовами, були суттєво доповнені. Встановлено, що тенденції та особливості утворення домінанти закономірностей розвитку споживання другого рівня, з акцентом на управління цілісностями у життєдіяльності людини, великою мірою характеризують і пояснюють нові наукові результати.

До кінця 1960-х рр., завдяки інструментальному опануванню інформації, а також розвитку теорії систем, за допомогою роботи з цілісними форматами і сферами життєдіяльності людей в оптимізації параметрів обмінів, маркетингу вдалося вийти за межі традиційного розуміння і структурування потреб, інтегрувати блага різних класів у єдину пропозицію для різних груп споживачів. В роботі відображено особливості розвитку досягнень науки і практики кожного з відокремлюваних етапів у сучасній методології маркетингу, визначено їх обмеження та перспективи. Ці висновки, окрім пізнавального контексту, визначають ефективні можливості та інструменти трансформації систем споживання певного типу, що важливі з огляду на повторність етапних особливостей в еволюції ринків, специфіка якої автором також досліджена (рис. 2).


^ Рис. 2. Логічна схема взаємозв’язків між основними поняттями та етапами процесів споживання


Автором ідентифіковано передумови усталення загальносвітових і регіональних особливостей, а також тенденцій еволюції споживання продуктів харчування, зокрема молокопродуктів, на різних етапах суспільного розвитку. Встановлено, що прогрес у світовому споживанні молокопродуктів супроводжується, а багато в чому і визначається відповідними оптимізаціями та вдосконаленням виробничо-комерційних і маркетингових систем забезпечення потреб споживачів.

Розвиток молочного ринку характеризує посилення, притаманне для харчової промисловості в цілому тенденцій: збільшення доступності всього спектру продуктів, в тому числі делікатесних; поширення товарів з “ненатуральними” якостями, виготовлених з використанням біотехнологій і хімічних покращувачів властивостей; поширення в світі енергетично ефективних і глобально уніфікованих раціонів; переорієнтації споживачів на зберігаючі здоров’я і більш різноманітні дієти після забезпечення базових вимог до калорійності раціону харчування; поява нового харчового стилю “worldfood” (світова їжа), в якому змішуються різні смаки і національні особливості виробництва та споживання їжі; посилення глобальної конкуренції, внаслідок концентрації виробництва з домінуванням диверсифікованих транснаціональних корпорацій.

^ У розділі 3 «Системне моделювання економічних процесів у маркетингу» розкрито механізми й чинники сучасного, третього етапу вдосконалення методології маркетингу, який характеризує домінування системного бачення зв’язків опрацьовано передумови та можливості нових варіантів ідентифікації предметної сфери маркетингу, а також універсальних структурних елементів конкретизації параметрів взаємодій суб’єктів ринкових обмінів і гармонізації відповідних економічних розрахунків.

Автором доведено, що за умов зростаючої влади споживачів надзвичайно зменшується ефективність традиційних для маркетингу стратегій протягування/проштовхування і прикладних моделей й інструментів оптимізації обмінів, зміцнення взаємин зі споживачами. Побудовані на стереотипі в поведінці покупців спроби сегментування за спорідненими характеристиками, утримання клієнтів чи обмеження варіативності їх вибору не відповідають поточним інформаційним можливостям, багатоваріантності доступних пропозицій та діяльнісних схем.

Встановлено, що зростання рівня диференціації проявляється в комбінуванні споживачами доступних альтернатив у забезпеченні власних запитів, часто конкуруючих; застосуванні на різних етапах купівлі й використання товарів і послуг відмінних стратегій та зразків. Визначено, що недоліки та обмеження прикладної результативності найбільш поширених варіантів інтерпретації теорій систем обумовлені зосередженням уваги дослідників на особливостях зворотних зв’язків в системі за незмінних її меж і станів.

За результатами аналізу тенденцій розвитку ринків, а також наслідків реалізації сучасних методологічних концепцій маркетингу, спрямовуючих його оптимізаційні впливи, доведено таке. Обмеження рамок системи економічної діяльності людини сферою обміну в моделюванні на макро- та мікрорівнях та інтеграція дії всіх факторів через використання взаємозв’язків «ресурси-пропонування-прибутки» або «ресурси-бюджет-попит» не задовольняє практичних потреб ні з точки зору прогностичних властивостей, ні з точки зору управління бізнесом в цілому. Сенс споживання й здійснення обмінів з’являється й реалізується як результат активної, доцільної взаємодії, з безперервним узгодженням параметрів задіяних сторін, а не як разова процедура прийняття оптимального рішення. Тривале існування цього сенсу можливе лише за умови позитивної синергії взаємодіючих сторін, що характеризується більшою чи меншою кількістю суперечностей.

В роботі розкрито феноменологію економіки добробуту як парадигми розвитку суспільства, визначено її об’єктивні обмеження і протиріччя, передумови гуманізації цивілізаційного прогресу. Гуманізація розвитку суспільства, його економічних підсистем потребують їх маркетингового проектування і модифікації систем ринкових обмінів, узгоджених на макро- і мікрорівнях. Зростання кількості ієрархічних рівнів значно зменшує стабільність опрацьовуваних ситуацій, ускладнює їх. Важливо, що гуманістична оптимізація розвитку систем у більшості випадків не узгоджується з поточними інтересами та фінансовими можливостями підприємств і споживачів, потребує прийняття особливих ідеологічних установок усіма підсистемами суспільства.

Аналітична система маркетингу, яка робить взаємодії більш прозорими, має містити аспект розвитку й узгодження інтересів, які можуть бути взаємно конфліктними для учасників. Автором доведено, що логічне, на перший погляд, виокремлення потреб людини і середовища (ситуацій) її життєдіяльності як самостійних складових цілісних змін породжує багато парадоксів. Адже зміна середовища для задоволення потреб стає джерелом конфліктності життєдіяльності, яка в свою чергу є основою формування потреб людини, що постійно, з різною інтенсивністю відчуває напруження різного типу.

Обґрунтовано можливість розв’язання означених парадоксів і конфліктів в їх пояснювальній або орієнтаційній інтерпретаціях, в межах відкритих систем взаємодії, активного взаємозв’язку, які можуть бути описані та опрацьовані з умовним і відносним структуруванням. Автором доведено, що через характеристики «комфорту життєдіяльності», без абсолютизації зовнішнього чи внутрішнього у розвитку особистості, створюються фундаментальні передумови розвитку вихідних понять маркетингу, гармонійного доповнення оцінок за критеріями економічної раціональності в гуманістичному та всебічному розумінні споживачів, в тому числі ірраціонального в їх поведінці.

Домінування еволюційної ефективності або комфортного (гармонічного щодо середовища) існування в організації життєдіяльності в основному регламентовано обраною чи актуальною перспективою (жити майбутнім, сьогоденням, минулим і т.д.), ресурсним забезпеченням (зайві кошти, виживання на грані можливого тощо), результативністю дій (задоволеність собою, адекватність сприйняття іншими, конфліктність розвитку і т.п.). Отже, можливості та умови розвитку споживання мають бути інтегрованими в адекватні реальним взаємозв’язкам діяльнісні системи. Тільки в них вони можуть бути повноцінно осмислені та прогнозовані.

Доведено, що з урахуванням закономірностей розвитку цілісності систем, а також з певними припущеннями, предметом маркетингу можна визнати взаємодії людей в універсумі у задоволенні їхніх потреб. При цьому маркетинг визначено як гуманітарну дисципліну, яка, водночас з іншими, задана структурою базисних сенсів системних взаємодій. Таке визначення предмету створює необхідні передумови для коректного й повноцінного розгортання вихідних понять маркетингу, реалізації принципів системності, результативної конкретизації параметрів у моделюванні та прогнозуванні розвитку споживання, що характеризується мінливістю й відкритістю взаємодій, динамічною складністю, різноспрямованістю векторів результату тощо.

Поглиблене вивчення досвіду й нових можливостей щодо збереження гнучкості в організації ринкових взаємодій, без втрати системних орієнтирів, достатньо конкретних і гармонізованих за розмірністю, дозволили сформувати авторську модель, що утворює систему координат маркетингової модифікації поведінки суб’єктів, якій притаманна певна стереотипність в організації активності. Зазначено, що, внаслідок дії закономірностей диференціації, єдність цілісного розподілено нерівномірно (потоки споживачів за маршрутами руху, покупці між торговельними точками тощо). У проявах стереотипності прості зв’язки поступаються ієрархічним та організованій взаємодії, проявляється принцип знецінення/посилення: у разі зростання числа варіантів роль кожного елементу, що беруть участь у діяльності, зменшується. Відповідно змінюється число й актуальність можливих причин ситуації. Чим більше насичення ринку (рівень розвитку суспільства), тим слабкіша сила взаємного впливу та диференціація між нормою й девіацією.

Висновки автора засвідчують, що фахівцям потрібно працювати на основі закономірностей у їх системній взаємодії, використовувати не тільки стабільність статичних стереотипів, але й динамічні послідовності в діяльності, певна стереотипність яких проявляється у наступності (послідовності) щодо організації, впорядкованості взаємодій. Отже, стани системи, потреби, діяльність, у якій проявляється особистість суб’єкта дії, є складовими взаємодії, визначальними характеристиками системних порядків: 1) ситуацій взаємодії, які у дослідженнях набувають значення й ознак можливостей, потенціалу, симетрії-асиметрії часу і простору, організації і т.п.; 2) конфліктів взаємодії, які проявляються через потреби, цілі, передумови змін тощо; 3) інтенсивність взаємодії, що характеризує напруженість у взаємозв’язках, діяльність і т.д.

Розгортання пентабазису загальнонаукових категорій в опрацюванні предмету маркетингу створює необхідні передумови для розвитку системи єдиного структурування економічних взаємодій. Універсальність базису полегшує проекцію на нього безліч характеристик конкретної системи. Обґрунтовано, що структурування взаємодій у системах споживання доцільно проводити таким чином: цілі споживання; формат об’єкта споживання; порядок споживання; соціально-біологічні моделі споживання та конфлікти в системі споживання.

Наведений варіант структурування взаємодій містить необхідну складову розвитку кожного з учасників економічних систем, дозволяє коректно і конкретно ставити завдання щодо модифікації параметрів обмінів на ринках.

^ У розділі 4 «Методичний базис оптимізації стану систем споживання» запропоновано комплекс методик з досліджень і планування модифікацій параметрів (станів) систем споживання, опрацьовано алгоритми та особливості ідентифікації форматів трансформаційної дії, діапазонів стабільності в організації ринкових взаємодій, а також моделювання та прогнозування поведінки інтегрованих суб’єктів економіки.

Особливу увагу приділено можливостям результативної ідентифікації меж, впливових складових й ефективних механізмів трансформації складних систем взаємодії. Наголошено на тому, що зміни систем спотворюються змінами станів її стабілізації, тобто, системна стабілізація можлива тільки завдяки руху. Ефективне прогнозування передбачає спроможність дослідника визначити потужності та спрямованості сил, що обумовлюють характер взаємодій на різних ділянках конкретної мережі розвитку (рис. 3).

У дослідженні констатовано, що менеджмент не в змозі прямо впливати на бажані чинники результату, реалізує цей вплив опосередковано доступними важелями на рівнях управління підприємством, підрозділами, виконанням окремих операцій. Це забезпечує більш ефективне використання активів, збільшення продажів, зростання рентабельності роботи підприємства тощо. Проте багатовекторність впливу кожного конкретного важелю в його реалізації на операційному рівні, протилежність результатів їх дії та системних взаємозв’язків надзвичайно ускладнюють управління, збільшують невизначеність наслідків прийнятих рішень.

Зроблено висновок, що показники можуть застосовуватися і мають сенс лише в структурі певної діяльності людини щодо досягнення альтернативних цілей і таких самих засобів задоволення потреб, що передбачають ефективність тієї чи іншої системи показників і вимірювань. Стани людини, залежно до природи, вектору й потужності сил, які спотворюють рух, що може бути орієнтований на процес або результат, не можуть бути абсолютно однозначно визначеними як позитивні чи негативні, в тому числі в контексті обраної перспективи. Отже, за умов мінливості ринку, цілями та етапами маркетингових програм є переважно не кількісні показники, а профіль системи (моделі усталеного й бажаного стану), до якої інтегровані національні економіки, ринки, підприємства та інші суб’єкти.


^ Рис. 3. Методичний алгоритм визначення стратегії та параметрів цільової модифікації систем споживання


Необхідним є перехід від одного формату/рівня організації взаємодії до іншого, зі стабілізацією протидіючих впливів вагомих чинників розвитку системи. Кожен з варіантів розвитку або їх спільна реалізація мають спиратися на конкурентоспроможну модель економічної системи бізнесу, методичний алгоритм розробки якої запропоновано, визначені маркетингом сприятливі тенденції й фактори споживання (рис. 4).

Результати дослідження засвідчують, що реалізація змін у системі потребує: 1) визначення ключових факторів, що утримують систему в певному стані; 2) виведення системи зі сталого стану й переміщення її в критичний проміжковий стан; 3) створення нового сталого стану; 4) адаптації системи до змін. Принципово, що у плануванні впливів необхідно не тільки враховувати силу трансформаційної дії та протидії, але й планувати та системно коригувати формат цієї дії, передбачити моніторинг можливих множинних векторів прояву протидій, в тому числі змін сутності/якості сил, безпосередньо стану системи та суб’єктів дії.

Широта діапазону, в межах якого процес має стабільність, важливе значення з точки зору управління як щодо забезпечення стабільності, так і кардинальних перетворень. Адже вихід у простір, де діють інші, часто більш потужні й неврівноважені противагами сили, може незворотно вивести процеси на інші рівні, надати їм іншої якості.

У роботі запропоновано методичний алгоритм визначення стратегії й параметрів цільової модифікації систем споживання, який складається з трьох етапів: 1) визначення зв’язків між потужністю протидіючих сил для конкретного формату організації процесів і взаємодій та суміжних з ним, що утворює основу побудови відповідної моделі врівноваження чинників впливу в організації взаємодій; 2) вивчення зв’язків між силами та спроможностями/напруженістю, яке дозволяє визначити діапазони коливань і стабільності параметрів керованого динамічного балансу системних характеристик; 3) ідентифікація діапазонів й умов флуктацій та індивідуальних відмінностей, що передують дослідженням тенденцій розвитку і можливостей коректної типізації індивідуальної поведінкових проекцій системних взаємодій.

У вирішенні ключових проблем підприємств, з точки зору синхронізації роботи з іншими учасниками ланцюгів створення споживчої цінності, етапність реалізації програм розвитку будується за аналогією до інших прогресивних методик оптимізації виробничо-комерційних систем: 1) стабілізація вартості через безперервність потоків і мінімізацію відхилень та втрат; 2) впровадження гнучкого і стабільного виконання процесів, що забезпечує бажаний рівень продуктивності у використанні активів і забезпечення максимального спектру запитів споживачів; 3) управління ритмом виконання процесів й операцій, синхронного з коливаннями попиту й використання ресурсів праці, матеріалів і тощо; 4) організація роботи систем «за запитами», а не виключно на базі прогнозів попиту з урахуванням розвитку всіх ланок мереж створення цінностей для споживачів.


^ Рис. 4. Алгоритм трансформації системи організації взаємодій підприємств зі споживачами


Взаємодії у структурі запропонованих до відокремлення їх характеристик можуть бути конкретизовані через стандартні для економіки алгоритми розрахунків (рис. 5).


^ Рис. 5. Комплексне обґрунтування напрямків удосконалення економічної системи підприємства


Запропонована до використання в межах єдиного методичного комплексу система елементів і процедур, які складають основу первинних й узагальнюючих оцінок, уможливлюють дотримання та узгодженість розмірностей, притаманних складовим реальних взаємодій. Серед пропонованих до використання елементів базиси, множини та відношення, які традиційно використовуються в теорії систем і дихотомії, які утворюють полюси системи і множинні варіанти локальних діалектичних цілісностей.

Особлива увага надана визначенню чинників успішної модифікації станів систем в ідентифікованих дихотоміями межах цілісних утворень. Вони організовують в єдину систему закономірності й діяльнісні координати взаємозв’язків, чим забезпечують перевірку коректності дослідницьких (пояснювальних) моделей та розрахунків, є основними елементами конструктивного методу організації наукових знань. Співвідношення кожного конструкта з декількома основними елементами концептуальної моделі системи забезпечує уточнення часто незрозумілих відносин між концептуальними та операціональними визначеннями елементів системи, коректний вимір їх величин.

Інтеграція елементів за єдиним або зіставними базисами конкретизації параметрів розвитку створює передумови для зустрічного і зворотного моделювання у прогнозуванні та взаємного корегування утворюваних множин системи, а також факторної декомпозиції їх станів і тенденцій. Запропоновано варіанти методичних алгоритмів і приклади їх практичної реалізації, в тому числі для ринку молокопродуктів України.

^ У розділі 5 «Аналітичне обгрунтування сценаріїв розвитку ефективних ринкових взаємодій підприємств» досліджено тенденції, виявлено протиріччя та перспективи розвитку ринку молокопродуктів і моделей організації бізнес-діяльності вітчизняних переробних підприємств, узагальнено досвід проектування і запровадження на вітчизняному ринку нових форматів споживання й пропонування благ, методично опрацьовано технології маркетингового управління категоріями.

Дослідження базових закономірностей розвитку споживання в світлі емпіричних даних підтвердили їх коректність і практичну значущість як щодо особливих історичних періодів, так і прогресу систем економічних взаємодій на ринку молокопродуктів в цілому.

Актуальні тенденції розвитку ринку молокопродуктів багато в чому визначені впливом всесвітньої економічної кризи, змінами кон’юнктури і свідомості людей. У цьому контексті нехарактерні показники та прояви поведінки споживачів у 2008-2009 рр. є наочним доказом універсальності результатів і висновків у поясненнях специфічних феноменів. Так, чітко проявилася тенденція до примітивізації поведінки, що є очікуваною з огляду на закономірності розвитку особистості і споживання.

Порівняння поточних адаптивних стратегій українських споживачів та аналогічних для криз 1993-1994 рр. і 1998-1999 рр., що є найближчою базою для подібних зіставлень, виявили зрушення в організації поведінки, притаманні для більшості країн світу, які характеризуються перехідною чи ринковою економіками. Адаптації шляхом значного перерозподілу споживчих статей бюджету домогосподарств у бік збільшення витрат на харчування; постійне створення й використання різних запасів продуктів і товарів, активність у сфері домашньої економіки замінюються пошуком додаткових джерел заробітку й використання накопичень, економії шляхом скорочення обсягів, частоти споживання певних товарів, переходу на інші бренди або більш дешеві аналоги, економічно більш прийнятні джерела закупівель.

В контексті дослідження та його наукових результатів важливо, що для розвитку споживання молокопродуктів в Україні і світі примітивізація є лише характеристикою етапу, яка не заперечує збереження ключових тенденцій та визначених автором закономірностей прогресу. Незважаючи на кризу, загальні тенденції у прогнозах розвитку світового молочного ринку не потребують принципового перегляду. У 2008  р. споживання рідких молочних продуктів, без урахування соєвих напоїв і  замінників молока, досягло рекордного показника  258  мільярдів літрів, тобто зросло на 1.6% порівняно до 2007  р. На ринки, що розвиваються, припадає майже 96 відсотків зростання світового споживання.

Зміни у споживанні молокопродуктів мають принципово іншу, ніж характерна для причинності у ХХ ст., природу. Раніше експансія молока відбувалася в основному за рахунок зростання калорійності та розширення раціонів. Сучасний ринок традиційних і стандартних молокопродуктів зменшується на користь вузько позиціонованих, модних і функціональних. Головні маркетингові зусилля провідних гравців глобального ринку зосереджуються на управлінні варіативністю, в тому числі через диверсифікацію бізнесу, що гнучко враховує особливості споживання на індивідуальному, також і на національному рівнях, проте орієнтоване на забезпечення необхідних „ефектів масштабу” через просування сучасних „стандартів життя”. Перехід від маркетингу „зворотнього зв’язку” до управління цілісними формами взаємодії з відповідним їх прикладним структуруванням відкриває значні резерви збільшення досяжного потенціалу споживання, що досі з багатьох причин не використовуються в Україні (рис 6).

1   2   3   4

Схожі:

Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconРеферат для вступу до аспірантури бдфеу зі спеціальності 08. 00. 04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), є письмовою доповіддю,
Бдфеу зі спеціальності 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності), є письмовою доповіддю,...
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconВадима гетьмана окунєва ольга володимирівна
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconТоважнянський вячеслав леонідович удк 658. 012: 621 формування антикризового механізму стабілізації та стійкого розвитку машинобудівних підприємств
Спеціальність 08. 00. 04 – економіка І управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconСпеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Робота виконана на кафедрі економіки підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconПаспорт cпеціальності 08. 00. 04 Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconПаспорт спеціальності 08. 00. 04 економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) (нова редакція)
Підприємництво як соціально-економічне явище. Організаційно-правові та економічні форми підприємницької діяльності
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр» Спеціальність: 03060101, 03060101 Менеджмент організацій І адміністрування (за видами економічної діяльності) Донецьк, Доннту, 2013р.
Спеціальність: 03060101, 03060101 Менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності)
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconОптимізація організаційно-економічного механізму управління інвестиціями в житловому будівництві
Спеціальність 08. 00. 04 – економіка та управління підприємствами (економіка будівництва)
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconПрограма фахових вступних випробувань
«Економіка підприємства» спеціальність «Економіка підприємства за видами економічної діяльності» проводяться з метою визначення можливості...
Спеціальність 08. 00. 04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності) iconКонспект лекцій дисципліни «Історія економіки та економічної думки»
«бакалавр», галузі знань 0305 – Економіка І підприємництво І слухачів другої вищої освіти спеціальності 03050401 – Економіка підприємства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи