Болонський процес icon

Болонський процес




НазваБолонський процес
Сторінка1/4
Дата01.08.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України


Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка


УДК 378.1

ББК 74.480.27

Б 79

БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС


У ФАКТАХ І ДОКУМЕНТАХ


(Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін)


ББК 74.480.27


© Степко М.Ф.

Болюбаш Я. Я.

Шинкарук В. Д.

Грубінко В. В.

Бабин І. І., 2003


ПЕРЕДМОВА


Уже більше п'яти років європейське освітнє співтовариство живе під знаком так званого Болонського процесу. Його суть полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої освіти, названої Зоною європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування. Із 1998 по 2003 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій тощо.

Пропозиції, які розглянуто і які виконуються в рамках Болонського процесу, зводяться в основному до шести таких ключових позицій:

^ 1. Уведення двоциклового навчання. Фактично пропонується ввести два цикли навчання: 1-й - до одержання першого академічного ступеня і 2-й - після його одержання. При цьому тривалість навчання на 1-му циклі має бути не менше 3-х і не більше 4-х років. Навчання впродовж другого циклу може передбачати отримання ступеня магістра (через 1-2 роки навчання після одержання 1-го ступеня) і/або докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7-8 років).

^ 2. Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

^ 3. Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде Грунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

^ 4. Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького й іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

^ 5. Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання й уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Усі академічні ступені й інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

^ 6. Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної нагромаджувальної системи, легко доступних кваліфікацій тощо, сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

Метою цього видання є ознайомлення українського освітнього співтовариства з основними документами, прийнятими в рамках Болонського процесу. Знання цих документів дозволить українським вищим навчальним закладам оцінити свої можливості щодо вжиття окремих заходів, спрямованих на унормування структур і дій, прийнятих і/або тих, що приймаються європейським освітнім співтовариством.


^ ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ


Дата

Місце

Подія проведення

25 травня

1998 року

Париж, Франція

Прийняття Спільної декларації чотирма міністрами, що представляють Великобританію, Німеччину, Італію і Францію

Березень

1999 року

Веймар, Німеччина

Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Ради ректорів європейських країн для обговорення проблем акредитації й оцінки у вищій освіті

Травень

1999 року

Копенгаген, Данія

Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті -1» на замовлення CRE, Конфедерації Рад ректорів країн, що входять у EU, і при фінансовій підтримці ЄС

18-19 червня

999 року

Болонья,

Італія

Перша зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту, і прийняття спільної декларації

8-10 лютого

2001 року

Лісабон, Португалія

Семінар «Акредитація / Надання законної сили»

14-15 лютого

2001 року

Берлін, Німеччина

Національний семінар із питань Болонського процесу

16-17 лютого

2001 року

Гельсінкі, Фінляндія

Міжнародний семінар «Університетські ступені короткого циклу»

1-3 березня

2001 року

Упсала,

Швеція

Неформальна зустріч європейських міністрів, що відповідають за освіту і наукові дослідження

2-4 березня

2001 року

Мальме,

Швеція

Міжнародний семінар «Транснаціональна освіта»

10 березня

2001 року

Антверпен, Бельгія

Семінар фламандського співтовариства з проблем Болонського процесу

10-12 березня

2001 року

Антверпен, Бельгія

Семінар студентів Європи «Втілення в життя Болонської декларації»

13-14 березня

2001 року

Белград, Югославія

Національний семінар із проблем Болонського процесу

22-25 березня

2001 року

Ґетеборґ,

Швеція

Прийняття Ґетеборзької конвенції конференцією Асоціації національних студентських спілок у Європі

29-30 березня

2001 року

Саламанка, Іспанія

Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, прийняття спільного документа

9 квітня

2001 року

Стокгольм, Швеція

Зустріч Групи керівництва в Болонському процесі

21 квітня

2001 року

Брюссель, Бельгія

Зустріч Ради Асоціації європейських університетів

26 квітня

2001 року

Брюссель, Бельгія

Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу

Квітень

2001 року

Гельсінкі, Фінляндія

Публікація звіту «Тенденції у вищій освіті - II» при фінансовій підтримці ЄС і ETF

6-8 травня

2001 року

Хальмстад, Швеція

Зустріч генеральних директорів ЄС і керівництва Рад ректорів європейських країн

10-16 травня

2001 року

Братислава, Словаччина

Міжнародний семінар і 40-ва зустріч Ради Асоціації національних спілок студентів у Європі

17 травня

2001 року

Прага,

Чехія

Зустріч у розширеному складі групи, що готує рекомендації з Болонського процесу

18-19 травня

2001 року

Прага,

Чехія

Зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту

Червень

2001 року

Рига,

Латвія

8-а спільна зустріч у рамках мереж ENIC і NARIC і прийняття документа «Визнання результатів (навчання) у Болонському процесі»

5-8 грудня 2001 року

Тампере, Фінляндія

13-а щорічна конференція ЕАІЕ, здебільшого присвячена Болонському процесові

1-2 березня

2002 року

Брюссель, Бельгія

Болонський процес: Зона європейської вищої освіти: перспективи і розвиток для сільськогосподарських і зв'язаних з ними наук; компетенція випускників

21-23 травня

2003 рік

Грац,

Австрія

Друга конференція представників європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій

19-20 вересня 2003 рік

Берлін, Німеччина

Третя зустріч європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту.


^ ЗАЛУЧЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС


Рік підписання Болонської декларації

Скорочена назва країни

1999

Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція

2001

Кіпр, Ліхтенштейн, Туреччина, Хорватія

2003

Албанія, Андорра, Боснія і Герцеговина, Ватикан, Македонія (Сербія і Чорногорія), Росія




Країни, які не є учасниками Болонського процесу: Бєларусь, Молдова, Монако, Сан-Марино, Україна, Югославія


^ ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЩОДО СТВОРЕННЯ ЗОНИ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ


1. Сорбонська декларація, 25 травня 1998 року, м. Париж, Сорбонна.


Спільна декларація про гармонізацію архітектури

європейської системи вищої освіти

Обґрунтовано створення Зони європейської вищої освіти як основного шляху розвитку мобільності громадян із можливістю їх працевлаштування для загального розвитку континенту за участю чотирьох міністрів, які представляють Великобританію, Німеччину, Францію й Італію.

Тим самим, погоджено і схвалено створення загальної системи освіти, націленої на поліпшення її зовнішнього визнання, полегшення мобільності студентів, а також на розширенні можливостей їх працевлаштування. У Сорбонні ювілей Університету Парижа дав прекрасну можливість брати участь у спробі створення Зони європейської вищої освіти, де національні особливості й спільні інтереси можуть взаємодіяти й посилювати один одного для вигоди Європи, її студентів та, в більш загальному сенсі, її громадян. Запрошуються інші держави - члени Євросоюзу та інші європейські країни приєднатися для досягнення цієї мети, а всі європейські університети - об'єднатися для підсилення становища Європи у світі через плавно регульоване поліпшення й модифікацію освіти для своїх громадянин.


2. Болонська конвенція, спільна заява європейських міністрів освіти, 18-19 червня 1999 року, м. Болонья.


^ ЗОНА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ


У межах першого десятиріччя третього тисячоліття досягти таких цілей, які розглядаються як першочергові для створення Зони європейської вищої освіти й просування європейської системи вищої освіти цілим світом:

- Прийняття системи зрозумілих ступенів і ступенів, які можна легко зіставити, у тому числі, через впровадження Додатка до диплома, для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентноздатності європейської системи вищої освіти.

- Прийняття системи, яка ґрунтується, за своєю суттю, на двох основних циклах - доступеневому й післяступеневому.

Доступ до іншого циклу буде вимагати успішного завершення першого циклу навчання тривалістю не менше трьох років. Ступінь, отриманий після першого циклу, повинен бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня. Наступний цикл повинен вести до отримання ступеня магістра і/або ступеня доктора, як це прийнято в багатьох європейських країнах.

- Запровадження системи кредитів за типом ECTS - європейської системи кредиту залікових одиниць трудомісткості як відповідного засобу підтримки великомасштабної студентської мобільності. Кредити можуть бути отримані також і в рамках освіти, яка не є вищою, залучаючи навчання протягом усього життя, якщо вони визнаються зацікавленими університетами, які приймають на навчання.

- Сприяння мобільності шляхом подолання перешкод ефективному здійсненню вільного пересування, звертаючи увагу на таке: студентам повинен бути забезпечений доступ до можливості отримання освіти і практичної підготовки, а також до відповідних супутніх послуг; викладачам, дослідникам і адміністративному персоналові повинні бути забезпечені визнання й зарахування часу, який затрачений на провадження досліджень, викладання і стажування в європейському регіоні, без заподіяння шкоди їхнім правам, що встановлені законом.

^ Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості освіти з метою розробки критеріїв і методологій, які легко можна зіставити.

- Сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті, особливо стосовно розвитку навчальних планів, міжінституційного співробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки й провадження наукових досліджень. (29 міністрів Європейських держав підписують декларацію Болонської конвенції).


3. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, м. Саламанка.


^ ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО


Більше 300 європейських вищих навчальних закладів і їх основних представницьких організацій зібралися у Саламанці. Їхнею метою було підготувати Празьку зустріч міністрів, які відповідають за вищу освіту в країнах, залучених до Болонського процесу. Було погоджено пропоновані мету, принципи і пріоритети.

Вищі навчальні заклади звертаються до урядів із проханням полегшувати і заохочувати зміни, забезпечувати рамки для координації і керівництва зближенням із врахуванням національних і європейських особливостей. Вони підтверджують свою здатність і готовність ініціювати і підтримувати прогрес спільними зусиллями:

- здійснити переоцінку вищої освіти і наукових досліджень для всієї Європи;

- реорганізувати вищу освіту загалом і поновити програми зокрема;

- розвивати й базувати вищу освіту на основі наукових досліджень;

- виробити взаємоприйнятні механізми для оцінки, гарантії і підтвердження якості;

- послуговуватися загальними термінами європейського виміру і забезпечувати сумісність різних інститутів, програм, ступенів;

- сприяти мобільності студентів, персоналу й можливості працевлаштування випускників у Європі;

- підтримувати зусилля з модернізації університетів у країнах, де існують значні проблеми щодо входження в Зону європейської вищої освіти;

- провадити зміни, будучи відкритими, привабливими, конкурентоспроможними вдома, в Європі й у світі;

- дотримуватись позиції, що вища освіта має бути відповідальною перед суспільством.


4. Комюніке зустрічі європейських міністрів, які відповідають за вищу освіту, 18-19 травня 2001 року, м.Прага.


^ ДО ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Через три роки після Сорбонської і два роки після підписання Болонської декларації європейські міністри, які відповідають за вищу освіту й були представниками 29 країн, що підписали декларацію, зустрілися в Празі, аби оцінити досягнуті успіхи і визначити напрямки й пріоритети дій на наступні роки.

^ Подальші дії після досягнення шести цілей Болонського процесу

Міністри заявили, що, з огляду на прийняття Болонської декларації, формування Зони європейської вищої освіти є умовою для розширення привабливості й конкурентоспроможності вищих навчальних закладів Європи. Вони підтримали тезу про те, що вища освіта повинна розглядатися як суспільне благо, що вона була, є і залишиться уважним до суспільних зобов'язань (правил і т.ін.), і що студенти - повноправні члени співтовариства вищої освіти. З цього погляду міністри прокоментували подальший процес у такий спосіб:

- ^ Прийняття системи легко зрозумілих і сумірних ступенів.

- Прийняття системи, заснованої, на двох основних циклах.

- Заснування системи кредитів.

- Сприяння мобільності.

- Сприяння європейському співробітництву в забезпеченні якості.

- Сприяння європейському підходу до вищої освіти.

Крім того, міністри акцентували увагу на таких позиціях:


Зокрема:

- Навчання протягом усього життя (система безперервної освіти).

- Вищі навчальні заклади й студенти.

- ^ Сприяння забезпечення привабливості Зони європейської вищої освіти.

- Енергійне продовження Болонського процесу.


Після заяв міністрів, які презентують країни, для яких відкриті програми Європейського співтовариства Сократес, Леонардо да Вінчі або підпрограми Темпуса, міністри привітали нових членів, що приєдналися до Болонського процесу. Вони прийняли заяви від Кіпру, Ліхтенштейну, Туреччини і Хорватії.

Міністри вирішили, що нова зустріч підтримки відбудеться в другій половині 2003 року в Берліні. Там буде здійснено аналіз попередніх результатів та вироблено напрямки і пріоритети для наступних стадій процесу прямування до Зони європейської вищої освіти.

Вони підтвердили потребу в структурі для доведення справи до кінця, що складається з групи сприяння і групи підготовки. Група сприяння повинна бути утворена з представників усіх країн, що підписали відповідні документи, нових учасників і Європейської комісії. Очолювати її повинна представник країни, що головує в цей час у Європейській спілці. Підготовча група має бути складена з представників країн, які є приймаючими на попередніх і наступних зустрічах на рівні міністрів, двох держав - членів Європейської спілки і двох країн, що не входять у Спілку. Останні чотири представники будуть обиратися групою співпраці. Представники країни, що головує в Європейській спілці і Європейській комісії також будуть залучені до роботи в підготовчій групі. Очолювати її буде представник країни, яка приймає наступну зустріч на рівні міністрів.

Європейській асоціації університетів, Європейській асоціації вищих навчальних закладів, Асоціації національних спілок студентів у Європі і Раді Європи необхідно консультуватися щодо стану розвитку процесу.

Задля дієвості процесу, міністри просили групу сприяння впорядкувати семінари для проведення досліджень у таких галузях: співробітництво, що стосується акредитації і забезпечення якості; визнання результатів навчання і використання кредитів у Болонському процесі; розвиток спільних ступенів; соціальні питання, із акцентованою увагою щодо перешкод мобільності, а також розширення Болонського процесу, навчання протягом усього життя і залучення до обговорення студентів.

  1   2   3   4

Схожі:

Болонський процес iconБолонський процес як прояв
У статті Болонський процес роз­глядається як реальний прояв трансфор­маційних процесів в українській освіті
Болонський процес iconІ. О. Наумова the bologna process and research болонський процес І наука
Болонський процес І наука: Навч посібник для магістрів та аспірантів. – Харків: хнамг, 2009. – 100 с
Болонський процес iconДисципліни "Вища освіта І Болонський процес"
Вища освіта України І болонський процес” для вищих навчальних закладів по підготовці студентів спеціальності“Облік І аудит” денної...
Болонський процес iconДокументи
1. /Вища осв_та _ Болонський процес-2007-2008/BP-osn.doc/Bergen-commyunike-19-20.05.05.doc
Болонський процес iconВища освіта І Болонський процес
Дисципліна „Вища освіта І болонський процес” покликана сформувати у студентів уявлення про Європейську систему освіти як сучасну...
Болонський процес iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Болонський процес iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Болонський процес iconКиїв – Тернопіль 2004 удк 378. 1 Ббк 74. 480. 27 О-75 Вища освіта України І Болонський процес
Вища освіта України І болонський процес// Навчальна програма. – київ –Тернопіль: Вид-во тдпу ім. В. Гнатюка, 2004. – 18 с
Болонський процес iconПро запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни " Вища освіта І Болонський процес"
Запровадити з 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування І...
Болонський процес iconПро запровадження у вищих навчальних Закладах навчальної дисципліни " Вища освіта І Болонський процес"
Запровадити з 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування І...
Болонський процес iconПро запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни " Вища освіта І Болонський процес"
Запровадити з 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи