А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації icon

А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації




Скачати 164.56 Kb.
НазваА. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації
Дата30.09.2012
Розмір164.56 Kb.
ТипДокументи

УДК 339.74:336.74(477)

А.Г. Аблов


ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ


Основним завданням грошово-кредитної політики держави є забезпечення економіки країни необхідною для досягнення бажаного обсягу виробництва та накопичення обсягу грошової маси з використанням при цьому інструментів монетарної політики. У країнах з розвиненою ринковою економікою, де всі розрахунки з економічних операцій здійснюються за допомогою грошей, вона успішно й ефективно виконує цю функцію. Якщо ж у державі переважна частина валового внутрішнього продукту реалізується у борг або у формі товарообміну, то вплив монетарної політики на економічні процеси дуже обмежений. Друге твердження притаманне і для економіки України [8].

Першочерговим завданням країн перехідного періоду і України в тому числі, є стабілізація економіки і створення твердого базису для подальшого економічного зростання. Основу стабілізаційної політики складають сучасні макроекономічні моделі, а так само розвинені фіскальні і монетарні інструменти впливу, як на прийняття політичних рішень, так і на економічне зростання. 

Реформування грошово-кредитної системи та вибір відповідного режиму монетарної політики України є одним з найактуальніших питань на сьогоднішній день, так як ще в докризовому 2007 році НБУ взяв курс на перехід до нової грошово-кредитної політики, в результаті якої гривня повинна була здобути повну конвертованість у світі. Однак для досягнення цієї мети необхідно було безліч чинників і виконання різних завдань. Ключовий чинник, необхідний для досягнення позитивного результату в цьому напрямку - це стабільна банківська система, так як у разі її відсутності впроваджувати в життя нову монетарну політику неможливо. 

Проблематикою, пов'язаною з кредитно-грошовою системою і монетарною політикою держави займалися такі зарубіжні вчені як М. Вудфорд і В. Курдиа в їх роботі "Традиційна і нетрадиційна монетарна політика", в якій вони розглядають взаємозв'язок монетарної політики з зовнішніми і внутрішніми факторами впливу на неї, зв'язок грошово -кредитної системи країни з її макроекономічною стабільністю. Фундаментальними дослідженнями у сфері режимів монетарної політики і їх взаємозв'язком з інфляційним таргетуванням проводили М. Фішер і Дж. П. Двайер, результати яких були опубліковані в роботі "Інфляція і монетарні режими". Взаємозв'язок стійкості поточного рахунку розвинених країн з монетарною та фіскальною політикою досліджували Ф. Дюльгер і З.А. Оздемір, результати яких знайшли своє відображення у статті "Стійкість поточних рахунків в країнах “Великої сімки”". 

З Українських вчених, що займалися цією проблематикою, можна відзначити Є.А. Перепьолкіну і її роботу "Монетарна політика в системі факторів економічного зростання в Україні", Л.А. Кравченко з її роботою "Роль фіскальної і монетарної політики в стабілізації економіки України", A.Г. Гончарук та А.П. Тапор з їх публікацією "Монетарна політика і платіжна криза в Україні". Також проблематикою грошово-кредитної політики та її зв'язку із зовнішньоекономічним рівновагою займався В.О. Шевчук, свої дослідження він виклав у підручнику "Міжнародна економіка: Теорія і практика" 

У програмі НБУ на 2008 рік спочатку планувалося, що кредитно-грошова політика України базуватиметься на тому, що уряд буде встановлювати допустимі темпи зростання інфляції, а Національний банк всіма доступними йому засобами буде утримувати показник інфляції на зазначеному рівні, тобто планувалося ввести таргетування інфляції Згідно з підходом М. Вудфорда і В. Курдія, таргетування інфляції має проходити поетапно і складатися з таких стадій: 
1) Встановлення планового показника інфляції на деякий період (зазвичай рік); 
2) Підбірка відповідного монетарного інструментарію для контролю над рівнем інфляції; 
3) Застосування цього монетарного інструментарію в залежності від поточної потреби; 
4) Порівняння рівня інфляції на кінець звітного періоду з запланованим і аналіз ефективності проведеної монетарної політики [5]. 

Однак Україна досі не підтримала даний підхід, згідно з яким основний інструмент проведення грошово-кредитної політики з підтримки запланованого рівня інфляції є маніпулювання облікової процентної ставкою (ставкою рефінансування). Як відмічає Вудфорд, підвищення облікової ставки підвищує депозитні ставки в комерційних банках і збільшує привабливість заощадження грошей, що в свою чергу знижує обсяг витрат економічних суб’єктів. Зниження облікової ставки знижує депозитні ставки в комерційних банках і зменшує привабливість заощадження грошей та провокує зростання витрат. 

Крім того, підвищення облікової ставки підвищує рівень процентної ставки кредитування в банках і знижує рівень попиту на кредитування. Зниження облікової ставки дозволяє кредитним організаціям знизити рівень процентної ставки кредитування. Таким чином, зниження облікової ставки має підвищувати рівень інфляції, її підвищення повинне знижувати рівень інфляції. 

Однак перш, ніж починати такі масштабні перетворення в грошово-кредитной політики України необхідно проведення реформування в багатьох сферах фінансової системи країни в цілому, наприклад, необхідно мати досить розвинутий фондовий ринок, політичну стабільність і чітку урядову тенденцію тощо. Крім того, необхідно мати прозору економічну доктрину. Тільки після цього можна переходити до нової монетарної політики, але робити це необхідно поступово. 

Згідно з підходом вищеописаних авторів і зокрема згідно з роботою В.О. Шевчука [4], існують не тільки внутрішні, а й зовнішні фактори впливу на грошово-кредитну політику України. І хоча, виходячи з досвіду розвинених країн, який описаний в роботі Ф. Дюльгера і З.А. Оздеміра, обсяг грошової маси в країні є контрольованим показником, і зовнішній вплив надає тільки непрямий вплив [7], про Україну не можна сказати те ж саме, так наприклад, модель залежності грошової маси в країні від різних чинників показує, що баланс рахунку по поточних операціях країни надає значний вплив на зміну грошової маси в Україні. 

Щодо впливу рахунку поточних операцій країни на обсяг грошової маси, В.О. Шевчук зазначає у своїй роботі, що для трансформаційної економіки негативне сальдо поточного рахунку є в багатьох випадках доцільним, наприклад, негативний поточний рахунок приводить до збільшення інвестицій у трансформаційних економіках. Так як більшість економік потребують імпорті обладнання та інші інвестиційні товари для структурної перебудови, негативний поточний рахунок стає передумовою наступного економічного зростання, що призводить до росту сукупного доходу та зростання грошової маси в країні [4]. 

Проаналізуємо це твердження і побудуємо регресійну модель, де результативною ознакою виступає, безпосередньо обсяг грошової маси в країні, а факторними ознаками є баланс рахунку по поточних операціях, чистий приплив інвестицій в країну, індекс споживчих цін, номінальний ефективний валютний курс, реальний ефективний валютний курс, резервні активи і процентна ставка. 

За обсяг грошової маси в країні було взято грошовий агрегат М2, який за методологією Національного банку України включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями, переказні депозити в національній валюті, переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.

До моделі були включені квартальні дані звітів Міжнародного Валютного Фонду (МВФ) з першого кварталу 1994 року по перший квартал 2010 року. Всі факторні ознаки, значимість яких виявилась занизькою були послідовно виключені з моделі.  Коефіцієнт детермінації моделі також досить високий і становить 81,42%, отже, варіація результативної ознаки грошової маси в середньому на 81,42% пояснюється за рахунок варіації факторних ознак, включених в модель (процентної ставки, балансу рахунку за поточними операціями, чистого припливу прямих інвестицій в країну). Розподіл Фішера в даній моделі жорівнює 59,16, при F крит. (0,01; 4; 54) = 3,83. 

Після перевірки факторів і моделі на значимість, слід зазначити, що факторні ознаки, дійсно мають вплив на обсяг грошової маси в країні. Такі висновки не є позитивними, так як практично всі факторні ознаки, що входять до моделі і впливають на грошовий агрегат М2, залежать від зовнішніх умов і кон'юнктури світової економіки, а такий важливий компонент макроекономічної політики, як обсяг грошової маси повинен бути під жорстким державним контролем. Так, наприклад, у Польщі подібна модель зовсім не має сенсу, і коефіцієнт детермінації складає меньш ніж 30%, грошово-кредитна система досить успішно функціонує завдяки виваженій монетарній політики країни, а вплив зовнішніх факторів, не дивлячись на інтегрованість польської економіки до Європейського Союзу (ЄС), зведено до мінімуму.

Стандартизоване рівняння регресії виглядає наступним чином:

М2 = - 0,762 × LR - 4,07 × CA + 1,28 × INV

(T ст. = -4,47); (T ст. = -6,4); (T ст. = 6,2);

F ст. = 59,16 D = 81,42 %

Де М2 – грошова маса, LR – процентна ставка за кредитами, CA – рахунок поточних операцій, INV – приток зарубіжних інвестицій в Україну, F ст. – розподіл Фишера, T ст. – розподіл Стюдента, D – коефіцієнт детермінації.

Збільшення процентної ставки призводить до зменшення попиту на грошові кошти на користь розміщення їх у фінансових інститутах, що в свою чергу призводить до скорочення обсягу грошової маси в обігу. Вплив поточного рахунку та притоку інвестицій в країну на обсяг грошової маси, а також напрямок зв'язку між факторними та результативною ознакою відповідають твердженням В.О.Шевчука, що для країн з трансформаційною економікою характерна монетарна модель негативного сальдо поточного рахунку. Напрямок зв'язку між поточним рахунком і чистим припливом інвестицій в Україні зворотньопрапорційний, що також підтверджує твердження В.О. Шевчука. Таким чином, висновок моделі в тому, що негативний поточний рахунок приводить до зростання інвестицій в Україні, що забезпечує додаткове економічне зростання в країні, і збільшення обсягу грошової маси.

За логікою вищеописаної моделі негативний поточний рахунок приводить до збільшення грошової маси, отже, позитивний поточний рахунок повинен призводити до скорочення грошової маси, однак якщо проаналізувати статистику платіжного балансу України за 1999-2005 роки, коли поточний рахунок був позитивним, побачимо, що грошова маса не припиняла свого зростання.

Для пояснення цього парадоксу внесемо корективи в попередню модель і виправимо деякі недоліки. Наприклад, замість сальдо рахунку поточних операцій, інтегруємо до моделі загальне сальдо платіжного балансу, яке більш повно відображає зовнішньоекономічне рівновагу країни,

У цьому випадку підсумкове рівняння регресії для М2 виглядає наступним чином:

М2 = – 0,15 * LR + 9,98 * RES (BP)

(T ст. = -3,5) (T ст. = 23,4)

F ст. = 270 D = 92 %

Де М2 – грошова маса, LR – процентна ставка за кредитами, RES (BP) – резервні активи, F ст. – розподіл Фишера, T ст. – розподіл Стюдента, D – коефіцієнт детермінації.

У даній моделі з'являється фактор резервів країни (протилежне значення сальдо платіжного балансу), причому згідно з розподілом Стюдента, факторний ознака резервів є найбільш значущим чинником впливу на М2, коефіцієнт детермінації в даній моделі дорівнює 92%. Таким чином, на агрегат М2 істотно впливає сальдо платіжного балансу, тобто резервів країни. 

Статистичні дані Національного банку України свідчать про те, що з лютого 2010 року надходження іноземної валюти в країну стійко перевищують її переклади на користь нерезидентів. Це, в свою чергу, зумовлює домінування на міжбанківському ринку пропозиції валюти над попитом на неї. З початку поточного року чиста валютна пропозиція перевищила 4,3 млрд. долл. у доларовому еквіваленті. Така ситуація надала Національному банку можливість активізувати викуп валюти з міжбанківського ринку, що стало одним з ключових чинників зростання міжнародних резервів. Однак, виходячи з того, що валютні резерви країни мають значний вплив на обсяг грошової масси в Україні, такий значний приріст резервів потягне за собою зростання грошової маси, що в умовах відсутності інфляційного таргетування призведе до зростання індексу споживчих цін. 

Дана ситуація ще раз підтверджує необхідність реформування грошово-кредитної системи і монетарної політики України, так як тільки за умови інфляційного таргетування можливо буде спробувати достигнути неінфляційного стимулювання сукупного попиту за рахунок збільшення резервів країни. Також це дуже важливо у випадках очікування інфляції і знецінення грошової одиниці, коли немає можливості стимулювання попиту за допомогою збільшення обсягу грошової маси або дефіциту бюджету. 

Світова фінансово-економічна криза стала невеликим імпульсом до переоцінки діючої моделі соціально-економічного розвитку країни. Після світової фінансової кризи кон'юнктура світової економіки для України помітно покращилася. Девальвація гривні призвела до поліпшення торгового балансу країни і поточного рахунку в цілому, таким чином, перехід від моделі негативного поточного рахунку до моделі позитивного поточного рахунку стає більш ймовірним, однак тут виникає проблема надлишкових резервів та їх ефективної стерилізації. Постійне збільшення міжнародних валютних резервів у країні може призвести до так званої "Голландської хвороби", тобто негативного ефекту, що чиниться зміцненням реального курсу національної валюти на економічний розвиток в результаті буму в окремому секторі економіки країни. Реальне подорожчання національної валюти, в умовах позитивного сальдо платіжного балансу, знижує конкурентоспроможність відкритого сектора, що конкурує з зовнішніми виробниками. У результаті скорочується випуск і експорт обробних галузей, що може призвести до зростання безробіття, збільшення імпорту, зниження чистого експорту і, в кінцевому підсумку, зменшення валового внутрішнього продукту. 

Загальний обсяг придбаної центральним банком валюти з початку 2010 року склав на 21 вересня майже 7,3 млрд. долл. А обсяг міжнародних резервів з початку року виріс на 22,4%, перевищивши 32,4 млрд. долл.: цього достатньо для фінансування майбутнього імпорту товарів та послуг протягом більш ніж 5 місяців, однак цього в теж час достатньо для зростання споживчих цін, яке в умовах відсутності контролю за рівнем інфляції призведе до зниження добробуту суспільства [3]. 

Прогнозний аналіз НБУ показує, що до кінця 2010 року очікується повернення сальдо платіжного балансу до позитивних значень – близько 1 млрд. долл. (після його дефіциту в 2009 році на рівні 13,7 млрд. долл.) У цьому випадку теоретична загроза зростання грошової маси в умовах відсутності інфляційного таргетування призведе до практичного зростання рівня цін в Україні [3]. 

Однак така зміна сальдо платіжного балансу зумовлюється головним чином не завдяки значному поточному рахунку, а завдяки відновленню припливу капіталу по фінансовому рахунку, оскільки стабілізація ситуації на світових фінансових ринках значно поліпшила можливості українських банків і компаній із залучення зовнішніх ресурсів. 

Збільшення фінансового рахунку відбувається в основному завдяки припливу інших інвестицій в країну, які, як і в 2007-2008 році, можуть призвести до значного зростання споживчого кредитування, і до інфляційного зростання сукупного попиту. 

Що стосується поточного рахунку, то прогнозний аналіз НБУ показує, що його дефіцит до кінця 2010 року буде становити близько 1 млрд. долл., або 0,7-0,8% ВВП у порівнянні з 1,8 млрд. долл., або 1,5% ВВП в 2009 році. Головними факторами покращення стану поточного рахунку виступають поновлення зовнішнього попиту, зростання світових цін на чорні метали, великі обсяги надходжень від транзиту природного газу [2, 3]. 

І хоча економічна ситуація в Україні в останні місяці змінилася на краще. Наша країна вийшла з гострої фази економічної та фінансової кризи і зараз знаходиться на етапі посткризового відновлення. Відбуваються в економічній і монетарній сферах зміни вимагають відповідного перегляду поточних завдань та пріоритетів грошово-кредитної політики. 

У період загострення кризи грошово-кредитна політика була спрямована на забезпечення своєчасності проведення банками розрахунків, припинення відтоку коштів з банківської системи, а також на відновлення балансу у валютному сегменті ринку. В даний час ці завдання більш меньш виконані. 

Зараз, з урахуванням нових макроекономічних реалій, основні завдання та пріоритети грошово-кредитної політики мають полягати у стримуванні інфляції через ефективне регулювання грошовою пропозицією, а також у стимулюванні кредитної активності банків. 

Крім того, необхідно продовжити роботу щодо запобігання ризиків і передумов, які призвели до виникнення фінансової кризи 2008-2009 років. 
Основною метою монетарної політики має бути таргетування рівня базової інфляції в межах однозначного числа в 2010 році і зниження загального індексу споживчих цін до рівня не вище, наприклад, 5-7% у середньостроковій перспективі, у довгостроковій – не вище 3-5%. 

Для досягнення цілей по інфляції НБУ, у міру розвитку монетарного трансмісійного механізму, повинен перейти до пріоритетного використання процентної ставки в якості основного інструменту монетарної політики і забезпечення гнучкості обмінного курсу. 

Прогнозні монетарні параметри, які закладені в програму stand-by, передбачають зростання монетарної бази у 2010 році на рівні 15,4%, що разом із зростанням резервів приведе до більш високого зростання грошової маси, ніж очікують у НБУ [3].

Отже, необхідно посилити контроль за міжнародними валютними резервами країни, так як їх вплив на грошово-кредитну систему України дуже великий. Управління резервами країни має стати таким же важливим пріоритетом макроекономічної політики, як таргетування інфляції і регулювання процентних ставок.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Міжнародний валютний фонд. Звіт про платіжний баланс України за 1993-2010 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imfstatistics.org/imf/

2. Міжнародний валютний фонд. Звіт про основні показники фінансової системи України за 1993-2010 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imfstatistics.org/imf/

3. Національний банк України. Звіт про платіжний баланс, міжнародну інвестиційну позицію, зовнішній борг і обмінний курс країни за перше півріччя 2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://bank.gov.ua/Statist/ses.htm

4. Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика: Підручник. – 2-ге вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2008. – 663 с.

5. Vasco Cúrdia and Michael Woodford “Conventional and Unconventional Monetary Policy” // Federal Reserve Bank of St. Louis Review, July/August 2010, 92(4), pp. 229-64.

6. Gerald P. Dwyer and Mark Fisher “Inflation and Monetary Regimes” // Federal Reserve Bank of Atlanta Working Paper 2009-26, September 2009

7. Fikret Dülger and Zeynel Abidin Ozdemir “Current Account Sustainability in

Seven Developed Countries” // Journal of Economic and Social Research 7(2), 47-80, 2010

8. Бродская Т.Г, Видяпин В.И, Добрынин А.И. и др. Экономическая теория: Учебное пособие. – М.: РИОР, 2008. — 208 с.


Резюме. В статье оценивается эффективность денежно-кредитной политики Украины, влияние монетарной политики на макроэкономическую стабильность и внешнеэкономическое равновесие страны. Проведен комплексный анализ влияния различных факторов на объем денежной массы страны, который включает в себя регрессионные и корреляционные модели. Исследуются взаимосвязь между денежным агрегатом М2 и международными валютными резервами страны. В работе описывается целесообразность введения в Украине режима инфляционного таргетирования в разрезе реформирование денежно-кредитной системы и оптимизации монетарной политики страны в целом.


^ Відомість про авторів


П.І.Б.

Аблов Артур Геннадійович

Науковий ступень

---

Вчене звання

---

Місце роботи

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Адреса

65086, Одеса, Софіївська. 11, кв. 48

Посада

магістр спеціальності «Міжнародні економічні відносини»

Телефон

050-717-44-09

Факс

---

Е-mail

abloff@mail.ru

Назва статті

ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ: ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ

Схожі:

А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації icon«центральний банк І грошово-кредитна політика» Довідник з дисципліни спеціальність: 0105 «банківська справа» 7 семестр викладачі: доцент кафедри «Фінанси І банківська справа»
Вивчення курсу „Центральні банки І грошово-кредитна політика спрямовано на розв'язання наступних завдань
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconМетодичні вказівки для практичних занять з дисципліни ”Центральний банк І грошово-кредитна політика”
Центральний банк І грошово-кредитна політика відноситься до завершального циклу професійно-орієнтованих дисциплін. Вона має за мету...
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconБ. П. Центральний банк І грошово-кредитна політика: Підручник. К.: Кондор, 2011. 416 с. Адамик Б. П. Нагляд І регулювання банківської діяльності: Навчально-методичний посібник
Адамик Б. П. Центральний банк І грошово-кредитна політика: Підручник. – К.: Кондор, 2011. – 416 с
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconОсновна література
Адамик Б. П. Центральний банк І грошово-кредитна політика: Підручник. – К.: Кондор, 2011. – 416 с
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації icon“центральний банк І грошово-кредитна політика”
Організаційно-правова характеристика центрального банку, правове забезпечення його статусу
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації icon“затверджую”
Центральний банк І грошово-кредитна політика”. Програма навчальної дисципліни. – Національний університет “Острозька академія”, 2005...
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconНаціональний банк І грошово-кредитна політика
Розділ 1 національний банк україни -центральний банк держави. Його роль у системі органів державної влади 5
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни одеський національний економічний університет
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія І тактика банку в процесі кредитування, розробка...
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconТема Національний банк України – центральний банк країни
Виходячи з цього, виникає актуальна потреба у викладанні курсу „Центральний банк І грошово-кредитна політика” при підготовці фахівців...
А. Г. Аблов грошово-кредитна політика україни: шляхи оптимізації iconДиплом за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста Голова фахової атестаційної комісії
Кредитна політика комерційного банку. Кредитна політика комерційного банку як стратегія і тактика банку в процесі кредитування, розробка...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи