Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») icon

Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр»)




Скачати 149.28 Kb.
НазваПрограма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр»)
Дата15.08.2012
Розмір149.28 Kb.
ТипДокументи

ПРОГРАМА

з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова і література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр»)



Історія української літератури Х-XVIII ст.

Проблема періодизації українського літературного процесу Х-XVIII ст. (наукові концепції М.Грушевського «Історія української літератури»), С.Єфремова («Історія українського письменства), М.Зерова («Нове українське письменство»), Д.Чижевського («Історія української літератури від початків до доби реалізму»).

Передумови виникнення історії української літератури як науки. Розвиток поетики в Україні (XVII-XVIII ст.). Курси історії літератури М.Максимовича, І.М.Вагилевича, О.Огоновського, І.Франка, М.Грушевського, М.Возняка. Історико-літературні розвідки Д.Багалія, С.Єфремова, П.Житецького, М.Петрова, М.Сумцова.

Типологія літератури українського середньовіччя (кінець Х – середина ХІІІ ст.). Провідні жанри середньовічної літератури. Міждискурсивні літературні зв’язки доби середньовіччя. Концепція «монументального стилю» Д.Чижевського. Система жанрів, її залежність від візантійських традицій.

Літописання. Проблема джерел. Форма літописів як синтетичного художнього твору на межі родів та жанрів. Література «орнаментального стилю» (Д.Чижевський). «Слово о полку Ігоревім». Діапазон дослідницьких розвідок про твір. Історія тексту і проблема його автентичності. Жанрова природа і композиційні особливості «Слова». Місце агіографії в системі жанрів пізнього середньовіччя. Києво-Печерський патерик. Історія формування і редагування тексту, структура тексту, його джерела. Література Ренесансу (др. пол. XV – к. XVI ст.)

Українська латиномовна поезія – форма синтезу українських і загальноєвропейських традицій. Джерела полемічної літератури. Літературна творчість Івана Вишенського. Концептуально-стильові тенденції творів І.Вишенського. Консервативний утопізм авторської концепції ідеального суспільства.

Українське віршування кінця XVI – поч. XVII ст. Література Бароко (кінець XVI – кінець XVIII ст.) Бароко як літературний напрям, художній стиль і культурна епоха у працях сучасного літературознавства (концепції Д.Чижевського, Д.Наливайка, Л.Ушкалова, П.Білоуса, В.Шевчука).

Модифікація жанрів в українській бароковій літературі. Джерела розвитку української драми XVI-XVIII ст. Тематичні цикли містерій. Вертепна драма, інтермедії XVIII ст. (у критичному осмисленні М.Сулими та П.Білоуса). Шукання у галузі віршової форми барокових поетів. Барокові ознаки поезії Г.Сковороди. Проблема творчості у філософії Г.Сковороди за літературознавчими концепціями М.Кашуби, П.Білоуса, Л.Ушкалова, В.Шевчука. Жанрова своєрідність філософської прози Г.Сковороди. Діалоги-притчі. «Сад божественних пісень». Збірка «Басні Харьковскія», зв’язок з головними філософськими засадами. «Історія Русів» – підсумок розвитку барокової історіографії.

Історія української літератури

першої половини ХІХ ст.

Культурно-історичні особливості формування української літератури нового типу (проблема історичної тяглості; проблема «відставання» української літератури пер. половини ХІХ ст.. за концепцією Д.Чижевського та її сучасні інтерпретації). Закономірність появи бурлескно-травестійної поеми «Енеїда» І.П.Котляревського: проблема стильової різноманітності твору та його культурно-історичне значення (в синхронії та діахронії). Наукова полеміка навколо феномену «котляревщини» (від П.Куліша до Г.Грабовича). Зародження і розвиток української драматургії першої половини ХІХ ст. (від І.Котляревського до Т.Шевченка). Традиційне і новаторське в розвитку української байки першої половини ХІХ ст.

Становлення української прози пер. половини ХІХ ст. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка як зразок стильового синкретизму («Супліка до пана іздателя» – авторська декларація розуміння завдань української літератури). Бурлескна та сентиментальна складові в прозі письменника. Український преромантизм: витоки, включеність в стильовий синкретизм, європейський контекст. Український романтизм як культурно-історичне та художньо-естетичне явище. Творчість поетів-романтиків. Шевченкознавство як розділ українського літературознавства: історія та сучасний стан.

Франкова періодизація життя і творчості Т.Г.Шевченка, спроби її перегляду у працях Ю.Шевельова, Г.Грабовича. Проблема стильової своєрідності творчості Т.Г.Шевченка, проблема родо-жанрової специфіки поезії Т.Г.Шевченка та її осмислення в працях В.Смілянської, Н.Чамати, М.Коцюбинської, М.Бондаря. Творчість Т.Г.Шевченка і романтизм: загальнослов’янський контекст (праці Є.Нахліка); романтичний канон і авторська версія (праці Г.Грабовича та О.Забужко); націотворчий пафос Шевченкового романтизму (роботи І.Дзюби, Є.Сверстюка). Феномен російської прози Т.Шевченка. Біографія Т.Шевченка як предмет шевченкознавства.

Історія української літератури

другої половини ХІХ ст.

Культурно-освітній і літературний рух 50–60-х років ХІХ ст. Утвердження реалістичного напряму в українській літературі 50–60-х років ХІХ ст. Формування національної літературної критики та літературознавства.

Співвіснування художніх напрямів та стильових течій в поезії по шевченківської епохи та проблема епігонства. Розвиток історичної української романістики в другій половині ХІХ ст. Культурно-просвітницька концепція П.Куліша в історичному романі-хроніці «Чорна рада».

Жанрова різноманітність поетично-байкарської спадщини Л.Глібова та лірики С.Руданського. Особливості психологізації художньої оповіді в українській прозі М.Вовчка, А.Свидницького, І.Нечуя-Левицького. Становлення жанрів соціально-історичної повісті та роману в творчості І.Нечуя-Левицького та П.Мирного.

«Театр корифеїв» як етап зрілості української драматургії другої половини ХІХ ст. Жанрові різновиди комедії в творчості М.Кропивницького та І.Тобілевича. Універсальний характер творчості І.Франка у парадигмах ідеалізму, натуралізму, психоаналізу, гуманітаризму (наукові концепції Т.Гундорової, М.Наєнка, М.Ткачука, Н.Шумило).

Літературознавчі дискусії про творчий метод І.Франка. Натуралізм 1880-х р. Психоаналіз 1890-х р. Ознаки романтизму, реалізму, модернізму, зокрема декадансу у творчості І.Франка.Історія франкознавчих досліджень.Літературно-критична та естетико-теоретична думка І.Франка в контексті процесів формування українського літературознавства (культурно-історичної школи, історико-порівняльного методу, психологічного напряму, філологічного і філософсько-естетичного способів досліджень).Сучасна інтерпретація філософських та поетико-естетичних засад лірики І.Франка. Принципи циклізації поетичних збірок І.Франка «З вершин і низин», «Зів’яле листя», «Мій Ізмарагд». Типологія прозової спадщини І.Франка. Еволюція «малої прози», повістей і романів І.Франка від натуралістсько-романтичних тенденцій до соціально-психологічних узагальнень, модерних експериментів у формі художнього викладу (форма авантюрного роману, детективної повісті, щоденникових записів, сну, «потоку свідомості», містично-профетичних візій…). Модерністичні тенденції драматургії І.Франка в контексті його театрознавчої публіцистики.

Історія української літератури

кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Сучасні літературознавчі дискусії щодо концепції, періодизації, інтерпретації перехідного періоду в історії української літератури кінця ХІХ – поч. ХХ ст. (доби раннього українського модернізму) у наукових працях С.Павличко, Т.Гундорової, Г.Грабовича, М.Павлишина, В.Агеєвої, В.Моренця, В.Панченка. Я.Поліщука, С.Яковенка, Н.Шумило та ін. Естетичні програми і дискусії доби раннього модернізму (Франкове розуміння новизни літератури межі століть у статтях «Старе і нове…», «Слово про критику», відозви М.Вороного та О.Луцького, статті М.Євшана, М.Сріблянського, Лесі Українки).

Парадигмальне осмислення жанрово-стильової своєрідності «малої прози» кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Імпресіонізм та експресіонізм, неоромантизм та неореалізм у «малій прозі» М.Коцюбинського, О.Кобилянської, В.Стефаника, В.Винниченка, Г.Хоткевича, М.Яцкова у дослідницьких розробках Л.Гаєвської, І.Денисюка, В.Агеєвої, О.Черненко, Н.Калениченко, Ю.Кузнецова, Н.Шумило, М.Ільницького.

Новий характер психологізму, родо-жанрові зрощення, єдність естетичних і етичних пошуків, рефлексія самоусвідомлення літератури, експериментаторство та самоорганізація української художньої прози і літературної критики кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Оновлення української лірики доби порубіжжя: посилення суб’єктивно-особистісного начала, зростання уваги до форми, принципи циклізації і естетизації художнього перетворення світу у поетичних збірках Миколи Вороного, Лесі Українки, Олександра Олеся, Г.Чупринки, молодомузівців П.Карманського, Б.Лепкого, В.Пачовського та ін. Осмислення новаторських тенденцій лірики доби раннього модернізму у критичному дискурсі М.Євшана, М.Зерова, М.Драй-Хмари, О.Білецького, А.Ніковського, П.Филиповича, М.Рудницького; у працях В.Моренця, Л.Голомб, В.Агеєвої, Т.Гундорової, М.Ільницького, О.Забужко, Т.Мейзерської та ін.

Культурософія Лесі Українки у моделюванні культурних парадигм в її драматичних поемах (за науковими концепціями Т.Гундорової, С.Кочерги, М.Моклиці, В.Агеєвої, Я.Поліщука, Т.Мейзерської, О.Турган, Л.Скупейка, Н.Малютіної).

Родо-жанрова динаміка української драматургії Лесі Українки, В.Винниченка, Олександра Олеся, Г.Хоткевича, С.Черкасенка, Л.Яновської та ін.. Засвоєння українською драмою порубіжжя традиції та водночас поетики «нової драми».

Історія української літератури ХХ ст.

Поетика і естетика авангарду в українській літературі 20-х рр.. ХХ ст. у наукових працях А.Білої, Р.Мовчан. Національні стильові версії авангардизму. Футуризм, конструктивізм та експресіонізм в українській літературі 20-х рр. Маніфести як психологічні установки літературного авангарду. Романні форми в українській літературі 20–30-х років. Особливості «експериментального» роману. Проблема жанрово-стильових модифікацій романістики В.Поліщука, М.Йогансена, Г.Шкурупія, Ю.Яновського, Ю.Шпола, В.Підмогильного, Ю.Смолича, З.Тулуб.

Соцреалістичний літературний канон в українській літературі: ґенеза, розвиток, модифікації тем, жанрів, стилів у дискурсивних практиках лірики, прози, драматургії 20-х – 30-х р. ХХ ст.. «Два соцреалізми», або проблема інтерпретації «основного методу радянського мистецтва» (наукові концепції В.Хархун, І.Захарчук, Т.Свербілової). Художньо-естетичні тенденції української літератури 40–50-х р. ХХ ст. Трагедія української еміграції доби МУРу (публіцистика Ю.Шереха, В.Державіна, У.Самчука). Жанрово-стильовий діапазон української прози В.Петрова, І.Багряного, У.Самчука, С.Гординського.

Переосмислення літературної та фольклорної традиції в українській ліриці 60–70-х рр. Деканонізація поетичної мови у представників Нью-йоркської групи поетів (Б.Рубчака, Б.Бойчука та Ю.Тарнавського). Жанрові особливості української поеми 60–70-х р. ХХ ст. (поеми-феєрії І.Драча, Л.Костенко, М.Вінграновського, Б.Олійника).

Загальні тенденції літературного розвитку в українській літературі 60–90-х років. Повернення до концепції суверенності особистості в романах О.Гончара, П.Загребельного. Втрата позицій методу соцреалізму. Боротьба проти облудності і словесного рецензування проблеми взаємозбагачення літератур і мов («Інтернаціоналізм чи русифікація?» І.Дзюби, «Ментальність орди» Є.Гуцало). Відродження неореалізму, неокласицизму, нові барви в неоромантизмі, поява неоавангардизму.

Культурологічні парадигми у поетичних збірках і романі у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко. Неоромантичні тенденції лірики шістдесятників (В.Стуса, І.Світличного, Є.Сверстюка, Ліни Костенко), В.Симоненка і М.Вінграновського) та «постшістдесятників» (В.Голобородька, І.Жиленко, В.Базильського, І.Малковича, О.Забужко, Б.Нечерди). Трагічна метафоричність у творчості І.Драча. Наукові полеміки навколо явища українського літературного постмодернізму (праці Т.Гундорової, С.Павличко, Г.Грабовича, В.Донченка, І.Набитовича, В.Харчук та ін.).

Перелік текстів

  1. І.П.Котляревський: «Неїда», «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник».

  2. П.Гулак-Артемовський: «Пан та собака», «Тюхтій та Чванько», «Дві пташки в клітці», «Рибалка».

  3. Є.Гребінка: «Будяк та Коноплиночка», «Рожа та Хміль», «Грішник», «Соловей».

  4. Л.Боровиковський: «Маруся», «Чарівниця», «Журба».

  5. А.Метлинський: «Степ», «Кладовище», «Рідна мова».

  6. М.Костомаров: «Ластівка», «Могила», «Пісня моя».

  7. М.Шашкевич: «О Наливайку», «Побратимові».

  8. Т.Шевченко: «Причина», «Утоплена», «Гайдамаки», «Катерина», «Кавказ», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим…», «Розрита могила», «Я не нездужаю», «Назар Стодоля».

  9. Марко Вовчок: «Сестра», «Козачка», «Одарка», «Горпина», «Ледащиця», «Викуп», «Игрушечка», «Кармелюк», «Дев’ять братів і десята сестриця Галя».

  10. А.Свидницький: «Люборацькі».

  11. П.Куліш: «Орися», «Дівоче серце», «Гордовита пара», «Чорна»рада , «Хуторна поезія».

  12. Ю.Федькович: «Довбуш», «Новобранчик», «Люба-згуба», «Сафат Зінич», «Три як рідні брати».

  13. О.Стороженко: «Закоханий чорт», «Голка», «Вуси».

  14. Л.Глібов: «Вовк і Кіт», «Вовк і ягня», «Ведмідь-пасічник», «Лев та Миша».

  15. С.Руданський: «Вечорниці», «Два трупи», «Баба в церкві».

  16. І.Нечуй-Левицький: «Дві московки», «Бурлачка», «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Баба Параска і баба Палажка», «Хмари», «Маруся Богуславка».

  17. П.Мирний: «Лихий попутав», «П’яниця», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», «Лихі люди».

  18. Б.Грінченко: «Шматок хліба», «Некрасову і Шевченкові», «Сонячний промінь», «Під тихими вербами», «Серед темної ночі».

  19. М.Старицький: «Не судилось», «Ой, не ходи Грицю…», «Маруся Богуславка», «Талан», «Богдан Хмельницький», «Виклик», «До броні».

  20. М.Кропивницький: «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук».

  21. І.Карпенко-Карий: «Бурлачка», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля», «Хазяїн», «Сто тисяч», «Суєта», «Сава Чалий».

  22. І.Манжура: «Сум», «Мати».

  23. Я.Щоголев: «Щастя», «Діброва», «Ікона».

  24. П.Грабовський: «Дещо про творчість поетичну», «Пам’яті Т.Шевченка», «До сіячів», «Я не співець чудовної природи».

  25. І.Франко: Зб. «З вершин і низин». «Гримить», «Каменярі», «Товаришам із тюрми»; Зб. «Зів’яле листя». «Твої очі, як те море…», «Якби знав я чари…»; Зб. «Мій Ізмарагд». «Україна мовить», «Декадент», «Легенда про вічне життя». Поеми. «Панські жарти», «Похорон», «Мойсей». Проза. «Перехресні стежки», «Захар Беркут». Драматургія. «Украдене щастя», «Сон князя Святослава».

  26. М.Коцюбинський: «Харитя», «Маленький грішник», «Хо», «На камені», «Цвіт яблуні», «Лялечка», «В дорозі», «Персона грата», «Поєдинок», «Днбют», «Коні не винні», «Тіні забутих предків»

  27. В.Стефаник: «Новина», «Сама-самісінька», «Камінний».

  28. О.Кобилянська: «Людина», «Царівна», «Земля», «Апостол черні».

  29. В.Винниченко: «Краса і сила», «Федько-халамидник», «Суд», «Солдатики».

  30. Л.Мартович: «Мужицька смерть», «За межу».

  31. М.Черемшина: «Святий Николай у гарті», «Чічка», «Зрадник».

  32. О.Маковей: «Казка про невдоволеного Русина», «Заробок на свята», «Ярошенко».

  33. А.Тесленко: «За пашпортом», «Хуторяночка», «Любов до ближнього», «Страчене життя».

  34. С.Васильченко: «Мужицька арихметика», «На хуторі», «Осінній ескіз», «Приблуда».

  35. В.Самійленко: «Елегія», «Грішниця», «На роковини смерті Шевченка».

  36. Леся Українка: «Давня казка», «Роберт Брюс, король шотляндський», «Віла-посестра», «Ізольда Білорука», «Одержима», «У пущі», «Кассандра», «Лісова пісня», «Камінний господар», «Оргія», «Бояриня».

  37. М.Вороний: «Євшан-зілля», «Ти не любиш мене», «За Україну».

  38. Б.Лепкий: «Осіння туга».

  39. О.Олесь: «Айстри», «Жалібна пісня», «Ми не кинемо зброї своєї».

  40. О.Луцький: «З моїх днів».

  41. П.Карманський: «Пливем по морі тьми».

  42. М.Яцків: «У наймах», «Душі кланяються», «Казка про перстень»

  43. Вінграновський Микола. Поезії на вибір.

  44. Гончар Олесь. «За мить щастя», «Кресафт», «Людина і зброя», «Модри Камень», «Плацдарм», «Прапороносці», «Собор», «Твоя зоря», «Циклон», «Чорний яр».

  45. Гуцало Євген. «Ментальність орди».

  46. Дімаров Анатолій. «Тридцяті».

  47. Довженко Олександр. «Зачарована Десна», «Земля», «Мати», «На колючому дроті», «Незабутнє», «Повість полум’яних літ», «Потомки запорожців», «Поема про море. Україна в огні», « Хата».

  48. Драч Іван. «Бабусенція», «Балада золотої цибулі», «Балада роду», «Дівочі пальці», «На дні роси», «Протуберанці сонця», «Смерть Шевченка», «Чорнобильська мадонна».

  49. Забужко Оксана. Твір на вибір.

  50. Загребельний Павло. «В-ван!», «Диво», «Роксолана», «Я, Богдан».

  51. Іваничук Роман. «Орда».

  52. Калинець Ігор. Поезії на вибір

  53. Коломієць Олексій. «Камінь русина», «Фараони».

  54. Костенко Ліна. «Берестечко», «Давидові псалми», «Маруся Чурай», «Моя любове, я перед тобою», “Сад нетанучих скульптур” (збірка). Цикл “Інкрустації”.

  55. Малик Володимир. «Князь Кий».

  56. Малишко Андрій. «Антитеза», «Лист до гречки», «Ми підем, де трави похилі», «Пісня про рушник». Цикл “Запорожці”.

  57. Мушкетик Юрій. «Гетьманський скарб».

  58. Олійник Борис. Збірка “Сива ластівка”. Сім. Трубить Трубіж (збірка).

  59. Павличко Дмитро. «Аутодафе». «Жест Нерона», «Коли помер кривавий Торквемада», «Покаянні псалми». Збірка “Таємниця твого обличчя”. «Рубаї».

  60. Первомайський Леонід. «Дикий мед».

  61. Симоненко Василь. «Де зараз ви, кати мого народу?», «Жорна», «Задивлюсь у твої зіниці», «Казка про Дурила», «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина».

  62. Стельмах Михайло. «Правда і кривда», « Чотири броди» (на вибір).

  63. Стус Василь. Поезії на вибір.

  64. Тютюнник Григорій. «Вир».

  65. Тютюнник Григір. «Зав’язь». «Климко». «Облога».

  66. Щербак Юрій. «Чорнобиль».

  67. Яворівський Володимир. «Марія з полином у кінці століття».


Література

  1. Агеєва В. Українська імпресіоністична проза. – К.. 1994.

  2. Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. – Львів, Тернопіль, 2000. – 340 с.

  3. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. – К., 1998. – 313 с.

  4. Білецький О. Зібр. праць: У 5 т. – К.: Наукова думка, 1965. – Т.ІІ. – Українська література ХІХ – поч. ХХ ст. – 672 с.

  5. Білецький П. Зібрання праць: у 5 т. – К.: Наукова думка, 1965. Т.І. – Давня українська і давня російська література. – 528 с.

  6. Білоус П.В., Білоус О.П. Українська література ХІ–XVIII ст. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 360 с.

  7. Бовсунівська Т. Історія української естетики першої половини ХІХ ст. – К., 2001. – 344 с.

  8. Возняк М.С. Історія української літератури. – Львів, 1920-1924. – Т.1-3.

  9. Грабович Г. Заклинання українського модернізму // До історії української літератури. – К., 1994.

  10. Грабович Г. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. – К., 1998. – 206 с.

  11. Грушевський М.С. Історія української літератури: у 6 т.; 9 кн. – К., 1993. – Т.1 – 4.

  12. Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. – К.: Критика, 2006. 352с.

  13. Дзюба І. З криниці літ: У 3 т. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія». – 2006. – Т.ІІ. Шевченко і світ. Естетика і культурологія. – 975 с.

  14. Дончик В. З потоку літ і літопотоку. – К.: Стилос, 2003. – 556 с.

  15. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. – К., 1998. – 658 с.

  16. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.-Лейпціг, 1989. – Т.1.

  17. Забужко О. Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу. – К., 1997. – 142 с.

  18. Зеров М. Українське письменство ХІХ ст. Від Куліша до Винниченка: Лекції, нариси, статті. – Дрогобич: Відродження, 2007. – 568 с.

  19. Історія української літератури ХХ ст.: У 2 кн. Підручник/ За ред. В.Дончика. – К.: Либідь, 1998.

  20. Історія української літератури. Кінець ХІХ – поч. ХХ ст.: у 2-х кн. / За заг. ред. О.Д.Гнідан. – К.: Либідь, 2006.

  21. Коцюбинська М. Мої обрії. В 2 т. – К., 2004.

  22. Кочерга С. Культурософія Лесі Українки. Семіотичний аналіз текстів. – Луцьк, 2010. – 656 с.

  23. Набитович І. Універсум sucrum’y в художній прозі (від модернізму до постмодернізму). – Дрогобич-Люблін: Посвіт, 2008. – 600 с.

  24. Наєнко М. Романтиичний епос. Ефект романтизму і українська література. – К.: Просвіта, 2000. – 382 с.

  25. Нахлік Є. Доля – Los – Судьба: Шевченко і польські та українські романтики. – Л., 2003.

  26. Нахлік Є. Пантелеймон Куліш: Особистість, письменник, мислитель: У 2 т. – К.: Український письменник, 2007. – Т.2. Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша. – 462 с.

  27. Невідомий Іван Франко: Грані Ізмарагду. – К.: Либідь, 2006. – 360 с.

  28. Павличко С. Теорія літератури. – К.: Основа, 2002. – 679 с.

  29. Панченко В. Неубієнна література: Дослідницькі етюди. – К., 2007. – 440 с.

  30. Рудницький М. Від Мирного до Хвильового. Між ідеєю та формою. – Дрогобич: Відродження, 2009. – 500 с.

  31. Українська література кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Напрями, течії. – К.: Наукова думка, 1983.

  32. Ушкалов Л. Есеї про українське бароко. – К.: Факт-Наш час, 2006.

  33. Франко І.Я. Історія української літератури // Зібр. тв.: у 50 т. – К., 1983. – Т.40, 41.

  34. Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. – Тернопіль, 1994.

  35. Чижевський Д. Культурно-історичні епохи. – Авгсбург, 1948.


ПРОГРАМА

з української мови

до іспиту для студентів ІV курсу

(бакалавр)

Лексикологія і фонетика

Парадигматичні та синтагматичні відношення як основа системності лексики.Лексика української мови з погляду походження.

Система голосних сучасної української літературної мови, їх класифікація у сильній та слабкій позиціях. Вимова ненаголошених [и], [е], [о]. Різновиди асиміляції приголосних. Асимілятивне подовження (подвоєння) звуків, відбиття цього явища на письмі. Позиційні та історичні чергування. Чергування приголосних фонем: /г/, /к/, /х/ - /ж/, /ч/, /ш/; /г/, /к/, /х/ /ґ/ - /з’/, /ц’/, /с’/, /дз’/ та ін.


^ Морфеміка. Словотвір. Морфологія

Поняття про морф та морфему. Принципи морфологічного членування слів. Класифікація морфем у сучасній українській літературній мові.

Способи словотворення. Способи поєднання морфів у словах. Морфологічні явища у словах. Словотвірний тип та словотвірний підтип.

Іменник: граматичні категорії та парадигматичні типи іменників. Прикметник: розряди за значенням; відмінювання прикметників. Числівник: семантико-граматичні розряди числівників, особливості відмінювання. Дієслово: граматичні категорії та система граматичних форм дієслова. Прийменник, сполучник, частка як службові частини мови.

^ Синтаксис. Стилістика. Історія української мови. Діалектологія

Просте речення. Його основні ознаки. Головні і другорядні члени речення, ускладнення структури простого речення. Односкладне і двоскладне просте речення. Повні та неповні прості речення.

Складнопідрядні речення та їх класифікація. Складне речення із кількома підрядними. Класифікація складносурядних і безсполучникових складних речень. Складне речення змішаного типу. Способи передачі чужого мовлення.

Лексико-семантичні засоби стилістики: стилістичні функції пасивної лексики, розмовно-побутової та професійно-термінологічної. Фонетичні засоби стилістики: стилістична роль звукових повторів, римування віршованого розміру та строфи.

Походження українського [і].

Нова українська літературна мова на загальнонародній основі в Східній та Західній Україні. Роль І. Котляревського та Т. Шевченка в історії української літературної мови.

Діалектне членування української мови.

Схожі:

Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма співбесіди з української літератури освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» 020303. Філологія* для спеціальності «Українська мова І література»
Затверджено на засіданні кафедри української літератури і методики навчання (протокол №4 від 27 листопада 2012 р.)
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма співбесіди з української літератури освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр» 020303. Філологія* для спеціальності «Українська мова І література»
Затверджено на засіданні кафедри української літератури і методики навчання (протокол №4 від 27 листопада 2012 р.)
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма фахового вступного випробування Необхідний обсяг знань вступника, що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра з напряму підготовки «Українська мова та література»
«Українська діалектологія», «Історична граматика української мови», «Вступ до літературознавства», «Усна народна творчість», «Давня...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „магістр”
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „спеціаліст”
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма комплексного державного екзамену (модуль «новітні досягнення філології»)
Державний екзамен з української мови та літератури для студентів спеціальності 02030301. Українська мова І література» на здобуття...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconРобоча програма навчальної дисципліни Історія української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст для студентів спеціальності „Педагогіка І методика середньої освіти. Українська мова та література
Історія української літератури кінця ХІХ початку ХХ ст.”. Програма навчального курсу
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни рівненський державний гуманітарний університет кафедра української мови ім професора Шульжука К. Ф. Кафедра української літератури
Магістр’’ за напрямом підготовки 0203 „Гуманітарні науки’’ зі спеціальності 02030301 „Українська мова та література*’’ на основі...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма вступного іспиту з іноземної мови (польська мова) для вступників на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «магістр», «спеціаліст» Вступ
Програма вступного іспиту для спеціалістів (напрям 0203 – філологія, спеціальність 030501 – українська мова І література; польська...
Програма з української літератури для бакалаврів спеціальності “українська мова І література” (020303) (освітній рівень «спеціаліст», «магістр») iconПрограма вступного іспиту до магістратури Основна мова Спеціальність 020303 "Іноземна мова ( французька ) та література"
Програма вступного іспиту до магістратури (напрям 020303 – філологія, спеціальність 02030302 іноземна мова і література) складена...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи