Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» icon

Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»




НазваЗбірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Сторінка1/4
Дата30.07.2012
Розмір0.86 Mb.
ТипКонцепція
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана»


збірка МЕТОДИЧНих МАТЕРІАЛів

з ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ДВНЗ

«київськИЙ національнИЙ економічнИЙ університет імені вадима гетьмана»


Київ 2008

За загальною редакцією ректора КНЕУ

академіка АПН України А. Ф. Павленка


Укладачі

Т. Є. Оболенська, проректор з науково-педагогічної роботи, проф.

Т. А. Гузік, завідувач кафед. іноземних мов фінансово-економічного факультету

І. А. Балягіна, старш. викл. кафедри педагогіки та психології

^ В. Г. Чужикова, доцент кафедри педагогіки та психології

О. Чабанюк, голова профспілкової організації студентів та аспірантів


Для впорядкування матеріалів залучались Ю. В. Усиченко, О. С. Рожко


ЗМІСТ

  1. Концепція виховної роботи серед студентів КНЕУ

    1. Мета i завдання виховання студентів університету

    2. Основні напрямки виховної роботи

    3. Організація виховної роботи

  1. Положення про куратора академічної групи

2.1. Загальні положення

2.2. Призначення куратора та засади діяльності

2.3. Організація роботи кураторів

2.4. Основні завдання роботи куратора

2.5. Обов’язки куратора

2.6. Права куратора

2.7. Показники якості роботи куратора

  1. Загальні рекомендації до планування і організації роботи

куратора академічної групи

3.1. Основні завдання організаційно-виховної роботи куратора

3.2. Роль психологічної служби КНЕУ у підвищенні ефективності

виховної роботи

Додатки

Додаток 1. План навчально-виховної роботи куратора

академічної групи

Додаток 2. Зразки анкетування та програми вивчення

студентської групи. Приблизна тематика для бесід і виховних годин

Додаток 3. Перелік типових напрямів та форм роботи куратора

Додаток 4. Положення про кращу академічну групу

студентів КНЕУ. Диплом кращої академічної групи студентів

Додаток 5. Витяг із Статуту КНЕУ (п.3.4.)

Додаток 6. Бібліотека КНЕУ – кураторам (перелік наукових і методичних видань по організації виховної роботи в університеті)

Додаток 7. Студентські самоврядні організації КНЕУ. Структура студентського самоврядування в КНЕУ. Структура студентської ради органів самоврядування факультету.

1. Концепція виховної роботи серед студентів КНЕУ


    1. Мета i завдання виховання студентів університету

Формування національної інтелігенції, сприяння збагаченню й оновленню інтелектуального генофонду нації, виховання її духовної еліти – це мета, що стоїть перед вищими навчальними закладами на одному рівні з підготовкою висококваліфікованих фахівців. Досягнення мети виховання можливе лише за умови комплексного підходу і залучення до цієї роботи всього професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів (ВНЗ), адміністрації, органів студентського самоврядування та громадських об’єднань студентської молоді.

Система заходів з виховання студентів Київського національного економічного університету базується на основних положеннях Концепції національної системи виховання з урахуванням органічного взаємозв’язку процесу навчання та виховання.

Розроблені концептуальні засади виховання студентів університету охоплюють головну мету, цiлi i завдання виховної роботи, iдейне підґрунтя, основні напрямки i засоби досягнення мети; визначають, які соціально-етичнi й духовні риси необхідно прищеплювати студентам університету; вони також ураховують рішення ректорату, накази та розпорядження ректора, розпорядження деканів, рішення профкому студентів та аспірантів. Також виховна робота зі студентами в нашому університеті орієнтується на кращі зразки досвіду українських та світових вищих навчальних закладів. Зокрема, значна увага приділяється вимогам нормативних документів Болонського процесу.

Головною метою виховання, на досягнення якої спрямовано зусилля професорсько-викладацького колективу, громадських органiзацiй i угруповань, є формування цiлiсної i гармонійно розвиненої особистості з високою національною самосвiдомiстю. Така особистість — це насамперед громадянин української держави, її патріот, гуманіст, для якого пріоритетом є загальнолюдські й загальнодержавні цiнностi, це людина з високою фаховою підготовкою й широким світоглядом, розвинутим інтелектом, належним рівнем загальної, політичної та правової культури. Отже, ідеться про необхідність систематичного і цілеспрямованого виховання національного типу особистості, формування в неї національної свідомості і самосвідомості, завдяки чому досягається духовна єдність поколінь, наступність національної культури і безсмертя нації.


^ 1.1.1. Принципи виховного процесу в ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

До принципів, на яких базуються цілі та завдання виховання, належать:

  • гуманізм і толерантність, повага до студентів, їхніх цiннiсних орiєнтацiй i переконань, політичних симпатій, релiгiйних уподобань;

— урахування iндивiдуальних нахилів i здібностей студентів, рiвня їхнього інтелектуального та загальнокультурного розвитку, специфіки курсу навчання і майбутньої спеціальності;

  • партнерство як форма стосунків між викладачами i студентами, співпраця у розв’язанні питань навчання, відпочинку, побуту, широке використання можливостей профкому студентів та аспірантів, підтримка i стимулювання студентських iнiцiатив;

  • єдність навчання, виховання та науково-дослідної роботи, що передбачає добросовісне виконання кожним студентом своїх функціональних обов’язків i громадських доручень, участь у науково-дослiднiй роботі та громадському житті групи, курсу, факультету, університету;

— цiлiснiсть i системність виховного впливу на студентів ректорату, деканату, кафедр, інших структурних пiдроздiлiв університету, викладачів, профкому студентів та аспірантів;

— пріоритет загальнолюдських цінностей, їх органічне поєднання з цінностями національними.


^ 1.1.2. Основні завдання, спрямовані на досягнення мети виховання

Досягнення мети виховання передбачає розв’язання таких завдань:

— забезпечення умов для самореалiзацiї особистості вiдповiдно до її здібностей, власних i суспільних потреб та iнтересiв;

  • розвиток світоглядної культури молодої людини, її цiннiсних орiєнтацiй i створення умов для вільного світоглядного вибору;

  • формування патріотизму i національної свiдомостi, поваги та любові до України, шанування її iсторiї та належне оволодіння державною мовою;

  • розвиток iнтернацiональних почуттів, створення умов для розширення i поглиблення знань про події у свiтi, специфіку життєдiяльностi інших держав i суспільств, утвердження поваги до звичаїв, традицій, культури народів світу;

  • професійне виховання, яке передбачає становлення юнаків i дівчат як досвідчених фахiвцiв, котрі досконало володіють професійними знаннями, вміють творчо застосовувати їх на практиці, приймати нестандартні рішення, готових до роботи в умовах ринкових відносин;

  • уведення молодих людей у світ господарського, соціального, політичного, культурного досвіду цивiлiзацiї i свого народу;

  • виховання правової культури, а саме — поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, знання та додержання правових норм i принципів;

  • формування моральної й естетичної культури, утвердження у свiдомостi молодих людей принципів загальнолюдської моралі, розвиток зрілих естетичних смаків, потреб та iнтересiв, вироблення вміння правильно оцінювати i творити добро та красу;

  • охорона i забезпечення розвитку повноцінного фізичного, психічного та духовного здоров’я юнаків та дівчат;

  • розвиток екологiчної культури, розуміння необхiдностi гармонії між людиною i природою та її додержання на практиці, у тому числі в майбутній професiйнiй дiяльностi студентів;

  • формування навиків соціальної активності, творчої iнiцiативи, підприємництва та особистої вiдповiдальностi за прийняті рішення та вчинки;

  • виховання потреби в активній протидії виявам антигромадської поведінки, правопорушень, бездуховності, аморальності;

— оволодіння результативними методами та навиками набуття нових знань, формування потреби у постійному інтелектуальному, духовному i моральному збагаченні та самовдосконаленні.

Виховна робота в КНЕУ несумісна з пропагандою насильства, жорстокості, мiжнацiональної ворожнечі, людиноненависницьких теорій, поглядів, спрямованих на підрив державних iнтересiв України, та має світський характер.

^ 1.2. Основні напрямки виховної роботи

Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній державі Україна відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багате покоління людей. Це обумовлює новий підхід до виховання студентської молоді. Виникла соціальна потреба у формуванні творчої особистості майбутнього спеціаліста, який би зміг розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Ефективність формування творчої особистості, безперечно, підвищується, якщо забезпечуються:

а) використання педагогіки народознавства;

б) засвоєння студентами знань про Вітчизну, народ, його культуру і спосіб життя, вмінь та навичок у їх практичному застосуванні;

в) співробітництво викладачів і студентів у виборі різних форм і видів діяльності;

г) організація активної творчої патріотичної діяльності студентів у позааудиторний час.

Кожен з напрямків виховної роботи спрямований на досягнення мети, розв’язання конкретних завдань i передбачає використання вiдповiдних форм та методів роботи. Незмінна єдність, взаємодоповнюваність усіх видів виховання є важливою умовою результативності виховної роботи в цілому. Формування свiтоглядної культури передбачає збагачення i розвиток свiтогляду студентiв як системи знань i переконань щодо навколишнього свiту та свого мiсця у ньому, кристалiзацiю життєвих принципiв особистiсного буття, вироблення вмiння обстоювати їх на практицi, виховання толерантностi, поваги до людей, якi мають iншi свiтогляднi цiнностi.

Провідне значення у формуванні свiтоглядної культури студентiв має належно органiзований навчальний процес, у першу чергу з дисциплін гуманiтарної підготовки, як-от: філософії, історії України, релiгiєзнавства, соцiологiї, психології та педагогіки, культурологiї, економiчної теорiї, полiтологiї та iн., а також дисциплiн циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки фундаментального та професійного циклу: політичної економії, історії економіки та економічної думки, економічної історії, менеджменту, маркетингу тощо. Важливе значения мають також залучення молоді до активного суспiльного життя, виконання громадських доручень, особиста iнiцiатива й участь у пiдготовцi та проведеннi культурно-масових i громадсько-полiтичних заходiв.

Процес формування свiтоглядної культури здійснюється на плюралiстичнiй основi й передбачає вiльне свiтоглядне самовизначення кожної молодої людини.

Реалізація зазначеного та основних завдань і принципів виховної роботи в університеті здійснюється в таких пріоритетних напрямках виховання:

^ 1.2.1. Духовне та моральне виховання студента — це складна інтегральна система формування його особистісних якостей, які характеризують ступінь розвитку і саморозвитку моральних цінностей, переконань, мотивів, знань, умінь, почуттів і здібностей, що їх студент виявляє в різних ситуаціях морального вибору та моральної діяльності в порівнянні з тими високогуманними цінностями, принципами, правилами, які в сучасному соціокультурному середовищі заведено вважати нормативними або ідеальними. Таким вихованням забезпечується засвоєння студентами моральної культури суспiльства, норм поведiнки, мiжлюдських стосункiв, сприйняття їх як правил, що регулюють власну життєдiяльнiсть, усвiдомлення критерiїв добра i зла. У результатi морального виховання досягається єднiсть етичних знань, моральних почуттiв та переконань i потреб у високоморальних вчинках. Важливим показником мiри моральностi особистостi є ступiнь зрiлостi її основних моральних рис, таких як совiсть, честь, гiднiсть, доброта, вiдповiдальнiсть, сором, дисциплiнованiсть, принциповiсть. Висока моральнiсть — це завжди єднiсть слова i дiла, чеснiсть і поряднiсть, сумлiнне виконання людиною синiвських, професiйних, громадянських обов’язкiв, вiрне служiння Україні. Втiлюється моральнiсть у конкретних вчинках, дiях iндивiда незалежно вiд сфери їх вияву.

У моральному вихованнi поєднуються принципи i норми загальнолюдської моралi та нацiональної моральної цiнностi. Моральне виховання пов’язане з правовим вихованням. Поєднуючись, вони забезпечують формування культури людської поведiнки.

Студент є носiєм певної моралi i виховується як пiд час навчально-виховного процесу, так i середовищем особистого буття. У зв’язку з цим важливу роль вiдiграють соцiогуманiтарнi дисциплiни, передусiм етика, бесiди на моральну тематику, зустрiчi з видатними особистостями, читання художньої лiтератури, неухильне додержання правил внутрiшнього розпорядку університету. Значний потенцiал морального впливу на студентiв має первинна профспілкова організація студентів, клуби за інтересами .

Отже, у процесі організації життєдіяльності студентів у культурно-освітньо-виховному просторі сучасного вищого навчального закладу складається система цілей, які орієнтують педагогічний персонал на розвиток виховання студента передусім як громадянина, як фахівця, як високоморальної, інтелігентної, творчої, конкурентоспроможної особистості, як культурної людини.

Виховання студента як громадянина передбачає становлення патріота, тобто людини з активною громадянською позицією, орієнтованої на демократичні цінності та свободи, здатної до захисту права та виконання своїх громадських обов’язків, відображених у Конституції України.

Виховання студента як фахівця орієнтовано на розвиток:

  • глибокої зацікавленості, любові до вибраної професії, професійної самосвідомості, ерудиції та компетенції;

  • усвідомлення професійного інтересу й відповідальності,

  • здатності ставити творчі та ефективно розв’язувати професійні завдання у вибраній сфері професійної діяльності,

  • готовності приймати нестандартні рішення;

  • відкритості для нових досягнень науки, техніки i практики.

Важливу роль у цьому процесі відіграє особистість викладача, насамперед дисциплін фахового спрямування.

Виховання студента як високоморальної особистості має на меті розвиток:

  • високого рівня моральних чеснот (чесності, обов’язку, відповідальності, доброзичливості тощо);

  • моральної культури, включаючи розуміння високоморальних національних і загальнолюдських цінностей;

  • гуманістичних поглядів, переконань і світогляду.

Виховання студента як інтелігентної особистості спрямовано на розвиток:

  • високої культури спілкування та поведінки;

  • високого рівня ерудиції;

  • системності та критичного мислення;

  • естетичної, художньої культури;

  • прогресивних поглядів та переконань;

  • толерантності й поважного ставлення до людей іншої національності та інших поглядів і переконань;

  • кращих рис і традицій української інтелігенції.

Виховання студента як творчої особистості передбачає розвиток:

  • методологічної, дослідницької культури;

  • творчо-пошукових умінь та здібностей;

  • здібностей як до індивідуальної, так і до колективної творчості у вибраній сфері професійної діяльності;

  • здібностей до креативного, системного застосування знань у розв’язанні професійних теоретичних і практичних завдань.

Виховання студента як конкурентноспроможної особистості ставить за мету розвиток:

  • працьовитості;

  • стресостійкості;

  • неперервного професійного саморозвитку;

  • комунікативних і лідерських якостей;

  • етично-правової відповідальності;

  • уміння виконувати та завершувати роботу на високому якісному рівні;

  • прагнення постійно підвищувати свій рівень інформаційної культури.

Інтеграція всіх наведених якостей уможливлює виховання студента як культурної людини, у зв’язку з чим велика відповідальність покладається на кафедри соцiогуманітарних дисциплін.

^ 1.2.2. Національне виховання - це історично обумовлена і створена самим народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності молоді, виховання її у дусі природно-історичного розвитку матеріальної і духовної культури нації. Система виховання ґрунтується на ідеях національного світогляду, філософії, ідеології, а не на ідеях якогось учення чи якоїсь партії, громадсько-політичної організації. Національна система виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що ввібрали в себе надбання національної виховної мудрості. Вона охоплює ідейне багатство народу, його морально-естетичні цінності, трансформовані в засобах народної педагогіки, народознавства, принципах, формах і методах організації виховного впливу на молодь (теоретичний аспект), а також постійну і систематичну виховну діяльність сім’ї, державних і громадських навчально-виховних закладів, осередків (практичний аспект).

Національне виховання ґрунтується на таких фундаментальних принципах, як природовідповідність, народність, етнізація виховання, гуманізм, демократизм, зв’язок виховання з життям, трудовою діяльністю народу, поєднання педагогічного керівництва із самодіяльністю студентів, реалізація народознавчого, людинознавчого й особистісного підходів у процесі навчання і виховання та ін.

^ 1.2.3. Патрiотичне виховання — його метою є формування у студентів поваги та любовi до Батькiвщини, вiдданостi, готовностi захищати, збагачувати особистою працею, максимально сприяти вивченню та досконалому володiнню державною мовою. Принципово важливим є вивчення iсторiї, культури, традицiй, звичаїв України, кращих досягнень у галузях науки, освiти, технiки, мистецтва як минулого, так i сучасностi. Патрiотичне виховання здійснюється з урахуванням специфiки навчальних дисциплiн на лекцiях, семiнарах, практичних заняттях та у позаурочний час.

Значний виховний потенцiал мають такi дисципліни, як iсторiя України, українська мова, культурологiя, полiтологiя, дисципліни професійної підготовки. На І курсі студенти всiх факультетiв за участі викладачiв кафедр гуманiтарних дисциплiн та кураторiв академічних груп знайомляться з експозицiями Музею iсторiї Києва, Нацiонального музею iсторiї України, Державного музею Т. Г. Шевченка, меморiального комплексу “Нацiональний музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рокiв” та ін.

Патрiотизм — це поєднання знань, почуттiв i дiй. Патрiотичне виховання не протиставляється, а органiчно доповнюється нацiональним та iнтернацiональним вихованням. У процесi патрiотичного виховання культивуються кращi риси української ментальностi — любов до України, працелюбнiсть, iндивiдуальна свобода, зв’язок із природою, щирiсть i доброта, гостиннiсть, повага до рiдних та iн. Істинний патрiот — це завжди людина нацiонально зрiла.

Інтернацiональне виховання — це залучення молодих людей до економiчних, полiтичних, соцiальних, культурологiчних та iнших цiнностей, створених народами свiту, формування поваги до мiжнародного суспiльного досвiду, бажань i вмiнь його переймати, допомагати представникам iнших етносiв, суспiльств та держав у розв’язанні наявних питань i проблем. Однiєю з базових основ цього напряму виховання є кiлькiсне i якiсне зростання обсягу знань студентiв про iншi етноси (народи), держави, суспiльства, їхні досягнення у рiзних сферах людської життєдiяльностi. Важливо пiд час навчального процесу постiйно наголошувати на iнтернацiональному характері науки, звертати увагу на спiвпрацю народiв i держав у розв’язанні проблем глобального характеру.

Важливе значения для формування у молодих людей iнтернацiональних почуттiв має вивчення iноземних мов, упровадження в навчальний процес в університеті європейських технологiй навчання і критеріїв оцiнок знань, стажування та участь у мiжнародних конференцiях, спiвпраця КНЕУ з провiдними вищими навчальними закладами України та iнших держав, виступи перед студентами викладачiв університету, які працювали або стажувались за кордоном, лекцiї iноземних фахiвцiв, проведення тематичних “круглих столiв”, вiдвiдування виставок, на яких репрезентовані новiтнi досягнення iноземних науковцiв, фахiвцiв, фiрм, пiдприємств у галузях освiти, науки, техніки та технологiї.

Інтернацiональне виховання органiчно доповнює патріотичне виховання, допомагає глибше усвiдомити мiсце i роль України у свiтi, чiткiше визначити шляхи її iнтеграцiї у європейське i свiтове спiвтовариства.

^ 1.2.4. Правове виховання — це формування соцiально зрiлої, вiдповiдальної поведiнки юнакiв та дiвчат на основi знань, норм i принципiв чинного законодавства України, поваги до прав i свобод iнших людей, шанобливого ставлення до державних символiв. Правова культура особистостi невiд’ємна вiд активної протидiї особам, органiзацiям i установам, що порушують закони, зазiхають на територiальну цiлiснiсть i незалежнiсть України, завдають збиткiв державi та її громадянам.

Важливим складником цього напряму виховання є правова освiта, яка забезпечується викладанням правових дисциплiн, пропагандою чинного законодавства викладачами університету, органiзацiєю зустрiчей студентiв і спiвробiтникiв університету з працiвниками правоохоронних органiв, проведенням “круглих столiв”, вечорiв запитань i вiдповiдей, виставок
тематичної лiтератури. Органiзацiйно правова освiта здійснюється передусiм викладачами кафедри правових дисциплiн.

Важливим засобом правового виховання в КНЕУ є створення атмосфери вимогливостi щодо сумлiнного виконання студентами своїх функцiональних обов’язкiв, додержання положень i правил внутрiшнього розпорядку університету, наказiв ректора, розпоряджень деканів.

В організації та проведенні заходів із правового виховання беруть участь студентська юридична клініка, первинна профспілкова організація студентів.

^ 1.2.5. Трудове виховання — має на метi формування любовi до працi та потреби в нiй, потреби в набуттi знань i вмiнь професiйно здiйснювати дiяльнiсть, реалiзовувати через неї свої нахили i здiбностi, виконувати свої обов’язки професiйно, вiдповiдально, якiсно. Трудове виховання ефективно впливає на становлення i розвиток волi, здатностi цiлеспрямовано переборювати труднощi, що виникають на життєвому шляху людини, сприяє усвiдомленню цiнностi працi та її провiдної ролi в утвердженнi iндивiда у суспiльствi i розвитку суспiльних вiдносин, учить правильно органiзовувати трудовий процес, творчо, iнiцiативно та зацiкавлено ставитись до самої працi, її результатiв, до людей, якi люблять i вмiють працювати.

Трудове виховання здiйснюється передусiм через залучення студентiв до конкретних видiв дiяльностi. Основний вид працi студентiв — навчання. Належно органiзований навчальний процес спонукає студентiв до цiлеспрямованого набуття знань i досвiду, сумлiнного виконання своїх обов’язкiв, оволодiння вибраною професiєю. Формування поваги та любовi до працi i потреби в нiй вiдбувається також через залучення студентiв до iнших видiв дiяльностi, зокрема громадсько-полiтичної, науково-дослiдної, самоврядної, художньої самодiяльностi, спортивних змагань, суспiльно корисної працi.

Важливу роль у трудовому вихованнi вiдiграють ректорат, деканат, кафедри, наукове студентське товариство, центр «Перспектива», первинна профспілкова організація студентів. Оволодiння студентами спецiальними дисциплiнами, навчальними курсами “Безпека життєдiяльностi”, “Основи охорони працi” допомагає формувати культуру працi, слiдувати у цiй сферi законам розвитку людини, природи i суспiльства.

^ 1.2.6. Професiйне виховання — взаємозв’язане з трудовим вихованням та є його логiчним продовженням. Суттю професiйного виховання є становлення студента як фахiвця. Розв’язанню даного завдання пiдпорядковується дiяльнiсть усiх структурних пiдроздiлiв КНЕУ перш за все – ректорату, деканатiв, кафедр та кураторiв груп i кожного викладача.

Навчальний процес в університеті є основною ланкою професiйного становлення студента. Тому принципово важливо поєднувати теорiю i практику, з найбiльшою ефективнiстю передавати студентам необхiдний обсяг знань i вмiнь, навчити їх систематично працювати над собою, вмiло користуватися набутими знаннями в ринковій економіці. Лекцiї, практичнi заняття, зустрiчi з фахiвцями, самостiйнi заняття в бiблiотецi, науково-дослiдна робота, пiдготовка курсових i дипломних робіт — далеко не повний перелiк форм роботи на шляху професiйного становлення молодих людей. Важливою в цьому процесi є особистiсть викладача, передусім дисциплiн фахового спрямування. Одним з складників професiйного становлення є оволодiння знаннями та навиками роботи з людьми, психологiчна готовнiсть працювати в ринкових умовах та вiдповiдати за результати своєї роботи. Результатом професiйного виховання є любов i повага до вибраної професiї, глибокi та рiзнобiчнi фаховi знання i вмiння, творчий пiдхiд iндивiда до розв’язання наявних проблем, готовнiсть приймати нестандартнi рiшення, особиста вiдповiдальнiсть за справу, вiдкритiсть для нових досягнень науки, технiки i практики.

Організовують та здійснюють заходи з цього напряму студентський бізнес-інкубатор, клуб англійської мови, німецький дискусійний клуб та первинна профспілкова організація студентів.

^ 1.2.7. Естетичне виховання — покликано забезпечувати становлення i розвиток у студентів вiдчуття, розумiння i потреби у красi, усвiдомлення необхiдностi жити i творити за її законами, з позицій естетичних правил оцiнювати явища i процеси навколишньої дiйсностi. Естетичне ставлення людини до свiту пов’язане з емоцiйним переживанням, насолодою вiд сприйняття об’єктiв, якi розглядаються як довершенi, гармонiйнi, прекрасні. Свiдомiсть молодих людей — це вiдкрите поле для сприйняття рiзноманiтних, нерiдко суперечливих, естетичних iдей, поглядiв i теорiй. Найважливiшими завданнями цього напряму виховання є вироблення зрiлих естетичних смакiв, умiння вiдрiзняти насправді естетичнi цiнностi вiд хибних, надуманих, формування потреби в естетизацiї умов працi та проживання. Також необхідно навчити юнакiв i дiвчат працювати i спiлкуватися з iншими людьми красиво, діставати естетичне задоволення вiд результатiв діяльності.

Формування естетичної культури студентiв вiдбувається як у процесi навчання, так i в позанавчальний час. Теоретичним підґрунтям естетичного виховання є дисциплiни соцiогуманiтарного спрямування, передусiм iсторiя, фiлософiя, естетика, соцiологiя, психологiя, культурологiя. Чуттєво-емоцiйна компонента значною мiрою реалiзується через участь студентiв у художнiй самодiяльностi, гуртках i студiях, заходах, що проводить університетський Центр культури та мистецтва спільно з первинною профспілковою організацією студентів та літературною студією, естетичне оформлення результатів праці студентів, вiдвiдування театрiв, виставок, музеїв, зустрiчi з дiячами лiтератури i мистецтва, проведення творчих вечорiв, читання художньої лiтератури та поезiї, слухання музики. Значну роль в естетичному вихованнi вiдiграють нацiональнi естетичнi традицiї, народна творчiсть (фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, архiтектура та iн.).

^ 1.2.8. Виховання культури поведінки та спілкування спрямоване на набуття сукупності усталених морально-естетичних і соціально значущих якостей особистості, які виявляються в повсякденному житті та умінні співіснувати з іншими людьми.

Виховання культури поведінки ставить за мету засвоєння моральних вимог суспільства, закріплених у нормах, принципах та ідеалах, та їх інтеграцію в особистий досвід. Культура поведінки охоплює:

  • зовнішній вигляд;

  • автономність та ролі;

  • імідж і презентація;

  • стиль життя і репрезентування себе.

Виховання культури спілкування, у свою чергу, передбачає формування таких якостей:

  • гуманності, толерантності;

  • уміння передбачати морально-психологічні наслідки своєї поведінки;

  • здатності до компромісів.

^ 1.2.9. Виховання культури навчальної та науково-дослідної діяльності розглядається як цілісна, багатовимірна, багаторівнева, відкрита особистісно- й ціннісно-орієнтована система творчої самореалізації, саморозвитку, самовиховання, заснована на інтеграції логічних, інтуїтивних, евристичних, рефлексивних, емпатійних компонентів.

До найбільш ефективних педагогічних технологій, які забезпечують саморозвиток і самовиховання студентів, належать:

  • технологія проблемно-пошукового навчання;

  • особистісно-орієнтовані технології організації навчально-виховної діяльності студентів;

  • тренінги творчого саморозвитку, особистісного зростання, релаксації, аутотренінгу;

  • ігри-дослідження;

  • суб’єктно-орієнтовані дослідні практикуми;

  • інформаційні технології.

^ 1.2.10. Виховання інформаційної культури у загальному розумінні – це виховання у сфері культури, пов’язаної із функціонуванням та користуванням інформацією в суспільстві.

Модель інформаційної культури особистості становлять три компоненти:

  • когнітивний блок (Інтернет-грамотність; навики поводження з інформацією; уміння організовувати пошук необхідної інформації; уміння працювати з відібраною інформацією: структурувати, систематизувати, узагальнювати, подавати у вигляді, зрозумілому іншим людям; уміння спілкуватися з іншими людьми за допомогою сучасних засобів інформації тощо);

  • емоційно-ціннісний блок (зміст інформаційних потреб та інтересів; мотиви звернення до різних джерел інформації та пов’язані з ними очікування; ступінь задоволення інформаційних потреб, самооцінка інформаційної компетентності тощо);

  • праксеологічний блок (способи пошуку та канали одержання необхідної інформації; інтенсивність звернення до різних джерел інформації та їх характеристика; застосування одержаної інформації в різних сферах своєї діяльності; способи розповсюдження нової інформації, форми діяльності в Інтернеті тощо).

Виховання інформаційної культури починається з формування інформаційної складової – знань. Саме вони, трансформуючись далі в уміння і навики, закладають основу когнітивного блоку, а потім безпосередньо впливають на рівень інформаційної культури студентів. Інформаційна культура студентів стає визначальним фактором їхньої майбутньої трудової діяльності.

^ 1.2.11. Екологiчне виховання – спрямовано на утвердження у свiдомостi студентiв знань про природу як єдину основу життя на Землi, переконань про необхiднiсть гуманного ставлення до неї, особисту вiдповiдальнiсть за майбутнє, формування вмiння здiйснювати дiяльнiсть, дбайливо оберiгаючи довкiлля.

І хоч основнi спецiальності в університеті не мають прямого стосунку до екологiчної, нормативнi курси все ж мають викладатись зi спецiальним акцентуванням уваги на екологiчних питаннях. В екологiчному вихованнi беруть участь усi викладачi, куратори студентських академiчних груп І курсу, первинна профспілкова організація студентів. Важливе значення мають екскурсiї в Український державний екологiчний центр, участь студентiв в акцiях екологiчного характеру, зустрiчi з ученими i представниками екологiчних органiзацiй.

Принципово важливим аспектом екологiчного виховання є усвiдомлення студентами потреби робити у процесi майбутньої професiйної дiяльностi все вiд них залежне для забезпечення екологiчно чистих умов виробництва.

Екологічне виховання здійснюється за участі туристичної групи «Скіфи».

^ 1.2.12. Фiзичне виховання — це розвиток i змiцнення здоров’я студентiв, їхніх фiзичних задаткiв та здiбностей, утвердження активного, здорового способу життя, вироблення вмiнь самостiйно використовувати форми i методи фiзичної культури в процесi власної життєдiяльностi. Даний напрям виховання охоплює пропаганду здорового способу життя i конкретну дiяльнiсть, спрямовану на фiзичне вдосконалення та фiзичне загартування молоді. У сучасних умовах вкрай важливою є робота зi студентами щодо роз’яснення шкiдливостi вживання алкогольних напоїв i наркотичних речовин, куріння; також необхідно проведити профiлактичні заходи щодо запобігання рiзноманiтним захворюванням.

Фiзичне виховання здійснюється на заняттях із фiзичної культури, через участь юнакiв i дiвчат у роботi спортивних секцiй, клубiв, під час спортивних змагань, туристичних походів. Організовує та проводять роботу в даному напрямі кафедра фізкультури, первинна профспілкова організація студентів, туристичний клуб «Скіфи».


^ 1.3. Організація виховної роботи

У КНЕУ створено систему виховної роботи, що дає можливiсть охоплювати виховним впливом усiх студентiв — вiд першого курсу до останнього, здiйснювати виховний процес як у навчальний, так i в позанавчальний час. Виховання студентів забезпечується через дiяльнiсть усiх структурних пiдроздiлiв університету — вiд студентської академiчної групи до ректорату.

^ 1.3.1. Фонди для реалiзацiї заходiв виховної роботи

Фонди для реалiзацiї заходiв виховної роботи в університеті формуються за рахунок:

  • коштів спеціального фонду університету;

  • наявних фiнансових ресурсiв загальноуніверситетського та студентського профкомiв;

  • фондiв допомоги з боку спонсорiв та меценатiв, освiтянських органiзацiй регiонально-нацiонального, європейського та свiтового рівня;

  • iндивiдуальних коштiв студентiв, аспiрантiв, викладачiв університету та навчально-технiчного персоналу (для придбання квитків тощо).

^ 1.3.2. Суб’єкти, що забезпечують реалiзацiю виховної роботи в університетi

Суб’єктами, якi органiзовують забезпечення реалiзацiї концепції виховання студентiв університету, є:

— ректорат університету;

— Вчена рада університету;

— проректор з науково-педагогічної роботи;

— Центр культури та мистецтв;

— деканати та кафедри;

— соцiально-психологiчна лабораторiя кафедри педагогiки та психологii;

— iнститут кураторів І курсу академічної групи на факультетах університету;

— первинна профспілкова організація студентів;

— клуби за інтересами;

— рада ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни i ветеранiв працi;

— бiблiотека;

— загальноуніверситетська газета «Економiст».

Усi зазначенi суб’єкти планують свою роботу посеместрово, підбиваючи її пiдсумки в кiнцi навчального року з вiдповiдними висновками щодо дальшого полiпшення системи виховання в університеті на наступний перiод.

Для того щоб дізнатися про потреби та інтереси студентів, їхню цiннiсну орiєнтацiю, специфiку сприйняття процесiв суспiльного життя в університеті провадяться соцiологiчнi опитування студентiв.

В органiзацiї та здiйсненнi процесу виховання широко використовуються можливостi комп’ютерної технiки, зокрема Інтернет.

Контроль з метою досягнення високих результатів виховної роботи, планування, реалiзацiю i координацiю виховних заходiв задля пiдвищення їх загальних пiдсумкiв покладено на проректора з виховної роботи.

^ 1.3.3. Виняткова роль викладача у виховному процесі

Виняткову роль у вихованні відіграє викладач університету.

Ставлення професорсько-викладацького складу вузу до роботи, до оточення, високий рівень професіоналізму, ерудиція, самодисципліна, прагнення до творчості сприяє розвитку подібних якостей і у студентському середовищі. Саме інтелігентність, комунікабельність, тактовність створюють таку атмосферу між викладачами і студентами, коли останні стають рівноправними суб’єктами одного процесу освіти і виховання, саморозвитку, соціокультурного визначення.

Робота зі становлення громадянської й соціально-професійної позиції дає дієвий результат тоді, коли вона провадиться не в повчальній раціоналізованій формі, а здійснюється ніби поступово, невимушено, додаючи певної тональності в емоційному та моральному аспектах взаємин стосунків викладача і студентів. Тільки високопрофесійно й ідейно підготовлений та морально вихований викладач може зрозуміти всю масштабність завдань виховання майбутнього спеціаліста, виявити себе як справжнього педагога вищої школи.

Викладач вузу завжди був вихователем, утім сьогодні виховання може і має розумітися не як одночасне передавання знань і оцінних суджень від старшого покоління до молодшого, але і як взаємодія та співпраця викладачів і студентів у сфері їх спільного буття.

Авторитет викладача - інтегральна характеристика його професійної, педагогічної та особистісної позиції в колективі, яка виявляється в процесі взаєминв з колегами, студентами і справляє вплив на успішність навчально-виховного процесу.

Авторитет викладача складається з двох компонентів: авторитету ролі й авторитету особистості. Нині на перше місце виходить особистість викладача, його яскрава, неповторна індивідуальність, яка здійснює на студентів виховний (педагогічний) та психотерапевтичний вплив.

Авторитет викладача формується з достатньо високого рівня розвитку трьох видів педагогічних умінь: предметних (наукові знання); комунікативних (знання про своїх студентів і колег); гностичних (знання самого себе й уміння корегувати свою поведінку).

Можна диференціювати основні компоненти в діяльності викладача:

  1. Конструктивна діяльність — пов’язана з відбором, умінням вибудовувати навчально-виховний матеріал та проектувати розвиток індивідуальності студента.

  2. Організаційна діяльність — передбачає організацію своєї поведінки (педагогічні дії в реальних умовах діяльності) на заняттях і поза ними; зворотний зв’язок зі студентами (думка, знання, інтерес).

  3. Комунікативна діяльність — спільна діяльність педагога та студента, побудова міжособистісної взаємодії (сприйняття і розуміння людьми один одного) і стосунків у процесі педагогічної діяльності, процес педагогічного спілкування.

  4. Рефлексивна діяльність - уміння педагога аналізувати й адекватно оцінювати свою педагогічну діяльність, розвивати самосвідомість, яка виявляється в самопізнанні, самооцінці та саморегулюванні поведінки; прагнення до особистісного зростання, самореалізації та самоконтролю.

Отже, саме ці принципи повинні намагатися реалізовувати у своїй професійній діяльності викладачі університету, здійснюючи не тільки освітній процес, але й виховний.

^ 1.3.4. Первинна профспілкова організація студентського самоврядування як фактор удосконалення виховного процесу

Дана форма є особливою для самостійної громадської діяльності студентів і аспірантів у реалізації функцій управління життям студентського колективу згідно з цілями та завданнями, які постають перед ними. Вона є елементом загальної системи управління виховним процесом у ВНЗ та передбачає максимальне врахування інтересів та потреб студентів на основі вивчення громадської думки і конкретних ініціатив.

Можна узагальнити такі основні завдання студентського самоврядування:

  • формування у студентів відповідального і творчого ставлення до навчання, громадської діяльності та суспільно корисної праці;

  • сприяння оволодінню кожним студентом навичками продуктивної самостійної роботи й наукової організації праці, всебічному розвитку особистості завдяки долученню до різних видів діяльності;

  • забезпечення принциповості, об’єктивності та компетентності в реалізації прав студентів;

  • формування у членів колективу на основі самостійності навичок прийняття рішень з питань студентського життя, активної життєвої позиції, навичок управління державними і громадськими справами;

  • виховання у студентів почуття господаря у своєму навчальному закладі, поваги до закону, норм моралі та правил спільного проживання;

  • створення умов нетерпимості до правопорушників, пияцтва та інших антисуспільних виявів;

  • надання допомоги адміністрації, професорсько-викладацькому складу в організації та вдосконаленні навчально-виховного процесу (через своєчасний всебічний аналіз якості знань студентів, причин низької успішності тощо);

  • пошук і організація ефективних форм самостійної роботи студентів;

  • активізація діяльності громадських організацій у ВНЗ, надання допомоги в реалізації її статутних цілей і завдань;

  • організація вільного часу студентів, сприяння всебічному розвитку особистості кожного члена студентського колективу;

  • організація системи вивчення громадської думки студентів з найважливіших питань життя ВНЗ та створення умов, за яких забезпечується участь кожного зацікавленого студента в обговоренні проблем, прийнятті та виконанні рішень;

  • збереження бібліотечного, аудиторного, житлового фонду, фонду гуртожитків, спортивних споруд та інвентарю тощо;

  • установлення та підтримка контактів з молодіжними організаціями різних ВНЗ України та інших країн.

Студентські громадські організації разом з адміністрацією університету намагаються максимально враховувати інтереси та реалізувати ініціативу студентів. Вони беруть на себе деякі важливі функції у виховній роботі та значною мірою "розвантажують" адміністрацію університету від низки проблем у сфері організації дозвілля як однієї з ефективних форм виховного процесу, котра охоплює велику кількість студентів разом із професорсько-викладацьким складом (чим забезпечується зв’язок поколінь) і враховує різноманіття інтересів (інтелектуальні ігри, спортивні заходи, фестивалі художньої самодіяльності тощо).

^ 1.3.5. Роль кураторів академічних груп

Завдання інституту кураторства в сучасних умовах – допомогти розібратись і організувати, а не нав’язувати погляди, не підміняти студента в його діяльності. Важливим є також те, щоб робота кураторів не йшла в розріз зі студентським самоврядуванням, а доповнювала б його, утворюючи єдину демократичну виховну систему. Особливо потрібна допомога куратора у взаємодії студентів із численними університетськими структурами і службами, які здійснюють навчальну й позанавчальну діяльність, в організації спеціальних заходів, особливо загальноуніверситетського характеру.

Найважливішими напрямами діяльності кураторів є:

  • адаптація першокурсників до нових умов навчання;

  • допомога студентам у розв’язанні їхніх соціально-побутових проблем і організація дозвілля;

  • допомога у формуванні в студентській групі атмосфери дружби, доброзичливості, згуртованості та взаємної підтримки, в усвідомленні причетності її до університетського співтовариства викладачів і співробітників, об’єднаних однією організаційною культурою, системою поглядів і цінностей.

Отже, найважливішим завданням удосконалення роботи куратора є допомога студентам в організації таких заходів, які дозволили б глибоко усвідомити, зрозуміти, відчути і сприйняти традиції університету, його ціннісні орієнтації, ті стосунки і норми, які традиційно лежать в основі відносин і взаємодій у цьому навчальному закладі та за його межами (знайомство з історією університету, участь у загальноуніверситетських заходах, організація екскурсій і зустрічей з видатними особистостями тощо).

Удосконалення діяльності кураторів передбачає також цілеспрямовану роботу за такими напрямами:

  • проведення з кураторами спеціальних тренінгів і семінарів, на яких вони одержують інформацію про вікові особливості студентів, про результати діагностики їхніх індивідуальних якостей та інтересів, про специфіку взаємодії зі старшими студентами, про нові методи та підходи у сфері консультування і підтримки студентів;

  • організація в університеті спеціальної діагностичної й консультативної служби для кураторів і викладачів з метою постійної підтримки і розв’язання складних професійних ситуацій;

  • регулярне проведення кураторських міжвузівських нарад за участі адміністрації ВНЗ для окреслення та розв’язання загальних проблем;

  • організація на базі університету міжвузівських конференцій з питань удосконалення роботи кураторів та обміну досвідом роботи в даній сфері;

  • видання пам’ятки та методичних рекомендацій для допомоги кураторові з оновленою інформацією про особливості роботи зі студентами.




  1. Положення про куратора академічної групи


^ 2.1. Загальні положення

2.1.1. Основною організаційною одиницею освітнього процесу в Київському національному економічному університеті ім. В. Гетьмана є студентська академічна група, робота з якою є найважливішим напрямом у системі навчально-виховної діяльності кафедри, факультету та університету. Консультаційно-методичне керування роботою групи здійснює куратор.

2.1.2. У своїй діяльності куратор керується чинним законодавством України "Про вищу освіту", наказами Міністерства освіти і науки України, Статутом Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, рішеннями Вченої ради КНЕУ, наказами та розпорядженнями ректора КНЕУ, програмою виховання в КНЕУ, правилами внутрішнього розпорядку КНЕУ та цим Положенням.

2.1.3. Запровадження інституту керівників (кураторів) у практику навчально-виховної роботи КНЕУ провадиться з метою підвищення ефективності цієї роботи за рахунок покращання її організації, контролю, використання принципу індивідуального підходу, що враховує особистісні та вікові особливості кожного студента. Формування студентського колективу на початковому етапі є метою створення основи для його дальшої роботи на принципах самоврядування.

2.1.4. Куратор здійснює свою діяльність у взаємодії з кафедрою, деканатом
відповідного факультету, підрозділами навчального центру та науково-
методичного відділу, а також зі студентським профспілковим комітетом факультетів та університету.


^ 2.2. Призначення куратора та засади діяльності

    1. Кваліфікаційною вимогою для призначення куратора є вища професійна освіта зі стажем роботи в КНЕУ на посаді викладача не менше від 1 року та особиста готовність до виховної роботи, високий рівень загальної культури та комунікабельність.

    2. Кандидатура куратора навчальної групи обговорюється та затверджується на засіданні кафедри, відповідне подання подається завідувачем кафедри деканові факультету не пізніше від 30 червня поточного навчального року.

    3. Призначення кураторів груп здійснюється наказом ректора на основі
      подання деканів факультетів.

    4. Куратор веде кожну групу протягом одного року навчання.

    5. Діяльність куратора фіксується в індивідуальному плані роботи викладача, поряд з його основним навчальним навантаженням, у розділі «Організаційна робота».

    6. За проведення додаткової роботи поза межами основної посади на підставі подання проректора з науково-педагогічної роботи наказом ректора куратору встановлюється надбавка: матеріальна винагорода за складність, трудомісткість у розмірі 15 % тарифної ставки.


^ 2.3. Організація роботи кураторів

2.3.1. Загальна координація діяльності кураторів у групах на факультетах провадиться деканами та заступниками деканів із виховної роботи з урахуванням загального плану виховної роботи на факультетах та університеті.

2.3.2. Планування та координація роботи кураторів на всіх факультетах на
загальноуніверситетському рівні здійснюється проректорами з
науково-педагогічної роботи, іншими відповідальними особами,
призначеними ректором університету.

2.3.3. Щомісячний план роботи кураторів передбачає:

  • систематичні зустрічі куратора з академічною групою для проведення планових та позапланових заходів;

  • систематичні зустрічі куратора з викладачами, що ведуть заняття у цій академічній групі, для одержання інформації про успішність опанування професійних програм та дисциплінованість студентів;

  • звіти куратора заслуховуються на засіданнях Вченої ради факультету (не менше ніж двічі на рік).

2.3.4. У розкладі занять усіх факультетів для студентів першого курсу передбачаються кураторські години.


^ 2.4. Основні завдання роботи куратора

2.4.1. Головним завданням у діяльності куратора є реалізація на рівні академічної студентської групи комплексного процесу виховання у таких напрямах:

  • ставлення до суспільства (громадянське виховання, орієнтоване на
    формування суспільних якостей особистості - громадянської
    самосвідомості, поваги до закону, суспільної активності,
    відповідальності, професійної етики);

  • громадські відносини (виховання людяності як із громадянсько-правової, так і з моральної позиції - поваги до прав і свобод особистості, релігійної та етнічної толерантності, гуманності, порядності);

  • ставлення до культури (виховання поваги до культурних цінностей та досягнень людства, виховання духовності);

  • ставлення до професії (опанування професійної етики, розуміння суспільної місії своєї професії, формування відповідальності за рівень своїх професійних знань та якість праці);

  • особисті стосунки (сімейне, екологічне виховання, пропаганда здорового способу життя).

^ 2.5. Обов’язки куратора

  1. Знайомити студентів з організацією навчального процесу, Статутом
    університету, правилами внутрішнього розпорядку університету,
    правилами проживання в гуртожитку, розпорядженнями декана
    факультету, наказами ректора університету.

  2. Сприяти адаптації студентів І курсу до нової системи навчання,
    паралельно ознайомлювати їх із правами та обов’язками відповідно до законодавства України про освіту, знайомити з
    історією, традиціями та сучасною організаційною структурою
    університету.

  3. Формувати в групі згуртований студентський колектив; створювати в
    ньому атмосферу доброзичливості, взаємодопомоги, відповідальності.

  4. Допомагати у формуванні активу групи, котрий надалі буде
    самостійно координувати діяльність академічної групи.

  5. Надавати допомогу активу академічної групи в організаційній роботі,
    сприяти залученню студентів до науково-дослідної роботи та розвитку
    різних форм студентського самоврядування.

  6. Постійно організовувати і провадити моніторинг якості навчання і
    дисципліни студентів.

  7. Підтримувати зв’язки з викладачами, які провадять заняття в групі.

  8. Систематично звітувати про підсумки якості навчання і дисципліну
    студентів на засіданнях Вченої ради факультету.

  9. Негайно інформувати керівництво факультету та працівників деканату
    про факти порушення студентами навчальних обов’язків.

      1. Брати безпосередню участь у службових розслідуваннях за фактами
        порушення дисципліни в академічній групі.

      2. Інформувати у разі необхідності батьків та керівників підприємств,
        установ, організацій, які сплачують за навчання, про якість навчання та
        дисципліну (поведінку) студента.

      3. Виховувати у студентів дбайливе ставлення до навчально-матеріальної
        бази університету.

      4. Провадити індивідуально-консультативну роботу групи, враховуючи
        індивідуальні особливості кожного студента, його сімейно-побутові
        умови, звертати увагу на погляди та інтереси студентів, виявляти
        їхні здібності, залучати до участі у громадському житті університету,
        культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходах.

      5. Будувати роботу куратора на індивідуальному (особистісно-орієнтованому) підході до студентів, на обізнаності у сфері їхніх інтересів, схильностей, побуту тощо та надавати консультативну допомогу в розв’язанні життєвих проблем.

2.5.15. Своєчасно надавати звітні документи для поточного контролю проведеної роботи керівництву факультету.

^ 2.6. Права куратора

  1. Вносити пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховної роботи зі
    студентами, організації їхнього дозвілля та побуту.

  2. Одержувати необхідну для ефективної роботи куратора інформацію на
    кафедрах і в деканатах та в первинній профспілковій організації
    студентів університету.

  3. Брати участь у роботі університетських підрозділів під час обговорення питань, що стосуються групи або окремих її студентів.

  4. Підтримувати контакти з батьками або родичами студентів.

  5. Відвідувати лекції та семінарські заняття, бути присутнім на замінах та
    іспитах у своїй групі.

  6. Брати участь у всіх заходах, що провадяться в групі, у роботі
    первинної профспілкової організації студентів університету, вносити
    пропозиції щодо поліпшення роботи цих органів.

  7. Подавати рекомендації до адміністративних та громадських організацій
    факультету щодо заохочення і підтримки кращих студентів.

  8. Брати участь у розселенні студентів у гуртожитки та здійснювати
    перевірку житлово-побутових умов студента.


^ 2.7. Показники якості роботи куратора*

2.7.1. Якість роботи куратора оцінюється на підставі анкетування студентів його академічної групи.

* Наприкінці навчального року за поданням декана факультету визначаються та заохочуються кращі куратори навчальних академічних груп.


^ 3. Загальні рекомендації до планування та організації роботи куратора


3.1. Основні завдання організаційно-виховної роботи куратора

Сучасний період розвитку суспільства в нашій державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти, що дає змогу формувати духовно багату генерацію. Це обумовлює новий підхід до виховання студентської молоді. Виникла соціальна потреба у формуванні творчої особистості майбутнього спеціаліста, який зміг би розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечують не просто виживання, а прогрес нації. Ефективність формування творчої особистості, безперечно, підвищується, якщо забезпечуються: а) використання педагогіки народознавства; б) засвоєння студентами знань про Батьківщину, народ, його культуру і спосіб життя, умінь та навичок у їх практичному застосуванні; в) співпраця викладачів і студентів у виборі різних форм і видів діяльності; г) організація активно-творчої патріотичної діяльності студентів у позааудиторний час.

Одним з основних завдань системи виховної роботи в академічній групі студентів є планування, яке являє собою розробку системи заходів, спрямованих на реалізацію мети, завдань національного, громадянського та патріотичного виховання студентської молоді. Процес організаційно-виховної роботи у вищих навчальних закладах України не може бути стихійним, він передбачає співпрацю, співдружність викладача-наставника і студентів. Робота наставника академічної групи студентів обов’язково повинна мати плановий характер.

Приблизну схему заходів організаційно-виховної роботи куратора академічної групи студентів можна подати в такому вигляді:

  • знайомство з групою студентів (зустрічі, індивідуальні бесіди, групові збори);

  • відвідування гуртожитків (не менше від одного разу на місяць), наявність розгорнутого списку студентів групи із зазначенням прізвища, імені та по батькові, прізвищ батьків та їхніх адрес, телефонів, номерів кімнат студентів тощо;

  • обговорення питань успішності й дисципліни (забезпечення навчальними посібниками, іншою літературою; організація консультацій; аналіз роботи в бібліотеці, взаємовідносини з викладачами та ін.);

  • індивідуальна робота;

  • зустрічі з цікавими і видатними людьми України, ветеранами Великої Вітчизняної війни та праці;

  • екскурсійна робота, культпоходи в театри, відвідування художніх та інших виставок тощо;

  • участь у спортивних змаганнях факультету, університету і за його межами;

    1. участь у факультетських, загальноуніверситетських заходах, художній самодіяльності;

    2. планування, організація і проведення позааудиторної виховної роботи зі студентами;

    3. складання письмових звітів про організаційно-виховну роботи зі студентами академічної групи за навчальний рік (подавати звіти заступникові декана факультету з навчально-виховної роботи).

План організаційно-виховної роботи, який органічно поєднує процес навчання й виховання, складається наставником академічної групи за участі групи, активу, кожного студента на навчальний рік за календарним принципом. (Зразки приблизного плану роботи куратора див. у додатках.)

Складність процесу становлення колективу академічної групи має об’єктивні причини, головна з яких – переважно індивідуальний характер основних видів діяльності студента. Тож необхідно, щоб члени групи були поставлені в такі умови, які б стимулювали формування психологічної і поведінкової єдності групи, щоб саме організація життєдіяльності об’єктивно ставила її членів у відносини відповідальної залежності.

Великі можливості в цьому плані закладені в ідеї змагання, яке є не тільки засобом розвитку творчої ініціативи й активності особистості, засобом залучення до управління справами колективу академічної групи, виховання високих моральних якостей, але й дійовим засобом зміцнення відносин співпраці, взаємодопомоги, дисципліни та організованості. У КНЕУ, як і в інших навчальних закладах освіти України, приділяється увага організації та розвитку змагання студентів, причому центр цієї роботи переноситься в академічну групу. Щороку проводяться огляди-конкурси «Краща академічна група», «Студент року», «Кращий наставник академічної групи» та ін. При цьому на перший план висувається якість знань студентів, формування дієздатного колективу групи. (Положення про кращу академічну групу студентів див. у додатках.)

^ Особливу увагу у виховній роботі треба звернути на роботу кураторів на І курсі.

Аналіз розмаїття проблем, з якими зверталися студенти першого курсу протягом 2003—2006 років до деканатів Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, КНЕУ, Херсонського педагогічного університету, Севастопольського інституту ядерної енергетики, Національного аграрного університету, Військового гуманітарного інституту Національної Академії оборони України, Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Переяслав-Хмельницького державного університету ім. Г. Сковороди, Київського національного лінгвістичного університету та ін., дозволив виділити серед них кілька найтиповіших:

Перша – це подолання стресового стану, пов’язаного з пристосуванням до нових умов навчання. З цією проблемою до деканату та куратора звернулось 30 % першокурсників.

Студенти скаржаться на те, що їм важко адаптуватись до умов навчання в університеті, важко звикнути до викладу лекцій, вони не встигають законспектувати те, що говорить лектор.

Друга проблема – подолання труднощів спілкування та взаємодії з одногрупниками, які виникають під час навчальної діяльності. Кількість студентів-першокурсників, що звернулися до куратора та деканату з комунікативними проблемами, становить 20 %. До цього контингенту належать сором’язлимві інтроверти, невпевнені в собі юнаки та дівчата. Проблема особливо загострюється після невдалої спроби встановити контакт з одногрупниками. Ситуацію невдалого контакту особливо гостро переживають вразливі студенти із сенситивними та психастенічними рисами характера. Адже для кожного є дуже важливим відчути підтримку групи у перші дні перебування у ВНЗ, зустріти однодумців, приєднатись до тих, хто почувається впевнено у новій ситуації, стати єдиним цілим з усіма членами групи.

Третя — із проблемою самотності до куратора та деканату звернулося 40 % першокурсників. Ця проблема — найсуттєвіша серед тих, що виникали у студентів-першокурсників.

Приїжджі студенти відчувають внутрішню порожнечу, дискомфорт, відчуженість. Вони сумують за батьківським домом, замикаються у власному мікросвіті. Крім цього, приїжджі хлопці й дівчата відчувають себе покинутими напризволяще, усі їхні думки — про те, щоб швидше поїхати додому, зустрітися з родиною, а це заважає їм зосередитись на навчанні. Деяким з них важко правильно організувати свій день, вони не готові відчувати й нести самостійно ту відповідальність, яка з’явилась. Адже тепер вони самі керують своєю долею та власними вчинками.

^ 3.2. Роль психологічної служби КНЕУ у підвищенні ефективності
виховної роботи


Допомогу кураторам у розв’язанні подібних проблем може надати психологічна служба КНЕУ, яка працює в університеті вже дев’ять років.

Її було створено за ініціативи досвідчених викладачів-психологів, для яких було очевидним різноманіття можливостей практичної роботи в багатотисячному університеті, а також які в повсякденній викладацькій діяльності стикалися зі спонтанними запитами на психологічну практику. Специфікою провідного економічного ВНЗ України є загальна психолого-педагогічна підготовка студентів з наданням бакалавру економіки другої спеціальності «викладач економіки», що реалізує демографічну політику педагогізації суспільства, фундаменталізує підготовку фахівців для діяльності в системі «людина – людина», є способом подолання переважного технократизму мислення.

Створення психологічної служби відповідає загальносвітовій тенденції гуманізації освіти, сприяє впровадженню особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховний процес.

Завданнями психологічної служби КНЕУ є:

  1. Підвищення психологічної культури всіх учасників навчального процесу, гуманізація їхніх взаємин.

  2. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу через психологічну адаптацію студентів, оптимізацію міжособистісних стосунків та сприяння розвитку особистісного та інтелектуального потенціалу студентів.

  3. Психологічна підготовка студентів до професійної діяльності, формування професійних якостей майбутнього фахівця.

  4. Сприяння формуванню у студентів здібностей до професійного, особистісного, соціального самовизначення, що забезпечує можливість свідомого та відповідального ставлення до власного життя.

  5. Дослідження проблеми психічного здоров’я студентів, пропагування здорового способу життя, визначення психогенних факторів, організація профілактичних заходів.

  6. Надання психологічної допомоги працівникам КНЕУ з питань життєдіяльності та міжособистісних стосунків.

Психологічна служба може запропонувати основні напрямки роботи консультанта психологічної служби з кураторами студентських груп, яка орієнтується на розширення професійної сфери викладача, урізноманітнення взаємодії «викладач – студент», зміну позиції викладача-куратора з традиційної авторитарно-педагогічної на позицію викладача-консультанта, що відповідає принципу педагогіки співробітництва.

Основною форою роботи передбачається обмін досвідом професіоналів за типом діяльності професійної спілки (так званої баліндтовської групи) з періодичністю зустрічей 1-2 рази на місяць, кількісним складом 10-12-15 учасників та ведучим – психологом.

Активні методи взаємодії (аналіз випадків, дискусія, мозковий штурм, рольова гра) мають бути збалансовані з «умовно-пасивними» - міні-лекція, розповідь, спостереження, самоаналіз.

Орієнтовним змістом роботи ми визначаємо такі питання:

  1. Позиція консультанта та особистісна позиція.

  2. Індивідуальні особливості студента.

  3. Група, типологія групи.

  4. Інформаційна база консультанта.

  5. Професійне консультування, майбутня професія.

  6. Міні-лекції для колег з питань нової літератури, проблем тощо.

Робота з кураторами може передбачати організацію постійно діючого психологічного тренінгу.

^ Адреса психологічної служби: вул. Желябова, 4, гуртожиток № 3, 1-й поверх.


  1   2   3   4

Схожі:

Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconПоложення про науково-експертну раду двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Науково-експертна рада двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Науково-експертна рада двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі – Університет) є дорадчим...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconПоложення про приймальну комісію державного вищого навчального закладу «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» І. Загальна частина
Двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі – Приймальна комісія) – робочий орган двнз «кнеу...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДвнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» андрійчук федір юрійович
Робота виконана на кафедрі банківської справи двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconПрийом іноземців та осіб без громадянства у двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Додаток 8 до Правил прийому до двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» в 2013 році
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconПравила прийому до коледжу інформаційних систем І технологій державного вищого навчального закладу " київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” (надалі – кіст двнз “кнеу імені Вадима Гетьмана”) здійснюється...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconПорядок денний засідання Науково-методичної ради двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Про основні завдання та організацію роботи Науково-методичної ради двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconВойчак Анатолій Володимирович, двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри маркетингу Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Окландер Михайло Анатолійович
Роботу виконано у двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти І науки України,...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Збірка методичних матеріалів з організації виховної роботи в двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи